Коронавірусні святі. Як піаряться телевізійні благодійники
Коронавірусні святі. Як піаряться телевізійні благодійники
Українським телевізійним політикам не відома тактовність. Поки всілякі лузери займаються благодійністю тихо, улюбленці олігархів або вони самі знімаються в сюжетах про подаровані лікарні велосипеди. Про ковбасу для пенсіонерок. Про новий автобусний маршрут. Після боїв під Авдіївкою «Народний фронт» на камеру вантажив матраци. У Ріната Ахметова, і це не жарт, є музей власної благодійності. Але тепер здається, що це все було не більше ніж підготовкою до епідемії піару на коронавірусі.
В інтерв’ю своїм телеканалам 1 квітня Петро Порошенко сказав, що не хоче вдаватися в дрібниці й озвучати, скільки допомоги та в яку лікарні він направив. А потім 17 квітня на 5 каналі дітям прямо під час онлайн-школи в рухомому рядку повідомили: «Благодійний фонд Петра Порошенка передав до Вінницької центральної райлікарні відремонтований апарат ШВЛ і 900 комплектів захисного одягу для медиків». Одразу після цього пішло друге повідомлення: «Індивідуальний захист для лікарів у фонді раніше передали і до інших лікарень Вінниці, зокрема, 500 спецкостюмів - до 1-і міської лікарні, 100 - до лікарні ім. Пирогова». Тобто, вони не лише озвучили точну кількість актуальної «благодійності», а ще й в окремому повідомленні нагадали про точну кількість попередньої «допомоги». До та після онлайн-уроків про діяльність фонду свого власника звітують також канали Медведчука.
Семикласники ще не можуть голосувати за «Європейську солідарність». Але, можливо, під час походу в магазин вони підтримають інші товари Порошенка
Звісно ж, рухомими рядками справа не обмежилася. Ірина Геращенко на «Свободі слова» (ICTV) вставила згадку про «благодійність» Порошенка прямо у своє запитання до спікера. На токшоу «Право на владу» («1+1») Артур Герасимов почав розповідати про «допомогу» п’ятого президента буквально після слів «вітаю вас». Пізніше він згадував про добре серце Порошенка ще двічі. І навіть вирішив довести, що «благодійність» лідера «Європейської солідарності» варта возвеличення, коли ведуча попросила його не піаритися: «Якщо десятки тисяч захисних костюмів, які показує в тому числі і ваш телевізійний канал, — це щось. Якщо тисячі, десятки тисяч допомог по всій країні пенсіонерам і людям, які зараз без запасу міцності, — це щось. Вибачте, тут я з вами не погоджуся…».
На каналах Медведчука відбувалася така ж історія. Михайло Чаплига розповідав, що лікарням зараз допомагають політики, але згадав лише «Опозиційну платформу - За життя». Вадим Рабінович 31 березня заявив на NewsOne, що не бачить, аби в Україні під час карантину волонтерством займався хтось, крім його партії. Навіть так. Звісно, на щастя, Рабінович не правий. Але, на жаль, ми знаємо це з телевізора.
Ось канал «Україна» розповідає про «благодійність» Арсенія Яценюка. Хоча згадки про експрем’єра на телебаченні й самі можна прирівняти до благодійності. Ось «1+1» звітує про пожертви Ігоря Палиці. Ось «Мариупольськое ТВ» транслює, як Вадим Новинський через стіл передає митрополиту Онуфрію коронавірус медичні маски. Ось канал «Україна» повідомляє, як Рінат Ахметов об’єднав усі ресурси й спрямовує на боротьбу з коронавірусом 300 мільйонів гривень. А ось практично дослівна копія цього матеріалу через три дні. А ось його нащадок ще через тиждень.
Тут мало бути лише двоє людей, але Рінат Ахметов настільки скромний, що попросив додати й тих благодійників, які не дотягують до його рівня
Якщо ці речі вражають вас своєю ницістю навіть під час перегляду, то просто уявіть, як вони знімаються. Наприклад, фонд Вадима Столара передає символічну коробку з медичними засобами Олександрівській лікарні на камери NewsOne, «112» та ZIK. Аби відзняти подібні кадри, Столару потрібно попередньо орендувати журналістів трьох каналів. Самі по собі вони ніяк не могли дізнатися про цю «подію». І навряд чи вирішили б, що вона варта поїздки знімальної групи. На щастя, усі три медіа належать партії Столара. Далі усім ЗМІ треба було виставити камери, а лікарям та «благодійникам» зайняти місце в кадрі. Після цього почалася вистава: помічник нардепа по команді віддав символічну коробку лікарці, уточнивши, що всі інші медичні засоби вже відгружені. Лікарка потримала коробку, подякувала, повернула її чоловікові й підійшла до мікрофонів: «Я, як керівник закладу, хочу висловити дуже велику подяку Вадиму Столару…». Ви там що, знущаєтеся? Під час пандемії керівниці всіх опорних інфекційних лікарень особисто приймають комбінезони? Чи це така умова для благодійності?
Хоча, насправді, всі ці зауваження мають значення лише, якщо канали принаймні намагаються виставити «благодійні хроніки» новинною журналістикою. Але, здається, це не так. Програма TopNews використовує фразу «Фонд Столара вкотре надав допомогу…». Журналістка NewsOne веде репортаж(!) з передачі «допомоги» від нардепа, у якому керівник фонду Столара зачитує цю «допомогу» з листочка. Легше було б просто сказати, де й коли можна буде за нього проголосувати.
Українську медицину розвалили настільки, що керівниці лікарень тепер працюють вантажницями
І все ж найбільше піарне змагання відбувається між Петром Порошенком та Віктором Медведчуком.
«Еспресо» називає «благодійність» п’ятого президента «траншами допомоги фонду Порошенка». «112» заявляє, що благодійний фонд Оксани Марченко наближає Україну до перемоги над коронавірусом.
ZIK із шестихвилинної розмови з нардепкою виносить заголовок «Королевська: В Луганську область передали гуманітарний вантаж від фонду Оксани Марченко». Прямий із десятихвилинної розмови з нардепом виносить заголовок «Фонд Порошенка допомагає лікарням з медичним обладнанням —Синютка».
Ведучі Прямого просять нардепів, на всяк випадок, повторити, стільки апаратів Фонд Порошенка передав лікарням. ZIK сам дає інфографіку про допомогу Віктора Медведчука та Оксани Марченко.
Канали Медведчука розповідають драматичні історії людей, яким допомагає фонд їхнього власника. На каналах Порошенка розгортаються драматичні історії депутатів від «Европейської солідарності», які возять допомогу на округи. Гончаренко в Одесі. Синютка та Княжицький у Львові. Фріз у Харкові. Вони не відпочивають навіть на Великдень.
І, звісно, ми вже згадували, як Петро Порошенко не хоче вдаватися в деталі благодійності, аби потім журналісти у сюжетах називали точну кількість життів, яку врятували його апарати. ZIK тим часом розповідає, що фонд Оксани Марченко спонсорує особисто подружжя Медведчуків. Хоча чотири місяці тому цей же канал закликав українців приєднуватися до фонду й давав його реквізити.
Загалом, у піару Медведчука та Порошенка багато спільного. Наприклад, у майже всіх «благодійних» сюжетах їхні представники згадують, що змушені піклуватися про медиків через погану владу. Але за очками абсурдності кум Путіна все ж поки виграє. Його канали цитують пафосний інстаграм Оксани Марченко. А благодійний фонд перекладає листівки про коронавірус російською мовою, адже нею розмовляють «інваліди та пенсіонери».
Благодійний фонд Оксани Марченко передав пенсіонерам шість тон пафосних цитат
У цьому матеріалі слово «благодійність» взяте в лапки, адже те, чим займаються на камеру політики, не має до неї жодного стосунку. Справжня благодійність передбачає безкорисливість допомоги. У той час як телевізійні «благодійники» займаються нею з очевидним розрахунком на особисту електоральну вигоду. Цитуючи голову Комітету виборців Олексія Кошеля, «Восени виборець буде запитувати не тільки про план дій кандидата, розвитку громади, а буде також шукати відповідь на запитання, що зробив політик в умовах пандемії і наскільки був ефективним [...] Активна участь у подоланні хвороби може додати політикам суттєвих політичних балів».
З тією ж причини подібну діяльність не можна назвати «подарунками», «допомогою» чи «турботою». Тому що подарунки передбачають безкоштовність, у той час як тут ми бачимо звичайний обмін: медичне обладнання на сприяння у піарі. «Допомагають» політики, у першу чергу, собі. А «турбота» про пацієнтів погано поєднується з тим, щоб відволікати їхнього головного лікаря на передачу коробки.
Найкраще підійде комерційний термін — спонсорство. Тобто, підтримка в обмін на рекламу.
Це пояснює існування навколо всієї цієї «допомоги» очевидних медійних кампаній. Адже це не випадковість, що різні члени «ЄС» на різних токшоу згадують про фонд Порошенка. Не випадковість, що до нардепів «ОПЗЖ» приїздять усі три їхні телеканали. Не випадковість, що журналісти «України» повторюють про Ахметова одні й ті ж речі. Це холодний політологічний розрахунок.
Також спонсорство пояснює, чому ніхто не ставить «героям-благодійникам» очевидних запитань. Наприклад, чому команда Петра Порошенка критикує стан медицини в Україні, якщо попередні п’ять років сама очолювала державу? Чому Вадим Новинський передає церкві маски для масових заходів із вірянами, якщо медики та влада просять від них утриматися? Звідки у політичних партій стільки грошей і чи вкажуть вони ці витрати у звітах? Всі ці речі природно опускаються в матеріалах, єдина мета існування яких — покращення іміджу.
І, звісно, спонсорство пояснює, чому ці сюжети не несуть жодної користі глядачам. Про благодійність є сенс розповідати у двох випадках. Або щоб мотивувати до неї інших (проте в домінуючій більшості матеріалів таких закликів і реквізитів немає), або щоб повідомити цільову аудиторію про нові можливості. Наприклад, що, завдяки благодійності якоїсь людини, тепер можна прийти й забрати харчовий набір. Чи що місцева лікарня отримала можливість лікувати певну хворобу. Поклоніння Артура Герасимова фонду Порошенка такої інформації не містять. Але вони й не повинні, ви ж не очікуєте, що вам буде корисним озвучення спонсорів якогось заходу.
Короче кажучи, політики та олігархи мають повне право спонсорувати медицину. Проблема в тому, що цей дикий та абсудний піар маскується під благодійність. А рекламні ролики про нього — під журналістику.