«Детектор медіа» публікує доволі радикальну репліку директора департаменту інформаційної політики Держкомтелерадіо України Богдана Червака щодо висвітлення подій на сході України. Нагадаємо, що точки зору авторів не завжди й не в усьому збігаються з позицією редакції «Детектор медіа».

Так сталося, що українські журналісти фактично складають окремий підрозділ у рамках сил АТО. У них стріляють, за ними полюють московські головорізи, їм перешкоджає здійснювати свої професійні обов'язки так зване «мирне населення» Донбасу.

На війні, як на війні.

У цій ситуації солідарність журналістської спільноти має велике значення. І повинно проявлятися не лише у допомозі один одному під час бойових дій на сході України, але й у скоординованій інформаційній політиці.

Йдеться про те, щоб одними словами називати явища, характерні для українсько-російської війни.

Ось декілька прикладів.

Уже стало звичним називати у ЗМІ «Донецьку народну республіку» і «Луганську народну республіку» самопроголошеними. Це так і не так. Нагадаю, що Генеральна прокуратура України визнала ці квазіутворення терористичними організаціями. А тому правильно їх називати - терористичні організації «ДНР» і ЛНР».

До «лідерів» терористичних організації «ДНР» і ЛНР» також прижилося визначення  «так звані», або «самопроголошені». Насправді ж всілякі губарєви і болотови - це терористи, які очолюють терористичні організації «ДНР» і «ЛНР».

Ще трохи про терористів. У вітчизняному інформаційному просторі це слово дуже часто вживається без уточнень, хто є ті терористи. Мовляв, терористи обстріляли український блокпост. Або терористи штурмують військову частину в Луганській області. Інколи складається враження, що це доморощені злочинці. Насправді ж правильно кожного разу підкреслювати, що це саме російські терористи і російські диверсанти. Це об'єктивно і правильно. А головне віддзеркалює власне український погляд на те, що відбувається на Донбасі.

Окремо треба сказати про «мирне населення», яке у багатьох випадках перешкоджає ефективно проводити АТО.

Називати людей, які погоджуються виступити «живим щитом» для терористів і диверсантів, або ж підносять їм їжу і цигарки, вважають українську владу «хунтою», а українське військо «карателями» просто «мирним населенням» - безвідповідально і аморально. Це - зрадники українського народу, або поплічники російських терористів і диверсантів.

Такими, до речі, треба визнати Повалій і Лорак, які добровільно погоджуються співати на концертах, що їх організовує країна-агресор - Росія.

Кажуть, що серед «мирного населення» є ошукані люди, що не можуть розібратися у ситуації. Насправді ж надто багато часу минуло, щоб не розуміти, хто є хто. Кожного дня наші хлопці гинуть на українсько-російській війні. Дуже часто через безвідповідальність «мирного населення». А тому, якщо хтось «не розібрався» - це провокатор, або дурень.

І останнє, журналістам сьогодні прийнято давати усілякі поради про те, як вони мають себе поводити у зоні війни. Якщо ці поради дають бійці АТО, до них варто прислухатися. Якщо ж інші «фахівці», то це демагогія і популізм. У цей момент журналісти мають пам'ятати, що у них є великий привілей - за спрощеною процедурою придбати бойову зброю.

Богдан Червак, директор департаменту інформаційної політики Держкомтелерадіо України