26 березня офіційно стартувала передвиборна кампанія кандидатів на посаду київського міського голови та депутатів до Київської міської ради. Того ж дня члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення висловили побажання до загальнонаціональних телеканалів утриматися від розміщення політичної реклами, пов’язаної з київськими виборами. Втім, виборчий «пиріг» є занадто ласим шматком: телеканали не бажають відмовлятися від політичної реклами. А суб’єкти виборчого процесу взагалі вважають, що загальнонаціональні мовники є найбільш об’єктивними медіа, на відміну від київських муніципальних ЗМІ. І жодні заяви радника Черновецького Казбека Бектурсунова не переконають їх у протилежному.

 

Член Нацради Віктор Понеділко пояснив «ТК», що пропозиція Нацради – це не офіційний документ, а рекомендації, які висловив у ході обговорення Ігор Курус. Проте пан Понеділко поділяє думку колеги: «У нас вибирається мер Києва чи Херсона? Як на мене, то Києва. То на біса на “1+1” чи іншому каналі треба розміщувати рекламу київських виборів, якщо це не стосується Херсона чи ще когось? Є ще одна проблема, яка не враховується тими, хто хотів би на цьому заробити гроші. Взагалі-то виборчий бюджет мерії обмежений, у законі це достатньо жорстко прописано. Якщо канали виставлятимуть такі самі розцінки, як було на виборах до Верховної Ради, то навіть на рекламу на одному каналі не вистачить усього виборчого фонду, який передбачено законом на ці заходи. Є достатньо київських телекомпаній, які легко це можуть зробити. Вистачить і цих агітаторів».

 

Голова Нацради Віталій Шевченко каже, що позиція Нацради обумовлена й іншими причинами: «Одна з обставин – наші мережі формувалися по частиночці і мовлять на багато міст на різних частотах за однією концепцією. І ми ніяк не можемо покінчити з таким явищем, як корпункти загальнонаціональних каналів на місцях, які “стрижуть” місцеву рекламу, роблячи місцеві врізи. Ця проблема актуалізується  у зв’язку з київськими виборами».

 

ЮристІнституту медіа права Ігор Розкладай вважає, що члени Нацради досить вузько тлумачать законодавство, яким керуються: «Те, що говорить Понеділко, стосується виключно державних і комунальних ЗМІ. Закон не забороняє розміщувати політичну рекламу на загальнонаціональних телеканалах: немає обмеження, що це мають бути виключно місцеві ЗМІ. Загальний принцип для нашого законодавства – усе, що не заборонено законом, дозволено».

 

За словами Ігоря Розкладая, у ст. 55 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» ідеться про виборчий фонд, який фінансується з державного бюджету. Із нього оплачується передвиборна агітація в державних і комунальних ЗМІ. Але закон дозволяє також вести агітацію у ЗМІ усіх форм власності за рахунок коштів власних виборчих фондів кандидатів і партій.

 

Українське законодавство про місцеві вибори досить жорстко обмежує розміри власних виборчих бюджетів (ст. 86 «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»). У Києві гранична сума витрат виборчого фонду для місцевої організації партії (блоку) має не перевищувати 1 млн грн., а для кандидатів у мери – 0,5 млн грн. Члени Нацради мають рацію в тому, що розцінки загальнонаціональних телеканалів на політичну рекламу можуть виявитися непосильним тягарем для офіційного партійного (кандидатського) виборчого фонду.

 

Зрозуміло, що суб’єкти виборчого процесу не дотримуються законодавчих обмежень, залучаючи «неофіційні» бюджети. «У законі прописаний максимум, який може витратити та чи інша сила, але ж усі чудово знають, що кандидати виходять за рамки коштів, які дозволено використовувати законодавством», – каже депутат Київради (фракція Блоку Віталія Кличка) Наталія Новак. За підрахунками Комітету виборців України, штаби кандидатів та політичних партій витратять цієї весни на виборчу кампанію міського голови та Київради не менше $100 млн.

 

Керівник департаменту аналітики Агентства моделювання ситуацій Ярослав Павловський упевнений, що політики активно використовуватимуть медіаресурс. «Тому що кампанія короткотермінова, і в наших кандидатів у мери та до міськради дуже обмежений інструментарій ведення боротьби. Наскільки мені відомо, майже всі білборди в Києві вже викуплені до кінця виборчої кампанії. Кампанія матиме віртуальний характер, і всі акценти будуть робитися на засобах візуалізації, тобто на телебаченні. Я сумніваюся, що кандидати будуть ходити по подвір’ях і спілкуватися з людьми,  в силу відсутності часу на це й ресурсу».

 

Пан Павловський стверджує, що витрати на передвиборну агітацію кандидатів у мери прямо пропорційно залежать від харизматичності лідера й того, наскільки він відомий у Києві. Відіграє свою роль і політична підтримка. Найбільш затратними будуть передвиборні кампанії «віртуальних» кандидатів (як-от Катеринчук або Поживанов), які найбільші зусилля направлятимуть на візуалізацію свого образу.

 

Зі слів Ярослава Павловського, виборча кампанія до міської ради буде коштувати партіям щонайменше $500 тис., оптимальна сума коливатиметься в межах $1-1,5 млн. «Є стандартні формули підрахунку бюджетів під час виборчих кампаній, – пояснює він. – Залежно від акцентування харизматичності лідера й політичної підтримки, на медіа викидається від 30 до 70% грошей. Скажімо, якщо ми говоримо про середню політичну партію, яка витрачатиме $600 тис., то на медіапідтримку в них піде $200 тис.». Таким чином, скориставшись формулою Ярослава Павловського до цифр, наведених Комітетом виборців України, можна вирахувати, що медіа на виборах зароблять щонайменше $30 млн.

 

Телеканали, ясна річ, не збираються відмовлятися від несподіваного заробітку. «Я не думаю, що якийсь канал утримається від політичної реклами, – каже комерційний директор 5-го каналу Олександр Онісович. – Гадаю, що ми не маємо права відмовити в розміщенні політичної реклами, інакше можемо порушити законодавство. А втім, якщо канал за форматом новинний, і весь продукт більш-менш політичного характеру, то як тут бути без політичної реклами?».

Комерційний директор каналу «1+1» Олександр Шкаровський повідомив «ТК», що «Плюси» не відмовлятимуться від політичної реклами, розцінки на неї вже затверджено, і вони проходять реєстраційний процес у територіальній виборчій комісії. «Загальнонаціональні канали мають велику частку у київських глядачів, – аргументує він позицію «1+1». – І взагалі, вибори мера Києва – це не місцевий формат. Це приклад і для інших обласних центрів, і для всієї України. Але я впевнений, що на загальнонаціональні канали прийдуть не всі, а лише ті, хто мають шанси. Тому що кошторис розміщення реклами досить великий, він навіть трохи збільшився, порівняно з торішніми парламентськими виборами».

 

Президент НТКУ Василь Ілащук також не бачить причини утримуватися від політичної реклами. Хоча зазначає, що пропозиції від політичних сил поки що не надходили. «До нас (Першого національного. – «ТК») ще не зверталися, і ми це питання не розглядали. Ми вирішуватимемо проблеми по мірі їх надходження. Мені здається, що всім глядачам України абсолютно не байдуже, хто буде столичним мером. Тому я цілком допускаю, що ми можемо брати участь у передвиборчих баталіях кандидатів на посаду київського міського голови», .

 

Єдиний муніципальний столичний телеканал «Київ», звичайно, збирається розміщувати політичну рекламу різних політичних сил і кандидатів, хоча пропозиції від них поки що не надходили. Про це «ТК» повідомив прес-секретар «Київського медіахолдингу» Дмитро Козонак. Наразі канал визначається з розцінками. Зі слів керівництва ТРК «Київ», є певні неточності в українському законодавстві, і зараз його детально вивчають, щоб потім не було негараздів.

 

Проте опозиційні депутати Київради ставляться до ТРК «Київ» упереджено і вбачають у пропозиції Нацради цілеспрямований наступ на опозиціонерів. «Сьогодні є частина політиків і політичних сил, які контролюють Нацраду і зацікавлені в тому, щоби в опозиційних сил у Києві не було можливості чесно й об’єктивно розказати про свої плани, – пояснює депутат від фракції Блоку Юлії Тимошенко Олександр Бригинець. – У Києві є один муніципальний канал, який контролюється Черновецьким і вже давно наповнений антиопозиційною джинсою. І навіть якщо на цьому каналі з’являтиметься політична реклама, вона буде діяти менше. Таким чином, єдиним об’єктивним майданчиком залишаються загальнонаціональні канали».

 

Пан Бригинець розповів «ТК», що рішення про розміщення реклами прийматиме штаб БЮТ. Сам він, оскільки має уявлення про рекламу та піар, рекомендував би політичним силам розміщувати рекламу не тільки на київських каналах, а й на загальнонаціональних. Та передусім – в інтернеті, оскільки 70% українських користувачів усесвітньої павутини – саме кияни.

 

Інші суб’єкти виборчого процесу практично одностайно висловлюють подив та обурення щодо пропозиції Нацради до телеканалів. «Право на політичну рекламу передбачено законом про вибори до місцевих рад, – переконаний депутат Київради (фракція Блоку «Наша Україна») Дмитро Андрієвський. – Тому жоден орган, у тому числі Нацрада, не має права обмежити кандидатів у правах щодо використання політичної реклами. Це побажання може маскувати певну виборчу технологію. Впевнений, що “неофіційні рекомендації” нагадують про часи темників, яких Україна, сподіваюсь, позбулася назавжди. Дострокові вибори в Києві є не тільки столичною проблемою. Київ – модератор загальноукраїнських процесів, і глядачі усієї України повинні мати можливість спостерігати за виборчою кампанією у столиці».

 

На думку депутатаКиївради Наталії Новак (фракція Блоку Віталія Кличка), бюджет столичних виборів достатньо великий, аби вистачило грошей на телерекламу в загальнонаціональному ефірі. «У Києві це великі кошти, й кожна політична сила готова витрачатися, - каже пані Новак. - Думаю, канали все ж таки не зможуть відмовитися від цих грошей. Коли йдеться про бізнес, як правило, не дуже враховують думку телеглядачів. Хоча те, що відбулося в Києві, це прецедент, і мені здається, люди повинні знати, що тут відбувається. Не думаю, що ми відмовимося від телереклами. Якщо всі матимуть доступ до каналів, то будуть їх дуже активно використовувати».

 

«ТК» намагалася з’ясувати розцінки на політичну рекламу на телеканалах. У Київській міській територіальній виборчій комісії нам повідомили, що вони отримали прайси від декількох ЗМІ, проте це питання ще не розглядалося. За законом, розцінки мають бути оприлюднені не пізніше, ніж за 50 днів до виборів. Проте сам виборчий процес розпочався за 60 днів, тому строки можуть бути відтягнуті в часі, пояснила «ТК» голова тервиборчкому Галина Білик.