ВЕДУЧА: Добрий вечір. Я вітаю всіх глядачів каналів «1+1» та «1+1 International» в Україні, Канаді, сполучених штатах Америки та Ізраїлі. В живому ефірі програма «Я так думаю». 17-го лютого було проголошено незалежність краю Косово. Сьогодні міжнародні миротворчі сили Організації Об’єднаних Націй під проводом НАТО блокують північний кордон краю. Сербія відкликає послів з тих країн, які офіційно визнали косовську незалежність. І от щойно стало відомо, учасники масової маніфестації проти незалежності Косово в Белграді підпалили американське посольство. Зараз там триває погром. Сьогодні ми спробуємо з’ясувати для себе, як в Україні треба сприймати ці події, і як нам варто ставитися до незалежності Косово. Чи повинні ми її визнавати? І чим, власне, стане косовський приклад - перемогою демократії чи подарунком усім сепаратистам? Якраз про це ми і будемо говорити. «Акт проголошення незалежності Косово – це новий виклик світовому порядку, виклик демократії, загроза безпеці всієї світової спільноти, не більше і не менше. Заява Міністерства закордонних справ України, що проголошення незалежності Косово не є прецедентом для так званих заморожених конфліктів є безпідставною та безвідповідальною», - так думає Олександр Кузьмук, голова підкомітету з питань воєнної безпеки та оборони. Вітаю Вас, Олександре Івановичу. І прошу, будь ласка. Олександр Іванович представляє фракцію «Партії Регіонів». «У будь-якому випадку Організація Об’єднаних Націй і міжнародні структури повинні підходити індивідуально. Проголошення незалежності Косово є цілком виправданим, якщо мали місце дуже гострі конфлікти і між національностями спалені всі мости, то доцільніше аби ці народи жили в окремих державах. Україна повинна визнати незалежність Косово», ­­ це позиція Мустафи Джемілєва, голови Меджлісу кримськотатарського народу, голова підкомітету з питань корінних народів. Пане Мустафа, вітаю Вас. Рада Вас бачити. Проходьте, будь ласка. Відомо, що пан Мустафа представляє фракцію Блоку НУ-НС. Експерті оцінки і запитання сьогодні вам пропонуватимуть: Вадим Колесніченко, народний депутат України, фракція «Партії Регіонів». Вітаю Вас. Владислав Каськів, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС. Також вітаю. До того ж сьогодні ситуацію довкола Косово матимуть змогу прокоментувати: Костянтин Затулін, якщо він встигне доїхати до студії, перший заступник голови Комітету у справах СНД та у зв’язках із співвітчизниками Держдуми Росії, директор Інституту країн СНД. А також Джеймс Петіт, заступник голови дипломатичної місії зі сполучених штатів Америки в Україні. Добрий вечір, пане Петіте.

Джеймс Петіт, заступник голови дипломатичної місії США в Україні: Добрый вечер.

ВЕДУЧА: Раді Вас бачити. Далі про те, як Косово перетворилося на світовий вододіл - стисло Наталя Гичка.

Сюжет: «17-го лютого Парламент Косово проголосив незалежність краю. Сербія, яка категорично проти його відокремлення, пообіцяла економічні і політичні санкції, хоча застосування сили виключила, на відміну від пересічних сербів, які почали штурмувати і навіть громити представництва організацій і держав, які підтримали незалежність Косово. Історично Косово є місцем зародження Сербської держави і там є понад тисячу пам’яток сербської культури. В свою чергу албанці наполягають на перевазі етнічного права. Зараз їх у Косово понад 90 відсотків. Що правда, кількісно переважати сербів з різних причин вони почали з початку 20-го століття. У цей період Косово отримало автономію у складі Сербії. Проте, із початком президентства Слободана Мілошевича статус було втрачено, що викликало активізацію національного албанського руху, схвалення незалежності Косово через нелегальний референдум, створення косовської визвольної армії, і врешті-решт, міжетнічний конфлікт перетворився у військове зіткнення. Для захисту албанців у конфлікт втрутився НАТО. І якщо раніше із провінції тікали албанці, то тепер потік біженців складався із сербів. Врешті, сербські війська вийшли із Косово і більше восьми років край був під управлінням Альянсу і ООН-ської адміністрації. Переговори про статус краю безрезультатно тривали три останні роки і тиждень тому представники Великобританії і США заявили, що Рада безпеки ООН розколота навпіл, а можливості вирішення питання шляхом переговорів повністю вичерпано. В результаті Парламент Косово взяв ситуацію у свої руки. «Ситуація напередодні цієї події склалася таким чином, що з одного боку, багато хто розуміє, якого джина випускають із пляшки, з іншого боку, на даний момент немає жодного іншого сценарію вирішення цієї ситуації… Але це значний поштовх, додаткова аргументація для сепаратистських рухів різного змісту і спрямування» - Олександр Сушко, науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва, УНІАН, 18.02.2008. Незалежність Косово вже підтримали ряд держав-членів ЄЕС, сполучені штати, Афганістан і Туреччина. П’ять держав у складі Європейського союзу виступили однозначно проти: це Іспанія, в якій баскські сепаратисти вимагають свого права на самовизначення, Греція з Кіпром, в якому перебуває невизнана Турецька республіка північного Кіпру, а також Словаччина і Румунія зі значною угорською меншиною. Відмовилися визнавати суверенітет Косово іще ряд вразливих у зв’язку із косовським прецедентом держав: це Азербайджан із його проблемою Нагірного Карабаху, Молдова із невизнаним Придністров’ям, Китай із Тайванем. Обмінялися репліками також Грузія і Росія. Москва пообіцяла скорегувати лінію стосовно проблемних грузинських територій Абхазії і Південної Осетії. У відповідь грузинське керівництво побачили у Косово прецедент для Чечні. Україна офіційно ще не визначила свої позиції щодо Косово, хоча Президент Віктор Ющенко пообіцяв підходити до рішення щодо статусу краю, не як до прецеденту стосовно інших заморожених конфліктів. Тим часом деякі експерти вбачають загрозу у кримських сепаратистах. Проте, вірогідність того, що проголошення незалежності Косово якось вплине на ситуацію в Криму заперечується керівництвом півострова.»

ВЕДУЧА: В ефірі «Я так думаю». Олександре Івановичу, ви закликаєте державу Україну чітко, спираючись на свої національні інтереси та принципи національної безпеки, висловити свою позицію щодо проголошення незалежності Косово. Якщо говорити про чітку і однозначну позицію, я почула її за всі ці дні, коли подія коментувалася в Україні, тільки від пана Джемілєва. Він сказав: «Україна повинна визнати незалежність Косово». Ви згодні пристати на таку пропозицію? Вона чітка і однозначна.

Олександр Кузьмук, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Я рахую, що і моя позиція чітка, і я навіть не передбачаю можливості, що Україна вільно, а не під тиском визнає незалежність Косово. Ми не повинні це робити.

ВЕДУЧА: А що означає «вільно, а не під тиском»? Насправді, говорилося про те, що оскільки Україна прагне інтегруватися до Європи, то їй все-таки доведеться визнавати незалежність Косово, хоча із низкою серйозних зауважень. Я звертаю вашу увагу, більше 27-ми європейських країн визнали незалежність Косово.

Олександр Кузьмук, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Ви знаєте, я з великою повагою сьогодні ставлюся до Словаччини, Болгарії і Румунії, які нові члени НАТО і нові члени Євросоюзу. І вони не побоялися своїх старших партнерів. А враховуючи свої національні інтереси, водночас заявили, що вони не визнають Косово, як незалежну державу. З великою повагою ставлюся до цієї позиції, тому і Україна сьогодні мовчить, як вже традиційно. А я вважаю, що вже, якщо не 17-го, то 18-го повинна була зібратися Рада національної безпеки і оборони України, зібратися Уряд України і визначити чітку і зрозумілу позицію України, враховуючи лише свої національні інтереси.

ВЕДУЧА: Говорячи про національні інтереси України, Ви зокрема дозволили собі достатньо жорсткі заяви, Ви сказали, що декларація про незалежність Косово майже на 100 відсотків підходить до ситуації в Криму. Ви відкрито сказали, що якби її прочитали просто на зібрані Меджлісу, то вона була б ідеально сприйнята, правильно? Більше того, Ви сказали, що в Україні сприятливіші умови для реалізації такого прецеденту, ніж у колись процвітаючій Югославії. Ваші слова?

Олександр Кузьмук, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Абсолютно, і я не відмовлюся ні від жодного свого слова, тому що я дуже добре знаю Крим. Рівно 15 років я прийняв війська під командуванням в Криму і не одну пожежу з почтенным Мустафою ми тушили разом. Тому я приніс резолюцію 12.44 ООН, Ради безпеки ООН, де немає жодного слова про можливість незалежного Косово. І я добре слухав декларацію «Про державний суверенітет Косово». Вона на 100 відсотків підходить і для Криму, і для любої другої частини України, і інших країн, де заморожені конфлікти для проголошення.

ВЕДУЧА: Пане Мустафо, я би хотіла, щоб Ви це прокоментували. Це просто напряму до Вас звернення, апелюють до Вас. Прошу.

Мустафа Джемілєв, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Во-первых, провозглашение независимости Косово – это результат той политики, которую проводил режим Милошевича. Это грубые нарушения прав человека, этнические чистки, и поэтому я думаю, что провозглашение независимости Косово – это выход из ситуации. Он будет в интересах и народа Косово, и той же самой Сербии. То есть, уже не будет больше кровопролитий. Только Сербии необходимо проявить дальновидность и постараться побыстрее установить нормальные человеческие отношения с соседним государством Косово. На сегодняшний день где-то около 25-ти государств признали или заявили о намерении признать Косово. Еще где-то 25 государств заявили, что не будут признавать или же отнеслись скептически, как выражаются журналисты, к проблеме признания Косово. Вы правильно заметили, что Косово, независимость Косово не хотят признавать в основном те государства, которые имеют свои этнические проблемы.

ВЕДУЧА: Можливо, в цьому і є логіка?

Мустафа Джемілєв, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Это понятно, да. У Китая есть Тибет, Тайвань, Синь-Цзянь и Уйгурский район, которые многие годы борются за свою самобытность, самостоятельность против шовинистической политики Пекина. Кипр, Греция, понятно…

ВЕДУЧА: Давайте повернемося в Україну, все ж таки, тому що апелювали до Меджлісу. І водночас Ви якраз єдиний, хто чітко висловився за визнання незалежності Косово, за визнання суверенітету.

Мустафа Джемілєв, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Действительно, сейчас очень много разговоров, сравнений Косово с ситуацией в Украине, в частности приводится Крым. Но я должен сказать, что здесь ничего общего нет, за исключением того, что у нас примерно одинаковая численность населения. У нас где-то 2,5 на Крымском полуострове, а там два миллиона. Но говорить о сепаратизме, нет. Конечно, каждый народ имеет право на самоопределение, но самоопределение не только означает право отделиться и создать свое государство. Самоопределение – это означает, что народ определяется, как, и в каком качестве он собирается жить, или отдельно, или в том же самом государстве. Крымско-татарский народ давно определился. Мы видим свое будущее, как восстановление национальной территориальной автономии, нарушенной в 44-м году в результате преступной политики Советского союза, и в качестве национальной территориальной автономии в рамках украинского государства.

ВЕДУЧА: Скажіть, будь ласка, якщо не Крим, чи може бути Косово прецедентом для інших заморожених національно-територіальних конфліктів, так чи ні? І я хочу перейти до запитання далі.

Мустафа Джемілєв, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Я хочу сказать, что сепаратистские настроение, сепаратистские движения не зависят от каких-то прецедентов или каких-то там резолюций. Они возникают тогда, когда народ чувствует себя неуютно в этом государстве. И поэтому я хочу сказать, что если какое-то государство, ссылаясь на свою ситуацию, не хочет признавать независимость Косово, то это намек на то, что это государство не исключает такой же политики, которая проводилась в отношении Боснии и Герцеговины, в отношении Косово.

ВЕДУЧА: Я зрозуміла Вашу думку. Пане Петіте, дозвольте Вам поставити запитання. Скажите, пожалуйста, если говорить о первых последствиях, говорить только о фактах, которые случились после 17-го февраля, мы имеем достаточно резкие сепаратистские заявления лидеров Приднестровья, Южной Осетии, Абхазии. Сегодня появилась информация о том, что на ускорении переговоров о будущем Кашмира настаивают кашмирские сепаратисты. Причем, они проводят совершенно откровенные параллели между поведением Индии и поведением Сербии. Скажите, пожалуйста, как Вы считаете, вот эти первые проявления являются ли прямыми следствиями так называемой независимости Косово, о которой Вы говорите?

Джеймс Петіт, заступник голови дипломатичної місії США в Україні: Я считаю, что так не должно быть, потому что ситуация в бывшей Югославии является уникальной. Это не прецедент. Распад Югославии уже начался довольно давно. Из бывшей Югославии возникли разные государства и в том числе последнее государство, которое проявилось – это Косово. Так что это просто последний шаг, последняя глава долгой и, к сожалению, кровавой истории в Югославии. И наше решение, то есть, решение соединенных штатов Америки - сразу признать независимость Косово, основано на том, что мы не могли найти другого выхода. Самое главное, я думаю, что для нас, для народа Сербии, для народа Косово – это было найти какой-то путь к миру, к стабильности для них и для всей Европы. И мы долго… У нас были консультации, постоянные консультации с нашими партнерами в Европе с Россией, с другими странами. Совет безопасности ООН даже, как уже намекали, была резолюция 1244, резолюция, в которой действительно была декларация того, что Косово должно перейти под управление ООН, потому что больше не было возможности, чтобы продолжала управление Сербия из-за того, что случилось, из-за конфликтов, из-за этнических чисток…

ВЕДУЧА: Да, но я просила бы Вас не увлекаться историческими экскурсами, а давайте все-таки вернемся к сегодняшним событиям, буквально к тем, которые вот сейчас продолжаются, происходят в Белграде, просто сейчас, когда мы с Вами разговариваем. Вы сказали, что провозглашение независимости – это последний шаг. Сейчас известно, что количество пострадавших от беспорядков в Белграде – это уже 65 человек. В городе тяжелая армейская техника. Как Вы считаете, провозглашение независимости и ее становление остановит ли кровавое противостояние или вызовет новый виток? Прокомментируйте, пожалуйста, эти события.

Джеймс Петіт, заступник голови дипломатичної місії США в Україні: Будем надеяться, что нет. Конечно, мы понимаем, что реакция особенно сербского народа против независимости Косово. Это, я думаю, никому не удивительно. Будем надеяться, мы все очень надеемся на то, что сам сербский народ будет понимать после этой первичной эмоциональной реакции, что действительно самый хороший выход – это принимать это решение. То есть, решение многих стран Европы, чтобы Сербия продолжала свой путь в Европу.

ВЕДУЧА: Но без Косово?

Джеймс Петіт, заступник голови дипломатичної місії США в Україні: Да.

Олександр Кузьмук, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Я би хотів задати питання.

ВЕДУЧА: Одну секундочку, еще один вопрос от меня, если Вы позволите, господин Петит. Опять же, вернусь к последнему шагу. Как Вы считаете, заявление Госдепартамента соединенных штатов Америки об уникальности ситуации в Косово сможет послужить гарантией территориальной целостности таких стран, как Грузия, Молдавия и других стран? Ответ на этот вопрос… Будь ласка, відповідь на запитання ми почуємо після реклами.

Реклама

ВЕДУЧА: В ефірі «Я так думаю». І я повторюю своє запитання до Джеймса Петіта, заступника голови дипломатичної місії сполучених штатів Америки в Україні. Отже, пане Петіте, скажіть, будь ласка, считаете ли Вы, что заявление Госдепартамента соединенных штатов Америки об уникальности косовской независимости сможет гарантировать территориальную целостность таким странам, как Грузия, Молдова, Индия в связи со всем, что мы наблюдаем в последние дни? Прошу.

Джеймс Петіт, заступник голови дипломатичної місії США в Україні: Вы знаете, в международной сфере каждый конфликт имеет свой особенный характер. Я уже объяснил, почему мы считаем условия бывшей Югославии уникальными. Я должен подчеркнуть это слово «уникально» - это значит уникально. Это мы считаем, что ситуация, которая возникла в бывшей Югославии, привела нас в данный момент. Это совсем не касается ситуаций в других странах. Их много. Как Вы уже указали в начале этой программы, есть много регионов, много стран в мире, где бывают части стран, которые хотят независимости и так далее. В каждом случае есть свой особенный характер, но совсем отличается от ситуации в бывшей Югославии.

ВЕДУЧА: Я зрозуміла. Прошу, Олександре Івановичу, Ви хотіли.

Олександр Кузьмук, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Господин Петит, я не могу себе отказать в искушении удивиться такому пренебрежению высокопоставленного дипломата к документам, как резолюция 1244. Может быть, в результате такого отношения американской дипломатии и возникают самопровозглашенные государства. И так как очень Вам нравится слово «уникальность», так может быть, следуя такой же логике, гость департамента соединенных штатов, соединенные штаты, наконец-то признают Тайвань, потому что, действительно, уникальная ситуация Китая и Тайваня. А вы Тайвань до сих пор не признали. А если дальше возникнет у Великобритании, у вашего стратегического союзника проблема Ольстера, вы тоже признаете Ольстер? Так вот мне очень напоминает эта уникальность уже традиционную политику двойных стандартов: этим можно, а вот этим нельзя.

ВЕДУЧА: Спасибі. Пане Петіте, будь ласка, я прошу Ваш коментар. Прокомментируйте.

Джеймс Петіт, заступник голови дипломатичної місії США в Україні: Да, наше решение признать независимость Косово никак не противоречит резолюции 1244. Здесь никакого противоречия нет. Сама резолюция признала, что управление Сербии неприемлемо в данный момент в данной ситуации. А другие примеры, которые Вы ставите: Тайвань и так далее, у нас есть наша всем известная политика и эта политика, за которой мы до сих пор следим.

ВЕДУЧА: Скажите, пожалуйста, господин Петит, это будет последний вопрос, каким образом трактует такой термин, как «уникальность» международное право? Как его можно соотнести с ним? Как его соответственно можно использовать? Были ли подобные прецеденты? Что такое «уникальность» с точки зрения международного права? Хотелось бы услышать Ваше понимание этого вопроса.

Джеймс Петіт, заступник голови дипломатичної місії США в Україні: Я думаю, все ситуации уникальны по-своему, да, и я должен добавить, Косово – это не первая страна из бывшей Югославии, которая достигла независимости. Не было возрождения, насколько я понимаю, когда другие республики бывшей Югославии сделали декларацию независимости, так что будем надеяться, что это последняя страна, которая выходит из бывшей Югославии, но это, как я уже сказал, мы будем надеяться, что это уже конец этого сложного кровавого уникального процесса.

ВЕДУЧА: Спасибо. Спасибі Вам велике за те, що Ви погодилися прокоментувати для нас цю ситуацію. Нагадаю, ми спілкувалися з Джеймсом Петітом, заступником голови дипломатичної місії сполучених штатів в Україні. Зараз в нас є можливість почути думку Москви. Добрий вечір. Добрый вечер, Константин Федорович.

Костянтин Затулін, депутат Державної Думи РФ, директор Інституту країн СНД: Добрый вечер.

ВЕДУЧА: У нас на зв’язку депутат Державної Думи Російської Федерації, перший заступник голови Комітету у справах СНД та зв’язках із співвітчизниками, директор Інституту країн СНД. Константин Федорович, провозглашение независимости Косово уже успели окрестить поражением России. Цитирую: «Концом мифа российской геополитической мощи, проигрышем цивилизационной войны западу, крахом попытки возродить Евразийскую империю». Согласны ли Вы, что независимость Косово – это поражение именно России? Прошу.

Костянтин Затулін, депутат Державної Думи РФ, директор Інституту країн СНД: Если это поражение России, то это поражение всего международного сообщества, которое вместе с провозглашением Косово кануло в лету. Просто-напросто прекратило существование Организация Объединенных Наций, Совет безопасности, система отношений, доверие между ведущими мировыми державами. Теперь выяснилось, что резолюция, которая говорит о территориальной целостности Югославии, ничего не стоит. Не надо спрашивать страну, если хочешь отторгнуть от нее часть территории. Это примерно то же самое, что было в 38-м году с Чехословакией, когда в результате мюнхенского сговора Гитлеру удалось отторгнуть от нее Судеты. После этого Чехословакия сама просуществовала недолго. Так вот поражение это России или нет? Я думаю, что в силу того, что все это более-менее очевидно и большинству государств, в том числе и в Совете безопасности ясно, каковы могут быть последствия всего этого. Это никакое не поражение. Это пролог будущей правоты и утверждение этой правоты.

ВЕДУЧА: Понятно. Вопрос в том, какой ценой будет доказана ваша правота. Константин Федорович, итак, позиция России ясна, но хотелось бы с Вашей помощью понять, как могут развиваться события. Вы заявили, что ситуация в Косово должна стать сильнейшем аргументом для Абхазии, Южной Осетии и Приднестровья, где власть никогда не была навязана силой, ее отстояли с оружием в руках. Следует ли считать Ваше заявление призывом признания Россией независимости этих трех образований? Как себя поведет Россия в этой ситуации? Будет ли она поддерживать независимость этих земель и, возможно, даже защищать?

Костянтин Затулін, депутат Державної Думи РФ, директор Інституту країн СНД: Прежде всего, мы исходим из желания не навредить ситуации в этих регионах, не спровоцировать дестабилизацию военных действий, войны вообще. Мы, как видите, исходим совсем из других подходов, чем наши американские коллеги, которым на это наплевать. Они обеспечили себе в Косово базу, на которой находится 50 тысяч военнослужащих, которые ни за что в Косово не отвечают: ни за порядок, ни за сохранность исторических памятников, ни, наконец, за мир между сербами и косоварами. Они просто там находятся, 50 тысяч солдат на базе Бондстил. Я заметил, что наш американский друг ничего об этом почему-то не сказал, о такой мелочи, как самая крупная база Соединенных штатов за пределами США. Что касается нас, то, да, Вы правы, я считаю, что России следует признать свою ошибку. В свое время Россия так же, как и Украина, вышедшая из шинели Советского Союза, им было не до серьезных разбирательств и они с порога признали независимость Грузии, Молдовы, Азербайджана в границах бывшего Советского Союза, то есть, в границах союзных республик. Но ни одного дня ни Грузия, ни Молдова, ни Азербайджан не распространяли свою юрисдикцию на Приднестровье, Абхазию, Осетию, Нагорный Карабах. Я просто считаю, что эта ошибка должна быть исправлена.

ВЕДУЧА: Понятно, понятно. Спасибо большое.

Костянтин Затулін, депутат Державної Думи РФ, директор Інституту країн СНД: Мне кажется, что в случае с Приднестровьем есть какая-то возможность еще, этим и отличается от ситуации в Южной Осетии или Абхазии, какая-то возможность для диалога. Но в случае с Абхазией и Южной Осетией впечатление такое, что Грузия поставила на постоянную конфронтацию провокации. И в этой ситуации вряд ли можно считать всерьез, что когда-нибудь Абхазия и Южная Осетия по доброй воле, а не военным путем вернутся в состав Грузии.

ВЕДУЧА: Константин Федорович, спасибо. Я не прощаюсь. Мы продолжим разговор. Я бы хотела, чтобы господин Петит прокомментировал сейчас Вашу информацию относительно самой большой американской военной базы за пределами страны. Будь ласка, пане Петіте, я би хотіла почути Ваш коментар з цього приводу. Действительно ли причина в наличии такой военной базы? Прошу Вас.

Джеймс Петіт, заступник голови дипломатичної місії США в Україні: Роль базы, и это очевидно, я думаю, что всем понятно, это обеспечение безопасности в очень нестабильном регионе. Кроме того, насколько я понимаю, это не самая большая база в Америке. И у нас наша база в Рамстенино, по-моему, побольше. Там тоже не американские войска, которые там находятся, там наши натовские партнеры. Но обеспечение безопасности, я думаю, что это что-то положительное. Это для благополучия народа в Косово.

ВЕДУЧА: Спасибо. Я би хотіла попросити повернутися до пострадянського простору присутніх в студії і почути вашу думку з цього приводу. Як Ви вважаєте, пане Мустафа, скажіть, будь ласка, на чому ґрунтується переконання МЗС України, що ситуація довкола Косово не може бути прецедентом для інших заморожених конфліктів?

Мустафа Джемілєв, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Действительно, там уникальная ситуация. Уникальность в том, что, видите ли, в мире, слава Богу, не так часто проводятся этнические чистки и не так часто уничтожают людей по национальному признаку. Действительно, в бывшей Югославии создалась такая ситуация, что совместно уже жить невозможно было. Мы видели по телевиденью многотысячные митинги в Белграде о том, что они против отделения Косово от Югославии, то есть, от Сербии. Вы знаете, мы привыкли к тому, что народы ни в чем не виноваты, а виноваты только правители. Конечно, в какой-то мере это правильно, но если бы граждане Сербии с таким же энтузиазмом митинговали бы против этнических чисток, когда десятки тысяч людей уничтожали, только потому, что они албанцы, только потому, что они боснийцы, они молчали, то, наверное, сегодняшней трагедии не было бы. Но говорить о том, что вот мы не хотим ни в коем случае отделять эту территорию, потому что мы хотим жить в одном государстве, не считаясь с мнением того народа, который живет на этой территории – это абсурд. Вот в этом и уникальность.

ВЕДУЧА: І все ж таки, є і трішки інша версія подій. До Вас, пане Владиславе, хотіла апелювати. От зокрема вважають, що насправді прагнення щодо здобуття незалежності невизнаних пострадянських республік, назвемо їх так, вважається несерйозним і недемократичним, лише тому, що вони перебувають не в тому таборі і в них не ті союзники. Це Олександра Івановича зокрема думка. Ваш коментар і потім, будь ласка, Ви, пане Вадиме. Прошу.

Владислав Каськів, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Ви знаєте, я не дипломат, тому напевно буду говорити переконаннями. От у вас в анонсі програми було запитання «Чи це подарунок сепаратистам?». Я думаю, що це швидше подарунок не сепаратистам, а імперіалістам, тому що коли я слухав Затуліна тільки що, то в мене, їй-Богу, мурашки по шкірі бігали. Я думаю, що насправді, зараз деякі темні сили в Росії потирають руки, тому що вони ще до визнання незалежності Косово вже оголосили про те, що вони готові піддати сумніву статус Абхазії, Південної Осетії, Придністров’я. Очевидно, мали на увазі і Крим. Я би сказав так, коли Путін недавно заявив, що він готовий націлити ракети на Україну, в мене ще тоді виникло питання «А чому ж ми тоді віддали ядерну зброю? І чи якби в Україні залишилася ядерна зброя, чи були би такі заяви з боку Росії?». Тому ці всі речі дуже загрозливі і це не предмет для політиканства. Більше того, це не предмет для піару політичних сил в Україні. Це питання надзвичайно серйозного характеру національної безпеки в прямому і в величавому смислі цього слова. Я розумію, що говорить Мустафа, коли він говорить, що це є наслідок етнічних чисток. Це все правда. Це правда, і правда, що такі проблеми були в Косово. І ми ще до кінця не знаємо весь розмір тих подій, які там були. Але я розумію, що сьогодні там не було такої проблеми. і я розумію позиції сполучених штатів Америки і їхніх союзників, які пішли на цей крок, тому що вони стояли перед вибором менших злів. Але насправді, недооцінювати цю ситуацію просто не можна. І те, що це відкритий ящик… Вірніше не так. І те, що сьогодні говорять, що це не прецедент, нажаль, я мушу сказати, що прецеденти створюють не уряди і не політики, а прецеденти створюють історичні факти. І він є сьогодні. І його наслідки сьогодні дуже важко передбачити навіть самим могутнім урядам в світі.

ВЕДУЧА: Пане Вадиме, які ризики для України в цьому бачите? Про це багато говорять в «Регіонах».

Вадим Колесніченко, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Для начала хотелось бы сделать реплику.

ВЕДУЧА: Прошу.

Вадим Колесніченко, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Господин Путин не заявлял, что он готов нацеливать ракеты на Украину. Это вопрос очень важный и принципиальный. Он ответил, что Россия вынуждена будет защищать свои интересы, если против нее будет военная база.

ВЕДУЧА: Вадиме Васильовичу, давайте домовимося, що це питання риторики, гаразд?

Вадим Колесніченко, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Это вопрос принципиальный.

ВЕДУЧА: Це питання швидше риторики, а сенс був зрозумілий. Прошу.

Вадим Колесніченко, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Да, вы знаете, в риторике и рождаются вот такие уникальные прецеденты, про которые мы сегодня разговариваем.

ВЕДУЧА: Погодьтеся, якщо людина двічі щось повторює, то вона хоче бути почутою. Вибачте, я Вас більше не перериваю, прошу.

Вадим Колесніченко, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Спасибо. По поводу заявления Министерства иностранных дел. Оно, вообще-то, настолько циничное по отношению к собственной Украине. Заявление Министерства иностранных дел, что оно не видит здесь прецедента и проблем…

ВЕДУЧА: України, Ви маєте на увазі?

Вадим Колесніченко, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Украины, безусловно. Оно вообще было необдуманным и очень ошибочным. Для нашей страны, в первую очередь, здесь нужно искать собственные интересы и собственные выгоды, если мы заботимся о своей стране, а не обслуживаем интересы других стран. Потому что мы должны четко понимать, разрушен мир во всем мире и наши договоренности хельсинские, когда весь мир понимал, что есть закон, есть порядок, определенные схемы взаимоотношения между странами. Мы потеряли сегодня лидерскую позицию в ГУАМе. Когда мы заявляем, что мы готовы, по сути, согласиться с независимостью Косово, а члены ГУАМа против этого выступают. Так что мы единственная международная организация, где мы имели какую-то роль лидерскую и потеряли ее только из-за того, что кому-то захотелось прогнуться? А на самом деле, произошли очень серьезные вещи. США отработали свою стратегическую программу по созданию пояса мусульманской нестабильности в Европе. Это борьба США против Европы и борьба США против ООН. А ОБСЕ, кстати, к сожалению, обслуживает сегодня интересы соединенных штатов Америки в этой части. И вот мы должны задуматься, что дальше будет. А есть еще идея великой Албании, которую никто не снимал. А у нас еще в Украине есть Буковина. А у нас еще в Украине есть Русины. И у нас, кстати, если взять аналогию, которая здесь есть, подумать гипотетически, то точно так же может сложиться и для других языковых групп, которые сегодня существуют. И которые чувствуют в отношении себя серьезные притеснения.

ВЕДУЧА: Які мовні групи Ви маєте на увазі, коли Ви говорите про Україну? Про це, будь ласка, одразу після реклами. Прошу.

Реклама

ВЕДУЧА: В ефірі «Я так думаю». Будь ласка, Вадим Колесніченко, які меншини Ви мали на увазі? Уточнюйте.

Вадим Колесніченко, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Я еще раз напоминаю, что я сказал, гипотетически мы можем представить, что национальная меншина такая сегодня существует, как этнические русские – это более семи миллионов человек. Они тоже, если ситуация будет доводиться до абсурда, могут выступить с этим же предложением, потому что косовские албанцы имеют через границу собственное государство. И они не подпадают под определение «право нации на самоопределение». И Украина не в праве признавать независимость, которая добыта незаконным путем, противоречит хельсинскому соглашению, противоречит документам ООН. В противном случае мы начинаем игру абсурда и нарушение всех договоренностей, всех законов. Дальше это хаос.

ВЕДУЧА: Зрозуміло. Я хочу вам повідомити, от щойно з’явилася ця інформація, що сьогодні після екстреного засідання Ради безпеки Абхазії Сергій Багапш заявив, що Абхазія та Південна Осетія в найближчі дні звернуться до Росії, країн СНД і в Організацію Об’єднаних Націй з проханням визнати їхню незалежність. Ваш коментар і Ваш по черзі, прошу.

Мустафа Джемілєв, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Я, во-первых, хотел бы несколько слов по поводу высказывания господина Затулина.

ВЕДУЧА: Прошу.

Мустафа Джемілєв, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Он говорил о том, что Россия совершила большую ошибку, признав Грузию, Молдову в тех границах, в которых сейчас она существует. По чисто, видимо, дипломатическим соображениям он тут не упомянул Украину. Будучи в Крыму, он заявлял о том, что была ошибка России, что признала Крым в составе Украины. Я хочу сказать, что именно вот такого рода заявления, посягательства на территориальные целостности независимых государств и создают вот такую угрозу, угрозу межнациональных конфликтов.

ВЕДУЧА: Тепер щодо ситуації?

Мустафа Джемілєв, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Я думаю, что главная все-таки ошибка России была в том, что она поддерживала террористический режим Милошевича. Вместо того, чтобы употребить все свое влияние на этого человека, на власть Югославии, чтобы прекратились те безобразия, которые творились на территории Югославии, этого Милошевича в Москве принимали, как национального героя. И, пожалуйста, результат. Он говорил о том, что вот сейчас провозглашение Косово – это посягательство на территориальную целостность Югославии. Кстати говоря, не Югославия. От термина «Югославия» Сербия отказалась еще в 90-е годы. Речь идет о территориальной целостности Сербии в данном случае. А что касается Югославии, то ее территориальная целостность, начиная с 92-го года, уже давно нарушена. Создались в ней независимые государства.

ВЕДУЧА: Давайте повернемося до поточних подій. Ця ситуація в Грузії, оскільки йдеться про країну Грузія?

Мустафа Джемілєв, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Что касается Грузии, конечно, если придерживаться принципа права на самоопределение, то каждый народ должен определяться так, как он считает нужным. Но в данном случае скажем на примере Абхазии. До начала конфликта, межнационального конфликта в Абхазии проживало 17 процентов абхазцев. Сейчас, по-моему, 99 процентов там абхазцев. Для того, чтобы говорить о самоопределении Абхазии, наверное, нужно вернуть всех беженцев, вынужденных беженцев, кстати, ставших вынужденными с помощью также и российских войск, вернуть их в Абхазию, а потом провести референдум и давайте будем определяться.

ВЕДУЧА: Спасибі. Олександре Івановичу.

Олександр Кузьмук, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Цікава логіка у Вас, Мустафа, але я Вас підтримую в тому, що я при всій повазі до пана Затуліна не сприймаю його крайнє речення щодо кордонів нових держав на теренах СРСР. Це неможливо і це може привести до самих серйозних наслідків. Держава сталася і є кордони, вони повинні бути вільними. Але я хотів би застерегти по поводу терориста Мілошевича. Ви його не знаєте, а я його добре знаю і зустрічався з ним декілька разів, тому що з 92-го року я в тій чи іншій мірі приймав участь в стабілізації ситуації в Югославії. І знаю, що таке чистки. Ніяких чисток. І європейська спільнота визнала, що питання перед тим, як були введені війська НАТО щодо тероризму і чисток етнічних були перебільшені. Не нагадує вам Ірак зі зброєю масового знищення, що треба увійти у війська, треба досягнути своєї цілі, треба створити міф і він був створений. Євросоюз, НАТО, сполучені штати Америки з першого дня прийняли бік албанського населення. І це всім ясно. Мілошевич не міг бути союзником, не міг бути партнером. А керівництво визвольної армії Косово – партнери, які одразу і звернулися. І та ж пом’янута база Бонстіл, а я не ній був декілька разів, тому що розгортав наші війська там, так от із тисяч робітників цивільного населення лише албанці. Жоден серб не приймався на роботу. Це в той час, коли збідніло із-за війни населення. Це прийнятий був Європою один бік – албанський. Тепер щодо населення в Абхазії 92 відсотки. Так от, коли 90 відсотків стало в Косово, тоді і почалась боротьба за незалежність. Якщо стане 90 відсотків в Криму кримських татар, то тут питання і не треба задавати. Це невірний приклад. Ми повинні виходити з іншого. В нашій країні більше ста національностей, більше 70-ти релігійних конфесій. Ситуація набагато гостріша, ніж в Югославії 91-го року, ніж у нас. Але у нас вистачило волі політичної і мудрості не припустити конфлікту, хоча підстави були. Давайте згадаємо події в Криму і згадаємо події в Шебітовці 95-го року, де ми з вами їх урівноважили.

ВЕДУЧА: Олександре Івановичу, оскільки Ви згадали про політичну мудрість, то просте запитання виникає. От Україна зараз фактично мовчить, я вважаю, так, на державному рівні і політикум достатньо мовчазний. Охочих балакати на цю тему, повірте, публічно принаймні, небагато. Скажіть, будь ласка, чому в Україні?.. Це запитання абсолютно до всіх, тому що представники політичних сил в той чи інший час перебували при владі. Скажіть, будь ласка, чому в Україні досі не розроблено свою власну косовську політику, яка б теоретично зараз повинна була б увінчатися нормальною, зрозумілою і чіткою заявою? Прошу.

Олександр Кузьмук, народний депутат України, фракція Партії регіонів: А лише косовська. А давайте пригадаємо минулого року прийняття рішення щодо розгортання елементів в Польщі і Чехії. Україна, що свою думку висловила? Це поблизу наших кордонів.

ВЕДУЧА: Чому?

Олександр Кузьмук, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Чому? Вона чекає вказівок і порад.

ВЕДУЧА: Прошу. Як Ви вважаєте? І очевидно, ви, панове, прошу.

Костянтин Затулін, депутат Державної Думи РФ, директор Інституту країн СНД: Можно мне сказать?

ВЕДУЧА: Обязательно. Константин Федорович, обязательно. Сейчас я буду переходить к Вам после того, как выскажутся эксперты. Прошу, пане Мустафо.

Мустафа Джемілєв, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Во-первых, по поводу демографической ситуации в Косово. Как она изменялась Александр Иванович, видимо, не совсем в курсе. Исход сербов из Косово начался еще в 1690-м году. Это призыв патриарха Арсения ІІІ, потому что надвигались турки и они вместе с австрийскими, венгерскими…

ВЕДУЧА: Пане Мустафо, я перепрошую, в нас залишилося небагато часу. Чому немає розробленої косовської політики в Україні?

Олександр Кузьмук, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Косово - была столица и столица патриархата, столица всей сербской государственности.

ВЕДУЧА: Крапка на історичних екскурсах, я перепрошую.

Олександр Кузьмук, народний депутат України, фракція Партії регіонів: При Турецкой войне, когда насильственно были перенаселены и исламизированы албанцы.

Мустафа Джемілєв, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Хорошо, хорошо. У нас мало времени, я не буду с Вами на эту тему спорить.

ВЕДУЧА: Ми маємо чи не маємо свою позицію щодо Косово?

Мустафа Джемілєв, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Я хочу сказать, что государство Украина, а на карте мира 193 или 196 государств, не может разрабатывать политику, утонченную политику по всем странам. Украине достаточно придерживаться общечеловеческих европейских цивилизованных принципов, принципов уважения к международному праву, принципов уважения прав народов на самоопределение. Исходя из этого, немного разумно мы можем принять…

ВЕДУЧА: Тобто, мовчати – це також політика, я правильно Вас зрозуміла?

Мустафа Джемілєв, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Это не молчать, конечно. Я, например, считаю, что четко должна высказать свою позицию Украина и признать независимость Косово.

ВЕДУЧА: Насправді, те, що зараз відбувається, називають косовським тестом. Константин Федорович, скажите, пожалуйста, не опасается ли российское руководство, что распространение косовского опыта на непризнанные республики постсоветского пространства?.. Я надеюсь, Вы слышали заявление господина Багапша о желании просить суверенитета и подымать вопрос о суверенитете Южной Осетии, да, ту, что я цитировала информацию?

Костянтин Затулін, депутат Державної Думи РФ, директор Інституту країн СНД: Да, да.

ВЕДУЧА: Так вот, не опасается ли российское руководство, что распространение подобного опыта вызовет проблемы внутри России? Можно ведь говорить о российских автономиях. Чечню, я думаю, тоже уместно вспомнить в данном контексте. Как вы пройдете косовский тест?

Костянтин Затулін, депутат Державної Думи РФ, директор Інституту країн СНД: Россия делает вывод из всего, что происходит вокруг Косово, что, прежде всего, надо быть сильной и опираться на собственные возможности, что невозможно в мире, где не ценится слово, где, в конце концов, в любой момент ради политической конъюнктуры такая православная страна, как Украина готова предать такую православную страну, как Сербия. В этой ситуации всегда нужно быть уверенным, что ты достаточно контролируешь ситуацию на своей территории. Хотя бы на минуту, если бы у наших партнеров на западе было впечатление, что они могут безнаказанно признать Чечню или какую-то другую российскую автономию независимой, я уверен, они бы это сделали. И мы делаем этот вывод из того, что происходит с Югославией и Сербией. А теперь я хочу сказать несколько слов о том, что уже было сказано, потому что было много вранья.

ВЕДУЧА: Прошу, прошу.

Костянтин Затулін, депутат Державної Думи РФ, директор Інституту країн СНД: Начнем с заявления вашего американского гостя. База Бондстил, которая находится в Косово, не несет никакой ответственности за порядок в Косово. База Бондстил просто находится там, потому что так в Америке формулируют ее нахождение американские интересы. За порядок в Косово, за отсутствие конфликта в Косово отвечают миротворческие силы, состоящие из войск НАТО. И, кстати говоря, в этих силах участвует и украинский контингент. Наш с 2003-го года в этом чужом пиру похмельем не занимается. А вот то, что касается базы американцев, то она просто там находится, потому что таким образом косовары расплатились с Америкой за ее поддержку независимости Косово, созданной под крылом НАТО и Соединенных штатов. Это же видно, кого именно косовары сегодня приветствуют. Прежде всего, тех, кто вопреки собственным словам обманул Сербию и провел независимость Косово. И второе, что я хотел бы заметить.

ВЕДУЧА: Да.

Костянтин Затулін, депутат Державної Думи РФ, директор Інституту країн СНД: Господин Джемильев выступает довольно часто, как профессиональный провокатор, в том числе в моем отношении. Я никогда не заявлял о том, что Крым не нужно было признавать украинской территорией. Я в ладах с реальностью и знаю, что Крым находится в составе Украины. Но я говорил о том, что в Крыму следовало бы учесть интересы культурные, национальные того населения, которое там находится, в том числе, кстати говоря, и крымских татар. Не навязывать там единственный государственный украинский язык и так далее. Вот это я говорил, господин Джемильев.

ВЕДУЧА: Понятно. Константин Федорович, я прошу прощения.

Костянтин Затулін, депутат Державної Думи РФ, директор Інституту країн СНД: А то, что Вы мне приписываете, сочиняете Вы сами.

ВЕДУЧА: Мы Вас услышали. Мы уже вынуждены заканчивать, поэтому позвольте финальный и очень простой вопрос в связи с той информацией, которая была озвучена. Южная Осетия и Абхазия собираются обращаться и к России в том числе. Вы будете поддерживать их в желании получить суверенитет?

Костянтин Затулін, депутат Державної Думи РФ, директор Інституту країн СНД: Мы будем рассматривать их.

ВЕДУЧА: Будете рассматривать?

Костянтин Затулін, депутат Державної Думи РФ, директор Інституту країн СНД: И их обращение.

ВЕДУЧА: Ясно. Спасибо большое. Спасибі. Нагадаю, з нами спілкувався Костянтин Затулін, депутат Державної Думи Російської Федерації, перший заступник голови Комітету у справах СНД та зв’язках із співвітчизниками, директор Інституту країн СНД. Ще раз спасибі, Костянтин Федорович. Панове, ми повертаємося до студії. Фінальне запитання, яке я хотіла поставити, все ж таки, про косовський тест, будь ласка. Що я маю на увазі? От зараз, насправді, небажання або неможливість, або певна мудрість України, кожен це розумію по-своєму, виявляється в тому, що рішення і чіткої позиції немає. Ми вичікуємо. Як ви вважаєте, наша здатність сформулювати свою позицію, чи є вона до певної міри тестом на українську державність, на її зрілість? Прошу, пане Вадиме, починайте. І ми йдемо до фіналу.

Вадим Колесніченко, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Я хотел бы ответить на вопрос «Почему политики отмалчиваются?». Я могу сказать, что Премьер-министр оппозиционного правительства Виктор Янукович в первые же часы провозглашения независимости сделал официальное заявление о том, что в данном случае растоптаны хельсинские соглашения, нарушен мировой порядок. И он призывает всех лидеров мировых держав собраться на международную конференцию для того, чтобы определить правила игры. И более того, он заявил, что полученная независимость таким способом, незаконным, она неприемлема для Украины. Это четкая и ясная позиция человека, который отстаивает правовой порядок в мире. А что касается косовского теста для Украины, то я думаю, что для нашего государства это очень серьезное испытание, потому что это очень серьезный звонок. Если мы не изменим внутри страны этнополитическую политику, если будет продолжать государство насаждать этноуникальную монополитику, моноязык и унижать права других наций, народностей, языков, то мы получим аналогичный вариант еще в большем и серьезном масштабе.

ВЕДУЧА: Спасибі. Пане Владиславе, прошу.

Владислав Каськів, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Моя відповідь, що світ в шоку знаходиться і в шоку не лише політики і високопосадовці, а і прості люди, багато з них, які відчули на собі всю складність цих проблем міжетнічних конфліктів. Бо це чіпає всю Європу. Фактично всього світу проблема. Що стосується перспектив, я думаю, що ми стоїмо, нажаль, на порозі нового параду суверенітетів, але це буде кривавий парад. І нам до нього треба готуватися серйозно. Я, до речі, в цьому контексті думку Затуліна хочу продовжити, тому що ще після того, коли стало питання Тузли для України, Україні вже треба було серйозно подумати про те, як себе самій захищати. І очевидно, вже сьогодні повинно стати на повістку дня питання про відновлення ядерного потенціалу в українському парламенті.

ВЕДУЧА: От Ви вдруге про це згадуєте.

Владислав Каськів, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Тому що інакше при такій риториці інакше ми себе не захистимо. І розраховувати на когось нам буде дуже важко. А те, що є факт, який не заперечує ніхто, порушення десятків міжнародних угод – це правда, але ми повинні звикати до нової політичної реальності і Україна тут повинна бути не сателітом, а виробляти свою позицію. Я би навіть сказав, претендувати на лідерську позицію в регіоні, бо світ породжує нову реальність.

ВЕДУЧА: Прошу, Олександр Іванович.

Олександр Кузьмук, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Такі речі, як відновлення ядерної зброї я не приемлю, хоча людина військова. Нам не треба лізти за межі нашої держави, нам треба лад в себе в державі навести. І от якраз для нас це сигнал і, дійсно, тест. І я сьогодні не ставив в якусь унікальну позицію Крим. В нас і без Криму багато проблем. Перше, що ми повинні зробити – сказати чітко свою позицію, що ми не можемо визнавати такі речі, як Косово. По-друге, я вже казав, що в нас 100 національностей, але ні жодна не може бути унікальною. 100 національностей – це наше багатство. Вони всі об’єднані в єдину сім’ю – український народ. І ніхто не має права на унікальність, якісь дивіденди, преференції і перевагу. На цьому поставити крапку. Далі у нас серйозний розкол суспільства, держави. От перше, що треба зробити – зліпити цю державу і навести в ній лад. Оце буде результатом серйозного тестування.

ВЕДУЧА: Будь ласка, прошу, пане Мустафо.

Мустафа Джемілєв, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Я хотел бы, во-первых, по поводу профессионального провокатора Джемилева, о котором говорил Затулин.

ВЕДУЧА: Прокоментуйте, будь ласка.

Мустафа Джемілєв, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Дело в том, что если бы Затулин действительно говорил бы, будучи в Крыму, только о том, что русский язык надо развивать и сохранять свою культуру, то конечно, он не был бы персоной «нон грата» и его не выставляли бы за пределы Украины. Именно за провокационные заявления, за нагнетание сепаратистских настроений он был выдворен из нашей страны – это одно. Главный здесь принцип, вы посмотрите на логику, как же так православная Россия, славянская Россия должна была предать славянскую православную Сербию и поддержать?.. Вот если мы будем вот так подходить к славянам, мусульманам, то тогда мы очень далеко пойдем, тогда, действительно, мы будем жить в постоянном конфликте. В данном случае, я думаю, нужно исходить из общечеловеческих ценностей независимо от того православный он или мусульманин, или католик. И я бы не стал драматизировать ситуацию, сложившуюся с провозглашением независимости Косово. В конце концов, подавляющее большинство мира, стран в мире признают. Сейчас уже ведущие государства, ведущие цивилизованные демократические государства признали эту страну. Мы можем, конечно, не признавать. Генеральный секретарь ООН сказал: «В конце концов, это право каждой страны». От того, что Украина не признает, Россия не признает, Косово будет продолжать жить независимой жизнью. Просто для того, чтобы был мир, порядок, было взаимное согласие нужно уважать права каждого народа.

ВЕДУЧА: Спасибі. От між іншим, зокрема говорилося про недосконалі заяви МЗС, ми про це згадували сьогодні, теоретично повинна була б ще бути заява Парламенту, правильно, панове депутати? В мене є от дві хвилини буквально на цей ліричний відступ. Правда?

Владислав Каськів, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Звичайно.

ВЕДУЧА: От ви здатні взагалі приймати якісь рішення, як ви оцінюєте?

Олександр Кузьмук, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Абсолютно.

ВЕДУЧА: Більше того, ви згадували про ядерну зброю. Я вам нагадаю, якщо ви не уявляєте, який вигляд ви маєте, от людей з кульками. Насправді ці кульки – це є опозиція і коаліція. Ось так виглядає сьогоднішній український Парламент. Люди з кульками і їм ядерну зброю. Серйозно, як ви собі це бачите? Це не так смішно. Прошу, зреагуйте на мої слова.

Олександр Кузьмук, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Фракція «Партії Регіонів» показала приклад всім іншим політичним силам. Вона визначилася щодо подій в Косово і зробила заяву.

ВЕДУЧА: Це ж не рішення Парламенту, Олександре Івановичу.

Олександр Кузьмук, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Причому, вона запропонувала, наша партія, провести в Україні міжнародну конференцію з цього питання.

ВЕДУЧА: А рішення Парламенту, принаймні, коли ми зможемо почути?

Олександр Кузьмук, народний депутат України, фракція Партії регіонів: Коли буде принципове рішення Парламенту прийняте щодо НАТО, щодо процесів, які йдуть по репресіям в Україні, по вирішенню соціальних проблем, тоді і буде розблоковано Парламент.

ВЕДУЧА: Як Ви вважаєте, пане Джемілєв? Прошу.

Мустафа Джемілєв, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Я думаю, расстановка сейчас сил в парламенте такова, что абсолютной уверенностью будет признание Косово или нет, пока нельзя сказать. Возможно, не хватит нескольких голосов. Но пройдет время и все равно Украина признает, во всяком случае, вынуждена будет признать независимость Косово.

ВЕДУЧА: Спасибі, спасибі. Ви хочете зреагувати? Зреагуйте. Я просто до Вас апелювала, Ви підняли цю тему.

Владислав Каськів, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: Дуже коротко. Просто в Парламенті, знаєте, як зараз жартують? Що є шарики, а немає роликів.

ВЕДУЧА: Я не знаю чи тут аплодувати чи плакати.

Владислав Каськів, народний депутат України, фракція Блоку НУ-НС: А що стосується серйозного, то я сказав би так, що Україна, до речі, якраз не найгірші зразки демонструє вирішення національних питань. І зокрема у стосунках з нашим братнім татарським народом. Україна ставить питання, по суті, зараз не асиміляції татар, а їх інтеграції в українську реальність. І ми цим гордимося і на цьому повинні будувати нашу національну політику.

ВЕДУЧА: Спасибі. Спасибі, панове. Ми змушені завершувати. Я тільки хочу сказати, що ми тут так достатньо жваво веселилися з приводу парламентських кульок. Насправді, поки ви граєтеся кульками, ви програєте наше майбутнє, кожного з нас. Ви про це не забувайте. І я сподіваюся, що це розуміють усі, хто нас дивляться. Дякую. Це була програма «Я так думаю». Доброї ночі та удачі. Спасибі вам усім, панове. Олександре Івановичу, спасибі Вам. Пане Мустафо, дякую Вам.

Стенограма підготовлена компанією Sourcer