«Детектор медіа» щодня відстежує головні теми, гостей та тенденції в етері марафонів «Єдині новини #UAРазом» та «FreeДом», а також окремо аналізує якість мовлення.

Телеканали: ICTV/СТБ, «Інтер», «FreeДом»         

У блоці ICTV/СТБ воєнний експерт Сергій Грабський відзначив, що, порівнюючи з 10 жовтня, інтенсивність боїв під Авдіївкою дещо знизилася. Але росіяни, не рахуючись із часом і втратами, намагаються покращити свої позиції. Зменшення кількості техніки компенсують хвилями піхоти, втрачають до роти вбитими щодня. За словами Грабського, наші захисники стримують ворога, але деінде змушені трохи відходити, бо сили противника переважають вдесятеро. 

Член експертної мережі Кримської платформи Олександр Хара та голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик обговорювали другий Парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи в Празі. У наступних блоках про саміт у Празі говорив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

На думку експерта-міжнародника Руслана Осипенка, прем’єр Угорщини Віктор Орбан в обмін на певні економічні привілеї відіграє ключову роль в геополітичному плані, який реалізується Москвою. Водночас «Орбан не проти і від ЄС щось отримувати, тобто сидіти на двох стільцях». З іншого боку, в Євросоюзі Угорщину ніхто не тримає, а Європарламент визначив, що Угорщина не є демократичною країною. Гість також спрогнозував внутрішній конфлікт в Угорщині, адже далеко не всі угорці підтримують проросійськість Орбана. 

Головний редактор ізраїльського порталу «Деталі» Еміль Шлеймович говорив зокрема про підготовку наземної операції ЦАХАЛ у Секторі Гази: мовляв, солдати на кордоні просять, щоб їм дали увійти. Є кілька сценаріїв, і за яким саме розвиватимуться події, наразі невідомо. Можна припустити, що Ізраїль візьме кордон із Газою під тимчасовий контроль. 

У блоці каналу «Інтер» завідувач відділом Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак коментував удар ворога, завданий поблизу Хмельницької АЕС. За словами гостя, витоку радіації не відбулося б, але такі удари можуть повторюватися, «якщо Україна не отримає зброю стримування». Йшлося також і про ситуацію на ЗАЕС, зокрема так звану деградацію обладнання та пов’язані з цим технологічні ризики.

Ізраїльський воєнний експерт Давид Гендельман висловив думку, що нині ймовірність світової війни велика, як ніколи раніше: «Усі чекають, чи проскочить та іскра, з якої може розгорітися велика війна, чи ми пройдемо по краю…» У наступному блоці схожу думку висловив український дипломат Олексій Левченко.      

Російський опозиціонер Леонід Гозман пояснив пропозицію колишнього директора Роскосмосу Рогозіна вдарити по українському місту космічною ракетою зокрема глибокою образою за ганебне поранення в сідницю під час перебування в Донецьку. Гозман також нагадав, що Рогозін «провалював усе, за що брався». 

Співрозмовником Ксенії Смирнової в черговому інтерв’ю з циклу «На грані» був письменник, член Асамблеї кубинського спротиву Орландо Гутьєррес Боронат. 

У блоці каналу «FreeДом» президент ГО «Українська асоціація зовнішньої політики» Володимир Хандогій в переддень зустрічі на Мальті щодо української Формули миру зазначив, що Українська формула миру — це не про перемир’я. Водночас від неї залежить, за словами Хандогія, і післявоєнний устрій: «Росія муситиме прийняти те, з чим погодилися 50 країн». 

Речник Воєнно-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук зауважив, що російський Чорноморський флот, звісно, великий, однак його потужність пропагандистами перебільшена.   

Авіаційний експерт Костянтин Криволап коментував появу у ворога нових дронів — «газонокосарок» замість «мопедів». За словами експерта, противник прагне виснажити нашу ПВО, а наше принципове завдання — перейти для винищення «шахедів» на стрілецьку зброю. 

Російський опозиційний політик Геннадій Гудков коментував 21-у річницю одного із найбільших терактів в історії сучасної Росії — захоплення 40 озброєними чеченськими бойовиками театрального центру «Норд-Ост» на Дубровці у Москві. Гудков пригадав, що терористи поводилися дивно, ніби діяли за вказівкою ззовні. За словами Гудкова, тоді Росія ще не була диктатурою, але «трагедія «Норд-Осту» підштовхнула Путіна до певних думок, а поворотним моментом в історії став теракт у Беслані…»