Голос за кадром: Добрий вечір. У прямому ефірі конфлікт-шоу «Дуель».

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Я, Юрій Рогоза, викликаю на двобій Богдана Бенюка, не маючи до нього жодних претензій творчих або особистих, а лише тому, що він є прихильником дискримінаційної та незаконної, на мій погляд, мовної політики, що існує в Україні зараз.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Я, Богдан Бенюк, приймаю виклик свого товариша пана Рогози, і думаю, що наша сьогоднішня бесіда буде цікава. Тим паче, що питання, яке ми піднімаємо, воно надзвичайно актуальне, і болить кожному. І хай серце наше сьогодні не страждає, а ми тільки тішимося від спілкування.

Голос за кадром: На майданчик запрошується Народний артист України Богдан Бенюк. На майданчик запрошується телесценарист, драматург Юрій Рогоза. Панове, Олександр Мельничук.

ВЕДУЧИЙ: Панове, як завжди спочатку формальність, чи ви готові ви до дуелі? Якщо так, то, будь ласка, до бар‘єрів. Перш, ніж ми розпочнемо цей двобій, я представлю суддів. Сьогодні це Ольга Сумська, Заслужена артистка України; Олесь Санін, кінорежисер; Юлія Литвиненко, телеведуча; Ігор Лопатьонок, член Асоціації продюсерів України. Кожен з них має визначити переможця сьогоднішньої дуелі. Сподіваюся, що їхні оцінки будуть об’єктивні, і не залежатимуть від власних симпатій. Крім того протягом програми за вас голосуватимуть глядачі, і саме їх голоси стануть вирішальними. Телефони інтерактиву працюють протягом усієї програми.

Голос за кадром: Якщо ви голосуєте за Богдана Бенюка – набирайте 8-044-537-55-01, якщо за Юрія Рогозу, ваш номер – 8-044-537-55-02. Проголосувати можна також за допомогою смс. Для цього відправте повідомлення з кодом учасника на номер 4554. Ми чекаємо на ваші дзвінки і смс протягом усієї програми. Поєдинок перший.

ВЕДУЧИЙ: Отже, в кінопрокаті мовний конфлікт. Глядачі протестують під гаслом: «Хочу дивитися кіно на російській». Прокатники скаржаться на те, що вже зірвано кілька світових кінопрем‘єр. Тим часом чиновники мінкульту продовжують наполягати на тому, що, на необхідності впровадження української. Що це – спроба популяризації державної мови чи насилля над особистістю? Отже, панове Богдане, Вам кинули виклик. Ви маєте право першим поставити питання Вашому опонентові.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Мене здивувало, що такий виклик, по-перше, даєш ти, бо ти сам прекрасно роузмієш, в якому стані є українська мова в Україні. І чим більше ми її будемо підтримувати в нашій молодій державі, яка розвивається, мені здається, їй треба дати життя і підтримати її. А з огляду на те, що фільми мають різними мовами – це зрозуміло, як я жартую, всім. І без сумніву воно так і є. Мені здається, наша біда тільки єдина, що ми всі в державі нашій не виконуємо до кінця всі ті закони, які є. І як тільки нам вдасться виконати їх кожний особисто на будь своєму місці буде виконувати їх до кінця, тоді все буде ставатися добре, і не буде виникати таких двотолкових питань з приводу, чи давати українське кіно, чи не давати, чи давати субтитруванню українською мовою, чи не давати, і так далі. Це нонсенс. В будь-якій державі…

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Ти інтелігентна людина, ти дуже чудово все розумієш і так само чудово це викладаєш. З Вашого дозволу, я просто почав українською мовою, аби продемонструвати всім, що я її знаю, що я нею володію, я можу вільно нею спілкуватися. Але перейду на російську ще ж більш поважної причини. Дело в том, что там, за стенами студии, в своей повседневной жизни я разговариваю на русском языке, как и большинство из вас. И я не хочу здесь перед лицом миллионов зрителей быть каким-то другим Юрием Рогозой. Не тем, который только что на ступенях курилки слышал только русскую речь вокруг себя и от работников студии, и от охранников, и от гостей. Я не услышал там украинского слова. Я не говорю, что это хорошо. Я говорю, что это так.

ВЕДУЧИЙ: Ви не будете заперечувати цей факт?

Богдан Бенюк, Народний артист України: Ні-ні, хай говорить.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Нет, я, если можно, скажу. Дело в том, что вот тот мир, который живет за стенами студии, он и сейчас продолжает жить. Сейчас хирурги, переговариваясь на русском языке, спасают кому-то жизнь, сейчас милиционеры, может быть, рискуя нарваться на пулю, по рациям по-русски переговариваясь, ловят опасного бандита, электромонтеры чинят провода, чтобы у нас был свет, и тоже переговариваются по-русски. Эти люди – украинцы, граждане Украины, они не меньшие патриоты, чем тот, кто говорит на украинском. Почему они, придя сегодня на последний сеанс, или завтра в свой выходной в кинотеатр, должны испытывать какое-то неудобство только из-за того, что они являются гражданами Украины, для которых родным языком, языком жизни является русский? А ведь ты понимаешь, Богдан, что воспринимает душа человека искусство на том языке, на котором человек живет.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Для тебе існує проблема, тобі не дають розмовляти російською мовою? Дають. Фільми російськомовні ти бачиш кожен день, маса великих. Книжки російськомовні є? Є. Є в тебе якийсь затиски? Преси немає російськомовної чи ще? Чому раптом в тебе..? От, скажи мені, будь ласка, ти теж інтелігентний, дуже мудрий чоловік. Чому в тебе раптом виникає таке коло питань, супротивних того, що, наприклад, ставиться за те, щоб повернулася українська мова в Україну? Невже це таке велике питання, важко тобі..? Ти ж бачиш, спілкуєшся. Почекай секундочку, я тебе не перебивав. Ти спілкуєшся українською легко мовою. Ти спілкуєшся російською легко мовою. То невже росіянам, в Україні живучи, важко вивчити державну мову? Я ще раз підкреслюю – державну мову. Ніхто не говорить про те, і ми в даному випадку не кажемо про те. Ми сьогодні зійшлися на тому, що фільми мають іти російською мовою. Звичайно, що мають іти, вони і повинні так іти. Я це відстоюю. Тільки субтитри мусять бути, як в кожного іноземного фільма, українською мовою. От про що ми говоримо. І будь-який фільм, дивися, що зараз… Тим пам‘ятаєш, в Донецьку була недавно така ситуація, де звернення зібралося тих, хто виступив з транспарантами і лозунгами про те, що дайте нам возможность смотреть фильмы на родном, русском языке. І мало того, вони ще лист склали до іноземних артистів, до Бельмондо, там, і так далі, що їм…

ВЕДУЧИЙ: Депардьє, Делона.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Ти уявляєш, і Делон в Франції буде переживати. То він буде дивуватися, чому це в Україні раптом стало таке питання, бо Делон до українця має звертатися російською. Стоп, почекай. Я пропоную так – Делон повинен говорити французькою мовою, і субтитри мають іти українською мовою. Оце буде правильно. Тому то ми оригінал хочемо бачити фільму, а не так, як було за Радянського Союзу, де нам обрізували, не показували, що цей на Каннах фільм виграв або не виграв, а потім ми будемо таким чином чути і англійську мову, і російську нормальну мову. Тому що ти говориш російською мовою погано.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Да?

Богдан Бенюк, Народний артист України: В тебе погана російська мова. Ну, точно так, как у меня. Если я сейчас буду говорить на русском языке, оно будет точно… Я чую відразу, що ти є з України.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Богдан…

ВЕДУЧИЙ: Удар під дих.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Да.

ВЕДУЧИЙ: Ви, до речі, за російську як за другу державну виступаєте?

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Мое произношение выдает, безусловно. Произношение мое безусловно выдает то, что я украинец.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Ну, от бачиш.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Но это не мешает мне быть одним из самых восстребованных сценаристов Москвы сегодня. Я владею этим языком.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Ти думаєш, що якщо… Ти думаєш, я не вмію російською мовою? Прекрасно вмію говорити російською мовою.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Ты прекрасно умеешь говорить на русском языке.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Але я відстоюю позицію того…

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Ты единственное - сказал сейчас две страшные вещи.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Які?

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Ты сказал, россияне, которые живут в Украине. А я говорю не о россиянах. Я говорю об украинцах, не важно, какого происхождения. В том числе и этнических украинцах, для которых просто языком жизни является русский. С какой стати мы будем их (интермешами) делать здесь? И второе, ты заводишь…

Богдан Бенюк, Народний артист України: Не треба, слухай, ти зараз ставиш…

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Извини, я не ответил.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Ти заводиш, слухай, чекай. Ти абсолютно… Я тобі не зможу дати цей…

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Ты меня спросил. Богдан, подожди, дай мне ответить.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Ти переносиш в політику, а тут зовсім інша штука.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Нет. Мы говорим только о жизни.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Кожна, будь-яка кінематографічна річ, вона складається з елементарного – з фінансування. Стоїть питання просто, що дистрибьютори всі, які роблять фільми для України, вони просто в ціляї економії ставлять те, що претензії до того, аби українською мовою не озвучувати фільми, не підписувати титри, і так далі. Тобто, розумієш, в чому? В фінансуванні. Ти зараз говориш про політику.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Подожди, какая политика, Богдан?

Богдан Бенюк, Народний артист України: І я… Абсолютно про політику.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Почеку? Подожди. Ты меня только что спросил, хочу ли я, считаю ли я нужным спасти украинский язык, не дать ему исчезнуть. Да? Ну, конечно, да. Но не ценой уничтожения русского языка в Украине.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Хто ж його уничтожает?

ВЕДУЧИЙ: Так я хочу уточнити: Вам потрібна російська як друга державна мова? Ви про це говорите, чи просто..?

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Если я сейчас начну декларировать взгляды о статусе, назвать его официальным, вторым официальным, или еще как-нибудь, Богдан опять скажет, что я говорю о политике. Этот язык уже…

ВЕДУЧИЙ: Чи збереження мови в мистецтві?

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Этот язык уже завоевал себе статус языка главного в Украине тем, что на нем происходит большинство жизни в нашей стране в эту самую минуту.

Богдан Бенюк, Народний артист України: І хто ж… Знову ж таки повторююсь, ніхто ж проти цього не виступає. Єдине, ощ я тобі суперечу, чому я таке кажу. Таке саме право на існування інших фільмів мають не тільки росіяни, а мають і татари, які живуть, і болгари, і так далі, всі національності. Бачиш, но чомусь питання ти, як мудрий чоловік, ти раптом відстоєш це питання. Чому? Від того, що ти стоїш у партії СЛС, чи що?

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Нет, наоборот.

Богдан Бенюк, Народний артист України: А від чого?

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Потому что я стаю на этих человеческих позициях, я вступил в партию СЛС. Все с точностью до наоборот. И я хочу сказать, что безусловно, я за то, чтобы и татары, и… Тут европейские законы существуют. Нам не нужно ничего изобретать.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Абсолютно правильно.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Все меньшинства должны иметь возможность смотреть фильм на своих языках. Но дело в том, что русский язык в Украине является не языком меньшинства, а языком большей части народа Украины.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Тут ти помиляєшся, тому що за Конституцією і за переписом титульна нація є українська. І за переписом сімдесят…

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Не люблю вот это гибисовское выражение.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Ну, я тобі зараз скажу. То країна як називається – Україна. Правильно? Ти живеш в Україні. Значить, мова яка державна? Українська.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Страна Бельгия называется, то там мова бельгийская.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Ні-ні-ні, не треба, не правда. От, ти зараз ображаєш мене, тому що я, як патріот України, як житель України, я захищаю свою прадідівську мову. Прадідівську – зверни увагу. А ти зараз говориш абсолютно якісь, знаєш, такі фантасмагорійні почуття з приводу загальних таких понять про те, що ущімляють права. Які права ущімляються? Ні жодної нації на Україні, їх більше ста є.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Богдан…

Богдан Бенюк, Народний артист України: Почекай секундочку. Їх більше ста є. Жодна нація не потерпає в мовному питанні на Україні, тільки українська нація з приводу того, що в Донецьку. От, зараз ми говоримо, власне, про Донецьк. Як кажуть, в кінотеатрі там українські фільми не ідуть, не ідуть, будуть казати, що там менший попит, менше відсотків ходять, дистрибьютори тратять гроші, в прольоті всі. Є там україномовні газети? Нема. Ну, ті давні речі, які існують давним-давно. То невже люди там, які живуть на Сході України, і себе вважають українцями російськомовними, невже їм так важко і невже це так складно – вивчити українську мову?

ВЕДУЧИЙ: Чому досі не було вжито, чому..?

Богдан Бенюк, Народний артист України: І спілкуватися? Чому так ні? Шістнадцять років існує держава. І ми ці питання піднімаємо, ми їх ставимо…

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Спроси меня, обязаны ли они выучить украинский язык?

Богдан Бенюк, Народний артист України: обов‘язково.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Спроси меня.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Нащо? Ти ж сам даєш відповідь.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Мне бы очень хотелось, чтобы они ее выучили. Но не обязаны.

Богдан Бенюк, Народний артист України: А отут ти помиляєшся. Вони обов‘язково повинні вивчити.

ВЕДУЧИЙ: А що вони зобов‘язані?

Богдан Бенюк, Народний артист України: І, власне, ми добиваємося того, що кожен цей громадянин, який живе в Україні, так званий народ України, вони повинні знати мову цієї держави, хочемо ми того чи не хочемо.

ВЕДУЧИЙ: Розумієте, з ваших вуст «повинні» прозвучало, як «зобов‘язані», як тиск.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Зобов‘язані, правильно.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Именно так. Да. Именно в этом…

ВЕДУЧИЙ: Що треба зробити для того, щоб захотіли вивчити?

Богдан Бенюк, Народний артист України: Я тобі зарар скажу.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Совершенно верно. Я совершенно согласен.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Що зробили? Дивися. Я, мені попало в Америці…

ВЕДУЧИЙ: Зачекайте, дайте ж сказати трошки.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Богдан, ты не даешь мне сказать.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Почекай, зажди. Мені попало в Америці…

ВЕДУЧИЙ: Та Ви скажете ще, програма попереду.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Да секундочку, чекай. Мені попало в Америці перебувати в той час, коли іспанці заспівали гімн в Америці іспанською мовою. Знаєш, що зчинилося в їхньому керівництво все?

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Да не знаю я, что было в Америке, Богдан, я знаю, что происходит здесь.

Богдан Бенюк, Народний артист України: А от я тобі скажу. Тому що кожний народ, він захищає, повинен захищати свою позицію.

ВЕДУЧИЙ: Так, тепер слово Рогозі. Так, будь ласка.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Во-первых, у меня сейчас появилась горестная мысль очень. Я хочу ее озвучить прежде, чем ответить. Помните, ну, моего поколения и старше меня люди помнят, Штепсель и Тарапульку, где они говорили на русском и украинском. Но все это было так далеко от дуэли, от конфронтации, это все было пропитано такой, таким дружелюбием, юмором, и уверенностью в том, что это не перерастет в драку. И, вот, мы потеряли это дружелюбие где-то. Где-то на каком-то этапе мы позволили, чтоб у нас его украли. И теперь мы, действительно, говоря на двух языках, уже изначально выглядим оппонентами, а это неправильно. Но, Богдан, без всякой политики я тебе хочу сказать, что язык – это очень тонкая субстанция. Ты это понимаешь, ты работаешь с языком, да. На русском языком у миллионов-миллионов, десятков миллионов наших сограждан, не русских, живущих в Украине, а украинцев, мама… Они слышали, как мама разговаривает, когда они лежали в колыбели, русскую речь. Они впервые объяснились в любви на русском языке. Они приняли присягу армейскую на русском языке. Они попросили руки своей будущей жены на русском языке. Их ребенок услышал первое слово на русском языке.

ВЕДУЧИЙ: Для них і прадідівська може бути російська.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Позвонили из больницы, и сказали, что, там, папа, не дай Бог, умер на русском языке. Это так просто не вычеркнешь ни мандатом, ни указом, ничем.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Так і що? Так причому? А я тобі щось суперечу? Я не суперечу. Я тобі кажу, що…

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Это родной язык, это один из родных языков украинского народа, и на нем говорит больше пятидесяти процентов народа.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Володимир Ілліч Ульянов Ленін, який був прапрадідом твоєї партії, до речі, він стояв на балкончику Моссовета, повно людей було внизу, і він казав: «Дорогие товарищи, когда победит революция, мы добьемся того, что будем работать всего пять дней в неделю по восемь часов». Внизу всі люди: «Ура!». «Более того, товарищи, когда победит развитой социализм, мы добьемся того, что будем работать всего четыре дня по три часа». Внизу всі люди: «Ура!». «Более того, товарищи, когда победит коммунизм, мы будем работать один день и всего один час». Щось неймовірне внизу крики. Ленін повертається до Дзержинського, і каже: «Видите Филипп Зигмундович, ни одна сволочь работать не хочет». Ти, власне, отакими лозунгами зараз і говориш, розумієш. Тому що ти виключаєш, одну позицію говориш, і абсолютно виключаєш іншу позицію, що мільйони людей ще клали голову за цю свободу своєї держави. І так само казали «мамо», і так само співали колискові, і так само йшли в армію, і в коханні, скільки пісень є українських. Якщо в лірику вдаритись так, як ти, а ти ж літератор, ти мудрий чоловік, ти знаєш, на які рейки стати, щоб добитися до серця. Але я хочу, щоб Волга впадала в Каспийское море, а Дніпро щоб впадав в Чорне море, ти розумієш. І тут є дуже важливі речі, дуже важливі. Що ми розуміємо, куди кров нас і куди веде. І це дуже є важлива річ, яка потім на перспективу нашої держави спрацьовує, розумієш.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Богдан, почему по-твоему русские издания и русские фильмы здесь у нас, на нашей украинской земле, достаточно разрешить, а украинских нужно обязать пользоваться? Почему? Это уже слабость.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Я тобі… Так оцю слабость, ти розумієш, абсолютно ти правий. Так оце коли в тебе є слабость така, є такий, поряд живе чоловік, треба йому допомогти, тим паче, що він в цій країні повинен рівноправно існувати з іншою мовою. А поза як він рівноправно не існує, тому і існують, держава думає про це, укази є, розумієш. І держава піклується про те, щоб рівноправне було спілкування мов.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Да-да. И нет, Богдан, и нет большего вовлекания, развития украинского языка, чем насильственное его внедрение. Ну, не может этого.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Стоп, почекай, секундочку. Зажди. Я тебе… Абсолютно. Насильство - тобі хтось, тебе заставив хтось вивчити українську мову? Ні. Правда ж, ні? Російську тебе хтось заставляв вчити? Ні. Ти сам абсолютно підсвідомо вивчив це. Мене хтось вчив російську, насильственно російську мову? Ні. Я її знаю. Але це ж не говорить про те, що хтось тебе спеціально з-під палки загоняє?

ВЕДУЧИЙ: Зачекайте, зачекайте.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Общество капитализма имеет много минусов. Но у него есть и свои плюсы. В нем все многое выстраивается согласно рыночным законам. Так, как диктует жизнь. Вот Украину критикуют, что у нее мало глянцевых журналов на украинском языке. Издатели этих журналов просто отвечают: «Люди не покупают, мы пробовали». То же самое можно сказать и о фильмах. Почему люди обязаны вообще учитывать политику определенной части политикума, и заставлять себя смотреть фильмы на украинском языке? А если бы вообще не было компромиссного варианта просто субтитрами, я был бы гораздо более агрессивен. Потому что это все-таки да, это нормальная практика. Хотя многие говорят: «Меня раздражает. Почему я должен смотреть?».

Богдан Бенюк, Народний артист України: А ти бачиш, спеціально ідуть на провокацію. Отак само зараз, як ми з тобою, спеціально витягнулися на провокацію, так само піддаються глядачі нашої України.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Я не на провокацию.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Я зараз тобі поясню, чому. Дивися. Іде зараз, я дивився на багатьох телевізійних екранах, іде фільм, російський фільм. Дають титри спеціально українською мовою і зверху диктор накладає на російський текст. Слухай, слухай.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Ужасно просто.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Накладає, розумієш. І в кожного, хто дивиться, в них починається чухалка, вони починають себе чухати, і розуміють: «Да что же они, сволочи, делают с нашим русским языком?».

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Совершенно верно.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Це спеціальна штука зроблена. Тобто, конфронтація іде, щоб вивезти отакі питання… Дякую.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Зараз ви можете відпочити. Ми готовимося до другого раунду, в якому запитання будуть ставити секунданти. Глядачам нагадую, що саме вони визначають переможця сьогоднішньої дуелі. Телефонуйте за вказаними номерами та голосуйте за того з учасників, чию позицію підтримуєте. А що про наших героїв думають судді, ми дізнаємося прямо зараз.

Ольга Сумська, Заслужена артистка України: Як сказав пан Бенюк, серце тішиться від спілкування. Яке в тебе враження, Олесю?

Олесь Санін, кінорежисер: У мене враження, звичайно, Богдан набагато переконливіший в роботі позиції. А Рогоза просто взяв, ну, таку драматичну, як драматург, вибрав позицію жертви, нещасного якогось.

Ольга Сумська, Заслужена артистка України: Навіть вираз обличчя його.

Олесь Санін, кінорежисер: Да. Навіть якогось і… Це така, ну, чисто, ну, якби, емоційна гра. Я думаю…

Ольга Сумська, Заслужена артистка України: Ти знаєш, я перепрошую, мене здивувала, наприклад, фраза Юрія Рогози, я навіть її записала: «Не обязаны учить украинский». Не обязаны – що це? Ну, хоча б намагатися, з чогось же ж треба починати. Тобто, як він скаже українською слово «мамо», да, «Я кохаю», то він скаже це своїм дітям. А дитина потім виросте, скаже, наприклад, своєму сину чи доньці. Тобто, він почне цю естафету. Я хочу сказати, що я вдома… До речі, Рогоза каже, що він російською спілкується. Ти якою спілкуєшся вдома?

Олесь Санін, кінорежисер: Я українською.

Ольга Сумська, Заслужена артистка України: І українською. Я також російською.

Олесь Санін, кінорежисер: Але в мене діти і так само російську, вже англійською навіть так само.

Ольга Сумська, Заслужена артистка України: З мамою виключно, з батьками виключно українською.

Олесь Санін, кінорежисер: Ну, тут я…

Ольга Сумська, Заслужена артистка України: Бачиш, така дилема, такі важелі.

Олесь Санін, кінорежисер: Тут я не переконаний, що ці самі люди мали стояти тут з приводу цього питання. Тому що вони обоє, ну…

Ольга Сумська, Заслужена артистка України: Ми щось ділимо. Зараз знову ми щось ділимо.

Олесь Санін, кінорежисер: Да, це неправда. Я думаю, треба об‘єднувати, цю історію об‘єднувати.

Ольга Сумська, Заслужена артистка України: Треба об‘єднувати. Я за це. Отже, я так думаю, дамо їм можливість висловитися і потім побачити, як складеться ситуація.

Юлія Литвиненко, телеведуча: Ви говорите українською мовою?

Ігор Лопатьонок, член Асоціації продюсерів України: Так.

Юлія Литвиненко, телеведуча: А Ви дивитесь фільми українською мовою?

Ігор Лопатьонок, член Асоціації продюсерів України: Дійсно, так.

Юлія Литвиненко, телеведуча: Мені здається, що ця, така мистецька суперечка, вона завжди, вони хочуть перейти в якусь політичну площину. Проте, мені здається, дружба сьогодні переможе. В чому, можливо, сьогодні правий Рогоза? В тому, що не можна насильницькими засобами примусити любити і поважати мову.

Ігор Лопатьонок, член Асоціації продюсерів України: Да, конечно. Я все-таки буду по-русски. Потому что, и хотя я считаю, что все-таки позиция Богдана Михайловича, она более для меня тоже востребована, более понятна. Он аргументирует то, что на самом деле нужно делать. И мне кажется, в его позиции содержится очень немаловажная вещь. Он понимает, что насильно все равно не получится, поэтому и будет какой-то найден компромиссный вариант, я думаю, в виде субтитрования. Потому что полный дубляж, дублировать русское кино на украинский язык, с моей точки зрения, это неправильно.

Юлія Литвиненко, телеведуча: Да. І тут правий, так…

Ігор Лопатьонок, член Асоціації продюсерів України: Я не хочу видеть «Иронию судьбы-2» с украинским дубляжом. Пусть это будут субтитры, пусть будет и то, и то, пусть будет что-то, что позволяет сохранить и поддержать тех людей, которые общаются по-русски.

Юлія Литвиненко, телеведуча: Проблема не в тому, дублювати чи не дублювати. Проблема, мені здається, в тому, як дублювати, яким чином. Має бути якісний дубляж, щоб люди любили, слухали і розуміли українську мову.

Ігор Лопатьонок, член Асоціації продюсерів України: Мой вердикт.

Юлія Литвиненко, телеведуча: Давайте, поживемо, побачимо.

ВЕДУЧИЙ: Зовсім недавно дуель відбулася прямо під час зйомок російського серіалу. Щоправда, дуелянти – актори Олександр Константинов та Ілля Носков – не мали наміру вбивати один одного. Таким чином вони просто вирішили розважитися під час перерви. Взяли шпаги з реквізиту і почали фехтувати. Але як відомо, раз на рік навіть палиця стріляє. Олександр Константинов послизнувся на свічці, і впав прямо на шпагу Носкова. З глибоким пораненням в плече його забрали швидка (реклама).

Голос за кадром: За правилами нашої дуелі зараз в боротьбу вступають секунданти. Вони можуть надати серйозну допомогу дуелянтам. Підтримуйте їх і ви своїми дзвінками. Поєдинок другий.

ВЕДУЧИЙ: Отже, ми продовжуємо нашу дуель. Я хочу просто зауважити, звернути вашу увагу на дотримання паритету по часові, це більше Вас стосується, пане Бенюк. А зараз слово мають секунданти. І першими беруть зброю в рукаи секунданти пана Рогози. Прошу, назвіться і ставте питання.

Марк Грез, телевізійний журналіст та кіносценарист: Марк Грез, телевизионный журналист и киносценарист. Мы немножечко отошли от нашей дискуссии. Я предложил бы все-таки вернуться к кино. И исходя из этого, насколько я понял из заявлений в средствах массовой информации наших ведущих политиков, что дело идет не о субтитрировании, а дубляже. И исходя из дубляжа украинским языком, я хотел бы задать вопрос, с которым, в принципе, сталкиваемся мы, люди, которые связаны с кино, достаточно часто. Кто будет дублировать и кто будет редактировать текст? Исходя из того, что мы сейчас видим на телевидении, телевидению мы все-таки даем некоторую скидку. Потому что телевидение – это субпродукт. И мы смотрим кино по телевизору, и прощаем плохой перевод и крайне плохую озвучку. Кино – это праздник. Когда мы приходим в кинотеатр, мы хотим увидеть не только изображение, мы хотим получить весь комплекс удовольствий. И когда в этот комплекс удовольствий вмешивается отвратительная речь, отвратительно поставленный актерский голос и ужаснейший перевод, весь праздник портится. Я понимаю, что актеры первой величины, вот, как Бенюк, как Сумская, вряд ли сядут на дубляж. Я понимаю, что Андрухович…

ВЕДУЧИЙ: Давайте запитаємо.

Марк Грез, телевізійний журналіст та кіносценарист: Да. Что Андрухович и Валерий Шевчук не будут переводить тексты. И если мы увидим то, что мы увидели на телевизоре…

ВЕДУЧИЙ: Питання зрозуміле.

Марк Грез, телевізійний журналіст та кіносценарист: Будем видеть и в кинотеатре, то завтра кинотеатры будут пустыми.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Будь ласка, Ви сядете на дубляж?

Богдан Бенюк, Народний артист України: Знаєш, я тобі дам відповідь на це запитання так. Ти коли маленький йшов до школи, ти також багато речей не вмів робити. А потім ти все-таки почав вчитися, правда. І для того, щоб навчитися і робити український дубляж, і для того, щоб він існував, треба робити перші кроки. Але їх треба робити. І оці кроки перші робляться. Так. Багато буде помилок, але багато вже є і великих перемог, судячи на те, як мультики озвучуються. І великі такі артисти, як Ольга Сумська і як Богдан Бенюк, як Богдан Ступка, всі беруть участь в дубляжі. Ти глибоко помиляєшся.

Марк Грез, телевізійний журналіст та кіносценарист: Исходя из опыта…

Богдан Бенюк, Народний артист України: Почекай, я тебе не перебивав. А тепер послухай далі. Пам’ятаєш такий давній-давній був енський указ? Він говорив не про українську мову, а говорив про таку дуже важливу річ, там два було питання дуже складних. Перше – заборонити друкувати книжки наукові і заборонити учбові книжки друкувати – раз. І далі – переклади не робити українською мовою великої світової літератури. Розумієш, яка штука. Оце значить тоді нація вбивається, коли немає цих елементів. Так само для того, щоб існувала держава, повинен бути елемент кіно в складовій частині України. І, власне, тому-то і ми говоримо про ці питання, що дубляж і буде, і треба буде його, і він буде якісний. Пам’ятаєш, коли на «Першому каналі», на «1+1» перший раз почали оці, великі фільми почали говорити, до речі, і твій, українською мовою? Та всі казали: «Фу, погано буде».

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: «День рождения Буржуя» - один из секретов его успеха в том, что люди, глядя на экран, видели там своих героев, ассоциировали их или с собой, или со своими знакомыми, или со своими друзьями. Почему? Там не было изначального момента лжи. Люди в офисах и на улицах Киева говорили на русском языке. В этом не было лжи.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Так правильно. Так от я…

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Заговори они на украинском, это не было бы плохо, это было бы ненастоящее.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Так а я тобі скажу, що, власне, коли переклади були цих іноземних фільмів українською мовою, всі потихеньку звикли, всі звикли потихеньку. І зараз нікого абсолютно не лякає, що якась, там, Моніка Вітті, або ще хтось, там, говорить українською мовою. Правда?

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. І слово Вашим секундантам. Будь ласка, назвіться і ставте питання.

Ганна Чміль, Голова державної служби кінематографії: Ганна Чміль, Голова державної служби кінематографії. Ну, я, по-перше, хочу висловити повагу до обох дуелянтів, і до Юри, і до Богдана. Тому що це справді, це два великих інтелектуали. І два великі потенційні носії творчої думки, яку вони здатні матеріалізувати. В мене запитання до Юрію. Юрію, скажіть, будь ласка, скільки потрібно часу для того, щоб все-таки норму Закону «Про кінематографію», зокрема статтю 14, все-таки виконувати? А ця стаття говорить про те, що фільми іноземного виробництва, стаття базована на досвіді іноземних країн, європейських країн. Бо ніде нема в світі так, щоб іноземний фільм приходив в країну, наприклад, американський у Францію, і там він ніяким чином не був адаптований до французької мови. Так от скажіть мені, будь ласка, скільки треба ще часу для того, щоб почати врешті-решт виконувати закон у цій країні?

ВЕДУЧИЙ: Серйозний предмет.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Я понял Ваш вопрос. Дело в том, что я считаю этот закон ошибочным. И зная, как говорится, о жизни не понаслышке, зная людей, которые живут, в том числе и на Востоке, и работают на нашу страну, и считают себя в праве говорить на русском языке и считать его своим родным. Как бы качественно мы не сделали, скажем, продукт российский не перевели на украинский язык, Одесса, Харьков, они его не воспримут. Потому что в настоящий момент зачем-то определенные политические силы затачивают огромную страну под Галицию маленькую, прививая ей…

ВЕДУЧИЙ: Ви кажете про російські фільми, чи про американські, французькі, німецькі?

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Что касается меня, то для меня дико выглядят российские фильмы в первую очередь, когда их герои перестают разговаривать на знакомом нам всем русском языке.

ВЕДУЧИЙ: Якщо відкинути цей пласт російський, залишаємо..?

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Если отбросить это и оставить фильмы западные, скажем, французские, итальянские, американские, то, да, телевидение… Меня приучило, но меня и приучивать не надо было. Но я оставляю право за людьми того же Востока и Юга смотреть эти фильмы на том языке, который они считают своим родным. А они, любя Украину и будучи украинцами, родным языком считают русский. Вот в чем фокус-то.

ВЕДУЧИЙ: Ваша позиція зрозуміла. Будь ласка, слово Вашим секундантам. Прошу.

Батин Еріч, режисер: Меня зовут Батин Эрич, я режиссер, который за последние три года сделал 670 серий на русском языке, которые успешно были проданы как в России, так и в Украине. Частично мне Богдан ответил на вопрос. Я просто был в шоке, когда на одном из украинских каналов сразу после Нового года кино, которое мы снимали на русском языке, было тут же переведено на украинский, вот сверху был наложен очень плохой перевод. У меня складывается такое впечатление, что, в принципе, проблема не столько русского и украинского языка. Если бы мы русский язык назвали как-то по-другому, наверное, было бы лучше, да. А поскольку он русский, он немножко раздражает всех вокруг. Я тоже совершенно не против украинского языка. Являясь настоящим профессионалом, я готов работать на украинском языке. Более того мои дети являются украинцами, и они прекрасно говорят на украинском языке, правда, не так хорошо, как я.

ВЕДУЧИЙ: В чому питання?

Юлія Литвиненко, телеведуча: Вопро следующий. Конкретно господину Бенюку. Означает ли это… У меня несколько вопросов. Первый вопрос – какие условия должны быть выполнены для того, чтобы он снялся в сериале на русском языке? Это первый вопрос. Ну, можно ответить, я потом задам еще один.

ВЕДУЧИЙ: Якщо буде час.

Богдан Бенюк, Народний артист України: В травні місяці, травень, червень і липень я знімався в московському проекті, який називається «Кандагар екіпаж». Знімали цей фільм в Мороко. Знімав його український режисер, українського походження, Андрій Кавун. Знімалися там російські актори – Володимир Машков, Олександр Балуев, Андрій Панін і Олександр Голубев і я. П’ять членів екіпажу. І ми там говорили і французькою мовою, і англійською, і російською, бо там була, вся група була російськомовна.

ВЕДУЧИЙ: Ви якою говорили?

Богдан Бенюк, Народний артист України: Російською, звичайно ж.

ВЕДУЧИЙ: Російською?

Богдан Бенюк, Народний артист України: Російською мовою. І потім, так що проблем ніяких не виникає.

ВЕДУЧИЙ: І Ви не проти, щоб потім наклали дубляж українською, тільки не Вашим голосов, а чиїмось іншим?

Богдан Бенюк, Народний артист України: Я тобі зараз скажу, я хочу, щоб Бельмондо говорив французькою мовою, а знизу йшли українські субтитри. От що. А не говорив Бельмондо російською мовою.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Будь ласка, Ваше питання.

Богдан Батруха, директор дистрибьюторської компанії: Богдан Батруха. Я директор компанії, дистрибьюторской компанії, которая прокатує фільми, так що я тут виновний в багатьох речах. Но перше я хотів поклонитися і одному, і другому нашому гостеві, тому що рівень дискусії насправді високий. І це є рівень, на якому про такі речі і треба говорити. Це є перша річ. Друга. Кіно – це є також місце, де мова повинна ще обговорюватись на іншій площині, але мистецтво, власне, кіно – це є рівень, і це місце, де про такі речі треба говорити. Вона є ограничена, невелика, а одночасно дуже важлива і дуже тонка з точки зору професійної і з точки зору культурної. Я хотів нашим опонентам спитати одну річ. Наша компанія вже півтора року дублює фільми на українську мову і також прокатує фільми на російській мові. Минулого року у нас було 8 мільонів 769 тисяч глядачів. І ми прокатували копій п’ятдесят процентів на російській мові, і п’ятдесят процентів – на українській мові. І в самому Києві у нас було понад 4,5 мільйона глядачів, котрім прийшли подивитися на українське кіно. Ми мали дуже позитивні відгуки від того, на якому рівні дубляж був зроблений. Так само пан Бенюк і пані Сумська виступали в наших фільмах.

ВЕДУЧИЙ: І в чому питання?

Богдан Батруха, директор дистрибьюторської компанії: Питання є таке. Чи цей досвід, котрий в Києві спрацював, варто показати в Східній Україні? Це одне питання. А друге питання… Бо тої хвилини ми ще не мали нагоди показувати в Східній Україні ті фільми. А друге питання таке. Чи пан Юрій Рогоза, до котрого я маю велику пошану і так само, як маю велику пошану до творців російського кіно, і, там, можу називати прізвища, і один, другий, третій. Вважає, дійсно, що велика російська культура потребує дешеве голівудське кіно, переложене на російську мову, щоб підтримати ту російську культуру? Чи російській культурі вистачає російська культура сама по собі?

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Перше питання, первый вопрос какой был?

ВЕДУЧИЙ: Перше питання – чи потрібно поширювати київський досвід на інші регіони, зокрема на східні.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Ни в коем случае. Я объясню, почему. Люди там воспринимают это как насилие над собой. Начали опять не с того конца. Не влюбили людей в язык украинский, не перевели их жизнь на украинский язык, а начали переводить с фильмов. Приходит человек в выходной день, рабочий человек смотрит, и не понимает через слово, для это как польский. Я не говорю, что это хорошо. Я говорю, что это так. В Украине существуют регионы, где просто не знают украинского языка. Так сложилось исторически опять-таки. Расхожая фраза, понимаю, банальная. Но так вышло. И для того, чтобы они выучили украинский язык, и отвели детей в украинскую школу, нужно их влюблять в истоки родной страны, а не указами и декретами заставлять их это делать, они не пойдут на это.

ВЕДУЧИЙ: Тепер друге питання.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: А что касается второго вопроса, то спасибо пан Богдан, что Вы упомянули российскую культуру. Ну, во-первых, в современных условиях любая культура самая великая нуждается в обмене. Да, я считаю, что русская должна воспринимать то, что происходит в великих кинематографах Франкции, Соединенных Штатов, других стран. Я просто, ну, обещал себе не лукавить, не буду лукавить и перед зрителями, и перед аудиторией телевизионной. Мы обедним себя до нищеты, если скажем, что мы с вами не причастны к великой российской культуре. Потому что вот эти все мучительные невзгоды, Российской империя, тюрьма народов, и советские годы если и породили что-то хорошее, они породили могучую культуру. В этих условиях самостаятельная, настолько же могучая украинская культура или, там, беларусская, или киргизская, возникнуть не могли. Они вливались органичным образом в столичную культуру. Возник Николай Васильевич Гоголь. Что, или ты как Луценко, тоже не считаешь его украинцем? Так вот отказываясь от российской культуры, как огромной духовной составляющей нашей жизни, мы себя, ребята, сводим до уровня… Я не допущу, чтобы моя дочка воспитывалась на уровне Леся Мартовича и Марка Черемшини.

ВЕДУЧИЙ: Ви погоджуєтесь?

Богдан Бенюк, Народний артист України: Я дивуюся, чому ти ще не в Верховній Раді. Ти колосально перекручуєш всі ці питання, які тобі дають. Хіба про це йде мова? Хіба ми говоримо проти щось російської великої культури? зовсім не про це ж говориться. Говориться про те, що ця велика російська культура проти того, щоб її дешеві фільми американські крутилися на цій чудовій російській мові. Треба, щоб ішла американська мова, англійська, французька, німецька.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Да. Подожди. Я могу ответить сразу. Недавно я с восторгом…

Богдан Бенюк, Народний артист України: От про що ми говоримо. Слухай, тема нашої розмови. Ми же зараз з тобою…

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Я не в плане возражения. Недавно по какому-то из каналов украинских ночью, мне не спалось, я поздно ложусь, поздно встаю. Я включил, там шел замечательным фильм о вьетнамской войне, шел на английском, я даже не понял сразу, что происходит, с украинскими субтитрами. И я с таким восторгом сначала подглядывая одним глазом, а потом забывши об субтитрах, посмотрел замечательный, старый, восьмидесятого года американское кино о войне. Но я закончил институт иностранных языков. А шахтер в Донецке этого не сделал, и он… Вот и все.

Богдан Бенюк, Народний артист України: А я тобі тепер скажу, дивися.

ВЕДУЧИЙ: Тепер для паритету ще одне запитання від секунданта. Це для паритету, в третьому будемо говорити.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Чекуй секундочку.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Он был белугой, чтоб я учил.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Коли ти вночі не будеш спати, і ти ще побачиш там українське прекрасне кіно, українською мовою. Коли шахтар спить, йому якраз і показують тоді той фільм український, тому-то він і мови не знає української, розумієш.

ВЕДУЧИЙ: Для паритету ще одне питання.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: «Пропавшую грамоту» я хочу смотреть на украинском языке.

ВЕДУЧИЙ: Ми продовжимо в третьому. А зараз ще одне запитання. Ви мали ще одне питання.

Батин Еріч, режисер: Да, в принципе, я уже получил ответы на вопросы. Вот коллега.

ВЕДУЧИЙ: Тоді продовжуйте.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Ти знаєш прекрасно, що засоби масової інформації, вони належать неукраїнцям в своїй переважності, і отут все починається, всі біди.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Нет. Все беды начинются с насильственных шагов.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Не треба це слово, не треба це слово, велике і смачне слово вживати як насильство.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, панове. Набираємося сил, готуємося до третього раунду. Зараз відпочивємо. Глядачі, як завжди, голосують. А ми слухаємо, що про наших дуелянтів думають судді.

Голос за кадром: За правилами нашої програми, переможцем дуелі буде визнано учасника, за якого проголосують більше глядачів. Дзвоніть, номери телефонів на ваших екранах.

Юлія Литвиненко, телеведуча: Акторська майстерність, мені здається, Богдана Бенюка перемагає. І, до речі, його секунданти були більш обгрунтовані, вони спиралися на конкретні факти, дуже красномовні і переконливі. Єдине, в чому я можу погодитися з Юрієм Рогозою, в тому, що насильницькі засоби, їм варто сказати ні. Тому що російська мова чудова, неперевершена, ми її любимо, ми говоримо, ми розуміємо. Але це все ж таки спадок радянських часів. Вона прижилася в Україні як ніде на пострадянському просторі. Але боротися з цим спадком якимись радянськими засобами, ну, не варто цього робити, мені здається.

Ігор Лопатьонок, член Асоціації продюсерів України: Конечно. Да хотя и на стороне Богдана Михайловича тяжелая артиллерия в лице министерства культуры и прокатчиков, все-таки мне была ближе и понятнее позиция Рогозы, потому что он говорит от души. Он говорит искренне. И он говорит так, как в моем Днепропетровске думают люди. Они хотят видеть кино на русском языке. Особенно русское.

Юлія Литвиненко, телеведуча: А скільки Ви ще мов знаєте, окрім української і російської?

Ігор Лопатьонок, член Асоціації продюсерів України: Английскую.

Юлія Литвиненко, телеведуча: Якщо Ви в Англію приїжджаєте, то Ви ідете в кінотеатр, і дивитесь кіно..?

Ігор Лопатьонок, член Асоціації продюсерів України: Я и во Франции английское кино смотрел на английском языке.

Юлія Литвиненко, телеведуча: Так. Тут така дивна ситуація. Але мені здається, все ж таки треба або визнати, що ми така унікальна країна, де прижилися російська мова, і вона перемагає. Або треба таки намагатися привити любов до української мови.

Ольга Сумська, Заслужена артистка України: Олесю, погодься, дуже хороша фраза прозвучала у пана Рогози, яку б я назвала головним лейтмотивом нашої програми: «Надо влюблять поколение в украинский язык».

Олесь Санін, кінорежисер: Абсолютно правий. Хорошими творами, хорошими історіями. Мені взагалі дуже подобається рівень дискусії. І думаю, це така дискусія має стояти.

Ольга Сумська, Заслужена артистка України: Вирівнялась.

Олесь Санін, кінорежисер: І цими людьми, тому що… Такими людьми. Тому що дуже важливо, коли такі питання обговорюють діячи культури, а не політики. Бо в них абсолютно свої завдання, абсолютно своя оцінка ситуація.

Ольга Сумська, Заслужена артистка України: А Марк Грез, мабуть, не бачив все ж таки наших перемог із Богданом Бенюком.

Олесь Санін, кінорежисер: Я думаю, що так.

Ольга Сумська, Заслужена артистка України: Мою Саллі у «Тачках» і Бенюка в ролі Шрека. Це, дійсно, неперевершені.

Олесь Санін, кінорежисер: Нашим людям, які працюють на телебаченні, в них нема часу дивитися навіть телебачення, не те, щоб ходити в кіно. Я думаю, що я Марка дуже давно знаю, і переконаний, що якраз він засвідчить.

Ольга Сумська, Заслужена артистка України: З приводу субтитрів. Погодься, щось таке жебрацьке, принизливе. Ну, повинні бути якісь, дійсно, дуже яскраві, популяризуючі моменти, формати.

Олесь Санін, кінорежисер: Абсолютно точно.

Ольга Сумська, Заслужена артистка України: Тобто, коли український формат стає модним одразу. І всі про це говорять.

Олесь Санін, кінорежисер: Згоден-згоден. Українське треба зробити модним, про це, я думаю, треба говорити.

Ольга Сумська, Заслужена артистка України: І тоді всі закохуються як наслідок.

Олесь Санін, кінорежисер: Готовий, готовий закохатися в будь-яку українську…

Ольга Сумська, Заслужена артистка України: На цьому все.

ВЕДУЧИЙ: 1817 року письменник Олександр Грибоєдов мав стати секундантом камер’юнкера Завадовського під час його дуелі з Василем Шереметьєвим. Після того, як один з дуелянтів отримав смертельне поранення, взятися за пістолети вирішили секунданти. На щастя, обидва залишилися живими. Можливо, завдяки тому, що супротивник класика намагався поцілити йому у долоню, причому зовсім не для того, аби Грибоєдов не міг взятися за перо, а щоб позбавити його можливості грати на фортепіано (реклама).

Голос за кадром: Учасники дуелі готуються до завершальної сутички. Їм доведеться відповідти на запитання ведучого. Поєдинок третій.

ВЕДУЧИЙ: Ну, що ж, панове, я думаю, ви встигли перепочити, набратися сил. У вас є чимало часу для того, щоб переконати наших глядачів голосувати, віддавати свої голоси саме за вас. Пане Бенюк, до Вас перше запитання і дуже просте. Ви усвідомлюєте, що якщо герої Сталоне, Річарда Гіра, Анджоліни Джолі почнуть кидатися словами накшталт - «дзуськи», «вскочив в халепу», «вам буде непереливки». Ну, уявіть таку ситуацію. Це ніби нормально, да?

Богдан Бенюк, Народний артист України: Клас.

ВЕДУЧИЙ: Тоді жанр фільма просто змінюється. Бойовик і драма перетворюються на комедію.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Саша, я тобі скажу, знаєш, персонажі Шекспіра використовують в театрі Франка такі точно самі слова, які ти тільки що сказав. І Шекспір від цього не перевертається в гробу.

ВЕДУЧИЙ: Є друга річ. Місія мистецтва полягає не лише в тому, щоб донести інформацію до людини, якісь емоції, якісь інші речі. І оцінити сонети Шекспіра ми не можемо за стислим, коротким викладом. Тобто, за тими самими титрами. От, як з цим бути?

Богдан Бенюк, Народний артист України: Я тобі скажу зараз, що сонети ті, які говорять багато кінозірок різними мовами, мені приємно буде бачити українські субтитри і чути їхню мелодику їхньої мови. От, про що ми говоримо. Це дуже є важливо, і на це не треба шкодувати коштів, і це повинно бути як законом, і цей закон виконувати. Тут немає ніяких, мені здається, ну, заборон або якихось перепон, які ми не можемо подолати.

ВЕДУЧИЙ: Ніхто про це не каже.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Стосовно цього в мене питання зразу. Сразу, Богдан, вопрос. Человек, ну, возьмем, да, из Луганска, который смотрит Шекспира, где на оксфордском диалекте говорят актеры и читает украинские субтитры языка, который он не понимает, ему как посмотреть-то шекспировскую пьесу гениальную?

Богдан Бенюк, Народний артист України: Він може взяти пляшку пива, нови опустити в гарячу миску, пити пиво і дивитися, і насолоджуватися англійською мовою.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Классно ты придумал.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Тому що, я тобі зараз скажу. Бо я привозив українською мовою ми грали Шекспіра на Единбургському фестивалі, і приходили люди, і дивилися, як ми це робимо.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Это профессионально.

Богдан Бенюк, Народний артист України: А тепер послухай.

ВЕДУЧИЙ: Дивіться…

Богдан Бенюк, Народний артист України: Правильно. Я тобі скажу, що той, хто буде дивитися і субтитри читати, ти ображаєш зараз всіх людей, які живуть на Сході України, бо ти думаєш, що вони такі малоосвічені, що вони абсолютно не знають української мови. Це абсолютна брехня і неправда.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Мне показалось, что ты их обижаешь своим пивом и…

ВЕДУЧИЙ: Пане Рогоза…

Богдан Бенюк, Народний артист України: Ми абсолютно ображаєш, бо ти…

ВЕДУЧИЙ: Послухайте мене. Я поставлю Вам теж дуже просте питання. Як зробити кіно на українській мові привабливе для глядачів в тих самих східних регіонах? Чи можна зробити це по-іншому, ніж демонструючи їм фільми з якісним, україномовним дубляжем? Я підкреслюю – якісним. Донести їм милозвучність української мови, її красу.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Да, я понимаю. Это должны быть фильмы, где милозвучность и вообще прелесть украинского языка оправдана сюжетом, оправдана временем, где это описано, оправдана стилистикой фильма. Скажем, «Пропавшая грамота» на великолепном украинском языке, да ее, по-моему, могут смотреть, там, даже беларуссы или поляки, настолько она национальна, настолько она музыкальна. Там нету лжи и фальши. Там показана земля, для которой…

Богдан Бенюк, Народний артист України: «Роман з каменем» - ти вважаєш, що воно українською мовою абсолютно не звучить в перекладі, коли дубляж нормальний іде? Дубляж нормальний фільма? Це нонсенс. І, наприклад, його не можна показувати ніде в Полтаві…

ВЕДУЧИЙ: Що визначає цей жанр, зірки, які там грають?

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Нет. Я имею в виду, чтобы люди, которые не владеют языком, я никак не хочу их обидеть.

Богдан Бенюк, Народний артист України: А ти ж ображаєш їх…

ВЕДУЧИЙ: Зачекайте. Зараз відповідає пан Рогоза.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Це так само ти будь-якого, знаєш, коли запитаєш, наприклад, в Прикарпатті, в Закарпатті, вони всі розуміють російську мову, і їх ніхто ж не ображає те, що вони настільки, що вони не знають її.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Ты меня убедил. Я прошу прощения у всех жителей, не важно, Центра, Юга, Востока, которые знают украинский язык. Я только рад за них. Но если кто-то его не знает, то парить ноги и пить пиво – это не поможет, Богдан. Твой рецепт не сработал.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Я тобі скажу…

ВЕДУЧИЙ: Зачекайте. Тепер дивіться, тепер трошки в іншу площину подивимося, да. Справа не просто в кіно, справа в тому, що, в дотриманні прав людини. Права людини мають бути над усе, так?

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Да.

ВЕДУЧИЙ: І чому, чому хтось має потерпати від того, що всі фільми чи, там, більшість фільмів дубльовано російською? Глядачі на Західній Україні можуть так само говорити, і там є, до речі, громадський рух, наскільки я пам’ятаю: «Я хочу бачити фільми українською». Тобто, абсолютно протилежне те, що відбувається на Сході.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Вообще я говорю не о политике. Я говорю о том, что наше руководство должно учитывать специфику тех регионов, где идет фильм. Я допускаю, что есть области, где девяносто процентов предпочли бы посмотреть это на украинском языке, даже с этими оборотами, о которых Вы говорили, о «дзуськи», там, и так далее. Это было нормально, для них это органично. Но я прошу не забывать о том, что есть огромные области, где для людей это просто трудно. Они такие же украинцы и такие же граждане Украины, как мы, и как жители Львова или Луцка.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, фактично, ідеалом є, коли людина приходить в кінотеар, сідає в крісло, бере навушники, натискає кнопочку один, два або три, де відповідно російська, українська, там, не залежить порядок, чи англійська, французька, німецька, вибирає для себе, і дивиться. Правильно? Ну, це ж фантастика.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Скажімо так, мова оригіналу, російська… Українська, російська і мова оригіналу.

ВЕДУЧИЙ: Порядок не має значення.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Це було б чудово. Это было бы чудесно.

ВЕДУЧИЙ: Но цього ж не буде.

Богдан Бенюк, Народний артист України: То це воно так повинно бути. До цього ми прагнемо. Це так повинно бути.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Это было бы замечательно.

ВЕДУЧИЙ: Всі прагнемо? Кінопрокатники не погоджуються просто на український дублювать. Вони кажуть, що це такі кошти підуть на це, що їх просто ж ніде…

Богдан Бенюк, Народний артист України: Та тому що вони виконують половинчату роботу. Їм не треба, нашим кінопрокатникам, робити російський дубляж. І вони на цьому виграють фінансово. От в чому проблема вся.

ВЕДУЧИЙ: Правильно.

Богдан Бенюк, Народний артист України: А за український треба мані-мані-мані, платити.

ВЕДУЧИЙ: Абсолютно.

Богдан Бенюк, Народний артист України: А, от, з того прокату вони не хочуть. Вони просять державу, кажуть - українська держава, дай нам на цей переклад, на дубляж, дай нам бабки. А українська держава каже - стоп, ви ж прокатуєте фільм, ви ж маєте кошти за це, і пропозиція іде. Давайте ми квиток на український варіант фільма зробимо дешевший, і за оцю вартість, якраз за різницю, можна буде робити дубляжі. А вони ж не хочуть, бо це лишня робота, ти розумієш.

ВЕДУЧИЙ: Вони пропонують з квитків на фільми українською не брати НДС, таку пільгу закласти.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Правильно, меншу вартість. Так французи зробили.

ВЕДУЧИЙ: Можливо, навпаки треба? Можливо, закладати оцю НДС, тільки спрямовувати її не в бюджет…

Богдан Бенюк, Народний артист України: Не закладати. Держава наша бідна, не треба закладати в це.

ВЕДУЧИЙ: Тільки скеровувати ці гроші не в бюджет, а на формування студій, які будуть робити якісний дубляж.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Саша, чуєш, не може, держава бідна. Ми не можемо виплатити ті борги, ще з Радянського Союзу залишилися.

ВЕДУЧИЙ: Так ми і так такі податки платимо, що…

Богдан Бенюк, Народний артист України: А ти хочеш… Ні. Так правильно, слухай. І тому-то треба робити так, як робили всі європейські країни. Французи після війни так пройшли, вони так врятували своє французьке кіно від насилля американського кіно. Вони таким чином зробили. Вони зробили, за рекламу знімали, і таким чином мали фінансування.

ВЕДУЧИЙ: У французів нема такої проблеми. Французи для нас не приклад, 99 відсотків – франкомовні люди. Для них, для яких рідна французька.

Богдан Бенюк, Народний артист України: А у них була проблема з кіно. Отоді так. І тут у нас зараз треба піти таким шляхом, і все.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Нет, если говорить о чисто экономической проблеме, о поддержке национального кино, то да, действительно, как поляки говорят, с каждого проданного билета один злотый на развитие кина польского, и поддерживаем национальный кинематограф. Но, к сожалению, эта проблема далеко не только экономическая. У нас, как бы, руководство страны договорилось не знать, что больше пятидесяти процентов людей органичным образом говорят на русском языке, и хотят смотреть кино на этом языке.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Ну, ти слухай, ну, ти тупо повертаєшся до цього самого.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Подожди. Так оно и есть, Богдан.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Ти, чекай, ми тільки знаходимо з тобою якийсь вихід, ти знову тупо повертаєшся до цього питання. Ну, забудь, ти ж ображаєш людей, що вони не знають української мови.

ВЕДУЧИЙ: А, може, це права людини.

Богдан Бенюк, Народний артист України: От, для чого ти це робиш? От, ти, дивися, півгодини ти говориш про те, що есть много людей, которые не знают. Да нема таких людей, які не знають української мови в Україні.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Значит, ошибаюсь.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Що ти таке говориш.

ВЕДУЧИЙ: Давайте я поверну в те русло, куди я хочу. А в цьому руслі…

Богдан Бенюк, Народний артист України: Де ж ти бачив? Я в Донецьку веду концерти українською мовою. Всі мене розуміють, один ти раптом кажеш, що нема там українців.

ВЕДУЧИЙ: Я про інше зараз.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Богдан, меня трудно заподозрить в каком-либо передергивании.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Ти знову повертаєшся до цього.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Потому что я как раз, живя в Центре Украины, в Киеве, воспринимаю фильмы и на украинском языке, и на русском языке.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Да не про це зараз мова іде.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Но я многократно слышал от людей, что они плохо понимают.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Да що ти знову. Ми як хворі з тобою стоїмо, і ти кажеш – я многократно слышал.

ВЕДУЧИЙ: Давайте я вас виведу з цього тупіка. Я вас виведу за руку з цього тупіка. Послухайте мене.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Треба міняти цю ситуацію.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Треба…

Богдан Бенюк, Народний артист України: Так ти кажеш, що есть больные люди, які не можуть знати.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Сначала сказал, что не знаю, а потом сказал, что треба це міняти.

ВЕДУЧИЙ: Мене, мене слухайте. Секунду.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Так міняти или не знаю?

Богдан Бенюк, Народний артист України: Треба просто з повагою ставитися до інших людей, яких ми зараз ображаємо разом з тобою.

ВЕДУЧИЙ: До мене з повагою поставтеся зараз.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Тому що…

ВЕДУЧИЙ: До мене з повагою. Я хочу питання поставити. Дивіться, так само все дуже просто і зрозуміло. Наскільки глибоко держава може втручатися в права людини? Чи може виникнути ситуація, коли держава буде диктувати, скільки шкідливої їжі їсти на день, наприклад, пачок чіпсів, скільки склянок кави випивати, ну, щоб це шкодило здоров’ю, цигарок вживати для здоров’я нації. Де межа?

Богдан Бенюк, Народний артист України: Моя мама покійна, Царство їй Небесне, сказала так: «Богдане, в Біблії написано, що настане такий час, що буде багато їжі, але ту їжу їсти не можна буде».

ВЕДУЧИЙ: Але держава…

Богдан Бенюк, Народний артист України: Слухай-слухай. Далі слухай. Ми можемо опуститися до таких моментів формування нашої держави, що вона, буде випадати якась ланка, яка складає цю державність. В тій ланці є і кіно, яке повинно бути українським. І щоб на фестивалі возили українські фільми, а не близько українські. От, шановний мій пан режисер сказав, що він 600 серій зняв фільму. Хто гроші дав на цей фільм? Українська дежава дала? Ні.

ВЕДУЧИЙ: Не держава, приватні компанії.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Бізнес, правильно. Але бізнес чий?

ВЕДУЧИЙ: Український.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Это тебе так кажется, що він український.

ВЕДУЧИЙ: Порква, порква?

Богдан Бенюк, Народний артист України: Тому що український бізнес, дивися, я з гордістю дивлюся на посла России Чорномирдіна, який підтримує театри, який приїжджає, він є спонсор тих театрів. Ти бачив десь українського мецената, який би зробив гастролі прекрасного українського театра в Москві, і проплатив би це? Нема. Меценатів український не існує. Тому нема бізнесу. І багато є…

ВЕДУЧИЙ: Наскільки я пам’ятаю, гастролі були в Тюмені і десь в Сургуті, там, де живуть українці.

Богдан Бенюк, Народний артист України: До кого вони їздили? До тих, що він каже, що не знають украинского языка, до тих больних, які там є. Розумієш…

ВЕДУЧИЙ: Українці, які розмовляють українською, читають українські книжки.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Ми так само до діаспори в Канаду виїжджаємо, в Америку виїжджаємо, і по церквах граємо, і по клубах. А нема державної політики в цьому, щоб приїхав український театр, так як Мекка – центр театру московський або лондонський їздиить, гастролі робить. А в нас це в державі поки що немає такої…

ВЕДУЧИЙ: Так ми повинні закон прийняти, щоб бізнесмени і меценати…

Богдан Бенюк, Народний артист України: Слухай. Не треба приймати, тому що меценати, вони що, вони гроші знаєш, де заробили? За станком на заводі всі. Починаючи від самих тих мільярдерів наших, вони стояли і пахали за станком, заробили гроші, а тепер не знають, що з ними робити.

ВЕДУЧИЙ: Отепер послухаємо другу сторону.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Это не проблема законотворчества. Самое обидное вообще в нашем разговоре – это то, что украинское правительство защищает нашу государственность, лимитируя или не лимитируя перевод иностранных, сделанных за рубежом Украины фильмов, там, переводом на украинский язык, а не производством национального продукта, очень талантливого, пускай даже на русском языке, но сделанного у нас, и близкого всем людям.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Слухай, ти… Дивіться, ти ж геніальний чоловік, ти ж літератор, ти прекрасний чоловік, но психологічно ти зараз себе настроїв на те, що в обиде, і ти не можеш цього позбутися.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Я не обижен ни на кого.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Тут треба зайти за це, дивися, потиснути руку, і сказати тобі найважливіше, що те, що ми речі говоримо, найважливіші є, нам треба українську культуру піднімати.

ВЕДУЧИЙ: Камера Вас не побачить, камера не побачить, станьте туди. Дивіться, скільки часу потрібно на те, на впровадження норм закону? Постанова уряду була прийнята ще за часв Єханурова, тобто, років два тому, про те, що поступово, спочатку тридцять відсотків, потім п’ятдесят відсотків, потім сімдесят відсотків. Дійшло питання до того – не виконували, не виконували, зараз поставили умови, виявляється різко.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Я против любого форсирования этой ситуации.

ВЕДУЧИЙ: Так не було форсування.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Если этому суждено произойти, оно должно произойти органично, потому что людям так захочется, потому что начнут покупать билеты и спрашивать: «На украинском? Потому что мне, пожалуйста, на украинский сеанс». Когда это начнется, пожалуйста, я буду этому рад. Пока этого нету, все должно делаться ради человека, а не ради указа.

ВЕДУЧИЙ: А тепер скажіть мені обидва, тільки односкладно – так або ні. Хто з вас сьогодні, висловлюючи свої думки, послуговувався якимись даними соціологічних опитувань чи особистими враженнями?

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Честно говоря, нет. Только личными.

ВЕДУЧИЙ: Особистими враженнями.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Я бачив твою програму, зараз я тобі скажу. Я бачив твою програму, і розумію, що я в програші явному. Тому що я відстоюю позицію українства, а ваш канал, до речі, він не підтримує це, багато питань таких. І я тобі скажу зразу…

ВЕДУЧИЙ: Чому не підтримує?

Богдан Бенюк, Народний артист України: Я тобі зараз скажу.

ВЕДУЧИЙ: Ну, чому не підтримує?

Богдан Бенюк, Народний артист України: Тому що переважна більшість людей, які дивляться канал «Україна», вони, власне, будуть підтримувати його, тому що він б’є на ті болючі, слабі точки, які весь час говорять нам, нашій державі, уряду, рятуванню тим, хто хоче зберегти українську мову, кажуть, ви ж ображаєте, ви ж такі бідні, нещасні, все.

ВЕДУЧИЙ: То Ви приходьте частіше, кидайте виклики і доводьте свою позицію. А позиція каналу, політика каналу якраз і полягає в підтримці тих заходів, які пропонує держава, єдине – не форсованими методами.

Богдан Бенюк, Народний артист України: Знаєш що, дуже гарно в Біблії написано, що стародавні євреї жили по п’ятсот років. Я скажу, що сьогоднішні українці живуть в кращому випадку п’ятдесят, шістдесят, сорок, тридцять років. І тому те, що кажуть не форсувати, панове, ми будемо з тобою, ми не знаємо, що завтра буде.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Будет только хуже, Богдан. Я извиняюсь, я хочу сказать. Я хочу отреагировать на то, что я бы наступал кому-то на больные точки. Вообще-то все, что я хотел сегодня сделать, - это быть спокойным, дружелюбным, и не дай Бог не сделать никому больно. Совсем наоборот. Потому что волевые законы, которые в последнее время принимаются, особенно в искусства, где это вообще немыслимо. Но человеку или нравится кино, или нет. Или идет он его смотреть, или нет. Это уже наша беда – удалось нам получить зрителя, его душу, его сердце, его симпатию, или не удалось. Так вот с этого и все начинается. Я вообще люблю больше людей, чем политику. Я больше люблю жизнь, чем политиков.

Богдан Бенюк, Народний артист України: «Я люблю тебя, жизнь…». А я тобі скажу, що тих людей, які ходять в кіно, їх є у відсотковому відношенні, ну, так економісти всіх держав кажуть, їх десь є, ну, 15-20 відсотків, які в кіно хоч раз були, з усіх жителів планети. Хто в театр ходить – ще менше, їх всього чотири відсотки. Їх можна називати театралами.

Юрій Рогоза, телесценарист, драматург: Больше нельзя сказать, да?

ВЕДУЧИЙ: Да. Все, дуель завершено. Я б вас, повірте, я б вас слухав ще далі і дуже довго. Дуже приємно з вами працювати. На жаль, формат є формат. Час вичерпано. Отже, глядачі продовжують голосувати. Вони мають ще кілька хвилин. Судді готуються до свого винесення вироку. А зараз ми дізнаємося, тобто, побачимо найгостріші моменти сьогоднішньої дуелі.

Голос за кадром: До завершення дуелі залишилося кілька хвилин. Але у вас є ще можливість вплинути на результат. Продовжуйте голосувати. Настав вирішальний момент. Зараз буде оголошено переможця.

ВЕДУЧИЙ: Ну, що ж від гасел переходимо до дії. Зараз у нас говорять судді. Будь ласка, Ольга Сумська, Вам слово.

Ольга Сумська, Заслужена артистка України: Ви знаєте, ми стали свідками дуже цікавої, корисної бесіди між двома опонентами. До речі, не прозвучала ще колосальна фраза, яка була сказана паном Юрієм: «Надо влюбить зрителей в украинский язык». Яка мені дуже сподобалась. Але, на мій погляд, сьогодні було більше вдалих моментів саме у мого колеги Богдана Михайловича Бенюка. Він влучив в саме серце. Я тобі аплодую, Богдане, і вся студія теж. Браво.

ВЕДУЧИЙ: Дякую.

Ольга Сумська, Заслужена артистка України: Я вам дуже вдячна за цю бесіду. Я б ще слухала і слухала вас.

ВЕДУЧИЙ: Спасибі. Спасибі за Вашу позицію. Будь ласка, пан Санін.

Олесь Санін, кінорежисер: Мені дуже сподобалась та ситуація, яка є зараз тут. Зовсім не подобається та, яка є на дворі. Тут ти абсолютно правий. Знаєш, я мав тиждень назад розмову зі своїм колегою з Росії, який дуже відомий прокатник російський, продюсер, купу російських фільмів зробив. І він мене попросив роз’яснити, точно прочитати йому закон. Тому що він каже: «Я понимаю, что у нас в новостях все немножко, немножко не так». Я йому пояснив, що мови повинні бути мовою оригіналу, здубльовані українською мовою, або субтитровані українською мовою. Він сказав: «Означает ли это, что русский фильм будет идти на русском языке с украинскими субтитрами?». Я говорю: «Точно». «Так мы в пятьдесят раз увеличим количество русских фильмов на украинских экранах. Мы выгоним этих, неправильно назвати, погані американські фільми з кінотеатрів, і поставимо свої російські». Тому що їм буде дорого перекладати це плохие американские фильмы.

ВЕДУЧИЙ: А хто переміг сьогодні?

Олесь Санін, кінорежисер: А сьогодні, я думаю, переміг ти.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Вже не вперше. Спасибі. Юлія Литвиненко.

Юлія Литвиненко, телеведуча: Я рада, що ж мистецької площини ця дуель не перейшла в політичну. Все ж таки акторська майстерність Богдана Бенюка і художнє слово Юрія Рогози перемогло. Врешті любов до мистецтва, яке не має національності, перемогло. Відтак я можу констатувати, що перемогла дружба. Щодо любові. Дійсно, щоб любити – треба поважати. От, мені здалося, що все ж таки поваги і любові до рідної мови, до символів державності більше було в Богдана Бенюка. Я Вас ще раз з цим вітаю.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Ігор Лопатьонок, Ваша позиція.

Ігор Лопатьонок, член Асоціації продюсерів України: Актерские симпатии, конечно, блестающего на сцене, Богдану Михайловичу. Но вердикт мой личный будет в пользу кинематографа. Я против дублирования российских фильмов на украинский язык. Решение Конституционного Суда нужно выполнять, фильмы придется дублировать. Пока не найдется либо общественная организация, либо сам Верховный Совет не изменит Закон «О кинематографии». Я за Юрия Рогозу.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Ну, що ж, так думають наші судді. Що думають глядачі, ви дізнаєтесь прямо зараз. Залишайтеся на майданчику, і ви почуєте ім’я переможця.

Голос за кадром: За результатами голосування глядачів, переміг Юрій Рогоза.

Стеограма підготовлена компанією Sourcer