Представники культурної спільноти запросили до серйозної розмови за круглим столом керівників телевізійних каналів, щоби з'ясувати, чому в ефірі майже немає програм і новин про культуру, окрім, хіба що, російської попси. І - щоб запропонувати... допомогу. Зокрема, культурні активісти готові співпрацювати з інформаційними службами всіх телеканалів і надсилати анонси особливо важливих подій під грифом «Культурна подія світоглядного значення!».

Першими на лінію «культурного фронту» вийшли філософ, академік і громадський діяч Мирослав Попович, композитор, професор Мирослав Скорик і диригент, професор Герман Макаренко. З-поміж керівників телеканалів на особисті запрошення відгукнувся тільки генеральний директор 5-го каналу Іван Адамчук. Організатори повідомили, що зголошувалися прийти й народні депутати, й члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, й інші високопосадовці, але, як з'ясувалося, вони заклопотані значно більше за академіків, композиторів і диригентів. Навіть Іван Адамчук, розпочинаючи свій виступ, зауважив, що йому хотілося бути присутнім як людині, а не як керівнику каналу.

Нічого дивного - бо всі питання, які хотіли обговорити учасники круглого столу, було присвячено в першу чергу топ-менеджерам телеканалів «Інтер», «1+1», ICTV, Нового каналу, СТБ, «Сіті», ТОНІСа, «України», 5-го та «Ери». Щоправда, від ICTV (і, відповідно, 5-го) прийшли хоча б журналісти.

«Ситуація з культурою на телеканалах красномовна, - розпочала захід модератор Леся Сакада-Островська, у минулому кореспондент «1+1». - Про це свідчить і кількість присутніх сьогодні за нашим круглим столом представників телеканалів». На її думку, вітчизняні телеканали нині не просто малокультурні, а безкультурні. Утім, каже Леся, хочеться вірити в зміни на краще: економічна криза може стати й поштовхом для духовного відродження, наукових відкриттів та культурних проривів.

Леся Сакада таврує безкультурність українського телебачення

А от Мирослав Попович не так оптимістично дивиться на економічну кризу. Він зауважує, що вона тільки зашкодить справі відродження культурного телеефіру. «Зараз ми повинні думати над тим, як врятувати високе мистецтво за тих умов, коли воно практично нікому не потрібне. Ми не маємо сценарію виходу з економічної кризи. Ми йдемо туди, куди нас несе», - сказав пан Мирослав. Він зазначив, що самим митцям не так уже й важливо покажуть, їх по телевізору чи ні. Є багато творчих людей, готових практично безоплатно робити прекрасні речі, бо вони не можуть інакше. Поява програм про культуру на телеекранах залежить від фінансування держави і від розуміння телеменеджерів.

Мирослав Попович: «Гроші з'їдять нашу культуру, як з'їли нашу владу»

Представники культурної спільноти говорили про потребу знайти способи донести до людей те, що зроблено в українській культурі. А зроблено чимало. Доповідачі (особливо митці) риторично запитували: «Чому за кордоном шанують класичну музику, не забули, що таке балет? Чому там на виступи наших оркестрів повні зали?». Виявилося, що в Україні теж нерідко бувають аншлаги, скажімо, на виступах оркестру «Київ-класик», але масовому глядачеві про це нічого не відомо.

«Ми не навчилися жити в ринковому суспільстві, пустили гроші туди, де вони не мають бути. Зараз гроші в культуру йдуть тільки через шоу-бізнес, і там вони з'їдять культуру, як вони вже з'їли владу», - зазначив Мирослав Попович. А композитор Мирослав Скорик припустив: мабуть, комусь потрібно, щоби рівень культури в українському суспільстві був низьким. «Триває систематичне задурювання нації, але боротися з вітряками я вже, чесно кажучи, втомився», - зізнався пан Скорик.

Мирослав Скорик втомився воювати з вітряками

На думку Івана Адамчука, однозначного виходу з цієї ситуації немає. Можливо, щось зміниться із запровадженням цифрового мовлення, - вважає він, - тоді можуть з'явитися нішеві канали, які нададуть перевагу класичному мистецтву. Що б не було зазначено в ліцензіях Нацради, скільки б разів не домовлялися між собою представники індустрії, в кінцевому підсумку йдеться про те, хто диктує телеканалам, що їм робити. А роблять це всюдисущі рейтинги. «Виходить так, що в нинішній ситуації краще купити в Росії готовий продукт, ніж виробляти свій. Але ж цей російський продукт, навіть культурний, наскрізь просякнутий російською пропагандою», - сказав гендиректор 5-го.

Іван Адамчук: «Відповіді на ваші запитання немає»

На думку Олени Фурдуй, яка представляла університет імені Карпенка-Карого, представляти класичне мистецтво треба креативно, тоді телеканали звертатимуть на нього увагу частіше. «Может, нужно как-то особенно подавать вашу классику, тогда ее будут смотреть?», - запитала вона у Германа Макаренка.

Олена Фурдуй: «Може, вам якось по-особливому подати вашу класику?»

«Я думаю, класика не тільки моя, вона наша спільна, - поправив її диригент. - Класика має козир перед сучасним мистецтвом, бо вона пройшла випробовування часом. Те, що класика вмерла, - це брехня, проти цього свідчать повні зали людей, які приходять на наші концерти».

Герман Макаренко: «Це не моя, а наша класика!»

Митці зійшлися на тому, що телебачення сьогодні має найбільший вплив на свідомість людей, але використовує цей вплив неадекватно. З екранів ллється лише іноземне телемило, бойовики і нескінченні суперечки політиків. «А ще гламур», - додав Іван Адамчук.

До розмови долучилися кілька журналістів із часопису «Час регіонів», проекту «Детектор медіа» та Першого національного каналу. Альбіна Бутук із НТКУ розповіла, що їхнє творче об'єднання музичних та розважальних програм не пропускає мистецьких подій світоглядного значення. «Ми плануємо з вересня проект "Магія звуків", присвячений класичній музиці. Ми дуже багато знімаємо, але коли ставлять наші програми? Вночі, о другій годині», - сумно сказала Альбіна.

Альбіна Бутук: «Ми багато знімаємо про класику, а показують це о другій ночі»

Говорили на круглому столі й про конкурентоспроможний український продукт. Як з'ясувалося, саме таким є наше класичне мистецтво, яке цінують за кордоном. Зокрема, оркестр «Київ-класик» - один із небагатьох колективів, які виступали на 50-річчі ЮНЕСКО, в церкві Санта Мадлен на площі Конкорд у Парижі. Але в Україні про такі події повідомляють лише поодинокі телеканали. Серед тих, кому Герман Макаренко подякував за увагу до класичного мистецтва, виявилися Олександр Богуцький (ICTV), Іван Адамчук (5 канал) та Володимир Бородянський (СТБ). При цьому він зауважив, що й на означених каналах увага до класики не така вже й велика, а постійний інтерес до класичного мистецтва виявляє тільки Альбіна Бутук з Першого національного.

«Так, гроші і рейтинги - це важливо. Але не менш важливим все ж є ставлення керівників телеканалів до питань культури», - завершив круглий стіл Герман Макаренко, додавши, що такі заходи вони планують щонайменше двічі на рік. Можливо, так, крок за кроком їм вдасться змінити ставлення телебосів до української і світової класичної спадщини.

Фото Яни Новоселової