За інформацією «Детектор медіа», останнім часом менеджери Національної телекомпанії України свої вимоги до журналістів щодо висвітлення подій часто супроводжують нагадуванням про те, що, мовляв, канал державний і він повинен подавати точку зору держави на події. Цим аргументом менеджери користуються, зокрема, й для пояснень, чому в  новинному сюжеті може бути відсутній баланс або чому в ньому розставляються певні оціночні  акценти.

«Детектор медіа» звернулася до медіаюристів з проханням пояснити:

1. Що передбачає обов'язок НТКУ висвітлювати діяльність органів державної влади?

2. Чи може бути такий обов'язок приводом для відступу від журналістських професійних стандартів у новинах?

3. Що таке «точка зору держави»? Хто має повноваження її визначати?

Роман Головенко, юрист Інституту масової інформації:

1. Висвітлення діяльності органів державної влади Національною телекомпанією України передбачене законом «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» від 23 вересня 1997 року, а також Статутом НТКУ від 4 червня 2002 року.

Вищевказаний закон визначає висвітлення діяльності як «одержання, збирання, створення, поширення, використання і  зберігання інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб про роботу цих органів» (ст. 1). Як бачимо, відповідно до закону, задоволення інформаційних потреб громадян та юридичних осіб по суті є метою діяльності по висвітленню роботи органів державної влади.

На висвітлення діяльності має передбачатися фінансування: видатки в Державному та місцевих бюджетах, кошторисах суб'єктів владних повноважень (ст. 5 Закону). Порядок фінансування визначається в договорах між НТКУ та органом державної влади.

Перелік подій, які мають бути висвітлені визначається відповідним Законом та Статутом телекомпанії (складення присяги, прийняття законодавчих актів, офіційні виступи посадових осіб, звернення тощо - Розділ ІІІ закону, п. 10 Статуту). Переліки для певних органів влади не завжди є вичерпними, тому при виборі подій для висвітлення, зокрема в інформаційних передачах, необхідно виходити зі ступеня суспільної важливості події (ст. 16 Закону).

При висвітленні діяльності органів державної влади НТКУ повинна діяти в інтересах своїх глядачів (виходячи з мети висвітлення) та дотримуватися закону «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р.: забезпечувати об'єктивність, повноту й точність інформації (ст. 5 ЗУ «Про інформацію»). У разі підготовки інформаційних матеріалів про діяльність певного органу його інформаційною службою НТКУ зобов'язана зазначати про це для повного інформування своїх глядачів та зважаючи на вимоги рекламного законодавства (така інформація привертає увагу до певної юридичної або посадової особи й підготовлена поза контролем журналістів, тому може не відповідати усім професійним стандартам).

На висвітлення діяльності кожної з гілок державної влади має відводитися не більше 3% від річного обсягу часу мовлення (ст. 19 закону «Про порядок висвітлення...»).

2, 3. Щодо того, що канал підконтрольний державі й це має відображатися на його редакційній політиці, то це не юридичний аргумент, точніше не аргумент взагалі. В країнах Європи телеканали суспільного мовлення почасти є формально державними телерадіоорганізаціями. Якщо йти за законодавством, то статті 13, 14 закону «Про телебачення і радіомовлення» не передбачають якоїсь особливої редакційної політики для державних телерадіоорганізацій. Закон «Про порядок висвітлення...» в статті 16, яка стосується висвітлення діяльності державних органів в інформаційних передачах (програмах), передбачає висвітлення певних суспільно значимих фактів і не більше. Тобто питання оцінок таких фактів, збалансованості подачі матеріалу має регулюватися редакційним статутом і професійними стандартами журналістики. 

Тарас Шевченко, директор Інституту медіа права:

1. Достатньо важко сказати, що чітко передбачає обов'язок висвітлювати діяльність органів державної влади. Однак, на нашу думку, чинне формулювання в законі дійсно дає деякі аргументи переконувати працівників НТКУ та схиляти їх до того, що вони повинні нехтувати об'єктивністю на користь органів державної влади.

Інститут медіа права ще у 2005 році запропонував зміни до Статуту НТКУ, які ми офіційно передали до Кабміну, з метою передбачити дещо інші функції та обов'язки НТКУ. Зокрема, не обов'язок перед органом державної влади висвітлювати його діяльність, а обов'язок перед громадянами об'єктивно доносити інформацію про діяльність органів державної влади та інші події, що відбуваються в державі. Точно такі самі зміни передбачені нами і в іншому документі, який наша організація розробляла спільно з Центром суспільних медіа і який зареєстрований у Верховній Раді, - проектом змін до закону «Про телебачення і радіомовлення». Цей законопроект більш детально регламентує діяльність НТКУ і НРКУ саме з точки зору філософського підходу: що й кому зобов'язані працівники НТКУ і НРКУ, чи мають вони обов'язки перед органами державної влади, чи перед громадянами. Зараз різні документи це подають суперечливо, а тому по-різному їх можна трактувати.

2. Повторюся: можуть бути деякі суперечності між різними документами. Крім закону «Про телебачення і радіомовлення» і Статуту НТКУ, який досі затверджений Кабміном, хоча закон говорить, що Статут має бути затверджений Верховною Радою, є ще декілька важливих документів.

По-перше, це угода, за якою НТКУ отримує кошти від Держкомтелерадіо. Я не володію текстом цієї угоди і не можу сказати, які юридичні зобов'язання на себе взяла НТКУ. Однак можу припустити, що цією угодою передбачається, що НТКУ має відстоювати позицію держави чи інформувати про те, що зробила держава.

Так само абсолютно рудиментарний недемократичний закон «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» (таких законів немає в інших країнах) передбачає модель, за якою орган державної влади (наприклад, Верховна Рада) заключає договір з НТКУ на те, що НТКУ займатиметься по суті піаром Верховної Ради в спеціальних програмах. Якщо ці програми створюються на замовлення, то абсолютно логічно, що замовник диктує стандарти, за якими ці програми створюються. Адже якщо ви замовляєте ваш піар, очевидно, що ви не платитимете за іншу точку зору. Тому в цих питаннях є двозначність.

На відміну від попередніх документів, документом на користь журналістів є Редакційний статут НТКУ, який був створений у 2006 році на базі типового редакційного статуту, розробленого Інститутом медіа права. Цей статут передбачає, що таке принципи об'єктивності і збалансованості, як мають готуватися новини, з ким потрібно узгоджувати теми. Очевидно, що в ньому і мають бути відповіді на всі спірні питання: хто визначає теми, як будуються відносини між журналістом і головним редактором, чи можуть журналісти відмовлятися від професійних стандартів у новинах. Я переконаний, що цей документ не надає журналістам права відмовлятися, особливо в новинах, від професійних стандартів.

3. На жаль, у мене немає відповіді на це запитання. На моє переконання, не може бути «точки зору держави» в контексті телебачення і радіомовлення, тобто що телеканал повинен виражати чиюсь точку зору. Національне мовлення - чи воно базується на державній власності, чи на іншій формі власності - передусім повинне інформувати про всі події, і робити це об'єктивно, збалансовано, неупереджено. Цього вимагає і закон «Про інформацію», і закон «Про телебачення і радіомовлення», і ліцензія НТКУ.

У чому ризик застосування поняття «точка зору держави»? У тому, що це є лише відносно гарне формулювання, яке насправді має на меті прикрити точку зору Президента, або правлячої партії, або певного міністра, чи голови держадміністрації. Коли йдеться про точку зору держави, це навряд чи питання пропаганди здорового способу життя (тому що держава зацікавлена, щоб люди росли здоровими). Очевидно, це питання Голодомору чи НАТО, коли насправді нав'язується певна політична позиція під виглядом точки зору держави. При цьому, слід об'єктивно говорити, що це не проблема виключно 2010 року. Так само ми могли говорити в контексті попереднього уряду, попереднього Президента.

Тетяна Котюжинська, голова Асоціації медіаюристів України, секретар Національної спілки журналістів України:

1. Висвітлення діяльності органів державної влади Національною телекомпанією України передбачене Законом «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» від 23 вересня 1997 року. Події, які підлягають обов'язковому висвітленню, перераховані в розділі ІІІ цього закону.

Відмінність між недержавними і державними телекомпаніями полягає в тому, що перші мають право висвітлювати діяльність органів державної влади, а другі - зобов'язані це робити. НТКУ отримує на це відповідне фінансування з державного бюджету. Порядок фінансування має визначатися в договорах між органом державної влади і НТКУ.

ОБСЄ вже давно наполягає, що цей закон є недемократичним і вимагає його скасувати. Але він тримається через дві речі. По-перше, через прямо передбачений обов'язок НТКУ надавати ефірний час для Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Верховного і Конституційного Суду. По-друге, через статтю 3, яка визначає порядок акредитації журналістів і технічних працівників ЗМІ при органах державної влади і місцевого самоврядування.

2. Висвітлення діяльності органів державної влади не передбачає журналістської роботи. Тому що це суто надання ефірного часу.

Що ж стосується інформаційних випусків і програм - це не є висвітленням діяльності, це власний продукт НТКУ. І для нього є обов'язковим сповідування професійних журналістських стандартів, дотримання балансу, об'єктивність і неупередженість. Це те, що є обов'язковим для ЗМІ будь-якої форми власності.

Обов'язок висвітлювати діяльність органів державної влади не є приводом для відступу від журналістських професійних стандартів у новинах. Сюжети повинні бути чітко збалансовані, має подаватися як позиція влади, так і опозиції, адже в нас плюралістична демократичні держава.

3. У законодавстві не передбачене поняття «точка зору держави». Якщо ним оперують менеджери НТКУ, то це їхнє власне тлумачення.

З іншого боку, точка зору держави Україна може бути озвучена, наприклад, Міністерством закордонних справ або Президентом в офіційній заяві. Мовою телевізійників і радійників це може означати тільки одне - висвітлення діяльності в такий спосіб: «Президент зробив звернення», «МЗС виступило з нотою протесту» тощо.