ВЕДУЧИЙ: Вітаю. В прямому ефірі «Першого національного» програма «Один за всіх». Мене звати Юрій Громницький. Сьогодні говоримо про інфляцію, говоримо про те, чому у ваших кишенях кожного дня стає дедалі менше грошей для того, щоб придбати основні і дуже важливі речі. Спробуємо з’ясувати, чому в Україні підвищується інфляція, чи можна її зупинити, які причини цієї інфляції, хто за неї відповідає, політики, економіка, макроекономіка чи якісь світові тенденції. Про все це ми будемо говорити в сьогоднішньому ток-шоу з нашими гостями. В «Один за всіх» від «Партії регіонів» Микола Азаров. Вітаю Вас.

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Добрый вечер.

ВЕДУЧИЙ: А також Юрій Полунєєв в «Один за всіх» від Блоку Юлії Тимошенко. Добрий вечір.

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Добрий вечір.

ВЕДУЧИЙ: Панове, до вас перше бліц-запитання. На відповідь маєте 30 секунд. Чи відчуває ваша політична сила, у цьому випадку «Партія регіонів» або БЮТ, відповідальність за те, що в Україні різко збільшилась інфляція? Маєте по 30 секунд. Пане Азаров?

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Мы не можем отвечать за действия последних месяцев, за те абсолютно непрофессиональные действия правительства, и поэтому я отвечаю отрицательно. Но если говорить серьезно и глубоко, то, безусловно, мы готовы включиться в работу по преодолению серьезных вот таких последствий инфляции, какие мы сейчас имеем.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Юрій Полунєєв?

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Наша політична сила, оскільки вона знаходиться при владі, вона несе повну відповідальність за те, що відбувається сьогодні в країні, і також за ті негативні процеси, пов’язані із інфляцією, які, нажаль, виникли не сьогодні, не вчора, і навіть не три місяці тому, коли коаліція прийшла до влади. Але відповідальність є і ми не збираємося цю відповідальність ні на кого не перекладати, і не вказувати пальцями на наших політичних опонентів.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Хочу також повідомити, що в нашій дискусії беруть участь ще троє гостей. Це Володимир Лановий, доктор економічних наук. Добрий вечір. Ярослав Жаліло, Національний інститут стратегічних досліджень. Добрий вечір. А також Олег Волошин, заступник головного редактора журналу «Експерт-Україна». Добрий вечір. І як завжди, прошу активно брати участь у нашій програмі вас, наших шановних телеглядачів. Сьогодні запитання інтерактивного опитування лунає так «Чи вдасться зупинити стрімке підвищення цін в Україні?». Якщо ви вважаєте, що так, таки вдасться зупинити це зростання цін – ваш номер 8 900 304 44 01. Якщо ви вважаєте навпаки, що не вдасться – ваш номер 8 900 304 44 02. Повідомляю, як завжди, що наше опитування не є репрезентативним. Ми розпочинаємо програму «Один за всіх». Отже, шановні панове гості, цьогорічна інфляція, безперечно, є викликом не тільки для уряду, а і для всієї системи української влади. На ваш погляд, чи зможе уряд, Президент, Президент Нацбанку, всі політичні сили, все ж таки приборкати інфляцію? І чи перестане інфляція бути темою якихось політичних торгів? Будь ласка, пане Азаров, Ваша перша відповідь.

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Прежде всего, для того, чтобы ответить на этот вопрос «да» или «нет», нужно четко осознать причины настолько высокой инфляции, которую мы сейчас наблюдаем. Если говорить о мировых тенденциях, прогнозируется инфляция годовая в еврозоне примерно 3,5 процента, что для них является беспрецедентным. Однако, если мы подумаем сейчас, какой мы имеем уровень, то мы скажем, что уровень этот в десять раз выше. Поэтому, безусловно, мировая тенденция есть, но она измеряется параметрами в десять раз ниже, чем та, которую мы имеем.

ВЕДУЧИЙ: Пане Азаров, але, все ж таки, я хотів би запитати про те, чи зможуть об’єднати зусилля всі гілки української влади для того, щоб зупинити цю інфляцію?

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Я хотел бы, прежде всего, для телезрителей сказать, что причина инфляции, главная причина – это политическая нестабильность. Вот сегодня ровно год, как Парламент, Верховный Совет Украины не может работать нормально. То есть, девять месяцев он вообще не работал, в декабре он начал работать. Однако, сказать, что он работает нормально сейчас невозможно.

ВЕДУЧИЙ: Чи готова опозиція сприяти тому, щоб подолати цю політичну нестабільність, про яку Ви згадали?

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Нет, одну минуточку. Уже сейчас начинаются разговоры у некоторых нетерпеливых: «А давайте снова проведем выборы. Плохой Парламент избрали, давайте получше изберем». Вот это все провоцирует и является главной причиной сегодняшней инфляции.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Юрій Полунєєв? В принципі, ми не почули, чи готова опозиція, все ж таки, співпрацювати з усіма гілками влади.

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Моя відповідь на це питання буде такою – зараз інфляція, як складний і досить небезпечний феномен для України, потребує в першу чергу мовчання політиків, їх компетентної, професійної роботи і, дійсно, поєднання зусиль уряду, Національного банку, і якщо хочете, опозиції. І саме такий заклик робимо ми до всіх політичних партій і до суспільства в цілому. Тому що основна причина інфляції, на мій погляд, не в політичній нестабільності, хоча політична нестабільність є фактором посилення інфляційних очікувань, а основна причина інфляції – це, в першу чергу те, що в Україні за багато років не було здійснено глибоких послідовних структурних реформ. І саме тому сьогодні економіка України, коли з одного боку зовнішні виклики і зовнішні шоки, а з іншого необхідність сьогодні робити структурні перетворення, вона виявилася нездатною із цими структурними шоками, зовнішніми шоками впоратися.

ВЕДУЧИЙ: Добре.

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Тому причина інфляції не у відсутності структурних реформ, а основні методи і шляхи її подолання – це консолідація суспільства навколо цих структурних і послідовних реформ.

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Я хочу задать наводящий вопрос, сразу же возразить. Январь прошлого года – 0,1 процента. В десять раз выше инфляция сейчас. Февраль прошлого года – 1,1 процента. В три раза выше, да? Март - один процент, а это в пять раз выше, да? Что изменилось? И тогда не было структурных реформ, и сейчас нет структурных реформ. Как глобальная причина, то я могу согласиться, но как причины сегодняшней инфляции, то с этим согласиться не могу.

ВЕДУЧИЙ: Серйозне зауваження. Пане Полунєєв, Ваша відповідь?

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: По-перше, давайте подивимося, з яким рівнем інфляції уряд Тимошенко отримав країну. Це був рівень інфляції, який в середньому складав 17 відсотків, а з грудня по грудень складав майже 30 відсотків. Тому говорити сьогодні про те, що за ці три місяці уряд не впорався із інфляцією або навіть її породив – це, мені здається, просто з економічної точки зору легковажно. А з іншої точки зору, Микола Янович, Ви прекрасно знаєте про те, що якраз в той період, про який Ви говорите, коли інфляція була в нас низькою, в світі починалася практично найглибша за останні 15-20 років фінансова криза, яка зараз може перерости у всесвітньо-глобальну рецесію. І на тлі цього, на тлі зростання цін на енергоресурси у світі, на тлі безпрецедентної продовольчої кризи, яка сьогодні, вдумайтеся в ці цифри, в 37-ми країнах світу відбулися різного роду безладдя і соціальні пертурбації, пов’язані із нестачею продовольства.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, тенденції світові, Ви маєте на увазі, що вони можуть впливати? Я хочу запитати пана Ланового. От впродовж останніх 12-ти місяців ціни на продукти харчування зросли майже на 40 відсотків. Тобто, саме харчі є основним локомотивом збільшення цін, збільшення інфляції. Які причини? Розширте цю дискусію. Світові чи якісь внутрішні? Будь ласка.

Володимир Лановий, доктор економічних наук: Безумовно, продукти харчування є найбільш важливим товаром для споживача. І коли в людей виникають додаткові засоби, додаткові доходи, то вони використовують їх в першу чергу на потреби м’яса, овочів та інших дуже важливих харчових продуктів. Але я погоджуюся з паном Полунєєвим. Він сказав дуже важливу річ, яку не говорять наші економісти, що наша інфляція має структурне походження і вона пов’язана із не реформованістю галузей. Якщо ми говоримо про харчові продукти, то це сільське господарство. Згадаймо, що воно знаходиться в занедбаному стані, що гроші, які направляються в сільське господарство, забирають посередники, переробними. Все осідає там, а селянин залишається жебраком і він не здатен швидко збільшувати пропозицію м’яса, молока, яєць чи овочів, якщо зростають доходи населення.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Про це ми поговоримо більш докладно пізніше. Пане Жаліло, Ваша версія?

Володимир Лановий, доктор економічних наук: Я думаю, що це внутрішня причина, хоча те, що зараз зросли ціни на овочі і фрукти найбільш динамічно, то це пов’язано із імпортними товарами, тому що зараз наших внутрішніх фруктів немає.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Пане Жаліло.

Ярослав Жаліло, Національний інститут стратегічних досліджень: Дійсно, тут комбінація чинників, очевидно, має місце - це і вплив світової інфляції, подорожчання на міжнародних ринках, і проблеми із врожаєм в Україні, які в минулому році відзначалися, і накопичений підсумок того зростання номінальних доходів, які ми маємо протягом вже не одного року, які суттєво випереджають і продуктивність праці, і зростання ВВП, і зростання обсягів пропозицій на внутрішньому ринку. І нарешті, от я думаю, в чому принципова різниця між січнем минулого року і січнем цього року – це те, що все ж таки, минулий уряд, який був в січні минулого року, він не породжував таких інфляційних очікувань і в суб’єктів господарювання, і у звичайних споживачів. Тому що він не робив настільки активних гучних заяв щодо активної фіскальної політики і практичних дій у цьому напрямку.

ВЕДУЧИЙ: Запитання до пана Волошина.

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Абсолютно верно.

ВЕДУЧИЙ: Коротка репліка.

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Я руководил экономической политикой правительства в прошлом, в первом квартале. И я прекрасно знал, какую я политику проводил. И мы рассчитывали за год иметь максимум семь процентов, максимум инфляции. Что нам помешало? Первое – политическая нестабильность, разгон Парламента. И за это ваша политическая сила несет ответственность, прежде всего. И второе – засуха, которая была летом. Вот два фактора, которые для Украины сыграли определенную серьезную роль. Сейчас экономическая политика проводится совершенно другая. И я согласен, что надо помолчать про инфляцию. Я об этом говорил на заседании комитета, Вы знаете. Но давайте вспомним ролики ваши, когда женщина истерично кричала: «А где дешевое мясо Януковича? Почему мясо стоит 30 гривен?». Это кто эти ролики запускал, мы или вы?

ВЕДУЧИЙ: Добре. Давайте дамо можливість представнику БЮТ відповісти на Ваші закиди.

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Микола Янович, хтось запускав ролики, хтось запускав шарики, блокуючи роботу Парламенту і прийняття, дійсно, серйозних політичних реформ. Але питання не в цьому. Знаєте, ми можемо грати в цей політичний пінг-понг, скільки завгодно. Але від цього реально інфляція не зменшиться. Коли я говорив про те, що необхідна, дійсно, сьогодні тиша навколо інфляції, то я мав на увазі, в першу чергу, що необхідно, дійсно, зрозуміти реальні глибокі причини цієї інфляції.

ВЕДУЧИЙ: І ми вже про них говорили, власне.

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Розробити стратегію структурних і економічних реформ, тому що в Україні, дійсно, сьогодні або напівреформи, або взагалі їх відсутність. І я можу додати до сільського господарства енергетичний сектор, житлово-комунальне господарство, монополії, які практично є неконтрольованими, їх політика є неефективною і так далі. Все це є фактори, які додаються до інфляції. Але політична складова у інфляції також є.

ВЕДУЧИЙ: Прекрасно. Я хочу якраз про політичну складову інфляції запитати у пана Волошина. От ми говоримо про те, що політична нестабільність, як було згадано, впливає на рівень інфляції. Чи вдасться, на Ваш погляд, пане Волошин, політичним силам якимось чином об’єднати свої зусилля для того, щоб обмежити інфляцію?

Олег Волошин, журнал «Експерт-Україна»: Это, безусловно, не удастся в силу того, что даже, будучи профессионалами, имея профессионалов в своих командах, экономистов, которые понимают всю опасность инфляции для экономики, тем не менее, и в БЮТ, и в «Партии регионов» доминируют политические интересы. Это проявляется в случае с «Партией регионов» в том, что они легко блокируют трибуну в вопросах НАТО, но не блокируют, например, трибуну, протестуя против каких-нибудь экономических действий правительства. И с другой стороны, Блок Юлии Тимошенко, действительно, вот этот тезис и Тимошенко сама многократно говорила: «Мы получили эту инфляцию. Мы о ней знали заранее». Так почему же вы тогда не начали свою работу с борьбы с этой инфляцией? Знаете, есть такая шутка, когда наступит мировой голод? Когда китайцы начнут есть ложками. Так вот вы знали, что есть проблемы в сельском хозяйстве, знали, что нет структурных реформ. Почему вы начали с того, что вы дали ложки людям, зная, что эту тысячу гривен из «Сбербанка» они пойдут и потратят на продовольственном рынке? Вот безответственный подход, на самом деле. И я помню, как господин Полунеев еще до формирования коалиции говорил, что есть другие пути решения проблемы вкладов «Сбербанка». Так что ни одна из политических сил сегодня не готова к непопулярным шагам. А непопулярные шаги – это просто сказать «мы не будем повышать зарплаты и пенсии, потому что вы все равно их потеряете из-за инфляции».

ВЕДУЧИЙ: Я зрозумів. Дякую, пане Волошин, за відповідь. Відповідно, до Вас, пане Полунєєв запитання, але трішки іншого характеру. Пан Лановий згадував про те, що ціни на овочі і фрукти залежать багато в чому від імпорту. Чи можна очікувати, що влітку, коли в Україні матимемо дуже багато власної продукції, ціни зменшаться і відповідно інфляція загальмується?

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Безперечно, якщо сприятливими будуть, як ми кажемо, і погода, і інші речі, то…

ВЕДУЧИЙ: Пані Тимошенко, до речі, здається, говорить дуже оптимістично.

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: І так далі, так. Але все-таки, ключова проблема сьогодні в тому, що ми, дійсно, не реформували сільське господарство. Питання в тому, що, якщо сьогодні на селі відсутня базова інфраструктура, шляхи, вода і так далі, і тому подібне, люди ідуть із села, то в цьому не є вина чи уряду Януковича, чи уряду Тимошенко, чи Ющенка. Можна сказати в цілому, що в Україні не зроблена ця реформа. А хто винен сьогодні? Шукати причину, шукати винного, показувати пальцями не є вихід і не є, дійсно, вирішення проблеми. Тому відповідь на запитання «Чи будуть знижуватися ціни?», я думаю, що, якщо будуть зроблені відповідні заходи щодо лібералізації, щодо подолання тих монопольних сьогодні перешкод, які існують в економіці… До речі, дві, три, чотири великих роздрібних мереж контролюють сьогодні практично весь товарообіг продовольчої продукції.

ВЕДУЧИЙ: Ми про домовленості з цими мережами поговоримо трішки пізніше.

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Дивіться, що робити мілкому фермеру, що робити дрібному виробнику сільської продукції? Де йому реалізовувати свою продукцію? В нього практично немає ніякого вибору. Питання ринкової економіки – це питання вибору.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Пане Азаров, на Ваш погляд, чи варто очікувати влітку зменшення інфляції, тому що у нас, можливо, зменшаться ціни на харчі?

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Лето обычно при хороших урожаях всегда сопровождается снижением, сезонным снижением цен на овощи. Такой тренд наблюдается последние, по крайней мере, десять лет. Я хотел бы вернуться к главной теме инфляции. Вообще говоря, что такое политическая нестабильность? А это невозможность проводить те самые структурные реформы, о которых говорит Полунеев. Что такое политическая нестабильность? Это невозможность увеличивать производство, собственное производство мяса, молока, продуктов питания и так далее, и так далее. А вот невозможность производить все больше и больше провоцирует в условиях повышенных выплат денежных населению инфляцию. Поэтому начинать надо с политической нестабильности. Прежде всего, она должна быть устранена, должно быть сформировано правительство профессионалов, которое понимает, что надо делать, не горят желанием занять пост президента, премьера, кого угодно, а понимают, что надо делать. И этому правительству надо дать спокойно отработать минимум три, четыре, пять лет. Вот тогда мы ответим на вопрос, который вы тут задали, да.

ВЕДУЧИЙ: Я бачу, що Юрій Полунєєв готовий відповісти на Ваше запитання, на Ваші закиди.

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Я погоджуюся із Миколою Яновичем в тому, що він сказав. Я погоджуюся в тому, що сьогодні на Україні, напевно, найбільший фактор, який сьогодні викликає не конкурентоспроможність української економіки, тобто, її здатність подолати оці зовнішні шоки – це і є слабкість політичних інститутів, яка в тому числі включає політичну нестабільність. Абсолютно погоджуюся, немає стратегії. Кожен уряд, який приходить, критикує попередній. Немає спільного суспільством бачення, куди розвиватися, яку країну робити, яку економіку створювати, які галузі треба підтримувати, і в чому майбутнє. Це є така фундаментальна причина того, що ми сьогодні маємо. Але питання, як знайти ці спільні точки, які дійсно поєднати зусилля всіх: і опозиції, і влади, і створити, нарешті, такий уряд, який би керувався у своїх розрахунках, дійсно, технокритичною доцільністю, а не тільки політичною доцільністю. Це є питання.

ВЕДУЧИЙ: Це є питання, це є, справді, питання. Я хочу запитати пана Жаліло. В принципі, всі ми чудово розуміємо, що ціни зростають тоді, коли на ринку більше грошей і менше товарів. Що насправді треба робити? Відмовитися від якоїсь такої політичної складової і зменшувати кількість, рівень соціальних виплат чи нам, власне, збільшувати виробництво товарів?

Ярослав Жаліло, Національний інститут стратегічних досліджень: Ціни зростають, коли на ринку більше грошей, ніж товарів, тому тут треба одне із двох: або зменшувати кількість грошей, або збільшити кількість товарів. Звичайно, що найкраще робити друге. Але все-таки, я думаю, що тут треба робити якось обидві речі одночасно. З одного боку, треба співміряти динаміку номінальних доходів із можливостями ринку відповісти відповідним зростанням пропозицій. А з іншого боку, треба, все-таки, займатися більш серйозно самим ринком. Йдеться не тільки про те, що більше виробляти, це само собою, але це проблематичніше, можливо, це довше. Треба врегульовувати діяльність ринків. От говорили про монополізацію роздрібних мереж. В принципі, це серйозний момент. Цим треба займатися. Треба зменшувати той шлях, по якому товар проходить від початкового виробництва, із поля чи із ферми до кінцевого споживача. Треба уникати ось цієї спекулятивної нотки інфляції і забезпечити, щоб ці гроші, які люди більші ціни платять за цей товар, щоб вони доходили до виробника, і щоб цей виробник, як вже правильно сьогодні казали, сам міг їх використати або виробляти більше і краще.

ВЕДУЧИЙ: Дякую за відповідь. Пане Лановий, власне, і до Вас те ж саме запитання. Чи варто нам зменшувати рівень соціальних виплат для того, щоб обмежити рівень інфляції?

Володимир Лановий, доктор економічних наук: Я хотів би деякі поняття уточнити. Справа не в тому, скільки грошей на ринку, і скільки товарів на ринку, а як використовувати ці гроші. В нормальних країнах, де стимулюються інвестиції, люди вкладають гроші в розвиток. Вони відкладають на рахунки, вони будують власне житло, вони купують акції, вони розвивають власний бізнес. І в країнах розвинутих західного світу 50-60 доходів відкладаються, а тільки використовується у поточному споживанні незначна їх частинка. В нашій економіці такого не відбувається. До речі, тут треба пригадати, як гроші випускаються в обіг, як вони прирощуються в нашій країні, тобто, яка емісія грошей. Емісія грошей відбувалася шляхом купівлі валюти Національним банком на валютному ринку. Це платіжні засоби, це не засоби банківської системи. Яким чином уряд Тимошенко видає зараз для компенсації заощаджень? Треба було компенсувати заощадження, а не виплачувати розрахункові гроші людям. От саме така позиція випуску грошей в обіг приводить до того, що нееластично відбувається співвідношення.

ВЕДУЧИЙ: Ми зрозуміли, пан Лановий. Добре. Запитання до основних учасників нашої розмови. От дивіться, при подорожчанні продукції зрозуміло, що, очевидно, українського виробництва не буде достатньо. Чи зможе вирішити проблеми імпорт, тобто, проблеми наповнення ринку і відповідно регулювання, адміністративного регулювання і так далі? Пане Азаров?

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Я хочу сказать одно. Значит, у нас есть, действительно, дефицит мяса. То есть, производство собственного мяса не удовлетворяет наши потребности. И мы всегда определенное количество этого мяса завозили ежегодно, но мы делали это сбалансировано. Мы делали это так, чтобы не подорвать экономическую рентабельность своего собственного мясного производства. Сейчас, когда говорят о том, что мы готовы открыть границу полякам и завести 300 тысяч тонн мяса, то, во-первых, качество этого мяса будет уже совершенно очевидно, какое. Второе, в 2009-м году мы будем иметь рост цен на мясо еще более высокий, потому что мы полностью похороним своего товаропроизводителя. И я поражаюсь, почему с первого января 2008-го года, когда начал действовать бюджет 2008-го года, прекратились дотации отечественному сельскохозяйственному товаропроизводителю. Меня это удивило. Уже три месяца прошло и практически наш производитель мяса не получил от государства дотацию.

ВЕДУЧИЙ: Пане Полунєєв, до Вас те ж саме запитання. Чи вдасться якось обмежити, вплинути на ситуацію відкритими кордонами і збільшити імпорт?

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: По-перше, нікуди нам від цього не дітися. Ми в одному кроці або навіть півкроку до вступу в Світову організацію торгівлі. Лишилося лише ратифікувати протокол. Лібералізація зовнішньої торгівлі, по великому рахунку, це благо для економіки, це і зростання інвестицій, це і зростання споживчого ринку і так далі. Це стимули для зростання в цілому. І це вже доведено усіма практично економістами. Ця теза не викликає дискусій. Імпорт не є поганим явищем. Поганий імпорт є поганим явищем. І тут для цього існують різного роду регуляторні механізми. Наприклад, на шляху захисту нашого споживача від поганого імпорту має стояти ефективна система Держспоживстандарту. І це той механізм, за допомогою якого ми маємо і мусимо, дійсно, регулювати сьогодні приплив в країну недоброякісної продукції, яка є небезпекою для наших громадян.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Я хочу підключити до дискусії знову пана Волошина. Ми дуже багато говорили про м’ясо, ціни на м’ясо зростають ледь не по 20 відсотків кожного року, але виробники і далі продовжують нарікати, що їхнє виробництво є збитковим. Чому уряд або всі уряди, не тільки уряд Тимошенко, а і попередні уряди, на Ваш погляд, вони не дотували виробництво, не дотували сільське господарство, а власне, вони краще надавали перевагу саме збільшенню виплат для того, щоб погасити інфляцію?

Олег Волошин, журнал «Експерт-Україна»: На самом деле, они, действительно, дотировали.

ВЕДУЧИЙ: Мається на увазі, що на належному рівні дотацій не було.

Олег Волошин, журнал «Експерт-Україна»: Разные правительства дотировали, безусловно. Вопрос в другом, что просто одних только дотаций недостаточно. Нужно решать вопрос с землей, нужно, наконец, создавать рынок свободной земли, потому что без этого фермеры просто не знают, на каких полях они выпасают скот. Нужно разрабатывать более глубокие меры по дотированию. То есть, у нас, действительно, сейчас по тем условиям, по которым мы вступаем в ВТО, то у нас сократится в пять раз поддержка сельского хозяйства. Но с другой стороны, мы поддерживали чересчур много и неэффективно. То есть, у нас получается, что поддержка сельского хозяйства практически, как выдача денег «Сбербанка». Люди получают деньги, но все равно коров больше не становится и мяса больше не становится, потому что нет других стимулов не только прямых денежных для того, чтобы развивать производство. А насчет того, чтобы ввести мясо, то действительно, такой риск есть. Я уверен, что есть, наверняка, такие разговоры в команде нынешнего правительства, в том, чтобы быстро решить цены. Ввести много мяса, погасить ситуацию на какое-то время и революционным методом показать, что вот «сказала - сделала», как выходят ролики. Но действительно, то, что говорит Николай Янович, это будет очень болезненно, и в следующем году мы еще тысячу раз вспомним это «сказала - сделала».

ВЕДУЧИЙ: Добре. Дякую за відповідь. Хочу сказати, що зараз ми йдемо на коротку рекламну паузу, після якої ми почнемо говорити про те, чи вдасться, все ж таки, якимось чином загальмувати ці інфляційні процеси, які ми маємо цього 2008-го року. Коротка рекламна пауза.

Реклама

ВЕДУЧИЙ: В прямому ефірі «Першого національного» знову політичне ток-шоу «Один за всіх». Сьогодні ми обговорюємо питання інфляції. Я хочу відразу ще раз нагадати вам запитання інтерактивного опитування, яке сьогодні лунає так: «Чи вдасться зупинити підвищення цін?». Мається на увазі стрімке підвищення цін. Наразі 20 відсотків наших додзвонювачів вважає, що так. І 80 відсотків вважає, що ні. Хоча відразу наголошу, наше опитування не є репрезентативним. Панове учасники дискусії, на ваш погляд, інфляційні показники 2008-го року чи вдасться якось зупинити чи загальмувати, наприклад, за допомогою якогось адміністративного втручання? Пане Азаров?

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Пусть ответит мой коллега, он в правительстве.

ВЕДУЧИЙ: Але це запитання буде, до речі, до всіх, я хочу наголосити, і до експертів, і не тільки представника уряду, БЮТ, але і до Вас також.

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Уточню, я не представник уряду. Я такий же народний депутат, як Микола Янович. І ми розуміємо різницю в цьому. Знаєте, я хочу повернутися до питання, що є дійсно першопричиною, тому що називають, що стимулювання попиту – це є першопричиною і так далі. Пам’ятаєте, такий кмітливий український вираз: «Чому дурний? Бо бідний. Чому бідний? Бо дурний». А в Одесі кажуть зовсім по-іншому, в Одесі кажуть: «Здоровым и богатым, чем бедным и больным».

ВЕДУЧИЙ: Пане Полунєєв, прекрасно, гумор – це прекрасно. Але без адміністративного втручання ми зможемо якось обмежити або врегулювати?

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Але це абсолютно стосується до сьогоднішньої ситуації із інфляцією. Сьогодні можна абсолютно чітко сказати, що, наприклад, стимулювання попиту за рахунок підтримки найменш забезпечених, найбільш вразливих верств населення – це є в тому числі і стимулювання економіки. Вони не можуть собі дозволити купити товари, які різко виросли в ціні за рахунок навіть зовнішнього впливу. Це є замкнуте поле. Чи зможемо подолати? Я переконаний в тому, що…

ВЕДУЧИЙ: Без адміністративного втручання?

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Я переконаний в тому, що, до речі, у світі в багатьох країнах ввели адміністративні заходи, я особисто це не підтримую, але скажу так, що, очевидно, комбінація ринкових заходів з мінімальним, все ж таки, із мінімальним втручанням адміністративним в ціноутворення є, напевно, тим шляхом і в програмі уряду. В програмі антиінфляційних заходів чітко прописано «фіскальні, монетарні, регуляторні, антимонопольні» та інші заходи, які треба вжити. І мені здається, комплекс цих заходів і в тому числі співпраця між Національним банком, урядом, чіткий розподіл повноважень між ними… Між іншим, тиша, яку…

ВЕДУЧИЙ: Пане Полунєєв, про антиінфляційні заходи говоріть.

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: І співпраця з опозицією допоможе нам подолати інфляцію. І хочу ще одну ноту позитивну сказати.

ВЕДУЧИЙ: Дуже коротко.

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Тому що в мене може не бути часу. Не все так погано. Якщо ми подивимося на динаміку сьогодні економічну, на темпи зростання, на темпи зростання у деяких секторах важливих для України, то вони демонструють достатньо сильну динаміку. І це є позитивом.

ВЕДУЧИЙ: Позитив для економіки?

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Так.

ВЕДУЧИЙ: Пане Азаров, Ваша версія, чи вдасться зупинити, чи загальмувати інфляцію без адміністративного втручання?

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Я, почему Юрия Полунеева попросил ответить первым? Потому что мы с ним работаем в одном комитете и, в принципе, и он, и я прекрасно знаем, что надо делать, но и он, и я знаем, что правительство Тимошенко этого делать не будет.

ВЕДУЧИЙ: І що треба робити? Скажіть, будь ласка, чому цього не буде робити уряд Тимошенко?

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Потому что вот то, что надо сейчас делать – это рассчитано на результат, который наступит в Украине, по крайней мере, в следующем году. А в этом году он будет ощущаться достаточно медленно, потому что подъем собственного производства – это очень непростое и очень нелегкое дело. Очень непростое, еще раз говорю. Гораздо проще вот так зажать и получить эффект на два-три месяца. Это можно сделать и монетарными методами, чем сейчас занимается Национальный банк, и административными методами. Эти методы административные мне, например, и нашему правительству очень хорошо известны. Но они дают только краткосрочный эффект, к большому нашему сожалению. Иногда они меня удивляют.

ВЕДУЧИЙ: І саме, чому уряд Тимошенко не хоче цього робити?

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Административные?

ВЕДУЧИЙ: Так.

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Наоборот они ими злоупотребляют. Когда мы ограничили вывоз зерна, то почему мы его ограничили из страны? Потому что мы его произвели мало. Нам его самим не хватало. А когда уряд Тимошенко ограничивает вывоз масла подсолнечного, которого мы произвели в пять раз больше, чем можем сами съесть, то вот это вызывает удивление. Поэтому административные меры очень бьют по производителю. Их надо использовать очень редко и в крайних случаях.

ВЕДУЧИЙ: І здається, пан Полунєєв говорив про те, щоб це був якийсь комплекс програм. Пане Лановий, Ваша версія, що треба робити? Чи зможемо ми обмежити інфляцію без адміністративного втручання?

Володимир Лановий, доктор економічних наук: Адміністративні втручання нічого не дадуть нашій економіці, навпаки вони завадять нашому розвитку. Я нагадаю, що через світову фінансову кризу відтік капіталів відбувся із України. В нас нестача сьогодні банківських кореспондентських рахунків, грошей. В нас вже три місяці падає індекс фондовий в Україні, чого не було ніколи ще в історії і в світі такого не спостерігається. Тобто, зажим економіки приведе до того, що грошей для розрахунків, для платежів, для інвестицій, для кредитів буде не вистачати.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, Ви проти адміністративного втручання також?

Володимир Лановий, доктор економічних наук: Так, але знаєте, це загальна фраза «адміністративні втручання». Якщо здійснюється антимонопольні регулюючі дії впливу, розподіл створених штучних монополій, наведення регуляції там, де діють мережеві системи. От ви сьогодні не побачите зростання цін на інформаційні послуги, на мобільний зв'язок, але в світі на 30 відсотків впали ціни, а в нас вони тримаються на тому ж рівні. Чому в нас немає регулятора мережевих систем?

ВЕДУЧИЙ: Добре. Ярослав Жаліло.

Ярослав Жаліло, Національний інститут стратегічних досліджень: Якщо говорити про неадміністративні заходи, то я думаю, що треба говорити про таке. Перше – треба, все-таки, зробити більш цільовими бюджетні видатки. Їх не можна зараз скорочувати, звичайно. Вони мають бути більш цільовими і в соціальному плані, і в плані бюджетних інвестицій, які заплановані вже на поточний рік. Ось в цьому має полягати перелік бюджету 2008, про який сьогодні говорять. Друге – це цільовим чином здійснювати ті ж самі монетарні обмеження. Не просто, скажімо, обмежувати кредитування, а випереджаючим чином обмежити споживче кредитування, яке сьогодні б’є насамперед по споживчому ринку. Переорієнтувати ці кошти на кредитування розвитку виробничих мереж. І останнє – сфера сільського господарства. Тут вже говорили про підтримку сільського господарства. Необхідно сьогодні насамперед сконцентрувати цю підтримку на тому, аби зосередити при виробниках можливість первинної, а можливо, не первинної опорної переробки їх продукції, щоб вони могли цю продукцію доводити безпосередньо до споживача, як на своїй території, так і поставляючи її в міста. Це дозволить зменшити інфляційний потенціал.

ВЕДУЧИЙ: Дякую за відповідь. Пане Волошин, от підписаний меморандум між урядом та виробниками харчової продукції, який передбачає зобов’язання не підвищувати ціни до осені, з Вашої точки зору, це адміністративне втручання чи ні? Чи дасть воно якісь результати?

Олег Волошин, журнал «Експерт-Україна»: В принципе, конечно, это тоже можно считать неким административным вмешательством, потому любое недоверие рынку, которое демонстрирует правительство, можно считать административным вмешательством. Особенно мне интересна вот эта ситуация с торговыми сетями. Любой, думаю, житель, по крайней мере, крупных городов знает, что цены на очень многие продукты в супермаркетах ниже, чем на рынках. И более того, сельхозпроизводитель теоретически имеет доступ на гораздо большее число рынков, чем супермаркеты. Тут не нужно говорить, что эти сети не дают никаким нашим сельхозпроизводителям со своей дешевой продукцией входить в эти сети, это неправда. Другое дело, что никто не хочет бороться с очень сложными коррупционными мафиозными схемами криминальными на рынках. Гораздо проще собрать руководителей сетей и прижать их. Это очень опасно, потому что, если мы реприватизацией очень подрываем имидж крупного бизнеса и кричим: «Держи вора», указывая на крупный капитал, то сейчас уже правительство Тимошенко взялось за средний бизнес. И пропагандирует лозунг «Держи спекулянта». И таким образом мы скоро придем к тому, что у нас огромное число граждан будет ненавидеть не только неких таких олигархов, владеющих крупными заводами, но и любых людей, владеющих торговыми сетями, которые занимаются большими социальными программами и так далее. То есть, мы идем очень опасным путем, зато очень легким и очень показательным.

ВЕДУЧИЙ: Запитаємо у пана Полунєєва чи справді це небезпечний шлях створення якихось радикальних настроїв у суспільстві стосовно і виробників, і власників мереж, супермаркетів, і так далі? Тобто, дуже серйозне зауваження, на мій погляд.

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Я думаю, шановний колега просто тут підмінює деякі поняття, шановний колега експерт. Я думаю, що в першу чергу йдеться про підвищення ефективності антимонопольної політики, тому що антимонопольна політика – це політика створення в Україні і підтримання в Україні вільної, чесної конкуренції, яка б давала можливість будь-якому виробнику, незалежно від розмірів, статусу і так далі, місця знаходження, довести свою продукцію до споживача, продати. Вона сьогодні в Україні не працює і ми всі це прекрасно знаємо. Ті, хто сьогодні є в бізнесі, розуміють, які є перешкоди на шляху до реалізації продукції. Тому в першу чергу, мені здається, йдеться не про те, щоб штучно, наприклад, диктувати роздрібним мережам про те, яку їм треба робити надбавку. Уряд має право і це право ніхто не відміняв створити круглий стіл, створити діалог із національним бізнесом, і поговорити, дійсно, в цій ситуації. Якщо дійсно уряд почне говорити, що обмежити ці надбавки і так далі, то я буду першим, який буде критикувати уряд за це. Але якщо товаровиробники, розуміючи ситуацію і граючи у чесну гру, дійсно готові обмежити в тому числі і свій надприбуток… Я хочу задати питання чи знаємо ми сьогодні, який прибуток отримують, наприклад, на кілограмі картоплі чи яблук?

ВЕДУЧИЙ: Дуже стисло скажіть, будь ласка, і ми перейдемо до пана Азарова.

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Я думаю, мінімум 50 відсотків, якщо не більше.

ВЕДУЧИЙ: На заході, я думаю, скакали би від радості власники супермаркетів, якби вони отримували такі прибутки. Будь ласка, дуже коротко.

Олег Волошин, журнал «Експерт-Україна»: А почему нас вообще должна волновать эта норма прибыли? На самом деле, если мы стимулируем конкуренцию, то норма прибыли будет сама по себе падать. Я знаю города, где супермаркетов, наверное, на тысячу жителей десять приходится. В Киеве, на самом деле, мне кажется, что есть какая-то нехватка торговых сетей. На самом деле, их десятки сетей разных. Вот «Шанс» сейчас тоже французский вышел. Другое дело, если бы взяли за рынок земли и позволили делать…

ВЕДУЧИЙ: Це вже дуже специфічна дискусія.

Олег Волошин, журнал «Експерт-Україна»: Нет, потому что, на самом деле, это очень неправильно. Почему я говорю, что опасно? Не нужно говорить о том, кто, сколько зарабатывает. Сделайте так, чтобы все остальные зарабатывали больше.

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Я про це не говорив, я якраз про це не говорив. Я говорив про те, що необхідно створити рівні конкурентні умови, незалежно від типу, розміру і характеру бізнесу.

ВЕДУЧИЙ: Ясно.

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Для всіх. В цьому є, мені здається, ефективність антимонопольної політики.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Дякую.

Олег Волошин, журнал «Експерт-Україна»: Но этого быть не может, потому что бабушка с семечками не может иметь такие же возможности, как супермаркет.

ВЕДУЧИЙ: Я хочу запитати пана Азарова. Дуже дякую Вам за Ваше втручання. Дуже цікаві всі зауваження, пане Волошин. Пане Азаров, от на Ваш погляд, оцей меморандум справді дасть якісь результати? Ціни таки будуть обмежені чи ні? Оскільки я читав, що експерти говорять, що насправді, власники супермаркетів обмежать ціни, зафіксують ціни на якусь таку окрему групу товарів, на соціальні товари, але щоб не втрачати свій прибуток, то підвищать ціни на абсолютно якісь інші товари і не будуть втрачати нічого.

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Я улыбаюсь, потому что мы в свое время проводили немало таких круглых столов и меморандумов, и договаривались. Я не говорю, что это очень хорошие меры, но договаривались в критических ситуациях. Однако, никогда для правительства это не обходилось так дорого, как сейчас. Конечно, ни один собственник супермаркета и ни один нефтетрейдер не будет торговать себе в убыток, это однозначно. Можно, что угодно написать на любой бумаге, но в убыток себе никто торговать не будет. И поэтому, когда вдруг в марте правительство перечисляет 3,6 миллиарда НДС возврата, при обычной норме полтора миллиарда, вот за январь полтора миллиарда, февраль, например, 1,6 и вдруг в марте прилив необычной щедрости 3,6. И в основном это идет нефтетрейдерам и так далее, и так далее. То есть тем, с кем заключают меморандум. Вот такой прилив щедрости за счет налогоплательщика, за счет тех, кто финансируется из бюджета, конечно, стоит достаточно дорого. И поэтому, разумеется, эти деньги будут потрачены. Они снова придут на рынок. Эффекта никакого не будет, однозначно, не будет. И такие меры, по большому счету, это, скорее всего, имитация бурной деятельности, чем нормальный результат работы правительства.

ВЕДУЧИЙ: Пане Азаров, до речі, до Вашої точки зору приєднався і Секретаріат Президента, який вже вкотре скритикував антиінфляційні заходи уряду. Пане Полунєєв, от власне, українці на своїх власних кишенях можуть відчути якісь обмеження інфляційних процесів через місяць, два і так далі?

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Я думаю, що, якщо дійсно буде розуміння в суспільстві того, що в таких політичних умовах, в яких сьогодні є уряд, коли з одного боку всі грають на те, щоб підвищувати інфляційні очікування: і той же Секретаріат Президента, який неодноразово критикував і критикує, і говорить про підвищення інфляційних очікувань, і опозиція, яка дуже вдало або невдало розкручує цю тему інфляції і так далі, і шановні експерти, і ми з вами всі.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Але давайте говорити по темі. Відчують українці результати через пару місяців чи в другому півріччі, коли?

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: В цих умовах надзвичайно важко працювати. Я хочу це підкреслити. Але я думаю, що абсолютно реально очікувати, що за умови здійснення тих заходів, які сьогодні заплановані в цій антиінфляційній програмі, вона не є перфектною, я можу сказати, що нічого немає в економіці перфектного. Можливо, економісти знають менше про економіку, ніж будь-хто. Але вона дасть свій результат. Але давайте розуміти глобальну ситуацію, в якій знаходиться Україна. І ця ситуація буде на Україну впливати. Ми маємо бути готовими до того, що треба буде переглянути макроекономічні показники на цей рік. І це нормальна практика. Я думаю, що до цієї практики, до речі, вдадуться практично всі європейські країні і Америка. Вони будуть це переглядати з огляду на тенденції у світі.

ВЕДУЧИЙ: Добре.

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Тому питання однозначне, що уряд буде робити все можливе для того, щоб знизити з одного боку тиск інфляційний, а з другого управляти інфляційними очікуваннями, а з третього дати реалістичну оцінку сьогодні інфляції.

ВЕДУЧИЙ: От якраз поговоримо про ці дії уряду. Запитання до пана Жаліло. На Ваш погляд, програма таких антиінфляційних заходів уряду для того, щоб була ефективною, то вона має бути короткостроковою чи довгостроковою?

Ярослав Жаліло, Національний інститут стратегічних досліджень: Вона повинна містити, як коротко, так і довгострокові інструменти, це однозначно. Я можу сказати, що та програма, яка є, то в принципі, вона є непоганим документом. Це надто аморфний документ. В ньому надто багато різноманітних заходів. Я підозрюю, що реалізовуватися вона буде так, як зараз у нас прийнято реалізовувати програмні документи. Тобто, те, що красиво можна подати, те і буде реалізовано в першу чергу. Але чи буде вона мати швидкий ефект? Підозрюю, що ті заходи, від яких можна очікувати, швидкий ефект, все-таки, навряд чи уряд і Нацбанк зважиться здійснити, тому що вони матимуть дуже неприємний соціальний присмак.

ВЕДУЧИЙ: Пане Волошин, от власне, нам треба, на Ваш погляд, ганятися за такими от показниками, за обмеженням інфляції чи, можливо, все ж таки, мислити якось глобально, враховувати економічну складову?

Олег Волошин, журнал «Експерт-Україна»: Безусловно, борьба с инфляцией не должна превращаться в охоту на ведьм. То есть, мы не можем ставить какой-то абстрактный показатель, может быть, даже не совсем абстрактный, но во главу дела. Действительно, я вполне допускаю, что в условиях хорошего урожая и некоторых административных мер, скажем, в средине лета правительство может показать, что инфляция очень низкая. Но на самом деле, от этого никому легче не станет, потому что, если не будут предприняты никакие действия для того, чтобы предотвратить большую инфляцию в будущем. Вопрос в том, какая цель ставится. Если мы ставим, действительно, цель насытить рынок товарами, стимулировать производство, модернизировать экономику, то это одно дело. Если мы просто, опять же, ставим во главу… Нам нужно убрать посредников из газовой схемы. Что такое «посредники», кто такие эти «посредники» никто не знает. Но вот такой мы ставим лозунг. То, безусловно, ничего хорошего из этого не будет, даже если мы, скажем, в июле вдруг получим инфляцию один-два процента. От этого, на самом деле, страна не выиграет.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Пане Азаров, вже багато говорять про необхідність перегляду бюджету на цей рік, на 2008-й рік. І Секретаріат Президента про це кілька разів згадував. Чи буде опозиція підтримувати в Парламенті оцей перегляд бюджету на цей рік?

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Я буквально одну маленькую реплику на выступление Полунеева хочу сказать. Ни одному правительству еще на моей памяти не удавалось работать в комфортной обстановке. И то, что сейчас администрация Президента слегка критикует правительство, свое же правительство, их же коалиция, так это детский лепет по сравнению с тем, что мы выслушивали в свое время от Кучмы, когда работали, вроде бы, в его правительстве. Это детский лепет, я еще раз подчеркиваю. Поэтому ни одному правительству никогда комфортно не работалось. Теперь по сути. На самом деле, борьба с инфляцией – это не фетиш, это ежемесячные потери зарплат у наших людей, у пенсионеров. Давайте считать. Тысяча рублей зарплаты и уже за три месяца 100 гривен отдали, только за три месяца просто выбросили.

ВЕДУЧИЙ: Для цього треба, можливо, переглянути соціальні виплати в бюджеті?

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Но самое главное даже не в этом, может быть, даже не в этом, а самое главное в развитии экономики, в развитии страны, потому что высокая инфляция понуждает банкиров увеличивать процентные ставки. Это делает кредиты невозможным. И это создает спираль инфляционную, раскручивает.

ВЕДУЧИЙ: Микола Янович, але все ж таки, до Парламенту давайте, будь ласка, повернемося.

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Да, теперь вернемся к бюджету. Разумеется, если мы рассчитывали бюджет, исходя из 9,6 процента годовой инфляции, а мы имеем 9,7 за три месяца, то совершенно очевидно, что бюджет весь необходимо пересчитывать.

ВЕДУЧИЙ: Опозиція підтримає перерахунок цього бюджету, новий варіант бюджету?

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Я не знаю, какой он будет, но то, что его надо пересчитывать – это однозначно. И последняя буквально маленькая реплика. Кстати, оппозиция не поднимала никакого шума. Мы провели еще в январе-месяце, в конце января, ты прекрасно знаешь, заседание комитета, закрытое заседание комитета, на который пригласили Национальный банк, пригласили правительство и сказали: «Куда вы идете? Вы раскручиваете гиперинфляцию. Немедленно давайте представляйте в Парламент комплекс антиинфляционных мер». Прошел январь, прошел февраль, прошел март, и я этих программ вообще не видел.

ВЕДУЧИЙ: Власне, я хочу запитати пана Полунєєва, коли ви збираєтеся і ось ці програми якісь розглянути, про які згадав пан Азаров, і коли, на Ваш погляд, будуть переглянуті показники бюджету на цей рік? І чи буде там, на Ваш погляд, як прогноз, збільшення соціальних виплат, які зараз знецінились за рахунок інфляції?

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Мені важно спрогнозувати, коли Міністерство фінансів буде готове надати нову редакцію бюджету до Парламенту. Я знаю про плани щодо розгляду програми діяльності уряду «Український прорив для людей, а не політиків». І наскільки я знаю, вже цього тижня ця програма має зайти в Парламент, якщо тільки не буде якихось ще інших дестабілізаційних заходів або кроків, то я сподіваюся, що ця програма буде прийнята. Вся програма містить в собі комплекс заходів, які є в тому числі частиною антиінфляційної програми. І я погоджуюся і з нашими експертами, і з Миколою Яновичем, немає сьогодні простої і однозначної відповіді. Ми це прекрасно розуміємо, тому що зробивши одне, ми втопимо інше, піднявши це, ми втопимо друге. Тому це питання сьогодні, дійсно, який набор економічних заходів завдасть найменшого удару по нашим споживачам, по нашим людям. Оце є сьогодні ключова проблема.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Панове експерти, я хочу вам поставити запитання. Почнемо із пана Волошина. Як, на Ваш погляд, буде реагувати Парламент на оці запровадження змін до бюджету? Чи можна очікувати якихось нових політичних зіткнень у Верховній Раді? Дуже коротко, будь ласка.

Олег Волошин, журнал «Експерт-Україна»: Здесь есть два момента. Во-первых, это то, что никто сейчас не заинтересован в том, чтобы правительство успешно боролось с инфляцией, к сожалению, в Парламенте, поэтому вряд ли…

ВЕДУЧИЙ: До речі, Микола Янович не дуже, здається, з Вами погоджується.

Олег Волошин, журнал «Експерт-Україна»: Николай Янович ответственный экономист, но, к сожалению, он не один принимает решение в «Партии регионов», это раз. А во-вторых, просто есть очень большой риск вместе с пакетом инфляционных мер при рассматривании бюджета протолкнуть целый рад лоббистских решений, которые как раз не будут содействовать решению проблемы, а просто помогут одним решить свои проблемы за счет других. Особенно, если это будет касаться каких-то административных решений, каких-то дополнительных субсидий сельскому хозяйству и так далее.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Зрозуміла Ваша позиція. Пане Жаліло?

Ярослав Жаліло, Національний інститут стратегічних досліджень: Власне, за Парламент важко щось говорити. Я думаю, що все-таки… Побоюся, принаймні, того, що цей перегляд може запустити просто черговий виток змагання між політичними силами, а хто більше пообіцяє електорату. Тим більше, що незабаром вже і президентські вибори, тому я взагалі схилявся до того, щоб дуже обережно відноситися до самого перегляду і робити його, якомога менш радикальним. А може, просто відкласти на якийсь термін, поки не стане ясно, як тенденції розвиваються в економіці.

ВЕДУЧИЙ: І Володимир Лановий.

Володимир Лановий, доктор економічних наук: Я хотів би зауважити, що перегляд бюджету фактично ніякого відношення до антиінфляційних заходів немає. Він потрібен, його потрібно уточнити через зміну обставин, цін і так далі, і так далі. А насправді, я хотів би сказати, що є недооцінка проблеми. Антиінфляційні заходи можливі були б і програма така в ринковій західного типу економіці. В наших умовах інфляція є причиною якраз нездійснення ринкових реформ в багатьох секторах економіки, у відсутності інституції підтримки конкуренції. Тобто, такого типу реформи…

ВЕДУЧИЙ: І в Парламенті, Ви вважаєте, найближчим часом їх не буде?

Володимир Лановий, доктор економічних наук: Справа в тому, що Парламент не розробляє реформ. Парламент затверджує ініціативи уряду. Отже, я думаю, що… Згадайте, за шість місяців 20 процентів інфляції вже маємо. Ми не зможемо її зараз вже вгамувати і це буде передмовою зменшення темпів розвитку економіки. І я думаю, що ми можемо впасти в кризу.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Серйозне зауваження. Я хочу запитати от пана Азарова. Якщо, все ж таки, уряд пані Тимошенко стане заручником цієї інфляції і справдяться ці прогнози, про які щойно згадав пана Лановий, опозиція почне вимагати відставки уряду?

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: Я не хочу думать об этом, отставка, не отставка. Когда мне задали вопрос: «Как «Партия регионов» отнесется к мерам по борьбе с инфляцией?», то я хочу ответить, что однозначно, инфляция задевает ведь не только, скажем, не политиков, но она и нас задевает. Она задевает всех, и поэтому, безусловно, если правительство решиться на серьезные антиинфляционные меры, мы их рассмотрим. И я думаю, что мы тут будем поддерживать нормальные, грамотные меры. Я знаю, что оно не решиться, однозначно, потому что, когда мы утверждали бюджет, вот я Вадиму Тимофеевичу хочу возразить, то в бюджете 2008-го года уже просматривался дефицит бюджета больше четырех процентов, уже больше четырех процентов. Потому что там висело 12 миллиардов так называемых компенсационных выплат по «Сбербанку». И мы Министру финансов говорили: «Слушай, не рисуй, не придумывай».

ВЕДУЧИЙ: Ясно.

Микола Азаров, народний депутат, «Партія регіонів»: «Фиксируй реальный дефицит бюджета». А дефицит бюджета – это фактор, провоцирующий инфляцию.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Пане Полунєєв, до Вас те ж саме запитання. Чи може уряд пані Тимошенко стати заручником інфляції і це могло б стати причиною відставки уряду?

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Я думаю, що уряд Тимошенко не стане заручником інфляції, тому що є сьогодні чітке розуміння, як її подолати. Інша справа – чи вдасться уряду це зробити, наприклад, якщо він буде перебувати у владі рік чи два і так далі.

ВЕДУЧИЙ: Але якщо не вдасться?

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Якщо не вдасться? Ми вже про це говорили, інфляція має в Україні структурний характер і, очевидно, результат така політика і комплекс заходів дасть не через навіть рік, а можливо, через два або три. Я хотів би ще сказати одну річ.

ВЕДУЧИЙ: Останнє речення.

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Бюджет 2008-го року є важливим антиінфляційним заходом, тому що дефіцит бюджету, який закладений…

ВЕДУЧИЙ: Ні, в нас вже, нажаль, немає часу. Останнє речення, будь ласка, пане Полунєєв.

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Рекомендація – це зробити його взагалі бездефіцитним. Тобто, скоротити всі непродуктивні видатки.

ВЕДУЧИЙ: Добре.

Юрій Полунєєв, народний депутат, БЮТ: Лишивши лише найважливіші соціальні гарантії.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Панове, дуже дякую вам за участь у нашій програмі. Ми сьогодні намагалися з’ясувати, що відбувається у нас із нашими грошима, чи зменшуються вони у своїй вартості, що буде із цінами. Сподіваюся, що ви отримали достатньо інформації для роздумів. Хочу також нагадати результати нашого інтерактивного опитування. Запитання лунало так :«Чи вдасться зупинити підвищення цін?». 16 відсотків вважає, що так, наших додзвонювачів. І 84 відсотки вважає, що ні. Наше опитування не є репрезентативним, але, власне, є показовим з точки зору наших телеглядачів. Я дуже вам дякую за увагу. І дякую всім учасникам цієї дискусії. Побачимося наступного понеділка. На все добре.

Стенограма підготовлена компанією Sourcer