Правові аспекти інтерв’ю

22 Серпня 2008
27011
22 Серпня 2008
09:17

Правові аспекти інтерв’ю

27011
Які права мають на текст інтерв'ю журналіст і респондент? У яких випадках і в якому порядку треба узгоджувати інтерв'ю?
Правові аспекти інтерв’ю
Інтерв'ю, на перший погляд, — це простий і ефективний інструмент журналістського ремесла. Однак нерідко з приводу такого засобу отримання і поширення інформації виникають конфлікти, а то й судові спори. Поговоримо про один із найбільш вразливих аспектів інтерв’ю — про правове регулювання авторських прав. Ця проблема виникла у не такому далекому 2001 році, коли була прийнята нова редакція Закону України «Про авторське право і суміжні права».
 
Тлумачний словник української мови поняття «інтерв’ю» визначає як призначену для опублікування у пресі, передачі по радіо, телебаченню розмову журналіста із політичним, громадським або будь-яким іншим діячем і т. ін., прес-конференцію [Новий тлумачний словник української мови. К.: 1998. – Т. 2]. Як бачимо, прес-конференція також визнається інтерв’ю (хоча це не законодавче визнання), але у прес-конференції, на відміну від звичайного інтерв’ю, як правило, з обох сторін беруть участь декілька осіб.
 
Вважаємо, що прес-конференції загалом не можна відносити до інтерв’ю, оскільки вони рідко мають творчий характер і не охороняються авторським правом. Якщо ж прес-конференції мають творчий характер (наприклад, розповідь художника про техніку написання картин тощо), то можемо говорити про авторські права.
 
Але перейдемо до суті питання.
 
Журналіст, безумовно, має авторські права на інтерв’ю. Адже він «творчо» формує перелік запитань, у ході безпосередньої бесіди визначає послідовність та обсяг питань, що задаються інтерв’юйованому, надає досконалості й оригінальності самій формі інтерв’ю. Причому лише бесідою творчість журналіста не обмежується, що іноді стає приводом для судових позовів інтерв’юйованих. У телерадіоорганізаціях (ТРО) за допомогою монтажу або додаткового внесення у матеріал бесіди окремих запитань і доповнень журналіст продовжує творити об’єкт авторського права. У друкованих ЗМІ це може виявлятися у певному «творчому» редагуванні.
 
Інтерв’юйований також нерідко «творчо» підходить до відповіді на запитання. Причому якщо ми говоримо про попередню підготовку особи, котра дає інтерв’ю, то однозначно маємо справу із творчим характером такої роботи і, відповідно, можемо говорити про авторські права. Але коли представник ТРО бере спонтанні інтерв’ю з «випадковими свідками», на вулиці тощо, то загалом важко говорити про творчість інтерв’юйованого, який лише підтверджує або спростовує певні факти (хоча можуть бути і винятки, наприклад, коли геніальний «пересічний громадянин» дає такі відповіді, що з них можна зробити не просто інтерв’ю, а й написати поему :)). При цьому, безперечно, маємо творчість журналіста.
 
А що ж каже право?
 
Відповідно до частини ІІІ статті 2 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» не допускається вимога попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються друкованими засобами масової інформації, а також заборона поширення повідомлень і матеріалів із боку посадових осіб державних органів, підприємств, установ, організацій або об'єднань громадян, крім випадків, коли посадова особа є автором поширюваної інформації чи дала інтерв'ю.
 
Якщо загалом говорити про конфлікти у сфері авторських прав, то всі погодяться, що сьогодні автори розуміють реальну вартість свого інтелектуального продукту. Інтерв’юйованого цілком законно (на підставі статті 13 Закону України «Про авторське право і суміжні права») називаємо співавтором інтерв'ю на рівні із журналістом або іншою особою, яка взяла інтерв'ю. Причому всі ми знаємо, що опублікування запису інтерв'ю допускається лише за згодою особи, яка дала інтерв'ю. Таким чином, зважаючи на права автора щодо збереження цілісності твору та протидії будь-якому перекрученню чи спотворенню, що закріплені пунктом 4 частини І статті 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права», доцільним є попереднє узгодження тексту інтерв'ю з інтерв'юйованою особою.
 
Існує позиція про те, що відповідно до статті 2 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та статті 45 Закону України «Про інформацію» на журналістів покладено обов'язок попередньо узгоджувати інформацію, що поширюється, лише у випадках, коли така вимога йде від автора цієї інформації чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав на неї. На підтвердження такої позиції юристи телерадіоорганізацій можуть наводити положення статті 63 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» – що особа, в якої беруть інтерв'ю, або особа, яка надала інформацію для ТРО, має право на підставі письмової заяви переглянути та/або прослухати відповідну програму перед її трансляцією.
 
Але із такою позицією варто не погодитись. Адже законодавство України передбачає за співавтором інтерв'ю позитивні авторські права, які не спростовуються статтею 63 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Такі авторські права не зникають, коли інтерв’юйований не здійснює жодних кроків до їх реалізації. І, як показує судова практика, «згадує» про свої права як співавтора лише тоді, коли матеріал уже опублікований або вийшов у ефір. Тому акцентуємо увагу на пораді: краще сім разів узгодити текст інтерв’ю, ніж один раз отримати повідомлення про судовий розгляд. Економте свій час, матеріальні ресурси і нерви!
 
Законодавство також передбачає, що інтерв’юйованому як співавтору належить винагорода у рівній частці із журналістом, якщо, звичайно, інше не передбачене в угоді між ними. Тому відповідно до норм авторського права доцільним є попередження інтерв’юйованого про умови отримання гонорару чи фіксування факту відмови від його отримання.
 
Відразу виникає теоретичне, але із «присмаком» практики питання: чи є соцопитування об’єктом співавторства як один із видів інтерв’ю? Адже за формою воно ідентичне інтерв’ю. Якщо відповідь на поставлене питання позитивна, то фактично з кожним опитуваним журналісту чи соціологу треба ділитися гонораром та ще й отримувати дозвіл на публікування відповіді. Чомусь здається, що відповідь має бути негативна, адже особа, яку опитують, відповідає переважно «так» або «ні» чи обирає варіанти запропонованих відповідей. Тому творчого характеру у такій роботі опитуваного немає.
 
Безумовно, інтерв’ю — це доволі інформативний інструмент отримання відомостей, як кажуть, від першоджерела. Використання запропонованих рекомендацій дозволить не лише отримувати достовірну та оперативну інформацію, а й убезпечити себе і свій ЗМІ від судових позовів. Чекаю на ваші роздуми (info@krai.org.ua).
 
Анатолій Марущак, кандидат юридичних наук, доцент, лауреат Премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності у номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері»
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
27011
Читайте також
28.11.2008 07:02
Оксана Нестеренко, для «Детектор медіа»
14 005
15.08.2008 10:12
Анатолій Марущак
, для «Детектор медіа»
25 327
08.08.2008 09:17
Анатолій Марущак
, для «Детектор медіа»
24 703
01.08.2008 06:06
Анатолій Марущак
, для «Детектор медіа»
22 774
25.07.2008 09:32
Анатолій Марущак
, для «Детектор медіа»
22 306
18.07.2008 11:33
Анатолій Марущак
, для «Детектор медіа»
15 707
12.06.2008 17:04
Анатолій Марущак
для «Детектор медіа»
21 388
05.06.2008 10:35
Анатолій Марущак
, для «Детектор медіа»
27 736
29.05.2008 07:08
Анатолій Марущак
, для «Детектор медіа»
42 549
20.05.2008 08:55
Анатолій Марущак
, для «Детектор медіа»
24 255
14.05.2008 09:31
Анатолій Марущак
, для «Детектор медіа»
17 973
07.05.2008 09:51
Анатолій Марущак
, для «Детектор медіа»
55 342
23.04.2008 09:46
Анатолій Марущак
, для «Детектор медіа»
20 034
14.04.2008 09:58
Анатолій Марущак
, для «Детектор медіа»
13 225
05.04.2008 14:07
Анатолій Марущак
для «Детектор медіа»
13 015
28.03.2008 09:48
Анатолій Марущак
для «Детектор медіа»
40 022
19.03.2008 15:41
Анатолій Марущак
для «Детектор медіа»
17 381
14.03.2008 09:52
Анатолій Марущак
для «Детектор медіа»
22 439
27.02.2008 10:03
Анатолій Марущак
21 651
22.02.2008 13:40
Анатолій Марущак
для «Детектор медіа»
30 029
05.02.2008 12:33
Анатолій Марущак
для «Детектор медіа»
28 743
06.12.2007 10:08
Анатолій Марущак
для «Детектор медіа»
29 101
Коментарі
4
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Автор
5931 дн. тому
Дуже приємно, що "високопрофесійні у СВОЇЙ справі" представники Асоціації медіа-юристів звернули увагу на роботу Марущака. Причому: а) зробили це дуже оперативно – у день виходу у світ публікації, що вселяє надію на те, що так завзято вони читали і попередні аналітичні матеріали на сайті Телекритики; б) витратили святкові дні не на святкування Дня незалежності чи хоча б збирання картоплі, а на підготовку відповіді на статтю "Правові аспекти інтерв’ю", за що їм велика подяка! Тепер по суті. 1) стаття "Правові аспекти інтерв’ю" написана у контексті авторського права. Тому й зроблено акцент на права співавторів, а не на права журналістів щодо доступу до інформації тощо (цим питанням присвячені попередні статті автора на сайті Телекритики, а також матеріали на www.krai.org.ua); 2) Марущак є дослідником науки інформаційного права, одним із завдань якої є розмежування суб'єктивних можливостей різних учасників суспільних відносин щодо дій з інформацією. "Медіа-юристи" роблять серйозну справу – захищають лише права журналістів на інформацію. За це їм честь і повага! Але певні права мають й інші суб'єкти – громадяни, органи державної влади України! Представники науки інформаційного права шукають розумний баланс правового регулювання можливостей усіх суб'єктів, виходячи виключно з положень ЗАКОНУ і ПРАВА, а не завдань по реалізації грантів, програм тощо, що фінансуються закордонними інституціями з відомою лише їм метою; 3) А норму закону не викинеш: не допускається вимога попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються друкованими засобами масової інформації, а також заборона поширення повідомлень і матеріалів із боку посадових осіб державних органів, підприємств, установ, організацій або об'єднань громадян, крім випадків, коли посадова особа є автором поширюваної інформації чи дала інтерв'ю. І таку вимогу посадовець може реалізувати! І це не буде цензурою! Таке тлумачення норми права. Чекаю на плідну дискусію! Дякую Асоціації медіа-юристів за об'єктивність при визначенні "недолугості юридичних порад Марущака". Зайшов на сайт http://mediapravo.org.ua і знайшов "чимало ДОЛУГИХ, а головне ОПЕРАТИВНИХ порад".
Автор
5931 дн. тому
Для хо-хо: журналіст має право висвітлювати події і явища так, як забажає. При цьому: а) не втручатися у приватне життя; б) не розголошувати інформацію з обмеженим доступом; в) не поширювати неправдиву або заборонену інформацію (і така є!). У запропонованому Вами прикладі лише Ви будете відповідати за достовірність інформації. А особа, про яку поширено негативну інформацію жодним законом не може бути позбалена права звернутися до суду за захистом своєї честі і гідності. Ось така діалектика права!
Асоціація медіа-юристів
5935 дн. тому
Шановні журналісти, будь ласка, не зважайте на такі недолугі юридичні поради, які дає пан Марущак! Спокійно виконуйте свою роботу, адже ваша робота знаходиться під захистом ст. 34 Конституції України, ст. 9, 10 ЗУ "Про інформацію", ст. 26 ЗУ "Про пресу", ст. 56 ЗУ "Про телебачення". Ви маєте право вільно отримати інформацію, а органи влади зобов"язані її надавати. Інтерв"ю є твором дуже рідко, частіше в спеціалізованих арт-журналах. Як правило, інтерв"ю як журналістський жанр, в правовому сенсі - є усним інформаційним запитом і регулюється правовими нормами зазначеними вище. У разі вимоги посадових осіб попередньо погоджувати матеріали, будь ласка, звертайтесь 044-2342357 і ми надамо вам кваліфіковану юридичну підтримку!
ho-ho
5935 дн. тому
Убезпечити себе від судових позовів - це, звісно, дуже добре. Але як це може бути застосовано на практиці? Наприклад, для телесюжету журналістських розслідувань треба як мінімум 5 інтерв"ю. Написаний сюжет треба відправити кожному, врахувати його правки в авторський текст, або ж навіть у його власний, вже сказаний на камеру (і таке буває!!!), потім з кожним поділитися частиною своєї зарплатні за цей сюжет? А посилання на які закони дає право журналісту використати саме той фрагмент тексту, де інтерв"юйований уникає прямої відповіді на питання? Хто захоче на себе такого дивитися - вирізати та й годі! Була б Вам вкрай вдячна, якби Ви дали поради не тільки як похвалити героїв сюжетів.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду