Підсумки моніторингу дотримання журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 25 червня — 1 липня 2018 року.

Танці, співи та улюблений стілець. Зустріч випускників на «1+1»

29 червня телеканал «1+1» випустив сюжет, суть якого складно вловити одразу. Та й через майже п’ять хвилин, коли матеріал нарешті завершився, навряд чи глядачі зрозуміли, що відбулося. Річ у тім, що в «ТСН» вирішили розповісти, як двоє ведучих програми відвідали свої шкільні класи. Усе. Без жодного заявленого інформаційного приводу, жодного попереднього оголошення про масову акцію чи флешмоб, жодного навіть найменшого натяку на благодійність, соціальну значущість чи хоча б якусь екстраординарність цієї події. Дві жінки просто прийшли у свої школи, а глядачі спостерігали за цим п’ять хвилин.

Після новини про застряглих в аеропорту Туніса туристів і піщану бурю в Харкові Наталія Мосейчук повідомила: «Літо — не привід забути про школу, тому, поки школярі від неї відпочивають, ведучі “ТСН”, Марічка Падалко і Соломія Вітвіцька на день повернулися за парти до улюблених вчителів і відкрили деякі шкільні таємниці. Проти чого бунтувала в школі Марічка, який сюрприз чекав на Соломію в класній кімнаті...».

І далі починається: ведучі відвідують свої школи, а про їхню юність нам розповідають так, наче це когось цікавить. «Соломія у школі не гналася за оцінками, втім, була винахідлива та щира. У маленької дівчинки з великими очима, вчителі зізнаються, завжди бачили потенціал», — зриває покрови кореспондентка Марія Шевченко. Хоча це все одно краще, ніж історія про улюблений стільчик чи стильну сіру спідницю першої вчительки.

Про Марічку Падалку нам заявляють, що та була у школі бунтаркою (судячи з цього матеріалу, проти певних стандартів вона бунтує й досі) й пародіювала з подругою гурт Modern Talking. На цьому моменті та сама подруга входить у кабінет і далі вже всі троє (ведуча, її подруга та класна керівниця) співають і танцюють в актовій залі. Не зрозуміло, який музичний супровід підходить сюжету більше: Бенні Гілл чи Бал у Сатани.

Насамкінець журналістка та її вчителька обмінюються на камеру компліментами й кореспондентка підсумовує: «І Соля, і Марічка нарешті зробили те, що відкладали багато років. Якщо у вас також є учитель, якому ви завдячуєте найголовнішим, знайдіть час сказати "Дякую"».

І лише після цього всього ведуча Наталія Мосейчук привідкриває карти, закликаючи глядачів голосувати в проекті Global Teacher Prize Ukraine 2018. Очевидно, подібний п’ятихвилинний сюжет мав пробудити в аудиторії спогади про власні шкількі роки й акумулювати вдячність до вчителів.

Що ж до причини, з якої «1+1» рекламує цей проект у новинах, можете обрати серед навединих нижче або вигадати власну: Наталія Мосейчук — це кураторка премії; шеф-редактор організації «Освіторія», що займається конкурсом в Україні, раніше працював на Коломойського; а ще «1+1» уже рекламував премію минулого року.

І хоч нагорода для найкращих учителів звучить як соціально важливий та конструктивний проект, усе ж не варто заради нього видавати в новинах п’ять хвилин відвертої іміджевої реклами своїх ведучих. Про конкурс можна було би розповісти чесно, заявивши про зв’язок пані Мосейчук із його організацією, а потім приділивши сюжет самим учителям та школам України. Якщо ж подавати такі матеріали, як це зробили в «ТСН», є ризик, що до оголошення конкурсу глядачі й не дочекаються.

Критика Вадим Рабінович затіняє «Інтеру» гріхи власних політиків

Що не кажіть про телеканал «Інтер», а місцеві журналісти чудово розуміються на тролінгу та іронії. Наприклад, 26 червня тут випустили черговий нищівний сюжет про Вадима Рабіновича, куди, крім численної брехні та маніпуляцій, додали ще й подвійні стандарти.

Неозначена кореспондентка заявляє інформаційний привід: «Комитет избирателей назвал депутатов-прогульщиков этого месяца. Список, как оказалось, не маленький: 79 народных избранников. Не сложно догадаться, кто возглавил эту армию прогульщиков. В центре событий скандально-известный депутат Вадим Рабинович». Інших прізвищ прогульників у двохвилинному матеріалі не згадують, навіть незважаючи на те, що ведуча раніше обіцяла розповісти «о лидерах» у множині.

Хоча насправді нічого дивного в цьому немає, адже, якщо знайти оригінальну публікацію Комітету виборців, виявиться, що значна частина інших прогульників — це члени пов’язаного з «Інтером» «Опозиційного блоку». Рабінович справді проголосував у червні всього двічі, але менше нього, один раз, проголосували брати Добкіни з «Опоблоку». Далі одразу після Рабіновича підряд ідуть інші «опозиціонери» — Юлія Льовочкіна та Сергій Ківалов. Співвласник «Інтера» та екс-глава Адміністрації Януковича Сергій Льовочкін — сьомий у списку. Узагалі, ось цитата Комітету виборців: «Найнижчі показники голосувань в групи “Відродження” та фракції “Опозиційний блок”».

Хай там як, а далі анонімна співробітниця закидає Рабіновичу таке: «Как положено, обозначил свое присутствие. Толкая пламенные речи в кулуарах, естественно, перед объективами своих камер. По мнению экспертов, лидер партии “За життя” надеется на плохую память избирателей». Невідомо, кого журналісти маскують під анонімними «експертами», але, здається, цього разу їм можна вірити. Урешті, кому як не «Інтеру», що лише в травні пропіарив «Опозиційний блок» 29 разів, знати, як народні депутати працюють на «свої» камери. І сподіваються на погану пам’ять електорату.

Ще «журналістка» прямо заявляє, що Вадим Рабінович має громадянство Ізраїлю («то в Израиле отдыхает, чье гражданство имеет»), і маніпулює навіть у найменших деталях: «Пропустил 90 % парламентских сессий [...] Благодаря нехитрой математике можно сделать вывод: из 24 рабочих дней в месяц — отработал полтора дня». По-перше, не «сесій», а «засідань». По-друге, без калькулятора можна порахувати, що одна десята від 24 — це 2,4 дні, а не «півтора».

Далі слово отримують політолог Олексій Голобуцький та постійний критик усіх «ворогів “Інтера”» народний депутат Сергій Каплін: «Вадим Рабінович не вніс ні до мого комітету, ні до інших комітетів жодного фахового, серйозного системного законопроекту, за який би можна було голосувати. Українському парламенту треба більше спеціалістів, а не народних артистів». Що ж, свою ініціативу щодо «звільнення громадян похилого віку від оплати житлово-комунальних послуг», пов’язану з комітетом пана Сергія, Рабінович уніс буквально за 11 днів до виходу сюжету. І можливо, вона справді несистема та нефахова, але хто довірив подібні оцінки Капліну? Крім того, виступи на дахах маршруток, із грілками та мішками — це не ознаки «народного артиста»?

Загалом, Вадим Рабінович і справді фігурує в антирейтингу Комітету виборців України і докази його ізраїльського громадянства справді існують. Проте подібна форма та щотижнева частота подачі цих новин «Інтером», а також ігнорування телеканалом усіх інших учасників рейтингу КВУ (навіть тих, хто пропустив усі засідання) видають у сюжетах «Подробностей» не більше, ніж примітивний чорний піар людини, яка має конфлікт із власником каналу.

P. S. До 2016 року Вадим Рабінович сам був у складі «Опозиційного блоку». І як там терпіли такого жахливого народного депутата?

День Конституції. Канали піарять політиків на змінах Основного закону

Як і всі інші державні свята, День Конституції став для тележурналістів можливістю пропіарити політичних улюбленців. Хтось маскував подібні посили під збірні виступи, хтось не соромився подавати думку «обраних» окремо. Хай там як, а глядачі 28 червня могли спостерігати цілі паради конституційних ініціатив.

На телеканалі ICTV вчинили, здається, найпрямолінійніше — тут заяви Петра Порошенка, Володимира Гройсмана та Юлії Тимошенко з приводу Конституції подали як три окремих матеріали. А от думки їхніх колег та опонентів, а ще експертні позиції та бекґраунд не подали взагалі. У результаті Президент розповідав про свої інтеграційні ініціативи (які окремі експери вважають сумнівними) та зняття недоторканності з депутатів (хіт із 1999 року). Володимир Гройсман... не дуже зрозуміло, в чому був сенс слів прем’єра, але ведуча Інна Шевченко описала їх так: «Привітав українців [...], наголосив, що саме завдяки демократичним крокам суспільства сталось “перезавантаження” країни». Юлія Тимошенко пропонувала власні ініціативи щодо змін Основого закону. Чому «Факти» обрали для трансляції саме її ідеї, а не всіх інших політиків в Україні, — невідомо.

«Україна» також згадала про заяви Президента і прем’єра, але потім додала власних улюбленців. Вадим Колесников із «Опоблоку» переконував, що нам потрібні «парламентская республика и максимальная роль местного самоуправления», Олег Ляшко пропонував посилити роль Президента й обрати на цю посаду його залізну руку: «Моє завдання об’єднати країну і зшити її залізною рукою». Кілька змін до Конституції перерахував і Арсеній Яценюк. Що думають у «Самопомочі» й «Батьківщині» журналісти не поцікавилися, також не запитали думки незалежних експертів.

На «1+1» перемішали показаних колегами політиків: Порошенко, Гройсман, Тимошенко та Яценюк. А от інформацію подавали аналогічно — без перевірки та балансу. Наприклад, Президент заявляє, що вступ у НАТО та ЄС «підтримуються абсолютною більшістю громадян», хоча 43 % та 46 % відповідно — це не більшість, тим паче не абсолютна.

Найдивнішою ситуація була на «Інтері». Там у першій новині випуску подали конституційний паркет Президента і прем’єра, а потім, аж у 12-й новині, немов щойно згадали, розповіли про тематичні заяви Олега Ляшка. Риторика та ж сама: «Президент — глава виконавчої влади, несе повну відповідальність за стан справ в Україні, має усі повноваження, але і максимальну відповідальність». Чому ніхто не запитав у «радикала», як його позиція з посиленням влади Президента узгоджується зі звинуваченнями Порошенка в узурпації влади?

Загалом, журналісти досить ліниво та вибірково висвітлювали політичну думку в темі Конституції. Замість проаналізованої, систематизованої інформації про бачення й ініціативи, глядачі отримали просто однорідні політичні заяви без конкретних дат, перспектив і бекґраунду. Загалом, необроблені виступи політиків замість новин.

Марина Порошенко та самопіар на каналі «Україна»

Протягом тижня на телеканалі «Україна» сталися одразу дві події надто дрібні для окремих матеріалів, проте надто симптоматичні, щоби їх проігнорувати.

29 червня журналісти випустили промоматеріал серіалу «Хто ти?», замаскований під новинний сюжет. Камуфляж не дуже вдався, адже в кінці повідомлення все одно показали фрагмент справжньої реклами шоу й озвучили дату його виходу. Протягом повідомлення від учасників лунали також похвали проекту. Проте найкращий момент однозначно належить актору Ренату Сетарову, що грає у стрічці роль програміста Spider'a й навіть набив собі на шиї тематичне татуювання. Кореспондентка Людмила Горбач хвалить підготовку виконавця до ролі так, наче це щось незвичайне: «Актер говорит, в компьютерных сетях и терминах в обычной жизни путается, но ради работы подтянул свои знания». А потім Spider демонструє свої знання — показує на чотири банальних системних блоки й заявляє: «Куча всяких штучок, куча таких, космодром».

Ренат Сетаров у ролі програміста Spider, чотири системних блоки в ролі «всяких штучок»

У сюжеті про День кримськотатарського прапора «Сегодня» надали слово лише Марині Порошенко. Точніше, ведуча Олена Кот заявила, що «крымские татары празднуют День национального флага» і під цю дату «дети вынужденных крымскотатарских переселенцев сделали запись в книге мира — гуманитарном проекте Марины Порошенко». Усій інформації про прапор журналісти присвятили рівно 10 секунд, коментар першої леді зайняв 44 секунди. Жоден представник кримських татар слова не отримав. Так само журналісти нічого не розповіли про гуманітарну ситуацію в Криму та життя людей, які покинули півострів після анексії. Здається, якби не піар Марини Порошенко, на «Україні» би взагалі не згадали про подію.

Перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:

Петро Порошенко — Президента цього тижня пропіарили всього один раз на «Україні».

Володимир Гройсман — День Конституції та анонси реформ подарували прем’єру чотири появи на телебаченні: по одній на ICTV, «Інтері», «Україні» та «1+1».

Олег Ляшко — «головний радикал» цього тижня став лідером із піарних появ. Телеканали присвятили йому одразу дев’ять новин: п’ять на «Україні» та чотири на «Інтері».

Юлія Тимошенко — очільниця «Батьківщини» реформувала Конституцію на «1+1» та ICTV.

Сергій Каплін — трішки критики Рабіновича, трішки критики «Нафтогазу», крапля соціальних гарантій для населення й виходить п’ять появ на «Інтері».

Олександр Шевченко — члена «Укропу» продовжує активно вставляти у випадкові сюжети «1+1».

«Народний фронт» — партійцям приділяли незбалансовану увагу три рази: два на «1+1» й один раз на «Україні».

«Опозиційний блок» — усі разом «опозиціонери» з’являлися на «Інтері» вісім разів протягом тижня.

Аграрна партія — про івент та бачення партії розповідали на «Інтері».

Віктор Пінчук — про філантропію свого власника двічі розповідали на СТБ та один раз на ICTV.

Марина Порошенко — теми інклюзії та — неочікувано — кримськотатарського прапору посприяли двом піарним сюжетам про першу леді. По одному на «Інтері» та «Україні».

Володимир Зеленський — електоральні натяки коміка висвітлювали на «1+1».

Критика:

Вадим Рабінович — лідера партії «За життя» двічі негативно виділяли на «Інтері».

«Нафтогаз» — незбалансовану критику установи можна було один раз побачити на «Інтері».

Загалом експерти «Детектора медіа» нарахували протягом тижня 48 повідомлень із ознаками замовності. На «Інтері» вийшло 24 матеріали, на «Україні» — чотирнадцять, на «1+1» — п’ять, на ICTV — три та дві новини на СТБ.

Детальніше про ці та інші порушення читайте в публікації «Церковні пророцтва “Опоблоку”. Моніторинг новин 25 червня — 1 липня 2018 року».