Ми маємо не «пір духу», а «піар духу»

9 Квітня 2008
31320
9 Квітня 2008
16:42

Ми маємо не «пір духу», а «піар духу»

31320
Часопис «Политик HALL» провів засідання дискусійного клубу на тему «Культурні стратегії у владі і всупереч владі».
Ми маємо не «пір духу», а «піар духу»
Часопис «Политик HALL» (www.politikhall.com) наприкінці минулого тижня провів засідання дискусійного клубу під егідою видання. Місцем зустрічі стала «Арена-entertainment», темою – «Культурні стратегії у владі і всупереч владі».
 
Модератором дискусії була шеф-редакторка журналу «Политик HALL» Наталія Волкова. Вона надала перше слово гостю Сергію Дацюку (корпорація «Гардарика»), що емоційно прочитав маленьку лекцію про культуротворення: «Є так звана схема творення культури, де є дві дієві системи. Система трансляції (іншими словами – передавання здобутків із покоління в покоління) і система реалізації». Науковець не забув і про другий спосіб: «Створення смислообразів. Наприклад, Гамлет. Гамлет завоював світ, бо це – смислообраз, що охоплює універсальні цінності, тоді як, скажімо, гоголівська шинель в Африці не матиме важливого значення, бо там тепло».
 
 
Сергій Дацюк щось доводить ведучому «Свободи слова» (ICTV) Андрію Куликову
 
За словами Дацюка, на політичній мапі вдосталь країн, де не вміють створювати смислообрази – і ці країни культурну війну програють: «Не вмієш, то поцікався, як це робили інші, якщо треба – організуємо семінар – із філософами, культурологами! Якби хтось виступив ініціатором схожого семінару, то я б обов’язково взяв участь у ньому».
 
Оплесків не було, позаяк руки більшості гостей тримали келихи або виделки. Атаку на вітчизняне письменство модератор запропонувала відбити присутньому тут-таки Любку Дерешу (письменник, редактор журналу «Кофе с молоком»). Той же у відповідь пообіцяв протягом двох місяців організувати семінар на тему смислообразів і культуротворення, де першим буде запрошений до виступу пан Дацюк.
 
Шеф-редактор журналу «Український тиждень» (проте, більш відомий як телеведучий) Юрій Макаров не погодився з вироком українській літературі з вуст філософа: «До Маркеса про Колумбію як культурну одиницю нічого у світі не знали. Починаючи від ХХ століття популярність є функцією від медіатехнологій. Транслябельність для мене теж не визначальний критерій оцінки культури».
 
Далі до розмови було запрошено політика Василя Волгу, який запропонував: «Давайте наштампуємо українських бетменів – і хай вони рятують світ!».
 
 
Василь Волга розважає Наталію Волкову
 
«Хай мені пробачать українські майстри слова, але мене від них на третій сторінці читання починає нудити», – зізнався пан Василь Волга. Не нудить політика від Вебера, Пєлєвіна і Муракамі.
 
 
А тут Василь Волга вітає політолога і політика Дмитра Видріна
 
 
Політолог Дмитро Видрін зауважив: «Найбільш влучне, лаконічне й просте визначення культури – обробіток (російською – возделывание”). У цьому контексті про українську владу можна сказати, що вона знаходиться на передкультурному етапі розвитку». «Триває епоха збирачів, таких собі бомжів, які шукають готове й живуть із нього. Бо вони розуміють, що плоди з посіяного ними ж вони зібрати не встигнуть», – пояснив ситуацію з українськими культурними стратегіями політолог. Тут не витримав радикальний арт-критик Анатолій Ульянов: «Яка взагалі юрисдикція політичної влади щодо культури: де закінчується територія її впливу?»
 
 
Письменник Любко Дереш і критик Анатолій Ульянов
 
У дискусію вступив Сергій Оксанич (засновник і президент компанії «Кінто»). Він сказав просто: на часі формування єдиного національного простору, якого поки що в Україні нема. «Бо нашій культурі досі нема де розвиватися. Картина така, як після кораблетрощі, тільки нещасних – кілька десятків мільйонів людей».
 
Микита Василенко (Інститут журналістики) зауважив, що «культура повинна дотуватися. І по тому, як дотується наша культура, чітко видно рівень розвитку людей, які нині знаходяться при владі». Вадим Карасьов (Інститут глобальних стратегій) наголосив на тому, що нинішній президент України проводить політику культуралізму. Це не зовсім вдале рішення, але в даній ситуації – як один із прийнятних варіантів вирішення проблеми: «Бо наш президент працює ще і як філософ». Політолог акцентував, що сучасна культура не має нічого спільного з духовним у його традиційному розумінні, і сьогодні маємо не «пір духу» (так висловлювався свого часу Михайло Горбачов), а «піар духу».
 
 
«Апетитно з Вадимом Карасьовим»
 
Андрій Куликов (тележурналіст, ICTV), повертаючись до самого початку дискусії, зауважив, що теплі речі цінуються і в Африці, але гоголівська шинель як смислообраз не прижилася там із політичних причин, передусім тому, що російський імперіалізм не знайшов змоги донести свої цінності у країни Африки. Зате британський імперіалізм, як і французький, знали, що і як донести в інші країни світу.
 
Єдиною жінкою серед промовців була Олександра Коваль (президент ГО «Форум видавців»): «Ми, звісно, мало в чому переконаємо своїх ровесників, але ми ще багато чого можемо донести до своїх дітей. Ми живемо у світі, де читання перестало бути пріоритетом в очах молодих людей. Усі зародки конкурентноздатності українського книговидання хочуть вбити. Певні люди при владі хотіли би повернути держзамовлення, але цей шлях веде в нікуди. Тому я прошу всіх присутніх допомогти мені у цих змаганнях із можновладцями».
 
 
Олександра Коваль серйозна, а Юрій Макаров ховає усмішку
 
Серед присутніх були, поміж інших, політологи Андрій Єрмолаєв (Центр «Софія»), Олесь Доній («Остання барикада»), Олексій Гашинський (БЮТ), Кость Матвієнко (корпорація «Гардаріка»). Станіслав Моїсеєв (режисер, художній керівник Молодого театру) промовчав увесь вечір, і лише наприкінці висловився, оцінивши як найпродуктивніший виступ Любка Дереша. Адже слова не бувають лише словами, коли вірити письменникам.
 

Інна Корнелюк, «Політик HALL»

Фото Яни Новоселової

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
31320
Коментарі
6
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
джонни
5834 дн. тому
А откуда вообще взялось "лаваль". У кого с головой не то? Может и у меня.
м. Хадсон
5868 дн. тому
Волкова-Лаваль - премилая особа
Ватсон
5868 дн. тому
И, Волкова, как бабушка с 2-мя классами образования умиленно глядит на своих внучат:"вот радость-то на старости лет, только, что глаголят не разумею".
Хомс
5868 дн. тому
Это ведь Наталья Лаваль! Но почему она Волкова? Замуж вышла?
Мерседес
5868 дн. тому
Волгу тошнит от современной украинской литературы? А он читать умеет? Надо было спросить, что он читал вообще после школьной программы, этот клоун. Как эти обыватели "политики" не поймут, насколько от одного их вида всех тошнит. А уж когда рот откроют - Мистер Мускул уже не поможет
satyr
5869 дн. тому
я волга така паскуда...............
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду