Чому? Дозволю собі велику цитату з тексту, який нині гуляє соціальними мережами. Особливості авторського стилю й правопису зберігаю.

«Перші серії виразно розпалювали міжнаціональну і мовну ворожнечу! Показувало, як підкреслено україномовний військовий прокурор, вибиваючи зізнання у обычной русскоязычной беженки из ДНР, погрожував їй тортурами. Одразу кілька небезпек! 1) серіал поширює неправдиві факти і міфи про “українських карателів” (відомо ж, що такі злочини й тортури у перевадній більшості випадків чинили саме сепаратисти проти українців, і не навпаки!), 2) ці міфи протиставляють україномовних представників влади як ворогів російськомовним донбасівцям. 3) У серії 66-й дегуманізовано УКРАЇНСЬКУ МАТІР, СИН ЯКОЇ ВОЮЄ ЗА УКРАЇНУ І В НЕБЕЗПЕЦІ — показано, як вона БЕРЕ У ЗАРУЧНИКИ ДИТИНУ БЄЖЄНКІ С ДНР!

Враховуючи, що “Україну” в принципі можна бачити в ОРДІЛО, а серіал дивитись онлайн — такий показ українських посадовців і маетрів ЛИШЕ ГРАЄ НА РОСІЙСЬКУ ПРОПАГАНДУ і ПОСИЛЮЄ НЕНАВИСТЬ сепаратистів і проросійського населення до УКРАЇНИ, ЇЇ ПОСАДОВЦІВ І СОЛДАТІВ. Серіал може порушувати ст. 161 КК (розпалювання ворожнечі — за національною і мовною ознакою».

Прочитавши такі звинувачення, я вирішив подивитися кілька серій — переглянув їх більше десятка. Одразу зазначу, що процитований критик фільму в перших же рядках написав неправду. Український прокурор, який вдається до тортур головної героїні, «обычной русскоязычной беженки из ДНР», закидаючи їй сепаратизм, аж ніяк не підкреслено україномовний. Він балакає такою самою російською, як і головна героїня на ім’я Люся, або ж Людмила. Тому мовного протиставлення там не спостерігається.

Прокурор справді підступний і рідкісний мерзотник. Але в фільмі йому протистоїть чесний правозахисник, який обіцяє звільнити негідника з військової прокуратури й домагається свого. Таким чином добро перемагає зло. Отож, у цій історії українська влада аж ніяк не виглядає як суцільне зло.

Щоправда, ставши колишнім, прокурор сідає на інше тепле місце, де за хабарі робить фальшиві документи. Але щось мені підказує, що в котрійсь із майбутніх серій його махінації викриють.

Відносно жахливої української мами, яка захопила в заручники дитину прихильниці сепаратизму. Це сталося в 66-й серії. Якщо суто механічно підходити, то так. Це зрада. Українська мама здійснила кримінальний злочин, за який можна потрапити до в’язниці. І в очах глядачів мала б виглядати втіленням зла.

Але якщо подивитися кіно з самого початку і знати контекст, то немає того змісту, який йому приписують. Переселенка з Донбасу отримала допомогу від заможної родини, раніше вона навіть жила в них удома. А потім виявилося, що її чоловік воює в армії денеерії. І раптом мама голови цієї родини дізнається, що її син, підприємець, потрапив там у полон. Вона хитро забирає в тієї переселенки сина як заручника. І телефоном вимагає в його тата, щоби той розшукав її сина для обміну.

Словосполучення «взяти в заручники» в тих, хто не дивився, викликає асоціацію, ніби маленький хлопчик сидить десь у підвалі серед пацюків або в інших подібних жахливих умовах. Та насправді хлопчик мешкає в її родині, цілком вільно почувається. Йому сказано, що мама поїхала до Донецька й повернеться за кілька днів. Мама ж хлопчика мешкає в закритому, але цілком пристойному помешканні.

Ще траплялися закиди, мовляв, негідники-сепаратисти в фільмі кажуть про тих укропів, що вони щось таке каламутять. А ще обіцяють перемогти. Мабуть, критики заспокоїлися б лише тоді, коли почули б від терористів гасло: «Слава Україні!».

Сценаристка, вона ж генеральна продюсерка Тетяна Гнєдаш написала такий карколомний сценарій, що дух захоплює. Тут тобі й сестри, одна з яких потрапляє в тюрму в 16 років за вбивство, будучи при тому вагітною, а друга забирає й привласнює її дочку. Потім, коли мама й донька зустрічаються, виявляється, що вони закохані в одного й того ж чоловіка. Тут і родина, частина якої намагається повбивати інших членів із надзвичайною легкістю. І багато іншого.

При всьому тому герої фільму волонтерять і допомагають армії. Звучать думки про те, що саме волонтерський рух підтримав армію і врятував країну. Герої йдуть на війну і кажуть, що це їхній обов’язок — захищати батьківщину. Герої насміхаються з Путіна. Навіть торт на день народження печеться з тризубом.

Ми весь час нарікали, що серіали, котрі знімаються в Україні, цілком денаціоналізовані, там немає українських реалій і вони орієнтовані на Росію. Нарешті серіали на українському матеріалі почали створюватися і в нас. Але деяка частина публіки все одно наполегливо шукає зради.

Так, у «Не зарікайся» іноді проскакують речі, які викликають заперечення. Наприклад, головна героїня каже, що в Україні війна громадянська. Але при цьому інші неодноразово згадують росіянина Гіркіна, який почав війну. Можна в фільмі побачити й продовження лінії, яку постійно після початку війни на Донбасі гне канал «Україна» Ріната Ахметова: мир за будь-яку ціну. Це, як нам відомо, сприймається далеко не всіма громадянами України. Але ж автори фільму мають право закладати в нього ті цінності, які вважають за потрібне, якщо ті не суперечать закону. Ба більше: в серіалі проскакує й майже пряма «реклама» гуманітарної діяльності Ахметова на Донбасі — такий собі продакт плейсмент. Але й це не заборонено ані правовими, ані етичними нормами в художньому продукті.

Отож, там справді чимало моментів, які варто продискутувати. Зокрема, українська мова в серіалі звучить невиправдано мало. Головні герої розмовляють винятково російською. Є що критикувати з погляду художньої якості серіалу. Але всі ці моменти аж ніяк не тягнуть на зраду. Особливо тоді, коли її немає.

Від «ДМ». Як відомо, питання щодо серіалу, особливо 66-ї серії, розглядатиметься експертною комісією Держкіно, Нацрадою, яка, в свою чергу, звернулася також по експертну оцінку до Незалежної медійної ради. «ДМ» висвітлюватиме перебіг подій. Також ми будемо раді продовжити фахову дискусію як стосовно самого серіалу, так і щодо тих проблем, які ставлять перед українським інформаційним простором нинішня ситуація в країні та спроби її документального та художнього осмислення.

Фото - скрыншот з YouTube