Як з'ясувала «Детектор медіа» в пана Іллєнка, насправді йдеться про «дуже короткометражний фільм» під назвою «Далі буде». Його режисер вийшов знімати на Майдан Незалежності, залишивши на кілька днів проект «Толока».

Робота над стрічкою про найбільші драми чотирьох століть історії України призупинено з фінансових причин. Режисер прагне завершити її у 2014-му - до 200-річчня від дня народження Тараса Шевченка. Нагадаємо, «Толока», - єдиний із проектів, присвячених Шевченку, що є екранізацією його твору. Мета - «створити для вірша Тараса Шевченка "У тієї Катерини хата на помості", не змінюючи жодного слова поета, нову сучасну кінематографічну обкладинку».

Про його нові проекти, про те, де молодим режисерам шукати «вмикач для світла» (епізод із фільму «Звичайна справа» Валентина Васяновича), та якої думки Михайло Іллєнко про новели кіноспільности «Вавілон'13», «Детектор медіа» запитала в режисера.

«Прем'єру запланували на Майдані»

- Пане Михайле, ваша нова робота присвячена євромайдану?

- Так широко я не можу сказати. Я знімаю стрічку про те, як виконують гімн.

Це документальний, дуже маленький короткометражний фільм - трошечки довший, ніж сам гімн України. З виконанням пісні тут нічого нового. Але дуже хочеться розпрозорити одне твердження, одну тезу, яка літає в повітрі, що майдан - це серце України. І побачити, як б'ється це серце, почути його під силу й кінематографістам - зокрема, нашій маленькій знімальній групі. Власне, ми цим і займаємося.

- Хто виступає оператором стрічки?

- Основних два, і з обома я працював раніше. З Богдан Вержбицьким знімали «Фучжоу» (1994), а з Юрієм Гармашем - «Сьомий маршрут» (1998). На жаль, не зміг приєднатися оператор, із яким я створював «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» (Олександр Кришталович. - ТК). Запрошував, однак його зараз у Києві нема.

Крім цих двох відомих операторів у нас за камерами ще кілька студентів різних вишів. Їхня допомога дуже знадобилася - там треба працювати по кілька камер, по сім операторів щоразу.

- На які кошти знімаєте цей проект?

- Та ні на які. Ми просто між собою домовилися, що спробуємо це зробити. І кожен приніс свою апаратуру.

- Коли плануєте представити фільм глядачам?

- Я дуже сподіваюся, це відбудеться найближчим часом, на одному з народних віче на євромайдані. Роботи ще на два-три дні: зйомки закінчено, переходимо до монтажу. І як тільки фільм буде готовий, прийдемо з ним Майдан, бо в «Далі буде» знімалося дуже багато учасників мітингу. А після прем'єри на Майдані ми цей фільм в інтернеті викладемо.

«Фільм про Шевченка ми робимо й для тих,

хто впевнений, що це відомий футболіст»

- На якому етапі зараз зйомки вашого фільму «Толока»?

- Ми зняли майже половину, на державні гроші. Вони надійшли вчасно і в тому обсязі, які заплановані угодою (близько 14 млн грн. - ТК). Але вони закінчились. А інвесторських грошей, на жаль, поки що не одержали. Фільм зупинився.

Ми шукаємо коштів для того, щоби встигнути завершити роботу протягом 2014-го - року Шевченка. На жаль, через те, що фільм зупинився, ми не можемо зробити прем'єру, як планувалося, в березні. Однак маємо всі технічні можливості для того, щоби прем'єра фільму відбулася на початку наступної зими. Знімальна група домовилася: як тільки знайдемо фінансування, зберемося завершувати зйомки. Принаймні, такі плани.

- Скільки коштів бракує для цього проекту?

- Фільм, за нашими мірками, досить дорогий. І частина інвестиційна, якої ми досі не одержали, - близько 2 млн доларів. Ми ведемо переговори, однак поки що питання ще не вирішено.

Ми звертаємося активно й до інвесторів іноземних. І буде абсолютно безглузда ситуація, якщо в рік Шевченка ми знайдемо гроші на фільм про нього не в Україні. Може, інвестор знайдеться в африканській країні якійсь. Бо Шевченко неймовірно популярний, і кількість пам'ятників йому просто безмежна в усьому світі. Він воював за свободу, це найвища цінність, яка сьогодні згуртовує людей на Майдані. Так що питання більш ніж актуальне - знайдемо ми гроші чи так і залишиться цей проект проектом.

Михайло Іллєнко та співзасновник і генпродюсер продюсерського центру «Інсайтмедіа» Володимир Філіппов на прем`єрі фільму «ТойХтоПройшовКрізьВогонь»

Я його, до речі, вдруге вже запускаю. Один раз його проект екранізації закрили у 2003-му - я його пробивав близько п'яти років, в Держкіно і не в Держкіно...

Екранізованих творів Шевченка глядач не бачив 50 років. Якщо вони й були, то ситуація не дозволила їм вийти на екрани. У 1987 році екранізували «Капітаншу», але ця картина не знайшла глядача. Тоді такого кіно вже ніхто не дивився, кидалися на американські фільми.

Тож «Толока» - це перший такий великий проект, і ми не можемо знайти на нього коштів. Чому - питання дуже дивне для мене. Про Шевченка фільми знімали - біографічні, публіцистичні, цікаві й десь, може, не дуже. Багато було про Шевченка в літературі, в тому числі й ганебних творів. А от Шевченку, його героям не дають слова. Заборона писати й малювати досі триває...

- Під час презентації картини на Зимовому кіноринку в Києві продюсер стрічки Пилип Іллєнко зазначив: «Українська толока - це те, що відбувається зараз на Майдані Незалежності, і тому фільм вважаємо актуальним для наших днів». Чи будуть у фільмі образи, асоціативні з євромайданами?

- Там таких прямих аналогій немає, сценарій затверджується задовго до того, як фільм поступає у виробництво. Але життя - від нього ж нікуди не подінешся. Є такі нюанси, мотиви, які будуть відлунювати й нашими днями. І взагалі у фільмі дуже багато історичних і паралелей, і перпендикулярів. Така структура фільму - це не просто екранізація, хоча ми й дослівно екранізуємо Шевченка, не модернізуючи його. Але сценарний хід передбачає полеміку з думками з балади і відлуння в наших та в знакових для України історичних епізодах.

Це фільм актуальний. Ми його робимо за формулою «Ми, для нас, про себе». І він не тільки для тих, хто знає й любить Шевченка, а й для тих, хто впевнений: Шевченко - це відомий хороший футболіст. Ми робимо для сьогодення. Для молоді - щоб навіть той, хто не знає Шевченка, замислився: «Треба було би погортати його книжку». Я дуже сподіваюся на те, що це буде дуже актуальний фільм і що він збере симпатій не менше, ніж «ТойХтоПройшовКрізьВогонь».

І я зовсім не збираюся робити стрічку про похмурого, серйозного, сумного Шевченка. У фільмі різні ноти будуть - і драматичні, бо він умів побачити трагедію. Але він умів і усмішку побачити. А в Україні Шевченка зробили таким от однобоким. Якщо десь за кадром звучить його текст, то це трагічне звернення в жанрі докорів. Шевченко - різний.

«Якщо фільм "Далі буде"розглянуть

в спільному контексті "Вавілону'13"- добре»

- Дух євромайдану в Києві одраз ж підхопила спільнота «Вавілон'13». Ви створюєте свою історію - «Далі буде» - окремо. Чи була ідея приєднаєтеся до цієї групи? Якої ви думки про новели учасників «Вавілона»?

- Це дуже добрий проект. Я зустрічаю його учасників на Майдані - вони там і вдень, і вночі. Це дуже добре, що вони зорганізувались у таку групу. Там є цікаві новели - я, мабуть, ще не всі переглянув. І ціль, напевне, - зібрати ці «пазли» в картину спільну.

Щодо приєднання - по-перше, там всі молоді, я не знаю, чи хочуть вони змішувати вікові категорії. А потім, я на Майдані знімаю час від часу. У такому, як вони, щоденному режимі не знаю, чи продовжу - дуже багато роботи з «Толокою».

А «Вавілону» бажаю успіхів. І якщо буде якась ідея, щоби стрічку «Далі буде» якось розглянути в спільному контексті - добре, не буде - значить, фільм буде окремо. Я тут нічого нікому не нав'язуватиму.

- Чи багато ваших студентів із Університету імені Карпенка-Карого приходить на євромайдан із камерою?

- Це справа добровільна. І відчуваю, що для студентів, яких я там зустрічаю, важливо до цього імпульсу приєднатися, оцю сучасну тоніку відчути. Бо не має значення, чи вони знімають фільм для дітей, чи комедію, чи якусь романтичну казку, - треба знати найболючіший, найсучасніший імпульс, тоді будь-який фільм буде сучасний. Навіть якщо він не політичний, пульс буде там відчуватися.

Є молоді режисери, які також знімають цікаві моменти - у жанрі «Вавілона». Є такі, хто в герметичному своєму світі залишаються. Це лише другий курс, і вони ще не зорієнтувалися так у житті серйозно, щоби свідомо робити якийсь вибір. Тому я їх не примушую, не підштовхую. Але я їм сказав, те, що й вам: «Не відчуваючи цього пульсу сучасного, неможливо бути сучасним для глядача».