Телепрограма «Шустер live», канал «Україна», 26 вересня 2008 року
29 Вересня 2008
Телепрограма «Шустер live», канал «Україна», 26 вересня 2008 року
Савік Шустер, ведучий: Добрий вечір. Прямий ефір - це свобода, свобода - це відповідальність. Ровно год назад, 30 сентября, состоялись внеочередные парламентские выборы. Вот год прошел. И эта неделя нам показала, что, возможно, мы на пороге новых досрочных выборов. В одном из Царских указов была написано: "Казнить нельзя помиловать" без запятых. И чиновники ломали голову, что делать. Если интерпретировать: казнить, нельзя помиловать - значит, казнить; если казнить нельзя, помиловать - значит, помиловать. Мы этот вопрос перевернули в сегодняшний день и описали: "объединиться нельзя переизбирать", без запятых. Это значит: объединиться, нельзя переизбирать - это значит, объединиться, создать коалицию и не будет досрочных выборов; либо объединиться нельзя, переизбирать - значит, неминуемы досрочные выборы. Учасникам нашей программы, политическим участникам нашей программы мы дали по бюллетеню и попросили их расставить запятые абсолютно в тайном порядке, мы не знаем, кто как их расставлял. Значит, 12 человек поставили запятую после слова "объединиться": объединиться, нельзя переизбирать - 12. Два человека поставили: объединиться нельзя, переизбирать. Кто эти люди, я думаю, кто как голосовал, мы поймем в течение программы. Участники программы. "Наша Украина - Народная самооборона": Анатолий Гриценко, Роман Зварыч, Лилия Григорович, Владимир Стретович, Давид Жвания; Блок Юлии Тимошенко: Владимир Яворивский, Андрей Шкиль, Валерий Писаренко; Блок Литвина: Олег Зарубинский; "Партия регионов": Анна Герман, Дмитрий Табачник, Вадим Колисниченко, Ирина Акимова, Николай Левченко, Секретарь Донецкого горсовета. Итоги сегодня у нас в программе будут подводить, у нас подводили журналисты, в прошлой программе мэры городов, а сегодня у нас будут подводить итоги золотые медалисты параолимпийских игор в Пекине: Оксана Батурчук, золото в стометровке, Максим Веракса и Алексей Федина, плаванье, и нападающий сборной Украины, чемпион Олимпийских игр Тарас Дудко. Но так как эта неделя нас приблизила все же, такое ощущение у нас, журналистов, приблизила к досрочным выборам, скорее, чем к формированию новой коалиции, мы хотим спустя вот этот год показать тенденцию, как изменилась карта страны. Наша аудитория по всем социологическим принципам отвечает тому, что есть сегодня народ Украины. Значит, наши люди с нами живут одну неделю, они приезжают в понедельник, они с нами на программе в понедельник, вторник, среду, четверг и вот завершающая итоговая программа в пятницу. В понедельник мы им задали два вопроса. Во-первых, мы им задали вопрос, как вы голосовали 30 сентября. Это вот у нас статистика, кто, откуда, и какие проценты, по полу, по возрасту, по месту проживания. И вот, что мы получили. 30 сентября за "Партию регионов" голосовало 27 процентов, за Блок Юлии Тимошенко - 26, за "Нашу Украину - Народную самооборону" - 16, за Компарию - девять из нашей аудитории, и дальше не участвовали в выборах - девять процентов, против всех - пять процентов, Блок Литвина - четыре процента, другая партия, другая партия, не прошедшая в Верховную Раду - четыре процента. Год прошел, и в понедельник мы им задали вопрос: за кого бы вы голосовали сегодня, вот, прошел год. И такие результаты мы получили. Я понимаю, что это тенденции, потому что Компартия получила меньше, чем девять процентов на выборах, но тенденция примерно такая. Значит, БЮТ - 24 процента, то есть, теряет немножко, "Партия регионов" - 23, теряет тоже немножко, против всех - почти в два раза больше, 15 процента, не пошли бы на выборы - 14 процентов, тоже намного больше, другая партия - 11 процентов, Коммунистическая партия не существенно теряет - семь процентов, Блок Литвина - четыре процента, "НУ-НС" теряет 14 процентов за один год. Вот такова тенденция среди нашей аудитории, повторяю это не абсолютные данные, это тенденция, это реальные люди, которые голосовали год назад. Анатолий Гриценко, к микрофону, пожалуйста. И в конце программы мы это еще раз переголосуем, и посмотрим, то есть, это такая мини-предвыборная кампания, блиц-кампания. Значит, я прошу аудиторию работать с компьютерами, о которых все уже всё знают. Вы потеряли 14 процентов за один год. Это потому что вы боритесь с Президентом и ваша партия борется, все борются между собой?
Анатолій Гріценко, «НУ-НС»: Давайте уточним, набрав 14, осталось два, потеряли 12, это первое. Второе, ми, мабуть, втратили через те, що не змогли налагодити нормальну роботу в коаліції, починаючи від її створення, ми бачили, як саме представники "Нашої України - Народної самооборони" гальмували це створення, потім бачили, як відбувалося голосування, і, очевидно, в людей зараз відображається те, що відбувається в парламенті, коли абсолютно очевидно, що із опозиції значною частиною нашої фракції, грубо 39, була розвалена коаліція. За себе я скажу, я голосував проти і переконував, щоб ми не виходили з коаліції, тримали свої передвиборчі обіцянки. Але 39 голосів знайшлося, які вирішили розвалити цю коаліцію. І зараз, на жаль, така ж або приблизно кількість не хоче створення іншої коаліції за участю Блока Литвина. Я думаю, що це розчарування людей, які побачили отаку поведінку.
Савік Шустер, ведучий: Разочарование людей, всего лишь.
Анатолій Гріценко, «НУ-НС»: А що Ви хочете почути? Якщо люди не тримають слово, якщо не вміють працювати ефективно, якщо уряд створений цією коаліцією і Президент, який є почесним патроном, скажем так, цієї коаліції, постійно ворогують, якщо рівень відносин між Прем'єр-міністром і Президентом такі, яких не було в жодній країні в жодні віка. Що ви хочете, щоб люди підтримували це? Жодним чином.
Савік Шустер, ведучий: Но Вы же лично достаточно резко критикуете Президента, Вы говорите о том, что возможен силовой вариант, что, в общем-то, это человек, который стал другим...
Анатолій Гріценко, «НУ-НС»: Савік, якщо Ви переводити в площину особисту, то, Ви знаєте, мені не соромно людям дивитися в очі. Я не дуже хотів в цей парламент, я прямо про це говорив, але оскільки я там опинився на посаді Голови Парламентського комітету, я можу сказати, що наш Парламентський комітет працює з коефіцієнтом корисної дії сто відсотків, всі сто відсотків рішень, які прийняв наш комітет, всі підтримані в парламенті понад 300 голосів. І ті рішення, які комітет наш рекомендував відхилити, так само відхилені парламентом. Я скажу більше, можливо, трошки нескромно, якби парламент працював так, як працює наш комітет, відкинувши в сторону партійні квитки, а в інтересах людей, люди підтримали б не тільки нашу політичну силу, а й загалом підняли б довіру до всього парламенту. Але це не дають робити.
Савік Шустер, ведучий: Никто не хочет комментировать? Пожалуйста, Лилия Григорович.
Лілія Григорович: Шановний Анатолию Степановичу, я вітаю те, що так добре працює ваш комітет. Тим не менше, Ви свідомі того, що фракція "Наша Україна", зокрема В'ячеслав Кириленко, ми доклали дуже багато зусиль для того, щоб ті люди, які довгий час вагалися з входженням в коаліцію, сьогодні іменують "ЄЦ", вийшли і не могли керувати нашою партією, ми доклали дуже багато зусиль, щоб відбулися демократичні вибори, щоб відбулася ця коаліція, це Президент трьома указами розпустив попередню Верховну Раду, і В'ячеслав Кириленко поступився місцем. Тому я можу сказати, що блок "Наша Україна - Народна самооборона" показав, як треба стояти, дотримуючись слова виборцям. В мене таке запитання. Сьогодні, 26 вересня, є 13 років, як Україна ввійшла в Раду Європи. З чим ми сьогодні можемо відзвітувати, скажімо, перед нашими співвітчизниками? Ми можемо зауважити, що на превеликий жаль був вечір другого вересня, коли "Наша Україна" була змушена оголосити про вихід, але був ранок і був цілий день другого вересня, коли своїми діями БЮТ вийшов за межі коаліційної угоди, навіть 30-хвилинної перерви не робив. І я хочу Вас запитати, скажіть, будь ласка, тимчасові слідчі комісії з правом прокурорського нагляду, це те, що проголосовано другого вересня, вибори в два тури з зачисткою після другого туру, закриті виборчі списки з зачисткою після другого туру списків, десятивідсотковий прохідний бар'єр, так звана плебісцитна демократія, коли через референдум, коли вище за Конституцію, можна зруйнувати все те, що ми за 17 років напрацювали. Скажіть, будь ласка, ці речі, це не є щось страшніше, ніж все те, що було в роботі першої демократичної коаліції, яка, до речі, за вісім місяців, увага, громадяни, за вісім місяців один раз зібралася на збори демократичної коаліції? В мене в руках сьогодні тут у цій папці Transporation international дані, Україна в 2007 році була на 118-му році по корупції, тепер на 134-му. Хто нам все це заважав робити? Хто?
Анатолій Гріценко, «НУ-НС»: Пане Лілія, я Вас почув. Я скажу, розумію Вашу збудженість і частково поділяю. Але давайте по-іншому поставимо питання. Той, хто хоче, той шукає можливості, той, хто не хоче, той шукає причини. Якщо ми всі, а більшість навіть зараз поставили кому, виходячи з відповідальності, що держава має бути стабільною, що економіку дальше валити не можна, що бюджет не приймати не можна, що вибори проводити 28 грудня і, вибачте, на п'яну голову рахувати, не можна. І всі ці люди розуміють, що ознакою стабільності держави є даже не стабільний Президент чи уряд, а стабільно працюючий парламент, який може навести порядок, то тоді ми шукаємо можливості, тоді ми тримаємо цю коаліцію і не виходимо, я голосував проти, а Ви за, і тоді ми створюємо іншу. Але якщо сьогодні, вибачте, після того, як вчора на переговорах ми побачили, що є готовність працювати спільно і в Блока Литвина, і в Блока Юлії Тимошенко. Але якщо сьогодні лідер нашої фракції без погодження з фракцією вносить п'ять абсолютно провокаційних питань в порядок денний, за який я сам би не голосував, то, вибачте, значить, він як піонер виконує чиюсь вказівку. Я з цим погодитися не можу. Я вважаю, що ми не можемо кидати Україну зараз через раз в вибори і тим самим добиватися того, що ми економіку приб'ємо остаточно.
Савік Шустер, ведучий: Я вижу, что господина Гриценко поддерживает юг страны, поддерживает общая аудитория и поддерживают даже избиратели Блока Юлии Тимошенко.
Лілія Григорович: І я не хочу йти на вибори, але я не хочу бути ширмою, Юлія Володимирівна каже без жодних умов, стійло, без жодних умов, виходить, нас лякали ширкою, але буде ширма. Я роблю коаліцію, а Юлія Володимирівна кожен день ситуативно з "Партією регіонів" з комуністами дає 330, 340 голосів. І ми маємо ширму, демократичну коаліцію, люди щасливі по вечорах, вона в нас є, а в той же час ми маємо голосування коаліції в форматі ширки, от і все. Вас це влаштовує?
Савік Шустер, ведучий: Но то, что люди счастливые, Вы преувеличиваете.
Лілія Григорович: Я хочу, щоб вона забрала це назад, більше нічого.
Анатолій Гріценко, «НУ-НС»: Пані Лілія, мабуть, в Вас немає підстав звинувачувати мене особисто, Анатолія Гриценка, в тому, що я голосую так, як вважаю, я завжди голосую так, як вважаю, навіть, якщо цього не хоче Тимошенко або Ющенко, або навіть, якщо більшість фракції говорить по-іншому, в мене є своя позиція, я готовий людям пояснити. Це перше. Друге, я не збираюся оправдовувати ні Ющенка, ні Тимошенко. Я говорив на переговорах вчора, коли сіли по 18 депутатів від БЮТ і від нашої фракції, я сказав, давайте підведемо риску під минулим, давайте підведемо риску, не будемо думати, хто більше зробив помилок. Зробили всі, але якщо ми хочемо щиро забезпечити стабільність в країні, тоді ми повинні сісти і шукати шляхи. І я пропонував, давайте, принаймні, проголосуємо, хто за те, щоб шукати шляхи створення коаліції трьох. Хто виступив проти такого голосування? "Наша Україна". А сім інших суб'єктів нашого блоку підтримали. От і вся відповідь. Тому що "Наша Україна", на жаль, сама від себе формує принципи, сама спілкується і виконує волю Президента. Це ж факт, це знає навіть наша фракція, і тут сидять люди, які це можуть підтвердити. Тому вибачте мене.
Савік Шустер, ведучий: Так, и Олег Зарубинский, и Валерий Писаренко, и Андрей Шкиль, и Вадим Колисниченко, сразу после рекламы комментарии к Анатолию Гриценко. (реклама) Мы вновь в прямом эфире. Продолжаем. Год спустя после досрочных парламентских выборов 30-го сентября 2007-го года. Как изменилась Украина? Напомню тем зрителям, которые только что подключились к каналу "Украина", или тем зрителям, которые уже забыли за достаточно длинную рекламную паузу. Значит, наша аудитория, которая за мной, голосовала в понедельник, когда они приехали в Киев, по тому, как бы они голосовали в этот день. И потом мы это сравнили с данными, которые были у них 30-го сентября, как они голосовали 30-го сентября. Мы получаем вообще-то падение "Нашей Украины - Народной самообороны" самое существенное. Сегодня "Наша Украина - Народна самооборона" не проходит в Парламент, в принципе, по этим данным. И это, конечно... Валерий Писаренко, пожалуйста.
Валерій Писаренко: Хочу підтримати повністю свого колегу пана Гриценка. Ви знаєте, ось ці рейтинги, які тільки що показали, вони ж не відображають ставлення людей до пана Гриценка, до "Нашої України", як політичної сили. Все ж таки, "Нашу Україну" вів на вибори Президент, її почесний лідер. І те, що відбулося із цією політичною силою, ми завжди говорили, що це суїцид - робити такі кроки, які робить Президент. І те, що зараз намагаються якось звинувачувати або БЮТ, або її лідера в тому, що вона розвалила коаліцію, все ж таки, ви розумієте, що це про людське око. І от зараз я почув нову версію того, чому розвалилася демократична коаліція - через те, що другого вересня Блок Юлії Тимошенко не відпустив в буфет на 30 хвилин фракцію "Наша Україна". Давайте вже не будемо договорюватися до якогось абсурду. Ми працювали в Парламенті і ми повинні працювати. Якщо не хочеться працювати, то напевно, потрібно йти і займатися чимось іншим.
Савік Шустер, ведучий: В принципе, слова "суицид Президента" Валерия Писаренка, вы видели, что 75 процентов аудитории понимают, что это может быть. То есть, аудитория ощущает, что это так.
Анатолій Гріценко, «НУ-НС»: Я хотів би, щоб в нас була, все-таки, об'єктивність. Я повторю ту тезу, яку сказав, робили помилки всі: і Президент, і Юлія Тимошенко, і уряд, і обидві фракції. Все-таки, давайте дивитися в майбутнє. І давайте оту кому, яка була після збереження парламенту, давайте її спробуємо реалізувати. Я ще вчора зробив заяву про те, що є шанс створити коаліцію трьох. І цей шлях треба пройти. Нажаль, я сьогодні можу констатувати на 99 відсотків, що цей шлях обірвався і коаліції трьох вже не буде.
Савік Шустер, ведучий: Не будет?
Анатолій Гріценко, «НУ-НС»: Тому зараз можна говорити лише про можливу коаліцію, як мінімум, двох. Я називаю цю коаліцію "бульдозер", "політичний бульдозер". Це коаліція в складі "Партії регіонів" і Блоку Юлії Тимошенко. Це не найкращий, щоб не сказати поганий варіант, але він кращий, ніж розвал Парламенту і нестабільність у державі.
Савік Шустер, ведучий: Тоже люди поддерживаю.
Анатолій Гріценко, «НУ-НС»: Чому я говорю, що це "бульдозер"? Тому що мати майже 350 голосів - це можливість приймати будь-які рішення, це можливість подолати вето Президента, це можливість змінювати Конституцію, це навіть можливість інпічмінту Парламенту. Така сила, як "бульдозер", може, якщо там буде розум, розчистити завали, вона може...
Савік Шустер, ведучий: Студенті Вас поддерживают полностью.
Анатолій Гріценко, «НУ-НС»: Вона може зробити антикризові заходи. Вона може створити рівну площадку для серйозних змін в Україні, але вже із іншим парламентом, із іншим урядом, із іншим президентом. Але так само цей "бульдозер" може занести. І до речі, другого числа його таки занесло на поле повноважень Президента - це правда. Але так само ті закони, які виправляли другого жовтня, які зараз діють, вони також суперечать Конституції і це теж правда. Значить, треба, все-таки, шукати можливість домовлятися, тому що варіант виборів - це абсолютно самий безвідповідальний.
Савік Шустер, ведучий: Олег Зарубинский, Блок Литвина, Вы тоже считаете, как Анатолий Гриценко, что коалиции трех не будет, все?
Олег Зарубінський: Я не можу бути таким впевненим, оскільки ще певні процеси йдуть. Але я хотів би, шановний Анатолій Степанович, поставити Вам таке запитання. Все-таки, Ви залишаєтеся депутатом із фракції "НУ-НС". В моєму розумінні фракція - це водночас і об'єднання, і об'єднання людей, які полемізують, дискутують на засіданнях фракції в робочому процесі, але які виносять парламентський процес в єдине бачення ключових процесів в країні і єдині ідеї. Скажіть, будь ласка, чи можна серйозно співпрацювати і взагалі будувати свої стосунки колегам із вашою фракцією в такому випадку, якщо такої єдності немає? І ця проблема не тільки в тому, що в фракції з'являються недоброзичливці і навіть вороги, це проблема для всього Парламенту, оскільки ви, як фракція, є не передбаченні, ви є не прогнозовані. Ніхто не знає, яким чином із вами працювати, що від вас чекати. Анатолій Степанович шановний, я просто переконаний, що у цій фразі, Савіком запропонованій, "Об'єднатися не можна переобиратися" ви поставили, все-таки, кому після першого слова. Я впевнений в цьому, знаючи вашу послідовну відверту позицію. Скажіть, будь ласка...
Савік Шустер, ведучий: "Объединиться, нельзя переизбираться", да?
Олег Зарубінський: Так. Скажіть, будь ласка, чи є у вас рецепт, яким чином можна реалізувати вашу кому або те, що символізує ця кома в умовах, коли один із переговорників реалізує вже заготовлений сценарій, спрямований не на створення коаліції, а спрямований на дострокові вибори? А в такому випадку, Ви чудово розумієте, як аналітик, що будь-які декларації, будь-які заяви нічого не варті, бо дії підлаштовані і підпорядковані якраз цьому сценарію його реалізації.
Анатолій Гріценко, «НУ-НС»: Дякую, пане Олеже. Ви поставили абсолютно правильні питання. І Ви дали частково на них відповіді. Я підтверджую, хоча це голосування в лапках було таємним, я поставив кому саме після першого слова. Я вважаю, що треба зберегти Парламент, як елемент стабільності, і зберегти парламентаризм. Це було відповідально. Ми це обіцяли. Друге - дійсно, це прикро визнавати, тому що в тій фракції, в якій я зараз працюю, є багато людей, які мають одну групу крові зі мною, і які поділяють і вашу стурбованість, і поділяють свою відповідальність. Але так само є люди, які приймають абсолютно інші рішенні із інших причин. Частина цих людей щиро не вірить вже давно Юлії Тимошенко. Частина людей просто присягає Президенту, що б він не сказав. І це теж правда. І сила нашої фракції в тому, що в ній можна багато чого говорити і там не забороняється висловити свою точку зору. Але слабкість фракції в тому, що вона за всі ці вісім місяців, якщо хоч п'ять раз, а я думаю, навіть менше, коли так, то поправте, ставила якісь питання на голосування, то це максимум. І коли зараз із дев'яти суб'єктів, які утворили цю фракцію, сім криком кричать, що треба йти і шукати шляхи об'єднання в коаліцію, а два виступають проти і ці два, завдяки підтримці Президента, можуть заблокувати будь-яку нову коаліцію, то це теж факт, бо на 20 депутатів Блоку Литвина знайдеться 25 або 30 тих, яким Президент скаже не голосувати. Тому, дійсно, наша фракція - це саме слабке місце в цій коаліції. Саме тому я сказав, що 99 відсотків, що її не буде.
Савік Шустер, ведучий: Андрей Шкиль.
Андрій Шкіль: Я, до речі, абсолютно погоджуюся із паном Анатолієм, тому що мені довелося брати участь у всіх перемовинах із фракцією "Наша Україна". І ви розумієте, настільки явним був той факт, який змусив Омельчинка Олександра Олександровича задати одне питання. Він, правда, про те гарну і смішну історію розповів. Але він задав одне-єдине питання керівнику фракції: "Чи ви уповноважені Президентом створили коаліцію?". Це найважливіше запитання. І от відповідь була настільки довга, що вона не означала ні "так", ні "ні". І в даній ситуації ми просто отримали відповідь, що перемовини ведемо, коаліцію створимо, але повноважень ми на це не отримали. Це, я думаю, найслабкіше місце у формуванні коаліції, тому що, коли говорити про те, що якісь... Завжди можна висловити претензії. Не так узгоджений порядок денний чи ще якісь. То давайте його узгоджувати. Давайте ви приймете на фракції рішення, які будуть зрозумілими, і законопроекти, які будуть читабельними і я хочу вжити таке слово, як "приймабельними". І тоді будемо працювати. Не можна висловити десяток пересторог, десяток ультиматумів і запитань. Добре, якщо ці ультиматуми будуть виконані. Що наступне? Буде маленький крок. Куди маленький крок невідомо. Я думаю, до кімнати, де будуть вестися консультації. Тому от я хочу наголосити. Я не знаю, чи можна називати суїцидом попередні кроки Президента, але це реальний суїцид - піти на вибори. Самогубством є не тільки певних політичних сил, це може бути самогубством демократії в України, самогубством парламентаризму. І тому ми не маємо права допустити цього кроку. Я вважаю, що пан Анатолій висловив найконкретнішу думку, що треба думати тільки про одне - яким чином врятувати в Україні парламентаризм і демократію.
Савік Шустер, ведучий: Избиратели "Партии регионов" поддерживают Андрея Шкиля. Вадим Колесниченко.
Вадим Колісниченко: Уважаемые коллеги, я хотел бы уточнить одну фразу, которая здесь прозвучала. Президент в прошлом году не распускал Парламент, а распустила Парламент группа депутатов Блока Юлии Тимошенко и "Нашей Украины", те, которые сдали свои мандаты. Президент к этому не имел отношение. Президент сначала имел такую попытку. Мы ему этого сделать не дали, но когда Парламент был парализован, мы пошли на очередные выборы. И тогда мы слышали красивые слова о демократии, о государстве. Все это было в такую шелковистую одежду одето. Сегодня дежавью - мы слышим то же самое, те же самые упреки, те же самые красивые слова о будущем Украины, о демократии, но это те же люди, которые распустили Парламент год назад. И когда нам сегодня говорят о том, что мы должны сегодня его спасать, я вам могу сказать однозначно, мы, конечно, заинтересованы, чтобы эта коалиция сохранилась, потому что нам сложно будет сосуществовать с этими силами хотя бы ради большой идеи сохранения государственности. Но когда коллега сказал о "бульдозере", то вы знаете, сегодня после заявления Тимошенко для средств зарубежной массовой информации о том, что... Я скажу дословно "Если только Ющенко и Янукович не толкнут Парламент не внеочередные выборы, все будет хорошо". Причем здесь мы, когда они сами толкают всю страну на новые выборы? Как в такой ситуации договариваться и сотрудничать во имя будущего государства?
Анатолій Гріценко, «НУ-НС»: Савик, я хочу сказати наступне. По-перше, абсолютно прав Андрій Шкіль, що, якщо ми хочемо знайти варіанти вирішення, то зараз в Парламенті лежать кілька сот, різні цифри, 300-400 законопроектів, за які, я впевнений, якщо зняти партійні обмеження, проголосує 300, 350 і 400 чоловік. Замість того, щоб провокативно вносити те, що роз'єднує, зараз можна абсолютно нормально і спокійно працювати, і при цьому проводити переговори. Друге - я не підштовхую "Партію регіонів" до об'єднання із Блоком Юлії Тимошенко. Ми зараз аналізуємо, які можливі варіанти. Варіанта відновлення коаліції двох я не бачу. Варіанту створення коаліції трьох я даю максимум один відсоток, на превеликий жаль. І не тому що депутати не хочуть, а тому що є сильні зовнішні впливи. І що тоді залишається? Два варіанти: найгірший і поганий. Я розумію, можливо, вибачте, нам із огидою прийдеться йти на цю коаліцію, але це, як мінімум, варіант стабілізації ситуації, прийняття бюджету, прийняття важливих законів, які потрібні. А потім, я скажу, буде інший етап із іншим парламентом, із іншим урядом, із іншим президентом. Але зараз ми не можемо... Подивіться, навіть прості речі. Хтось може із бізнесу взяти зараз кредит? Щоб був бізнес. Не може ніхто. Вартість нашого фондового ринку, нашого основного майна, яке тільки є, впала на 70 відсотків із початку року. Ми це бачимо чи не бачимо? Який бюджет працюватиме із першого січня? 1/12 нинішнього бюджету? Не буде ні соціальних програм, ні програм розвитку, ні енергозбереження, жодних виконано. Сьогодні РНБО приймає рішення фінансувати армію на 32,4 мільярди. Тимошенко мовчить, значить, не буде фінансування, бо уряд має іншу позицію. Але навіть і тих 13, які закладено, і тих не буде, якщо не буде бюджету. Тому зупиниться дуже багато. Я вже не говорю про наслідки зовнішні для країни. Хто серйозно буде сприймати державу, в якій немає парламенту, в якій підвішаний уряд, в якій президент має п'ять відсотків довіри, і в якій немає, із ким говорити взагалі. Ось чому важливо створити коаліцію.
Савік Шустер, ведучий: Спасибо. Анна Герман, пожалуйста, к микрофону. Вы хотели что-то сказать Анатолию Гриценко?
Ганна Герман: Ви так гарно намалювали картину розвалу економіки, що я хотіла би лише Вам нагадати, що дев'ять місяців тому ми казали, що ви без нас нічого не зробите, давайте разом об'єднуватися в широку коаліцію, давайте не гробити час і не марнувати час, і не гробити країну. І якби ми тоді все це зробили разом, то вам би сьогодні не треба було "бульдозера" в нашій особі. Ми би, може, звичайними тракторами землю зорали і вже гарний урожай зібрали. А сьогодні, що ми маємо? Я перед тим, як сюди йти, увімкнула програму і чую, що за електроенергію на заході люди, звичайні громадяни платять втричі більше, ніж громадяни України. Але наш уряд через посередника продає ту електроенергію на захід дешевше, ніж він її продає власним громадянам при цьому, підвищуючи зараз тарифи на житлово-комунальні послуги, на електроенергію, на все на світі. Значить, ви займаєтеся, уряд займається спекуляціями, уряд не дбає за людей. Ми просили тиждень тому уряд: "Давайте створимо стабілізаційний фонд, бо Україну чекає біда, бо Україну чекають відголоски всіх тих процесів у фінансах, які є у світі. Давайте забезпечимо наших людей від біди". Ми чуємо, що в Дрогобичі підривають будинки, тому що непідготовлені до зими люди, житлово-комунальний фонд непідготовлений. Натомість ви товчетеся знову із своєю коаліцією.
Савік Шустер, ведучий: Я хочу обратить внимание, что нет безразличных совершенно, как говорится, к социальной сфере.
Ганна Герман: Дев'ять місяців ви сварилися між собою. Розвалили нарешті коаліцію. Тепер ви звинувачуєте одне одного, хто ж винен у тому, що коаліція розвалилася. Юлія Тимошенко хоче звалити вину на Президента. Президент хоче звалити вину на Юлію Тимошенко. Ви далі марнуєте час. Ми кажемо: "Можете відновити коаліцію - відновіть її, ми вам не заважаємо". Ми призупинили свої переговори із Юлією Тимошенко, щоб вона не застосовувала подвійних стандартів, щоб вона не домовлялася і з вами, і з нами. Домовляйтеся, створюйте. Єдине, про що благаємо вас - не марнуйте часу, бо гине Україна. Бо доки ви тут вияснюєте, хто із вас гірший, знаєте, гірше стає усім. І ми вас благаємо, не можете - скажіть відкрито, вийдіть і скажіть: "Ми не можемо, бо ми ніколи працювати разом не будемо". І ми прийдемо на допомогу, і ми ще раз вам запропонуємо те, що ми вам пропонували рік тому. Давайте разом об'єднаємося, давайте створимо широку коаліцію і будемо працювати, будемо розбудовувати економіку і будемо помагати людям жити в нашій країні. Я виступаю тут зараз знову із цією пропозицією. Скажіть людям правду, не звалюйте вину одне на одного. Скажіть, як є, і люди завжди ту правду зрозуміють і приймуть.
Савік Шустер, ведучий: Аплодируют наши чемпионы параолимпийских игр в Пекине. Они будут подводить итоги в конце. Вот они - доказательство того, что, если хочешь, если есть желание внутри, то можно победить. Господин Зварич, когда Анна Герман говорила о широкой коалиции, 85 процентов поддержки.
Роман Зварич: Савик, я, власне, хотів би до пані Ганни звернутися. Ми дуже часто із Вами буваємо на ефірах і, нажаль, мені доводиться констатувати, що ми дуже часто навіть сперечалися. Знаєте, зараз багато того, що Ви говорили, дійсно, слід підтримати. Принаймні, я вимушений із цим погодитися. Хоч би навіть взяти те, про що дуже часто говорив Президент України. Зараз в резервах в газових сховищах ми маємо 12 мільярдів кубометрів газу.
Ганна Герман: Але за цей газ не заплачено Росії.
Роман Зварич: За це газ не заплачено.
Ганна Герман: Не заплачено і треба тепер його віддавати назад Росії.
Роман Зварич: Крім того, сім мільярдів із цієї суми, нехай навіть 15, то це є технічний газ, який ми не можемо використовувати. Ми напередодні зими і фактично я не знаю, чим ми будемо обігрівати наші оселі. Слід було би, звичайно, як сьогодні говорив навіть Президент, вже нарешті розпочати переговори на предмет нафто-газ і "ГазПром Росії" на предмет того, щоб, все ж таки, забезпечити нашу країну, наших людей газом, щоб вони мали теплі оселі.
Ганна Герман: Але нажаль, пане Зварич, Президент і Прем'єр не мають однієї позиції в газових переговорах.
Роман Зварич: Згоден.
Ганна Герман: І тому газові переговори провалені. Якби вони одним голосом говорили назовні, то було би добре для України. А Президент їде на захід і критикує Юлію Тимошенко, а Юлія Тимошенко їде на захід і критикує Президента. Треба їм заборонити одне одного обливати брудом хоча б у світі. Якщо вони тут одне одного обливають, то треба категорично заборонити. Треба закон прийняти в Верховній Раді, який забороняє назовні лідерів країни обливати одне одного брудом. І я думаю, що люди будуть згодні зі мною. Треба закон прийняти, у Верховній Раді, який забороняє назовні лідерів країни обливати однин одного брудом. І я думаю, що такий закон приймуть.
Роман Зварич: Може, це і допоможе. Савік, якщо я можу, я хочу задати запитання.
Савік Шустер, ведучий: Все хотят такой закон.
Роман Зварич: Пані Ганно, я тільки дуже коротесеньке запитання. Пані Ганно, з Ваших слів, я так розумію, що Ви підтверджуєте той факт, що велися переговори з блоком Юлії Тимошенко на предмет утворення коаліції. До речі, з Ваших слів, я так розумію, що навіть з лідером цього блоку такі переговори велися. Я чому це в Вас питаюся, тому що в той час, коли, з Ваших слів я так це принаймні зрозумів, такі переговори велися, до нас були постійні заклики, щоби ми увійшли чи відновили демократичну коаліцію.
Ганна Герман: Пане Зварич, якщо Ви хочете, щоби я тут поклала якусь, якійсь тягар на ті шальки, які йдуть на звинувачення Юлії Тимошенко, то я можу покласти тягар і на ті другі шальки, які звинувачують і Вас. Тому що немає такого вищого керівника і нашій державі, який би не вів з Партією регіонів розмови про коаліцію. Ви обидва вели себе так само. І це є правда, і я сьогодні заявляю це на всю Україну. І не звинувачуйте Ви Юлію, а Юлія хай не звинувачує Вас, бо ви однаково жерете одне одного.
Роман Зварич: Ні, якщо так, Савік, я просто вимушений. Пані Ганно, а скажіть, будь ласка, хто з нашої фракції, якщо Ви так заявляєте, вів такі переговори з вашою фракцією?
Ганна Герман: А Ви переконані, що Ви хотіли би почути це ім'я?
Роман Зварич: Так, хотів би, дійсно, щиро хотів би.
Ганна Герман: Прийде час, назвемо і це ім'я.
Роман Зварич: От бачите, таких немає.
Ганна Герман: Прийде час. Є, але я не маю сьогодні повноваження це ім'я назвати, бо це надто висока особа.
Волдимир Яворівський: Пані Ганно, я просто дуже Вас прошу, якщо справді є такий епізод, коли Юлія Тимошенко за кородоном, скажімо, говорила щось таке не гарне, скажемо так, про Президента Ющенка, я не пам'ятаю. Якщо Ви маєте, нагадайте, щоби підтвердити свої слова, що Юля за кордоном, так би мовити, їде і там про щось. Не знаю такого, допоможіть мені.
Ганна Герман: Пане Яворівський, я довго працювала прес-секретарем Віктора Януковича, але я ніколи не працювала прес-серкретарем Юлії Тимошенко. Тому цитувати її я не буду.
Савік Шустер, ведучий: Еще не вечер, да.
Ганна Герман: А люди самі все знають і самі все пам'ятають. От в них і запитайте.
Володимир Яворівський: Тому що не було такого.
Савік Шустер, ведучий: Давид Жвания, Вы смеетесь, улыбаетесь?
Давид Жванія: Да. Нет я просто наблюдаю за этой дискуссией, она такая немножко беспочевенная. Потому что, на самомо деле, избирательная кампания уже началась. И все политические силы, которые выступали, они это уже демонстрируют, потому что кампания уже началась.
Савік Шустер, ведучий: А как такое может быть, когда 90 процентов людей не хотят этих выборов?
Давид Жванія: На самом деле выборы, вероятнее всего, состоятся, это мое убеждение. Я тот человек, который посавил запятую, и чтобы дальше не угадывали для того, чтобы через, два слова.
Савік Шустер, ведучий: Спасибо. Объединиться нельзя, переизбирать?
Давид Жванія: Да. Я считаю, что.
Максим Виракса: Одного.
Савік Шустер, ведучий: А Ви тоже?
Максим Виракса: Ні, ні.
Савік Шустер, ведучий: Нет, так кто второй?
Давид Жванія: Чтобы не искали.
Савік Шустер, ведучий: Второй вот Валерий Писаренко?
Валерій Писаренко: Нет, нет.
Савік Шустер, ведучий: Нет, не он. Осторожно, когда Вы подымаете руку.
Давид Жванія: Я сам сдался, поэтому у меня есть четкое убеждение, что все-таки кризис настолько далеко зашел, что развязать ситуацию уже по договоренностям не возможно, и развязать ситуауцию могут только выборы. Вопрос какие. Это будут Парламентские выборы, чего хочет Президент, в принципе, и Партия регинов или это будут объединенные выборы: выборы Президента и Парламента одновременно.
Савік Шустер, ведучий: А Партия регионов хочет выборов?
Ганна Герман: Партія регіонів, як тільки НУНС і блок Блії Тимошенко ще раз, в черговий раз остаточно переконаються, що вони не можуть домовитися, Партія регіонів негайно відновить переговори зі створення якнайширшої коаліції. І ми зробимо все, щоб така коаліція була, і щоб виборів не сталося. І сьогодні я можу погодитися з одним висловлюванням Юлії Тимошенко, яке я висловила, до речі, минулого тижня, а Юлія Тимошенко сьогодні в інтерв'ю західним журналістам. Вона сказала про те, що якщо обирати, переобирати, то всіх разом: і Парламент, і Президента. І я думаю, що люди теж би підтримали дуже радо цю ідею. Якщо мусять відійти, хай відійдуть всі.
Савік Шустер, ведучий: Я это уже. Да, вы нашли общий язык?
Давид Жванія: Да, мы нашли общий язык, я просто.
Савік Шустер, ведучий: Вот видите.
Давид Жванія: Я говорю о другом, что позииця Партии регинов, она, может быть, и правильная, если бы не было сроков. Дело в том, что третьего числа, если до третьего числа не будет коалиции, Президент имеет право распустить Парламент. И он однозначно воспользуется своими правами. Поэтому решение нужно принимать в любом формате до третьего числа.
Савік Шустер, ведучий: Хорошо. Мы на короткую рекламу и продолжим. (Реклама). Мы вновь в прямом эфире, у микрофона Анна Герман. Аудитория за мной, прошу работать. Я сразу скажу, что в последний час программы вас ждет такой сюрприз, сюрприз мирового уровня. Госпожа Герман, скажите, пожалуйста. Сейчас, господин Писаренко, я хочу тоже вопрос задать, можно. Посол Соединенных Штатов, бывший посол, да, Стивен Пфайфер дал интервью радио "Свобода". И он сказал: что если в октябре Верховную Раду распустят и объявят Парламетские выборы, то шансы, что Украина получит ПДЧ, то есть, план действия поступления в НАТО, равны нулю. Вот будут досрочные выборы, никакого ПДЧ, да. Так я говорю, зачем вам тогда реферндум, просто пойдите на досрочные выборы и не будет никакого НАТО?
Ганна Герман: Я думаю, що зараз серед усіх тих людей, що нас слухають, справді, не НАТО цікавить. Людей цікавить як ми маємо вижити в нашій країні, як зберегти свою державу і як захистити людей від тих викликів, які нашу країну чекають. НАТО нас не захистить від холодної зими. А ні НАТО не поможе тим людям, які колись, ще кілька місяців тому, коли Юлія Володимирівна казала: "Тримайте заощадження в гривнях". Ті люди, які мали ті нещасні, по кілька долларів перевели це в гривні, втратили. Зараз ми знаємо, що робиться з долларом. Людям кажуть, тримайте заощадження в долларах, люди знову втрачають. І втрачають люди на нашій немудрій політиці кожен день. Від нас, нас НАТО від глупих лідерів не захистить. Тому, я думаю, що зараз нам не ПДЧ в голові. Давайте зробимо, щоби ГКЧП у нас не було, а с ПДЧ ми собі якось раду дамо.
Савік Шустер, ведучий: Андрей Шкиль?
Андрій Шкіль: Я хотів би, Савік, подякувати за хорошу цитату Пфайфера, тому що, я думаю, це питання треба задавати не тільки пані Герман, але й задавати питання, от Зварич, хотітв би, Роман, щоби відповів і на це питання також. Тому що він робить все для того, щоби вибори були і щоб коаліція не відбулася. Але в мене тут все ж таки конструктивна річ. Я вважаю, що за данних обставни, от виглядати, пропонувати, казати, що всі погані, а ми добрі, не правильно за данних осбставин. Тому що так, насправді, в світі не буває. І якщо ми терпляче зносили всі нападки на нас, не тільки вже навіть голови секретаріату, а навіть і якогось заступника заступника голови секретаріату. Я прізвища цих взагалі перший раз у своєму житті почув, а вони зробили такі звинувачення. Тому я хочу наголосити, що жодної, жодного закиду на адресу Президента Прем'єр-міністром за кордоном зроблено не було. Бо це альфа і омега зовнішньої політики, альфа і омега коректної поведінки урядовця. То за межами країни про країну тільки добре, тільки добре. Не просто мовчати, а тільки добре. Тут не має значення, які особисті стосунки. Я можу сказати абсолютно авторитетно, я відслідковую всі заяви Прем'єра, зроблені за кордоном, тому що це входить в коло моїх професійних завдань. Жодного випадку не було і не буде.
Савік Шустер, ведучий: Спасибо.
Андрій Шкіль: Прошу просто не забувати. Дякую.
Ганна Герман: Яке, Ви маєте якесь запитання. Ви все сказали?
Савік Шустер, ведучий: Это просто, просто это заявление.
Ганна Герман: Я скажу, що.
Савік Шустер, ведучий: Давид Жвания, что Вы хотели сказать?
Давид Жвания: Я тоже хотел сказать, что это достаточно провакационный такой вопрос по заявлению Пфайфера, потому что оно такое, двоякое. Дело в том, что это очень больной вопрос на сегодняшний день для Укранины и в данной геополитической, и политической ситуации, которая сегодня и в стране, и вообще во всем мире. Дело в том, что ПДЧ, о котором сейчас стоит вопрос, что в декабре он должен, значит, рассматриваться, мы не имеем поддержки Европейского Союза, мы не имеем поддержки европейских стран. Идти в НАТО без поддержки Европы, только через лобирование Соединенных Штатов, я думаю, что для Украины это губительно. Пример Грузия и ничего хорошего оттуда не получилось. Поэтому это таокой достаточно сложный и объемный вопрос. Поэтому бывший посол, наверное, имел какую-то часть, скажем так, в своем заявлении, вернее анализировал какую-то часть, но не весь спектр этой сложной проблемы.
Ганна Герман: Ви знаєте, мені дуже приємно, що Сполучені Штати весь час так турбуються справами в Україні. От тепер вони нам хочуть Лазаренка назад відправити, голого, босого і простоволосого. Як Сполучені Штати так люблять Україну, хай вони нам віддадуть Лазаренкові гроші, а Лазаренка хай лищать собі. Бо якщо хтось сподівається, що приїде Лазаренко і буде тут брудом поливати Юлію Тимошенко, то він дуже помиляється. Якщо Юлія Тимошенко дала собі раду з Лазаренком, коли він був багатий і сильний, то тепер, коли він бідний і слабий, вона й подавно дасть собі з ним раду. Так що віддайте нам Лазаренка гроші, а Лазаренка лишіть собі. І не переживайте аж так за те, що буде в Украиїні. Якщо нам не будуть заважати, якщо нам не будуть накидати чужих технологій, якщо не будуть втручатися в наші справи, ми дами собі раду. Не колотіть воду в Україні, ні з Москви, ні з Вашингтона. Ми дамо собі раду зі своїми людьми і с своєю водою.
Савік Шустер, ведучий: Олег Зарубинский?
Олег Зарубінський: Ви знаєте, пані Ганно, шановні колеги, мені здається, я чомусь переконаний, що шкідливість дострокових виборів не має бути пов'язана з тим, що хтось сказав про Україну, чи вступить вона кудись, чи ні. Я взагалі вважаю, я, як представник Блоку Литвина, вважаю, що ми не маємо керуватись висловами супервайзерів, або Заходу, або Сходу, ми маємо виходити з своїх власних інтересів. Це банальні речі, але це так має бути. І в мене в зв'язку з цим таке питання: чи не вважеєте ви, що дострокові вибори в данному випадку, це не просто якісь чергові дострокові вибори; чи не вважаєте ви, що ідеї матеріалізуються. І якщо рік тому відбулися дострокові вибри, скажімо так, достатньо сумнівних позицій, але я не думаю, що про це зараз треба говорити, тоді це розглядалося як інцедент. Пройшов рік, ще одні дострокові вибори. Чи не здається вам, що ідея, що постійно можна колошматити, вибачте за це слово, країну, парламентаризм, укнаїнський парламентаризм, зважаючи на особисті, меркантильні і прагматичні потреби окремих людей і окремих сел, це є дуже шкідливо. Знову ж таки, не зважаючи на те, що сказав колишній посол чи США, чи Росії і таке інше. Дякую.
Ганна Герман: Я згадую слова поета: "Нехай мовчать Америки й Росії, коли я з тобою говорю". Так і якщо ми будемо менше звертати уваги, що вони там говорять про нас, а думати про себе і самим вирішувати в своїй хаті справи, то нам буде легше. Але я знаю і Ви знаєте, пане Зарубінський, що дострокові вибори, це сценарій і саме тому наша Україна ніколи не створить, не відновить тієї коаліції з Юлією Тимошенко і з Блоком Литвина.
Савік Шустер, ведучий: А какой сценарий, какой, какой сценарий?
Ганна Герман: Бо цієї коаліції не потрібно тим, хто задумав сценарій, для того, щоб перекроїти знову Парламент і сили в Парламенті на свою користь. Але той, хто лукавить перед людьми і той, хто намагається завжди всіх обдурити, щоб втриматися при владі, той завжди програє. Згадаймо 2004 рік, чому тоді Ющенко став Президентом. Не лише тому, що принесли з Америки технології, а тому, що він був щирий і він чесно говорив з людьми. І якби він нині чесно говорив з людьми, то він мав би таку самопідтримку, можливо. Може, трошки меншу, але не таку маленьку, як сьогодні. Кожен політик сьогодні, хто говорить правду, не викручується, не знаходить якихось, знаєте, не топиться в інтригах, має шанс. Бо люди наші розумні, бо люди завжди вміють відрізнити правду і щирість від неправди. Так, правда визволить нас і лише правда. І той, хто буде займатися крутійством, однозначно програє, скільки би він не призначав дотермінові вибори.
Савік Шустер, ведучий: Спасибо. Надо говорить правду и только правду. Так вот, мы всегда знаем, то есть, мы журналисты, я думаю, политики тоже, что: что у Кремля на уме, то у Владимира Жириновского на языке. Значит, в этот понедельник Владимир Жириновский участвовал в нашей программе, которая выходит в эфир в 19.30. И вот мы взяли главные его тезисы и показали, и сейчас вам покажем реакцию народа. Вот как народ, какие слои населения и как его поддерживали и не поддерживали. Вот начнем, одна мысль Жириновского.
Володимир Жиріновський: Идеальны вариант был бы для Грузии и для Украины оставаться нейтральными странами и иметь хорошие дружеские отношения с Россией. Между нами могло бы быть, не быть никаких границ, никакой таможни и экономика, постоянные контакты между гражданами. Какая разница, какие флаги развиваются над нами.
Савік Шустер, ведучий: Вот интересно, этот тезис Жириновского Запад поддержал, практически, 50, запад Украины 50 на 50, вот эти слова Жириновского. Второй тезис.
Володимир Жиріновський: Сами жители Украины решат, какой будет статус Украины. Но если, если кто-то попытается Украину втянуть в НАТО и население выступит против, а над ними будут издеваться, будет совершено насилие, их будут хватать, сажать в тюрьмы, начнется перестрелка. То у России будет право защитить наших граждан на Украине.
Савік Шустер, ведучий: Вот общая аудитория здесь, практически, 50 на 50. Вот когда Жириновский сказал, что Россия будет иметь право защищать своих граждан в Крыму. Дальше, третий тезис.
Володимир Жиріновський: Весь мир знает, что в случае угрозы для России в любой точке планеты, мы имеем полное право нанести примитивный удар, в том числе с использованием ядерного оружия. Не угрожайте России.
Савік Шустер, ведучий: Здесь 70 процентов против общая аудитория. Потому что, когда речь идет о ядерном оружии, понятно. Четвертый тезис.
Володимир Жиріновський: Если в Польше будут установлены ракеты, направленные в сторону России, то у России будет право уничтожить эти ракеты и все, что с ними связано.
Савік Шустер, ведучий: А как, а почему у России есть такео право?
Володимир Жиріновський: Потому что это угроза безопасности России.
Савік Шустер, ведучий: Вот восток Украины не поддержал этот тезис, что имеет право ударить по Польше. Потом было сказано, что по Чехии тоже, да. Но, в принципе, в аудитории раскол, да. Какая-то большая часть народа Украины все же понимает то, что говорит Владимир Жириновский. Тезис номер пять.
Володимир Жиріновський: Вот именно сейчас Юлия Владимировна может сыграть большую историческую роль. Она может сделать так, что никаких конфликтов у Украины не будет ни с Россией, ни с Западом. Поэтому не надо Президенту видеть здесь, как бы, ситуацию, что Юлия Владимировна что-то делает в угоду Москве.
Савік Шустер, ведучий: Здесь 66 процентов женщин поддержали Владимира Жириновского, что Юлия Владимировна Тимошенко делает хорошее для Украниы и аудитория, в общем, тоже поддержала. Владимир Яворивский, пожалуйста, к микрофону. Так я говорю "Что у Кремля на уме, у Жириновского на языке", значит, у Кремля на уме Юлия Тимошенко?
Володимир Яворівський: Савік і ті, хто мене зараз слухає і дивиться. Ви знаєте, я на якусь одну-єдину мить подумав, що навіть не настільки страшно все те, що сказав наш сусід, близький сусід, і не просто, скажімо, росіянин, а все-таки віце-спікер російської Думи, російського парламенту. Не стільки страшно те, що говорить цей чоловік, бо Україна його фактично наслухалася, і я думаю, що реагувати на це можна або з усмішкою, або просто не чути цього. Найгірше для мене, як для українця, це те, що все-таки на його тезу про те, що буде завдано по Україні ядерного удару, 30 відсотків нашого народу, який живе тут, не заперечив цьому. Оце, мабуть, найгірше. І я переконаний, що та ситуація, яка сьогодні є в Україні, яка створена сьогодні, вона так само детонує, так би мовити, на те, що є люди сьогодні, котрі готові навіть прийняти те, що буде по Україні завдано удар. А те, що сказав Жириновський, я ще раз кажу, люди, яка може, в мене таке враження, що він абсолютно не контрольований, може говорити такі речі. Я не кажу банальних речей, що це втручання в наші внутрішні справи, про те, що це зовсім інша країна, і тому подібне.
Савік Шустер, ведучий: Вадим Колисниченко.
Вадим Колісниченко: Уважаемые коллеги, я все понимаю в политике, но такие банальные передергивания, я не слышал того, чтобы Жириновский, по крайней мере, в том показе, который нам был продемонстрирован, сказал, что он обеспечит или Россия обеспечит ядерный удар по Украине. Кто-то слышал эти слова здесь? Так зачем же вообще создавать монстра там, где этого нет? Вы создаете проблему на пустом месте. А теперь по сути того, что сказал Жириновский. Вы знаете, закрыть глаза, убрать фамилию, это заявление американского президента, у них везде свои интересы, везде у них базы и везде они правы. Как-то странно у нас, одна сторона замечательная, вторая сторона, ну, не любим мы Жириновского, понятно, странный политик, но зачем передергивать и зачем делать то, чего нельзя делать. Вы создаете умышленно здесь конфликт, которого нет на самом деле.
Володимир Яворівський: Я думаю, що тут дискутувати з паном Колісниченком не має потреби, тому що люди все це чули, і я не думаю, що тут потрібно ще щось цитувати. Але шановний колего, Ви знаєте, Ви сьогодні виступали на сесії Верховної Ради, я не буду торкатися цього питання щодо мови і тому подібне. Але Ви сказали сьогодні одну таку річ, Ви зверталися до українського патріотичного крила в парламенті з проханням допомогти і захистити росіян, ви говорили як іноземець. От, у чому вся річ. А те, що люди чули, то чули. Мені здається, що коментувати це просто не варто.
Вадим Колісниченко: Позвольте, это уже бред какой-то, извините, бред, это нужно к врачу обращаться. Я просил патриотически настроенным украинцам обратиться к договору "О дружбе и сотрудничестве с Российской Федерацией" и выяснить, почему есть проблемы, и есть ли они у украинцев, которые проживают в России. Это условия нашего большого договора. Однако вы проблемами украинцев там не переймаєтеся. А вторая часть моего монолога была о том, что я просил защитить права людей, которые проживают в Украине, граждан Украине вне зависимости от языка, церкви и культуры. Пожалуйста, контролируйте то, что я говорю, если Вы следите за мной и не передергивайте.
Володимир Яворівський: Контролюйте і Ви, я з Вами не буду дискутувати. Готовий відповідати на інші питання.
Савік Шустер, ведучий: Ирина Акимова, пожалуйста.
Ірина Акімова: Вы знаете, господа, вот сейчас мы разговариваем о политических рисках, мы заявляем о том, что нужно спасать парламент, парламентаризм. А я хочу напомнить, что самый большой риск для Украины сейчас - это не ПДЧ, это даже не та политическая борьба, которая разворачивается в парламенте, самый главный риск - это наша экономика, с которой каждый гражданин, пенсионер, работающий, ребенок сталкивается каждый день. Почему-то вот об этом сейчас мы не говорим, оно ушло на задний план, а ведь ситуация очень серьезная. Мы не говорим о том, что на сегодняшний день 26 процентов инфляции съедает каждый месяц доходы наших граждан. Мы не говорим и о том, что американский кризис, международный кризис финансовых рынков, ведь может дойти и до Украины. Мы не говорим и о том, что все документы, которые лежат в парламенте, даже в случае наличия коалиции, боевой коалиции, такие документы, как бюджет, они абсолютно не решают проблем нашей страны, они их только ухудшают. Вот поэтому я считаю, что коалиция, бывшая демократическая коалиция была мертворожденным ребенком с самого начала. Ее возобновление сейчас в любом формате не решила бы проблему. Но встает вопрос о политической ответственности. Пожалуйста, коллеги, пожалуйста, коллеги, члены бывшей демократической коалиции, объединяйтесь, продолжайте работать и начинайте решать те вопросы, которые вы поставили перед страной: инфляция и дестабилизация. Несите за это политическую ответственность. Либо никто вам не мешает сейчас поддерживать наши разумные прагматические предложения, даже без наличия коалиции в парламенте, но об этом вы не только не говорите, но вы даже не хотите решать это практически, там, где возможно решить, вот это я называю политической безответственностью.
Володимир Яворівський: Це називається фракции всех стран соединяйтесь. Я хочу відповісти на Ваше запитання. Ви кажете, що не говорять про те, не говорять про те. Ви такий самий депутат народний, як і я, будь ласка, говоріть, хто Вам не дає про це, давайте говоріть. Ви ж говорите, сьогодні і тема у нас зовсім інакша, Савік. Але я хочу сказати інше.
Ірина Акімова: Простите, как раз два дня назад в парламенте я об этом говорила.
Володимир Яворівський: Я хочу сказати інше. Шановні колеги, буквально ще два, два з половиною тижні тому в Україні була зовсім інша ситуація, була абсолютна безнадійність. Тому що коаліція з "Партією регіонів" вимагає надто великий компромісів і від нас, до речі, і від них так само, колосальних компромісів, відмови від якихось навіть базових цінностей, ідеологічних, які є в них і в нас. Через те, я вважаю, що це неможливо, ця коаліція довго б не проіснувала, вона б через тиждень-два почала розпадатися. Тільки б торкнулися питань або десятої статті Конституції, або орієнтації України, і вона б образу розсипалася. Але мені здається, сама доля сьогодні нам подарувала один шанс. Колись Левко Лук'яненко в цій студії, Савік, сказав, що дуже часто Україна падає в яму, а її Господь Бог просто руку підставляє. Так сталося і цього разу, я не хочу нічого перебільшувати, але Володимир Литвин, який раніше, так би мовити, сидів десь осторонь, як обсерватор, і спостерігав за цим всім, раптом дав згоду ввійти співзасновником у цю нову коаліцію, і тоді б вона вже не мала цей зазор 226-227 голосів, а мала б певний запас. Що ще потрібно, я не можу зрозуміти. Тут сидять кілька людей, які, до речі, гальмують ці процеси. Якщо Президент цим не скористається, абсолютно цивілізований, нормальний вихід, який може дати Україні новий простір, без виборів, без політичних торгів, без політичної суєти, завтра почне працювати нормально уряд, хай працює Президент, нормально працюватиме парламент. Лишилося ще кілька днів. Блок Юлії Тимошенко терплячий, ми будемо чекати до останньої секунди, поки не збіжить цей час. І якщо вони загальмують, а я хочу сказати, що більшість, я брав участь у цих переговорах, і я бачив настрій інших політичних партій і їхніх лідерів, Катеренчука, дуже багатьох людей, просто кілька людей, які перебувають під абсолютним наркотичним впливом Президента, вони гальмують цей процес, і відповідальність буде на них.
Савік Шустер, ведучий: Это Роман Зварыч?
Володимир Яворівський: Я не буду називати прізвищ.
Савік Шустер, ведучий: Пожалуйста.
Роман Зварич: Пан Володимир мене сьогодні в сесійному залі назвав, як один з тих, що гальмує. Отже, для того, щоб розгальмувати цей процес, пане Володимире, скажіть мені, будь ласка, три тижні ви голосуєте спільно з "Партією регіонів" практично по кожному питанню, в тому числі і також по питанню надання офіційного статусу російській мові. І не кажіть мені зараз, що в другому читанні ви б цього не підтримали. До речі, я, дійсно, повинен відмітити, що якраз пан Володимир і пан Андрій Шкіль за цей закон не голосували, але 144 ваших колег проголосувало за цей закон, як і, до речі, за цілу низку десь майже 100 таких законопроектів, де ви проголосували спільно, і голосуєте далі, сьогодні навіть, спільно з "Партією регіонів". Ви сьогодні говорите про те, що може дати вам результат на 240 з чимось там народних депутатів коаліції, якщо ми, я, дійсно, хочу, щоб ми її утворили. Але за такою логікою, і оскільки ви фактично координуєте всі ваші дії з "Партією регіонів", що вам заважає тоді остаточно домовитися з "Партією регіонів"?
Володимир Яворівський: Розумієте, це театр абсурду, я щойно сказав про те, що абсолютно, з моєї точки зору, не можливі політичні обійми з "Партією регіонів", і це нормально. Я не називаю їх ворогами, ми надто різні, скільки можна...
Роман Зварич: Так ви голосуєте разом.
Володимир Яворівський: Скільки, Романе, можно тягнути цю прокислу вашу волинку з цим законом "Про мову". Я хочу, Савік, показати один документ, він датованим груднем місяцем 2004 року. Кандидат у Президенти Віктор Ющенко на Майдані, перед тим він видав кілька указів своїх і сказав, як тільки я стаю президентом, я відразу видаю ці укази. Ось я читаю третій пункт цього указу Віктора Ющенка: "Кабінету Міністрів України, Міністерству праці та соціальної політики України, Головному управлінню державної служби України, Міністерству освіти, науки і іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади до першого січня 2005 року внести до професійно-кваліфікаційних характеристик державних службовців положення про обов'язкове володіння, крім державної, російською або мовами інших національностей. Віктор Ющенко". Друге, що б я хотів сказати для того, щоб зняти нарешті, ще раз кажу, цю прокислу тему. Закон прийнятий в першому читанні, дійсно, він був включений до порядку денного за півгодини до засідання, не встигли його всі прочитати. Але він прийнятий, колеги, в першому читанні. В другому питання про те, що обов'язково мусять знати і російську мову, вони її і так всі знають, і ми її всі знаємо, воно буде знято абсолютно. Якщо це причина для того, щоб втягувати Україну у виборчий ярмарок, у колосальний базар, Романе, та отямтеся врешті решт.
Савік Шустер, ведучий: Спасибо.
Роман Зварич: Я б хотів почути, що регіонали на те скажуть.
Савік Шустер, ведучий: Дозвольте, будь ласка. Рекламна пауза. (реклама) Мы вновь в прямом эфире. Владимир Яворивский у микрофона. Анна Герман и Ирина Акимова должны нас покинуть. Но, может, вам будет интересно посмотреть, мы же задали вопрос по президентским выборам. Хотите посмотреть?
Ганна Герман: Мы уверены, что Янукович выиграет, просто уверены.
Микола Левченко: Я хотел бы вернуться...
Савік Шустер, ведучий: Извините, пожалуйста, Николай, секундочку. Вот правда, мы хотели показать какие, как избиратели той или иной партии голосуют на президентских выборах. Вот это избиратели Блока Юлии Тимошенко - 76 процентов голосовали бы за Тимошенко, 12 процентов из БЮТа голосовали бы против всех и восемь из электората Тимошенко голосовали бы за Виктора Ющенко. Четыре процента за другого кандидата. Никто бы из БЮТа не голосовал бы за Виктора Януковича. И все бы пошли на выборы, все, на президентские выборы. Сейчас мы смотрим, это БЮТ, партия регионов. Партия регионов голосовала бы солидарна 74 процента за Виктора Януковича, 13 процентов - против всех. Высокий процент, девять процентов не пошли бы на Президентские выборы, если бы они состоялись бы в это воскресенье, всего лишь четыре процента за другого кандидата, ноль процентов за Виктора Ющенко и ноль процентов за Юлию Тимошенко. Это Партия регионов. Что касается избирателей президента. Вот я не пойму это два процента или 16 процентов, какие из них. Значит, за Президента Ющенко 50 процентов, 50 процентов за другого кандидата, ноль за Виктора Януковича, ноль за Юлию Тимошенко и пошли бы на выборы и не голосовали бы против всех. Вот это Наша Украина, Народная самооборона. Сейчас к нам присоединился Любомир Квасница - это политический советник, в свое время премьер-министр Виктора Ющенко еще в то время и так же полит-консультант легендарного премьер-министра Канады Пьера Тьюдо. Человек, который следит из Канады достаточно пристально, внимательно за тем, что происходит в Украине. Пусть он на немножко послушает. Господин Левченко, пожалуйста.
Микола Левченко: Я пытался приоткрыть завесу секрета в конце программы, но меня предупредили, поэтому Савик меня прервал.
Савік Шустер, ведучий: То есть, Вы были вторым человеком.
Микола Левченко: Нет. Я хотел бы немножко вернуться на землю на грешную землю от всех этих политических высказываний и очень таких многообещающих опять-таки тезисов по поводу демократии, важности демократии к тому, что происходит сегодня реально в стране и вот я услышал у Жериновского опять тезис о Тимошенко, я несколько раз здесь слышал тезис о Бульдозере, о союзе Партии регионов и БЮТа, несколько раз еще здесь звучало по поводу союза Партии регионов и Блока Юлии Тимошенко и меня очень обеспокоило то, что это поддерживается избирателями, поддерживается аудиторией. Дело в том, что есть в этом большая опасность. Сегодня состоялась встреча кандидата в президенты Соединенных штатов и Президента. Встреча, очень был важный вопрос поставлен: кто будет нести ответственность за тот кризис, который сегодня существует в Соединенных штатах. Такой же вопрос, вопрос непреодолимый существует сегодня по поводу всех этих объединений и реструктуризаций. То, что происходит сегодня в стране, то, что прячется за всеми заявлениями, вы в основном, показываете бумаги, кто что написал и кто как проголосовал. Но вы абсолютно забываете про то, что сегодня правительство Юлии Тимошенко, сегодняшнее правительство, абсолютно беспрецедентную политику в отношении местного самоуправления в отношении регионов. Я со всей ответственностью заявляю, в стране не были ни разу такого правительства, которое социальные программы, на сегодняшний день заканчивается уже год, профинансировало не более 40 процентов. Может быть, это, конечно, для вас мелочь здесь в Киеве, в парламенте, но завод твердого бытового топлива для социально не защищенных слоев населения, которое должно финансировать правительство - 0,8 процента. То есть, люди просто будут мерзнуть и это сегодня происходит. То есть, если сегодня говорить о каких-то, и я могу приводить разные цифры...
Савік Шустер, ведучий: А как вы будете объединяться с БЮТом, скажите.
Микола Левченко: Вот здесь я и хотел выразить опасения, потому что объединяться нельзя, к сожалению не с националозабоченной стороной, они все одна команда, они все начали этот процесс. Они сначала пришли к власти путем беззакония и собственной выгоды, третий тур в президенты, потом перевыборы, это все их идеи, они начали нарушать, оранжевая, я имею в виду команда, они все одна команда, они дали невыполнимые обещания. Вот выплаты социальные - пять миллиардов сегодня выплачено, а обещали сколько, обещание это не выполнено. А деньги эти забрали у этих же людей, которым не доплатили социальные выплаты. Ни одна субвенция из госбюджета не финансируется. Что вы на это скажете? Не финансируется ни одна отраслевая программа, ни по жилищно-коммунальном хозяйстве в полном объеме. Хотя изъятие в полном объеме забирается. Вот те деньги, которые пошли на эти выплаты, на эти пиар-обещания. Дальше призыв, было обещание призыв остановить - призыв продолжается. Вы даете не выполнимые обещания, вы одна команда и объединяться с вами весьма большие угрозы. Бульдозер должен быть синего цвета, только синего.
Володимир Яворівський: Ви пан Левченко не дуже турбуйтеся щодо того, об'єднаємося ми, чи ні - це не ваша проблема. А наша проблема - це по перше.
Микола Левченко: Это наша проблема в городах, мы в городах страдаем от вашего бездействия.
Володимир Яворівський: Бульдозера ніколи не буде, буде два автомобілі. Може, вони будуть їхати в різні сторони, або різними трасами, але бульдозера не буде - це перше. Друге - ви є, наскільки я розумію секретар донецької міської ради, могутнього дуже міста, індустріального міста, яке має колосальний бюджет, я не можу зрозуміти ваших плачів, скажімо, у порівнянні, там, із Львовом, чи з Івано-Франківським і тому подібне. Ми Блок Юлії Тимошенко сьогодні ставить завдання і ми хочемо це внести в конституцію.
Микола Левченко: Я могу Вам ответить роль нашего города в сегодняшней вашей экономической политике. Правительство Юлии Тимошенко два раза без каких-либо оснований рост ВВП не соответствует тому изъятию, которое сегодня правительство Юлии Тимошенко назначило, это была как контрибуция. У нас было 149 миллионов изъятия до ее прихода, я говорю языком цифр, сегодня у нас изъятие 326 миллионов.
Володимир Яворівський: Вибачайте ви ж не на засіданні міськради.
Микола Левченко: Вы залезли в карман дончанам.
Савік Шустер, ведучий: Спасибо. Дайте ответить.
Володимир Яворівський: Ви дозвольте мені відповісти, чи Ви будете монолог зараз оголошувати. Через що я Вам хочу сказати, що Ви секретар міської ради, так займайтеся цим. Ми ставимо радикальне питання і взагалі більшість у Верховній раді - збільшити повноваження місцевої влади, місцевих органів влади. Будь-ласка робіть це. І конкретно до Вас хочу сказати пане Левченко, займайтесь економікою, займайтесь Донецьком, а не провокуйте всю Україну. Це його заява була про те, що українська мова не здатна ні для науки, це він про мене письменника, ні для мистецтва, ні для чого, що ця мова залишиться тільки на базарах і для анекдотів. Займайтесь економікою, а не лжеполітикою, тоді в державі буде все нормально.
Микола Левченко: Господин Яворівський, во-первых, есть такая поговорка: "Гипократ твердит одно, Галием другое", вы переводите на другую тему. Во-вторых, в эфире, когда о языке я ничего не говорил.
Володимир Яворівський: Ну, нічого собі.
Микола Левченко: Я Вам процитировал Ваши романы, где Вы восхваяли Ленина, где Вы писали о том, какой образ имеет Владимир Ильич.
Володимир Яворівський: Ви нічого не читали, я взагалі не знаю, чи Ви грамотний.
Микола Левченко: Вам нельзя верить, нельзя верить вашей политической силе и конкретно каждому из вас. Вы обманываете друг друга и обманываете страну.
Володимир Яворівський: При чому тут ми обмануємо. Це наші проблеми і ми в них розберемося. Ви Донецьком займайтесь.
Микола Левченко: Страдают в городах, страдают люди, вы занимаетесь не теми проблеми.
Савік Шустер, ведучий: Лилия Григорович, пожалуйста, быстро.
Лілія Григорович: Шановний Володимир Олександровичу, я належу як раз до тих в Нашій Україні, які хочуть, щоб була демократична коаліція і ніколи іншого не бачили за все своє життя і всіх поколіннях мого роду, але я дуже хочу, щоб коаліція була з умовами. Я хочу, щоб завтра не було знов ситуативних 330-340 голосів, і щоб ми не пояснювали так як закон про державну службу, що отак вийшло, якось так вийшло, щоб не було завтра, післязавтра того самого. А також я хочу, щоб ті закони, які несуть біду для нашого національного вибору, які наголосовані за ці два, чи три тижні, були відмінені назад. Я кажу це прозоро, публічно. Мені скажуть в тебе мала соціологія. Ви сьогодні зробили класифікацію, що є патріоти-аматори, і патріоти професійні. Я вам процитую чому я це роблю, патріоти-аматора. Іван Якович Франко: "Як не вистою, здригнуся, захитаюся мов тінь, пропаде кривава праця многих, многих поколінь. В нас дійсно, є мала шапта сьогодні в цьому парламенті, так як писав Стус, ви його методично вміли дзбобати так, як сьогодні Ющенко. Давайте з обов'язку перед українською мовою, перед нашим вибором, за який ви так само багато йшли, відкатаємо назад ті закони, така моя просьба, така моя умова, корона з голови Юлії Володимирівни не впаде, зробім це, я вас прошу.
Савік Шустер, ведучий: Скажите да, или нет, потому что у нас Канада.
Володимир Яворівський: Я просто мушу сказати, пані Ліля, це я сьогодні сказав, що Ви професійний патріот, а Яворівський любитель, жалюгідний любитель. Якщо ви вважаєте, українка і патріотка, якщо Ви вважаєте, що заради двох проголосованих у першому читанні законів ми категорично проти того, щоб їх приймати, і не приймемо їх. Якщо Ви вважаєте, що заради цього, заради цих ваших амбіцій великої патріотки української потрібно сьогодні гнати Україну на нові вибори, на цей колосальний шар, який не відомо чим може закінчитись, бо вибори можуть не відбутися. Якщо Ви вважаєте, що це сьогодні найголовніше, то тепер зрозуміло чому ви, більшість вашого політичного сигменту за те, щоб зробити це все. Я не розумію, я ж був не переговорах я знаю вашу позицію. От покайтеся, прийдіть покайтеся.
Лілія Григорович: Не хочу.
Володимир Яворівський: Зрозумійте, ми набрали голосів БЮТу в два рази більше, ми вам віддали 50 відсотків міністрів, що ви ще хочете від нас, що ми ще повинні зробити для того, щоб ви погодилися на утворення нової троякої коаліції і щоб Україна уникла отого страшного протистояння, яке виникне на виборах. Зробіть це і не будемо ходить до Савіка і обговорювати ці питання.
Савік Шустер, ведучий: Дякую. Любомир Квасница нас послушал, он уже вошел в контекст, он уже понял, что такое сегодняшняя Украина и сейчас он все понимает, я надеюсь. Я с ним буду говорить на украинском языке, поэтому извините меня за неточности, но журналист обязан говорить по-украински, правильно, как и госслужащий. В нашій студії, пан Любомир, в нашій студії 100 осіб, які репрезентують всю репрезунтують всю Україну. Рік тому 16 відсотків з них голосували за політичну силу президента, сьогодні їх залишилось лише два відсотки. Ми попросили їх відповісти на питання про президентські вибори. Віктор Ющенко набирає шість відсотків. Король голий. Що робити?
Любомир Квасниця По-перше, я думаю, що треба дивитися один другому в очі і сказати, що наші амбіції повинні бути відсунені. А друге, це є, я не думаю, що в ніякий спосіб ми знайдемо діалог, як ми будемо один одному кричати і переконувати в той спосіб. Я думаю, що українські політики цивілізовані і рівночасно є цивілізований підхід, який може бути вжитий до дискусій і до круглих столів, де можна виявити свої погляди, але рівночасно знайти консенсус.
Савік Шустер, ведучий: Це аплодисменти из Киева, оплески.
Любомир Квасниця Я вас тепер не чую.
Савік Шустер, ведучий: Анатолий Гриценко.
Анатолій Гріценко, «НУ-НС»: Я хотів би свій варіант коментарю скласти. І насправді не шість відсотків для президента є визначальною цифрою, тому що це абсолютно прогнозовано. Можна, єдине, дорікати, що коли Віктор Ющенко під час виборчої кампанії 2004 року називав шість відсотків Кучми, то він казав тоді, що Президент з таким рейтингом мав би сам піти і люди це пам'ятають. Але я хотів би, щоб ми звернули увагу на інше. І при голосуванні за новий склад Верховної ради і при голосуванні за нового президента, якщо врахувати тих, які не хочуть ходить, або проти всіх, або за іншого, то й там і там, майже 50 відсотків людей, які відображають повне розчарування цією трійкою і це тоже правда. І хоча виборча компанія по факту йде вже рік, жоден з них, жоден з трьох не додав собі нічого. І тому я хотів сказати пану Яворівському, я багато в чому погоджуюсь з ним, але не можна так зверхньо відповідати присутньому тут секретареві Донецької ради, що ми самі тут розберемося, тому що те, що ми не розбираємося відчувають усі 46,2 мільйона людей наших, тому це відображає. І коли інше питання ставлять, давайте приймемо закон, який би заборонив лаяти один одного, цей закон може дати тільки народ під час виборів. Ніякі закони не стримають вже зараз, я впевнений ні Ющенко, ні Тимошенко, вони не спілкуються місяцями навіть по телефону. Тому очікувати єдиної влади і відповідно сильних зусиль, які зараз потрібні, то немає жодних підстав.
Савік Шустер, ведучий: У кого есть вопросы или реплика господину Кваснице? Валерий Писаренко.
Валерій Писаренко: Це буде, можливо намагання перевести все ж таки дискусію в якусь практичну площину. Мені дуже прикро спостерігати за тим, що ми знову питанням коаліції намагаємося розділити Україну на прихильників того, чи іншого формату. Можливо, пану експерту буде також видно про те, що, що таке коаліція, от сьогодні чому ми не говоримо про коаліцію пятьох фракцій, які представлені в парламенті. Ось тут сидять 100 людей, які представляють погляди всіх п'яти політичних сил. Чому ми говоримо, що може бути, або лише якась демократична коаліція, або коаліція БЮТу і Партії регіонів. Но ми можемо мати коаліцію п'яти фракцій і це коаліція буде для всього народу України. Давайте розуміти, що таке коаліція, ми ввели цей термін конституційною реформою 2006 року. Можливо, нам потрібно подумати, а чи не помилка це була, коли ми самі себе примусили фактично людям пропонувати: за кого ти, за яку коаліцію, за яку опозицію.
Савік Шустер, ведучий: Понятно.
Валерій Писаренко: От, можливо, це зараз і потрібно продискутувати.
Савік Шустер, ведучий: До експерта...
Валерій Писаренко: Яка коаліція потрібна і чи потрібна вона взагалі як існування. Сьогодні парламент голосує в незалежності від того, що є.
Савік Шустер, ведучий: Господин Писаренко, у нас сателит с Канадой, он очень дорогой и короткий, но Вам надо провести монолог, не важно что.
Валерій Писаренко: Мова ж не про монолог, я хотів, щоб у нас був діалог. Щоб пан експерт сказав свою думку щодо взагалі існування в Україні коаліції.
Савік Шустер, ведучий: Окей.
Валерій Писаренко: Тому що взагалі коаліція руйнує те, заради чого люди обирали парламент. В Парламенті 450 депутатів, чому коаліція вирішує сьогодні все в парламенті?
Савік Шустер, ведучий: Пан Квасниця?
Любомир Квасниця Прошу. Ви знаєте, мені взагалі політика в Україні нагадує Шекспира п'єсу (Живое сизор). Тому що кінець кінців, як я дивлюся на ті всі події, які відбуваються, де були голоси дані помаранчевому таборі, двічі, а далі сьогодні ми не маємо злагоди і далі маємо сварки, які базовані виключно на політичних амбіціях і підготовки до президентських виборів 2010 року.
Савік Шустер, ведучий: Вадим Колесниченко?
Анатолій Гріценко, «НУ-НС»:2 Пан Квансиця, в мене питання таким чином я хочу поставити. Ви представляєте державу, яка є уособленням демократії. Скажіть будь ласка, чи вважаєте ви можливим порушувати права людини, громадянина заради виконання політичних обіцянок одієї, чи другої іншої політичної сили, чи партії - це перше, і друге, які, що може бути намагання в держави, щоб цим можна було пояснити порушення прав людини, та громадянина цієї ж держави? Дякую.
Вадим Колісниченко: Любомир Квасниця.
Савік Шустер, ведучий: He can't hear us.
Голос из зала На русском повторите.
Савік Шустер, ведучий: На русском будет плохо, на французском, может быть. Можно спросить у господина Квасницы, Вы говорите на двух языках? Do you speak both languages engkish and franch?
Голос из зала Він не чує.
Савік Шустер, ведучий: Все, мы прощаемся. Если он нас не слышит, значит это бессмысленно. Любомир Квасница, спасибо. Я повторю, это бывший советник Президента Ющенка, то есть, премьер-министра Виктора Ющенко, но политсоветник легендарного премьер-министра Пьера Трудо, канадского премьер-министра. Значит мы на протяжении недели следим тщательно за тем, как наша аудитория, которая приезжает сюда в понедельник и вот начинает вот в этой политической кухне жить совсем иначе, чем она привыкла жить вообще-то у себя дома. Это чувствует непосредственно людей и события, вот как люди меняются и меняются ли вообще. И вот мы следим за этим и выбираем определенных людей, которые реально либо меняются, либо они стойко на своих убеждениях стоят. Вот у нас самые не равнодушные, то есть, люди вообще ни к чему на протяжении недели, что бы ни происходило, они равнодушно не относились. Во-первых, это Алла Лысюк, 41 год, медсестра из Житомира. Ближе всего ей была тема насилия в семье.
Ефір від 25.09.08. Тетяна Мунтян: Уявіть собі, що можуть зробити чоловік та жінка, які не можуть більше жити разом і змушені жити разом в гостинці розміром 12 метрів. У нас немає механізму змусити їх продати і поділити гроші. Якщо хтось вперся рогом, вони там будуть жити, колотитись, поки один одного не повбивають.
Савік Шустер, ведучий: Эти слова Татьяны Мунтян на Вас произвели самое большое впечатление.
Алла Лысюк Да.
Савік Шустер, ведучий: Чому?
Алла Лисюк: Тому що не можна залишатися равнодушним до того, що відбувається зараз у наших сім'ях. Сім'я - це є, як я вже сказала осередком суспільства і якою є сім'я, таким є і суспільство - говорять в народі. І я б хотіла звернути увагу наших керівників, керівників нашої країни на те, щоб зміцнити сім'ю. Коли сім'я буде заможною, коли сім'я буде міцною, тоді і держава буде міцною.
Савік Шустер, ведучий: Спасибо. Значит у нас еще будет еще один самый не равнодушный, самый безразличный человек в аудитории, он есть и самый изменившийся. После рекламной паузы мы всем им дадим слово (реклама). Вновь в прямом эфире мы продолжаем. И так наша аудитория, наши зрители. Алла Лысюк выступила, самая не равнодушная и второй самый не равнодушный - Алексей Борисов. 19 лет, из Симферополя студент. Где Алексей? А вот. Больше всего Вы поддержали Алексея Мочанова, когда мы обсуждали проблему безопасности на дорогах.
Алексей Борисов Да.
Эфир от 24.09.08 Алексей Мочанов: Мы должны дать возможность человеку, я не знаю, там, помянуть кого-то на похоронах или, попав в ситуацию, когда ты реально можешь выпить пол фужера вина и сесть за руль и ты будешь знать прекрасно, что почти в любом кабаке есть такой алкотестер, что ты в него дунул, увидел, что ты перебрал, остался еще на 40 минут, выпил кофе и съел какой-то капусты и поехал дальше.
Савік Шустер, ведучий: Алексей, вот эта проблема Вас затронула. А как Вам сегодня?
Алексей Борисов: Сегодня, вот если на каждой передаче реально раскрывалась тема, вот, например, Алексей Мочанов, он, действительно, говорил по существу, то есть, затрагивал конкретную тему передачи. Если же тема одна и начинается там затрагивание, хочу (абаму) или еще что-нибудь в этом роде, то это не идет в пользу программе. Поэтому реально надо актуально говорить по существу. Такое мое мнение.
Савік Шустер, ведучий: Хорошо. Спасибо. Значит, самый безразличный человек - это Михаил Диков, 54 года из Житомира, преподаватель. Вот я Вас вижу. Вы самый безразличный оказались, вот Вам все было безразлично, кроме госпожи Семенюк, вот Семенюк Вас как-то... Вот сейчас мы посмотрим.
Эфир от 23.09.08 Семенюк: І кожного разу я чула лише одне про те, що у нас лікарі корупціонери, чиновники всі корупціонери, але коли слухаю, то більше корупціонери ті, хто саме голосніше і кричить. Тому можу сказати, що потрібно завжди бути чесним в першу чергу перед собою і не вміти давати і не вміти брати, і будеш спокійно завжди спати.
Савік Шустер, ведучий: Вас впечатлило, що надо не брать и не давать.
Михайло Диков, Житомир: Я не равнодушный.
Савік Шустер, ведучий: Вас впечатлило, что надо не брать и не давать.
Михайло Диков, Житомир: Я не равнодушный. Я хотел бы сказать, что своим голосованием я хотел показать, что наши политики не отвечают тем словам, за которыми они прячутся. Мне бы хотелось сказать, что многие политики сегодня, сегодня думают одно, говорят другое, а делают третье. И все при этом, все при этом кричат и бьют себя у грудь, что они большие патриоты. Главное - надо разобраться, что такое для каждого из нас быть патриотом и любить свою родину. Для меня, например, родина - это семья, это дом мой, это дети мои, это улицы, по которым я бегал босиком с детства. И я должен беречь свой город, свою страну, и я не безразличный к судьбе страны, которая вот строится сегодня. Мне бы хотелось сказать, почему это происходит...
Савік Шустер, ведучий: Вы безразличны, я так понимаю, к словам политиков.
Михайло Диков, Житомир Да. Потому что они не соответствуют тем представлениям, которые должны представлять. И есть простое решение проблемы, я заканчиваю, простое решение проблемы. Сделать так, чтобы всем нам... Как человек себя ведет? Он ведет всегда так, как ему выгодно. Поэтому государственные институты должны, обязаны создать условия, при которых жить честно выгодно. А вот хотите вы этого или нет я оставлю под знаком вопроса.
Савік Шустер, ведучий: Спасибо. Вот, Алексей, наш, вот, Вас сейчас не показывают. Ну, не важно. Алексей, Вы из Крыма, нас сейчас нас видят и слышат крымская молодежь, крымско-татарская молодежь в Симферополе. Они к нам присоединились в нашей программе. И я сейчас скажу... Я приветствую, кстати, молодых людей в Симферополе. У нас есть самый изменившийся зритель, то есть, изменившаяся. Это Наталья Вишневская. Тридцать четыре года. Из Хмельницкой области. Юрист. Где она? Вон Наталья. Значит, у нее, она приехала не очень позитивной, но у нее вот этот позитив рос-рос-рос, с каждым днем она становилась все более, более и более позитивной. И в итоге самое сильное впечатление на нее произвел наш корреспондент и редактор Мустафа Найем.
Повтор: ..." Как Нестор Шуфрич сказал, он человек слова и человек чести, да". Мустафа Найем: "А можно к Вам тогда вопрос? Скажите, а как так может быть: народ проголосовал за человека, чтобы он пошел в Верховную Раду, дал ему мандат доверия, а он вот так вот просто с ним распрощался: "Я хочу поспорить на свой мандат". Я могу поспорить на свое свидетельство о рождении ребенка, могу нет".
Савік Шустер, ведучий: Это как вы понимаете, Мустафа говорил о Несторе Шуфриче, который вот хотел поспорить на депутатский мандат. Вот, посыл Мустафы абсолютно правильный. Депутатский мандат тебе вручили люди, ты не имеешь право.
Наталія Вишневська, Хмельницький: Звичайно.
Савік Шустер, ведучий: Да. Избиратели. Говорите-говорите.
Наталія Вишневська, Хмельницький: Звичайно. Доброго вечора, студія, доброго вечора, люба моя Україно. Я дозволю собі дещо зауважити. Я не змінилася, власне, як і не змінилися відношення людей до ситуацій. Мінялася моя думка у відповідності до почутого в студії. Я стабільно притримуюсь, я є стабільною прихильницею демократичних політичних сил, демократичної коаліції, є членом однієї з партій. Але, на жаль, дуже прикро, коли народ України дав страшенно великий кредит довіри народним обранцям, що деякі народні депутати дозволяють собі ось цим мандатом кидати як гральною картою. Мабуть, багато вже виграли і більше нічого не потрібно. Я хочу зауважити, що потрібно повернутися обличчям до народу, згадати про те, що влада має слугувати для народу, а не навпаки. Я хочу сказати, що потрібно дотримуватися демократії і будувати життя зараз, стабільність, для майбутнього наших поколінь. І не варто роз'єднувати Україну і шукати недоліки один одного. Потрібно об'єднуватися, але, звісно, не переступаючи через народ і залишити врешті-решт свої амбіції. Слава Україні.
Савік Шустер, ведучий: Спасибо. Вот так вот, да, вот так жили наши зрители на протяжении недели. Роман Зварыч, пожалуйста. Так они реагировали на происходящее, на людей. Так вот я хочу вернуться к тому, что говорила Анна Герман, которая должна была уйти, к сожалению, да. Она говорила, что окружение Президента обещает экстрадировать в Украину бывшего Премьера Павла Лазаренка. Это что? Это борьба за справедливость или это против Юлии Тимошенко?
Роман Зварич: Я думаю, що воно жодного відношення не має ні до одного, ні до другого. Питання по Лазаренку було порушене ще попереднім Президентом Кучмою. Були різні проблеми, які були пов'язані не з судовою системою України, але швидше всього як раз з системою судочинства Сполучених Штатів Америки. Чому ми досі не домоглися того, щоби, по-перше, були повернені дійсно дуже великі гроші, які викрав з нашої держави Павло Іванович. Це питання, яке ще досі залишається відкритим. Я би також хотів знати відповідь на це запитання.
Савік Шустер, ведучий: Валерий Писаренко.
Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Я тоже коротенько, щоб не було монологів. Ви знаєте, ось це питання з Лазаренка зараз мені говорить уже про одне. Сьогодні секретаріат Президента і Президент, напевно, готовий вже об'єднатись з Лазаренком, можливо, з чортом, з ким завгодно, лише щоб щось зробити з Тимошенко. Ну, так вже не подобається те, що сьогодні робить Тимошенко їм, що вони ладні все, що завгодно, зробити: порушують кримінальні справи, роблять, ну, найстрашніші речі, які навіть не робили з Тимошенко за тих часів, коли її за ґрати кидали. Тому сьогодні потрібно це припинити. Шановні, якщо ми говоримо про те, що и були партнерами можливо будемо партнерами, давайте припинимо ось ці речі. Не потрібно сьогодні шукати один проти одного щось, що допоможе вам, наприклад, більше говорити поганого про жінку або допоможе вам якось відбілити ваших кандидатів. Я думаю, що нам потрібно припинити ці чвари і все ж таки працювати в Парламенті. А ми показали, що ми можемо працювати в Парламенті. Дякую.
Роман Зварич: Ну, Савик, я тільки можу погодитись. Але яке має відношення до того, що тут було щойно сказано пан Лазаренко? Я в черговий раз кажу, що то ті питання, які були порушені ще дуже-дуже давно. Якщо на те пішло, то як раз я голосував за те, щоби була знята депутатська недоторканість з пана Лазаренка. Я не можу зрозуміти, якщо є якісь докази того, що Президент намагається повернути Лазаренка для того, щоби він у свою чергу почав війну зі своїм колишнім партнером по бізнесу, яка зараз є Прем'єр-міністром України. Я аж ніяк не можу зрозуміти, яке сполучення...
Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Савік, я не про це говорю...
Роман Зварич: Але, дозвольте, Валерій, я тільки завершу. Ви є юрист, Ви повинні також добре знати, що не Президент або тим більше секретаріат Президента порушує кримінальні справи. Це є питання прокуратури.
Савік Шустер, ведучий: Да, извините, можно я вас прерву, потому что у нас сателит с Симферополем. И я бы хотел все же дать слово молодым ребятам, которые собрались в такой поздний час, да, и потому что есть что сказать в Крыму, да. Там Владимир Притула, да, работает. У него в руках наш свободных микрофон. Владимир, где Вы и кто рядом с Вами?
Володимир Притула, журналіст: Добрий вечір, Савік, добрий вечір, Україно. Ми перебуваємо на одному з центральних майданів Сімферополя, площа Советская. І за моєю спиною пам'ятник найбільшому антисоветчику, найвідомішому в Криму, генералу-дисиденту Петру Григоренку. А поруч зі мною стоять представники кримсько-татарської молоді і ми чекаємо ваші запитання.
Савік Шустер, ведучий: Ну, в принципе, у нас вопрос такой, ну, такой, один, да, вот. Война в Грузии повлияла на атмосферу в Крыму, как они это ощущают, и вообще политическая ситуация в Киеве, как они ее ощущают? Как они видят вообще будущее?
Володимир Притула, журналіст: Отже, я переадресовую Ваше запитання молодим людям, які поруч зі мною стоять. Як вплинула війна в Грузії на ситуацію в Криму, як ви відчуваєте ці зміни, які відбулись, чи відчуваєте ви якісь зміни, які відбулися взагалі в Україні, як вплинула ця війна на наше життя, на наше з вами життя? Будь ласка.
Житель Сімферополя: Звісно... Салям алейкум, добрий вечір. Звісно, події в Грузії, події на Кавказі не можуть залишати нас байдужими, тому що по-перше це є дуже показово, по-друге, це наші сусіди. І я гадаю, що жоден українець, жодний громадянин України не може залишатись байдужим до цього. Позицію кримського, позицію кримців, позицію кримського-татарського народу, висловлюю маджелійського татарського народу, який підтримав позицію міжнародної спільноти та засудив військове втручання Росії у територію Грузії. З одного боку. Та з іншого боку звісно Грузія за час своєї незалежності не вирішила мирним шляхом питання самовизначення абхазців. Ми поважаємо право кожної нації на самовизначення та впевнені в тому, що цей процес має бути мирним та виключено в межах міжнародного права. Якщо казати про вплив цих подій на суспільно-політичну ситуацію в України, зокрема в Криму, взагалі на суспільство, то такого суттєвого впливу на суспільство на якісь політичні процеси воно не має. Але це є певний шанс та змога для певних політичних провокаторів здійснювати свої провокації, людей, дії яких не є такими, які захищають національні інтереси Україні та Криму.
Савік Шустер, ведучий: Спасибо. Владимир, дайте больше слово другим людям.
Житель Сімферополя: Звісно, ми як послідовні громадяни України, як люди, які працюють задля цієї країни, задля Криму, не дамо шансу цим людям...
Савік Шустер, ведучий: Спасибо, это официоз. Владимир, мы слышим подготовленные речи, абсолютный официоз. Вот, что-нибудь человеческого можно сказать?
Житель Сімферополя: Я так же от имени всех, от имени всей крымской молодежи хотел бы сказать следующее. Что крымская никогда не поддерживала и никогда не поощряла кропролитие как в Крыму, так и во всем мире. Почему? Потому что получается так, что проливается кровь совсем неповинных ни в чем людей. То есть, мы так же обеспокоены тем, что сегодняшние наши политики, которые так можно назвать их сегодня, совсем отошли от духовных и моральных ценностей, причиной которых являются вот такие вот хаосы во всем мире и в особенности в Украине, дестабилизация, и так далее и тому подобное. Следующее хотел бы сказать. Вот эти все моменты, которые я упомянул, они сказываются. Предположим, что касается положения в Крыму, ситуации в Крыму, люди, которые потеряли ценности духовные и моральные позволяют себе сегодня рушить кладбище...
Савік Шустер, ведучий: Спасибо.
Житель Сімферополя: То есть, надгробные могилы. Дело в том, что сегодня так называемая в Крыму проблема, которая стоит, земельного вопроса, она так же не решается. Она не решается. Люди, которые когда-то были когда-то были отсюда просто, извините меня, наглым образом выгнаны, они пытаются сегодня вернуть свои земли и пытаются мирным образом жить здесь, на Крымской земле, и не мешать никому, и быть вместе с другими национальностями, жить в мире и согласии и проявляють толерантность...
Савік Шустер, ведучий: Спасибо. Спасибо, Владимир, спасибо. Несмотря на вот такой немножко такой привкус официоза. Спасибо, Владимир Притула, спасибо всем. Спасибо, что вы в такой поздний час были у нас в эфире. Чувствуется, что есть некие проблемы такие, ну, такие, беспокойства, скажем.
Вадим Колесніченко: Вопрос можно задать?
Савік Шустер, ведучий: Вопрос Вы хотите в Крым задать? Пожалуйста, Вадим Колесниченко, вопрос в Крым.
Вадим Колесніченко, народний депутат, Партія регіонів: Я к сожалению не услышал, как зовут ребят, которые выступали. Но у меня к вам такой вопрос. Мустафа Джемилев, ваш руководитель после признания независимости Косово сказал следующее, что: "Крымско-татарский народ приветствует право нации на самоопределение и приветствует признание независимости Косово. Вот, первый выступающий сказал, что нужно уважать право людей, которые в Абхазии до сих пор не определились со своим правом на самоопределение. И третий постулат, крымско-татарский народ борется и есть такие законопроекты и вы об этом вероятно знаете, о том, чтобы вас признали коренным народом в соответствии с уставом Организации Объединенных Наций. Следующий этап - это территориальная независимость крымско-татарская государственность или для чего вы этого добиваетесь? Спасибо.
Савік Шустер, ведучий: Сложный вопрос.
Володимир Притула, журналіс: Дякую. Ну, мої співрозмовники, на жаль, не чули це запитання. Я коротенько передам. Народний депутат України від Севастополя...
Савік Шустер, ведучий: Это будет не коротенько, это будет не коротенько. Господин Зварыч, пожалуйста... Нет, я думаю...
Володимир Притула, журанліст: Чи буде наступним кроком кримських татар заклик до проголошення власної незалежності, як ти думаєш?
Житель Сімферополя: Взагалі як я сказав, позицію кримських татар, офіційно висловлюю маджеліського татарського народу. Ми маємо декларацію про національний суверенітет, яка була прийнята другого грудня в дев'яносто першому році, де визначені основні пріоритети, які сьогодні і здійснює маджиліський кримсько-татарський народ. Питання про незалежність сьогодні в Криму не є актуальним. Ми кажемо про відновлення національно-теріторіальної автономії кримців в Криму.
Володимир Притула, журналіст: Дякую.
Савік Шустер, ведучий: Спасибо.
Володимир Притула, журналіст: Я думаю, зрозуміло.
Савік Шустер, ведучий: Нет. Вы знаете, потому что это долго, потому что пока Владимир...
Микола Левченко: У меня про кладбище короткий вопрос.
Савік Шустер, ведучий: Про кладбище? Ну, давайте.
Микола Левченко: Вы сказали о том, что кладбища уничтожаются, очевидно, вы имели в виду кладбища крымских татар, которые захоронены были в Крыму, и вандалы это уничтожают. Это абсолютное безобразие и недопустимо. Но позиция меджилиса по поводу осуждения российской стороны о вводе войск. Я был в Цхенвале через пять дней после окончания войны. Я видел все разрушенные кладбища. Грузинские танки расстреливали, надгробные плиты расстреляны. Здесь, там другие кладбища. Русские военные, российские военные спасли эти кладбища, выгнав грузин, которые были вандалами там, в Цхенвали. Я это видел. Там кладбища другие или могилы другие, как вы это оцениваете?
Савік Шустер, ведучий: Ну, как сейчас Владимир Притула это будет ему пересказывать? Вот, подумайте только. Представьте себе.
Микола Левченко: Я не мог не задать этот вопрос. Мне действительно это интересно. То есть, политика двойных стандартов. Одни кладбища в Цхенвали и совсем другие кладбища в Крыму.
Савік Шустер, ведучий: Ну, вот, давайте, Владимир скажите, политика двойных стандартов, да, вот. Одни кладбища там, другие кладбища в Цхенвали.
Володимир Притула, журналіст: Ну, я хочу передать этот вопрос. Вы говорили о том, что уничтожаются в Крыму мусульманские кладбища. Вот, наш собеседник из Киева, из Донецка сказал, что он видел, как уничтожались такие же кладбища в Цхенвали грузинскими военными. Как Вы это оцениваете?
Житель Сімферополя: Дело в том, что как бы там ни было, сам поступок того, что рушатся эти кладбища. То есть, люди сегодня не могут найти поразумения между собой здесь в жизни. То есть, получается так, что под предлогом якобы сделал кто-то и, то есть, всяческим родом создать провокацию сегодня делаются любые, любого рода поступки. Я оцениваю этот момент, это вандализм, это очень, скажем, такой поступок, который нормальный человек, скажем, никогда в жизни не совершит. Поэтому я еще раз хочу сказать следующее. В Грузии это или в Крыму, это поступки, которые не совершают даже животные. Сегодня люди опустились ниже уровня животного. Сегодня люди опустились ниже уровня животных, поэтому и позволяют себе делать следующие поступки. Спасибо.
Житель Сімферополя: Я думаю, те ж саме скажуть більшість кримчан.
Савік Шустер, ведучий: Да, большинство крымчан считают так.
Николай Левченко: Я хотел указать на то, что этим вопросом я указал на то, что существуют разные мнения. Вот мнения простого человека, а мнение Меджелиса и оценка Меджелиса России была сугубо заполитизирована, вот доказательство.
Савік Шустер, ведучий: Хорошо. Мы получили две стороны. Спасибо. Владимир (Путу). Спасибо Крыму. Роман Зварич, пожалуйста. Валерий Пиваренко. Владимир Стратович.
Володимир Стритович: Я перш за все подякував би, отим молодим людям, які відчуваючи майбутність України асимілюються в успішне українське суспільство і освоюють українську мову в Криму, підкреслюю. А мое запитання чисто професійне до вас, пане Романе. Той, хто слідкує за політикою пам'ятає, що Павло Іванович емігрував з України в грудні 1998 року. Відомо про те, що він засуждений американським судом до дев'яти років позбавлення волі, значить в грудні закінчиться його ув'язнення. Про яку екстрадицію може йти мова, коли до завершення строку його перебування в якості в'язня, з відповідним браслетом на тілі лишається два місяці. Адже не має практики подвійних стандартів. Я не знаю про угоду України і Сполучених штатів про уникнення подвійного покарання, спочатку дев'ять років в Америці, а потім дев'ять в Україні. Будь ласка ваша позиція, як того, хто був міністром юстиції, як українська держава буде реагувати на це.
Роман Зварич: Пане Володимир, Ви абсолютно праві, але, наскільки я розумію з інформаційних повідомлень, мова йде про те, що США повідомила, це абсолютно не нас стосується, що вони готові віддати Павла Івановича.
Володимир Стритович: С 59 років.
Роман Зварич: С 59 років. Зрозуміло. Але це не була ініціатива Української держави. Я б попросив, щоб ми всі чітко розставили всі крапки над "і". Мені дуже важно було б взагалі навіть сприйняти таке, навіть такий посил, що США могла б в цій справі реагувати на якесь подання з боку України, це абсолютно не змислиме. Тобто воно навіть не вписується в жодні розумні рамки. І тому власне говорити про те, що це може бути використане в якихось політичних іграх із залученням американського суду із американської системи судочинства - це фантастика, це просто не реально.
Давид Жванія: Речь идет о том, что об этом знает весь политикум по сути. Я не знаю почему Роман Зварич об этом не слышал, но все говорят о том, что была просьба администрации Президента как раз для того, чтобы экстрадировали Павла Лазаренко, для того, чтобы он дальше участвовал во всех дескридитирующих действиях против Юлии Владимировны Тимошенко. Об этом говорит весь политикум без исключения.
Савік Шустер, ведучий: Но вы не очень объективны.
Давид Жванія: Почему?
Савік Шустер, ведучий: Потому, потому что.
Давид Жванія: Я бы хотел сказать, что это прямое нарушение, в принципе, и законодательства и почему соединенные штаты идут, на, скажем так, пока они не подтверждали, на самом деле, они сказали, что готовы, они же не предложили, они сказали, что готовы. Слово "мы готовы" и означает, что кто-то к ним обратился, поэтому, тут, наверное, не надо лукавить просто.
Валерій Писаренко: Я хочу показати, що 41 відсоток, навіть уже забув хто такий Лазаренко.
Савік Шустер, ведучий: Это правда, это правда.
Валерій Писаренко: І, можливо, нам потрібно змінити тему, тому що ті сподівання, які зараз саме секретаріат Президента очікує на повернення цієї людини, вони не відбудуться. І чому я до пана Зварича звернувся, тому що ми правники, і мені дуже дивно, що про екстрадицію заговорила не прокуратура, не МВС, а заговорим секретаріат Президента, який провів з цього спеціальну пресс-конференцію. Все.
Савік Шустер, ведучий: РНБУ. Спасибо. Правда, 40 процентов, я думаю, что не знают, больше уже не помнят кто это такой. После рекламной паузы Роман Зварич закончит, потом Дмитрий Табачник и мы подведем итоги, а после итогов у нас будет такая мировая концовка (реклама). И вновь в прямом эфире, наши олимпийцы уже готовы практически подводить итоги. Но сейчас еще завершит Роман Зварыч, потом выступит Дмитрий Табачник. Так вот скажите нам позицию Президента, досрочные выборы или есть еще надежда на то, что их не будет, будет какая-то все же создана, какой-то политический союз.
Роман Зварич: Савік, я не можу говорити за позицію Президента...
Савік Шустер, ведучий: А кто может?
Роман Зварич: Сам Президент. Він має чимало можливостей про це сказати. І, до речі, ще поки що нема йому підстав про щось говорити, оскільки ще сам 30-денний строк далеко не сплив. Я можу говорити натомість про позицію нашої політичної сили, я маю на увазі всієї нашої політичної фракції. Тим більше, після сьогоднішнього засідання політради, де я думаю, що Володимир Миколайович, який є член політичної ради, на якій ми прийняли рішення, до речі, мало говорити про самі, як саме засідання відбувалося. Але я думаю, що ми можемо констатувати те, що ми дійшли фактично консолідованої позиції, і ми будемо готові протягом день-два цю позиції викласти в окремому документі, де ми запропонуємо своє бачення, воно буде консолідованим щодо коаліції. Я можу точно сказати, що ми не погодимося на те, щоб відновлювати демократичну коаліцію, якщо не будуть чітко зафіксовані принципи, на основі яких та коаліція мала би працювати. Це є наша позиція, яка була озвучена з самого початку. Зокрема ми також хотіли би почути від наших колишніх партнерів, як вони ставляться до дуже простих питань, чи вони готові зупинити свою співпрацю з "Партією регіонів", я думаю, що це є абсолютно проста логічна, хочете це назвати, передумова чи принаймні прохання, щоб ми зрозуміли, на яких позиціях вони стоять. Тому що ми бачимо, що вони постійно говорять про те, що вони хочуть відтворити демократичну коаліцію, але ми не можемо зрозуміти тоді, навіщо так близько співпрацюють з "Партією регіонів" в парламенті, погоджують порядок денний, спільно голосують, при тому голосують за такі законопроекти, які аж ніяк не вписуються в логіку власне діяльності демократичної коаліції. Я не хочу називати ці закони, але це можна бачити по тому, що діється в сесійному залі.
Давид Жванія: Я как член фракции "Наша Украина - Народная самоборона" хотел бы спросить по поводу вот этих принципов, которые мы предлагаем БЮТ. Потому что сегодня был политсовет, и из шести партий руководителей, которые присутствовали, которые за відновлення демкоалиции, по сути, никто мне не смог передать информацию, какие это принципы, и какие, скажем так, умови для политической силы БЮТ для того, чтобы состоялась расширенная коалиция. Третье, есть еще Блок Литвина, который еще не вступил в диалог. И если Вы их назовете, мы бы подискутировали на эту тему.
Роман Зварич: По-перше, Давиде, і шановні колеги-парламентарії, я думаю, що тут дуже помилкова теза звучала, що є лише шість чи сім політичних партій в нашому блоці, які є за відновлення демократичної коаліції, а висновок тоді логічний, що інші проти. Я повторюю, що є консолідована позиція всіх суб'єктів, їх є дев'ять, нашого блоку про те, щоб відновити демократичну коаліцію на основі певних політичних принципів і, звичайно, при умові, що наші колишні партнери по коаліції припинять свою співпрацю з "Партією регіонів". Це є елементарні речі, я думаю, що вони мали б бути очевидні всім.
Володимир Яворівський: Пане Романе, ту співпрацю з регіонами, про яку Ви говорите, ми вже сьогодні бачили, я ж демонстрував, до речі, я навіть Гриценкові сказав, Савік, про те, що, коли я сказав, що ми обійдемося без них, я не мав на увазі "Партію регіонів", вони такі самі народні депутати, як і ми, я це підкреслюю. Я мав на увазі тільки одну людину, чому, то я вам це пояснив. Друге питання, вже конкретне питання до Вас. Скажіть, будь ласка, ви запропонували нам кілька позицій, щоб ми на них пристали, ми сказали одномоментно, ми готові сьогодні це все підписати, там немає нічого такого, щоб, скажімо, вимагало якихось великих компромісів, ми вам це сказали. Вчора під час наших перемовин ми запропонували вам, давайте підписуємо зараз, в цю хвилину сідаємо і підписуємо коаліцію і йдемо рухатися далі. Ви ж прекрасно розумієте, якщо ми підписуємо з вами, то вже не може бути мови, скажімо, і про 340 голосів, і про співпрацю з регіонами. Що заважає вам сьогодні, я ніяк не можу зрозуміти, Романе, скажіть, поясніть людям, що вас стримує сісти зараз і підписати ці умови? Ми - за, повністю.
Роман Зварич: Пане Володимире, якщо на те пішло, то заважає те, що ви говорите одне, а лідер вашої фракції говорить цілком протилежне. Всі сьогодні могли прочитати, для прикладу, мою, як це журналісти назвали, перепалку з Іваном Григоровичем Кириленком, ви в сесійному залі, для прикладу, говорите про те, що ви готові якраз підписатися під вашою позицією, тобто, нашою позицією по грузинсько-російському конфлікту, зокрема, для прикладу, щодо використання...
Володимир Яворівський: Романе, це ж не може бути Ваша заява, це має бути заява трьох.
Роман Зварич: Пане Володимире, я Вас не перебивав, дозвольте я завершу. Я дуже уважно слухав Ваше запитання. Я Вам поставив запитання ще в сесійному залі про те, чи ви готові засудити факт, що була використана наша суверенна територія для здійснення воєнного нападу. Ви сказали так, пан Іван Григорович Кириленко натомість казав, що агресор є Грузія, це було сказано ним, і це ми усі читали. Ви визначіться самі, ми не знаємо, яка є ваша позиція з цього приводу. Ваш лідер говорить одне, я хотів би думати, що ваша фракція стоїть на тих позиціях, які ви щойно озвучили.
Давид Жванія: Тут как раз, я почему и задавал, Роман, вопрос, потому что по заявлению по Грузии. Почему Украина должна быть впереди всей Европы? Вся Европа пока молчит. Они делают мягкие заявления, говорят, что должно быть проведено расследование. Почему сегодня Украина должна сделать свой висновок? Потому что... На основании чего? Какие основании сегодня у Украины делать резкие заявления без проведения расследования? Там работает ОБСЕ, там работает Совет Европы, там идет договоренность между Саркози и Медведевым, есть масса международных организаций, которые сегодня занимаются расследованием для того, чтобы выяснить, что же, на самом деле, случилось. И этот вопрос задают себе все. А Украина делает заявления. Почему?
Роман Зварич: Давиде, я поясню.
Володимир Яворівський: І це говорить етнічний грузин, до речі.
Роман Зварич: Давиде, я поясню. Ти, як українець, повинен також бути затурбований тим фактом, що наша держава була втягнута в цей конфлікт, наша територія використовувалась як плацдарм для здійснення воєнного нападу. Я не можу бути спокійним, коли я на це все дивлюся, тим більше, що як раз база Російського чорноморського флоту знаходиться на нашій території, і з нашої території був здійснений напад. Абсолютно припустиме, що в такій ситуації Грузія могла би дати контрнапад, і на кого вони б тоді стріляли? Вони б стріляли по нашим селам, по нашим дітям і наші хати і доми б горіли.
Давид Жванія: Роман, у меня нет комментариев даже. Это выходит за рамки понимания.
Савік Шустер, ведучий: Спасибо, господин Зварыч. Дмитрий Табачник. Вы первый человек из той группы, которую Секретариат Президента обвинил в участии в московском проекте 2010, который у нас в студии. Поэтому я обязан Вас спросить просто. Что это за комитет, он есть, комитет по выбору Юлии Тимошенко, который создан в Москве, и Вы в нем состоите, и какие у Вас истоки любви к Тимошенко, их не было?
Дмитро Табачник: Не было, не было любви, но, Вы знаете, чем дольше я живу при Президенте Ющенко, тем больше оснований у меня, если не любить, то уважать Премьер-министра Юлию Тимошенко, хотя бы за то мужество, с которым она выносит то издевательство, которое даже не Президент, а, извините, по-другому не могу сказать, клерки, халуи из его Секретариата себе позволяют. Это не первая и не последняя ложь, которая выходит с Секретариата Президента. І, ви знаєте, це жахливі речі, які просто знищують нашу країну. Але я б хотів сказати трохи про інше. Дуже шкодую, що пішов Анатолій Степанович Гриценко, тому що після того, як він пішов, наша дискусія знов покотилася на якихось кривих колесах, тому що ми говоримо не про те, що цікавить людей, не про те, як створити стабілізаційний фонд, як запобігти кризі світової економіки, яка на нас котиться, і замість цього... 90 відсотків аудиторії не хоче дострокових виборів. Соціологія вже після голосувань, проведена центром Разумкова п'ятого вересня, показує, що близко 73 відсотків опитаних, а це 2500 з усіх регіонів України, кажуть, що напередодні зими без бюджета в світовій економічній кризі проводити вибори - це абсолютно безглуздя, дикість і руйнування. Чому ми не говоримо про те, що в цьому році, вперше за десять років, міністр нашоукраїнець на перше вересня забезпечив школи на 42 відсотки підручниками, а російські менше, ніж на 20, чому ми не говоримо про те, як була застосована вакцина, від якої хворіли і помирали діти, без реєстрації, в порушення законів? Оце політична відповідальність. Ми за цими перемовинами втратили саме головне для політиків - моральні якості і відповідальність. І давайте чесно скажемо, чому так відбувається. Тому що поганому танцюристу заважають ноги. Політичному аутсайдеру на прізвище Ющенко заважав уряд Тимошенко, заважав уряд Януковича, зараз знову заважає уряд Тимошенко. Він безкінечно в порушення законів і Конституції в парламентській державі втручається в діяльність уряду. Оце головна проблема, яка зруйнувала демократичну коаліцію і не дала працювати парламенту, найголовніша. І не можна через кілька місяців говорити, поганий уряд чи добрий, без результатів хоча б річних. Я про це говорив і під час першого уряду Януковича і другого, і це говорю щодо уряду Тимошенко. Тому що вони ще і року не працювали. І люди це розуміють, тому що Президент три з половиною роки починав з рейтингом 64 відсотки, а зараз шість, це оцінка України, а не політиків. Партія, яку він вів на вибори, мала 16 відсотків серед цієї аудиторії, зараз має два відсотки, цієї аудиторії, в вісім разів. Що трапляється? Аутсайдер, а це може трапитись з будь-яким політиком, вважає, що він втрачає владу, і це об'єктивні данні, і він намагається в цей момент, для того, щоб продовжити свою владу, просто розколотити все. Зараз відбувається дуже проста річ, за допомогою ультиматумів, за допомогою фактично морального терору намагаються поставити уряд на коліна, забуваючи, що в коаліції майже 160 бютівців, якщо додати ще нашоукраїнців, то це велика кількість, і це роблять ті, ким маніпулює Секретаріат Президента. От в цьому полягає правда. Тепер, тут звучали закиди, що ми голосували разом з Блоком Юлії Тимошенко і з 12 депутатами з "Нашої України" за закони. А хіба це гріх, що ухвалили новий закон "Про правила дорожнього руху", який піднімає штрафи для п'яного за кермом, який піднімає в десять разів штрафи за швидкість вище 100 кілометрів. Це ж сім тисяч людей гине кожного року на дорогах, а ми голосували разом за цей закон. Яворівський, який мене критикує нещадно і я його критикую, разом голосували за цей закон. Другий раз ми голосували за закон "Про престижність шахтарської праці", тому що ніхто не хоче в каторжних умовах працювати і збільшували соціальні гарантії. Хіба це гріх? Ми голосували за закон, який нашоукраїнці намагаються відмінити, поставити ультиматум БЮТ. Це закон, який випливає з Конституції, щоб Кабінет Міністрів мав право не виконувати, як обов'язкові, доручення консультативних органів при Президенті. Як може керувати уряд, якщо органи, які не несуть ніякої відповідальності, дають йому директивні доручення, це розуміють всі. І тому 90 відсотків цієї аудиторії, 76 в Україні, не хочуть нових виборів, тому що вони розуміють, що це маніпуляція, що політичні аутсайдери намагаються таким чином просто утримати владу. І останній закон "Про створення слідчих комісій", ми просто, шановні виборці і шановні люди, виконали вимогу, яка 12,5 років не виконувалась, бо в Конституції 96-го року написано, що для того, щоб в випадку порушень і злочинів, усунути Президента, має бути створена спеціальна парламентська комісія. А це є зараз вимогою з боку Президента, щоб БЮТ скасував цей закон. Мабуть, треба було в цьому законі дописати, що цей закон може бути застосований до будь-якого президента України, крім Ющенка, і тоді б не було ніяких питань. Я вже не кажу, що те, що ми бачили неодноразово по телебаченню, коли після якогось заходу Президент випиває 100 грамів горілки і сідає за кермо "Мерседеса". Хіба це можна уявити в якійсь країні, іншій, крім Україна? І весь час нам намагаються нав'язати волю однієї людини, яка за допомогою Секретаріату маніпулює, частиною фракції "Наша Україна" тисне на "Партією регіонів" для того, щоб не виникла коаліція, яка, дійсно, може працювати над економічними законами, над здоровим глуздом. І це називається державна політика? От саме тому з 64-х відсотків рейтинг Ющенка перейшов до шести, а його партії зменшився у вісім разів. В цьому полягає правда, яку знають не лише політики. І останнє, знаєте, мені дуже соромно, тому що були різні відносини Президента Кучми до різних парламентарів, але такого, щоб слухали тотально всі телефони, щоб звинувачували безпідставно народних депутатів в злочинах, як зробили з деким присутнім в цій аудиторії, я навмисно не хочу казати, і взагалі такого не було, щоб клерк, заступник заступника Секретаріату Президента без жодного доказу перед усім світом сказав, що Прем'єр-міністр здійснює державну зраду. От про це треба говорити, від цього треба очищатися, і не має значення, прем'єр-міністр з регіонів, з БЮТ, бо цей бруд і мерзота може вилитись на голову будь-кому. Тому ми втрачаємо моральні цінності, ми забуваємо, що таке вибачатися. Я хочу сказати, що в мене колись був, десять років тому, більше, дуже гострий конфлікт з Лазаренком, і коли він перейшов не публічно, а в дискусіях якусь межу, Президент Кучма 11 грудня 96-го року підписав указ, Табачника звільнити з глави адміністрації, в зв'язку з переходом на іншу роботу, дослівно. Тому що він не міг дозволити, щоб Прем'єр-міністр і керівник його апарату заважали роботі державного механізму. А нинішній Президент провокує ці ситуації, знущається вже поспіль над четвертим прем'єром. І хочу сказати, що ці плани Секретаріату, щоб розігнати парламент і рік панувати, вони не пройдуть, а буде варіант 94-го року, якщо така хитрість застосовується. Хочете виборів? Давайте йдемо всупереч волі народу на вибори, але разом, в один день, президента і парламента. І хватить всією Україною крутити, як циган сонцем.
Володимир Стритович: Дмитро Володимирович, Ви високоосвічена людина, історик, і згадали таку сентенцію, що ми забули вибачатись. Я хочу вибачитися перед нашими глядачами, мільйонами, що ми, замість того, щоб шукати вихід з компромісу, поливаємо брудом один одного для того, щоб показати, що ми білі і пухнасті, а всі інші погані. Повірте, це не личить політикуму в такий складний для України, як Ви самі стверджуєте, момент, з падінням фондових ринків, з економічною кризою, з непорозуміннями в політикумі, з'ясовувати, а хто ж кращий. Перед вами тут ваша колега це дуже красиво зробила, літературно, Ви продовжували в тому стилі. Але чи не вважаєте Ви, що саме низький рівень політичної культури, освіченості, толерантності носіїв української влади, українських політиків призвів до ситуації, що ми виявились не гідні народу, який нас обрав, здійснювати такі високі повноваження? Дякую.
Дмитро Табачник: Дякую, Володимире Миколайовичу. Ми з Вами колись були колегами в Національній академії наук, я думаю, що говорити людям правду, це не є демонстрацією нетолерантності. Хочу сказати, що, на жаль, всі ці публічні безпідставні звинувачення з'явилися у нас, починаючи з 2005 року. Тому що раніше, як політики і з'ясовували стосунки, то, принаймні, ще раз підкреслюю, дрібні чиновники не говорили таке публічно на прес-конференції проти прем'єр-міністра і не наводили жодного доказу. А от як лікувати кризу, я думаю, що можна було б зробити, як сказав Гриценко Анатолій Степанович, давайте в парламенті ініціюємо, що по найважливішим економічним законам будемо голосувати таємно, як це було в другому, третьому і четвертому скликанні. І Ви побачите, що результати за закони корисні будуть за 350, за 400 голосів без жодної фракційної дисципліни. Тому що тоді буде працювати просто відповідальність і здоровий глузд. І тут я абсолютно солідарний з Гринценком Анатолієм Степановичем, який говорить про те, що в нас лежить низка величезна законопроектів, які можуть набрати і 350, і 400 голосів. Я думаю, що нам треба поставити крапку на взаємних звинуваченнях, не може та сила, яка опинилася в довірі суспільства аутсайдером, вимагати виконання лише своїх вимог. Поставити крапку, припинити звинувачення і перейти до економічних платформ, а уряду дати працювати і, дійсно, подумати над тим, що коаліція може бути і з чотирьох, і з п'яти фракцій, але без ультиматумів. Тому що зараз ви хочете відновити демократичну коаліцію лише одним шляхом, щоб Тимошенко і уряд знов здали свої повноваження, а це мова ультиматумів, і це правда, і про це повинні знати наші телеглядачі.
Володимир Стритович: В другій частині Ви повернули на конструктиви. Але від того, що ми будемо більше ганити один одного, успіху нам не буде світити, ми ще раз будемо показувати всім, що ми не можемо говорити нормальною мовою. Тому те, що Ви вже сказали, то дежавю, давайте думати, що нам робити. В другій частині паростки вже пішли, тому я закликаю всіх говорити, що треба зробити в цей складний історичний момент, щоб врятувати Україну.
Савік Шустер, ведучий: Роман Зварич.
Роман Зварич: Пане Дмитре, я багато з того, що Ви сказали, до речі, можу навіть підтримати. Ви сказали А, для прикладу, по закону щодо дорожнього руху, а Ви не сказали про те, що якраз наша фракція підтримувала і цей законопроект, і також підтримала законопроект інший, тому не треба так робити. І, до речі, треба було також сказати, що цей проект був внесений Президентом України. Але я ще не завершив. Дуже коротко. Я не вбачаю жодного гріха в тому, що ви спільно із БЮТ голосуєте. Це дуже, абсолютно нормальна ситуація в парламенті. Але ми просимо, як вас, так і їх, визначитися, якщо ви можете, дійсно, співпрацювати протягом трьох тижнів в такій дуже близькій атмосфері, що вам заважає тоді створити коаліцію? Створіть її, і не буде цієї проблеми, про яку Ви щойно говорили.
Дмитро Табачник: Я сказав для прикладу про кілька законів, зокрема про спеціальні комісії також, що він випливає з Конституції, щоб продемонструвати всім, і закон "Про дорожній рух", і закони "Про соціальний захист", і "Про шахтарську працю" лише для того, що немає гріха, якщо за розумні речі голосують люди, які мають різні політичні переконання. Я не хочу нікого, так би мовити, гудити і критикувати, але треба ж говорити, речі називати своїми іменами. Тому що саме публічність політики унеможливлює жахливі помилки. Скажімо, в нас була інша конституція до 2004-го року і була президентсько-парламентська республіка. Критикувала опозиція тоді президента Кучму за великий бюджет на утримання його адміністрації - близько 500 мільйонів гривень. На сьогоднішній день запропоновано, затребувано Президентом від Парламенту більше мільярда і 630-ти мільйонів гривень, що є абсолютним рекордом за всі роки. Вперше за роки незалежності України на утримання апарату Президента грошей треба більше, ніж на Верховну Раду і всі урядові структури. Це дикунство, тому що конституція в парламентській республіці не передбачає таких небачених витрат. Іще одне саме для мене дивне. Вперше Президент України за потребуваними витратами перевершив Президента Росії, який працює в президентській країні, де втричі більше населення. І ми про це не повинні говорити публічно? Повинні, тому що це політична безвідповідальність, тому що в умовах парламентської держави не можуть такі гроші, майже мільйон доларів на кожен календарний день року забезпечувати чиїсь забаганки.
Савік Шустер, ведучий: Спасибо.
Дмитро Табачник: От про це треба говорити.
Савік Шустер, ведучий: Спасибо. Значит, сейчас мы переголосуем. Значит, за какую партию вы бы голосовали, если бы выборы состоялись в воскресенье? Вот перед вами появляются: "Партия регионов", Блок Юлии Тимошенко, "Наша Украина - Народная самооборона", Коммунистическая партия, Блок Литвина, против всех, другая партия, не пошел бы на выборы. Это все у вас на экранах. Итак, голосуем. (Аудитори голосует). Голосуем, пожалуйста. У вас должно зажечься. У вас все эти опции есть на экранах. Еще немножко. Еще раз понажимайте, потому что... Номер 16, пожалуйста, нажмите еще раз. И номер 63, пожалуйста, еще раз нажмите. Все. Спасибо. Прекрасно, молодцы просто. На пятый день работают просто лучше любого компьютерного специалиста эти люди, оказывается. Господин Стретович, по телефону разговаривать запрещено.
Володимир Стритович: Я пробачаюся. Вибачте, виступаючий оговорився, він сказав, що кримськотатарська молодь не асимілювалася, а інтегрувалася і українське прохання, то я на його прохання вношу поправку. Вибачте, будь ласка. Це можливо.
Савік Шустер, ведучий: Хорошо. Итак, смотрим на результаты. Итак, "Партия регионов" просто вообще... Значит, было 27 30-го числа. Среди нашей аудитории 27. Среди нашей аудитории 30-го сентября потом стало 23 и сегодня 35 после сегодняшней программы. Значит, что касается Блока Юлии Тимошенко, то 30-го было 26, потом 24, а сейчас 28. Тоже рост. Другая партия десять сейчас. Значит, голосовали бы за другую партию, то было четыре процента, то есть, голосовали бы за другую партию 30-го сентября. И за другую партию бы голосовало 11 процентов. А сейчас десять. Почти что все. Против всех было 15, да? То есть, было пять 30-го сентября, 15 в понедельник и сейчас стало десять. То есть, стало меньше. "Наша Украина - Народная самооборона" девять процентов. С двух до девяти за одну программу, неплохо. Опять в парламенте, хорошо. Коммунистическая партия Украины падает, потому что ее нет в зале. Так что все равно пять процентов. Было девять, а стало семь, а сейчас пять. Блок Литвина... Сегодня ушел Олег Зарубинский - это раз. Владимир Литвин не пришел - это два. И два процента получилось, вот и все сейчас. На выборы бы не пошел один процент. Вот это самая главная сенсация, потому что 30-го было девять, которые бы не пошли, в понедельник не пошли бы на выборы 14 процентов, а сейчас стал один процент. Люди поняли, что надо идти, что это важно. И это хороший итог программы. Уже дальше мы итог программы будем проводить с нашими олимпийцами. И мы сейчас им устроим праздник, только после рекламы. (Реклама).
(Играет оркестр).
Савік Шустер, ведучий: Это мы должны аплодировать, а не вы. У нас в студии практически все призеры-спортсмены параолимпийских игр в Пекине, которые завершились неделю назад. Это вас мы приветствуем. Украина просто показала невероятный результат реально на самой вершине мировых сверхдержав. И я благодарю оркестр. Это был Государственный оркестр "Редио бенд Александра Фокина". Гость теле-радио "Украина". Спасибо за то, что вы согласились прийти к нам и поприветствовать параолимпийцев. Мы сейчас вместе с вами завершим программу. Но я Максима, Алексея, Оксану и Тараса представил, но я должен представить всех остальных. Есть хорошо и плохо. То есть, представлять долго - это плохо. Но медалей много - это хорошо. Поэтому, как бы, хорошо. Значит, я Максима и Алексея представил. Значит, я сейчас пойду по видам спорта. Плаванье, да? Значит, Дмитрий Виноградец. Достаточно помахать рукой. Андрей Калина, Дмитрий Крыжановский, Александр Мащинков, Анна Елисавецкая. Так, легкая атлетика пошла. Роман Павлик. Я даже не называю, какие медали, потому что они все одинаковые. Инна Дяченко, Василий Лещинский, Оксану мы уже представили, Оксана Зубковская, Алла Маньчик, Татьяна Якепчук. Я, кстати, должен сказать, что большинство имен, которые я читаю, это олимпийские чемпионы и мировые рекордсмены. Я просто так читаю. Параолимпийские, да. И мировые рекордсмены. То есть, я просто не все читаю, но тут такие регалии, что ой-ой. Так пауер-лифтинг. Лидия Соловьева. Она не смогла прийти, но мы ее представляем в любом случае. Футбольная сборная Украины - чемпион параолимпийских игр практически в полном составе. Правильно? Итак, Константин Симашко, Игорь Косенко, Сергей Вакуленко, Виталий Трушев, Анатолий Шевчек, Николай Михович, Александр Девлиш, Тарас Дубко, но Тараса я уже представлял. Денис Пономарев, Андрей Цуканов, Владимир Антонюк, Иван Шкварлов. И конечно, я должен представить президента Параолимпийского комитета Украины Валерия Сушкевича. Кстати, народный депутат от Блока Юлии Тимошенко, поэтому он итогов подводить не будет. А итоги будут подводить наши олимпийцы, как мы сказали. Просто завершим эту политическую часть, а потом поговорим с вами. Значит, мы, как всегда, наша аудитория работает на протяжении всей программы. Итак, мы сейчас посмотрим, какое высказывание, в какой момент программы было воспринято так враждебно, не положительно, я бы так сказал, отрицательно.
Повтор: Роман Зварич: "Ти, як українець, повинен також бути стурбований тим фактом, що наша держава була втягнута в цей конфлікт, наша територія використовувалася, як плацдарм для здійснення воєнного нападу. Я не можу бути спокійним, коли я на це все дивлюся".
Савік Шустер, ведучий: Там надо сказать, что не 100 процентов негатива, а там был все же раскол, но там больше отрицательного, чем положительного. Господин Зварич нас покинул, ничего, я ему передам, что по Грузии не так уж все и просто. А где, в какой момент программы был раскол? То есть, когда аудитория просто раскололась максимально.
Повтор: Давид Жванія: "На самом деле, избирательная кампания уже началась. И все политические силы, которые выступали, демонстрируют то, что кампания уже началась".
Савік Шустер, ведучий: Так вот, господин Жвания, половина считает, что да, а половина считает, что нет. Украины, я имею в виду, всей страны. А сейчас высказывание, которое поддержали максимально наши зрители, люди нашей студии.
Повтор: Дмитро Табачник: "Напередодні зими без бюджету у світовій економічній кризі проводити вибори - це абсолютне безглуздя, дикість і руйнування".
Савік Шустер, ведучий: Дмитрий Табачник, народ против выборов, против досрочных выборов. Это ясно было сказано политиком. Давайте я, может, попрошу Вас тогда подвести итоги. Максим. С места и так спокойно. Как Вам? Три часа Вы просидели.
Максим Виракса: Мне понравился выступ Анны Герман. Наши эмоции, четырех человек, которые сидели в студии, настолько она правдоподобно вылила это, скажем так, в народ.
Савік Шустер, ведучий: "Вылила в народ" - это красиво.
Максим Виракса: Депутаты говорят, как бы, свои точки зрения, а она сказала, что народу не нужны выборы.
Савік Шустер, ведучий: Максим немножко громче, можно?
Максим Виракса: Она сказала, что выборы Украине не нужны. Она не видит выхода вот в этих выборах. То есть, улучшения, как бы, положения Украины не будет.
Савік Шустер, ведучий: Алексей?
Олексій Федина: Ну, подводя итоги этой программы, я хочу сказать, что, да, было очень много сказано красивых слов и очень было много сказано слов друг другу оппонентами разных политических сил и блоков, как хороших, так и плохих. Но подводя итоги, опять же я хочу сказать, что я увидел, что в стране власть тянет, как в известной басне, как лебедь, рак и щука просто сами в разные стороны. И могу пример просто привести, когда я готовился к параолимпийским играм, то это был не только мой труд, а это была работа огромной команды, команды спортсменов, тренеров, организаторов, врачей, физиотерапевтов. То есть, все мы работали над одним делом. У нас была одна цель. И вот вы видите, это плоды нашей работы, это наш результат. И то же самое я хочу сказать нашим политикам, если они соберутся все вместе, если они станут в одну упряжку, то я уверен, что Украину ждет великое будущее. И я думаю, что они смогут вернуть доверие народа, потому что, я думаю, ну, это не секрет, что народ теряет просто доверие к власти от года в год, от выборов к выборам. И я уверен, что будут выборы или не будут выборы, а это их не то, что не соединит, а даже, если будут перевыборы, то во время вот этой политической гонки они еще больше будут обливать друг друга грязью. И ни к чему хорошему это не приведет. Но это моя точка зрения. Я не политик, я не могу рассуждать, но это моя точка зрения.
Савік Шустер, ведучий: Тарас?
Тарас Дудко: Добрий вечір. Я хочу ще раз привітати всіх із цією знаменною сьогодні датою. Хочеться побажати нашим політикам, перш за все нашим глядачам, телеглядачам, всім параолімпійцям здоров'я, порозуміння. І хочеться сказати декілька слів, підводячи підсумок сьогоднішньої передачі. Хватить обливати один одного брудом, цього вже хватить. Хочеться сказати, щоб люди були, політики були один перед одним консолідовані, щоб зібралися в один-єдиний кулак, як ця параолімпійська збірна на параолімпійських іграх. І вона доказала, що це єдиний кулак роботи. Що не тільки можна завоювати четверте місце на параолімпійських іграх в світі, а можна всією політичною роботою вивести країну на четверте місце світу. І я хочу побажати вам цього, щоб ви доказали, що ви на це спроможні. І не треба розколювати державу. На сьогоднішній день в економічному плані країна і так стоїть на важкому порозі. Я прошу, щоб не було ніяких перевиборів. Ви прекрасно знаєте, яка сьогодні інвалідність дитяча. Я прошу звернути на це увагу. Сьогодні інваліди-діти, люди не мають колясок, не мають відпочинку, не мають права на оздоровлення. Я хочу, щоб ви звернули на це увагу. Завдяки нашим перемогам, щоб ви бачили, що це можливо. І зверніть на це, будь ласка, увагу.
Савік Шустер, ведучий: Оксана?
Оксана Батурчук: Мои товарищи по команде уже, в принципе, все сказали, но присоединяясь к словам Тараса, я хотела бы сказать нашим политикам, что каждый из нас принес маленькую победу и только в результате мы заняли четвертое место. Если каждый из вас достигнет какой-то победы в своем деле, тогда только страна станет политически-благополучной, экономически-благополучной, мы победим коррупцию и так далее. И тогда только наши люди станут жить хорошо. Потому что я услышала много такой грязи, которую вы льете друг на друга. Я не знаю, в какой еще области у нас вот так могут друг друга ненавидеть, вот так просто опускать. Поэтому, конечно, хотелось бы... А перевыборы, что дадут? Дадут те же самые партии, ну, к нам придут те же самые партии. От перестановки слагаемых результат не изменится. Смысл?
Савік Шустер, ведучий: Ну, что? Возможен диалог между политиками и параолимпийскими чемпионами.
Володимир Стритович: Посредник между политиками и обществом - спортсмены.
Савік Шустер, ведучий: А почему спортсмены - посредники между политиками и обществом? Спортсмены - часть общества.
Володимир Стритович: Политикум оторвался от обощества.
Савік Шустер, ведучий: Политикум оторвался, а спортсмены не оторвались.
Володимир Стритович: Вот это мы и говорим.
Савік Шустер, ведучий: Как?
Андрій Шкіль: Спортсмени зараз виступають лідерами суспільства. Вони тим, що ми десь не могли зробити або не змогли, так, вони Україну вивели на четверте місце. Це тільки треба вітати і все робити для того, щоб на наступних ми були першими і не тільки в спорті. Це дуже важливо.
Савік Шустер, ведучий: Не на четвертом, а на первом месте.
Андрій Шкіль: Ні, і те, щоб ми ще в світі були, як Тарас сказав, четвертими. Ми можемо поборотися, щоб наша країна була першою, ну, хоча б в Європі. Маємо на це всі підстави: велика країна, великі люди, видатні спортсмени. Все в нас було б гаразд, тільки є проблема в тому, що там на горі якось не завжди всі можуть домовитися. І ми знизу, тому що ми зараз всі, я думаю, представляємо один-єдиний український народ. Ми знизу маємо підтримати і не дати Україну втягнути в дестабілізаційні процеси, бо вибори - це дестабілізація невідома і непотрібна.
Савік Шустер, ведучий: Дякую Вам.
Вадим Колісниченко: Вы знаете, мы до начала передачи сидели и разговаривали с ребятами. И вы знаете, я как-то готовился к олимпиаде 80, но из-за тяжелой травмы не смог продолжить это движение. И сегодня вот я на них смотрю, конечно, где-то внутри я им завидую, потому что они смогли сделать то, чего никто не сделал. Не в медалях дело. Они переступили себя. Они переступили те проблемы, которые их окружали. А медали - это только награда за то, чего они добивались с каждым днем, с каждой минутой, с каждой секундой. Вот политикам желательно было бы, чтобы они здесь все были, чтобы они увидели, что главное не то, какой я красивый, как меня должны любить, а главное то, что я могу переступать боль, трудности, проблемы и защищать свое собственное государство. Вот за это вам, ребята, спасибо.
Савік Шустер, ведучий: Все политики хотят говорить. Я в этом не сомневался. Я и спортсменов хочу услышать. Пожалуйста, Валерий. Правда, очень сильно понять, откуда эти силы, желание? Ведь я так думаю, что государство не очень помогало.
Валерій Сушкевич, президент параолімпійського комітету: Шановні колеги, шановні друзі, я хочу насамперед побажати вам, Савику, і всім присутнім, всім, хто нас бачить, насамперед здоров'я, тому що ця категорія суттєва для всіх тих, хто сьогодні є чемпіонами параолімпійських ігор. Я хочу, до речі, поправити, що тут не призери, а тут тільки чемпіони. Нас призерів 52. Якби вони зібралися тут...
Савік Шустер, ведучий: А тут только чемпионы?
Валерій Сушкевич, президент параолімпійського комітету: Так, тут тільки чемпіони параолімпійських ігор, 13-х параолімпійських ігор. Ви знаєте, мені здається, і я, мабуть, думаю, що ви мене підтримаєте, що ці хлопці і дівчата, і не тільки ці, а і ті, які виступили в команді 125 чоловік-спортсменів показали приклад відчуття і захисту національних інтересів України. От вони відчули, що потрібно, і як зробити для держави. Ніхто не вірив, що ми можемо дійсно бути четвертою у світі державою. До речі, ми другі, ми друга в Європі держава і ми заняли друге місце в Європі. Це, до речі, попереду тільки Велика Британія. Ми другі в Європі. І ви знаєте, мені хочеться, щоб і суспільство, і політикум, і влада якось усвідомили якраз те, що є пріоритетом національних інтересів України. І на цьому прикладі об'єднали свої зусилля із точки зору захисту цих національних інтересів країни. Мені здається, що сьогодні в суспільстві є усвідомлення того, що зробили ці хлопці і дівчата. І ще є один дуже важливий аспект, який сьогодні так трішки прозвучав від хлопців і дівчат. Ви знаєте, ми хочемо також, щоб держава і влада на прикладі того, що зробили інваліди-спортсмени звернула увагу на тих, хто сьогодні має проблеми із інвалідністю, хто сьогодні не увійшов в суспільство здорових людей, хто ще знаходиться в соціальній ізоляції. Відповідаючи на Ваше запитання "Чи допомагала вам держава?", Савик, хочу сказати, що допомагала. Практично всі кошти, які стосуються підготовки спортсменів, реального виступу на параолімпійських іграх.
Савік Шустер, ведучий: Так это же хорошо.
Валерій Сушкевич, президент параолімпійського комітету: Я не скажу, що повністю всі видатки були покриті, але держава підтримала суттєво і підготовку, і участь в параолімпійських іграх. І головне інше - сьогодні, все-таки, в світі визнано, що українська система фізичної культури і спорту для інвалідів найкраща в світі. І до речі, цей приклад системного вирішення проблем соціальних у цьому напрямку. Є він якраз прикладом для інших напрямків і в соціальній, і в гуманітарній, і в економічній сфері.
Савік Шустер, ведучий: Давид Жвания.
Давид Жванія: Во-первых, хочу поздравить всю команду с победой. Это, естественно, очень большое достижение. И вот мы убедились после выступления ребят, что они не только талантливые спортсмены, а они еще и умные ребята, потому что все слова, которые они высказывали в адрес политиков, они сводятся к тому, о чем говорит весь украинский народ, все люди, которые говорят: "Говорите не словами, а смыслами и делами". Так они как раз резюмировали ту идею, чего требуют от политиков, и к чему мы идем все вместе. Спасибо вам, ребята, за такую оценку.
Володимир Стритович: А у меня одно в душе желание, чтобы этот день об олимпийцах наших не оставался, как воспоминание, а длился долго-долго, целый год.
Савік Шустер, ведучий: Лилия.
Лілія Григорович: Дорогі друзі, ви знаєте, я дивлюся на всіх вас і хочу сказати, що ви сильні, дуже сильні, сильніші від багатьох із нас. Я не кажу про політиків, а за багатьох людей, тому що мають все: голову, руки, ноги, розум, тому ви є сильні і супер дієздатні, і прекрасні. І я хочу вам подякувати за ваш приклад, тому що найстрашніше, коли вавка в голові, а ще страшніше в сумлінні невиліковна. Тому дякую вам за цей приклад.
Микола Левченко: Любая истина ярче смотрится всегда на контрасте. Вот я следил за нашей дискуссией, сам в ней участвовал. И потом вот в этих словах, которые прозвучали от чемпионов, от обладателей медалей, было такое спокойствие, такая мудрость. Мне, во-первых, стало немножко стыдно за нас, потому что они про нас сказали правду. Мы, действительно, обливали друг друга грязью весь эфир. И у меня есть только одна причина, почему я не пожелаю, чтобы, действительно, они должны в Верховной Раде сидеть, а не вы, потому что вы не справитесь в Верховной Раде на их местах, если поменяетесь.
Савік Шустер, ведучий: Очень короткая рекламная пауза и мы вернемся. И уже тогда олимпийцы смогут говорить. (Реклама).
(Играет оркестр).
Савік Шустер, ведучий: Прямой эфир - это свобода, правда. В прямом эфире можно делать великую хорошую музыку. Ее можно слушать, да? Эмоциями, которые создаются здесь, непосредственно с ими делишься с людьми по ту сторону экрана и все это правда. Нет ни единой ложной эмоции - вот это есть прелесть прямого эфира и свободна прямого эфира. Хотел бы дать слово вам. Хотел бы что-нибудь от вас услышать. Скажите, что надо, чтобы выиграть. Представьтесь, пожалуйста, потому что всех знать невозможно.
Андрій Суханов, футболіст: Андрей Суханов, футболист. Вы говорите: "Что надо для того, чтобы выиграть?". Я в первую очередь хотел бы обратиться к политикам. Тут много говорилось. Каждый раз, заметили, как только какое-то радостное событие, то наши болельщики: "Вот, надо брать пример". Ребята, возьмите. Тяжело начать. А они так: "Возьмем, будем". Событие прошло и все. Для того, чтобы победить, то нужна вот такая команда, нужен вот такой Президент, все, и только трудиться. А наши политики каждый раз, какое бы событие в любом направлении, если взять нас, мы ведь тоже начинали, смотрите, с 96-го года потихонечку. Медали - все это труд. И тоже нам Валерий Михайлович говорил: "Надо начать, надо брать пример". Взял пример, начал работать и вот результат, все. Больше делать и меньше разговоров, на самом деле. Залог успеха очень прост - хороший капитан, такой состав. Причем, я же говорю, это три олимпиады уже было, да? То есть, по нарастающей, по нарастающей. И еще я хотел бы добавить такой момент по государству. В основном наше государство ругают, но три олимпиады прошло, я хотел бы заметить такой факт, что каждый раз государство старается тянуться за параолимпийцами. Я не могу сказать, что... Да, там, финансирования, всего, может быть, не хватает, но заметьте, параолимпийцы никогда не жалуются, никогда. Может, где-то, там, кто-то жалуется. Нам всего достаточно, нам всего нормально. При этом мы приезжаем и государство старается всегда реагировать на наши медали, всегда. Нас еще государство, в принципе, никогда не обежало. За это ему большое спасибо. Причем, я хочу заметить, что менялись политики, менялись, там, политические силы, а к параолимпийцам, я считаю, что заслужено, не сочтите за нескромность, конечно, но это заслужено, как выступил, так и получи.
Савік Шустер, ведучий: Валерий Писаренко.
Валерій Писаренко: Дійсно, ми зараз переживаємо звичайні емоції. Подивіться, політики нарешті розтворилися і вони стали українцями. Немає жодного кольору, немає жодної політичної програми. Я дуже вам дякую за всі перемоги. Дійсно, мені дуже було приємно спостерігати, як Україна нарешті стала переможницею. І до речі, ніхто не говорить про те, що останні рейтинги, які ми займали, а ми були лише в дуже поганих рейтингах. Я навіть зараз не хочу називати, які місця ми займали. Зараз ми зробили неймовірні речі. Я дуже дякую, дійсно, і Президентов, і дуже дякую кожній людині, яка дійсно віддала кожну каплю свого поту за Україну. Дякую вам. І я думаю, що політики повинні вам плескати стоячи.
Савік Шустер, ведучий: Вот люди встали.
Савік Шустер, ведучий: Можем мы закончить, если из чемпионов никто не хочет ничего сказать. Никто? Пожалуйста.
Віктор Лисий, головний тренер національної параолімпійської збірної із легкої атлетики: Віктор Лисий, головний тренер національної параолімпійської збірної із легкої атлетики. Знаете, что я хочу сказать? У меня вчера был очень тяжелый период в жизни. После периода длительного отсутствия на параолимпийских играх у меня вчера состоялся разговор со своей дочерью и с зятем. Они мне задали вопрос такой: "Папа, ты не будешь возражать, если мы уедем в Россию работать?". Вы знаете, мне стало страшно, потому что, если молодежь уже не верит в свою страну и хочет ее покинуть, то это, наверное, уже крайняя точка. Вы знаете, сегодня я еще раз поразился нашим ребятам, которых уже знаю много лет, какие они мудрые, они представители народа. И то, что мы сегодня говорили по поводу объединения, по поводу того, чтобы сделать, как можно больше для нашей страны - это, наверное, самое главное сейчас. Потому что, если мы, действительно, потеряем молодежь, тогда у страны просто нет будущего. Это, наверное, самое главное. Надо объединиться ради этого.
Савік Шустер, ведучий: Это очень важно, что Вы сказали. Все? Пожалуйста.
Стенограма підготовлена компанією Sourcer.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
