Таку думку в коментарі «Детектору медіа» висловили виконавчий директор міжнародного фонду «Відродження» Євген Бистрицький, президент Академії української преси Валерій Іванов, а також про це йдеться в офіційній позиції медіагрупи StarLightMedia, яку оприлюднив на своїй сторінці у Facebook керівник цієї групи Володимир Бородянський.

Нагадаємо, 19 квітня голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко заявив, що вирішив припинити повноваження нинішнього складу Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів та сформувати новий її склад.

До такого рішення пан Іллєнко дійшов після того, як 18 квітня Експертна комісія, членом якої є й голова Держкіно, більшістю голосів проголосувала проти відкликання прокатного посвідчення в серіалу «Не зарікайся» виробництва продакшну Front Cinema на замовлення телеканалу «Україна».

Пан Іллєнко з таким рішенням Експертної комісії не погодився. На його думку, «сьогодні основним завданням цієї комісії є захист інформаційного простору України, отже серед її членів мають бути фахівці, що зможуть чітко, послідовно і професійно таку функцію виконувати виходячи із патріотичних позицій».

Зміна складу Експертної комісії має бути затверджена відповідними наказами Держкіно. За інформацією «Детектора медіа», офіційних наказів поки що немає.

«Детектор медіа» подає коментарі експертів щодо такого рішення голови Держкіно.

Євген Бистрицький, виконавчий директор міжнародного фонду «Відродження»:

– Заборонами подібного типу не переламаєш ситуацію. Голова Держкіно може покращити ситуацію лише одним – створювати максимально дружні умови для розвитку власного кінематографу, залучення до виробництва власних режисерів.

З правової точки зору я довіряю Оксані Волошенюк (член Експертної комісії, що оцінювала серіал «Не зарікайся». – ред.). Я вважаю, що вона досвідчений експерт. Якщо з правової точки зору не можна було забороняти це кіно – значить не можна. З моральної точки зору – я згоден, якщо серіал містить те, про що говорять (я особисто його не дивився), то він повинен мати моральний осуд. А моральний осуд – це не правовий осуд.

Якщо Держкіно не робить кроків, щоб допомогти становленню на ноги українських серіалів та українського кінематографу, якщо вони не мають політичної волі це робити, то заборонами вони тільки покажуть свою слабкість.

Що може робити громадянське суспільство для регулювання контенту? Громадянське суспільство може виступати тільки в публічному просторі, де є багато зауважень до змісту кіно. Якщо кіно повністю російськомовне, якщо допускає в певних епізодах викривлений опис ситуації, то громадянське суспільство морально засуджує це кіно в соціальних мережах і публічному просторі. Громадянське суспільство не може вийти на вулиці й заборонити серіал – це не є роллю громадянського суспільства. Крім того, громадянське суспільство є різним, як і все суспільство.

Тому зараз усі сили мають бути кинуті на те, щоб була підтримка створення українського кіно, підтримка митців, які спрямовані на це. Це невеликі гроші, порівняно з тими, які нині витрачаються на створення і популяризацію росієорієнтованих фільмів на території України.

Валерій Іванов, президент Академії української преси:

– На мій погляд, такого не могло статися навіть за часів Януковича. Це швидше нагадує другого Кучму. Це повний відкат від демократії та взагалі будь-яких елементарних демократичних принципів.

Чиновник, якому не сподобалося рішення експертної комісії, яка складається з представників громадянського суспільства, просто закриває цю комісію. Це знущання.

Мало того, що пан Іллєнко привласнив собі поняття патріотизму і вирішив сам визначати, хто, на його думку, патріотичний, хто ні. Так він ще й вчиняє тільки так, як можна вчинити в тоталітарному суспільстві. На мій погляд, у даному випадку не демократ і не патріот – саме пан Іллєнко. Тому що такі рішення, які шкодять демократії, – шкодять країні. Бо Україна й демократія мають бути синонімами, а не антонімами, як у головах багатьох наших чиновників.

Як регулювати контент? На мою думку, ми маємо визнавати всі погляди, якщо ми обрали собі шлях до демократії західного типу, а не російського варіанту. Тоді ми маємо визнавати навіть ті погляди, які не подобаються та є образливими до нас. Регуляція медіаконтенту – дуже складна річ, дуже важливо, щоб вона не переростала в цензуру.

Для того, щоб регулювання відбувалося в межах демократичного поля, мають бути демократичні закони. Такі закони в Україні прописані. І не Мінстець, вибачте, чи щось подібне мають визначати, а прокуратура, поліція мають реагувати, якщо в контенті є порушення кримінального кодексу (наприклад, як у контенті з дитячою порнографією). Якщо це Держкіно, то там експертна комісія має визначати, наскільки фільм/серіал може бути прийнятним для неповнолітніх, оцінюючи, наприклад, рівень насильства.

Нам не треба нічого вигадувати, не треба робити українські варіанти регулювання. Є варіанти, які діють у цивілізованих країнах. Давайте брати те, що діє в Німеччині чи США, і робити саме так.

Володимир Бородянський, керівник медіагрупи StarLigthMedia:

– Приводом для висловлення нашої позиції став скандал, що розгорнувся навколо серіалу «Не зарікайся», і оголошене вчора головою Держкіно рішення про розпуск Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів в зв'язку з тим, що комісія більшістю голосів прийняла рішення про допустимість трансляції серіалу на телебаченні. Мотив, оголошений Головою Держкіно такий – членами комісії мають бути фахівці, які зможуть виконувати функцію захисту інформаційного простору, виходячи із патріотичних позицій. При тому, що функції Комісії – оцінювати фільми на предмет відповідності українському законодавству.

Свобода дотримуватися своїх поглядів, висловлювати свою точку зору – фундаментальне право людини у західній цивілізації. Комусь може не подобатися художній твір, але забороняти його за «непатріотичність», а потім «забороняти» людей, які не вважають його непатріотичним – це варварство, невігластво, і, нарешті, недалекоглядність. Створювати своє – так, це потребує й інтелектуальних зусиль, і ресурсів, але тільки це дає результат у 21-му столітті.

Щодо предмету данного конфлікту – самого серіалу «Не зарікайся», 100-серійної мелодрами. Хвиля обурення в Facebook виникла з приводу фраз, вирваних з контексту, і скріншотів однієї серії. Авторів серіалу звинуватили в пропаганді сепаратизму. Хоча кожен, хто подивиться серіал, може впевнитися, що ніякого антиукраїнського підтексту в ньому немає. Це – історія про любов, про ненависть, про переживання, про неоднозначність життя.

Сьогодні ми вперше стаємо свідками ситуації, коли державний орган розпустив свою раду незалежних експертів за ідеологічно невірне рішення. Що продовжує і посилює шлях культурних заборон останніх років. Ми маємо створити систему правил і процедур, котра унеможливить подібні рішення.

Ми всі хочемо жити у вільній країні з думаючими людьми.

Фото - УНІАН