«Детектор медіа» щодня відстежує головні теми, гостей та тенденції в етері марафонів «Єдині новини #UAРазом» та «FreeДом», а також окремо аналізує якість мовлення.

Телеканали: «FreeДом», ICTV/СТБ 

У блоці каналу «FreeДом» воєнний оглядач Денис Попович коментував ситуацію в Бахмуті, а також чергову нічну ворожу масовану атаку із застосуванням іранських безпілотників.

Голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський говорив про те, як Росія шукає шляхи обходу санкцій, зокрема на нафтопродукти. 

Сходознавець Михайло Якубович міркував, чи зміниться політика Туреччини, зокрема стосунки з Україною та Росією, в залежності від того, хто стане переможцем другого туру президентських виборів. 

Політичний коментатор Володимир Фесенко у традиційній рубриці Президент.ua говорив про «ударне», за його словами, міжнародне турне Володимира Зеленського та інші заяви й рішення очільника держави. 

Віце-президентка міжнародної асоціації розвитку й підтримки української культури Лариса Гутаревич розповіла, як відомі французькі кінематографісти й журналісти виступили проти депортації росіянами українських дітей — оприлюднили петицію і зняли ролик, який показали зокрема на Канському фестивалі.     

У блоці каналу ICTV/СТБ другий тур виборів у Туреччині коментував російський сходознавець Юрій Мавашев. На його думку, для України кращий варіант — перемога Ердогана, позаяк співпраця вже налагоджена. 

Експерт з Центральної та Східної Європи Іван Преображенський коментував європейські візити представника Китаю Лі Хуея та повідомлення The Wall Street Journal про нібито пропозиції дипломата закликати до негайного припинення вогню, залишивши Росії окуповані українські території. Преображенський переконаний, що насправді представник Китаю нічого такого не казав, а його поїздки наразі не мають особливих результатів, щоправда, «на них ніхто і не сподівався, рішення все одно прийматимуться лідером Китаю Сі Цзіньпіном». 

Білоруський політолог Валерій Карбалевич вважав, що двокілометрові ряди «зубів дракону» під Гомелем споруджуються, по-перше, задля формування в Білорусі моделі обложеної фортеці — щоб утримати владу і консолідувати союзників: мовляв, кругом вороги. По-друге, влада реально боїться, що білоруські сили, які воюють на боці України, після її перемоги підуть на Білорусь. Тому владі потрібна «лінія Хреніна», дарма, що її можна буде обійти так само, як це днями було зроблено в Бєлгородській області. 

Російський педагог Діма Зіцер говорив про мілітаризацію шкіл у Росії. Однак є і протилежні випадки, наприклад, у директора Пермської школи виник конфлікт із місцевими чиновниками від освіти та Z-активістами через те, що в його школі відмовляються запрошувати «вагнерівців» і розповідати учням про «героїв СВО». І таких шкіл, на думку Зіцера, чимало. 

Російський медійник Артемій Троїцький коментував звернення одного з депутатів Держдуми до визнаних іноагентами артистів із закликом розкаятися й дати грошей на війну проти України. Троїцький зауважив, що, попри офіційний статус, іноагентом себе не вважає і не збирається каятися.    

Співробітниця російського інтернет-видання «Важливі історії» Поліна Ужвак розповідала про опитування серед студентів і викладачів п’ятисот вишів, серед замовників якого була путінська адміністрація. 64% опитаних сказали, що підтримують Путіна, водночас 44% респондентів охарактеризували те, що відбувається в країні, словом «криза».