Шевченківський ксенофоб

9 Березня 2011
21744

Шевченківський ксенофоб

21744
Василь Шкляр своєю заявою окреслив чи не головну проблему президента Віктора Януковича: повну байдужість до створення власного позитивного іміджу
Шевченківський ксенофоб

Мабуть, слід подякувати нинішній владі за створення умов для потрапляння в український медійний простір українських письменників. Причому не лише звичних загалу Юрія Андруховича та Оксани Забужко. Перший, як ми пам'ятаємо, минулого року обмовився про гіпотетичну можливість відокремити від основної України неукраїнські ментально Крим із Донбасом. Друга загітувала на свій бік купу противсіхів, чим, кажуть, особисто сприяла програшу Юлії Тимошенко на відомих виборах. Проте до власне творчості контекст, у якому згадувалися відомі письменницькі прізвища, стосунку не мав.

 

Зате від січня 2011-го і по цей час немає такого дня, коли б громадянам України не нагадували про існування в країні інших, крім названих вище, інженерів людських душ. Весь січень міліція виловлювала лауреата Шевченківської (прирівняної з 2000 року до державної нагороди) премії Марію Матіос за наводкою комуніста Петра Цибенка: тому не сподобалося слово «фалос», вжите письменницею по відношенню до пам'ятника на честь перемоги в війні 1941-1945 років. Тоді про існування письменників дізнався навіть міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов, і телевізійні новини повторювали в ефірах його фразу «известная поэтесса», сказану з трибуни Верховної Ради з інтонацією плювка.

 

Правда, 1 лютого Матіос у супроводі своєї прихильниці Ганни Герман сходила до Віктора Януковича, подарувала йому свої книжки і нібито з владою замирилася. Для того, щоби поступитися місцем в інфопросторі іншому лауреату Шевченківської премії - Ліні Костенко та скасуванню цією не менш відомою поетесою власного презентаційного туру. Хоча до діяльності української влади останнє не мало жодного прямого стосунку. Тріумфальне (якщо дивитися на тираж її першої прозової книги - більше 40 тисяч за зиму) повернення Ліни Василівни до публічного письменницького життя закінчилося скандалом на рівному місці: з'ясувалося, інших думок про свою непересічну творчість, крім хвалебних, вона просто не готова була сприйняти, далося взнаки життя класика-відлюдника.

 

Естафету вщухлого скандалу довкола постаті Ліни Костенко перехопив письменник Василь Шкляр. Рішення про присудження йому Шевченківської премії вилилося в саркастичні коментарі гуманітарної спільноти: автор роману про боротьбу українських повстанців у Холодному Яру з більшовиками за волю України отримає вищу державну нагороду з рук малописьменного голови держави і навіть - о Господи! - потисне руку Віктору Януковичу.

 

Сам же Шкляр, явно намагаючись зберегти обличчя, не втомлювався пояснювати: нагорода дається іменем Тараса Шевченка, символом України, Янукович - тільки посередник, і взагалі - не він давав премію, а Борис Олійник (переконаний комуніст, призначений президентом новий голова Шевченківського комітету). Лауреат ще 18 лютого каже для журналу «Країна»: «Мені було б приємно дізнатися, що президент Янукович прочитав мій роман. А міністр освіти і науки - людина грамотна. Думаю, він теж прочитав його. Чи справив на нього враження - не знаю».

 

Те, що відбулося далі, підтверджує - Дмитро Табачник роман прочитав. Ви, напевне, вже знаєте хронологію подальших подій.

 

25 лютого, за два тижні до церемонії вручення нагороди і за тиждень до підписання Януковичем відповідного Указу, під час прес-конференції з нагоди президентської річниці твір Шкляра «Чорний ворон» (друга назва - «Залишенець») називають ксенофобським. Це звинувачення підтримує присутній у залі Табачник. А депутат Європарлементу Мирський жадає перекладу цього твору та обіцяє розібратися з виявами національної нетерпимості, дозволеними, виявляється, на вищому державному рівні. За три дні, 28 лютого, народний депутат, президент Асоціації національно-культурних об'єднань України Олександр Фельдман (між іншим - колишній соратник Юлії Тимошенко, а нині позафракційний) називає присудження премії імені Тараса Шевченка ксенофобському твору «прикрим бюрократичним непорозумінням».

 

За Шкляра вписується самоназвана «мама» українських письменників Ганна Герман, називаючи подібні звинувачення «радянським союзом», відшукуючи аналогічну «ксенофобію» в Шевченка та Лесі Українки і навіть у негативному контексті згадуючи Сталіна. Сам Василь Шкляр за кілька днів у інтерв'ю УНІАН заперечує ксенофобію - нею, мовляв, іменують лише близьку до оригіналу інтерпретацію архівних документів. При цьому письменник демонстративно намагається не загострювати полеміку і досить нейтрально оцінює персону Табачника.

 

Наступного дня після публікації цього інтерв'ю Василь Шкляр звертається до Віктора Януковича з проханням відкласти момент вручення йому заслуженої нагороди: поки Табачник при владі, письменник не може цю нагороду прийняти.

 

Замість того, щоби звільнити Табачника і вручити нагороду письменнику, Янукович не включає прізвище Шкляра в підписаний того ж дня указ. Таким чином письменник відмовився від нагороди, до якої давно йшов, якої щиро прагнув і справді заслужив. Бо вперше після «Солодкої Дарусі» Матіос у поле зору Шевченківського комітету потрапила книга, яка користується реальним читацьким попитом та має солідний резонанс.

 

Ваш автор далекий від того, щоби до хрипоти полемізувати, що це було: вчинок громадянина, вдалий піар-хід, кидання на амбразуру, фінальний етюд хитрої шахової комбінації чи блеф. Я навіть готовий не обговорювати того факту, що висуватися на Шевченківську премію нормальним творчим людям взагалі не треба, аби не втрапити в ідіотську ситуацію (хоча б у таку, як із «Євробаченням»).

 

Краще відкинути зайві емоції, і залишаться факти. А вони такі. Шевченківську премію Василеві Шкляру присудили. Він її, в принципі, заслужив. І якби товариш Табачник за своєю давньою звичкою не вжив певних закулісних заходів, нагороду з рук Януковича письменник би взяв.

 

Колеги Шкляра та гуманітарна й журналістська спільнота щодня обговорюють те, що сталося. Сам письменник 4 березня йде з ефіру «Великої політики», але приходить 6 березня на ТВі у якості головного ньюзмейкера. Вчинок Василя Миколайовича оцінюють по-різному: від тотального й беззаперечного схвалення до скептичного звинувачення в самопіарі. Проте - увага! - ніхто не взяв у цьому конфлікті сторони Табачника, не вступився за нього, не спробував протиставити його Шкляреві й не намагався бодай конспективно шукати в діяльності цієї людини хоч трошки позитиву. Таким чином, при поляризації думок стосовно заяви українського письменника існує єдина, негативна оцінка персони антиукраїнського за поглядами міністра. Який не «при владі», як помилково зазначив Шкляр, а лише «у владі» або «біля влади».

 

Тут ми вкотре маємо нагоду говорити про наявність у нашій країні подвійних стандартів і торжество подвійної моралі. Ці явища - спадок не лише попередніх влад від 1991 року, а стовідсоткова радянська спадщина. Нагадаю відомий факт: визнавши в 2009 році порнографічним роман покійного вже Олеся Ульяненка, Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі жодним чином не відреагувала ані на публічну участь неповнолітньої співачки Аліни Гросу в садомазо-шоу, ані на заяви та газетні публікації члена Партії регіонів Дмитра Табачника, котрі принижують національну гідність українців. Хоча боротьбу з розбещенням неповнолітніх та українофобією прописано в статуті НЕК.

 

Більш свіжий приклад: миттєва реакція міліції на «фалос» у художньому творі Марії Матіос - та відсутність жодної реакції в тому випадку, коли член уряду Дмитро Табачник називає «фалосом» пам'ятник на честь жертв Голодомору.

 

За відбитий ніс Леніна та підірваний бюст Сталіна людей затримують та саджають за ґрати. Тоді як паплюження пам'ятних знаків, встановлених на честь героїв українського національно-визвольного руху, лишається поза увагою правоохоронців.

 

Отже, я готовий мовчати в ганчірку лише в тому разі, коли за однакову «провину» винуватців прагнуть однаково покарати. Проте, як бачимо, звинувачення в порнографії, тероризмі та ксенофобії у нас так само вибіркові.

 

4 березня у вечірньому випуску програми «Вікна» на СТБ показали, як товариш Табачник вкотре заявляє з парламентської трибуни: його, бачте, звинувачують у тому, що він мав та має політичні переконання. Кожна людина, навіть Табачник, має право висловлювати свою думку з приводу будь-чого, зокрема - літературного твору. Але Дмитро Табачник, за висловом почесного президента Києво-Могилянської академії В'ячеслава Брюховецького, працює в українському уряді, ненавидячи при цьому нашу країну і наш народ «зоологічно». Я ж укотре нагадую: маючи подібні переконання та уявлення про країну, громадянином якої носій переконань є, в уряді цієї країни не працюють.

 

Погодьтеся: важко уявити собі, наприклад, російського міністра чи взагалі російського чиновника, котрий ненавидів би все російське і вважався переконаним русофобом. При владі в Росії - російські націоналісти, при владі у Франції - французькі патріоти, а в уряді державі Ізраїль антисемітів чи хоча б лобістів інтересів арабських країн можна побачити хіба уві сні.

 

Тому, звинувачуючи Шкляра в ксенофобії та засуджуючи його за це, слід одночасно засудити на всіх рівнях і Табачника - за пропаганду сталінізму, намагання створити спільний із Росією підручник історії та літератури, де домінанта «русского міра» очевидна, а неосталінізм - не вигадка, а факт, та зрештою - за згадану вже українофобію.

 

Реакція української гуманітарної спільноти на висловлювання та діяння саме цього міністра часом буває не надто адекватною, завжди - не контрольованою та емоційною. Проте влада реагує, скажімо так, на наслідки діяльності Табачника, а не на причини: тобто, на негативну реакцію народу, спровоковану Табачником. Зокрема - на звинувачення літературного твору в ксенофобії за наявності в вільному доступі публіцистичних статей антиукраїнського спрямування, підписаних Табачником. Джерело негативу не перекривається.

 

Але показово й інше: влада за свого міністра ще жодного разу публічно не заступилася. Хоча при цьому публічно й не засудила. Або вона, влада, нічого не розуміє, в що слабо віриться, або відпустила свого найодіознішого представника в автономне плавання, на догоду Кремлю. От тільки питання: хто в нашій країні все ж таки влада?

 

Так чи інакше, Василь Шкляр своєю заявою - чим би вона не була спровокована - вкотре, з нагоди річниці перебування Віктора Януковича при владі, окреслив чи не головну його проблему: повну байдужість до створення власного позитивного іміджу. Той же Янукович, до якого з виявом поваги звернувся Шкляр, так і не пояснив, чому саме Табачник лишається міністром і коли саме автор «Чорного ворона» зможе належну йому нагороду отримати. Він просто скасував рішення Шевченківського комітету, який сам же розширив та призначив.

 

Влада, яка 11 березня святкуватиме річницю з дня призначення, навіть не намагається бути кращою за ту, якої ми вже наковталися. Навпаки - робиться все можливе, аби з кожним днем принизити власний авторитет у очах народу.

 

Ілюстрація - glavred.info

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
21744
Коментарі
19
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
кокотюха
5004 дн. тому
я називаю тобачнега товаришем не тому, що він комусь друг чи товариш у людському розумінні, а тому, що він - навіть не російький, а радянський товариш, реаніматор совка. товариш у радянському розумінні: демагог, який хоче лише виконувати чиїсь вказівки та ні за що не відповідати. зверніть увагу: сам він завжди - від 1994 року - програє всім по очках. злоби та гадості в ньому через край, але реальної перемоги - жодної.
гість
5004 дн. тому
Лише корумповані депутати, могли це сміття(табаченя), українофоба, яке для когось є "товаришем", допустити до міністерства. Немає в Україні ні освіти, ні науки при таких дебілах-конпкодавах. У цивілізованій країні посадовець такого рангу, за таких обставин , сам залишає займану посаду ! Але ці посадовці, з України роблять Гондурас.
кокотюха
5004 дн. тому
попрошу Гостя назвати Хазяїну поіменно тих, хто підпишеться за тобачнега. може, це справді будуть якісь рально "мало мальски образованные"?
Gala
5004 дн. тому
Супер! Андрію, Дякую! Згодна з кожним словом.
Орфографія
5004 дн. тому
Шановні, коли вже ви навчитеся бодай якоїсь чемності? Надто цікаво читати у Гостя рядки про "мало-мальски образованных людей". Відколи це "образованные люди" пишуть "укроинофобия" замість "українофобії"? І роблять по 4 помилки в одному абзаці? Що ж до "Жлобячої жізні" - нею переважно живуть анонімні автори лайливих коментарів. Ви живете в цій країні - то навчіться шанувати себе, свою країну і співвітчизників.
Гость
5004 дн. тому
Статья - сплошные "перлы": "Бо вперше після «Солодкої Дарусі» Матіос у поле зору Шевченківського комітету потрапила книга, яка користується реальним читацьким попитом та має солідний резонанс."; " І якби товариш Табачник за своєю давньою звичкою не вжив певних закулісних заходів, нагороду з рук Януковича письменник би взяв." - так скачать, оказал бы честь; "Проте - увага! - ніхто не взяв у цьому конфлікті сторони Табачника, не вступився за нього". В каком конфликте? Кого с кем? Если вам так хочется - пожалуйста, все мало-мальски образованные люди на стороне Табачника. А если вам везде мерещится укроинофобия - это не вина Табачника, поверьте. После чтения подобной "литературы" и не то может приключиться.
Алегарф
5005 дн. тому
http://demotivators.org.ua/d/demotivators.org.ua-213697-3.jpg
Злой
5006 дн. тому
ИДЛЕ-ПРО. Значит, "Письменник має право писати, що думає, і не зважати на всіх цих чиновників". Т.е, если оно напишет про тебя всякую фигню, да и твоих родственников польет дерьмом, ты будешь самый счастливый человек на Украине. У нас в стране все пишут что хотят и как хотят. Притом как показывает практика, никакой отвественности никто не несет. Одних журналистов хватает с головой. Набил статейку, а там трава не рости. Они даже не пытаються что-то проверить, посидеть в архивах, на поверку пишут, что хотят и факты приводят именно очень подходящие под цвет.
Мовохрюк
5006 дн. тому
Мова бывает телячей Только от жизни жлобячей Только от жизни, от жизни быдлячей Мова быват телячей
Happy Soviet Hegemon
5006 дн. тому
Алегарф // 09.03.2011 14:43:39 - Висоцкій прі Савкє ні прівєтствавалсі, паетаму усє тваі щастлівия калхознікі занімалісь чістай антісавєтчінай. :) К таму жа, Савок ні закончілсі с пріходом такой нєнавістной тібю Нізалєжнасті, патаму шо рулілі і рулят етой частью Савка пєрєкрашєнниє савкі. Просто січас ім нінада маскіраваться і рассказивать как ані горячьо любят родную партію. Хотя нє, уже нада рассказивать. :) Ото шо ти відєшь сійчас - ета і єсть вєршина ілі звьоздний час тваіво Савка.
Idle-pro
5006 дн. тому
Шкляр вчинив правильно. Письменник має право писати, що думає, і не зважати на всіх цих чиновників, чи вони червоні, чи біло-голуі, чи помаранчеві. І має право послати їх під 3 чорти. Пане Василю - тримайте марку.
Idle-pro
5006 дн. тому
Шкляр вчинив правильно. Письменник має право писати, що думає, і не зважати на всіх цих чиновників, чи вони червоні, чи біло-голуі, чи помаранчеві. І має право послати їх під 3 чорти. Пане Василю - тримайте марку.
Алегарф
5006 дн. тому
Если б у меня был литературный талант по силе хотя бы как у Шкляра, рассказал бы я вам про нынешнее положение вещей на территории бывшей Холодноярской республики. Сам я родом оттуда, с сосновых лесов на берегах Тясмина и Днепра, до 5 лет жил там, село в 50 километрах от Черкасс на пути к Чигирину. Значит, что могу сказать... Помню детский сад, школу трёхэтажную, общежитие, дом культуры, центральный гастроном, радостных людей на первомайских демонстрациях, 9 Мая, по ходу, тоже, ферму, на которую моя мама попала зоотехником по распределению после окончания Житомирского сельхоз института, как я длинной такой сапкой коровьи лепёшки на механизм по удалению отходов из помещения сгребаю... ставок, куча-куча людей, пиво Жигулёвское, шашлыки, Высоцкий на всю орёт, всем весело, спокойно, радостно... И знаю как выглядит гордая Холодноярская земля при неньке: детский сад пустует, школа разваливается, в одном крыле там только все ютятся, вместо любимого всеми гастронома, где по вечерам в скверике собирались счастливые советские люди - быдло-МАФы на каждом углу, ферме кабздец, люди дохнут от рака (открыли ведь какой-то химсклад), в ставочке никто не купается, рыбу не ловит, Высоцкий не поёт - все (кто ещё остался здесь "жить" на мамкину или бабкину пенсию и не уехал строить дворцы в Подмосковье) сидят по домам, жрут Пшеничную и втыкают в зомбоящик, откуда им втирают, что живётся им при незалежной лучше и веселей. Клятые коротконогие мацкали!
иртыш
5006 дн. тому
человек, который часть своей страны считает гангреной - это позор для страны и нации
Анатолій
5006 дн. тому
Шановний ВСВ, ви б, краще, не сунули свого носа до наших, українських, справ! Сидіть на своєму сідалі і не портіть слів! Вам потрібно якість мастил визначати, а не художніх творів! Є поговірка "на вкус и цвет товарищей нет". Вам не подобається- напишіть що. Ви ж даєте оцінку і вказівку, що і як! А тому з Вашої сторони це не полеміка і не критика , а просте не прикрите свинство, вибачте! А місцевий, корінний ще не значить українець ( с смысле "россиянин"), а, простіше яничар!
преображенский
5006 дн. тому
табачник не учился, а купил диссертацию, потом - вонское звание, воровал документы, фальсифицировал выборы, подделывал результаты голосов на Великих Украинцах и хвастался этим. или нет? или это всё хохлы придумали? а то, что он - гомосексуалист, и жена для прикрытия - тоже происки врагов?
ВСВ
5006 дн. тому
Табачник - единственный интеллектуал во власти за всю 20-летнюю историю независимой Украины. Единственный из всех - НЕ РАГУЛЬ. Человек мыслящий, образованный и культурный. Конечно он вызывает у вас ненависть. Ведь чтоб достичь его уроовня - учиться надо. А хочется быть элитой" просто за национальность. В этой стране пока такие номера проходят, это факт.
преображенский
5006 дн. тому
Слыщь, коренной, а за табачника тебе не стыдно?
ВСВ
5006 дн. тому
Позор такого уровня "писателям", такого же уровня журналистам и всей стране Украина, павшей так низко, допустившей такое обыдлячивание. "Роман" написан как минимум на колхозно-навозном наречии и как минимум захлебывается от ненависти. Посмотрите только на лицо этого автора и его имидж, так сказать. Вот оно лицо современного украинца. Увы. Не интеллектуал, не не технарь (всегда - только вышиваночный гуманитарий), завистник и человеконенавистник. Попрошу не исходить злобой по поводу моего росси ского происхождения. Местный. Коренной. Стыжусь искренне.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду