Незабаром на телеканалі «1+1» стартує нове реаліті-шоу «Без мандата». Вже відомо, що в ньому візьмуть участь народні депутати Лілія Григорович (фракція НУНС) та Володимир Яворівський (фракція БЮТ), голова Шевченківської райради та райдержадміністрації Віктор Пилипишин, екс-голова Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва Олександра Кужель та інші.

«Детектор медіа» поцікавилася в народних обранців, що вони думають про програму, чи погодилися б стати її учасниками і чи не вважають її піаром, враховуючи те, що за два місяці відбудуться місцеві вибори.

Як з'ясувалося, загалом народні депутати не проти взяти участь у проекті, хоча дехто вважає його некоректним і навіть дебільним. Найбільш войовниче налаштованими до реаліті-шоу виявилися представники комуністичної фракції. Найцікавіше, що майже всі народні депутати (навіть мільйонери) не вважають себе багатими й відірваними від простого народу. За їхніми словами, вони звичайні люди і живуть у звичайних умовах.

В опитуванні ТК взяли участь голова Верховної Ради Володимир Литвин, а також народні депутати Валерій Бевз, Олег Білорус, Таріел Васадзе, Лілія Григорович, Анатолій Гриценко, Юрій Кармазін, Микола Катеринчук, Володимир Ландік, Андрій Павловський, Святослав Піскун, Катерина Самойлик, Геннадій Самофалов, Ярослав Сухий, Ян Табачник.

ТК поставила народним депутатам два запитання:

1. Чи погодились би ви взяти участь у реаліті-шоу «Без мандата»?

2. Чи не вважаєте ви, що це буде піар для депутатів?

Володимир Литвин, голова Верховної Ради України:

1. Я знаю цю програму. Не бачу жодних проблем, щоб взяти в ній участь. Коли я приїжджаю до своїх рідних на Житомирщину або до рідних дружини на Київщину, ніхто не запитує, чи є в мене мандат, чи його немає. Я думаю, що це буде просто гра і видовище, але не цим вимірюється розуміння небожителями тих проблем, які обсідають просту пересічну сім'ю. Проте якщо буде така програма, це також добре.

2. Звісно, це піар. Це буде увага до каналу, бо людям буде цікаво подивитися таку програму. Хоча впевнений, що вони обурюватимуться і казатимуть, що це награно. Водночас депутати демонструватимуть близькість до народу, особливо з урахуванням наближення виборчої кампанії.

Юрій Кармазін, фракція НУНС:

1. Більшість депутатів, і я зокрема, живуть в абсолютно простих родинах, з тими ж проблемами. Я не користуюсь іншими лікарнями, все роблю своїм коштом. Я погоджувався на участь у цьому проекті, якщо при цьому для мене буде мінімум витрат часу. Адже депутат не має права витрачати свій час просто так, марно. Він має постійно думати. Крім усього іншого я керівник 70-тисячної партії. Вона не може чекати, поки я буду виконувати забаганки якогось режисера, я маю весь час працювати. Кожен день, коли я не на телефонному зв'язку - це той час, який не належить мені особисто. А коли мені кажуть, закиньте на 4 дні свій мобільний телефон, то я ж не придурок. За мною люди стоять. Приміром, ви машиніст паровоза, в якому 70 тисяч людей, і вам кажуть: «Киньте це все на кілька днів, залізьте в печеру і сидіть там». Та в сьогоднішньому світі одного дня не можна прожити, не реагуючи на якісь події! А на кілька днів, то й поготів. Тому це все треба робити цивілізовано. Той варіант, про який я чув, віддає печерним експериментом 50-річної давності. До печерного варіанту я не готовий. Режисери мають усвідомити принаймні, що є пластилін, є глина, є люди, а є люди, які працюють інтелектуально, серйозно, які мають впливати на кожен день у цій державі. Я відношусь до саме таких людей. Через це до безглуздих експериментів я ставлюся зі скепсисом.

2. Так, я бачу елементи піару.

Ян Табачник, фракція Партії регіонів:

1. А вы думаете, я откуда? Я пришел из бедной семьи. Надо мной даже Кобзон смеется, когда я иду в магазин и покупаю сразу две одинаковые рубашки. Он мне говорит: «Это в тебе твое бедное детство сидит». Я могу пригласить человека пожить со мной той жизнью, которой я жил на протяжении 50 лет. Для меня нет в этом ничего нового. Знаете, как моя мама говорила? «Я еще не видела таких людей, как мой сын, где положишь, там и спит, что дашь, то и ест».

2. Если депутаты будут приходить в обычную семью и помогать ей, то это нормально, а все остальное - пиар.

Катерина Самойлик, фракція КПУ:

- А по-вашому, всі депутати тільки олігархи? Давайте я вас завезу до себе на батьківщину до своїх рідних, подоїть корову разом зі мною, повозіть сіно, й тоді ви не будете займатися дурницями, а будете займатися свободою слова!

Геннадій Самофалов, фракція Партії регіонів:

1. Это не только от меня зависит. Надо посоветоваться с нашим руководством. Если поручат, я с удовольствием стану участником этой программы. Я самый экономный депутат Верховной Рады, как человек военный живу на минимуме в любых условиях.

2. Вообще, если люди увидят депутатов в обычной жизни, это очень хорошо, потому что у них искаженное представление о депутатском корпусе. Вот нас 450 депутатов, и все мы очень разные. Я вырос без матери, по жизни всего добивался сам. Нам тут часто говорят, что расходы большие. Так я когда-нибудь выступлю с инициативой, мол, давайте, проведем конкурс среди депутатского корпуса на самого экономного депутата, уверен, что я его выиграю. Потому что квартиру я не получал, как жил в двухкомнатной, так и живу, ни разу не лечился в санаториях Верховной Рады, не пользуюсь служебной машиной, не мотаюсь по Украине за счет парламента... Поэтому все будет зависеть от подготовки и проведения проекта, будет это пиаром или нет. А в принципе многим депутатам сегодня полезно посмотреть, как простые люди живут на 600-1000 гривень. Например, сегодня капитан в армии, живя на точке, имея двух детей и жену, которая не работает, получает 2400 грн. Разделите на четверых - и получится, что они живут за чертой бедности.

Анатолій Гриценко, фракція НУНС:

1. Я знаю про цей проект, мене на нього запрошували. Я погодився, тільки сказав, що візьму участь у листопаді, після місцевих виборів. Бо я маю їздити по регіонах і підтримувати тих людей, які мене підтримали на президентських виборах. Для мене це не є проблемою, оскільки більшість моїх родичів живуть у невеличких містах і селах, у таких умовах, у яких пропонується пожити й мені. Скажу, що під час попередньої виборчої кампанії ми з дружиною жили 10 днів у Павлограді, 10 днів у Бориславі, тобто у двох різних районних центрах на Сході і Заході. Я вам скажу, що там життя більше, ніж тут у столиці. Воно складніше, але щиріше.

Якщо дивитися на це питання філософськи, то свого часу мудрі правителі переодягалися в злидарів і йшли послухати людей. Тому, мабуть, президенту, окрім дороги на Бориспіль чи Межигір'я, варто було б побачити дороги в Радехові, Ватутино, міністру фінансів корисно було б пройти процедуру отримання субсидій, а міністру праці і соціальної політики - взяти пенсію 750 гривень і спробувати на неї прожити.

2. В тому числі з тієї причини, що цю програму можуть розцінити як піар, я вирішив взяти в ній участь у листопаді.

Лілія Григорович, фракція НУНС:

1. Ви знаєте, якість нинішнього депутатського корпусу дуже відрізняється від того, який був колись. Формат депутатів, який я представляю, відходить у минуле, а в Європі він норма: живу, як кажу, кажу, як живу. Коли я подивилася, що одні пішли на проект, бо кандидують у мери, інші - бо братимуть участь у місцевих виборах, то я вирішила взяти участь у програмі, щоб дати своєрідний майстер-клас. Я прожила чотири дні точно так, як я прожила 5 скликань у парламенті.

Якщо в парламенті зібрана вся бізнес-еліта, пани і підпанки, якщо люди вийшли з епохи первинного накопичення капіталу, то зміни відбудуться в наступному поколінні. У них, куди їх не вивозь, зміни не відбудуться. Якщо руки звикли гребти в один бік, то вони не зможуть гребти в інший - суглоби не згинаються. Багатьом політикам цей проект не допоможе. Але я хотіла, щоб люди бачили, що не всі такі.

2. А з приводу піару, то нехай думає редакторська група, хто й для чого йде на проект. Я погодилася, бо мене запитали перед відпусткою: «А слабо взяти участь?». Не слабо!

Таріел Васадзе, фракція БЮТ:

1. А почему бы и нет! Вы знаете, ничего нового нет. Кто думает, что все депутаты из богатых домов, то ошибается. Не так давно мы все одинаково жили. Сейчас надо работать и создавать нормальное здоровое общество, чтобы люди имели работу и нормальную заработную плату. Я мало знаю депутатов, которые оторваны от общества. Другой вопрос, что в нашей стране не всегда даже хороший закон работает. Потому что мы все стараемся любой закон приспособить под себя.

2. Может быть, абсолютно.

Олег Білорус, фракція БЮТ:

1. Я не проти жодного проекту, якщо він корисний для громадян. Тільки я не знаю, чи може дозволити собі депутат у робочий час брати участь у телепроектах. Як він зможе ходити на засідання і водночас жити десь на периферії? Це можливо хіба що під час відпустки чи відрядження.

2. Я думаю, що в цьому проекті багато піару і демагогії. Я відношусь до тих депутатів, які не пропускають жодного сесійного засідання, а є такі депутати, які й раз на рік не з'являються. Депутат і без телепроекту може перейматися проблемами простих сімей. У цій програмі є щось штучне. Тут є елементи надуманості, неприродності. У кожного депутата є свій округ, там він може зустрічатися з людьми. А жити й заглядати в чужі горшки, як кажуть поляки, «то є трохи задужо».

Андрій Павловський, фракція БЮТ:

1. Я би погодився, але настає бурхлива осінь. Ідея, безумовно, цікава. Я пропонував би це тим депутатам, яких у нас називають олігархами. Запропонуйте Ахметову, іншим мільярдерам, цікаво було б подивитися на їхню реакцію. Я сам жив у простій вчительській родині, бо працював у Політехнічному інституті викладачем. А людям, які бачать світ лише крізь вікна своїх мазератті і лексусів, було б корисно подивитися, як живе простий народ.

2. Це, безумовно, піар, і його буде використано провладною силою. Візьмуть декілька депутатів із Партії регіонів, щоб показати, як влада дбає про народ. А депутату треба не на тиждень спускатися до простого народу: якщо він чесний депутат, повинен постійно жити одним життям із громадою того округу, за яким закріплений.

Микола Катеринчук, фракція НУНС:

1. Ні, не погодився б. Тому що це не справа лідера Європейської партії України. Це, напевне, справа тих людей, які займаються шоу-бізнесом. У мене на це просто немає часу. Якщо хтось не знає, як живуть пересічні люди, можна повернутися на 10 років назад і згадати: всі ми жили в таких самих умовах. Я що - вийшов із мажорної сім'ї? Чи не був студентом, чи потрапив у парламент через гроші? Я виграв на мажоритарному окрузі. Тому мені йти в цей проект немає за чим. А інші не погодяться. Мільйонери ж не підуть. Який їм у цьому сенс?

2. У нас в парламенті більшість неполітиків, тому журналісти показують Верховну Раду в такому вигляді, що люди сприймають слово «депутат» як лайку. І тут у реаліті-шоу з'явиться депутат, піде в магазин, буде економити, а потім скаже, що так не можна жити. Депутати й так це все прекрасно знають, але їздять на мерседесах і не збираються щось робити для простих людей. Я думаю, що ця програма стане ще одним цвяхом у кришку труни Верховної Ради. Президент позбавиться цього законодавчого органу, що відриє шлях для побудови президентської вертикалі. Більшість депутатів дуже далекі від людей, і це шоу їх не зблизить. Але якщо хтось погодиться, то нехай продемонструє, як зможе вижити на мінімальну пенсію.

Святослав Піскун, фракція Партії регіонів:

1. Ви знаєте, незваний гість... Нічого страшного в проекті не бачу, можна пожити, я це зроблю із задоволенням, якщо хтось мені запропонує. Якщо це звичайна, проста родина, то я не бачу проблем.

Але мені здається, що сама ідея не дуже вдала. Тому що уявляється, що цією ідеєю автор намагається сказати суспільству, що депутати - це не такі ж люди, які живуть в Україні. Це абсолютна нісенітниця. Депутат - звичайна людина, він так само зранку вмивається, приймає душ, робить зарядку, їсть, спить, шанує свою сім'ю, працює.

2. Я вважаю, що це програма увіб'є клин між депутатами і людьми. Якщо ж це шоу, то в ньому мають брати участь артисти. Тому участь у цьому шоу нехай і беруть ті депутати, які хочуть стати акторами,. До речі, вони так само можуть взяти участь ще й у шоу «Україна сльозам не вірить».

Володимир Ландік, фракція Партії регіонів:

1. Не знаю за інших депутатів, а я живу в простих нормальних умовах. І їм звичайну їжу, м'яса не їм, люблю хек, п'ю знежирений кефір. Якщо депутат чесно працює на своєму окрузі, проблемами простих людей його не здивуєш.

2. Я вважаю цей проект некоректним. Як це до вас додому прийде чужа людина і буде у вас жити? Так само я не розумію проекту «Обмін дружинами». Моральні люди жінками не міняються. Набагато моральніше було б, якби телеканал вибрав родини, які потребують допомоги, і залучив партії чи громадські організації, які б допомагали їм. А потім би зробив із цього програму.

Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів:

- Це дебільний проект дебільного автора, який не знає, хто такі прості люди, а хто - ні. Нехай керівник якоїсь телекомпанії піде і поживе в простій українській сім'ї народного депутата України, наприклад, Валерія Крайнього, який живе в столичному готелі, а сім'я його - в Запоріжжі.

Валерій Бевз, фракція КПУ:

- Перш ніж брати участь у якомусь телепроекті, я маю знати мету, призначення і те, що з нього випливає. Даруйте, речі, на зразок: Ганна Герман попрацює у якійсь лікарні санітаркою, або хтось піде у чиюсь родину - це все дурня.

Ілюстрація - www.grivna.org.ua