ВЕДУЧИЙ: Ось так святкового Йорданського вечора, як кажуть в нас Христос охрещається в річці Йордані або як кажуть мешканці столиці, с праздничком. Так от цього святкового дня ми й зустрічаємося. Хоча не зовсім по святковому все відбувається в політичному житті країни. От якщо дати комусь по мармизі, ну, це просто є невиховано, скажете Ви, але це коли схематично. А тепер давайте підставимо дійових осіб. Тобто на словесну провокацію мера столиці, всіх мирян і українців Міністр Луценко відповідає ляпасом. Бачите як у Вас зразу змінилося ставлення і Ви вже по іншому засуджуєте ці речі. Вже не однозначно, правда. Так от між Луценком і Кличком, станом на сьогодні рахунок 1:0 на користь Юрія Віталійовича. Але цей випадок, ну, дуже небезпечний прецедент, вважає програма «П’ять копійок», бо тепер будь-хто зможе подумати собі: «Ну, стоп, Юрію Луценку можна, а я чим гірше». Тому краще діяти мирно, тобто до суду, а потім перевибори, або, наприклад, вперед вибори, а потім до суду. Адже, фактів, як то кажуть, хоч греблю гати. Можливо, таке мордобиття – це, в принципі, спецоперація аби відволікти увагу «П’яти копійок» від «Українського прориву». До речі, в одних прем’єрів цей прорив у вигляді програми є, а в інших його чомусь немає. Про все це далі у нашому сюжеті.

Сюжет: «Політтехнологи часто передрікали їм антипрезидентську конституційну більшість і союз у стінах парламенту з «Партією Регіонів» та БЮТ. Але вони, януковичці та тимошенківці послідовно і стабільно залишалися непримиренними опонентами. Та й по кількості урядів у них зараз ні чия, 2:2. Перший уряд Януковича отримав штучно зібрану Кучмою більшість, але її лідери тоді і Степан Гавриш, і Раїса Богатирьова, нині секретарі РНБО при Президентові України. У 2005-ому урядова програма Януковича нагадувала агітаційний плакат: послідовність, ефективність, відповідальність. Яким через рік змінили попередню піонерську речівку: відкритість, дієвість, результативність. Хто пам’ятає ці агітаційні тексти на одну сторінку. Другий Уряд Януковича спромігся втриматися півтора роки взагалі без програми діяльності Кабінету Міністрів, що було порушенням Конституції. Але понад рік лунала пропагандистська тріскотня про якусь магічну стратегію розвитку країни, яку ніколи не розглядала Верховна Рада. Хоча усі говорять про реформи, на практиці програма уряду – це індульгенція на річний деребан посад і бюджету без права відставки. Тому усі реформи Януковича звелися до стандартного покращення Вашого життя вже сьогодні, на тлі зростання державного боргу, запозичень та високої інфляції. Уряд Тимошенко зразка 2005-ого року також подарував програму з публіцистичних тез, агітатора про світле майбутнє і отримав карколомну підтримку депутатів усіх політичних кольорів, але програма не спрацювала на порятунок. Річна гарантія на недоторканність уряду була втрачена заздалегідь. Історії України пише, без програми працювали уряди Пустовойтенка та Кінаха. А з програмами кабміни Лазаренка та Ющенка. Уставленої практики немає. Усі заклинання про черговий уряд реформ завжди зводилося до роздачі грошей, соціальних виплат, а, фактично хабарів зубожілим радянським масам на передодні чергових виборів. Громадське обговорення програми «Український прорив» команди Тимошенко два ще до її затвердження, однозначно покращили літературну якість тексту. Дві години критики та зауважень перед камерами – це спартанська витримка для Прем’єра Тимошенко. Виконати вимоги, врахувати коаліційну угоду у програмі Уряду, усі зауваження Президента озвучені секретаріатом. Обійти усі полапки і гострі кути, хороший проміжний результат. От тільки де гарантії, що «Прорив» стане програмою реформ, а не черговою брошурою з бібліотеки обіцянок української влади. Чи справді, будь-який реформіст серед совкової публіки просто приречений стати банальним популістом. Ця українська теорема ще потребує доведення.

ВЕДУЧИЙ: Чи треба нам буде доводити цю теорему я не знаю, але точно знаю, що ми зможемо поговорити про цю чудову книжку. Читав її вчора в ночі, читав сьогодні в день, називається вона «Український прорив». Ми сьогодні з’ясуємо наскільки це є збором програм по здійсненню реформ. А можливо, це щось інше за якістю. Точно знають мої гості бютівець Валерій Писаренко. Доброго вечора.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Доброго вечора.

ВЕДУЧИЙ: Рухівець, тобто, нунсівець Олександр Чорноволенко. Вітаємо Вас. Регіонал Дмитро Святаш. І Вас вітаємо в нас на програмі. І їх візаві, люди не далекі від політики, але торканні як і я. Головний редактор журналу «Експерт-Україна» Іскандер Хісамов. Вітаємо Вас. Директор інституту політичних технологій Анатолій Луценко. Та головний редактор газети «Київський телеграф» Володимир Скачко. І Вас вітаємо. Запитаємо, до речі, за той час у наших глядачів. Відбувається зараз повернення заощаджень, ви знаєте, зараз найпопулярнішою книжкою січня є ощадкнижка. Ви вважаєте це виконанням виборчих обіцянок – дзвоніть першим номером телефону. Підготовкою до нових виборів – тоді ваш номер телефону, який ви бачите на екрані другий. Честь Прем’єра і стратегію Уряду відстоює Валерій Писаренко. А експертизу буде проводити Іскандер Хісамов. Раунд перший. У вас право на п’ять копійок, право на репліку, це конституційне право у нашій програмі. У експертів по одній червоній карточці на раунд. Почну з найскладнішого питання. Хто з вас читав програму «Український прорив»? З вас двох.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Ну, звісно я читав.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Выдержки, выдержки.

ВЕДУЧИЙ: Тобто ви ознайомленні?

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Наши ребята её проанализировали. Да, основные пункты нам известны.

ВЕДУЧИЙ: Це розминка, ми зараз починаємо. Як ви вважаєте, якщо ви вже якісь знаєте речі з цієї програми, це програма чи це різдвяна поштівка із побажанням усього найкращого в подальшому житті?

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Я думаю, второе, конечно.

ВЕДУЧИЙ: Аргументуйте тоді.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Значит…

ВЕДУЧИЙ: Прошу, Ваших п’ять копійок і починайте.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Речь идёт, тема нашего разговора, как я уже понял, это программа «Украинский прорыв» - это реальная программа действий, либо это пиар-программа, пропагандистская программа, нацеленная на победу на президентских выборах. Так это, конечно, второе. Потому что БЮТ не может и не одна политическая сила сейчас не может и не хочет сделать что-то серьёзное. Реформы не спасут. Не достаточно консолидирована Верховная Рада, президентская и исполнительная власть для того, чтобы выполнять какие-то созидательные задачи. А выполнять задачи пропагандистские…

ВЕДУЧИЙ: Да, да, говоріть.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Ну, я хотів би заперечити. Тому що, звичайно, це є програма уряду і там так і написано, що це програма українського…

ВЕДУЧИЙ: На обкладинці так, аргументуйте.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Що це програма українського уряду. Можна критикувати, що хтось не буде робити, хтось буде робити. Але давайте розуміти те, що це добре, що вона, по-перше з’явилась. Це добре, що вона з’явилась, тому що зараз мої опоненти можуть взагалі реагувати на щось, тому що ми ще рік тому не могли реагувати на те, чим займається Уряд Януковича, тому що вони працювали без програми. Звичайно, ця програма не може бути досконалою і кращою для всіх. Вона, дійсно, має свої переваги і має свої недоліки, але вона є і сьогодні уряд за нею буде працювати.

ВЕДУЧИЙ: Пане Валерію, свої п’ять копійок вставлю. Я з цієї програми, тут сто з чимось сторінок, я виніс головні такі тези. Змінити закон, це так практично кожен третій абзац, так. Розробити стратегію, це кожен четвертий абзац. Виписати план, розробити проект для створення умов. Це тільки витримки з цієї програми. Тобто, це план про написання стратегічного плану для розробки стратегії, я правильно розумію?

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Дійсно, там є завдання для того щоб і демократична коаліція в парламенті допрацювала. Є завдання для того щоб щось змінити і допомогти уряду виконати таку програму.

ВЕДУЧИЙ: Контр-приклад, прошу.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Я ещё раз, я ещё раз настаиваю на том, что, чтобы там ни было написано, там, действительно, всё не конкретно написано, потому что написать сейчас конкретно что-то нельзя. Как можно изменить законы с такой коалицией.

ВЕДУЧИЙ: А чому не можна написати конкретно?

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: То есть, как можно провести судебные реформы, не имея устойчивого большинства в Верховной Раде и сотрудничества Президента. Можно только отнять…

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Давайте, коаліція голосує. Що значить, з такою і не з такою коаліцією. За Конституцією 226 голосів можуть сьогодні голосувати за будь-яке питання, ну, крім тих, які підлягають 300 голосів.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Как только Вы, как только Вы поставите какой-нибудь серьёзный вопрос, то у Вас коалиция тут же разрушиться, притом сразу же.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Дивіться, ми вже достатньо, достатньо серйозне запитання було, питання голосування по Прем’єру. Ми проголосували, сьогодні є уряд. Це важливе питання, важливе. Ми показали дієвість коаліції, вона буде працювати. Чого сьогодні хаяти програму, говорити, що це передвиборчий тезис. Так можна говорити, що політики взагалі кожного дня живуть для виборів, тому що кожного дня вони відповідають за те, що вони говорять на виборах.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Я даже не склонен критиковать программу, я говорю, чтобы там не было написано, созидательной работы у этого правительства не получится, пусть даже гении там сидят, в силу того, что не консолидированная власть.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: А можна запитання, а можна запитання одне?

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Национальный проект по созиданию он не будет никогда.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Як Ви вважаєте, виплата вкладів «Ощадбанку» - це нормально чи не нормально?

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Это как раз то, что демонстрирует негативную, негативную часть, то, что правительство может работать только с расходной частью бюджета. Отнять и поделить, пожалуйста, много ума не надо, дурное дело не хитрое, взять и отнять, взять и деньги отдать.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Тобто, це погано, що держава повертає зобов’язання людям?

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Это демагогия, потому что много, масса проблем есть в хозяйстве, жилищно-коммунальная реформа, здравоохранение, наука и образование, и так далее. Взяли и роздали деньги и всё.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Я розумію. Ось саме це питання, саме це питання – це добре чи ні?

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Нет, это не правильно. В бедной стране нельзя сейчас этим заниматься.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Тобто, за Вашою думкою…

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Потому что Вы тратите последние крохи для того, чтобы раздать деньги и распылить их по импортным товарам.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Дивіться, за Вашою думкою тоді ми взагалі люди повинні в нас не їсти, жити десь в коморах, да?

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Вы меня не пропагандируйте, я ж не в «Партии Регионов», я говорю как эксперт.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Я розумію. Ну, ні, просто Ви як експерт кажете, що погано, коли люди живуть краще.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Пожалуйста, это, конечно добре, хорошо. Вы можете весь бюджет раздать, но нужно дело делать в стране, а дело Вы не знаете, как делать, не можете делать, никакой реформы произойти не может.

ВЕДУЧИЙ: Панове, панове, давайте про гроші трошки окремо. Я просто хочу почати тепер з Вами посперечатися, я з паном Валерієм вже почав, так. Я читаю тут деякі речі, абсолютно, просто бажав би собі і хотів би щоб це відбулося в країні. Кожен, будь-який абзац, який зараз от просто відкриваю і читаю. «Надання парламентської опозиції контрольної функції». Ну, от відкрив, бачите, перше що попав. Я думаю: «Боже, це ж добре є». тільки поясніть мені як Ви собі знайшли відповідь, чому біля кожного з пунктів не написано там джерела фінансування, терміни виконання і дата затвердження цього пункту. Як Ви пояснили, чому там немає цих дат?

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Потому что они не знают этих дат, потому что за даты можно ухватиться, за цифры и даты через год им все вспомнят. А сейчас надо писать как можно более расплывчато. Кстати, это Бонапарт ещё учил своих авторов Конституции: «Пишите коротко и неясно». Вот тут, правда, длинно, но тоже не ясно, потому что ясной программы они не могут претворить. Сейчас идёт борьба за власть, за консолидацию власти и БЮТ делает правильно…

ВЕДУЧИЙ: Хто з ким бореться, вже ж ніби владу мають, і борються?

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: За консолидацию власти, чтобы было устойчивое большинство, чтобы правительство было консолидировано.

ВЕДУЧИЙ: Ваша відповідь, чому немає дат, термінів?

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Я добавлю, я добавлю, да. По-перше, давайте, розумієте, що ця програма була створена на підставі передвиборчої програми Блоку Юлії Тимошенко і програми Президента «Десять кроків на зустріч людям».

ВЕДУЧИЙ: Тобто, за коаліційної угоди?

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Тобто, вже, вже за цю програму проголосувала значна кількість населення України. Зараз вона перетворюється на програму уряду.

ВЕДУЧИЙ: Пане Валерію, Ви вважаєте, що ця велика кількість яка голосувала за цю програму вона читала цю програму?

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: В тому числі. Звичайно, читала. Якщо Ви побачите наш передвиборчий тур, то ми, взагалі, презентували «Український прорив» по всій Україні. Тому сьогодні, сьогодні ця програма буде, зазвичай, вона вже схвалена народом.

ВЕДУЧИЙ: Пане Валерій, можна я зроблю те, що я дуже рідко роблю. У мене багато людей, які, чиї думки ми бачимо, багато людей. З Новим роком вас всіх, дякую, що прийшли. Хто з вас читав цю програму, можете підняти руку. Раз, два, три, чотири, п’ять. П’ять. Ну, от десть приблизно такий відсоток людей з нею ознайомлений?

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Да.

ВЕДУЧИЙ: Ви розумієте, так. Тобто апелюючи до народу, що він ніби дав індульгенцію на цю програму нам не вийде.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Дивіться, зараз це люди, які просто прийшли на Вашу програму. Тут стоять народні депутати та експерти, серед народних депутатів та експертів не все повністю прочитали цю програму.

ВЕДУЧИЙ: Пане Дмитре, Ви читали цю програму? Ви читали. Принаймні всі депутати в нас в студії читали.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Частково експерт читав, той частково. Але зрозуміло, що цю програму деякі експерти будуть читати лише в ті часи, в які…

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Ну, Вы сейчас объявите, сейчас объявите, какую реформу, в какие сроки из серьёзных реформ, пожалуйста, жилищно-коммунальную реформу как Вы проведёте?

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Дивіться, от Ви хочете, щоб ми зараз сказали… 

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Там нет этого в этой программе.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Ось Ви хочете, щоб ми зараз сказали, чи могла радянська влада сказати, що в 61-ому році людина полетить в космос, не змогла, але те що було поставлено таке завдання і те, що людина, те що держава до цього йшла, це і було результатом того, що це відбулося.

ВЕДУЧИЙ: Це було завдання ЦК КПСС і інших.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Дело ещё раз, дело ещё раз…

ВЕДУЧИЙ: Панове, ми назбирали кучу червоних карток. Я пам’ятаю, що Ваше було слово. Була одна червона картка, а тепер аж три. Прошу, давайте вислухаємо її.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Я, собственно говоря, хотел бы, показал красную карточку не кому-то конкретно, а обоим, потому что, я считаю, что они уходят от ещё одной нагрузки, которая лежит на этой программе. А именно, которая, разные подходы Президента и Тимошенко. Тимошенко хочет получить годичную отсрочку, а Президент хочет не дать ей стать фаворитом на будущей президентской гонке. Поэтому  программа здесь ещё и политический документ, на котором соревнуются два главных лидера в оранжевом лагере.

ВЕДУЧИЙ: Прошу мікрофон, пане Дмитре, Ваша червона картка кому і за що?

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Я хотів би заперечити пану Валерію. Саме через те, що програма дій уряду – це програма на рік, на рік, тобто там повинні бути терміни виконання. Бо, звичайно, ніхто не знає коли людина в космос полетить, але коли що буде зроблено за рік Ви маєте знати.

ВЕДУЧИЙ: Значить, ми вже, принаймні з терміном з’ясували. І ще можна мікрофон, давайте я тут зекономлю час. Пане Олександре, Ваша червона картка кому?

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Ведучому.

ВЕДУЧИЙ: Ура, нарешті я заробив, знов на вибори не піду. 

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Ну, як же ж, Ви ж популярний. Ви повели так дискусію, що почалися замість дискусії по суті програми вигадки кому вона потрібна. А є таке залізне в науці правило не створювати сутностей більше ніж необхідно для пояснення цього явища. Ця програма створена з програми двох політичних сил, які створили коаліцію перед виборами: БЮТ і «НУ-НС». Ця програма є частиною загальної стратегії управління урядом, тією ж частиною цієї програми є бюджет. Там є всі цифри, є всі дати, все. Крім того, перелік документів. Протягом року, це не значить, що це треба буде протягом першого кварталу чи другого, чи третього.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, дякую, час просто вийшов.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Протягом року будуть прийняті всі необхідні закони.

ВЕДУЧИЙ: Ми прийняли от по результатам червоних карток і я теж маю право, бо я теж її заробив. І я хочу зрозуміти чи є сенс вписувати в програму те, про що сказав пан Олександр, тобто стратегію і партійну програму, може треба було зробити її на чотири сторінки, і рівно ті пункти, які вкладаються в рік?

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Зараз ще одну карточку заробите.

ВЕДУЧИЙ: Добре, добре. Я точно знаю, що на наступних виборах я вже не буду кандидувати, але це запитання до Вас.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: По-перше, давайте назавжди забудемо про те, що нібито Тимошенко шукає в цій програмі індульгенції. Не шукає вона індульгенції. Ви бачите в 2005-ому році нічого не завадило тому щоб Тимошенко зняти, навіть вона не знайшла індульгенції в тій програмі, яка була, да, це по перше. По-друге, якби Тимошенко шукала індульгенції, то, напевно, програму вона б не приймала, тому що вона б працювала як уряд Януковича, по результатах того що сьогодні напрацював працюємо завтра. Завтра пропрацював і добре, працюємо післязавтра, ось. Вона ж заявила, що все те, що ми зобов’язались виконати під час виборів ми виконаємо. Через три тижні своєї роботи вона почала виплачувати вклади «Ощадбанку», а це було найголовніше питання з яким ми йшли на вибори і, яке 17 років ніхто не міг провести, ось цей результат виконання програми. 

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Послушайте…

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Тоді Ви зреагуйте так само на ці зауваження карточок.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Да, да, да, да.

ВЕДУЧИЙ: Прошу.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Вот ещё раз вернёмся к тому козырю, который Вы всё время кладёте на стол, который битый, на мой взгляд. Потому что вклады возвращаются совершенно циническим, демагогическим путём. Из той стоимости, которую мы, нынешние граждане Украины, работающие, сдали в бюджет, думая, что расходная часть бюджета будет потрачена на общие блага, на то, чтобы улучшать инфраструктуру страны, решать социальные проблемы, судебные реформы и так далее, нам раздали эти деньги. То есть, связь между трудом и нашим заработком сейчас прервана. Нам говорят про какой-то долг. Если бы Вы нашли золото партии и раздали бы его там, Коммунистической партии – это одно. А сейчас – это просто с больной головы на здоровую. И это говорит о беспомощности правительства, потому что оно не может сделать ничего путного, созидательную программу оно не может делать.

ВЕДУЧИЙ: А можна уточнення від Вас почути. От дивіться, Японія, коли поруйнована, повоєнна, да, вона визначила прорив, технічно-технологічний, так, техніко-технологічний. Все зробила і прорвалася. Як Ви вважаєте, що може зробити в 2008-ому році, який прорив може зробити уряд Тимошенко, тобто зосередитись на якомусь одному?

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Никакого, никакого.

ВЕДУЧИЙ: Як ніякого?

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Потому что даже плана никакого прорыва нет.

ВЕДУЧИЙ: А Ви б рекомендували, Ви ж експерт України, так?

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Да.

ВЕДУЧИЙ: То скажіть, куди прориватися.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Я бы порекомендовал, я бы порекомендовал напрячь все усилия правительственные на поддержку отечественной экономики, на борьбу с…

ВЕДУЧИЙ: Економіка дуже велика, скажіть конкретну якусь річ.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Нет, есть элементарная, есть элементарная.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Ось Ваші тезиси, Ви вимагаєте від нас дати цифри, а самі говорите загальними тезисами.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Я не говорю о промышленной, я не говорю о промышленной… Я не говорю о промышленной политике, я говорю о том, что нужно думать вообще о созидательной о доходной…

ВЕДУЧИЙ: А Ви конкретний прорив, запропонуйте конкретний прорив, який Ви бачите?

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Ну, хорошо.

ВЕДУЧИЙ: Який? У сільському господарстві, в комбайнах?

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Пожалуйста. Ющенко в Алчевске сказал, нам нужно газовую безопасность и так далее. Значит, шесть миллиардов долларов стоит оборудование одного крупного месторождения в Чёрном море, шесть миллиардов долларов, ровно столько же, в первом транше отдать. Оборудовали по два миллиарда кубометров было бы… 

ВЕДУЧИЙ: Тобто, Ви би рекомендували їм зробити свій прорив по наших газових родовищах і забезпечити газом?

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Да, пожалуйста, пожалуйста, вот эти шесть миллиардов, хотя бы на это запустить и всё было бы.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Коли, коли журнал…

ВЕДУЧИЙ: Ви це запускаєте?

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Коли журнал «Експерт» буде представлений в міністерстві України, я думаю, що вони будуть мати свої пропозиції.

ВЕДУЧИЙ: А Міністр читає «Експерт»?

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Хоча, хоча, ось у мене таке ще одне запитання. Скажіть, а от було ж публічне обговорення програми, Ви брали в ньому участь?

ВЕДУЧИЙ: Було публічне обговорення.  

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Було публічне обговорення, Ви брали в ньому участь?

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Нет, в этой программе нет, никакого участия. Мы эксперты, а не это самое, не.

ВЕДУЧИЙ: Це риторичне запитання, практично.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Конечно, конечно.

ВЕДУЧИЙ: Ми на ньому зависли. Це був гонг. Це значить, що перша частина лишень нашої розмови довкола програми завершена. Пане Іскандер і пане Валерій, я Вам дякую. Як сказав пан Олександр, шкода, що немає другої червоної картки. Є шанс, зараз експерти висловлять свої незгоди на ці тези, які пролунали в цій частині, їм слово.

Плакат із залу: «Черновецкий получил за земельный деребан».

ВЕДУЧИЙ: В мікрофон прошу.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Я би перш за все сказав про те, що зараз не ті часи, які були в 2005-ому році і затвердження програми, дійсно убезпечить від зняття. Інша справа, що зараз це дублюється й іншими механізмами. Нема уряду, немає й коаліції, а відповідно, немає й Верховної Ради, як правило. Хоча певні моменти можуть бути. Що до зауважень експертів, то я би хотів сказати, ще раз підкреслити, програма діяльності уряду – це напрямок, це ні в якому разі не є конкретні розробки. Це є напрямки як уряд збирається працювати і чого досягати. Так у всьому світі. Ніде в світі у програмі не пишеться, це не поквартальний план. Навіть те, що записано в бюджеті, ми будемо переглядати, зараз навіть ведеться дискусія через два місяці це зробити чи по підсумках першого кварталу. Як можна поставити якісь конкретні, більш конкретні дати. Якщо написано прийняти закони, то вони протягом цього року будуть прийняті. Якщо вони не будуть прийняті, тоді це буде недолік роботи уряду і буде на це вказано. Якщо написані якісь цифри досяжності, то вони будуть зроблені протягом цього бюджетного року і якщо ні, то на це буде при затвердженні фінансового підсумку, буде вказано.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Регламент хвилина у нас. Володимир Скачко, зауваження до тез, які пролунали.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Я, как нестранно, у меня нет особых замечаний, опять же, ни к тому, ни к другому, потому что они по-своему правы. И правы в чём, когда говорят, что мы, когда представители БЮТ говорят, нам нужно выставить какие-то маяки. Искандер он правильно говорит, какие маяки можно выполнять, если Вы ничего не можете и он абсолютно прав. Эта программа не выполнима, в принципе, потому что, как сказал Александр Черноволенко, нет даже бюджета, нет даже денег, что нужно выполнять, что, сколько будет стоять, расчетов нет элементарных. Можно бежать, но нужно знать куда бежать, а тут показано, ну, куда?

ВЕДУЧИЙ: Без мікрофонів ми не говоримо. Без мікрофону Вас не чують. Дискусія ще Ваша буде, ще по переду. Пане Дмитре, Ваші зауваження на ці тези. Які лунали.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Ви знаєте, я хочу сказати, що програма дій уряду в тому вигляді, як вона існує в Україні – це анахронізм, який залишився ще з часів президентсько-парламентської республіки. Тобто, сьогодні існує дієвий механізм залишення уряду при владі і виконання всіх передвиборчих обіцянок переможців виборів, тобто, ті, хто сформував коаліцію, от і все. Тому те що пропонується в цій програмі, це, скажемо так, антипод Тимошенко-2005, бо там було дві сторінки, а тут 121-на. Що там не було виконано, що тут, скоріше всього, за рік виконати не можливо. Тут потрібно вже ці анахронізми з Конституції минулої вилучати. А що стосується виконання цієї програми, то, наприклад, в цій програмі я прочитав пропозиції, що до зміни Конституції. Конституцію треба змінити 300-ми голосами, їх сьогодні в коаліції немає, тобто, вже це не виконується і не може бути виконано. Таким чином, я вважаю, що ця програма це є, це є, скажемо так, послідовний крок президентської кампанії пані Тимошенко.

ВЕДУЧИЙ: Анахронізм коли Ви говорите, тобто, Ваша пропозиція була б взагалі не робити жодної програми?

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Я вважаю, що в тому сенсі, в якому сьогодні її розглядають, бо дуже просто, люди голосували за програми політичних сил їх склали і зробили програму уряду.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Пане Анатолію, Ваші зауваження на тези, які лунали.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Я скажу, що ближче по характеру дискусії, треба перевести дискусію як раз в ці речі чи взагалі потрібна така програма, якою вона має бути, як це є в європейських країнах, який з того приводу є досвід, якщо ми проголосили курс, що Україна іде до європейської спільноти. Який з приводу того є досвід, як це працює ситуація, система по реалізації програми в Європейському Союзі, в країнах Європейського Союзу. Як там політики впорюються, чи навпаки не долають ці перешкоди. А в даному випадку ми просто, як би, тут була дискусія двох підходів. Які і один і один, в принципі вірні, але ми не знаємо який є ефективним.

ВЕДУЧИЙ: А ми зараз це дізнаємося від Вас. Вас же ж жде дискусія в другому раунді зараз, зараз ми це все дізнаємося. До речі, розповідають, що коли Пінчуку повідомили, що Тимошенко знову хоче відібрати у Вас «Нікопольський феросплавний завод». Той відповів: «Значить, концерт Елтона Джона, в Києві їй не сподобався». Реклама, панове.

Реклама

ВЕДУЧИЙ: З підслуханих розмов в громадському транспорті. «А чули, після Нового року очікувати треба чергового сплеску інфляції». «Фігня, після Нового року все одно ні в кого бабок не буде. «П’ять копійок» повернулися в прямий ефір із своїм запитанням. От повернення заощаджень «Ощадбанку» СРСР, це виконання обіцянок - перший номер телефону. Це підготовка до нових виборів – другий номер телефону, дзвоніть, Ваша думка нам дуже важлива. До речі, у Львові і в Донецьку наші кореспонденти теж поцікавилися, а чому уряд Тимошенко почав саме з виплат вкладів «Ощадбанку» СРСР. Ось як люди вважають на заході і сході.

Донецьк:

 «Да, ей нужен пиар, чтобы вступить в президентскую кампанию, всё».

 «Да, потому что Юлия хочет быть президентом».

 «Потому что хотят хорошими быть перед людьми, да, и всё, что можно сказать. А деньги, то Янукович скопил, шесть миллиардов денег-то». 

 «Чтобы нас обмануть со всех сторон и показаться перед нами, что они сильно умные, а мы ни что».

 «На президента, короче она метит, и вот это предвыборная борьба начинается».

 «Авторитет надо же чем-то подымать свой».

 «Чтобы как-то заинтересовать людей, заинтересовать, они же как новое правительство хотят показать, что они что-то для этого делают».

 «Чтобы потом Тимошенко, наверное, в этот самый, в этот самый, с Премьеров в президенты попёрла».

 «Подмазаться хотят».

 «Юля Тимошенко, она всё это начала знаете почему, чтобы стать президентом».

 «Я именно, считаю, что это пиар Тимошенко».

 «Почему? Потому что популисты, хотят показать, что мы можем, а вот те не могли и всё». 

 «Поднять свой рейтинг».

Львів:

«Это трюк рекламный, ход такой».

 «Тому що люди весь час про це говорять, весь час думають про це».

 «Бо вже не мають що людям пообіцяти, вже тільки болюче питання і вже більше нічого, що в людей пече. Бо вже люди до такої бідності дійшли, що тільки ще, вже їм ніхто не повірить, не вибере, тільки то, що хіба ще щось таке болюче питання задіти людей, щоб ще якусь вони надію мали, більше нічого».

 «Думаю, тому щоб завоювати авторитет людей». 

 «Ще не кінець. Мені кажеться, то ще таке щось, щось таке показове, но воно не реально ще».

 «Обіцяв, обіцяв та повернув в кінці кінців колись. Але, це я вважаю, за цю суму, то стільки людей ходе, стоїть, то не є, не є уже така необхідність йти».

 «Та повинні щось зробити з рештою. І молодці, що роблять, а не затягують там хтозна-куди. Я, наприклад, дуже задоволена».  

 «Наперед, щось придумали, передвиборча компанія вже до президента, я щось думаю таке, що вони щось хочуть такі собі набрати бали».

 «Тому що він обіцяв. І того що чекають люди, я думаю, що він із-за того почав».

 «Йдуть вже президентські вибори, і вже їм потрібно своє і вони вже кожен свій бере рейтинг, як то кажеться. І от тому вони так і зробили, і почали з того, що от ми хороші і будемо дальше. А як воно буде будемо дальше бачити, як воно вийде». 

 «Мені, мені здається, що то трошки маленька афера. Трошки підібрати мільярди і підірвати, а потім буде інфляція і будуть ціни, підуть в верх».

 «Бо чули всі, то Юля Володимирівна обіцяла, що буде повернення вкладів, тим вона і добивається і виконує свої обіцянки». 

 «А я думаю, що то вона дає, а через два-три місяці забере ті гроші, цінами, тарифами і все буде».

ВЕДУЧИЙ: Ось такі думки на заході і на сході, у Львові і в Донецьку. Я зразу почув і, напевно думки їх…

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Схід і захід разом, схід і захід разом.

ВЕДУЧИЙ: Так. Опозиційні позиції і тези тіньового уряду буде відстоювати регіонал Дмитро Святош. А аналізувати їх зможе Анатолій Луценко, інститут політичних технологій. Тобто, у нас раунд другий. Давайте від болючого почнемо, те що і в людей питали. Це погано, що уряд Тимошенко почав повернення вкладів «Ощадбанку» СРСР?

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Знаєте…

ВЕДУЧИЙ: Ваших п’ять копійок і починаємо.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Те що гроші людям, ну, здається з точки зору пересічного громадянина, що віддали гроші, це добре. Але, ми подивились, що кажуть про це люди і люди усвідомлюють це, що віддали тисячу, а скільки грошової маси викинули, шість мільярдів, скільки шість мільярдів зроблять оберту за рік, п’ять чи шість, тобто це вже на рік буде оборот в 30 мільярдів.

ВЕДУЧИЙ: А от в Росії теж почали віддавати зразу після нас, це добре чи погано, чи як?

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Ви знаєте, в Росії там трошки інша ситуація.

ВЕДУЧИЙ: Там менше дають.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Там менше дають, але там інша ситуація, там резервний фонд, стабілізаційний фонд складає близько сотень мільярдів доларів.

Плакат із залу: «В якій «точці беззбитковості» зійдуться «Український прорив» та український бюджет?»

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: В Україні достатній стабілізаційний фонд.

ВЕДУЧИЙ: А скільки в нас стабілізаційний фонд, якщо не секрет.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Резервного фонду, перепрошую.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Резервного фонду, я можу сказати тільки таке, що шість мільярдів на фоні, скільки там трильйонів зараз складає ВВП, це не така колосальна сума для того щоб оперувати…

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Я кажу, я кажу не про ВВП, а про обігову масу грошей. Це інше.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Обігова маса грошей, ми знаємо, що скільки мільярдів, півтора мільярда було закачано попереднім урядом і під час, «Національним банком» під час роботи попереднього уряду, зараз як раз іде вилучення мільярдного, тому воно тут збігається. Навіть ми тут уже можемо говорити про меншу суму грошей. Але я пропоную, щоб це, на цьому дискусію…

ВЕДУЧИЙ: На цьому ми ставимо, на цьому ми ставимо крапку, дивіться, я навіть дві крапки поставив. І хочу повернутися до іншого.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Так.

ВЕДУЧИЙ: Коли буде програма дій тіньового уряду, можете сказати дату? Тобто, щоб ми її почитали, я вже цю прочитав, хочу Вашу почитати.  

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Знаєте, давайте ми скажемо таку ситуацію. Я ще раз хочу, я вже говорив один раз, ще раз повернуся. Програма дій уряду в тому сенсі як вона запропонована в першій редакції Конституції України на сьогодні не має сенсу, бо сьогодні голосують не за окремих політиків, а голосують за програми, передвиборчі програми партій. І таким чином програма, яка…

ВЕДУЧИЙ: Пане Анатолій.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Це дуже сумнівне твердження з точки зору політичних технологій, тому що в українській політичній системі і ситуації, і практиці постійно зберігається тільки одна тема – це змагання особистостей. Нажаль ще ми не дійшли до деперсоніфікації.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Але я хочу сказати як воно має бути, має бути, ми ж йдемо до європейського досвіду, ми йдемо до того як воно має бути.

ВЕДУЧИЙ: А як в Європі, на Вашу думку?

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Європа велика.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, вона різна ще є.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Давайте про наших сусідів, про пострадянських сусідів поговоримо.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Ми будемо говорити про парламентсько, парламентсько-президентські республіки.

Плакат із залу: «Український прорив» - це стратегія, а не привід для суперечок».

ВЕДУЧИЙ: Пострадянські, ті, які в нас були, Ви як вважаєте, вони були?

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Про пострадянських сусідів. От такі були, так само в нашій ситуації фактично. 

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Я переконаний в тому, що програма дій уряду має бути, вона має бути оприлюднена, але її не треба, не треба її затверджувати. Бо сьогодні зрозуміло, знаєте, як це масло масляне, чому затверджувати те, відомо, що програма дій уряду буде затверджена, якщо існує коаліція.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, 226 голосів?

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: 226 голосів, тобто, цього не треба робити.

ВЕДУЧИЙ: Зрозумів. Ви згодні з цією тезою, що нетреба її затверджувати?

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Я, в принципі, згоден, що потрібно уходити від таких речей, а переводити її як раз в стан оприлюднення і суспільного обговорення, експертного обговорення.

Плакат із залу: «Хватит разводить демагогию».  

ВЕДУЧИЙ: А скажіть, будь ласка, коли треба оприлюднювати? Я собі уявляв, у мене були мрії, що спочатку я перед виборами дивлюся, от одна команда каже, у мене буде уряд свій, буде така от програма, а інші кажуть, у нас буде свій уряд, така програма. Потім ми голосуємо і під цю програму вони вже й працюють.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Правильно.

ВЕДУЧИЙ: А у нас якось…

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Але питання коаліції, тут єсть питання коаліції.

ВЕДУЧИЙ: Прошу.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Тут єсть питання коаліції.

Плакат із залу: «Політики – це бізнесмени. Якщо «виплачують» кошти, то розраховують на їх обов’язкове повернення з відкатом»!

ВЕДУЧИЙ: Ви одночасно кинули, кому ж дати слово? Ну, давайте по черзі.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Ну, я як цей. Тут є питання коаліції.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Давайте експерту дамо.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Да. Тут є питання коаліції. Ми ж на виборах, як би були такі, умовно сильні, двопартійна, у нас двопартійна система була і там, значить одна з партій вже з одною уставленою програмою, а друга з другою, тоді це зрозуміло. А в нас є питання, що ідуть партії, блоки, з певною програмою, потім створюється коаліція, тому що одна не може.

ВЕДУЧИЙ: Ну, ясно, а потім вона пере форматується і поміняється програма?

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: А тоді програма одного суб’єкта коаліції, другого, можливо третьої і на основі їх робиться програма.

ВЕДУЧИЙ: От з Вашого досвіду, поясніть, коли до Вас долучилися соціалісти Мороза у Вас помінялась програма?

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: У них програми не було.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Я хочу відповісти на те, на що п’ять копійок кинув.

ВЕДУЧИЙ: Так.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Так воно, так. Але якщо це якимось чином спрямувати до ситуації, яка була на цих виборах, то дві політичні сили йшли з гаслом, що вони створять коаліцію тільки в двох, тобто, вони вже мали дати якусь програму. Хоча, дійсно, якщо такої інформації заздалегідь немає, кожна політична сила йде зі своїми програмами, потім ті, які ідеологічно близькі вони сходяться, збігаються.

ВЕДУЧИЙ: Пане Анатолію, я пам’ятаю, що Ваше слово, але червона картка, ми забудемо на що була від експерта червона картка.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Моя червона картка ведучому.

ВЕДУЧИЙ: Я Вам її, я Вам її…

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Бо він знову, бо він знову заводить учасників цієї дискусії в неправильне русло. Що значить потрібно чи не потрібно затверджувати програму уряду. Є Конституція і її потрібно виконувати.

ВЕДУЧИЙ: Це не моя пропозиція, це була пропозиція пана Дмитра, не затверджувати. 

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Да. Ні, ні, але Ви почали її активно розвивати. Конституцію потрібно виконувати, в Конституції записано, що Верховна Рада затверджує програму затверджену урядом і протягом року не може його зняти. В Конституції записано, що уряд виконує цю програму і працює відповідно до затвердженої програми.

ВЕДУЧИЙ: Все. Дякую. Зрозумів. Прошу мене більше не підбивати на антиконституційні дії. Бачите, на мене вже наїхали.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Питання, питання не в тому, ми ж говоримо про розвиток, як би, було сформульовано питання, що це, як би в перспективі, як це буде.

ВЕДУЧИЙ: В перспективі Ви теж пропонуєте не затверджувати програму?

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Не затверджувати. Навпаки, треба вийти на загально прийняту систему в якій програма як політика, от у нас розуміння політики в суспільстві – це щось таке, яка розбивається на регіональні політики, Господи, на галузеві політики. І по галузевим політикам здійснюється і реалізовується.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Тоді повернемося до цієї ще раз програми. Ви вважаєте, що те, що Ви говорите тут не враховано?

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Я вважаю, що тут навпаки, воно в достатній мірі враховано, просто ми сприймаємо, у нас як, половина політкому сприймає цю програму як партхозактив, що, значить, стільки-то, на стільки-то збільшити поголів’я свиней і так дальше, й так дальше, воно нічого не виконується. А інша половина політиків сприймає вже як декларацію до реалізації.

ВЕДУЧИЙ: Прошу. І карта від пана Олега.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Ще раз, ще раз хочу нагадати. Ця програма дій уряду на рік. Якщо сьогодні ми поєднали Конституцію яка була і яка існує, то треба, треба це вилучити.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Вона тільки дає, так звану індульгенцію на рік, але взагалі треба запровадити практику…

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Яка індульгенція.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, Ви пропонуєте писати тільки те, що можна встигнути за рік?

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Я ще раз хочу сказати, ніяких, яка індульгенція, якщо існує коаліція.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Я вважаю, що програма пишеться на рік. І взагалі, у нас ця ідіотська практика, що в нас Пустовойтенко писав до 2012-ого року і так далі. Треба писати програму, яку можливо навіть вийти на то, що, нові, ті сили, які приходять, вони взагалі вносять в неї зміни, щоб сталість була розвитку програми. 

ВЕДУЧИЙ: Тобто, передавати від одних.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: А якщо протилежні точки зору. Якщо є, якщо є позиції з якими не згодні опоненти. Сьогодні так і є.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Так тому і завдання політика задавати політики, а завдання чиновника реалізовувати.

Плакат із залу: «Де гроші за «Криворіжсталь» і кому дістануться за «Укретелеком»?!»

ВЕДУЧИЙ: Маємо червону картку від Володимира Скачка. Прошу мікрофон, щоб ми почули за що вона була. Прошу.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: У мене червона картка моєму колезі експерту, бо в доме повешенного о верёвке не говорят. Нечего говорить о Конституции после того, что сделали с этой Конституцией, грубо говоря, в прошлом году. На ней не потоптался разве что ленивый. А теперь Вы говорите, что сейчас, вот мы такие правые, вот тут мы сейчас нарушим, а немножечко, после того как нарушим, добьёмся, захватим власть, тогда будем выполнять конституцию. Так не бывает и поэтому ничего у них с Конституцией не получится.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Хоча топтатися по Конституції це наша традиція ще з 2000-ого року, якщо ви пам’ятаєте, так.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Да.

ВЕДУЧИЙ: І в 2004-ому теж її топтали в вигляді виривання.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Да.

ВЕДУЧИЙ: Давайте не будемо рухати Конституції, а повернемося до програми. От поясніть зараз нам, от виборець почув про ініціативу створення тіньового уряду, але на жодну ініціативу міністрів, віце-прем’єрів чи Прем’єра Тимошенко кожного дня ми чуємо якісь ініціативи, ми не чуємо жодної контрініціативи. Нам обіцяли в цій студії ваші колеги по партії, що буде тіньовий уряд, буде на кожну ініціативу альтернатива. Чому їх немає, можете пояснити, чому ми їх не чуємо?

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Ви знаєте, в сущности логіки має бути створений кабінет міністрів, тіньовий кабінет, а після цього…

ВЕДУЧИЙ: Вже є.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Він є. І він має внести альтернативний проект бюджету, не бюджету, а програми.

ВЕДУЧИЙ: Програми.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Що стосується, давайте ми цю програму спочатку ухвалимо в Верховній Раді, після цього можемо створити антикризу.

ВЕДУЧИЙ: Ви передбачаєте, що може бути і не затверджена програма? 

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Ні, я думаю, що вона буде затверджена.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Але єсть ініціативи, так як тіньовий уряд працює в такий спосіб, якщо його проголосили, це виключно політична, вона не має якихось правових наслідків.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Саме так.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: І він не може на будь-яку ініціативу уряду, уже діючий уряд…

ВЕДУЧИЙ: Тоді поясніть, Анатолій, чому ми не чуємо цих альтернатив?

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Мені здається, просто там не налагоджено, в достатній мірі взагалі робота. Вони не звикли працювати в такому тіньовому уряді. У нас тіньовий уряд…

ВЕДУЧИЙ: Тобто, дисципліни у них мало?

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Взагалі не було ще тіньових урядів.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: В них не дисципліни мало. Був тіньовий уряд, між іншим.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Зараз будемо вчитися, будемо створювати і подавати свої ініціативи.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Між іншим був тіньовий уряд Тимошенко.

ВЕДУЧИЙ: Добре.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Але вони погано працювали і в реальному уряді.

ВЕДУЧИЙ: Червона картка за що й кому?

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Червона картка моєму колезі з «Партії Регіонів», звичайно.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Звичайно.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: І, звичайно же, за його тіньовий уряд. Ви знаєте, створювати тіньовий уряд з тими самими особами, які тільки що показали свою, так би мовити, в лапках, дієздатність, які закінчили рік з найбільшою інфляцією за останні сім років, які фактично подвоїли ціни на газ, які збільшили вартість цін на основні види продуктів, до неможливих цін. То я думаю, що такий тіньовий уряд не має права навіть висувати свою програму, що вони скажуть, давайте збільшувати далі розвал економіки?

ВЕДУЧИЙ: Отже, Ви чули закид, що тіньовий уряд – це добре, тільки треба було не тих хто були, а інших.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Ну, Ви знаєте, це особиста точка зору мого політичного опонента.

ВЕДУЧИЙ: А Ви з нею не погоджуєтесь?

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Я з нею не погоджуюсь, бо це наше право кого включати до складу тіньового уряду. Що стосується тверджень про розвал економіки, що це те. Що залишили ми після себе, це дуже добрі наслідки, набагато кращі ніж те, що Ви залишили нам.

ВЕДУЧИЙ: Стоп, стоп, панове, ми зараз повернемося в виборчу кампанію.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Ні то ми ж вже до цього йдемо.

ВЕДУЧИЙ: От це зразу в мене відчуття дежавю, вже виборча кампанія і вже пора вибирати.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Так вона йде, що не бачите?

ВЕДУЧИЙ: Стоп, стоп, давайте подивимося сюди. Тут є багато розділів, є конкретні речі, які треба вчинити. Ми з’ясували, що не всі вони на 2008-мий рік, є які, напевно, на перспективу.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Там десь 500-600 законів.

ВЕДУЧИЙ: І я хочу від Вас почути, які реформи уряду Тимошенко, які тут є прописані, тут, бо Ви читали сказали, так. Ви, я маю на увазі, депутати-бізнесмени, депутати-банкіри з «Партії Регіонів» конкретно готові проголосувати і підтримати? Можете сказати одну-дві хоча б?

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Хвилиночку.

ВЕДУЧИЙ: У нас час вийшов, скажіть одну-дві.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Ще раз, я жодної не скажу, бо ми не є коаліцією. Опозиція не голосує, не голосує у всьому світі за дії уряду, за дії уряду.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Моє запитання. Є опозиція в інших наших сусідів, які мають програму уряду, підтримують якісь реформи голосами?

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Єсть, єсть, наприклад, така ситуація в нашій шановній Литві, де взагалі єсть уряд меншості. І опозиційні, як раз він сформований на тому, що єсть розбіжність. Але з точки зору розвитку уряду, програми.

ВЕДУЧИЙ: Країни.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Да. Створений уряд меншості, який з точки зору бюджету і так далі, опозиція підтримує його дії.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: А як в Німеччині, як в Німеччині? Навіщо говорити про крайності.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Ні, я просто для прикладу. 

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Ми маємо орієнтуватися на форвардів, а не на аутсайдерів.

ВЕДУЧИЙ: Панове, це вже час на цю дискусію завершено. Це гонг. Ви знову намагалися дати дві червоні картки. Отже, наші експерти скажуть з чим вони були незгодні слухаючи цю дискусію. Їм слово. Пане Іскандер, Ви починаєте, так?

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Да, пожалуйста.

ВЕДУЧИЙ: Ваші зауваження на аргументи.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Я, я не выставил красной карточки, так и не решился, хотя…

ВЕДУЧИЙ: Ніхто не заслужив.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Нет, я бы сказал так, что уже, уже довольно предсказуемый разговор пошёл. Но мне как-то немножко даже, не то, что печально, не то чтобы я там был таким поклонником «Партии Регионов», но мне показалось, что её роль сейчас очень должна быть динамичной, критичной и так далее. А даже по поведению нашего оратора, какой-то такой вялый, соглашение и так далее. Я бы не согласился с коллегой, в данном случае с экспертом по поводу того, что, как они могут критиковать с таким правительством. Да, нет, это правительство накопило довольно немножко денег, да, на которые сейчас можно выдавать эти вещи, вело себя консервативно.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Це не зі мною, це не зі мною.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Да, я и говорю. Вело себя достаточно консервативно и в данном случае почти как правая сила. Обычно как, правые приходят - накапливают бюджет, потом приходять левые - тратят этот бюджет.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Об’єктивно.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: В данном случае, хоть эта политика была тоже, да экономическая политика довольно вялая, противоречивая, но, в тоже время, она была консервативна и сберегательная, в этом я вижу её преимущество перед нынешним правительством.

ВЕДУЧИЙ: Прошу. Пане Валерію, це і Вам дісталося. Тепер Ваші зауваження їм, прошу.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Дехто без красної картки звідси не піде. Ви знаєте, я, дійсно, хочу з Вами погодитися, що той уряд, яки попрацював, вони, дійсно, накопичили гроші, але не в бюджет, а в інший бік накопичили гроші. І, до рачі, сьогодні, сьогодні не зрозуміло взагалі що вони залишили. Тому, що те що ми залишили, це недовиконаний план приватизації на шість мільярдів, це невиконані соціальні програми, тобто, 70 мільярдів не було виплачено соціальних кошт. Тобто, все що ми сьогодні робимо, ми даємо нові стандарти. І я думаю, що позиція опозиції сьогодні не голосувати взагалі через те, що вони опозиція це також не вірно. Чому не проголосувати за те, щоб підвищити зарплати та пенсії, якщо в бюджеті є на це кошти.

ВЕДУЧИЙ: А комуністи проголосували ж.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Чому, чому…

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Чому Ви не голосували за ініціативи тієї більшості, хоча б за одну, хоча б за одну за шість років.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Вісім комуністів. До речі, вісім комуністів, так, погодились, що це нормальні ініціативи, так. Тому я думаю, що якщо така буде позиція в «Партії Регіонів», то, дійсно, я не думаю, що буде конструктив в Верховній Раді. Але, все ж таки, я думаю, Дмитро зараз перебільшує, вони будуть все одно голосувати за ті хороші пропозиції, які ми будемо разом створювати і голосувати.

ВЕДУЧИЙ: Пане Олександре, Ваші зауваження, так.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Ви знаєте, ми знову вели дискусію потрібна нам програма уряду не потрібна, потрібно затверджувати чи ні. Перш за все, програма потрібна опозиції і не урядовій опозиції, а, точніше, урядовій потрібно для того, щоб було що критикувати, як в процесі затвердження так і в процесі реалізації, а їх власна програма. І крім 16-ти відсотків інфляції, які вони залишили Україні, як найбільший підсумок своєї роботи за ті рік і кілька місяців, що вони працювали. У них ще має бути програма, програма діяльності їхнього уряду, який вони не затвердили за цей час, але, напевно, розробили. Принаймні обіцяли, що це зроблять американські експерти і на період аж 2011-ого року. Чому зараз не підняти цю програму і не почати казати, що вони це за рік зробили. Напевно, тієї програми або немає, або, дійсно, немає бажання, ну, боротися з цим урядом, критикувати і взагалі працювати. А що до того чи будуть вони підтримувати більшість чи не будуть, то ніде в світі опозиція не підтримує більшість, тут це очевидно. Окрім найбільш важливих критичних ситуаціях законів.

ВЕДУЧИЙ: Пане Володимире, і Ваші зауваження.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Тут есть такая очень интересная штука по поводу, по поводу деятельности правительства. Я бы их не сравнивал, потому что нынешнее правительство Тимошенко и бывшее правительство Януковича, правительству Януковича, где собрались люди, которые умеют, как минимум просчитывать на пять лет, их сбили вот этими досрочными выборами. И люди вынуждены были выплачивать огромные бюджетные деньг на покупку населения. Это и вызвало, это и вызвало инфляцию, то же самое сейчас делает правительство Тимошенко и вызовет опять инфляцию. Тут эти два правительства обоє «рябої». Про программу я хотел бы ещё раз сказать, что вы ж забываете, что туда Президент вносит свои инициативы. Голосовали то за партии, а Президент по принципу, коня кують, а жаба лапу підставляє, зачем он туда лезет. Выборы были парламентские, голосовали за парламентские силы, причём тут программа Президента. Мы замешены в анахронизмах, в том числе и в конституционных. Когда никто не знает что делать, не хочет делать, а все туда пнуться. 

ВЕДУЧИЙ: З цієї нотки критики Ви зможете подискутувати в наступному раунді з представниками коаліції від пропрезидентських сил, так що в нас все ще попереду.

Плакат із залу: «На Черновецкого прорвало».

ВЕДУЧИЙ: Який з пунктів «Прориву» влаштовує моїх гостей, а який не влаштовує ми ще дізнаємося далі в нашій програмі. До речі, панове, усі ми перебуваємо за мажею бідності, усі, навіть в цій студії, просто дехто по різні боки від цієї межі. Реклама, панове.

Реклама

ВЕДУЧИЙ: Альпи, уявляєте собі, так, Альпи. Українські депутати, уявляєте, так. Ну, це звичне явище, так. Український депутат в Альпах на лижах, повний, значить, повний фарш, окуляри, лижний костюм, такі кльові черевики лижні. Летить з гори на повній швидкості, ну, красиво так, знаєте. І на повній швидкості нормально в опору підйомника в’їжджає. Ну, там лижі в драбадан, черевики розлетілися. Він встає, обтрусився, спльовує там зуби. І каже: «Фігня, все одно краще ніж на роботі». «П’ять копійок» повернулися в прямий ефір із своїм запитанням. Повернення заощаджень урядом. Це виконання обіцянок – перший номер телефону, дзвоніть нам. А якщо вважаєте, що це підготовка до нових виборів – другий номер телефону. Яка роль в підшкірних гульок, які деколи виникають у державній політиці, як на спікера дикуни нападали, чому харківські сходи шкодять міжнародній політиці. Це моменти минулого політичного тижня. Нагадаємо.

Сюжет: «У січневі святкові дні країну раптово залишили без опіки Генерального прокурора Медведька. Як тільки в парламенті зареєстрували ініціативу висловити йому недовіру і відправити у відставку у Генерального Медведька різко загострилися підшкірні гульки жировики. Тому Генеральний прокурор стрімко зліг на планову операцію, яку навіть у страшилках називають косметичною. Але, навіть під час косметичних процедур звільняти чиновника нізя, поки він на лікарняному. Звичайно, Медведькові далеко до віртуозного використання лікарняного у цілях особистої безпеки і йому ще вчитися і вчитися у колишнього міліціонера Цушка. Але «П’ять копійок» губляться в здогадах. А хто ж є високим покровителем підшкірних жировиків цього Генпрокурора, бо ці підшкірні гульки виявилися важливішими за питання правового нагляду в країні. Як тільки Верховна Рада наблизилася до створення комісії по вивченню подвигів мерів Києва та Харкова, пані Черновецького та Добкіна відповідно, у депутатів різко підвищилися алтинаторські прагнення і вони знову взяли спікера Яценюка в облогу. Казали, що той немає права виконувати ними ж проголосований Закон України про фактичне приєднання країни до Північно-Атлантичного блоку. Як завжди, першим біля спікера виринув його заклятий друг депутат Лук’янов, який ламав мікрофони, але цього разу картки для голосування не викрадав. 

Арсеній Яценюк: «Не кричи, я тебе прошу, не кричи. Не бубни над головою. Ну, що ж ви за дикі люди такі?»

 Дикуни, не дикуни, але справу свою знають. І знову цілий тиждень ніхто не чіпатиме народом коханих мерів. Хай собі надалі займаються мерською діяльністю під вигуки побратимів, про но пасаран НАТО. А тим часом мер Москви Лужков, герой Северодонецького з’їзду збирав друзів, мерів пісуару у себе, в столице их родины. Якісь міфічні мегаполіси 21-ого століття обговорювали і в цю офіційну туфту ми маємо вірити. Важко уявити щось подібне за кордоном, ну, щоб французький мер Парижа збирав на килим німецьких мерів Франкфурта, Мюнхена чи там Гамбурга. Правда Лужков так і не дочекався на килим харківського Добкіна, у того поважна причина, зламав праву руку в домашніх умовах, на сходах. Немножко по-дебильному взявся за перила і гіпс, а в результаті міжнародне напруження. Чи  зможе пан Добкін тепер однією лівою будувати мегаполіс 21-ого століття, та ще й без підтримки Лужкова. Немножко по-дебильному все вийшло».  

ВЕДУЧИЙ: Ось такі приколи. А приколів було більше цього політичного тижня. Ми вже не говоримо про vip-драйверів в результаті яких населення України скорочується не залежно від того чи в центрі, чи на півдні. Давайте повернемося до нашої книжки. Отже, від пропрезидентських коаліціянтів рухівець і нунсівець Олександр Чорноволенко, буде зараз відставляти мені наступні червоні картки, так. І відстоювати. І його опонент візаві, буде Головний редактор «Київського телеграфу» Володимир Скачко, раунд третій. Ми з’ясували, що книжка, як то кажуть, потрібна, програма потрібна, трошки подискутували як її там голосувати чи не голосувати, але потрібно. Тобто, ми це вже ніби проговорили. Інше хочеться зрозуміти, паралельно, поки йде обговорення програми дій уряду ми спостерігаємо в Україні дуже дивні процеси. Наприклад, посилюється, пропонують посилити губернаторами раду національної безпеки і оборони, так? 

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Так це давно зробили.

ВЕДУЧИЙ: Тепер знов пропонують. Контроль міністрів від «Нашої України» і «Народної самооборони», сказав Президент, покладається на Міністра оборони, озвучив таку ідею. Тобто, пан Єхануров має контролювати частину уряду. Це що, ті самі граблі 2005-ого року, коли буде два-три паралельних центри впливу? Це перше моє запитання.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Я думаю, що в даному випадку ситуація між Президентом і Прем’єром буде врегульована спочатку «Законом про кабмін», а пізніше новою редакцією Конституції.

ВЕДУЧИЙ: А те що, Вас не лякає там губернатори в РНБО, контроль за окремими міністрами?

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: А чому, чому губернатори в РНБО мають лякати, вони навіть Міністра внутрішніх справ не лякають.

ВЕДУЧИЙ: Не лякали, не лякали.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Не лякають.

ВЕДУЧИЙ: Прошу, те саме запитання.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Губернатори потрібно в РНБО тільки для того, щоб, вони призначаються Президентом і це дає перевагу, більшість в РНБО для вирішення тих чи інших…

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: РНБО – це дорадчий орган, там не треба перевага більшості.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Але потрібно для того, щоб диктувати волю, диктувати волю урядові, це є…

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Крім того, зараз всі хто є по закону в РНБО, вони і так мають ту перевагу, що є на стороні Президента.

ВЕДУЧИЙ: Але дайте мені аргументи, що це не створюється паралельні структури як це було в 2005-ому році.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Стопудово це паралельна структура.

ВЕДУЧИЙ: Докажіть.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Бо, а як, в «Законі про кабмін» сказано, що рішення РНБО, підтримані указом Президента обов’язкові для виконання, для виконання.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Будь-які, будь-які укази Президента обов’язкові для виконання в рамках їх конституційних повноважень.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Але це є…

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: А те, що рішення РНБО оформляється указом президента, то це є практика з 96-ого року.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Я ще раз кажу, яке відношення президент, який не є главою виконавчої влади має до уряду. У нас орган виконавчої влади – це є уряд, а президент в нас глава держави.

Плакат із залу: «Якщо дитину не відучити брехати, вона виростає депутатом «ПР».

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Президент у нас має відношення до всього як глава держави, це ж очевидно.

ВЕДУЧИЙ: Але Ваша пропозиція пане Володимире, уряд пише свою програму, так?

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: І до парламенту, і до уряду, і до суддівської влади.

ВЕДУЧИЙ: Уряд пише свою програму, а Президент там має свою «Десять кроків на зустріч людям» і вони не перетинаються, я правильно зрозумів Вашу позицію?

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Ні, це не так, тут уже…

ВЕДУЧИЙ: Ні, я перепитую, я хочу зрозуміти.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Ну, по-перше, програма уряду складається з двох частин. Та програма, яка БЮТ-ом запропонована і та, яка запропонована «Нашою Україною - Народною самообороною». Вони, між іншим відсотків на 90-95 абсолютно ідентичні, так що там не багато. А от програма написана «Нашою Україною – Народною самообороною», в самій програмі написано, що вона базується на програмі уряду «Десять кроків на зустріч людям», є реалізацією цієї програми.

ВЕДУЧИЙ: Тоді ще Ви скажіть.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Це тут нормально, це може бути, з цим можна погодитися. Але минулі півтора року, коли уряду, програма Президента аж ніяк не виконувалася, бо біля влади був уряд його опонентів, я маю на увазі коаліцію…

ВЕДУЧИЙ: Ще й без програми.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: І ще й без програми, без ніякої. І це говорить про те, що в нас дірки в Конституції і немає чіткого поділу влади і відповідальності.

ВЕДУЧИЙ: Є згода тут?

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Ні. Про те, що в нас дірки в конституції говорить і Президент, і Прем’єр-міністр, і всі інші, депутати, між іншим всі. Більше того, саме зараз ми маємо унікальну можливість змінити і Конституцію, і закони, тому що маємо більшість в Верховній Раді, і Уряд, і, майже, всю структуру виконавчої влади на місцях, і в значній мірі законодавчої.

Плакат із залу: «Давайте прорвемось разом»,

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: А головне, ми маємо Президента, який підтримує і організує весь цей процес, тобто, якщо в нас зараз не вийде, у нас ніколи не вийде.

ВЕДУЧИЙ: Прошу мікрофон.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Тому, насправді, у нас унікальна ситуація.

ВЕДУЧИЙ: Пане Дмитре, Ваша червона картка кому і за що?

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Я хочу своєму опоненту пану Олександру сказати про те, що, дійсно, є все, але Конституцію ви змінити не можете, бо у вас немає 300-от голосів. Внести пропозиції можете, але змінити можемо тільки разом.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Це ж дуже добре, це значить, у вас є здорові думки, розумні, ми врахуємо, це слава Богу, що в нас є опозиція, яка не дає стопроцентної влади.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Чи ми ваші врахуємо.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Значно гірше, якби у нас було діва третини, Президент і уряд, це дуже добре.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Я ж сказав, що я не погоджуюсь в цьому, в цьому питанні.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Це дуже добре, ми разом з вами зробимо зміни до Конституції, або не зробимо, тоді треба буде апелювати до народу.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Я хочу запитати.

ВЕДУЧИЙ: Так.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Поставити всім запитання. Якщо ви так хочете змінювати все, навіщо підпорядковувати Президентові президентський полк і створювати йому персональну преторіанську гвардію? У нас що, демократія під загрозою чи що? Чи навіщо президенту особисті війська.

ВЕДУЧИЙ: Ну, зняли моє запитання з язика. Прошу, відповідайте.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Відповідаю. А хіба цей президент хоч один полк кудись послав, або якийсь інший наш президент. Підпорядкування президенту – це косметична зміна, а не суттєва. Президенту підпорядкована вся армія, він Верховний головнокомандуючий і один полк чи всю армію він посуне. Я думаю, він не зробить ні того, ні другого ніколи, як цей, так і всі інші в Україні, бо Україна – це не Росія.

ВЕДУЧИЙ: Поки мікрофон мандрує до пана Анатолія, бо в нього теж є червона картка, я хотів би щоб ви повернулися до розмови, все-таки. БТР будуть у президента найкращі, це ми знаємо і це нормально. Давайте по конкретних обіцянках. Програма це є, як Ви говорили, це, програма дій уряду - це виконання програм з якими йшли до виборця, тут у нас однодумці, так?

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: По іншому і бути не може.

ВЕДУЧИЙ: Не може. Добре. Чому немає обіцяних перевиборів у Києві і Харкові?

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Ще час не прийшов, це ж так швидко не робиться.

ВЕДУЧИЙ: А коли прийде?

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Коли буде прийняте відповідне законодавство, там треба змінити дуже багато законів, і, навіть, деякі закони мають конституційний характер.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Це ще зробиться.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Есть очень, есть очень интересные…

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Але є, але є вже внесені законопроекти.

ВЕДУЧИЙ: Право на репліку.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Почекайте. Є внесені законопроекти, по Харкову він уже внесений, по Києву є пропозиція створити відповідну комісію. По Харкову внести…

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: По Києву є пропозиція дуже, всі претензії до мера зняті, коли він зробив пропозиції від яких важко відмовитися.

ВЕДУЧИЙ: Кому, кому?

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Ні, ні, ну, чекайте, це все, це все не правда, це все домисли.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Головним, головним ініціаторам його відставки, дав трошки земельки і все чётко.

ВЕДУЧИЙ: У Вас є факти?

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Значить, головні ініціатори відставки, між іншим, внесли закон з приводу того, щоб створити слідчу комісію, яка це розгляне. Чому легше це зробити по Харкову, відповідно до чинної Конституції, голова обласної адміністрації може поставити питання перед верховною радою про порушення законів мера будь-якого міста. Це не стосується тільки міста Києва, бо воно відповідно до Конституції одночасно має статус як міста так і регіону.

ВЕДУЧИЙ: Роз’яснення сприймається.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Тобто, голова адміністрації є і мером, і губернатором одночасно.

ВЕДУЧИЙ: Давайте, щоб ми зрозуміли як буде діяти програма уряду.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: І це, дійсно, серйозна проблема, яку спочатку треба визначити законодавчо.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Приймаю.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Але вона буде визначена.

ВЕДУЧИЙ: Чому Генпрокурора Медведька не змінено? Ви обіцяли це швидко і не робите.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Ну, хоча б тому, що ми як такі при владі знаходимося менше місяця, на цей момент. І за цей момент тільки декілька зборів, засідань Верховної Ради, і декілька засідань Кабінету міністрів, за цей час швидко щось змінити…

ВЕДУЧИЙ: Ваша теза.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Вони не можуть нічого зробити, бо в них для цього не вистачає голосів.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Це теж питання, яке стоїть на порядку денному.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Це проблема…

ВЕДУЧИЙ: Щоб зняти прокурора?

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Це проблема…

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: 226 голосів більше ніж досить для того, щоб зняти Генпрокурора.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Якщо вони є.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Вони є.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Якщо їх немає, гіпотетично…

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Якщо вони були для призначення Прем’єра, то вони є для всього, як Ви не розумієте.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Але як це відбувалося, це призначення, як…

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Якщо є для призначення Прем’єра, вони є для всього, це було найскладніше.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Подивимось, не буде.

ВЕДУЧИЙ: Панове, от тільки починаєш ключові, береш конкретні пропозиції з програми, зразу починається гаряча дискусія. І дві червоні картки є. Прошу, пане Анатолій, кому і за що. І тоді ще від пана Валерія. 

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Це питання дрібні були у програмі зняти мера, зняти прокурора…

ВЕДУЧИЙ: Час, час на картку іде.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Я пану Скачку з приводу того, що давайте не будемо робити темою якихось там неправильних спекуляцій створення нацгвардії і це правильний крок, тому що внутрішні війська – це анахронізм радянських часів, давайте хоч в чомусь будемо об’єктивними. Тому, тут, давайте дамо їм нарешті це зробити.

ВЕДУЧИЙ: На це була червона картка, так?

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Да. Пане Валерію, Ваша червона картка кому і за що?

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Дуже коротко. Експерту за те, що у нас нібито немає голосів. 227 голосів сьогодні є, які голосують одноголосно. Давайте пана Плюща не чіпати, нехай він займається іншою діяльністю. Це перше. Друге, дійсно, зараз ходять чутки що є невизначеності що до Києва, Харкова і Генпрокурора. Я хочу сказати, що вони покликані тільки одним фактом, тому що сьогодні секретаріат президента, нажаль, іноді дає такі коментарі, що преса може перекручувати їх як завгодно.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Щоб преса не перекручувала, слухаємо з перших уст від пропрезидентських сил.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Чесно кажучи…

ВЕДУЧИЙ: Поясніть, будь ласка, чи є зараз для реалізації цієї програми, інших програм, небезпека певної конфліктної лінії в трикутнику секретаріат, Президент, уряд? Це просте питання, яке має відповідь так або ні.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Секретаріат, Президент і уряд – це не є трикутник, бо секретаріат і Президент – це одне і те саме. Якщо мова йде Верховна Рада, уряд і Президент, то звісно, в будь-якому трикутнику є небезпека. 

ВЕДУЧИЙ: Добре. Давайте не трикутник, по лінії.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Хоча це жорстка фігура, відповідно до геометрії.

ВЕДУЧИЙ: Секретаріат президента і уряд?

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Секретаріат президенту і уряд – це різні іпостасі.

ВЕДУЧИЙ: Є небезпека конфлікту, невиконання, неприйняття програми?

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Я ще раз кажу, не може бути між канцелярією президента і всім урядом.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Звичайно є.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Та, почекайте. Не може бути, не може бути конфлікту. Може бути конфлікт між Прем’єр-міністром і Президентом. Давайте задавати таким чином питання.

ВЕДУЧИЙ: А є вже цей конфлікт?

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Я хочу сказати, я впевнений, що цього конфлікту не може і не буде, і бути не може в нинішній ситуації, в якій є Україна. Я думаю, що ці дві особи, це провідні політики України, вони завжди знайдуть між собою спільну мову.

Плакат із залу: «10» впевнених чи «PR» кроків??»

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Принаймні, Народний Рух України їх завжди до цього закликав. Я не знаю політичної сили, яка стоїть біля Президента, я маю на увазі політичної сили, або біля Прем’єра, яка би пропонувала їм якось піти на конфлікт між собою.

ВЕДУЧИЙ: Абсолютно категорично каже. Прошу, Ваші аргументи. 

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Є абсолютно, абсолютні конфлікти, вони, їх не може не бути тільки за однієї умови, якщо Тимошенко в усьому погодиться із Президентом і секретаріатом. А Президент хоче підпорядкувати її не тільки собі, а ще й секретаріату.

Плакат із залу: «Ми Вас обрали – Ви нас обікрали».

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Усі ці розмови про те, що уряд має узгоджувати свої дії і з РНБО, і з секретаріатом Президента, що це, як не створення паралельних урядів контролерів. І це не може бути…

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Немає таких вимог. Є вимоги в рамках Конституції, в рамках повноважень спільних, а вони майже у всьому знаходяться.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: В Конституції немає, взагалі не сказано про секретаріат президента.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: При чому тут секретаріат. 

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Що це таке невідомо, чому він має…

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Причому, я ще раз кажу, причому тут секретаріат президента. Мова йде про Президента і мова йде про Прем’єр-міністра або про уряд як колективний орган, можна так чи інакше. Так от, вони постійно мають погоджувати між собою ті чи інші позиції, як будь-який керівний орган в країні, будь-яка рада погоджує свої дії з адміністрацією, будь-який мер погоджує свої дії з депутатами. 

ВЕДУЧИЙ: Пане Олександр.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Точно так же Президент, Прем’єр і депутати Верховної Ради мають бути в постійному конфлікті, погоджуючи.

ВЕДУЧИЙ: Пане Олександре, час.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Але це має бути не антагоністичний конфлікт, а конфлікт, який іде на розвиток України.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: До Бога Ваші слова.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Дякую, а от за це дякую.

ВЕДУЧИЙ: Олександр Чорноволенко, Володимир Скачко. Добралися ми до різних анти таких, можливо настроїв. Ми будемо підводити підсумки, це все в наступному раунді, але зараз ті незгоді, які червоні картки були реалізовані і не реалізовані, час експертам, з чим вони не згодні. Їм слово. Ваші зауваження, пане Дмитре, тут були конкретні питання і стратегічні теж. 

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Ну, що ж, давайте про стратегічні. Дійсно, з моєї точки зору, існують протиріччя між Президентом, як очільником політичної сили і Прем’єром, як очільником іншої політичної сили. І, навіть, зараз скажу, Президент програє публічно. Бо якщо було б, якщо було б тільки програма дій уряду, а що там є слова «Український прорив», які співзвучні і тотожні тим словам з яким гаслом йшла політична сила Юлії Тимошенко, це в свідомості виборців, це програма дій Блоку Юлії Тимошенко. Я вважаю, що протиріччя є і вони будуть поглиблюватися.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, Ви в цьому вбачаєте небезпеку, що вся програма може бути зірвана так чи інакше?

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Навіть перейменована.

ВЕДУЧИЙ: Прошу, тепер Ваші зауваження на аргументи сторін.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Програма уряду.

ВЕДУЧИЙ: Так.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Ви знаєте, третій раунд був, найбільше, напевно, динамічний, але, але…

ВЕДУЧИЙ: Конкретні прізвища і зразу починається.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Да. Але найменш змістовним, що до програми. Ми знову забули, що це програма, а не план дій, як ви говорите, план піару. І я думаю, що давайте просто думати, що цей уряд працює вже три тижні, він вже багато зробив, давайте дамо йому хоча б рік попрацювати, як говорив Дмитро. Той рік, за який ми побачимо, що це за програма. Це програма яку буде уряд виконувати, щось робити для людей, або це буде популізм і через рік ви вже скажете, дивіться, ось програма сто сторінок, сто сторінок, а нічого не виконано. Ось тоді Ваша посмішка, я думаю, буде заслужена. 

ВЕДУЧИЙ: Ось так такі зауваження, так. Прошу, Анатолій, Ваші зауваження. 

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: У мене, як би, загалом зауважень немає, тому що дуже динамічно пройшло. А я свою карточку реалізував. Але я хотів би, щоб Ви показали пану Святашу як називається, назва, назва програми.

ВЕДУЧИЙ: З двох частин: «Український прорив для людей, а не для політиків».

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: «Український прорив»…

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Основні слова «Український прорив».

ВЕДУЧИЙ: А Ви пропонували… Вас не чують зараз.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: «Український прорив» - це програма, це програма Тимошенко, а «Для людей, а не для політиків» - це програма «Нашої України – Народної самооборони», яка основана на програмі Президента. Тому ту, як би, давайте теж знімемо це.

ВЕДУЧИЙ: Так. Але писати тоді треба однаковим шрифтом, бо все одно скажуть, що ці букви зроблені менші.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Так ми можемо до мишей, до того, що Кирило і Мефодій азбуку вигадав і написали все правильно.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Є певна дискримінація, хай політики вирішують.

ВЕДУЧИЙ: Ваші зауваження.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Да, тут отличная компиляция получилась. А спор как у Гоголя в «Ревизоре» кто первый сказал: «Э-э». Да. Это я сказал э, да. «Украинский прорыв». Настолько это всё не конкретно, что любая из партий может себе, в общем-то, 90 процентов забрать и сказать: «А ничем не отличается». На выборах это мы отмечали, что не отличается. В этот тур я опять же не применил красную карточку, потому что мне казалось, что разговор вообще зашёл не об украинском прорыве, а о манёврах и борьбе внутри коалиции, внутри вообще властной системы. И я бы скромное мнение сказал бы такое, высказал, что уверенность, которую излучают члены коалиции в данный момент, я бы вспомнил весну прошлого года, когда Янукович набирал там чуть ли не 300 голосов, и вот-вот, вот. И вот самый неконституционный секретариат там придумал эту всякую схему, при которой всё это грохнулось и поменялось всё местами. Мне кажется, что коренные противоречия, практически антагонистические противоречия в интересах между Ющенко и Тимошенко не дадут сохраниться долго этой коалиции. А все вопросы будут решаться после президентских выборов.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Естественно, и программа не будет выполняться.

ВЕДУЧИЙ: А от це вже ми дізнаємося залучивши всіх. Ви наслухались, панове, всього, так. Зараз у нас буде можливість все зібрати до купи. До речі, в той самий час, наприклад, у наших сусідів, там з програмами якось сутужно, за те є план. Наприклад, Ви там знаєте, план ВВП. Так от там 76 відсотків росіян переконані, що президентом стане Медведєв, але самі голосувати за нього не збираються. Реклама, панове.

Реклама

ВЕДУЧИЙ: Як ви знаєте, програма уряду називається «Український прорив для людей, а не політиків». Так от зараз найвищий час підключити до розмови людей, тому що це народний раунд, постскриптум. І поки мої гості вже жваво дискутують скидати мерів Києва чи Харкова, чи не скидати, я нагадаю, що ми запитуємо. Виплати уряду заощаджень «Ощадбанку» СРСР. Це виконання обіцянок – перший номер телефону. Якщо вважаєте, що це якісь виборчі підготовки, чи піар, то ваш другий номер телефону. Ми про це проаналізуємо, а тепер починаємо розмовляти з людьми. «Запуск виробництва, а тоді виплата вкладів». Десь приблизно так критикували коаліцію і в цьому колі. Ви вважаєте, що коаліція почала не з цього, я маю на увазі, і уряд зокрема? Треба було реформи, а потім виплати чи?

Гість з залу: Так, звичайно, тому що так виходить, що ці кошти виплачуються за наш рахунок, тобто, за популізм Тимошенко відповідаємо ми, тому що виплачується нашими податками. Тому давайте проаналізуємо, що взагалі з цього отримає Тимошенко. Значить, по-перше, їй не треба ризикувати розносячи кошти по квартирам, хабарі перед президентськими виборами. Це, по-перше. По-друге, значить, люди беруть цю тисячу гривень і вони радіють, замість того, щоб йти в суд з иском і вимагати індексації цих своїх вкладів.

ВЕДУЧИЙ: Хороший сценарій дефолту запропонували, через суд. Але я тепер, мусите зреагувати. Бо, в принципі, це Ваша теза десь пролунала щойно від людей, так. От подивіться, чому не повторити риторику Азарова, да, він казав, спочатку зробимо там супер реформу. Ну, вони зробили супер реформу, правильно.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: А потім отримати дешеву капусту.

ВЕДУЧИЙ: А потім з цих грошей можемо, нарешті повертати вклади?

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Ви знаєте, можна говорити красивими словами і потім в кінці, ми будемо мати дешеву капусту, да. А можна працювати. Ось сьогодні мене дивує, коли люди вже зараз говорять: «Ось Тимошенко хоче на президентське крісло». Президентське крісло у нас в країні буде за два з половиною роки, до цього ще потрібно попрацювати. Якщо все так погано як сьогодні всі кажуть, що зараз все рухне, зараз інфляція така буде. То скажіть мені, який президент буде Тимошенко, де, в Африці чи де? Тому зараз треба розуміти, що Тимошенко зараз працює. Якщо будуть результати, то вона буде політиком, якого будуть поважати. Якщо не буде результатів, тоді вже люди дадуть таку оцінку цьому політику.

ВЕДУЧИЙ: Пане Дмитре, подивіться, яка ситуація цікава. Коли пан Азаров і Янукович казали, не можна роздавати соціальні ось ці гроші, треба перше економіку зробити, реформи структурні, так. А потім, обростемо жирком і ми будемо роздавати. Тепер друга ситуація. Подивіться, почали роздавати і люди кажуть: «Все, все, це піар, не треба роздавати». От Ви, що б Ви зробили на місці Тимошенко, от Ви Прем’єр? Давали б гроші?

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: По-перше, по-перше, те що Тимошенко хоче бути президентом це знають і на сході, і на заході, тут схід і захід разом, ось ми бачили. По-друге, хочу сказати, що Ви поставили питання трохи не коректно.

ВЕДУЧИЙ: Як?

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Бо виконання обіцянок – це і є піар передвиборчий, бо саме ці обіцянки вони були, тобто, вони хотіли роздати частині населення з податків всієї держави, всіх підприємств, всіх людей. Тобто, я переконаний, що спочатку потрібно зробити, зробити потужну економіку. Потім, потім, провести паралельно з цим реструктуризацію вкладу з «Ощадбанку», перевести якісь, може цінні папери на дивіденди, а не роздавати такі штучні хабарі за державні кошти по тисячі гривень.

ВЕДУЧИЙ: Вже…

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Скільки можна бути на правому фланзі.

ВЕДУЧИЙ: На кого?

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: На правому фланзі.

ВЕДУЧИЙ: А Ви на лівому хіба? Я завжди знав, що Ви праві сили.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: А про лівий забули. Я ж хочу підтримати повернення грошей.

ВЕДУЧИЙ: Так, підтримуйте.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Проблема в тому, що це не тільки соціальна категорія, це економічна категорія. Якщо не буде довіри до фінансової системи, якщо не буде довіри до держави, то не буде ніякого динамічного розвитку економіки і повернення тих грошей, які, навіть не є боргом цієї держави, а є боргом Росії, яка є спадкоємцем СоветскогоСоюза, от. Це дуже розумний і правильний з точки зору економіки крок. І Ваші гроші, я кажу тому, хто задавав, ті хто задавав це питання, будуть повернуті сто разів, саме тому, що зараз будуть повернуті ці гроші, і це підвищить довіру до української держави.

ВЕДУЧИЙ: Пане Олександр, подивіться, це молода симпатична людина, яка точно не мала в «Ощадбанку» СРСР своєї книжки.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Не мала, але вона буде мати гроші, вона буде мати гроші в майбутньому, вона буде мати гроші в майбутньому, тому що економіка буде розвиватися надійно. Буде довіра інвесторів до економіки. А найкращі інвестори – це саме громадяни цієї країни, які несуть гроші в банк, а не в банку.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Дивіться, я бачу молодих людей, які хочуть от в трьох разом кудись прорватися. Я теж прочитав і зрозумів, що прориватися ми будемо одночасно в дуже багатьох напрямках, що нам, як мінімум треба хорошу таку армію, наполеонівську чи. Та де, я розумію. Чи можете ви сказати два найважливіших прориви, які треба зробити в 2008-ому році, для того, щоб уряд сказав: «О ми успішні». 

Гість з залу: Так. По-перше, я вважаю, що потрібно зробити такий різкий конституційний прорив, ось, і… 

ВЕДУЧИЙ: А що таке різкий конституційний прорив?

Гість з залу: Тобто, це сформувати, нормальну, як би діючу…

ВЕДУЧИЙ: Повернення до президентської-республіки, да, різкий конституційний прорив. Правильно?

Гість з залу: Можна й так. Головне, щоб це діяло і щоб це було, ну, насправді дієво і…

ВЕДУЧИЙ: Конституційний прорив, тобто, швидко поміняти Конституцію, правильно, перший крок.

Гість з залу: Не швидко, ну, скажемо так.

ВЕДУЧИЙ: А другий, другий? Ми ж два прориви вирішили.

Гість з залу: Другий прорив це буде, ну, й до цього конституційного плюс ще й судовий.

ВЕДУЧИЙ: Панове, а хто може сказати, який. Давайте от я тепер Вас запитаю, а Ви де вважаєте, де треба перших два прориви зробити?

Гість з залу: Дуже хотілося б прориву у сфері комунальній.

ВЕДУЧИЙ: Отже, реформи ЖКХ.

Гість з залу: І у сфері земельного деребану у місті Києві.

ВЕДУЧИЙ: І земля?

Гість з залу: Да. Це дуже важливо.

ВЕДУЧИЙ: Но не тільки в Києві, чого тільки за Київ думати.

Гість з залу: Ну, я як киянин кажу.

ВЕДУЧИЙ: Дери банять всюди, а він тільки про Київ думає. А Ви вважаєте, де треба два прориви зробити?

Гість з залу: Я считаю, нужно в плане информационных технологий, то есть, развивать большие компании, то есть, типа «Майкрософт».  

ВЕДУЧИЙ: Я зрозумів. Отже, технологічний прорив і ще який?

Гість з залу: Технологический прорыв. Ну, и, это самое, и, может быть, поменять, действительно, Конституцию. Чтобы не было, это самое, чтобы была президентская республика.

ВЕДУЧИЙ: І конституційний. Хтось має ще два інших прориви, інших, ніж ми почули. Прошу Ваші варіанти.

Гість з залу: Я абсолютно погоджуюсь, що потрібно налагодити ситуацію із землею і друга, я вважаю не менш важлива, я вважаю, це упорядкування наших міжнародних відносин. Тому що ми зараз… 

ВЕДУЧИЙ: Зовнішня політика, тобто слід міняти?

Гість з залу: Так. Тому що зараз ми перебуваємо в такій ситуації, яка нагадує слона в фарфоровій лавці, скажімо, нас уже не сприймає, а ні Росія, а ні Євросоюз. Україні…

ВЕДУЧИЙ: Нічого, в нас з В’єтнамом добрі стосунки. Я зрозумів. Дякую. І ще Ваші, і ще Ваші два прориви запропонуйте і зараз ми будемо до них вертатися.

Гість з залу: Во-первых, я верю в уряд Тимошенко.

ВЕДУЧИЙ: Ні, Ваша довіра, добре. Ви мені скажіть два прориви за рік, які Ви бачите, щоб був уряд успішним, де?

Гість з залу: Щоб був уряд успішним треба підіймати землю, вопрос по землі.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, Ви маєте на увазі що? Продаж землі, ринок землі, чи взагалі мораторій?

Гість з залу: Ринок землі, ну, соответствующее законодательство.  

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Перше земельне питання, дальше.

Гість з залу: Земельне питання.

ВЕДУЧИЙ: І?

Гість з залу: Ну, як правило, промисловість, будівництво.

ВЕДУЧИЙ: І важка промисловість, я правильно зрозумів?

Гість з залу: Да.

ВЕДУЧИЙ: Панове, дивіться, ми назбирали кучу проривів. Причому ці прориви дуже різні. Тепер я хочу, щоб не політики сказали, а експерти. От давайте почнемо, пане Іскандер, від Вас. Дивіться, з тих, що озвучили, от люди вважають, що треба зробити, Ви почули, так, ці прориви. Скажіть, і Ви, як експерт, які ці прориви мають бути, перших два, от з тих, що запропонували люди, щоб ми назвали в кінці року, уряд, нарешті реформ, от це уряд реформ.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Я не могу себе позволить сказать, назвать каких-то два прорыва, потому что всё это в комплексе, когда мы начинаем прорыв жилищно-коммунальный это значит самоуправление, это значит управление, взаимодействие ветвей власти, бюджетной и так далее. Это можно долго и нудно говорить.

ВЕДУЧИЙ: Ну, ланцюгова реакція, це зрозуміло, так.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Без жилищно-коммунальной реформы тоже не обойтись. И опять же, без судебной и даже конституционной реформы тоже не обойтись и вот этот весь комок нужно заявлять и решать. Потому что… И пенсионная. 

ВЕДУЧИЙ: Значить все правильно, все сказали. 

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Не сказали, не сказали о пенсионной реформе, да. Которую тоже надо сейчас уже начинать. Потому что дальше уже не получится и вот эти действия…

ВЕДУЧИЙ: Так вернемося до початку розмови, значить все правильно написано, бо тут це все написано?

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Нет, всё написано, но не делается этого. И даже нет никаких, никаких этих самых слов… Что и почему, что и как делать.

ВЕДУЧИЙ: Давайте, рухаємося далі, так. Я зрозумів, Ви про комплекс.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Приблизительно я поддерживаю этот комплекс реформ, который назван.

ВЕДУЧИЙ: Пане Анатолію, виберіть Ви. Я віддаю мікрофон.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Я вважаю, що головний прорив, який має зробити Україна, на міжнародній арені, це входження до Євроатлантичних і євроструктур. А це само по собі потягне повністю інституційне переоснащення України. І це буде і конституційна реформа, це потягне реформи ЖКГ, а відповідно, паралельно бюджетна реформа, реформа місцевого самоврядування і так далі.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: То есть, чтобы Брюссель нам всё продиктовал, мы сами не смогли сообразить?

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Ні, просто треба бути, ні, треба бути адекватними к європейським стандартам.

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: То есть, надо только в Европу зайти, дальше уже не будет.

Анатолій Луценко, директор інституту політичних технологій: Да. І там уже все нормально.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Пане Володимире, Ваші з тих всіх.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: То дуже, дуже добре планувати війти в Європу, то треба щоб ще Європа і НАТО хотіли нас туди прийняти.

ВЕДУЧИЙ: Ну, в нас попереду ПДЧ, план по набуттю членства, там буде довгий процес.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Кажуть десять років, 20, я не про те кажу. Для того, щоб будувати щось і кудись щось проривати, треба мати основу. А яка може в Україні бути основа, коли, наприклад, підвищення ціни Росією зіб’є будь-які плани. В Україні треба починати з елементарної інвентаризації найболючішої точки.

ВЕДУЧИЙ: Якої? Земля?

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: Найболючіша точка України, навіть не земля, це енергоресурси. А в нас можуть бути і своя нафта, у нас є і свій газ і якщо треба в щось вкладати, то треба убезпечувати себе від больової точки. А больова точка, на яку завжди може тиснути і Росія, бо ми залежимо від неї на 80 відсотків. Ну, про яку незалежність, про які прориви можна говорити, коли нас можуть збити в будь-який момент. Узупков прокинувся не з тієї ноги, встав, пішов до Путіна, і вони підняли ціни до 300 і до побачення.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло.

Володимир Скачко, головний редактор газети «Кієвскій телеграфъ»: І все до побачення. Ось це прорив.

ВЕДУЧИЙ: А от я хочу… Пане Валерію, от дивіться, Вам щойно підкинули ідею, як можна загасити будь-які ініціативи Вашого уряду. Ми знаємо. Ми зараз говоримо конкретно про цей. Отже, один рух краником і «привед мед вед», все.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Якщо сонце погасити сьогодні, то також буде темно в країні. Але, давайте розуміти, що є реальні речі, а є нереальні речі.

ВЕДУЧИЙ: А що, нереально зробити енергетичний прорив в нас? Нам говорять весь час про диверсифікацію.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Ну, звісно, не реально.

ВЕДУЧИЙ: Зараз, зараз.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Ну, як Ви бачите, що сьогодні хтось може того краника закрити, якщо сьогодні все те на міждержавному рівні.

ВЕДУЧИЙ: Ми це бачили на практиці.

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Ви бачили, коли були проблеми з підписанням угод. Зараз всі угоди прописані і всі ціни встановлені, такого бути не може.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, Ви вважаєте, що енергетичні реформи нам не потрібно?

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Я думаю, що ні. Тут давайте, давайте говорити про… Ні, енергетична реформа потрібна, але нам потрібно говорити про реальні речі.

ВЕДУЧИЙ: Зараз, як першочергова?

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Ми можемо говорити, да, уряд нічого не зробить, це дурна програма взагалі, вони нічого не роблять. Три тижні уряд тільки працює, програма ще не затверджена, а всі говорять, що її не виконали. Звісно, так її ще немає. Чому говорити про те, що її не виконали, сьогодні ця програма ще не затверджена.

ВЕДУЧИЙ: Пане Дмитре, а Ви тепер з боку опозиції як бачите, де треба починати, як то кажуть прориватися?

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Я переконаний що… Ну, по-перше, мені не подобається слово прориватися, бо знаєте, прорив труби, прорив каналізації, ну, прорив мені не подобається, саме.

ВЕДУЧИЙ: Чого, Брусиловський прорив нормальній, був дієвий, як пам’ятаєте.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Я перепрошую, ну, от не подобається. Я переконаний, що реформу потрібно починати з двох: це судової системи… 

ВЕДУЧИЙ: Судова.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Система. І, дійсно, погоджуюсь з паном експертом – це енергетична безпека. Тому сьогодні, сьогодні Україна, структура української економіки є на 60 відсотків енергозалежною, залежною. І з цих двох галузей перша – це загальна, загальна, бо без судової системи сюди навіть не прийде, жодні інвестиції. Ми можемо говорити про будь-які преференції, але якщо людина, якщо компанія інвестор не може піти до суду і якщо навіть в інвестиційних угодах прописується, що право угоди британське, а суд саме за британською системою чи третейський, чи якийсь інший, це свідчить про довіру до українського суду. Судова реформа після цього і паралельно з цим в економічній сфері це енергетична безумовна.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Пане Олександре, я бачу, Ви вже взяли мікрофон.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Да.

ВЕДУЧИЙ: Подивіться, Анатолій запропонував комплексний підхід, тому що якщо ми послухали, стільки проривів за один рік не може здійснити ніхто, чи стрибків, якщо не подобається слово прорив, то можемо говорити про якісний стрибок, так. Так, а комплексна проблема це називається якісне виконання ПДЧ, який був зупинений. Ми вступаємо в НАТО, там є стандарти клубу НАТО, з яких військові займають якусь там останню, півтора сторінки, так. Або другий варіант, рухатися от так по кроках які у нас сьогодні запропонували. Ви як пропонуєте?

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Те що він запропонував, це він як став, як Петро Перший.

ВЕДУЧИЙ: Це мається на увазі пан Анатолій?

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Да. Він прорубав вікно в Європу одним ударом. І, між іншим, дійсно, нас не приймуть, поки ми не будемо відповідати стандартам. А це ж завдання уряду відповідати, зробити, щоб країна відповідала стандартам, тому, це дуже гарний крок подання до НАТО, до Північно-Атлантичного співтовариства, до Європейського Союзу, до Світової організації торгівлі.

ВЕДУЧИЙ: Але опозиція вже вас блокує.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: Це дуже правильно і розумно. Але я хотів би сказати, що головна проблема, головна проблема, це, все ж таки змінити людину, українця, підвищити його правову свідомість і правову культуру, підвищити його економічну активність, підвищити його самосвідомість саме як громадянина України, як українця. І, до речі, на все це є відповіді в програмах. От ці чотири я сказав, да, культура, економіка і підприємництво, правова система, це три розділи. А четвертий те, що сказав пан Луценко, міжнародні стосунки, саме там є і програма дій що до вступу в НАТО, програма що до Європейського співтовариства. 

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Пане Олександре, час.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: І що до дружніх стосунків з Росією, як казав пан Писаренко, бо це міжнародні угоди. Але це мають бути рівні партнери, ми не маємо мати меншовартості. Патріот би сказав: «Підвищать нам ціну до світового рівня? Слава Богу, нарешті ми станемо незалежні від москалів». 

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло.

Олександр Чорноволенко, народний депутат «НУ-НС»: А ми боїмося.

ВЕДУЧИЙ: Пане Дмитре, скажіть, будь ласка, дуже проста одна річ. Ваша політична сила дуже велика, там є великий спектр людей, від тих, які мають професійну діяльність, виключно як політики говорити і до тих, які займаються системним менеджментом, бізнесом і так далі. Але ви є заручниками обіцяного, ви на тих обіцянках йшли вже декілька кампаній, тобто «НАТО геть»? Ну, тепер трошки м’якше, не НАТО геть, а по результатах референдуму. А ви зараз блокуєте як раз діяльність коаліції. 

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Хвилину.

ВЕДУЧИЙ: Ви будете, от ваша особиста позиція, знімати цю блокаду в цьому питанні?

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Моя особиста позиція така. Що стосується доручення до НАТО, чи вступу до НАТО, це питання виключно може бути через референдум, виключно. Бо я переконаний, що сьогодні вступ до Євроатлантичної…

ВЕДУЧИЙ: Спільноти?

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Спільноти це перехід на іншу систему захисту, безпеки держави. Це зовсім інша ситуація. Що стосується, і не треба сьогодні плутати там грішне з праведним.

ВЕДУЧИЙ: А вона зможе допомогти стрибку якісному в економіці, в судовій системі, в корупції?

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Перепрошую. Ви знаєте, я думаю, що це може допомогти в тому, що будуть закриті певні заводи з ВПК, які сьогодні існують у нас, бо перехід на інші, на інші стандарти озброєнь, це означає ситуацію з нашим ВПК, який сьогодні працює на цю систему.

ВЕДУЧИЙ: Словаччина, чехи й поляки не переходили.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: А в словаків і поляків не було такого потужного військово-промислового комплексу як в Україні. Я про інше хочу сказати. Що саме, я хочу сказати про інше.

ВЕДУЧИЙ: Людина хвилюється про наші танки, вони найкращі, я абсолютно з цим згоден. 

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Я хочу сказити про інше зараз. Ще раз, можна сказати?

ВЕДУЧИЙ: Так.

Дмитро Святаш, народний депутат, «Партія Регіонів»: Я хочу сказати про те, що саме за часи попередньої Верховної Ради були ухвалені ті закони, які попередні уряди і попередні не вносили, що до вступу України до СОТ, те, що зараз Україна вступає до СОТ це завдяки тим законам, які було прийнято.

ВЕДУЧИЙ: Все зрозуміло. Так, я ще рухаюся, я ще хочу підключити людей, я зараз вам підкину ще думку. Подивіться, є організація «Думай», вона пропонує нам думати. Якщо взяти цю всю програму, так, вона дуже комплексна. Ви читали її? Ви ні?

Гість з залу: Ознайомився.

ВЕДУЧИЙ: Ознайомились, так. От дивіться, тобто…

Гість з залу: Ознайомився. Єдине питання, дійсно, при цьому виникає, що ось, так як ось просто написано на плакаті. В якій, дійсно, точці беззбитковості зійдеться український бюджет при сьогоднішньому дефіциті. Профіциту, я думаю, ми, я думаю, не дочекаємося ще довго. Це така рідкість, яка случається…

ВЕДУЧИЙ: А хіба, що профіцит це є панацея від всіх бід?

Гість з залу: Ну, це, це також… 

ВЕДУЧИЙ: В арабських країнах є дуже багато профіцитних бюджетів, і що?

Гість з залу: Це скажемо що це також, це дві крайнощі, скажемо так. Але повинен бути баланс для того, щоб, дійсно, щось виконувати. Коли ми на даний момент… 

ВЕДУЧИЙ: Скажіть, який пункт цієї програми вас влаштовує найбільше, а який не влаштовує найбільше? От мене це цікавить.

Гість з залу: Мене влаштує тільки цілком ця програма, коли, дійсно, вона буде підкріплена, фінансово описана, розкладена по полочках економічно.

ВЕДУЧИЙ: Зрозумів. Дивіться, я просто хочу спитатися. Пане Валерію, скажіть, за що Ваш уряд буде готовий прозвітувати через сто днів? Кажуть, в комплексі тільки виконання. От сто днів пройде, це звичний у нас такий є рубікон, сто днів, про що зможуть прозвітувати?

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Через сто днів уряд прозвітує, через сто днів уряд прозвітує про те, що він зробив за ці сто днів. В ці сто днів увійдуть, те що була саме прийнята програма, які основні були завдання прийняті, ухвалені на цей рік, що буде зроблено.

ВЕДУЧИЙ: Ну, конкретні якісь можуть бути, якісь реформи будуть, це точно?

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Ну, перша буде, перша буде це реформа, це що до виплат «Ощадбанку». Після цього буде антиінфляційні заходи, які…

ВЕДУЧИЙ: Виплати це не реформа. Реформи якісь будуть проведені за сто днів?

Валерій Писаренко, народний депутат, БЮТ: Ні, дивіться, реформа, дивіться, в бюджетній сфері і в фінансовій сфері будуть передбачені антиінфляційні заходи, які будуть виконані за ці сто днів.

ВЕДУЧИЙ: Пане Іскандер, Ви були найбільш скептичні в цій програмі, і найменше у Вас було оптимізму що до програми. Я Вам скажу, що люди сприйняли виплату, от цей перший крок, про який говорив пан Валерій так. 68 відсотків наших глядачів вважають, що це виконання обіцянок, а 32 відсотки – що це передвиборчий піар. Поясніть тепер, люди вважають протилежне від того, що Ви, вони Вас переконали? 

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Нет. Юле Тимошенко надо отдать ей должное, её коллеги тоже, очень хорошо знают свой народ. И на чём надо играть они тоже очень хорошо знают. И те…

ВЕДУЧИЙ: Ви не змінили своєї позиції?

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу «Експерт-Україна»: Абсолютно не изменил и я должен сказать, что вот что, вот господа из БЮТ говорят, что вот все хорошие пункты есть в программе. А начали из того чтобы расходовать деньги, а не для того чтобы скопить их и решать программу.

ВЕДУЧИЙ: Отже, кожен, як ви бачите, залишився на певних своїх акцентах, хоча спільні знаменники ми знайшли. Доживемо до ста днів і підведемо підсумки. Давайте запам’ятаємо що було сказано в цій програмі. До нових зустрічей.

Стенограма підготовлена компанією Sourcer