ВЕДУЧИЙ: Добрий вечір! Я, Данило Яневський, сердечно вітаю всіх, хто прийшов на «Майдан»! Великий європейський олігарх Уїнстон Черчилль якось зауважив, демократія – це мистецтво управління зграєю мавп із середини клітини, в якій знаходиться дресирувальник. Великий європейський олігарх Франциско Франко про сутність свого режиму сказав таке: «Друзям ми пропонуємо нашу дружбу, ворогам – закон». Власне, між цими двома альтернативами коливається європейська та світова політика, принаймні впродовж останніх ста років. Єдиний виняток – наша батьківщина. Тільки вона ніяк не може обрати поміж авторитарним порядком олігархів та альтернативним йому демократичним безладом. Мабуть, тому завжди опиняється під владою чужоземних тоталітарних режимів. Про загрозу встановлення в Україні кланово-олігархічного режиму попередив загал лідер пропрезидентської фракції у Верховній раді В’ячеслав Кириленко. І негайно підписав угоду про розподіл парламентських комітетів та урядових посад у далекому і не зовсім впевненому електоральному майбутньому із солідарницькою політичною силою. Згідно з іншою точкою зору, у цьому випадку йдеться не про що інше, як про консолідацію демократичних сил перед загрозою авторитаризму, який нібито уособлює комуністично-соціалістично-регіональна коаліція. Ми попросили роз’яснити ситуацію народних депутатів, у які, за народним переданням, входять так звані олігархи. Мені приємно представити Вам людей, добре відомих в Україні, які і дадуть сьогодні політичну оцінку тому, що відбувається в Україні. Володимир Зубанов, Партія регіонів; Давид Жванія, «Наша Україна»; Володимир Стретович, «Наша Україна», «Християнсько-демократичний союз»; Олександр Ковтуненко, Блок Юлії Тимошенко. Експертну оцінку почуємо від відомих в Україні експертів, я представлю їх впродовж програми. Вас, дорогі друзі, прошу висловитися з такого питання. Що краще для Вас особисто? Диктатура, – в лапках, очевидно, – олігархів; демократичний, – в лапках, – безлад; або Ви оберете шлях еміграції? Поки Ви міркуєте над відповіддю, ми запропонуємо Вам редакційний погляд на проблему.

КОР.: «Проблема капіталізму – це капіталісти. Вони є занадто жадібними»: Герберт Гувер, президент Сполучених Штатів Америки. Хто вони, українські олігархи? Капіталістична еліта, яка рухає економіку, чи переможці у війні мафіозних кланів? Вперше в Україні цей давньогрецький термін «Влада не багатьох» застосували до Павла Лазаренка. Майже водночас із ним нарекли Олександра Волкова та Вадима Рабиновича. Невдовзі до них приєднали цілу низку перших українських мільйонерів, які оточували президента Леоніда Кучму. Зі всіх них у ранзі олігарха досі залишається хіба що Віктори Медведчук та Пінчук. Інші закінчили по-різному.

Олександр ТКАЧЕНКО, голова Верховної ради 1998-2000рр.: Пациенту произведен и установлен следующий диагноз: а) внезапный психо-эмоциональный стресс; б) гипертоническая болезнь; в) сонливость второй степени с выделением холодного пота и нестабильность стенокардии. Предположительный показатель на инфаркт миокарда.

КОР.: Вважається, що сам Кучма не володіє статками, достатніми для рангу олігарху, хоча олігархією називається саме період його правління. Леонід Данилович вміло зосереджує навколо себе не лише рідний йому дніпропетровський клан, а і київський. Згодом виводить на всеукраїнську політичну арену клан донецький. При чому, самому Кучмі, аби уникнути повної залежності від грошових мішків, вдається вчасно стикати клани лобами.

Віктор МЕДВЕДЧУК, голова Адміністрації президента Кучми: Та я не розмокну, я такий, що можу, да...

Юлія ТИМОШЕНКО: Коли Ви мені можете дати відповідь?

Віктор МЕДВЕДЧУК, голова Адміністрації президента Кучми: Якщо у мене буде можливість сьогодні переговорити, я думаю, що буде така можливість...

Юлія ТИМОШЕНКО: У Вас є можливість!

Віктор МЕДВЕДЧУК, голова Адміністрації президента Кучми: То абсолютно ми передамо інформацію з приводу того, що...

Юлія ТИМОШЕНКО: Сьогодні ми можемо...

Віктор МЕДВЕДЧУК, голова Адміністрації президента Кучми: Як я повинен сформулювати, хто хоче зустрітися з президентом?

Юлія ТИМОШЕНКО: Сто двадцять сім тисяч людей...

Віктор МЕДВЕДЧУК, голова Адміністрації президента Кучми: Юлія Володимирівна! Юлія Володимирівна, я не вірю, що зараз є сто двадцять сім тисяч... Ну, ми ж серйозні люди...

Юлія ТИМОШЕНКО: За гроші будуть стояти і рахувати...

Віктор МЕДВЕДЧУК, голова Адміністрації президента Кучми: Юлія Володимирівна!

Юлія ТИМОШЕНКО: У нас працювали спеціальна комісія...

Віктор МЕДВЕДЧУК, голова Адміністрації президента Кучми: Я довіряю... Юлія Володимирівна, я довіряю от правоохоронним органам, які сказали, що на Європейській площі було п’ятнадцять тисяч.

КОР.: В пересічного українця претензій до олігархів безліч. Головна з них, – вони використовують владу не для управління країною, а задля збільшення власних статків. Олігархів звинувачують у корупції, здирництві, маніпулюванні громадською думкою за допомогою власних ЗМІ. І хоча олігархи різної економічної ваги представлені в кожній політичній силі, політики за потреби підігрівають це невдоволення громадян.

ЦИТАТА, з проекту угоди про спільну опозиційну діяльність Блоку Юлії Тимошенко та «Нашої України», лютий 2007р.: «Наша спільна опозиційна діяльність дасть можливість якнайшвидше ліквідувати кримінально-олігархічну владу та шляхом розпуску парламенту і дострокових виборів відродити демократичний, європейський розвиток України».

ВЕДУЧИЙ: Отже, слово шановний гостям. Шановні депутати! На очах моїх принаймні, – ділюся з Вами своїм відчуттям, може, глибоко помилковим, – так само, як в вісімдесят дев’ятому році вмер Радянський Союз, коли він ще фізично існував, були гроші, була армія, були партійні комітети, була зовнішня і внутрішня політика, але люди вже відчули кінець системи. Так само і зараз, за моїм передчуттям, може глибоко помилковим, ми спостерігаємо останній акт існування республіки, яка була уконституйована в дев’яносто першому – дев’яносто шостому роках? В зв’язку з цим, я хочу Вас запитати, наскільки корисно, з вашої точки зору, або некорисно, для країни та її громадян тобто для нас, в першу чергу, перейти від посткомуністичної системи до системи цінностей та правопорядку, встановленої політичними представниками так званого великого капіталу? Друге питання, – які загрози або переваги для кожного конкретного українця, для життя кожної конкретної людини може мати так званий олігархічний режим? І нарешті, хто такі українські олігархи? І чим вони відрізняються від тих, хто правив нашою країною впродовж п’ятнадцяти років?

Володимир СТРЕТОВИЧ, народний депутат України, голова партії «Християнсько-Демократичний Союз»: Якщо можна...

ВЕДУЧИЙ: Прошу, пане Стретович!

Володимир СТРЕТОВИЧ, народний депутат України, голова партії «Християнсько-Демократичний Союз»: Звичайно, як в тисяча дев’ятсот вісімдесят дев’ятому році, так і в році дев’яносто сьомому в Україні, відчувається неспіврозмірність вимог суспільства із можливостями партійної політичної провладної еліти забезпечити ці очікування, і здійснити прорив в українському напрямку...

ВЕДУЧИЙ: В дві тисячі сьомому?

Володимир СТРЕТОВИЧ, народний депутат України, голова партії «Християнсько-Демократичний Союз»: В дві тисячі сьомому, так! Звичайно, зараз, і це відчувається, колосальний розрив між тим, що українське суспільство, українська громада відчула після подій дві тисячі четвертого року з великим піднесенням, і очікування, які вселилися в їх душі, і те, що відбулося насправді. Тому розрив між суспільними очікуваннями і тим, що може запропонувати політична еліта, яка залишилася у форматі дев’яносто першого, дев’яносто п’ятого, шостого років, відчувається. І недаром ми сьогодні говоримо про це в студії. Звичайно, не може не непокоїти та обставина, що партії, які сьогодні мають більшість в парламенті, і взагалі є впливовими, вони побудовані по олігархічному типу. Бо якщо одкрити їхні програмні засадничі принципи, то дуже важко буде зрозуміти, а яке ж суспільство хочуть побудувати ці політичні сили. Я переконаний, якщо через одного членів парламенту навіть цих фракцій запитати, а які ваші програмні принципи, то не кожен зможе відповісти, а що ж стоїть на фініші, що хочуть побудувати. Такий принцип не може задовольняти сьогодні суспільство. Тому що фактично насаджується лінія поведінки, яка зручна власникам партій, яка зручна тим, хто тримає ці партії, як за вашими словами, Данило, олігархам. Ця думка спускається вниз, і внизу повинні забезпечувати  проведення такої політики, яка зручна партійній верхівці. До речі, і імперативний мандат є свідченням того, що хоче партійна верхівка, неможна від того відступити. Закономірно виникає питання, а як внутріпартійна демократія, а що можуть сказати рядові члени, що може сказати маленький українець, якому проголошено в дев’яносто першому році, що віднині держава буде для нього? Не людина для держави, а держава в особі публічних інституцій буде працювати на задоволення його потреб. Цю практику треба міняти. Тому на часі і поява тієї сили, яка зрозуміє, куди ми прийшли, і з чого треба почати. Тому зміна еліт, не виключено революційним шляхом, не еволюційним парламентським, бо останні парламентські вибори показали, що еволюція в нашому суспільстві пройде нескоро, а треба революційним шляхом змінити політичні еліти, і таким чином запропонувати суспільству України новий поступальний шлях розвитку. Я переконаний, що це відбудеться.

ВЕДУЧИЙ: І тут ще одне виникає питання. З вашого дозволу, я прошу Вас також на нього відповісти, якщо Ви будете вважати це за потрібне. Як ми пригадуємо собі, в дев’яностому, дев’яносто першому роках Михайло Горбачов, зрозумівши, що Радянському Союзу в тому вигляді, в якому він існував, кінець, запропонував новий... нову угоду, нову союзну угоду. Але ситуація розвивалася настільки стрімко, що вона практично перестала існувати в свідомості людей, як потрібна річ, оскільки на порядок денний політичний вже постало питання самостійного державного існування складових колишнього Радянського Союзу. Чи Вам не здається, що і Конституція дев’яносто шостого року, і так звана політреформа вже далеко відстали від тих реальних потреб, які стоять перед суспільством, від тих викликів, які сучасний світ пред’являє українському суспільству, і, насамперед, це виклик модернізації? Пане Ковтуненко!

Олександр КОВТУНЕНКО, народний депутат України, фракція Блоку Юлії Тимошенко: Ви знаєте, я проїхав буквально майже всю Україну, від Донецька до Закарпаття. І хочу зазначити одну річ, що українське суспільство, великий український народ набагато далі пішов в демократичних очікуваннях, в потребах демократичного життя, ніж український політикум, котрий дійсно залишився в дев’яносто першому році.

ВЕДУЧИЙ: Це стосується і заходу, і сходу?

Олександр КОВТУНЕНКО, народний депутат України, фракція Блоку Юлії Тимошенко: Це стосується всіх. Щодо стосується сходу, на превеликий жаль, на сході України той клан, бізнесовий клан, котрий собі в захист після дві тисячі четвертого року, коли він програв вибори українському народові, він пішов на самозахист, і вони зараз на сьогоднішній день різними маніпуляціями в Верховній раді з підкупом Соціалістичної партії отримали тимчасово цю владу. В цьому є проблема. Але те, що українське суспільство далеко... поступ демократичний пішов набагато вперед, що на сьогоднішній день політики, ні законодавство України не задовольняє їхніх потреб. І тому ми, іще раз кажу, немає маленьких українців. Досить принижувати нас! Є великий український народ, котрий знає, що робити. Заїдьте в любе село, в любе місто, поговоріть з інтелігенцією, Вам скажуть, що робити. На превеликий жаль, український політикум давно відстав. Вони, до речі, відстали ще до дев’яносто першого року. Це ті комсомольці, котрі розвалили цей Радянський Союз, котрі не могли сформувати цю державу, вони ще далі намагаються керувати Україною. Їх час минув не тільки вісімдесят дев’ятому... в вісімдесят дев’ятому році їх минув час. Тому, на превеликий жаль, зараз очікується прихід нового покоління до влади, тих людей, котрі розуміють, що таке демократія, що таке українська держава, виклик українському етносу в цивілізації наперед. Ось головні сили, котрі люди це розуміють, і знають, що робити в конкуренції світовій, повинні очолити цю країну. І очевидно, оновити Конституцію України, як базисний документ, котрий урівномірює або урівноважує... зможе урівноважити всі проблеми в нашій владі. А вони є! На сьогоднішній день вона є деструктивна. Ця деструктивна модель, вона ще була започаткована в дев’яносто четвертому році, в дев’яносто шостому. Воно є саморуйнівна, і ми, як Україна, український етнос, останні п’ятнадцять років не розвивалися. На мою думку, це було зроблено зумисно. Ми хочемо це зламати, ми хочемо відновити Україну, щоб керованою була держава, з чіткими завданнями, чіткими... чіткими перспективами. І українці повинні знати, що вони варті. І вони це знають! І велика проблема, великий інтелектуальний потенціал українців на сьогоднішній день взагалі геть не працює на Українську державу. Я Вам ще раз кажу, політикум знаходиться без інтелекту. Народ з інтелектом. Оцей момент треба буде вирішити, і він вирішиться дуже скоро, на наступних позачергових виборах до Верховної ради.

ВЕДУЧИЙ: Тобто ми рухаємося в бік, який запропонував іспанському суспільству свого часу Франциско Франко, правильно?

Олександр КОВТУНЕНКО, народний депутат України, фракція Блоку Юлії Тимошенко: Зачекайте! Це Ви переплинули з теми! Зачекайте!

ВЕДУЧИЙ: Ні! Ви самі сказали, відновлення влади, керованості, інтереси нації...

Олександр КОВТУНЕНКО, народний депутат України, фракція Блоку Юлії Тимошенко: Так, так.

ВЕДУЧИЙ: Це його риторика.

Олександр КОВТУНЕНКО, народний депутат України, фракція Блоку Юлії Тимошенко: Добре.

ВЕДУЧИЙ: Вона повинна бути. Дякую! Зараз, зараз, зараз! Одну хвилинку! Пане Зубанов, дуже багато людей критикують партію, яку Ви представляєте. Часами, я скажу свою власну думку, ця критика носить пекельний характер. Адже, якщо подивитися на список вашої партії, список вашої фракції, я маю на увазі, то можна побачити легко, що дуже різні люди, з різних соціальних груп, з різних регіонів України, різні за походженням. Є і так звані бюрократи старої школи, є і ті, хто піднявся, в кращому сенсі цього слова, за часів незалежної України, є і ліберали риночники цілком виразні. Отже, вона не така однорідна, як, може, однотонна, як, може, комусь це не здатися. Наскільки Ви... Наскільки ваша політична сила розуміє, якщо він очевидно існує, цей розрив в очікуваннях суспільства, і тими програмами, які політики можуть запропонувати, про що пан Стретович сказав?

Володимир ЗУБАНОВ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Ну, по-перше, ми розуміємо свою відповідальність перед суспільством, бо ми найбільш впливова сила політична в Україні по всіх рейтингах, результатах виборів парламентських і по тому, що ми сформували уряд. Тому у нас і є відповідальність перед суспільством відповідно. Слухаючи своїх опонента, оці заклики радикальні або революційні там, позачергові вибори, потрібна революція... Я думаю, що такі заклики і такі дії опозиції, вони не мають майбутнього. Тому що в будь-якому суспільстві тільки двадцять відсотків... ну, може, в Україні тридцять відсотків населення налаштовано радикально. Сімдесят відсотків українців, вони хочуть спокійно працювати, народжувати дітей, виховувати їх. Отака ситуація. Тому ми розуміємо, що в Україні ситуація не така й проста. Складна ситуація! Але ми повинні все одно пройти її, щоб побудувати демократичну державу. Для цього треба пройти, і зробити певні кроки. Наприклад треба зробити так, щоб жодна гілка влади не могла узурпувати... ну, всю владу, як це було при Кучмі. Але... а як це було при Ющенко, перший рік його президентства. Для цього треба нова Конституція. Вона вже є. Зараз йде доволі складна...

ВЕДУЧИЙ: Ви маєте на увазі проект Конституції?

Володимир ЗУБАНОВ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Ні, нова Конституція, вона ж діє. Конституція діє!

Олександр КОВТУНЕНКО, народний депутат України, фракція Блоку Юлії Тимошенко: Поправки діють, не нова Конституція. Поправки!

Володимир ЗУБАНОВ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Немає поправок! Є текст Конституції...

Олександр КОВТУНЕНКО, народний депутат України, фракція Блоку Юлії Тимошенко: Незаконної при чому! Бо не було референдуму...

ВЕДУЧИЙ: Давайте ми послухаємо пана Зубанова, не переривайте!

Володимир ЗУБАНОВ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Оце я кажу, оце заклики. Якщо хочете, щоб країна розвивалася, треба все робити по закону. Є Конституція. Візьміть книжку «Конституція України» написано, там все написано. Є Конституція, її треба виконувати. Далі треба прийняти достатню кількість законодавчих актів, щоб вона працювала. І щоб гілки влади були які? Сильний президент, сильний уряд, сильний парламент, сильна опозиція, об’єктивна судова влада. Це треба пройти, і ми це проходимо. І це дуже добре, що наступні вибори дві тисячі дев’ятого року президента... До речі, я хотів би подивитися на опозицію об’єднану, кого вони вже будуть висувати кандидатом на президента...

ВЕДУЧИЙ: А чому Ви на мене при цьому дивитесь?!

Володимир ЗУБАНОВ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Ну, я... я дивлюся на всіх. Мені дуже цікаво, кого вони будуть висувати...

ВЕДУЧИЙ: Може, мене висунуть!

Володимир ЗУБАНОВ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Ющенка чи Юлію Володимирівну Тимошенко. О! Отут буде цікава річ. Дві тисячі дев’ятий рік, ми вже бачимо, що не буде такої напружений, бо у президента вже немає тих важелів... тих повноважень царських, да. Не буде такої бійки. Наступний дві тисячі одинадцятий рік, це парламентські вибори. І от до цього періоду треба, щоб кожна партія: і «Наша Україна», і «Регіони України», і БЮТ, вони зробили... ну, такі кроки у своїх програмах, їх змінили, щоб вони були загальнонаціональними партіями.

ВЕДУЧИЙ: Угу...

Володимир ЗУБАНОВ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Щоб вони мали вплив і підтримку не тільки, наприклад, на сході або на заході, щоб вони мали вплив і на сході, і на заході, і в центрі, і в Києві, і в Криму. Отакі партії повинні з’явитися в нашій державі.

ВЕДУЧИЙ: Угу.

Володимир ЗУБАНОВ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: І от зараз Партія регіонів над цим працює. Тобто ми поступово, крок за кроком... Ми бачимо, що економіка вже буде розвиватися спокійно, ефективно, стабільно. І це вже добре. А зараз політичні кроки. Партія регіонів повинна перетворитися... перетворитися в загальнонаціональну силу, яка буде мати підтримку і на заході, і в Києві...

ВЕДУЧИЙ: Я з вашого...

Володимир ЗУБАНОВ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Не меншу, ніж на Донеччині.

ВЕДУЧИЙ: З вашої ласки, маю тільки два питання.

Володимир ЗУБАНОВ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Давайте!

ВЕДУЧИЙ: Перше стосується цифр. Я читав на цьому тижні дослідження або «В цілому», або «Софії». Зараз в цю секунду не пригадаю. Цифри такі. Особистий рейтинг прем’єра Януковича – тридцять п’ять відсотків, Партії регіонів – сімнадцять. Розрив існує. Пункт номер два, – що нам ця Конституція, якщо не занесеш гроші, то ніякої Конституції тобі нема! Чи то на рівні місцевого органу влади, чи то на рівні районного суду. Преса переповнена повідомленнями про це. На що вона тоді потрібна?

Давід ЖВАНІЯ, народний депутат України, фракція блоку «Наша Україна»: Я думаю...

ВЕДУЧИЙ: Держава мене не захищає... Зараз пан Зубанов, потім Ви.

Володимир ЗУБАНОВ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Корупція є завжди, її треба обмежувати законодавчо, і просто щоб суспільство до неї так відносилося. Ви ж бачите, що зараз, наприклад, коли прийшов уряд Януковича, майже немає жодного повідомлення, що про корупційні дії якісь там...

Володимир СТРЕТОВИЧ, народний депутат України, голова партії «Християнсько-Демократичний Союз»: Це не означає, що немає корупції!

Володимир ЗУБАНОВ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Ми знаємо, що Тимошенко знає... Тимошенко знає, що якісь є такі проблеми, і мовчить? Ющенко з СБУ знає, що якісь є проблеми, і мовчить? Ні! А от десять мільярдів коштів, які КРУ, вона... ну, корупція... Отримала, були перевірки тоді за той рік. І десять мільярдів! «Нафтогаз», там інші проблеми, «Укрзалізниця», це ж є! А про нас ніхто не може нічого сказати...

Олександр КОВТУНЕНКО, народний депутат України, фракція Блоку Юлії Тимошенко: Так ми доберемося скоро до влади, швидко наведемо приклади!

Володимир ЗУБАНОВ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Та Ви зараз не можете нічого в період дискусії...

ВЕДУЧИЙ: Зараз, зараз...

Володимир ЗУБАНОВ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Нормально команда працює на Україну.

ВЕДУЧИЙ: Я не хотів би обмежувати пана Давидова.

Давід ЖВАНІЯ, народний депутат України, фракція блоку «Наша Україна»: Я бы хотел ответить на тот вопрос, который Вами был задан. Кто такие украинские олигархи, и что такое украинская олигархия...

ВЕДУЧИЙ: І чи існує загроза такого режиму!

Давід ЖВАНІЯ, народний депутат України, фракція блоку «Наша Україна»: Да. Во-первых... ну, наверное, сам термин олигарх, он уже устарел, и он моден только в России. На Украине, по сути, говорить о том, что олигархия, наверное, это не совсем корректно. Говорить...

ВЕДУЧИЙ: Не усі з цим погоджуються.

Давід ЖВАНІЯ, народний депутат України, фракція блоку «Наша Україна»: Какой сектор сегодня бизнеса или капитала влияет на государственные структуры в свою пользу, тем самым нанеся... наносит ущерб национальным интересам, интересам граждан и социальной системе, которая должна образоваться на Украине. Вот в этом спектре журнал «Forbs» – лучший помощник для всех политологов, социологов...

ВЕДУЧИЙ: І телеполітиків.

Давід ЖВАНІЯ, народний депутат України, фракція блоку «Наша Україна»: И телеведущих. Потому что в журнале «Forbs» четко выписаны все самые богатые люди Украины, которые держат определенный сектор в экономике. Если мы посмотрим, то все они, по сути, сходятся в один сектор, это горно-металлургический комплекс, это машиностроение, которое четко сопутствует горно-металлургический комплекс, энергетический комплекс и все! Вот все самые богатые люди, которые сегодня есть. Таким образом, и кто, насколько влияет на власть, потому что удержать сверхприбыль в этих отраслях, для этого нужно иметь лобби. Лобби, которое сегодня, в принципе, мешает для того, чтобы социальное общество было сформировано на Украине, и социальные стандарты были высоки. Вот так и нужно говорить о тех людях, и о тех политических силах, которые они представляют сегодня. И можно декларировать абсолютно четко, что сегодня самый большой интерес, который был сложен именно в этих отраслях, он представлен сегодня в парламенте в виде шир... в виде коалиции, а также и премьер-министра. То есть, и правительство, и антикризовая, – как они так называются, – коалиция, это, в принципе, есть основные лоббисты именно этой отрасли. И дальше мы можем уже следить за развитием событий. Соответственно, для того, чтобы удерживать сверхприбыли именно в этом секторе, в этой отрасли, для этого нужно дружить с Россией для того, чтобы каким-то образом, – кулуарно, естественно, – получать какие-то льготы и субсидии для своих предприятий. Потому что они потребляют тридцать процентов топлива, столько же они потребляют электроэнергии, и столько же они потребляют газа. Поэтому для того, чтобы удерживать сверхприбыли, должны быть дешевые энергоносители. Для того чтобы удерживать сверхприбыли в этих же предприятиях, нужно удерживать в рамках нерезкого повышения заработных плат. Потому что иначе вся эта сверхприбыль, она будет перераспределена. Вот, что такое олигархия и ихнее представительство.

ВЕДУЧИЙ: А це все, що у нас відбувається навколо енергетичного комплексу, насамперед, маю на увазі газотранспортну систему, постачання нафтопродуктів і газу, це також є предметом гри цих людей, про яких Ви сказали?

Давід ЖВАНІЯ, народний депутат України, фракція блоку «Наша Україна»: Это основной... Это основной...

ВЕДУЧИЙ: І корпорацій.

Давід ЖВАНІЯ, народний депутат України, фракція блоку «Наша Україна»: Это основной сегодня стал предмет игры. Потому что очень внимательно нужно читать, что же сегодня строит Россия. Если почитать программную... программный доклад господина Суркова, который претендует быть идеологом развития, скажем так, интересов Российской Федерации, и развития всего государства, то четко можно вычитать, что они строят энергетическую империю.

ВЕДУЧИЙ: Угу.

Давід ЖВАНІЯ, народний депутат України, фракція блоку «Наша Україна»: Соответственно, энергетической империи необходимы механизмы. И транзитная труба Украины, по которой сегодня экспортируется основная масса газа, она является стратегической. Естественно, на кону стоит, скажем, имперское настроение и тот механизм, который Россия с удовольствием получила. Тут заявление Путина очень четко было обозначено, что взамен мы готовы предоставить... готовы предоставить месторождения в разработку, как определенный, скажем так, бонус в случае того, если эта газотранспортная труба окажется в политических... как политический механизм уже... Российская Федерация выйдет с интересов... из рамок интересов Украины.

ВЕДУЧИЙ: Пане Володимире, одну хвилинку! Віктор Лисицький просив слова. Він знаний в Україні експерт з питань економіки. Після того Ви. Будь ласка, пане!

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, провідний експерт з питань економіки: Ну, я так вважаю, що паралелі дві тисячі сьомого року і вісімдесят дев’ятого року є некоректними.

ВЕДУЧИЙ: Угу.

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, провідний експерт з питань економіки: І абсолютно некоректними, і зараз поясню, чому! И не комсомольцы развалили Советский Союз. Хотя мы с Владимиром Зубановым были как раз в числе тех комсомольцев, которые тогда з вісімдесят дев’ятого по дев’яносто перший рік...

ВЕДУЧИЙ: Ви робили?

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, провідний експерт з питань економіки: Ні, ми це не робили, там було по-іншому. Я поясню, чому!

Володимир СТРЕТОВИЧ, народний депутат України, голова партії «Християнсько-Демократичний Союз»: Ви ще не були тоді комсомольцями.

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, провідний експерт з питань економіки: Ні, я вже був давно не комсомольцем в ті роки. Значить, в першу чергу, Радянський Союз...

Олександр КОВТУНЕНКО, народний депутат України, фракція Блоку Юлії Тимошенко: Це Матвієнко робив...

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, провідний експерт з питань економіки: Не мав економіки, побудованої на особистих інтересах тих чи інших підприємців, підприємств, груп підприємств.

ВЕДУЧИЙ: Угу.

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, провідний експерт з питань економіки: Я можу навести десятки прикладів, які показують, що так называемое размещение производительных сил в СССР было сделано самым дурацким образом.

ВЕДУЧИЙ: Угу.

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, провідний експерт з питань економіки: Например, на Черноморский судостроительный завод в город Николаев привозили из Хабаровска простейшие механизмы, – ну, из кораблестроителей знает, – шлюпочные лебедки. Это очень простой механизм. За восемь тысяч километров. Мы могли их изготавливать у себя. Но какой-то умный дядя в Госплане говорил, что надо изготавливать там, там же надо людей чем-то занимать.

ВЕДУЧИЙ: Да, ну експериментували.

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, провідний експерт з питань економіки: І таких прикладів десятки! Десятки! Це одне. Тобто сама по собі економіка не була побудована на особистому інтересі підприємств, регіонів, особистостей окремих.

ВЕДУЧИЙ: Угу.

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, провідний експерт з питань економіки: І вона дуже швидко розвалилася.

ВЕДУЧИЙ: Угу.

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, провідний експерт з питань економіки: І ще одне дуже важливе, про що ми забуваємо, і за що нагадав Єгор Гайдар нещодавно в своїх працях. Вісімдесят восьмий рік, світові ціни на нафту впали в шість разів.

ВЕДУЧИЙ: Угу.

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, провідний експерт з питань економіки: І Радянський Союз, який був тоді енергетично орієнтованою державою отримав дефіцит платіжного балансу в кілька десятків мільярдів доларів США. Про що, до речі, тоді і говорив кілька разів Микола Іванович Рижков.

ВЕДУЧИЙ: Угу.

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, провідний експерт з питань економіки: Дефіцит платіжного балансу нема, чим заповнити... Нема валюти, нема, чим заповнити полиці крамниць по імпорту. Ви пам’ятаєте, який був...

ВЕДУЧИЙ: Свого виробництва нема, зрозуміло. Починають друкувати гроші...

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, провідний експерт з питань економіки: А своя... А своє виробництво товарів народного споживання було просто в жахливому стані. І це було також те, що підштовхнуло до розвалу.

ВЕДУЧИЙ: Угу.

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, провідний експерт з питань економіки: Така ззовні. І тому я знов-таки говорю, паралелі ці некоректні. Мені здається, що у нас по-іншому. Більше того, я хочу сказати, що останні два голосування показали, що в Україні формується єдина нація. Тому що і в дві тисячі четвертому році, і в дві тисячі шостому...

ВЕДУЧИЙ: Голосування на виборах?

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, провідний експерт з питань економіки: Да. І в дві тисячі шостому і схід, і захід боролися за одне і те ж саме...

ВЕДУЧИЙ: Угу...

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, провідний експерт з питань економіки: Боролися за владу в Києві. Я, як людина, яка сорок шість прожив на півдні, і для котрого ці сорок шість років Київ не було... не був столицею, а так «очень интересный город, там Киево-Печерская Лавра есть, там чт