Батько і син Александр і Євгеній Лебедєви - улюбленці британської публіки. Інші російські мільярдери, напевно, також приносять користь місцевій економіці, витрачаючи величезні кошти на нерухомість, освіту, розваги та інші товари й послуги, що їх може надати Британія своїм гостям. Та Лебедєви стали медіамагнатами, які одне за одним «рятують» британські видання.

2009 року вони купили лондонську газету Evening Standard за один фунт стерлінгів. Газета була в настільки збанкрутілому стані, що на її ціннику виставили отаку символічну суму. Лебедєви зробили лондонське вечірнє видання безкоштовним, і тепер воно розходиться накладом у 900 тисяч на день. І навіть, буцімто, вийшло в незначний плюс.

Наступною стала загальнонаціональна газета Independent, також на межі банкрутства, яку росіяни викупили і додали до неї сестринську газету І, яка є стислішою версією Independent. Якщо 2010 року Independent втрачала 20 мільйонів на рік, зараз ці втрати становлять «лише» 5 мільйонів фунтів.

І от наступний етап у зміцненні недійної імперії Лебедєвих - телеканал London Live, який почне мовлення 31 березня й мовитиме для британської столиці й тільки про неї. 18 годин на добу новин та розважальних програм стали етапом запровадження програми, проголошеної колишнім міністром культури Великої Британії Джеремі Гантом, який мріяв про розгалужену мережу місцевих каналів мовлення.

На ліцензію London Live хто тільки не подавався - і ITN, і Sky News, але пощастило саме росіянам. «Я дивуюся, що в Лондоні й так не було свого каналу, - сказав Євгеній в інтерв'ю місцевій пресі. - Лондон - це таке фантастичне місто, тут стільки всього відбувається, у культурі, літературі, мистецтві, як же про це не розповісти?»

Євгеній Лебедєв з Елтоном Джоном. Лебедєв - хресний батько старшого сина Елтона. Фото Richard Young/Rex

Які плани в російського мільярдера, Лебедєва-молодшого, який постійно мешкає у Лондоні, для столичного каналу? «Ми зібрали фантастичну команду, - каже він. - Усе буде дуже сучасно, стильно, мінімалістично. У нас чудова добірка ведучих».

Одним із ведучих стане сам Євгеній. Він ще не знає достеменно, яку саме програму хотів би вести - це може бути щось серйозне, дискусія на тему культури або навпаки - комедійний формат.

Євгеній Лебедєв - автор постійної колонки в газеті Evening Standard. Ніхто, окрім судді Левесона, коли росіянин проходив як свідок у слуханнях про порушення журналістами етики, не наважився сказати йому у вічі очевидне: «Ну, хто ж вам відмовить друкуватися у вашій же газеті?»

Evening Standard - специфічна газета. Як було вказано раніше, тепер вона безкоштовна. Поширюється лише в межах британської столиці, але поширення є настільки ж агресивним, наскільки раніше був продаж. Роздача газет відбувається під більшістю станцій столичного метро і часто просто на вулицях. Якщо ви потрапляєте до лондонського транспорту у вечірню годину пік, то навіть у наш час повальних смартфонів ви побачите масу людей, які читають Evening Standard.

Це видання не можна назвати впливовим у тому ж сенсі, в якому є впливовими Economist чи Financial Times. Ця газета радше нагадує нав'язливий фоновий звук. Рано чи пізно вам почне здаватися, що ви самі написали цю мелодію.

Газета пише про життя Лондона, трохи про політику, вміщує плітки про знаменитостей, спортивні новини та кросворди. Не можна сказати, що відколи його власниками стали росіяни, видання стало визначено проросійським, але там однозначно більше фігурують вихідці саме з цієї країни - чи то у вигляді повідомлень про приїзд до Лондона якихось російських знаменитостей, чи то репортажів про виставки чи театральні вистави з російською тематикою.

Окрім того, життя й діяльність Лебедєвих дістає широкого висвітлення в інших британських ЗМІ. GQ і Daily Mail постійно пишуть про батька й сина. Про батька, Александра, - трохи як не про в'язня сумління в Росії, де він протистоїть утискам з боку Кремля, про сина - як про світського лева, який то плескає по плечу аристократів, то пірнає у неймовірні журналістські пригоди. Нещодавно, наприклад, він взяв інтерв'ю у президента Афганістану.

Якщо думка Лебедєвих про Хаміда Карзая в контексті України не має ніякого значення, то їхнє ставлення до Майдану й останніх подій у Криму - важливе, адже саме ці люди спонсорують частину інформаційної індустрії у Великій Британії і, зокрема, у її столиці.

Євгеній вважає, що Захід погано розбирається в ситуації довкола України й Криму. Каже, що він, так само як і багато інших ліберально налаштованих росіян, не розуміють, чому не можна було дотримуватися підписаних із президентом Януковичем домовленостей і нащо той втік із Києва в лютому. Що ж стосується Криму, то «крайньо-праві індивідуми таки погрожували місцевим етнічним росіянам».

Крим - однозначно російська земля, але й Україна - не чужа, каже молодий мільярдер, - «лише кілька тижнів тому я почав дивитися на Україну як на іноземну державу».

Адже коли росіянин прилітає в Україну - це зовсім інше, ніж прилітати до Британії з російським паспортом. Українська ситуація «дуже складна, тут немає правильного і неправильного, сходу чи заходу. Обидві сторони припустилися помилок».

Така оцінка до вподоби лінивим британським геополітикам, яким аж ніяк не хочеться злазити з комфортного дивану, за частину якого заплачено російськими грошима. Можна спустити дії на гальма, адже «у них там» усе складно, краще втручатися по мінімуму.

Крім того, Лебедєв-молодший не забуває нагадувати у своїх колонках, що Янукович був законно обраним президентом України, тоді як ті, хто прийшов до влади зараз - далеко не ідеальні, бо ідеальних повалювачів влади не існує.

Євгеній також твердить в одній зі своїх заміток на шпальтах Evening Standard, що саме Брюссель тиснув на Україну квапитися із рішенням щодо підписання асоціації й саме через це й почалися усі проблеми. Знову ж таки, зручна точка зору для тих, кому націоналістичні й державо-розбудовні зусилля України заважають стригти купони з заможних росіян.

Тим часом Лебедєв-старший поспілкувався з Крістіан Аманпур, провідною ведучою каналу CNN, через день після кримського референдуму. Він, на відміну від сина, не став приставати до якоїсь конкретної політичної позиції, але сказав ключову фразу: «Захід закоханий у брудні гроші Росії». І додав, що санкції, принаймні у тому вигляді, в якому їх висунуто зараз, не матимуть жодного впливу на позицію й подальшу поведінку Росії.

Ці російські мільярдери, які за сумісництвом є британськими медіамагнатами, насправді мають величезний вплив на формування точок зору громадськості. Вони не тиснуть на редакційну політику відкрито. Але вони прекрасно говорять англійською, люблять мистецтво і мають чудовий смак - тобто, є ідеальними окозамилювачами для Заходу (який сам прагне замилювати собі очі, аби нічого тільки не робити) на користь Росії. Ці люди лише офіційно інвестували понад 100 мільйонів фунтів (115 мільйонів євро) в медіаринок Британії. Неофіційно - напевно, ще більше. Не дивно, що до них дослухаються.

Євгенію Лебедєву, до речі, на повному серйозі ставлять запитання, чи не хоче він стати мером Лондона. Колись. Він відповідає, що поки ні. Але хто знає, що буде далі.

Фото - www.trendspace.ru, Richard Young/Rex