Телепрограма «Я так думаю» з Анною Безулик, «1+1», 13 березня 2008 року
14 Березня 2008
Телепрограма «Я так думаю» з Анною Безулик, «1+1», 13 березня 2008 року
ВЕДУЧА: Добрий вечір. Я вітаю всіх глядачів каналів «1+1» та «1+1 International» в Україні, Канаді, Сполучених Штатах Америки та Ізраїлі. В живому ефірі програма «Я так думаю». Цього тижня Держкомстат зафіксував уповільнення інфляції в Україні. Порівняно з січнем в лютому вона знизилася. Проте, прогнозований урядом річний показник, на думку опозиції, може бути досягнуто вже в березні-квітні. Отже, чи зможе уряд Юлії Тимошенко зупинити спонтанне зростання цін? З яких причин зростають цифри на цінниках в Україні? І як з огляду на інфляцію треба збільшувати мінімальну зарплату та прожитковий мінімум? Якраз це ми і спробуємо сьогодні зрозуміти. «Ми бачимо, як вже не по днях, а по часах ростуть ціни і в основному на продукти харчування. Політика нової влади не по кишені українським громадянам. Ми будемо вимагати від Кабміну термінового розгляду змін до бюджету, зокрема щодо зміни мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму», - це позиція опозиційного уряду. Сьогодні її представляє… Вітаю Вас, Анатолію Кириловичу. Проходьте, будь ласка. Голова Української спілки промисловців та підприємців, член фракції «Партії регіонів», Анатолій Кінах. «Місяць за місяцем інфляційна ситуація в Україні змінюватиметься в кращий бік. Всі інфляційні процеси абсолютно були запущені попереднім урядом в минулому році. З такими результатами не повчають наступників, а лише каються за скоєне», - це думка Прем’єра та її прихильників. І сьогодні уряд… Вітаю Вас, Віктор Михайловичу. Проходьте, будь ласка. Представлятиме Міністр фінансів, Віктор Пинзеник. Експертні оцінки і запитання сьогодні нам запропонують: Ірина Акімова, член фракції «Партії регіонів», Міністр економіки опозиційного уряду, Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, радник Прем’єр-міністра України, Ян Берназюк, керівник служби забезпечення зв’язків з Верховною Радою України та Кабінету Міністрів України Секретаріату Президента України і Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ, член Ради Національного банку України і радник Прем’єр-міністра України. Динаміка цінників та інфляційний обмін люб’язностями між урядом та опозицією далі стисло в матеріалі Наталі Гички.
Сюжет: «За даними Держкомстату інфляція у лютому порівняно із січнем сповільнилась на 0,2 відсотка. Однак, за січень-лютий вона досягла рекордного за вісім років рівня – 5,7 відсотка. І це ставить під сумнів обіцянки уряду втримати річну інфляцію на рівні 9,6 відсотка. «Адже її рівень є нині не просто загрозливим, а він вже майже катастрофічний. Прогнози незалежних аналітиків свідчать про те, що він цього року може сягнути близько 25-ти відсотків. Політика нової влади, справді, не по кишені українським громадянам і не лише найбіднішим», - Віктор Янукович, лідер «Партії регіонів». «Ви розумієте, що, якщо ідуть подорожчання продуктів харчування, то капуста і буряк, і морква, вони не ростуть в грудні-місяці і не ростуть в січні і лютому-місяці, так? Тобто, все, що було закладено в інфляційні процеси, закладено протягом 2007-го року. Зараз уряд проводить досить наполегливо антиінфляційні заходи для того, щоб до середини року зупинити це спонтанне зростання цін», - Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України. Блок Юлії Тимошенко повідомив, що «Партія регіонів» готує широкомасштабну спеціальну дезінформаційну кампанію для роздмухування інфляційних процесів. На цілий серіал із рекламних роликів «Регіонали», начебто, збираються витратити десятки мільйонів доларів. В свою чергу «Партія регіонів» заяву БЮТ назвала абсурдом і міфом, і побачила причину паніки БЮТ у тривожних цифрах росту цін на товари. За даними Держкомстату у лютому подорожчали: олія, овочі і фрукти, м'ясо, хліб, макаронні вироби, а також послуги транспорту, освіта, амбулаторні послуги, ресторани і готелі. В той же час подешевшали яйця, взуття, автомобільне паливо і масла, аудіо і фототехніка, послуги зв’язку. Варто зазначити, що із прискоренням інфляції зіткнулась не лише Україна. 11-річні рекорди встановили у січні Євросоюз із інфляцією 3,2 відсотка і у лютому Китай із цифрою 8,7 відсотка. Минулого року відзначили з 17-річним рекордом США, де ціни у грудні зросли більше, ніж на чотири відсотка і Росія, де річна інфляція вперше за три роки досягла майже 12-ти відсотків. В Україні, якщо не брати до уваги оптимістичну обіцянку уряду, експерти прогнозують можливість зупинити річне зростання цін на 14-ти відсотках. Нацбанк прогнозує, що річна інфляція буде не нижче 12-ти. У зв’язку із тим, що з початку року інфляція перевищила планований урядом рівень більше, ніж у половину, то Президент і опозиція наполягають на перегляді бюджету. «У найближчі декілька днів будуть дані фахові оцінки цих тенденцій і ті зміни, які необхідно вносити до бюджету 2008-го року, тому що це зачіпає вже корекцію прожиткового мінімуму, мінімальної пенсії. Це не є добрий процес. Я розумію, яка тут політизація і популізм, який буде обростати у цьому питанні. Я б радив уряду перш за все прагматично забезпечити управління фінансами, дотримуватися перш за все абсолютно жорсткої дисципліни у виконанні бюджету 2008-го року», - Віктор Ющенко, Президент України. Причини підвищення цін називаються різні: минулорічний ріст цін виробників, минулорічний неврожай, адміністративне регулювання ринку зерна, ріст цін на енергоресурси, як у світі, так і в України, розхитана ситуація на газовому ринку, парламентська криза, мала ефективність антиінфляційних заходів Нацбанку, соціальні виплати уряду, перевищення попиту на товари над їх виробництвом, тощо. Економісти сходяться в одному – ріст цін буде. За дослідженням газети «Сегодня» в березні-квітні подорожчають майже всі види продуктів. Першим на черзі м'ясо, потім олія, овочі, окрім картоплі, хліб. Не зміняться ціни на яйця, знизяться на молоко. Експерти також прогнозують значний ріст цін на паливо, і якщо не вдасться утримати ціну на імпортний газ, то подорожчають послуги ЖКХ. Оскільки ціни на продукти харчування ростуть значно швидше, ніж на інші витрати, найбільше, як зазначають експерти, вони вдарять по сім’ях із низьким доходом.»
ВЕДУЧА: В ефірі «Я так думаю». Вікторе Михайловичу, скажіть, будь ласка, чи готові Ви до того, що прогнозований урядом річний показник інфляції – це 9.6 відсотків, так, як закладено зараз в бюджет, може бути досягнуто вже в березні-квітні, а за рік інфляція становитиме 20-25 відсотків? Про це говорять ваші політичні опоненти. Прошу.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Для того, щоб говорити, що відбувається в України, треба розуміти, що сталося. Чому ми маємо таку поведінку цін, яка тривожить уряд і ми про неї знали, коли був сформований уряд? Я не хочу говорити зараз про ціни на окремі товари, бо загальне зростання цін, яке ми називаємо «інфляція», зростання цін на окремі групи – це різні зовсім проблеми і дуже часто від Україні незалежні. Наприклад, ми не можемо зупинити ціну газу, ми не можемо зупинити ціну нафти, ми не можемо зупинити світову ціну зерна, олії, соняшнику. І я не про це хочу говорити. Тут є і позитивні, і негативні моменти для України. Я хочу говорити, чому зростає загальний рівень цін. Загальний рівень цін зростає тоді, коли є невідповідність між попитом, між грошима і пропозицією або товаром. І от я хотів би продемонструвати деякі прості матеріали.
ВЕДУЧА: Ви знову з графіком.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Які дуже прості матеріали. Оце минулий рік. Ми мали досить спокійну поведінку цін протягом чотирьох місяців. Невеличка інфляція. Що це за червона лінія? Це кількість грошей в обігу, які почали стрімко рости з четвертого місяця. І особливо пік росту був в грудні минулого року – за один рік на 46 відсотків. Оскільки товарне покриття не забезпечувало росту грошей, почала стрімко нарощуватися динаміка росту цін. І от з невеличкої інфляції, а я покажу, що перший квартал – це квартальна інфляція, це не наростаючим підсумком. Перший квартал минулого року – 1,3 відсотки інфляція. Останній квартал – 7,4 відсотки. Це в річному вимірі 33 відсотки. І ми унаслідували цю ситуацію. Звідки ж взялось таке незабезпечене або я його називаю інфляційний викид грошей в обіг? Перш за все, це так звані зовнішні запозичення уряду. Минулого року, в другій половині року уряд позичив на зовнішніх ринках 11 мільярдів гривень, два мільярди доларів. Власне, уряд позичив і «Укравтодор». Але я хочу нагадати, що ні уряду, ні «Укравтодору» долари не потрібні. Він іде в Національний банк, викручує руки Національному банку, а Національний банк робить емісію. Долар заховали в сейфи Національного банку, а взамін випустили в обіг 11 мільярдів незабезпечених грошей. Друге, в грудні минулого року казначейський рахунок уряду зменшився на 11 мільярдів гривень. Я хочу пояснити, що це означає. Казначейський рахунок уряду знаходиться в Національному банку України, тому гроші, які в Національному банку, вони вилучені із обігу, ці гроші не були в обігу. 11 мільярдів було виведено із обігу, з рахунків уряду. Причому, я хочу нагадати, що я міністром фінансів був десять днів в минулому році. Всі видатки вже були профінансовані. І тому ми маємо серйозний навіз попиту, зумовлений діями в першу чергу уряду. І ми знали про цю ситуацію, і ми розуміли, що треба реагувати, що тиск на ціни йде через надмірний попит, зумовлений емісією, через зовнішнє запозичення і через управління коштами казначейського рахунку. І от тому на кінець року Україна вийшла на рекордну інфляцію – 17 відсотків, якої не мала Україна протягом останніх семи років.
ВЕДУЧА: Віктор Михайловичу, все зрозуміло. І власне, дійсно, хотіла, щоб ми говорили про попит і про пропозицію, і як її забезпечити, але якщо можна, то трішки пізніше. Ви зараз надзвичайно докладно, причому, я дозволила собі пожартувати про графіки, але, в принципі, навіть наочно пояснили свою позицію. Скажіть, будь ласка, навіщо БЮТ довелося вдаватися до ось цієї заяви? Я думаю, Ви пам’ятаєте її. Вона два дні була тому оприлюднена про те, що… Вчора, вірніше, вибачте. Про те, що «Партія регіонів» плануєте витратити десятки мільйонів на прискорення інфляції, про те, що буде розгорнута дезінформаційна кампанія. Вам щось відомо про це? Навіщо був цей хід? Так вийшло, що ми сьогодні не тільки про економіку, але і про піар трішки.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Я встигаю читати пресу тільки пізно вночі.
ВЕДУЧА: Добре.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: І то не завжди мені вдається. Але я скажу, що, нажаль, навколо цього питання ми розуміємо ті проблеми, які є, але нажаль, біля нього багато спекуляцій, які провокують інфляційні очікування. Ми знали про проблему і ми з самого першого дня почали робити речі, пов’язані із ліквідацією оцього інфляційного навісу. От я хочу звернути увагу, що ми вже зробили з початку року. Ми вилучили або це називається економічним терміном «стерилізації». Ми зняли з обігу ті гроші, які тиснуть на ціни. От у нас негативна динаміка зараз йде по основних показниках, які визначають поведінку цін. Ці дії вже дали певний результат, але економіка інерційна. Тобто, той навіс стрімкий, який був зроблений в кінці року, його не зупинити за один місяць. Але дії, які ми робимо зараз із Національним банком, спрямовані на те, щоб стерилізувати ті гроші, які тиснуть зараз.
ВЕДУЧА: Я зрозуміла. Якщо можна, то трішки пізніше про це. До Вас, Анатолію Кириловичу. От ви, судячи з цього, принаймні, так про це говорив БЮТ, збираєтесь допомогти дезінформаційною кампанією, плануєте масове розміщення на основних телеканалах цілого серіалу з рекламних роликів з перебільшеними твердженнями щодо інфляційних процесів і навіть будете закуповувати народ, скуповувати харчі. І на це, нібито, збираєтеся витратити десятки мільйонів. Прокоментуйте, будь ласка, по-перше. А, по-друге, як Ви вважаєте, скільки знадобиться, дійсно, уряду часу для того, аби прибрати ось цю інфляційну пружину, яку, власне, створив ваш уряд? Ще наприкінці минулого року ми мали, дійсно, результат 16,6. Прошу.
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Нам всім необхідно зрозуміти, «всім» - це я маю на увазі незалежно від політичного кольору, що інфляція – це жорсткий податок, який дуже боляче відчувають всі, починаючи з малої дитини, і завершуючи пенсіонером-ветераном і економіки, і суспільства в цілому. Тому абсолютно неприпустимо таку проблему, як інфляція, протидія інфляції розглядати в площині методів політичної конкуренції чи політичного протистояння. І однозначно наша позиція така, що це питання необхідно розглядати тільки на основі системних високопрофесійних підходів, спираючись на закони економіки – це по-перше. Тобто, ніяких намірів займатися політизацією цього питання, створювати інфляційні очікування наша суспільно-політична сила не має і не буде мати, це я хочу сказати дуже обґрунтовано і впевнено. По-друге…
ВЕДУЧА: Тобто, ви будете допомагати уряду боротися із пружиною інфляції? Як?
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: По-друге, я би дуже хотів, щоб ми, розглядаючи проблему інфляції, чітко бачили джерела появи цієї проблеми. По-перше, безумовно, зростають зовнішні ризики, не зворотно зростає ціна на енергоресурси. І от за ці останні дні ціна барелі нафти на світових ринках вже досягає 110 доларів за барель. Це історичний максимум. Природний газ аналогічно. Дуже непроста ситуація на продовольчих ринках. І нам треба чітко відчувати свою відповідальність вже, як державі, що соціальна міцність у наших громадян дуже низька. Якщо середньостатистичний європеєць на продукти харчування в місяць витрачає максимум 12-15 відсотків своїх доходів місячних, то наша українська середньостатистична – мінімум 60 відсотків і вище. Тобто, любе коливання в цій площині відкидає мільйони наших громадян за межу бідності. По-друге, внутрішня ситуація. Вона така, що, нажаль, я вимушений про це казати знову вже, що Україна зараз стала на дуже ризикований шлях. І сьогодні одним із головних ризиків зростання інфляційних очікувань і інфляції в цілому є те, що, наприклад, той же державний бюджет 2008-го року замість головного фінансового закону держави, який повинен бути спрямований на розвиток, на модернізацію економіки, на підсилення енергозбереження інноваційної політики, перетворився в політико-комерційний проект по фінансуванню, по суті, першого етапу чергової виборчої кампанії в даному випадку президента держави. І це дуже суттєво підсилює і інфляційні процеси в державі. Коли ми бачимо на фоні енергоємність валового внутрішнього продукту…
ВЕДУЧА: В чому конкретно це проявляється?
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Яка в два-три рази вища, ніж у сусідів, дуже низької продуктивності праці, дуже серйозних проблем, які стосуються в цілому трудових ресурсів, матеріалоємності продукції і так далі, що є в основі її конкурентноздатності. Ми замість того, щоб зміцнювати стратегію розвитку, нажаль, знову ж повторюємо той же 2005-й рік, нажаль, я про це кажу не перший раз. Ми підсилюємо тупикову політику споживання, чим ще більше поглиблюємо цю проблему.
ВЕДУЧА: Анатолію Кириловичу, в чому конкретно це проявлено в бюджеті? От Ви сказали, що бюджет перетворився, власне, на бюджет фінансування першого етапу передвиборчої кампанії. Це серйозне обвинувачення.
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Соціальні виплати в бюджеті 2008-го року…
ВЕДУЧА: Соціальні виплати?
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Збільшені на 57 відсотків по відношенню до 2007-го року. А очікування зростання валового внутрішнього продукту в самому оптимальному варіанті максимум шість відсотків.
ВЕДУЧА: Тут природне запитання перше, чому тоді ви наполягаєте на збільшенні знову ж таки виплат? Тут цікаво, чи ви збираєтесь підтримати цю передвиборчу кампанію?
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Ми наполягаємо, щоб в цих умовах держава діяла адекватно.
ВЕДУЧА: Я перепрошую. І цікаво, як, власне, наскільки це заважає вам? Як Ви збираєтеся впоратися з фінансуванням передвиборчої кампанії і навпаки з виконанням своїх обов’язків міністра фінансів? Відповідь на ці запитання після реклами.
Реклама
ВЕДУЧА: В ефірі «Я так думаю». І будь ласка, панове, ті запитання, які я встигла проголосити до початку реклами. Отже, чому ви тоді наполягаєте на збільшенні виплат? Прошу. Опозиційний уряд, я маю на увазі.
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Однозначно, в умовах інфляції, а ситуація, чесно кажучи, дуже відповідальна і ризикована. За січень-лютий інфляція споживчих цін в України склала плюс 5,7 відсотка. Це самий високий показник за цей період, починаючи з 2000-го року. І в цій ситуації уряд повинен відпрацьовувати разом, безумовно, з Парламентом адекватно соціально-економічну політику і адекватно змінювати параметри прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати. Але я ще раз повторюю, одночасно, підсилюючи свою діяльність в питаннях конкурентноздатності, ефективності економіки. І тільки так можна забезпечити зростання і рівня життя, і заробітної плати не всупереч завданню конкурентноздатності української економіки.
ВЕДУЧА: Зафіксуємо.
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Оце треба робити комплексно, системно і високо-професійно.
ВЕДУЧА: Збільшення виплат не є критичним, якщо є комплексний підхід, правильно?
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Так.
ВЕДУЧА: Тобто, це можна робити?
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Саме так.
ВЕДУЧА: Ви фінансуєте виборчу кампанію? Було таке обвинувачення.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Ви знаєте, вас, «Регіони», не зрозумієш, бо Ви дуже гарно піймали на деяких виступах, які звучали. Тільки що Анатолій Кирилович перед цим говорив, перед перервою, що причина інфляції, виявляється, що не можна підіймати соціальні видатки. Лідер «Партії регіонів» в сюжеті заявив, що будуть вимагати підіймати соціальні видатки. Анатолій Кирилович говорив перед тим, що бюджет не такий, бо виявляється, ми зазіхнули на свята святих так званих видатків розвитку. Я хотів би продемонструвати вам деякі видатки розвитку. Наприклад, я в кінці минулого року ще встиг зупинити 105 мільйонів гривень видатків. Знаєте, на що видатки, так звані видатки, інвестиції? Гроші бюджету, ваші, студентів, пенсіонерів, лікарів. 105 мільйонів гривень віддавали на будівництво приватному заводу. А ви не хотіли б, щоб вам збудували за рахунок бюджету, за ваші кошти? Інвестиції мають і розвиток забезпечити приватні кошти, а не кошти бюджету. Кошти бюджету призначені для бюджетної сфери, для об’єктів інфраструктури. А тепер я хотів би вам ще один малюнок показати. Наш уряд не вперше стикається з проблемою інфляції. Можливо, зараз в гострішій формі. Оце 2004-й рік, а оце те, що ми успадкували, уряд Тимошенко на початку 2005-го року. Ми мали цю проблему вже. Ми її стабілізували. В кінці року вийшли на інфляцію 10,3 відсотка. І я запевняю вас, і зараз вийдемо на низьку інфляцію. Є інерційні процеси… От ми збільшили соціальні виплати і набагато збільшили з першого січня, але ми зняли цей навіс. Тобто, ми зняли той тиск, почали знімати і будемо далі знімати. І слава Богу, що в нас тут є повне розуміння з Національним банком України і є узгоджені дії, які робить уряд і Національний банк.
ВЕДУЧА: Давайте продовжимо. Я б хотіла залучити експертів. Але можна ми повернемо трішки розмову не в традиційний бік. Елла Марленівна, от Ви зауважили щойно, поки ми спілкувалися під час рекламної паузи, що насправді, на загал з року в рік витрати українців на їжу зокрема, відсоток по відношенню до загальних витрат зменшується. І що люди, незважаючи на цю паніку, яку ми створюємо довкола інфляції, а ми відчуваємо всі і досі в своїх кишенях, як ростуть ціни кожного місяця.
Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України: Безперечно, відчуваємо.
ВЕДУЧА: Тим не менше, ми багатшаємо. Ви розумієте, що це суперечлива теза, якщо людина сплачувала 200, а тепер 300 гривень на їжу, то вона навряд чи сприйме цю тезу? Ви можете її обґрунтувати, пояснити?
Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України: Питання, по-перше, в тому, скільки вона почала отримувати грошей, заробляти чи у вигляді пенсії, чи у вигляді стипендії. Якщо її доходи зростають адекватно зростанню цін, то нічого страшного я взагалі не бачу в цьому.
ВЕДУЧА: Взагалі в тих процесах, які зараз відбуваються?
Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України: Якби інфляція була викликана тільки зростанням прямих доходів населення, то це була б одна ситуація. Вона в нас інша, тому що в нас до того, що показував Віктор Михайлович ще можна додати, що комерційні банки і кредити.
ВЕДУЧА: Поясніть, будь ласка, як вони впливають? Для того, щоб люди розуміли, що відбувається. Основні чинники? Панове експерти, це до вас.
Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України: Якщо дають кредити на купівлю товарів довготривалого користування і не тільки довготривалого користування, то це означає, що загальна сума коштів збільшується. Готівкових чи безготівкових – це вже інше питання, але вона збільшується.
ВЕДУЧА: Добре. А якщо буде зменшення кредитів?.. До цього, між іншим, ви готові, Віктор Михайловичу чи ні? Це обговорюється, як теза, як механізм, власне, зменшення.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Я додам до того, що сказала Елла Марленівна, поясню трішки. От з рахунку уряду минулого грудня десять мільярдів емісійних грошей попало на рахунки комерційних банків. Для комерційних банків це інструмент кредитування в тому числі споживчих кредитів.
Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України: Безперечно.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Але природа цих грошей емісійна.
ВЕДУЧА: Що це означає? Поясніть, будь ласка.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Це гроші, які не забезпечують товарне покриття. От ми збільшуємо доходи населення зараз цього року за рахунок реальних надходжень до бюджету. Ці гроші не роблять біди. Гроші, які мають емісійну природу, вони формують додатковий попит, який незабезпечений товарним покриттям. І в результаті ми отримуємо ті речі, про які ми говоримо. Коли ми говоримо про те, що ми обмежуємо… Ви знаєте, на надрукованих грошах не збудуєш добра, не збудуєш будинків. Речі, які ми робимо, не пов’язані із тим, щоб припинити кредитування. Ні, то будь ласка, залучайте депозити у населення, беріть кошти населення і кредитуйте. В межах існуючих неемісійних грошей ви робите добру справу і не провокуєте інфляції.
ВЕДУЧА: Ірина Михайлівна, Ви і потім Анатолій Кирилович. Прошу.
Ірина Акімова, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Вот Виктор Михайлович, кстати, я с глубоким уважением к нему отношусь, сказал такую фразу: «Вас не поймешь, «Партию регионов». Отвечаю той же самой. Вы знаете, Виктор Михайлович, Вы знаете, я тоже не совсем понимаю намерения и действия вашего правительства. Что я имею в виду? Во-первых, когда Вы сказали о том, что уменьшается монетарная база, то есть, ужесточается монетарная политика, то Вы были абсолютно правы. Только я не понимаю, какое отношение это имеет к правительству. Это функции Национального банка. Между прочим, в программе правительства Вы заявляли о том, что поддерживаете тезис о независимости Национального банка. Поэтому я думаю, что принимать на себя успехи Национального банка правительству – это не совсем корректно. Это раз. Второе, Вы забыли упомянуть, и я думаю, что намеренно забыли упомянуть, что успешная борьба с инфляцией возможна не только усилиями Национального банка, а только в том случае, если эти усилия поддерживаются усилиями правительства по сдержанной бюджетной политике. Иначе говоря, если банк будет работать, а бюджет будет раскручиваться, то это приведет просто к экономическому спаду, а инфляция все равно останется высокой. Что мы видим в программе вашего правительства? Замечательные намерения и улучшение инвестиционного климата, и хорошая бюджетная политика. А что мы видим на самом деле? Что касается бюджета, то бюджетный дефицит, скрытый бюджетный дефицит на этот год уже выше четырех процентов. И это притом, что еще не определена точная цена на газ. В своей бюджетной резолюции на следующий год вы закладываете уже бюджетный дефицит три процента. Как же это сочетается с намерениями бороться с инфляцией?
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: А про яку країну Ви говорите про дефіцит? Про яку країну йде мова?
Ірина Акімова, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Про Украину, Виктор Михайлович.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Два відсотки. Є бюджетна резолюція і дефіцит два відсотки.
Ірина Акімова, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: На 2009-й год?
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Точно. Тільки я не знаю, який…
Ірина Акімова, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: На 2009-й год вы заявили о возможности увеличения бюджетного дефицита до трех процентов.
ВЕДУЧА: Давайте три пункти прозвучали…
Ірина Акімова, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: И еще последний третий пункт.
ВЕДУЧА: Четвертий для мене. Я вже три нарахувала.
Ірина Акімова, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Четвертый. Для того чтобы обеспечивать увеличение производства, чтобы покрывать вот этот денежный спрос производством, нужен хороший инвестиционный климат. Как сочетаются с вашими хорошими намерениями следующие меры: во-первых, это усиление налогового давления на бизнес, которое проявилось уже в течение первых двух месяцев. Вы прямо заявили о том, что нужно вдвое увеличить сбор налогов. При этом не меняются никакие другие меры. Это просто называется наезд на бизнес, да? Теперь второй момент – все деньги, которые запланированы на приватизацию плановой и внеплановой вы собираетесь направить на поедание. Как это сочетается с политикой улучшения инвестиционного климата и поддержки государственными деньгами продвижения Украины по пути экономического роста?
ВЕДУЧА: Давайте почнемо з відповіді на це запитання, а потім повернемося до Нацбанку, до газу і до того, які зміни треба вносити в бюджет, якщо я все запам’ятала. Прошу, спочатку інвестиційний клімат розвитку.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Спасибі. Але це вже кінець, а не початок. Перш за все я повинен вас розчарувати, що уряд має інструменти стерилізації такі ж самі, як Національний банк по причині того, що рахунок уряду, називається він казначейський, знаходиться в Національному банку. Ми ніколи не ділимо, хто тут більше заробив, Нацбанк чи уряд. Нам головне – взаємодія. До вашого відома, Міністерство фінансів, яке я очолюю, стерилізувало за два з половиною місяці дев’ять мільярдів гривень. Національний банк стерилізував три мільярди гривень. Але ми ніколи не будемо ділити самі з собою. Друге – Ви абсолютно правильну тезу сказали, прекрасну. Уряд не робить зараз головної болі з дефіцитом бюджету. До вашого відома, за два місяці бюджет має профіцит при доходах 25,4 мільярда, видатки – 25,2 мільярда. При цьому будьте спокійні, ми бюджет виконаємо, тому що в нас зростання в лютому доходів іде в півтора рази швидше, ніж ми заклали в розрахунок бюджету. Якщо мова йде про навантаження, то от сьогодні наша комісія разом з податковою звільнила з роботи кілька десятків працівників податкової інспекції і направила в прокуратуру справи. З якого приводу? За крадіжки ПДВ. Я людською мовою говорю, в Одеській області виявлена пряма крадіжка ПДВ. Якщо ми закриваємо схеми, які комусь дозволяють красти, вибачте, це, що збільшення податку навантаження? Хтось не платить податки, хтось краде податок на додану вартість, не маючи законне право. Тому закриваючи схеми на митниці, митниця, до вашого відома, за минулий місяць збільшила доходи в два рази рівно. І останнє, що стосується інвестиційного клімату. Наш уряд ніколи не піде на те, щоб будувати приватні компанії за рахунок коштів бюджету, як це робилося в попередні роки і називалося це «інвестиційним кліматом». А от що ми завжди будемо робити – це створення умов для приватного інвестування, щоб приватні кошти це робили. Наш обов’язок – це інфраструктура. І до речі, у змінах до бюджету ми будемо робити додаткові жести по створенню інфраструктури, по будівництву доріг, комунікацій, те, що потрібно для інвестицій і для нормального життя громадян України.
ВЕДУЧА: Анатолію Кириловичу, Ви хотіли додати репліку?
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Ні, це не репліка, бо питання дуже принципове.
ВЕДУЧА: Прошу.
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Я ще раз підкреслюю, що сьогодні один із найголовніших ризиків для нашої держави і для майбутнього, включаючи нашу молодь – це те, що держава втягнута в тупикову політику споживання без чітких дій в питаннях структурних змін, конкурентноздатності економіки. Кредитування минулого року – однозначно, це дуже серйозний чинник інфляції, бо так звані корпоративні займи за минулий рік банків, інших корпоративних структур склали порядку десяти мільярдів доларів.
ВЕДУЧА: Ви згодні, що це є причиною?
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: І якби ці займи пішли на серйозні інвестиційні проекти, на технології енергозбереження, на інноваційні проекти, на конкурентноздатність економіки, то це було би прекрасним результатом. Але нажаль, більшість всіх займів пішла на споживчі кредитування. І зараз от та політика, про яку ми кажемо, от в поточному році тільки збільшує ці ризики, бо нажаль, суттєвих змін в державній і соціально-економічній політиці, і в політиці розвитку не відбувається. І всі ресурси, про які ми зараз кажемо…
ВЕДУЧА: Панове, а вони можуть відбутися?
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Спрямовуються на споживання в умовах, коли енергоємність економіки в три рази вища, ніж в Європі, продуктивність праці в три-чотири рази в середньому нижча, коли фізичний, моральний знос основних фондів заскалює за 60 відсотків і зростає конкуренція. От в чому проблема. Я ще раз хочу підкреслити, ніяких позитивних змін по припиненню інфляції не буде, якщо не буде змінено цей курс, включаючи ті корективи, які необхідно внести в бюджет 2008-го року з тим, щоб підсилити стратегію розвитку держави, а не поїдання.
ВЕДУЧА: Хвилиночку, я не зовсім розумію. Як практично можна переорієнтувати кредитну політику? От я собі уявляю комерційне…
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Треба поговорити про бюджетну політику, Анатолію Кириловичу.
ВЕДУЧА: В даному випадку дорікання до Вас, але апелюють до головного чинника інфляційного.
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Як? Наприклад, той же Президент Ющенко, підписавши Закон «Про державний бюджет», через два тижні перебуваючи в Давосі на інвестиційному форумі, каже, що він просто не розуміє, чому в державному бюджеті вилучені всі програми енергозбереження. Це в умовах, коли зростають ціни на енергоносії.
ВЕДУЧА: Прошу.
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: І такі інші приклади.
ВЕДУЧА: Прошу.
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Тобто, не можна допускати в цій ситуації руйнації стратегії розвитку.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Я два невеличкі коментарі зроблю. Перший – я вже не перший раз навіть в цій студії чую, коли говориться про тупиковий шлях, то я хочу, щоб всі зрозуміли, студенти і наші глядачі. Виявляється, підіймати зарплати і пенсії шкідливо. А тоді питання, а для чого влада країні, яка не підіймає зарплати і пенсії? Це обов’язок влади – підіймати добробут людей. Елла Марленівна хорошу фразу сказала і це має бути предметом турботи будь-якого уряду, коли є проблеми інфляції, то саме головне, щоб зарплати і доходи росли швидшими темпами, щоб, не дай Бог, падали стандарти життя. Тепер відносно деяких інноваційних речей. Я готовий розмістити… Ми розмістимо деякі матеріали про так звані інвестиційні видатки, які ми скоротили. Я поки буду міністром фінансів, то я не допущу таких видатків з бюджету. Та ніякі це не видатки, це обслуговування приватних бізнес-інтересів окремих структур. Називаються вони фразою так звані «інвестиційні видатки». А потім фінансуються приватні компанії. 20 тисяч гривень має компанія і отримує 105 мільйонів на будівництво приватного заводу. І в нас таких випадків багато. Тому я ще раз хочу наголосити, наша мета… Грошей повно є в економіці. Наша мета – створити сприятливі умови для інвестицій приватних, а це задача уряду. І це дає ресурс для того, щоб виконувати соціальні задачі, бо бюджет за природою за соціальний.
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Репліку можна.
ВЕДУЧА: Будь ласка, я хотіла Валерія Михайловича почути.
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Репліку і все, щоб відразу по ходу.
ВЕДУЧА: Прошу, прошу.
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Я не хочу тут ще раз оголошувати аксіоми, що головне завдання любого уряду, незалежно від назви – працювати на підвищення добробуту своїх громадян.
ВЕДУЧА: В нас всі уряди на це працюють.
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: І підвищувати заробітну плату і пенсії – це аксіома, це головний критерій ефективності влади. Але, шановний Віктор Михайлович, коли Ви кажете і дуже правильно кажете, і ми це підтримуємо: «Давайте підвищувати заробітну плату і пенсії», так давайте одночасно, бажано випереджаючими методами, займатися продуктивністю праці, займатися підвищенням конкурентноздатності нашої продукції, створювати сприятливий інвестиційний клімат, щоб підвищення питомої ваги заробітної плати в собівартості продукції, а це наше головне завдання, не знижувало конкурентноздатності цієї продукції. От про що йде мова.
ВЕДУЧА: Вікторе Михайловичу, це важливо. Давайте на цьому і зупинимося.
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Якщо цієї складової немає, то це просто популізм, від якого страждає весь український народ.
ВЕДУЧА: Багато експертів говорять про відсутність нормального балансу між зростанням продуктивності праці і добробутом населення.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Я підтверджую те, що говорить Анатолій Кирилович відносно конкурентноздатності. Єдине – шановні друзі, візьміть будь-хто з вас, з студентів статистику і подивіться, яку загрозу зарплата складає конкурентноздатності, яка частка заробітної плати в структурі ціни собівартості. Та побійтеся Бога. Ніякої загрози конкурентноздатності…
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Ми вам організуємо зустріч з роботодавцями.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Ніякої загрози заробітна плата не складає, бо її частка є мізерною.
ВЕДУЧА: Давайте перейдемо до Нацбанку. Я, все ж таки, хотіла почути репліку від Вас, Валерію Михайловичу. Можна спочатку просте банальне запитання? То в нас відбудеться ревальвація гривні? Так, як Ви прогнозуєте десь? Давайте відповідь після реклами. Зараз всі залишилися біля телевізорів, панове. Ми дізнаємося, чи буде насправді в березні відбуватися ревальвація гривні. Це дуже важливо. Спасибі.
Реклама
ВЕДУЧА: В ефірі «Я так думаю». Валерію Михайловичу, будь ласка, ви хотіли із загального почати, а потім пояснити, що то буде з гривнею. Прошу.
Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України: Треба починати із загального.
ВЕДУЧА: Давайте.
Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України: Я хочу заспокоїти і аудиторію, і глядачів перш за все, що питання не тільки до цих урядів, ні того, який опонує, ні того, який при владі. З інфляцією ми всі ці роки, скільки маємо незалежну економічну політику, не боролися. Ми приватизували, стабілізували, лібералізували, все, що завгодно робили, але не модернізували економіку, тому всередині в ній самій закладені глибинні причини…
ВЕДУЧА: Можна я тут навіть від себе поаплодую цій репліці? Тому що кількість проблем, які витікають звідти…
Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України: Дякую за підтримку. І це, що сьогодні ми маємо – це, звичайно, не питання в тому, що вони їм залишили чи вони їм народили. Далі. З 2000-го року, коли почався економічний підйом, динаміка росту реальної, підкреслюю, а не номінальної заробітної плати випереджала темпи реального росту валового внутрішнього продукту і це продовжується по сьогоднішній день. Що це означає? Це означає, що ми збільшуємо рівень життя населення. Але звідкіля ми його беремо? Він не народжений в економіці. Спочатку це був перерозподіл частини валово-внутрішнього продукту із одної в іншу, потім вона трішки детінізувалася, а потім ми почали активно займати гроші за кордоном. Уряд займав, далі займаються банки комерційні і займає бізнес. Гроші конвертуються і з’являються вони, але не через так звану емісію, коли їх просто роздають. Існує всередині економіки механізм, який формує платоспроможний попит населення і політика доходів, яка закладена. Ось, де причина. Якщо ми цього питання не розв’язуємо в своїй суті, то те, про що ми сьогодні дискутуємо, воно не розв’язується.
ВЕДУЧА: Валерію Михайловичу, я розумію, що просити Вас за 30 секунд видати рецепт – це нахабство. Але тим не менше, метод від Вас?
Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України: Метод, звичайно, коли починаються оці загострення… Про ці загострення ми попереджали ще в 2004-му році. Ми сьогодні прийшли, на превеликий жаль, до ситуації, коли майже іде інфляційна спіраль зарплата-гонка цін, ціни-заробітна плата. Ще її немає в чистому вигляді, але вже вона у своїй природі є.
ВЕДУЧА: То що робити?
Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України: Сьогодні треба домовитися, яким чином зупинити ріст доходів населення і привести його з продуктивністю праці. Я розумію, що я кажу неактуальну річ, але зупинка її, оцієї інфляції, методами, які сьогодні ми пробуємо закласти, в тому числі і по питанню, яке Ви сказали, ревальвації, стерилізації грошової маси. І тільки виходячи із цього, ми загубимо виробництво.
ВЕДУЧА: Це протиріччя, безумовно, усім теоріям піару. Що Ви скажете про це, Віктор Михайловичу?
Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України: Ми зупинимо його.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Я невеличкий коментар зроблю і повернуся до того, про що я починав говорити. Інфляція викликана завжди однією річчю – дисбалансом. Коли ми говоримо не окремі цілі, а про загальні зростання цін. Пропозиція менша, ніж попит. І я, коли говорив про ті обмежувальні речі, бо їх найшвидше і легше можна зробити, я не мав на увазі, що це єдиний інструмент. Цього не достатньо інструменту. Другі інструменти на стороні пропозиції. І тут багато речей, я не хочу вести тривалу дискусію, які потребують дуже системних серйозних реформ. Наприклад, аграрний сектор, який залишається майже не реформований. Оцей сектор дуже слабо реагує на сигнали ринку. От люди отримують доходи і він не встигає адекватно реагувати на зростання опозиції. От у нас тут проблема, яка тут існує – відсутність оптової мережі. Вона практично відсутня. В результаті і ціни різко ростуть. От наприклад, без організованого оптового ринку ціна від поля до прилавку зростає в три рази. В організованому оптовому ринку, який дає добрі сигнали для села і дає можливість збуту продукції села, розрив всього 30 відсотків. І ціни дешевші, і селяни більше отримають. Це серйозна системна проблема, яка даватиме реакцію в економіці, у власній економіці на те, щоб заповнювати товарний ринок. Але я не погоджуюся з тезою, що зарплата має рости відповідно темпам ВВП, бо подивіться, будь ласка…
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Продуктивності праці.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Подивіться, бо якщо ВВП росте на п’ять відсотків, а інфляція на десять відсотків, то виходить, що п’ять відсотків підвищення.
Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України: Я кажу не про реальний ВВП, а про номінальний. Віктор Михайлович, не треба переплутувати.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Якщо реальний ВВП росте…
ВЕДУЧА: Люди не розуміють різниці зараз.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Тобто, реально росте продукт на п’ять відсотків, то підняття зарплати на п’ять при інфляції десять робить людей біднішими, тому сама ключова проблема, і де не треба робити перекіс… Я розумію, інколи, коли приймаються непрості рішення, в тому числі і в соціальній сфері, то воно викликає напругу на окремих товарних ринках. І чесно кажучи, треба було б деякі упереджуючи речі робити.
Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України: Я вимушений опонувати.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: І ми робили, і будемо робити. Нажаль, часу в нас обмаль, але мало було поки що, але ми будемо крок за кроком робити, щоб кожна гривня, яку людина отримує, як додаткові доходи, то її на прилавках зустрічала не ціна, а відповідний продукт.
ВЕДУЧА: Валерій Михайлович…
Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України: Віктор Михайлович, скажіть, будь ласка. наскільки виросли номінальні доходи у країні за січень-місяць, наскільки реальні?
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: На 47 відсотків.
Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України: А реальні, наскільки?
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: На 23.
Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України: А наскільки зросло виробництво і продуктивність праці? Що випереджає?
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: 4,9 ВВП.
Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України: От вам відповідь на питання.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Завтра ми дізнаємося цифру по лютому. Вона набагато кращою буде.
Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України: Правильно, але неспівставна. Реальні і там реальні.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: В промисловості ми маємо 12 відсотків… 1,5 відсотка росту при 5,7 у минулому місяці.
Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України: От і відповідь на питання.
ВЕДУЧА: Валерію Михайловичу, ми зараз з Вашої подачі, між іншим, тут жартували з приводу того, коли, і як треба вносити зміну до бюджету. І Ви сказали, що публічно взагалі це не треба проголошувати, що я зараз і роблю всупереч Вашій пораді. Яне Олександрович, я до Вас, насправді, тому що в нас змін певних показників вимагають і Президент, і опозиція. Йдеться і про показник інфляції, йдеться про зміну, очевидно, показників, які стосуються прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати. Прошу, будь ласка, з яких міркувань ви це робити? Це перше запитання до Вас? Можете пояснити?
Ян Берназюк, керівник Головної служби Секретаріату Президента України: Значить, я хотів би зупинитися на тому, що ми маємо прийняти Закон «Про бюджет на 2008-й рік», який передбачає, що до першого березня уряд має внести проект змін до цього бюджету, як законопроект змін до бюджету. І на сьогоднішній момент ми не маємо цього законопроекту. Наскільки я знаю, то тільки є лист Кабінету Міністрів до Профільного комітету.
ВЕДУЧА: Тобто, просто виконання обов’язку і все? З цих міркувань, правильно я Вас зрозуміла?
Ян Берназюк, керівник Головної служби Секретаріату Президента України: Так, і порушується закон, не вноситься проект змін до бюджету. І є прохання перенести до 21-го квітня. Це є дещо неаргументована позиція, оскільки сам уряд вніс цей проект закону, сам уряд зафіксував таку норму, що до першого березня потрібно порахувати всі показники і вийти на нові цифри, які закладені в бюджеті. Ми того не маємо.
ВЕДУЧА: Давайте зміни до бюджету зафіксуємо. Дуже важливе до Вас запитання, оскільки сьогодні була підписана угода між «Газпромом» та «Нафтогазом». В нас 11 хвилин програми залишилося, все не прокоментуємо. Хотілося б почути від Вас, чому, незважаючи на репліку Президента в Брюсселі, що домовленості відповідають раніше досягнутим домовленостям на рівні президентів України і Росії, хоча його і занепокоїла цифра 315 в розрахунках за січень-лютий, ви, тим не менше, я маю на увазі Секретаріат Президента, вказуєте на те, що можуть існувати ризики від участі дочірньої компанії «Газпрому» в реалізації газу промисловим споживачам. Назвіть, будь ласка, які найбільші ризики побачив Секретаріат, конкретні ризики в цій угоді?
Ян Берназюк, керівник Головної служби Секретаріату Президента України: Такі ризики сьогодні безпосередньо озвучив Президент. Він сказав, що по-перше, ризиковим є те, що в тій інформації, яку він отримав від керівників НАК «Нафтогазу», там при розрахунках використовується вже величина, яка дорівнює 315 доларів, а це виходить за ті межі, які передбачені в директивах уряду, тому що взагалі ціна йшла тільки не вище 179,5 доларів США. Це перший ризик, тому що ми вперше в угодах передбачаємо такі високі ціни. Але Президент хоче почути це безпосередньо від Прем’єр-міністра України і керівника, Голови правління НАК «Нафтогаз». І ця зустріч, як ви знаєте, має відбутися завтра по обіді. І другий ризик, на який вказав Президент – це те, що за наявністю інформації ці домовленості, які сьогодні зафіксовані вже в угодах, передбачають, що «Газпром» виходить на ринок і газ, який він буде постачати безпосередньо споживачам, промисловості, буде не менше 7,5 мільярдів кубічних метрів газу. Хоча Президент у своїх директивах, вони розсекречені, їх можна побачити, говорив, що не більше 7,5 мільярдів кубічних метрів газу. Це є другий ризик, який потребує вивчення. І наскільки мені відомо, в цих угодах передбачено, що вони набирають чинності після того, як будуть схвалені урядом.
ВЕДУЧА: Спасибі.
Ян Берназюк, керівник Головної служби Секретаріату Президента України: До цього моменту потрібно вивчити цю ситуацію.
ВЕДУЧА: Спасибі. От зараз я буду просити якраз вас прокоментувати ці угоди. Прошу, третій ризик і потім Ви, Віктор Михайлович. Будь ласка.
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Я абсолютно підтримую ті висновки в контексті неприпустимості появи на внутрішньому ринку такого супер монополіста, як «Газпром», бо це дуже буде серйозно збільшувати нашу зовнішню економічно-політичну залежність від постачання природного газу – це перше. І поглиблювати негативно фінансовий стан національної компанії «Нафтогаз України» - це перше. По-друге, однозначно, необхідно шукати відповідь, бо одна із головних умов і, скажімо так, принципових директив, які необхідно було обговорити в ході переговорів – який у нас надалі буде масштаб зростання цін на природний газ в контексті середньострокової перспективи через два роки, через три. Бо мова йде про дуже серйозні системні проблеми економіки, яка, нажаль, по цим параметрам у великій кількості галузей не конкурентноздатна. Нажаль, відповіді немає. А замість того ми бачимо, що 11-го лютого в «Газпромі» проходить засідання представників трьох середньо-азійських держав: Туркменістан, Казахстан, Узбекистан разом із «Газпромом». І потім вони роблять спільну заяву, що з першого січня 2009-го року Середня Азія буде експортувати гази по середньоєвропейським цінам. Нам треба знати цю відповідь. Якщо ми йдемо на варіант шокової терапії…
ВЕДУЧА: Тобто, скільки в такому випадку будемо сплачувати ми? Вас хвилює перше січня?..
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Мінімум 330-350 доларів за тисячу кубометрів на кордоні Україна-Росія. І якщо ми не будемо зміцнювати те, про що казав Валерій Михайлович, і сьогодні тут ми обговорювали напрямки модернізації економіки, її структурних змін, зниження енергоємності, підвищення продуктивності праці, то така ціна на природний газ з першого січня 2009-го року – це буде колапсом для базових галузей економіки України, які зараз вже при цій ціні працюють на межі позитивної рентабельності. Ось коли ми кажемо про зміну бюджету, про зміцнення стратегії розвитку, то треба дивитися хоча б на рік-два вперед.
ВЕДУЧА: Зрозуміла.
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Бо розплата буде дуже жорсткою.
ВЕДУЧА: Віктор Михайловичу, Ви.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Я невеличкі коментарі зроблю. Я інформував Президента України з приводу того, чому ми затримуємо подання бюджету. Я сподівався, що працівники Секретаріату теж про це знають. Якщо не знають, то я їх хочу інформувати, що нажаль, в розгляді в Конституційному суді є подання, яке може зробити дірку в бюджеті 150 мільярдів гривень. І це подання вже місяць назад подано в Конституційний суд. От скажіть, будь ласка, як можна розглядати бюджет, не знаючи, яке рішення буде прийнято Конституційним судом? Уявіть собі, ми приймемо бюджет, а через кілька тижні оголошується рішення, яке робить країні проблему в 150 мільярдів гривень.
ВЕДУЧА: Що це за рішення?
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Тому я інформував Президента України про цю ситуацію. Відносно другого питання. Тому поки не розв’яжеться питання, ми не можемо говорити про відповідь на запитання. Друге питання – перш за все я хотів би, щоб всі наші слухачі знали про те, що «Газпром» був присутній на українському ринку монопольно. Тільки називалася ця структура «Укргазенерго». Контроль співвідношення голосів… І де, до речі, директор компанії одночасно був директором, заступником директора «Нафтогазу України». На двох посадах відразу був. І коли наш уряд прийшов, то в нього ще й кабінет був у «Нафтогазі». Тільки він був представлений через дочірню компанію. І тоді про це ніхто не турбувався, що наш ринок повністю монополізований. Уряд поставив собі мету – відродити діяльність національної компанії на внутрішньому ринку і добився цієї мети. «Нафтогаз» починає роботу з економікою, якої він вже давно, кілька років не мав. По-друге, інформую вас всіх, що досягнуто домовленості про ціну газу 179,5 доларів – це та ціна, яка зберігається, і була зафіксована раніше. Це для нас дуже важливо. Третя наша мета – вийти на довгострокові контракти, щоб ми були впевнені у обсягах поставок, в ціні. А з другого боку, російська сторона була гарантована в обсягах транзиту і в умовах транзиту.
ВЕДУЧА: Панове, я, оскільки ми зараз будемо відповідати на фінальне запитання, хотіла б зробити його загальним для вас. Очевидно, що невдячна річ – просити вас спрогнозувати або зростання цін, або зростання рівня інфляції. Давайте просто спробуйте назвати найголовніші виклики, з якими, на ваш погляд, зіткнеться в цьому році уряд України. І ми навіть не будемо говорити про те, що він може змінитися. Просто уряд України, не називаючи прізвищ. Це запитання для всіх. Якщо ви зможете одразу і порадити дещо, що можна зробити в цьому випадку, то буде прекрасно. Прошу, Валерію Михайловичу, Ви починаєте, а далі Ян Олександрович.
Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України: Звичайно, питання прискорення інфляції – це ключове питання, але при цьому я повинен зорієнтувати… Я би орієнтував уряд на наступне – ми маємо розуміти, що інфляція в 12-14 відсотків в цьому році – це не та є загроза, яка може зупинити економіку, тому переорієнтувати все зусилля діяльності уряду на боротьбу із інфляцію, як сьогодні вона суспільно звучить, цього робити не треба. Інфляція… Головне завдання, щоб вона не прискорилась. І в цій частині основним я вважаю те, яким чином вони розв’яжуть політику доходів. Якщо доходи перестануть рости тими шаленими темпами, як вони ростуть, а є ціла низка заходів, значить, оце і буде на фініші року відповідно успіхом уряду. А далі будуть розв’язані руки для майбутньої діяльності.
ВЕДУЧА: Спасибі. Яне Олександровичу, Ви.
Ян Берназюк, керівник Головної служби Секретаріату Президента України: Хотів би сказати, що в першу чергу, рівень інфляції або стримування її в межах тих, які задекларовані урядом 9,6, не повинно бути самоціллю в будь-якому випадку. Сьогодні про це говорили, що в нас, насправді, реальні доходи населення за два місяці перевищують 20 відсотків. Тобто, це доходи за мінусом інфляції маємо більше 20-ти. Тобто, нічого страшного немає. Це позитив. У нас країна є соціальна, а не без або низько-інфляційна. В першу чергу це мають думати уряд і політичні сили над тим, щоб соціальні гарантії і стандарти росли, і гарантії залишалися гарантіями. Щодо тих порад, які можна дати в цій ситуації, то, по-перше, уряд, мабуть, повинен відверто сказати, який має бути рівень інфляції. Тобто, він має або чітко пояснити, в чому помиляється Національний банк, в чому помиляється світовий банк, чому Міністр економіки в січні зробив прогноз на рівні 12,5 відсотків.
ВЕДУЧА: Завершуйте, будь ласка.
Ян Берназюк, керівник Головної служби Секретаріату Президента України: Тобто, перше – сказати, реально який буде рівень інфляції, щоб всі розуміли, що він такий буде. І попробувати його реально втримати. Не ставити за саму ціль утримати, тому що ми можемо втратити ріст ВВП.
ВЕДУЧА: Завершуйте, будь ласка.
Ян Берназюк, керівник Головної служби Секретаріату Президента України: І ще один – це, все ж таки, оці антиінфляційні заходи, які були попередньо схвалені на уряді і відкладено випуск їх до моменту узгодження з Національним банком. Їх потрібно випустити, показати підприємцям, населенню те, що уряд має реальний план і той план може бути виконаний, і той задекларований рівень інфляції буде дотриманий.
ВЕДУЧА: Все, спасибі. Ірина Михайлівна, 30 секунд у Вас залишилось. Вибачте, дуже мало часу.
Ірина Акімова, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Самый большой риск – это дальнейшее развитие инфляционной спирали. И я думаю, что это, действительно, большой риск. Его нельзя недооценивать. Второй риск – что это развитие инфляции будет связано с замедлением темпов экономического роста. То есть, мы получим еще более глубокие кризисные явления, чем до этого. И третий риск – вот эта отложенная инфляция, попытка регулировать ее, в частности административными ценами, потом приведет к шоковой терапии и к шоковому росту цен, и вызовет огромную социальную напряженность, социальные взрывы, связанные с резким повышением тарифов ЖКХ и резким повышением цен. А рекомендация здесь одна – очень продуманная и взвешенная бюджетная политика, открытость и прозрачность, отсутствие подмены рыночных методов борьбы с инфляцией административными методами.
ВЕДУЧА: Спасибі. Елла Марленівна.
Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України: Ви знаєте, я, скільки є фахівцем із соціальних питань, то я думаю, що, безперечно, політика антиінфляційна має бути, але я думаю, що помірна інфляція – це краще, ніж дефляція, тому що виробник отримує зрозуміли йому сигнали щодо збільшення обсягів виробництва. Єдине, що я б дуже не хотіла, щоб в структурі доходів населення зменшувалася питома вага заробітної плати. Оце, з моєї точки зору, ключове.
ВЕДУЧА: Спасибі.
Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України: Заробітна плата має зростати випереджаючими темпами поміж іншими доходами населення.
ВЕДУЧА: Анатолію Кириловичу, 40 секунд.
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Однозначно, головний ризик є в тому, наскільки уряд і влада в цілому, підкреслюю, бо мова йде про інфляцію, зрозуміють, що тільки на основі ефективної конкурентноздатної економіки можна реально збільшувати і доходи, і рівень життя громадян. І тут я повністю підтримую думку наших експертів. Друге – мене дуже турбує те, що за останній особливо період вже міжнародні організації починають бити в набат, коли дають дуже серйозну статистику по України, наприклад, що Україна вже займає перше місце в Європі і в Центральній Азії по захворюванню на віл СНІД, що по динаміці скороченню населення ми займаємо одні із перших місць в Європі. Тобто, мова вже йде не тільки про складові конкурентноздатності економіки, а мова йде вже про фізичне здоров’я суспільства.
ВЕДУЧА: Завершуйте. Вибачте, будь ласка.
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: І це також треба розуміти і відпрацьовувати ефективну соціальну політику, яка спирається на ефективність економіки, створення робочих місць на своїй рідній землі.
ВЕДУЧА: Віктор Михайлович, і Вам 40 секунд немає. Вже в колег займаю, насправді. Прошу, зреагуйте.
Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Все буде добре. Ми справлялись із складнішими задачами і з цією справимося, і не тільки з цією. Якби ще менше заважали.
ВЕДУЧА: Я от не знаю, що мені треба зараз сказати, що вечірня казка скінчилася для дорослих в цій репліці після такого завершення.
Анатолій Кінах, президент УСПП, народний депутат України, фракція «Партії регіонів»: Все буде добре, коли це відчують наші громадяни у своєму житті, от тоді буде все добре.
ВЕДУЧА: Панове, насправді, будьте обережними зі своїми гаманцями. А так, дійсно, якщо ми з вами будемо спостерігати уважно за часом, в якому ми живемо, то таки, дійсно, буде непогано. Спасибі. Це була програма «Я так думаю». Доброї ночі та удачі. Спасибі всім, хто нас дивився. Дякую.
Стенограма підготовлена компанією Sourcer.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
