ВЕДУЧИЙ: Добрий і щедрий вечір. На «П’ятому каналі» неділя, «Майдан» в ефірі. І я Павло Кужеєв. Отже, поки країна святкувала два тижні свого неробства, політики в поті чола свого працювали для покращення нашого життя вже в наступному році. І які плоди ми вже зараз пожинаємо, і чого чекати на найближчі дванадцять місяців, про це будемо сьогодні говорити. Отже, до нас у гості прийшли: Михайло Сирота Трудова партія, Блок Литвин. Добрий вечір Вам.

Михайло Сирота, Трудова партія, Блок Литвина: Добрий вечір.

ВЕДУЧИЙ: Олександр Попов Партія Регіонів. Добрий вечір.

Олександр Попов, Партія Регіонів: Доброго вечора.

ВЕДУЧИЙ: Юрій Полунєєв Блок Юлії Тимошенко. Добрий вечір.

Юрій Полунєєв, Блок Юлії Тимошенко: Добрий вечір.

ВЕДУЧИЙ: А також чекаємо на В’ячеславая Коваля від блоку «Наша Україна – Народна Самоборона». Вам, панове, сьогодні будуть допомагати наші шановні експерти. Це Діана Дуцик, політичний журналіст; Віталій Кулик, політичний експерт; Володимир Рябошлик, економічний експерт; а також Валентин Юрчак від Компартії України. Добрий вечір вам усім. Отже, на Хрещатику у Києві разом з Яною Конотоп також долучаться до нашої розмови небайдужі люди. Їх ми включимо трохи згодом. А тих глядачів, у кого телевізор налаштований на «П’ятий канал», ми запитуємо: на вашу думку, програма уряду Тимошенко – це прорив – перший номер телефону, якщо ж популізм – дзвоніть другим номером телефону, якщо ж, на вашу думку, це черговий експеримент над країною – дзвоніть третім номером телефону. Підсумки голосування в кінці програми. Отже, пане Юрію, мабуть, питання до Вас буде. Що, не дочекавшись, коли Парламент ухвалить програму дій Уряду, він вже почав виконувати деякі зі своїх обіцянок, зокрема це виплати заощаджень «Ощадбанку» СРСР. І ми вже бачимо, і наші глядачі «П’ятого каналу» дивляться новини, і вже бачать якісь сварки, бійки трапляються під час отримання цих коштів. Ваша команда прораховувала такий ажіотаж, який може трапитися, і до чого це може призвести?

Юрій Полунєєв, Блок Юлії Тимошенко: Павло, по-перше, добрий вечір. Я хочу всіх глядачів, всю країну привітати зі Старим Новим роком, побажати здоров’я і успіхів. І сказати, що неможливо прорахувати всі наслідки такого важливого кроку, такого важливого заходу, як виплата заощаджень вкладникам «Ощадбанку». Безперечно, тут можуть бути і певні перегиби, тут можуть бути і певні казуси, які ми бачимо, трапляються. Але мені здається, найголовніше, що це політична воля. Це дуже серйозний проект. Це проект, про який говорили з самого початку незалежності, і який відкладали. І нарешті у політичного лідера Юлії Тимошенко з’явилася політична воля, рішучість піти на цей крок. Я хочу вам сказати, що, безперечно, основні параметри цього прораховувались. Але всі наслідки такі, як ми бачимо, зокрема і черги, і сварки .і навіть нещасні випадки. Ну, їх прорахувати неможливо. Я думаю, що дуже сумно, що таке трапляється. Але позитивно, що процес пішов.

ВЕДУЧИЙ: Но ми можемо побачити навколо цього ажіотажу і ступінь довіри до своєї влади. Тому що скільки б Юлія Тимошенко не закликала про те, що можна отримати гроші протягом року. Але люди довіряють сьогодні, зараз, і щоб мати на руках живі гроші. Навіть ніхто вже і не думає про те, щоб скористатися і телефоном для того, щоб перевести свої кошти на депозит. Ваш тіньовий уряд, Ваш тіньовий Кабінет Міністрів з огляду на те, що зараз відбувається біля кас «Ощадбанку», які має свої кроки?

Олександр Попов, Партія Регіонів: Я хотел бы сказать, что проблема выплат, обязательств «Сбербанка» населению Украины, она обсуждалась и нашим Правительством. То есть, предыдущим правительством Виктора Федоровича Януковича. И мы понимали, насколько это сложно, и насколько это, ну, такой, ранимый для населения процесс. И для того, чтобы разобраться во всех нюансах, во всех тонкостях, чтобы обеспечить переход от теории и политической воли к практике, было принято решение Правительства о том, чтобы создать специальное агентство. Это как структура правительства, которая определит все варианты, возможные варианты взаиморасчетов с долгами «Сбербанка». Вот, по моему мнению, мы сегодня имеем только первый этап проблемности этого вопроса и ситуаций, которые возникли на местах. То есть, непродуманность всего механизма. Но, с моей точки зрения, еще сложнее будет следующий шаг, когда правительство начнет погашать задолженность без «Сбербанка» через механизм проплаты услуг, как это задекларировано, там, проплаты за товары. Особенно это будет касаться жилищно-коммунального хозяйства. И вот здесь, мне кажется, будут наиболее серьезные проблемы, с которыми мы все вместе столкнемся.

ВЕДУЧИЙ: Наприклад, наприклад?

Олександр Попов, Партія Регіонів: Может так получиться, что многие предприятия, получив, списав свои долги неплательщикам, в тот же момент не получат возможности рассчитаться, например, за тепло или за электрическую энергию по той причине, что механизм не сработает. Это очень сложный механизм. Я приведу такой пример. Сегодня 95 процентов населения Украины является стабильными плательщиками жилищно-коммунальных услуг. То есть, это значит, что у этого населения долгов нет. Остается только пять процентов. И не может быть, чтобы у всего этого, у всех этих пяти процентов, вот, вся задолженность была, которая сегодня есть в «Сбербанке», да. То есть, механизм нужно искать такой, который бы задолженность погашал какими-то активами. Вот, в данном случае уже опыт такой у нас в стране был. Когда зачеты проведены, а коммунальные предприятия, особенно жилищно-эксплуатационные предприятия возмещения не получили и остались в конечном итоге должниками, как и были перед этим, то есть, механизм не сработал.

ВЕДУЧИЙ: Ну, а зараз в чому Ви бачите вихід тоді?

Олександр Попов, Партія Регіонів: Ну, сегодня, конечно, нужно…

ВЕДУЧИЙ: Змалювали дуже нерадісну картину.

Олександр Попов, Партія Регіонів: Нужно доорганизовать этот процесс, во-первых. Во-вторых, все-таки продумать механизмы, не связанные с проблемой жилищно-коммунального хозяйства. Я, как бывший министр жилищно-коммунального хозяйства, очень переживаю за это. Потому что предприятия, ну, я могу так прогнозировать, существенно пострадают от таких вот механизмов взаиморасчета.

ВЕДУЧИЙ: Тим не менш, авторитет Юлії Тимошенко зростає навіть під час такого ажіотажу. І, пане Михайле, скажіть, можливо, треба було вашому блоку все ж таки публічно підтримати Тимошенко навіть під час голосування на Прем’єра? Ви не втратили нічого після того, як не підтримали її кандидатуру на прем’єрство?

Михайло Сирота, Трудова партія, Блок Литвина: Коли ми говорили за Прем’єр-міністра, то ми передбачали голосування за урядову коаліцію і угоду про урядову коаліцію, яка передбачала декілька позицій, які зовсім неприйнятні для нас. Зокрема приєднання нашої країни до НАТО, прийняття нової Конституції на референдумі, в тому числі і професійна армія, яку за один-два роки треба було б робити по цій угоді. Це ті положення, з якими ми не могли принципово погодитись. І тому ми не могли взяти на себе відповідальність, політичну відповідальність підтримки Прем’єр-міністра. В той же час треба вітати те, що нинішній Уряд почав виплати заощаджень, втрачених в 91-му році. Говорить сьогодні про серйозне підняття пенсії. І це добре, бо навіть тисяча гривень - для людей то є гарні гроші, на жаль. Хоча це, дійсно, рівень однієї середньої зарплати на місяць. В той же час ми бачимо, що Уряд до цього часу не знає, а яка саме сума виплат повинна бути. Це перше. Друге – дійсно, немає повністю джерел, які б дозволили це виплатити. І, втретє, якщо за протягом двох років буде виплачено така сума грошей, є велика вірогідність, що інфляція з 17 відсотків, які були зафіксовані в 2007 році, в 2008 році може значно перевищити цю суму. І це є теж небезпека, від якої може постраждати все суспільство, а не тільки ті люди, які отримали вклади. Все це говорить про те, що треба було б дуже обережно підходити до системи виплат. І мене іще, мені б ще хотілося, як політикові, скажімо, як голові, дійсно, Трудової партії, щоб Уряд почав з того, щоб запрацювали реальні механізми повернення 7 мільйонів людей, які сьогодні не мають змоги працювати в Україні, виїжджають за кордон. Щоб уряд дав систему, яка б піднімала освіту і охорону здоров’я, бо фізичне і духовне здоров’я нації є основою її трудового капіталу, і є основою розвитку і багатства держави. Тобто, почати з того, що робить багатство, а потім їх перерозподіляти. Ми ж опинились в ситуації перерозподілу коштів, яких не знаємо ще толком, як будем отримувати.

ВЕДУЧИЙ: Бачите, скільки ми побачили таких цікавинок, які вже зараз вилазять. І про те, що загроза підприємствам, і про те, що є загроза інфляції. І це, я думаю, що до кінця розмови ми ще щось знайдемо таке саме. Хіба це ви не прораховували?

Юрій Полунєєв, Блок Юлії Тимошенко: Павле, справа в тому, що при такому важливому, стратегічно важливому кроці, яким є, дійсно, рішення і за яким стоїть політична воля і партії, і коаліції – це почати виплату цих заощаджень. Безперечно, є ризики. І безперечно, що всі абсолютно сто відсотків ризиків врахувати неможливо. Це неможливо зробити при будь-якому процесі, особливо в складному соціальному, економічному. Але що ми прораховували. Ми прорахували, по-перше, те, що сьогодні в суспільстві надзвичайно низький, низька довіра людей до влади. І якщо влада приходить, якщо партія або коаліція приходить до влади, вона має почати з того, щоб продемонструвати серйозність своїх передвиборчих обіцянок і серйозність своїх намірів. Якщо би ми зараз затягнули процес прорахування всіх абсолютно стовідсоткових наслідків такого створення, як казав пан Олександр, спеціального агентства, що, можливо, є ще одною формою корупції. Тому що будь-які агентства – це ми знаємо, при нинішній корумпованій політичній системі в Україні це, знову ж таки, джерело корупції. Тому пішли на цей сміливий крок. Зараз я знаю, що Уряд працює і спеціальна група працює над тим, щоб, дійсно, всі ці ризики, говорили мої шановні колеги, і врахувати, і подумати про те, яким чином стерилізувати цей надлишок інфляційного тиску, який може створитися за рахунок виплат. Але ми не говоримо сьогодні про серйозний інфляційний тиск, який може створитися виплати цих заощаджень готівкою. Те, що буде…

ВЕДУЧИЙ: А чому Ви так упевнені в цьому? Які підстави вважати, що це безпечно?

Юрій Полунєєв, Блок Юлії Тимошенко: Я маю підстави так вважати, тому що я вважаю, що в Україні взагалі основне джерело інфляції має немонетарний характер. Основне джерело інфляції в Україні пов’язане з монопольністю структури економіки, її негнучкістю і нездатністю виробничого сектору швидко нарощувати виробничий потенціал або модернізувати для того, щоб задовільнити попит населення. Ось в чому є суттєва причина. Вона має структурний характер, а не стільки монетарний. Вона має монетарний компонент, в цьому немає сумніву. Але все ж таки ми сьогодні говоримо про те, що необхідно демонополізувати економіку, необхідно звільнити підприємництво від усіх тягарів, які пов’язані з регулюванням, які пов’язані з податковою системою для того, щоб бізнес міг працювати, щоб він міг працювати ефективно і конкуретноспроможно. Тоді питання інфляції системно буде знято.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, якщо зараз виплатять людям гроші, от пан Михайло дуже сумнівається в цьому, що не буде інфляційного стрибка.

Михайло Сирота, Трудова партія, Блок Литвина: Но ви ж подивіться, якщо взяти заощадження громадян, які втрачено в 91-му році, це було близько 120 мільярдів карбованців, або по купівельній спроможності десь близько 130 мільярдів доларів. Якщо їх перевести в гривні сьогодні, то це десь 650 мільярдів гривень. І ми говоримо, що і ще й проценти, які з ці п’ятнадцять-шістнадцять повинні були набігти. Тобто, 700 мільярдів гривень. Якщо їх повернути, то у нас же є певна обмежена кількість товарів і послуг, і є певна фіксована кількість грошей. Якщо ми різко збільшуємо кількість грошей на фіксовану кількість товарів і послуг, зрозуміло, що це викличе серйозні інфляційні процеси, і буде знижувати купівельну спроможність гривні. Тут є два запобіжника: або не виплачувати 700 мільярдів, або просто задекларувати, що ми виплачуємо, виплатити, скажімо, там, 20, не 700 мільярдів, а 20-30 мільярдів. Тоді це не буде стрибком, але це буде тільки початок віддачі. Тобто, не йде мова про те, щоб за два роки віддати ці гроши. Або ж тоді треба нарощувати якось величезними темпами, дійсно, структурно перебудовуючи економіку, товари і послуги. Інакше ми просто приречені на розвиток і розкручування інфляції.

ВЕДУЧИЙ: Ми підготували таку порівняльну табличку цін, чого варті були радянські рублі і копійки, і порівняно з нинішньою гривнею. Отже, можемо подивитися, що за 120 радянських рублів і 460 гривень зараз можна було купити хліб за шістнадцять копійок, зараз 1,10; батон – двадцять копійок коштував, зараз 1,60; літр молока колись коштував двадцять копійок, а нині майже від чотирьох гривень; півлітра горілки – 3,60, зараз – від 5,50; цигарки по чотирнадцять-сімнадцять копійок, зараз – 84, це мається на увазі «Прима»; зимову куртку можна було купити за 80-140 рублів, зараз ціна стартує від 250 гривень; якщо кольоровий телевізор коштував колись 500-600 рублів, то зараз іде від 600 гривень. Ну, а вже можна навіть і не говорити про нові «Жигулі», наприклад, третьої моделі, які коштували 5-5,5 тисяч рублів, а зараз їх забирають по 30-35 тисяч гривень. Ну, звичайно, я не маю сумнівів, що у кожного глядача є власна калькуляція. Хочу сказати, що це умовні, приблизні цифри. Отже, чого варта було те заощадження в Радянському Союзі, яке зараз переведено в тисячу гривень? Чи можна зараз це порівняти? Мається на увазі те, про що ви згадували, купівельна спроможність. Пане Олександре.

Олександр Попов, Партія Регіонів: Дело в том, что, вот, я начал говорить о системном подходе, да, который Правительство Виктора Федоровича хотело реализовать в этом вопросе. Вот там все моменты нужно было продумывать до конца. И мы этим начинали заниматься. То, что мы сейчас отдаем обесцененные деньги – это же факт, и вы сейчас говорите об этом, и люди это понимают, и мы, все здесь присутствующие, понимаем. Но это несправедливо, в принципе. Поэтому и этот вопрос должен был однозначно учтенный с точки зрения, может быть, индексации этих вкладов, и с точки зрения… Ну, понимаете, тут проблема в чем. Вот, с моей точки зрения, задекларирована политическая воля – за два года выплатить, там, вклады. Реально это сделать невозможно. Поэтому идет, как бы, на грани фола ситуация реализации этой программы. Я думаю, вот, что мы будем иметь серьезные проблемы в результате проведения такой политики. В принципе, я согласен, это очень позитивно, что идет это процесс. Но подготовить его надо было, от теории до практики очень большой разрыв. Декларировать – это одно, а реализовывать – это совсем другое, надо было продумать механизм реализации.

ВЕДУЧИЙ: Чому ж ви тоді не почали, ваш Уряд, коли він ще був не тіньовим?

Олександр Попов, Партія Регіонів: Так мы начали этим заниматься. Но дело в том, что сколько ж мы работали. Мы ж работали практически без Верховного Совета, без которого невозможно такие решения принимать. Как же можно, ну, практически за год развернуть целые реформы и программы. Это касается любого правительства, не только того, которое ушло в отставку совсем недавно.

ВЕДУЧИЙ: А де гарантія того, що на цих тисячах не закінчиться весь процес виплати? Ну, тому що ми побачили, що перед виборами це була дуже смілива ініціатива. І зараз ми бачимо перші ягідки того, як почали виплачувати. Де гарантія того, що це все не згорнеться десь, там, ну, до літа або ж за півроку всі про це забудуть?

Юрій Полунєєв, Блок Юлії Тимошенко: Ні, я переконаний в тому, що це не згорнеться. Я переконаний в тому, що Юлія Тимошенко Прем’єр-міністр, вона відповідає за свої слова, які вона давала мільйонам виборців, які підтримали її політичну силу, нашу політичну силу на виборах. Але давайте все ж таки подивимось на питання – чи тисячу гривень щось значить чи ні? Це як, знаєте, як золото Полуботка, якщо ми почнемо нараховувати ще тут відсотки, і так далі, ми дойдемо до несуразних цифр. Люди вже перестали вірити в те, що їм хтось поверне, хоч копійчину, розумієте. І тій же сім’ї, яка отримає хай тисячу гривень готівкою і ще якусь додаткову прибавку у вигляді оплати комунальних послуг чи доплати при купівлі товарів довгого призначення, мені здається, що це також важливо. І я не можу не погодитись з моїми колегами. Я дуже з повагою ставлюся до тих аргументів, які вони навели.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, Ви погоджуєтеся, що ці гроші знецінені, так?

Юрій Полунєєв, Блок Юлії Тимошенко: По-перше, я погоджуюся, що, дійсно, ми сьогодні говоримо про різні цінові паритети. Коли ми говоримо про 650 мільярдів, якщо їх конвертувати в ті, в той еквівалент, яким був 120 мільярдів заощаджень на період розвалу Радянського Союзу, безперечно. Але з іншого боку ми говоримо про те, що ми маємо від якихось цифр виходити, ми маємо мати якісь, все ж таки, реальні орієнтири. От, мені здається, що реалізм і прагматизм політики нашої, нашої коаліції якраз і в тому складався, що давайте ми почнемо цей процес. Всі обіцяли, всі уряди обіцяли, всі готувалися, всі намагалися обгрунтувати. Якщо, дійсно, я вам скажу так, якщо підходити до цього науково, обгрунтовано, методологічно стовідсоткової, стовідсотково, то цей процес може затягнутися на вивчення три роки, ще рік на те, щоб підготувати різного робочі групи, і так далі, потім прийняти законопроекти, а потім знову зміна влади, потім хтось приходе і каже – все це, вибачте, те, що порахували, єрунда, будемо рахувати ми по-своєму. Тому я вважаю, що при всіх можливих і ризиках, які тут називалися, і при всіх можливих навіть недоліках цього процесу, які можуть бути, позитивом є те, що люди, по-перше, почнуть отримувати знецінені заощадження. Можливо, це буде не той еквівалент, якщо дивлячись, як рахувати. Шкода, що нема представника Уряду.

ВЕДУЧИЙ: Чекаємо, чекаємо.

Юрій Полунєєв, Блок Юлії Тимошенко: Який може дати відповідь і в тому числі на ці питання також. Тому що я не є членом робочої групи, яка займається цим. Але логіка, прагматична логіка підказує, що краще мати синицю в руках, ніж журавля в небі.

ВЕДУЧИЙ: От, Ви своїми словами і підтвердили те, що люди не довіряють владі. Якщо Ви говорили, а потім зміна влади, а потім нові перерахунки. І тому люди зараз і влаштовують бійки біля ощадкас, тому що чекають гіршого. Їм вже краще сьогодні синицю в руках потримати.

Михайло Сирота, Трудова партія, Блок Литвина: Тут є ще одна невелика небезпека. Що грошей, достатніх для того, щоб віддати за два роки знецінені заощадження, в державі сьогодні немає. І якщо ми додатково таку грошову масу людям виплатимо, то ми зірвемо все-таки фінансову систему України. І це є дуже небезпечно. Якщо проаналізувати те, що відбувається сьогодні в Уряді, в Парламенті, в Секретаріаті Президента, то з великою мірою ймовірності можна сказати, що, по-моєму, стартує передчасна президентська кампанія, в якій, очевидно, через півроку стане зрозуміло, що гроші віддати всі не можна буде, почнуть шукати, хто ж винен в тому, що гроші не отдали. І може стартувати новий виток політичної нестабільності, який може привезти до позачергових виборів як президентських, так і парламентських. І це цілком закономірно. Адже якщо ми подивимося…

ВЕДУЧИЙ: Тобто, Ви прогнозуєте можливу відставку Уряду?

Михайло Сирота, Трудова партія, Блок Литвина: Можлива напруга всередині коаліції, яка може привезти до розвалу парламентської коаліції, як наслідок, відставки Уряду. Таке враження, що сьогодні і в Уряді, і в Секретаріаті Президента, і у Верховній Раді домінують все-таки політики, а не державні діячі, політики, які думають за майбутні вибори, а не за майбутнє держави. Бо державні діячі йдуть на непопулярні кроки. На мій погляд, сьогодні треба було піти на непопулярні кроки, щоб зробити те, що шановний мій колега Юрій Полунєєв казав, потрібно структурне реформування економіки для того, щоб вона могла піднятись на якісно новий рівень, дати якісно нові доходи для нашої держави. Потрібно було підняти якісний і освітній, і інтелектуальний, і фізичний рівень нації, тоді б ми отримали додатково кошти. А зараз, ув’язавшись у віддачу коштів, ми сказати повинні чесно, що шановні колеги, всіх коштів вам не віддадуть, але злобствувати тут не потрібно. Сьогодні, на мій погляд, у цій ситуації треба всіма силами допомогти уряду реструктуризувати економіку, і підняти цю економіку, щоб люди вчергове не розчарувались не тільки у владі, а й в державі. В цьому є загроза.

ВЕДУЧИЙ: От, ми запитували наших глядачів, і питаємо їх протягом усієї програми, відносно програми Уряду Тимошенко. І переважна більшість тих, хто нам подзвонили, вважають все ж таки, що це прорив. Ну, а далі на «П’ятому каналі» реклама того, що ви можете спробувати купити за заощадження «Ощадбанку» (реклама). Продовжуємо вітати один одного зі старим Новим роком на «Майдані». У глядачів запитуємо: програма уряду Тимошенко - це прорив, або ж це популізм, або ж черговий експеримент над країною. Дзвоніть за тими номерами телефонів, які ви бачите у себе на екранах. А тим часом ми звертаємо свої погляди на Хрещатик у Києві і людям, напевне, є що сказати нашим шановним гостям. Отже, Яно, тобі слово.

Яна Конотоп, журналіст: Дякую, вітаю всіх, присутніх в студії, вітаю глядачів «П’ятого каналу». Одразу до моїх співрозмовників, пан Микола, доброго вечора Вам. Будь ласка, поділіться враженнями, якщо Ви вже встигли побувати, постояти у тих чергах і отримати чи не отримати грошові компенсації, то, будь ласка, поділіться враженнями, як це було.

Пан Микола: Я не ходил в сберкассу і не піду, знаю, що это буде все виплачено. Я просто обращаюсь к людям, щоби вони, это, ну, соблюдали спокойствие. Я хочу сказать второе, тамочки отой Сирота сказав, його надо вообще в студию не брать, що там могуть бути какие-то неурядицы. Неурядиц не буде. Я сьогодні проехал по трьох базарах, уже спеціально махвия подимає ціну – сьогодні уже кілограм сала на базарах був 40 гривен. Идет просто подрив уряду демократических преобразований. Просто махвия… Надо навести порядок на рынках, тех людей, кто не мает отношения до производства продуктів питания, до фруктов, до мяса, – просто на базаре не допускать.

Яна Конотоп, журналіст: Пане Миколо, в студії багато говорили про те, що інфляція буде обов’язково, в більших чи менших обсягах. Як Ви вважаєте, в який спосіб і як вдасться подолати уряду ці процеси?

Пан Микола: Если хорошо сработает пан Наливайченко, госбезоп.., СБУ наше, хорошо сработает генеральна прокуратура, и если таких людей, как Сирота, Литвина, партия Януковича, комуністи… Вони всю жизнь: чем хуже, тем для їх лучше. Все будет нормально. Я просто обращаюся к народу соблюдать спокойствие.

Яна Конотоп, журналіст: Дякую за оптимізм і розсудливість. Наступний мій співрозмовник пан Роман. Будь ласка. Як Ви вважаєте, чи побільшало у людей довіри до влади, про це теж багато говорилося, в результаті ось цих перших кроків уряду?

Пан Роман: Добрий вечір. По-перше, хочу всіх поздоровити з наступаючим Новим роком за старим стилем. А щодо Вашого питання хочу сказати наступне: я хоч заощаджень не маю, але багато моїх знайомих, родичів мають ці заощадження, і хочу запевнити, що немає ніякого ажіотажу, тому що народ довіряє новому уряду, і все буде в порядку. І ці всі балачки опозиції, так званої, про те, що це все звернеться до літа, що це ж цією тисячею і закінчиться, то це все тільки із заздрості. Шановні, працювати треба, а не заздрити.

Яна Конотоп, журналіст: А що дає Вам підставу бути таким впевненим в тому, що це не одноразова акція, а вона буде продовжена і зрештою буде виплачено всі, всі кошти, всі заощадження?

Пан Роман: Ну, я так вважаю, дивлячись на дії Юлії Володимирівни Тимошенко, тому що які б їй не були запропоновані вигоди політичні, або, там, ну, я не знаю, в цих колах мало чого розумію, але вона діє дуже послідовно, не дивлячись на всякі там різні…

Голоси з натовпу: Пропокации, провокации!

Пан Роман: …пропозиції. Так що, дивлячись на її послідовні дії, у мене немає сумніву, що ця програма буде виконана

Яна Конотоп, журналіст: І ще одне питання. Скажіть, будь ласка, от тисяча гривень – ця цифра, на Вашу думку, чи є вона оптимальною в плані того, що ми бачили порівняльну таблицю, вона не зовсім відповідає купівельній спроможності тих заощаджень, чи правильна, чи оптимальною є ця сума.

Пан Роман: Ну, щодо того, чи оптимальна ця сума, я не можу сказати, я не фахівець в цій справі, але це ж…

Яна Конотоп, журналіст: Ну, купити на них можна значно менше.

Пан Роман: Ну, купити на неї можна значно менше, але за неї вже щось можна купити замість того, що нічого, і ми ж знаємо, що цією тисячею все не обмежується. А далі будуть можливості оплачувати комунальні послуги, оплата за освіту і тому інше. Так що, я думаю, все в порядку

Яна Конотоп, журналіст: Дякую, дякую за Вашу думку. І, пан Сергій, будь ласка, Ваші враження від стояння у чергах, якщо таке було вже у Вас. І Ваші враження від цієї ініціативи уряду, чи бачите Ви якісь ризики?

Пан Сергій: Очередя, безусловно, есть, но это – неорганизованность людей. Я думаю, ажиотаж не надо создавать, все-таки уряд Тимошенко последователен в своих обещаниях, вот. И, почему-то, значит, попередній уряд, значит, такого не робив. Вот. Потом, и, значит, у народа доверие к уряду Тимошенко, безусловно, возрастает.

Яна Конотоп, журналіст: В студії прозвучала думка, що це «ранимый процесс», тобто саме в той спосіб, в який він відбувається – трішечки «ранимый». Чи відчули ви цю ранимість, і в чому саме?

Пан Сергій: Ну, это не ранимый процесс. Деньги все-таки возвращаются, и это реальные деньги. Вот. И поэтому хотелось бы, чтобы люди все-таки доверяли новому уряду. А новому уряду я хотел бы, значит, укрепления политической платформы.

Яна Конотоп, журналіст: Як Ви вважаєте, багато говорилося в студії про комплексність підходу до цього питання і багато говорилося про чималі ризики, які може викликати саме такий, така, от, така виплата. Чи вдасться Уряду подолати ці ризики, чи бачите Ви таку перспективу?

Пан Сергій: Ви маєте на, на, на уяві…

Яна Конотоп, журналіст: Інфляція, в першу чергу, так.

Пан Сергій: Я думаю, що уряд упорається з цією проблемою, треба тільки довіряти уряду.

Яна Конотоп, журналіст: Зрозуміло. Дякую за Вашу думку. Ми маємо такі думки на цей момент. Обов’язково слідкуємо за розмовою далі.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, Яно. Дякую глядачам. Залишайтеся з нами на зв’язку. Ми продовжуємо. І до наших глядачів долучаються і наші експерти. Прошу, Володимир Рябошлик, Ви.

Володимир Рябошлик, економічний експерт: Дякую за слово. Я хочу підкреслити, що, що ми говоримо про реалістичність оцього заходу – виплати тисячі гривень. Це декілька десятків мільярдів гривень. І якщо ми говоримо, значить, буде це підвищувати ціни, то я хочу підкреслити, що це ж не надруковані гроші, а це гроші з бюджету. Тобто, це реальні гроші. І якщо говорити про проблему інфляції, то вона зовсім в іншому: що за останні чотири роки у нас втричі зросла грошова маса. Тобто, без відносно оцих виплат, набагато більше, значить, відбувалося механічне друкування грошей. І я думаю, що крім виплат, одна з задач нової влади - це вгамувати оці емісійні процеси і друкування грошей, яке є. Отже ж, цей крок дуже виважений, дуже реалістичний, і після нього, я думаю, що уряд перейде вже, дійсно, до тієї задачі, яка давно вже назріла – це підйом реальної економіки. Що величезні кошти бюджету вкладаються сьогодні в економіку, це і п’ять мільярдів гривень шахтарям, це п

’ятнадцять мільярдів гривень в сільське господарство. Але, на жаль, сьогодні вони за призначенням не доходять. І я думаю, що саме цими заходами буде підвищено вже і реальний добробут, крім механічних виплат грошей.

ВЕДУЧИЙ: Дякую Вам. Діана Дуцик, прошу мікрофон.

Діана Дуцик, політичний журналіст: Я дозволю собі не погодитися з шановним колегою. Очевидно, я буду більш цинічніша, і більш цинічніше буду ставитися до цього питання.

ВЕДУЧИЙ: Це вже цікаво.

Діана Дуцик, політичний журналіст: Тому що мені здається, що коли ми говоримо про ці соціальні виплати, то ми робимо, власне, інвестицію в нинішній день, і забуваємо про завтрашній день. І так само і ті гроші, які Ви говорили, скажімо, про шахтарів, про сільське господарство, як правило, більшість цих коштів завжди спрямовується на соціальні виплати. І сьогодні ніхто не говорить про інвестиції, скажімо, в ті речі, які б давали розвиток країні: в науку, в освіту, в інноваційні технології, скажімо, в молоде покоління – тобто, в завтрашній день. І мені б дуже хотілося, щоб це зараз звучало. Тому що я особисто проглянула програму Уряду, яка є на сайті Кабміну, і я побачила лише загальні декларації, скажімо. Так само і бюджет на 2008 рік. Я теж не бачу якихось конкретних, скажімо, у цьому напрямку, роботи Уряду в цьому напрямку. Тому я б хотіла, щоб уряд над цим починав думати. І мені дуже прикро, що люди якби оцінюють ці виплати, як прорив. Я хотіла би почути від шановних депутатів, які тут сидять, що вони вкладають в поняття «прорив»? Чи вони розуміють його тільки як, власне, ну, якусь тимчасову матеріальну, можливо, матеріальне покращення. Хоча я не бачу тут матеріального покращення в тисячі гривень, це таке, щось дуже ефемерне. Дякую.

ВЕДУЧИЙ: Так. Давайте це питання переадресуємо пану Ковалю, Ви до нас вже доєдналися. Вітаємо Вас у нашій студії. Отже, питання звучало про те, як ви ставитися до, я вірно зрозумів, до внесення цих коштів в інноваційний розвиток країни замість того, щоб сьогодні їх віддавати на проїдання, так?

Діана Дуцик, політичний журналіст: Використовувати їх хоча б паралельно.

ВЕДУЧИЙ: Хоча б паралельно. Чи розумієте Ви взагалі слово «паралельно», як Ви розумієте..?

В’ячеслав Коваль, «Наша Україна - Народна Самооборона»: Я розумію, про що Діана говорить. І попробую відповісти. Ви знаєте, от сьогодні, в Щедрий вечір, я вперше, вперше – депутат я вже з стажем – можу сказати, що ті обіцянки, які ми давали під час виборчої кампанії, ми їх починаємо виконувати. Я не згоден з Діаною, коли вона говорить, що ми робимо інновації не туди, куди треба. Інновації ми робимо в людей. Ми вкладаємо в медиків, в культуру, в два з половиною рази збільшивши бюджетні асигнування. Ми вкладаємо в освіту. Бо коли ми збільшуємо стипендії, цим ми вкладаємо у молоде покоління гроші, кошти, ми робимо на них акцент якийсь, на розвитку країни. Тому, з одного боку, треба, не називаючи себе антикризовою коаліцією, подолати ту кризу, до якої країну довів Уряд Януковича. Бо 17% інфляції – це не демократична коаліція започаткувала, а це залишки того урядування, яке було до недавніх пір. І ми це все прекрасно пам’ятаємо. Тому, з одного боку, треба виконати обіцянки, треба почати вкладати гроші, кошти в людей, тих людей, які працюють в освіті, які працюють в охороні здоров’я, які працюють в культурі. Треба було розібратися з тими боргами, які той колишній же уряд 500 мільйонів не доплатив, недоплати шахтарям.

ВЕДУЧИЙ: Пане В’ячеслав.

В’ячеслав Коваль, «Наша Україна - Народна Самооборона»: Це ж було реально. І вони виплачені.

ВЕДУЧИЙ: В першій частині нашої розмови пан Олександр говорив про те, що Уряду просто не дали працювати, тому що Верховна Рада була бездіяльною.

В’ячеслав Коваль, «Наша Україна - Народна Самооборона»: Слухайте, для уряду, любого уряду відсутність Верховної Ради – це найкращий варіант, коли ніхто не задає ніяких питань, поганих чи незручних питань, і ні на що не треба відповідати. Тому говорити про те, що хтось заважав уряду працювати останній рік – це є неправда, просто неправда. Тому давайте оцінимо, я б оцінив так. З одного боку це, ну, як на мене, знову-таки, може, зі мною хтось не згодитись, але я шість тижнів працював в Полтавській області, коли була виборча кампанія. Я можу зараз полтавчанам, з якими я зустрічався, сказати, що те, що я обіцяв, воно починає виконуватися. Звісно, не в повному обсязі, звісно, стоять проблеми – тисячу гривень чи відповідають тисячі рублям, чи не відповідають. Але це ті перші кроки, які ще ніхто не робив. Це ті кроки, які, мабуть, в 2000-му році зробив Уряд ще Ющенка, тоді, коли почав виплату заборгованості по зарплатам, згадайте. І це другий приклад. Тобто, та коаліція, яка була вперше в Верховній Раді створена, антикомуністична, яка прийняла сім кодексів, яка повернула заборгованості по зарплатам…

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Давайте дамо слово пану Попову відповісти, тому що були закиди на адресу Вашого уряду.

Олександр Попов, Партія Регіонів: Да. Я с удовольствием дам ответ. Ну, во-первых, я считаю полным абсурдом признавать позитивную ситуацию, когда восемь месяцев не работает Парламент. Ну, я бы не хотел пожелать это вашему правительству. Потому что, как и мы, вы декларируете сегодня начало реформ. Ну, я думаю, что мы еще о программе позже поговорим. Ну, как можно заниматься реформированием, серьезным реформированием, системным реформированием будь-какой отрасли без Парламента? Вот мне бы хотелось бы, как бы, ну, услышать от Вас ответ. Разве так может быть? Это первое. Второе – ну, действительно, чтобы говорить о преобразованиях в стране, нужен какой-то период времени. И вы же знаете, что правительством нашим были подготовлены очень серьезные программные документы. Это и новый Налоговый кодекс, это и Жилищный кодекс, это реформа жилищно-коммунального хозяйства. А сколько акций сделано в плане реализации социальной политики. Ведь в бюджете 2008-го года много учтено из того, что было в первом чтении принято. Это был бюджет нашего Правительства, которое ушло в отставку. Ведь многое там осталось. Почему Вы об этом не говорите? У нас вообще, знаете, в стране такая парадоксальная ситуация, когда преемственность власти, вот, государственной, она полностью отсутствует. Приходит новая команда, новое правительство.

ВЕДУЧИЙ: І все з чистого листа.

Олександр Попов, Партія Регіонів: Да, и все с чистого листа. А наработано ж сколько хорошего. Ну, я надеюсь, у нас будет возможность еще потом поговорить об этом.

ВЕДУЧИЙ: У нас буде, звичайно, ця можливість. Можемо подивитися, що, все ж таки, кількість тих, хто голосує за прорив збільшується. Ми продовжимо після невеличкої рекламної паузи (реклама). Повертаємось на «Майдан». Нагадуємо, наше інтерактивне опитування про програму Уряду Тимошенко: якщо, на вашу думку, це дійсно прорив, - ваш номер телефону перший, якщо це популізм, ви вважаєте, - дзвоніть другим номером телефону, якщо це черговий експеримент над народом і над країною - ваш телефону третій. А ми продовжуємо, і далі слово нашим шановним експертам. Отже, прошу, пане Кулик.

Віталій Кулик, політичний експерт: По-перше, я хотів би відзначити, що є одна така проблема, скажімо так, мене дивує цинізм нашої влади і інфантильність і довірливість наших виборців і наших громадян. В чому цинізм влади? Спочатку в 91-му році політичний клас краде заощадження, а тепер той же політичний клас, його продовження, його логічне продовження, повертає невеличкі копійки для того, щоб залишитися при цій же владі. Фактично, те, що ми зараз бачимо, це є нічим іншим, як політичним «МММ», чергова фінансова піраміда. Звичайно, що певні кошти отримають перші, але потім знайдуться вороги. Це можуть бути регіонали, які будуть саботувати виплати цих коштів, це може бути Президент, який буде ставити палки в колеса, або його оточення, це може бути Росія, чи то зовнішній чинник. Знайдуться вороги, які будуть заважати пані Тимошенко виплатити ці кошти. І, відповідно…

ВЕДУЧИЙ: Штучно буде знайдено?

Віталій Кулик, політичний експерт: Штучно, звичайно, штучно. Тому що всім зрозуміло, що повністю, в повному обсязі виплатити ці кошти буде неможливо. І тому знайдеться ворог. Це перше. По-друге, в чому інфантилізм? Ми віримо в тому, що, дійсно, тисяча гривень справді для більшості частини, для більшої частини, для 70% громадян - це справді гроші, це 200 доларів, фактично. І це є справді середньою зарплатою на місцях, і ці кошти справді можуть зіграти якусь певну роль. Але, знову ж таки, ми берем ці кошти і, я погоджуюсь повністю з пані Дуцик, що, фактично, цим самим ми беремо копійку, цих п’ять копійок, коли в нас вкрали сто, сто гривень, сто рублів. І з моєї точки зору, власне кажучи, коли ми будемо аналізувати програму, власне ця позиція, ця політика такого…, цієї фінансової піраміди, вона закладена в суті цієї програми. Тому що це програма-тост: за все хороше, проти всього поганого, там немає якоїсь конкретики, це є, дійсно, справді, це популістська програма. І ця політика, яку реалізують діюча коаліція, діючий уряд – це не чим іншим, як гламурний популізм: в гарній обкладанці, в гарній обгортці подається справді популістська програма.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Валентин Юрчак, прошу мікрофон.

Валентин Юрчак, Компартія України: Когда смотришь на первые шаги нового правительства, поражаешься наглости украинской буржуазии. Первое, что они сделали в 91-м году, они забрали все, что было наработано не одним поколением советских людей. Само по себе, сколько там, 120 миллиардов гривен – это в районе шести вагонов бумаги. Это не так страшно, что украли бумагу. Страшно, что украли те предприятия, которые строились на эти средства. И теперь получается, как в том фильме: отдам, может быть, потом половину. Вы сами только что видели, как народ реагирует на то, что возвращают, приравнивают к одной тысяче твердых советских рублей тысячу украинских гривен. Сколько можно, могла платить пенсионерка за свою квартиру тысячу рублей, и сколько месяцев она будет за эту же тысячу гривен оплачивать новые коммунальные услуги. Так что то, что сейчас делает новое правительство, – это яркий пример популизма, это пример того, что будет продолжаться после того, скорее всего, свои раздутые обещания не смогут выполнить, и где-то, я думаю, через восемь-девять месяцев это правительство, сбросив с себя все обещания, раскрутив инфляционную машину, которую нельзя будет остановить. Ведь вы смотрите, собираются по 300-500 гривен выплачивать и стипендий, и минимальных прожиточных минимумов – это хорошо. Но каким образом они будут сдерживать цены при этом? Ведь реальное увеличение труд.., показателей трудящихся мы из-за чего – из-за цен? Из-за ихних доходов. Доходы им увеличивают, а что будет с ценами, об этом никто не говорит.

ВЕДУЧИЙ: Ну, ми поживемо – побачимо. А ви згадували про людей. І зараз ми саме до них звертаємо свої погляди на Хрещатик у Києві. Отже, Яно, слово тобі, і слово тим людям, які зараз зібралися в центрі Києва.

Яна Конотоп, журналіст: Отже, ми продовжуємо реагувати на те, що чуємо зі студії, я одразу звертаюся до пана Георгія, будь ласка. Будь ласка, пане Георгію, Ваші думки з приводу того, як оцінюють експерти цей крок Уряду Тимошенко і Ваша оцінка її стратегії загалом.

Пан Георгій: Я хочу поглянути на проблеми більш широко. Як казав Козьма Прутков: «Зри в корень». Я хочу розглянути умови, в яких Уряд Тимошенко прийшов до влади, і в яких він зараз працює. Якщо говорити правду і без прикрас, то фактично Україну можна розділити умовно на два, на дві категорії: пограбованих і грабіжників. Пограбованих - 98% і грабіжників - 1-2%. І зараз в цих умовах Юлії Тимошенко треба зробити вибір: на чий бік стати? Чи на бік 98% пограбованого народу, чи на бік 1-2% олігархів.

Яна Конотоп, журналіст: Цим кроком вона на чий бік, на Вашу думку, стала?

Пан Георгій: Цим кроком вона однозначно стала на бік простого пограбованого народу. Вона щиро хоче зробити хоч якусь допомогу простим обездоленим людям.

Яна Конотоп, журналіст: Ті, я перепрошую, ті люди, які в студії вислослювали свої думки, вони кажуть, що в довгостроковій перспективі це може обернутися великим лихом для країни, зокрема, інфляцією, яку важко буде стримати.

Пан Георгій: Я теж цього боюся. Ринок дуже чітко слідкує за наявністю грошової маси в населення. Як тільки грошей у населення стає більше, ціни одразу зростають. Тому хай мене, може, люди осудять, но я б на місці Юлії Тимошенко не виплачував цих, не повертав цих вкладів, а вклав ці мільярди у державні перспективні проекти, наприклад, розбудову і модернізацію вугільної промисловості, у налажування серійного випуску літака АН-70, в…

Яна Конотоп, журналіст: Я перепрошую знову ж таки, але тоді 98% обездолених, про яких Ви раніше говорили, вони так само залишилися би обездоленими.

Пан Георгій: Народ зрозумів би це і схвалив би. Я однозначно впевнений в мудрості народу. У нас є, наприклад, енергетична, проблема енергетичної залежності, а й досі немає замкнутого циклу виробництва ядерного палива – от куди треба було вкласти гроші.

Яна Конотоп, журналіст: Зрозуміло. Дякую за Вашу думку, щиро дякую. Ще один співрозмовник готовий висловитись. Пан Микола, будь ласка, Ваша оцінка цього кроку, зокрема, і програми Уряду загалом, якщо вона Вам знайома.

Пан Микола: Мені програма Уряду не знайома, знайомі тільки ті вислови, які говорила на виборах Юлія Тимошенко і її команда. Аж мені жалко шановних експертів, которі говорять що буде інфляція, що студентам 300 гривень - це багато. Чепуха все это, товарищи. Студент купе лишні кросовки купе і наїсться хорошо. А ті гроші, вони підуть в наше виробництво, нашим виробникам підуть. А чим більше буде грошей, тим буде заможніше наша країна. А ви, шановні, отам сидите, ви хороші гроші получаєте і ви, кому ви пісну співаєте. Особенно мені жалко Сироту. Ну, Сирота і є Сирота – він ні туди не примкнув, ні сюди не примкнув, він Сиротою і остався.

Яна Конотоп, журналіст: Пане Миколо, з Вашого дозволу, як би Ви оцінили програму Уряду: як прорив, як експеримент над країною або як популізм?

Пан Микола: Це не популізм. У них дуже хороша команда, вони все прорахували. Вона ведь не давала сразу по п’ять тисяч, дала по тисячі, значить, у них дуже розумна команда. І я, ми знаємо, що вони, всіх грошей вони не виплатять за два роки, але будуть виплачувати п’ять років. Я уверен, що вона будить і Президентом, вона виплатить ці гроші, тому що команда у неї дуже розумна. Це не популізм, шановні, я так вважаю.

Яна Конотоп, журналіст: Дякую за Вашу думку. І ще один співрозмовник мій, це пан Анатолій. Будь ласка, Ваша оцінка цих перших кроків уряду і тих кроків, про які оголошено так само, як ті, що плануються.

Пан Анатолій: Доброго здоров’я студії, доброго здоров’я, Україна, з Новим роком, з Різдвом вас. Вся справа в тому, що я дивлюся і дивуюся нашій студії, яка представлена регіонами, комуністами, тобто, нашею опозицією, яка переконано чомусь чекає, де б вони спіткнулися. Навіщо, люди добрі. Ви кажете, що ми передали дуже хороші початки, ми передали дуже хороший заклали почин. Де вони? Ви працювали практично рік, і за рік у вас немає програми. Пан Ахметов казав Януковичу: «Складіть програму. Дайте її». Нема. Юлія Володимирівна, ще не прийшовши, мала програму, називається «Український прорив». Як тільки вона прийшла, мало того, вона до неї підключила ще і виплату, і виплата почалась чомусь не з розгойдування на протязі року, а виплата почалась з перших днів, на Різдво, тоді, коли люди всі відпочивають. Касири, бідні, думали відпочити, їм дали розпорядження і вони сидять, працюють. То, що нема грошей, вони є, вони є, просто потрібно зачинити оці лазєйки, корито так називаєме, хай мене простять за грубість, яке виходить за кордон, яке вилітає з нашої країни по кишеням. Подивіться, скільки землі продано задарма. Землі - це золото нашої України, продано людям, які не мають ніякого відношення.

Яна Конотоп, журналіст: Земельне питання, на Вашу думку, Урядом буде врегульоване, якщо Ви вже про нього згадали?

Пан Анатолій: Вся справа в тому, що Юлія Володимирівна – це важливий економіст, яка знає, за що вона взялася, що вони робить і для чого вона це робить. Починаючи з Майдану, вона ні разу не відступила і не відійшла від того, що вона робить.

Яна Конотоп, журналіст: Зрозуміло. Дякую за Вашу думку. Знову ж таки оптимізму з вуст тих, хто зібрався тут на Хрещатику. Продовжуємо слідкувати за дискусією.

ВЕДУЧИЙ: Дякуємо, Яно. Дякуємо всім людям, які зібралися зараз у центрі Києва і долучаються до «Майдана». А ми хочемо також поговорити і про програму Уряду, яка називається «Український прорив», для людей, а не для політики. Так? І коли її читав, то дуже кинулося в очі, що дуже ряснить ця програма неозначеною формою дієслова, там «затвердити», «узгодити», «запровадити». І от питання до пана Попова. Скажіть, будь ласка, чи затвердить Парламент програму дій Уряду? Що може стати на заваді її затвердження?

Олександр Попов, Партія Регіонів: Ну я думаю, что большинство, в общем-то, имея политические обязательства, готово будет голосовать за такой документ, хотя мы видим в нем много недоработанных моментов. И с точки зрения как стратегически важного документа, любая стратегия, она должна, ну, прежде всего, иметь цель, иметь какие-то сроки ее достижения, обязательно конечные результаты, которые можно было бы как-то оценить в каком-то выражении: цифровом или каком-то другом. То есть, ничего этого в программе здесь нету. Что касается самого содержания, то я думаю, вот те моменты, которые я назову, они, ну, объективно Партия Регионов не позволит проголосовать за нее. Это, прежде всего, отсутствие региональной инвестиционной политики. Ведь наше Правительство разработало вместе с регионами много региональных программ, которые решали множество очень важных проблем. Их финансировали как в прошедшем году, так и планировали в 2008-м. Сегодня эта тенденция потеряна. Кстати, это в программе не отражено. Очень важный момент – это местное самоуправление. Практически, местное самоуправление, ну, никто ж не возражает, что это очень важный момент в структуре власти Украины, но там он почти потерян, этот момент. Там есть административно-территориальная реформа и рядом местное самоуправление, но практически не выписаны проблемы. Я думаю, что действующее Правительство просто не понимает сегодня важности решения проблем местного самоуправления. Ну, конечно, мне болит – это жилищно-коммунальное хозяйство, потому что в статье жилищно, реформа жилищно-коммунального хозяйства, ну, восемь пунктов, которые, в основном, выполнены, находятся в стадии выполнения, или не касаются темы реформы. То есть это, ну, и вообще я прогнозирую серьезные проблемы этой отрасли в 2008-м году. Кстати сказать, один из элементов погашения инфляционных процессов – это поднятие цен на жилищно-коммунальные услуги. Вполне возможно, что этот механизм может сработать по той причине, что туда будет с рынка изъята определенная масса средств, когда товары и услуги, ну, скажем, хлеб, там, колбаса, да, на них не будут расти цены.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло, пане Михайло, Блок Литвина натисне кнопку «за» програму «Український прорив» для людей, а не для політиків?

Михайло Сирота, Трудова партія, Блок Литвина: В такому вигляді, як вона роздана нам, я сумніваюсь в цьому. Хоча ми не обговорювали на фракції даної програми. Хотілося б сказати, що при тому рівні довіри людей до уряду, і, очевидно, початок роботи Уряду з виплати соціальних таких заощаджень втрачених і стипендій, пенсій, він був виправданий з точки зору залучення максимальної підтримки населення громадян до дій Уряду. Склалася дуже гарна ситуація, щоб зробити урядову програму дійсно реального прориву, як б боляче вдарила по всім, але яка б забезпечила в майбутньому плацдарм для серйозного економічного розвитку. Ми можемо тут наразитися на дуже небезпеку велику, на яку в свій час наразився Ющенко, якого на президентських виборах підтримали більше п’ятидесяти відсотків населення. І ми бачимо, що така млявість у проведенні реформ, вона приводить до падіння рейтингу. Щоб цього не сталося із Урядом. Чого ми не побачили там? Ми не побачили там реальних кроків, як сьогодні забезпечити сім мільйонів людей, які виїжджають за кордон для роботи, роботою в Україні. Сьогодні вичерпала свій уже ресурс енергетика, енергетика ядерна, енергетика, електроенергетика, двічі виробили вже цей ресурс. Як його модернізувати? Питання надзвичайно складне. Сьогодні ми маємо пандемії СНІДу, туберкульозу, які не вирішуються в Україні. Сьогодні лише 20% українських дітей теоретично можуть отримати вищу освіту. Ми, на жаль, і цього не знайшли. Тому було б великим бажанням, щоб Уряд дійсно зробив би і реалізував реальну програму українського прориву. З свого боку ми будемо підтримувати всі ті дії і програмні положення Уряду, які будуть співпадати з програмними положеннями нашого Блоку.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. До пана Полунєєва питання. Тоді, значить, бачите, скільки всього неврахованого перелічили наші співрозмовники. То чи настане цей прорив? А прорив означає щось стрімке, але не завжди безболісне. Чи не стане це шоком для України без терапії?

Юрій Полунєєв, Блок Юлії Тимошенко: Хочу прокоментувати. Багато критики звучало, і критика – це позитив, це завжди позитив. Якщо немає критики, треба, дійсно, задуматися над тим чи іншим документом. Але слухаючи народ на Майдані, мені на думку прийшов наступний відомий вислів: «Works populy – works day», - да. Не тому, що людям сьогодні подобається, що почали давати гроші, і так далі. Я думаю, що люди інтуїтивно відчувають щирість і чесність політика і коаліції, яка прийшла сьогодні до влади. Тепер стосовно «Українського прориву». Це вже слово ввійшло в український лексикон так, як колись в нашу мову увійшло слово «спутник» або в англійську мовою увійшло слово «спутник», і так далі. Я думаю, що це слово надовго залишиться з нами, і я переконаний в дуже серйозному майбутньому оцього словосполучення – «Український прорив». Що таке «Український прорив»? Давайте ми зрозуміємо, що це не є одна програма Уряду сьогодні, це є стратегічний план реформування країни, стратегія. План дій Уряду – це частина стратегії, стратегія розробляється. Але я хочу тут підкреслити наступне. Стратегія реформування країни потребує консенсуса і потребує консолідації практично усіх конструктивно настроєних сил політичних, в тому числі і здорового Партії Регіонів, і Блоку Литвина, і інших. Чому прорив? Чому прорив, взагалі питання задається, від чого прорив? А дуже просто. Я зараз згадав трошечки історії, 33-й рік, коли Президент Рузвельт прийняв програму «Нового курсу». Я хочу привезти його один вислів, який…

ВЕДУЧИЙ: Стисло, будь ласка.

Юрій Полунєєв, Блок Юлії Тимошенко: Який дуже прямо стосується нашої сьогоднішньої ситуації: «Экономическая система, при которой погоня за прибылью ведет к разрушению благосостояния народа, должна быть либо полностью отброшена, либо фундаментально изменена». І програмою «Новий курс», яку я можу абсолютно чітко порівняти з програмою «Український прорив», Рузвельт тоді дійсно створив абсолютно інші засади соціалізації капіталізму. Програма «Український прорив» - це створення засад для стрибка України, для мобілізації тих факторів розвитку, які дадуть змогу зробити країну більш конкурентноспроможною і більш соціально…

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло, зрозуміло. Пане В’ячеславе, Ви будете першим у наступній частині нашої розмови після реклами.

В’ячеслав Коваль, «Наша Україна - Народна Самооборона»: Дякую.

ВЕДУЧИЙ: (Реклама). Триває «Майдан», і ми продовжуємо обговорювати програму Уряду Тимошенко. Глядачі можуть висловитися, дякуючи нашому інтерактиву, - це прорив, популізм або черговий експеримент над країною. Дзвоніть за тими номерами телефонів, які ви вважаєте за свій голос. Отже, ми продовжуємо. Пане В’ячеславе, як я і обіцяв, Вам слово.

В’ячеслав Коваль, «Наша Україна - Народна Самооборона»: Ну, мені важко говорити, бо багато такого наслухався і від експертів, і від інших. Таке враження, що програми деякі просто не читали. Не знають, що там є якісь цифри, реальні цифри, прорахунки. Не знають, наприклад, що на ЖКХ, про яке опікується пан Олександр Попов, збільшено на 40% асигнування. Не знають, що на освіту на 37% збільшено асигнування. Значить, тоді це можна вже говорити, що більше українських дітей буде на державному бюджеті навчатися. Ну, тобто, мені б хотілося, щоб ми конструктивно вели розмову. Я згоден з тим, що, можливо, тут є недосконалості, щось не прораховано, щось треба підсилити, щось треба поміняти, змінити. Для того ми будемо у Верховній Раді це розглядати. Але відкидати першу спробу повернутися обличчям до людей, до їх проблем, до… Наші експерти з комуністичними значками говорять про те, що в 91-му році хтось забрав вклади. Так хто ж забрав вклади в 91-му році? Це Комуністична партія, на чолі був Кравчук, все це пішло під «нульовий варіант» в Росію. Ви що не знаєте, де воно ділося все? Всі ж прекрасно знають. І повернення, спроба повернути, інвестувати в людей, в людину, гроші в людину, не в якісь ефимерні регіональні програми, завдяки яким 500 мільйонів шахтарів недополучили зарплату. Де ж та регіональна програма, яка називалась «Вугілля України»? Десятиріччями ми вкладаємо, у Верховній Раді голосуємо, 5-10 мільярдів в якесь «Вугілля України». А потім приходить Уряд демократичний, і 500 мільйонів треба шахтарям заплатити, бо вони недоотримують зарплату. Це що, регіональні програми? Це отак вони використовуються? Тому давайте ми, дійсно, поставимо на ноги все це. Можна критикувати, можна опонувати, можна з чимось не згоджуватися. Але сказати про те, що це перша спроба, так скажімо, коаліції демократичних сил повернутися обличчям до людей, до їх прагнень, до того, що обіцяно було п’ятнадцять років.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло.

В’ячеслав Коваль, «Наша Україна - Народна Самооборона»: І спроба виконати свої обіцянки.

Юрій Полунєєв, Блок Юлії Тимошенко: Я б ще додав, що це системна проба реформувати економіку країни від ресурсної моделі до, дійсно, такої, яка б відповідала сьогодні вимога часу, глобального часу. Це економіки знань. І тому, якщо всі опоненти подивилися б уважно на структуру програми, на першому місці там якраз стоїть людина, людський капітал.

ВЕДУЧИЙ: Людина, да.

Юрій Полунєєв, Блок Юлії Тимошенко: Освіта, наука, охорона здоров’я, соціальний захист людини, довкілля, і так далі. Це говорить про те, що інвестуватиме цей Уряд саме в ті чинники, які підсилюють людський капітал в країні.

ВЕДУЧИЙ: Давайте, згадували про людський капітал, про людей, обличчям до людей. І ми теж звертаємося до людей на Хрещатику у Києві, підсумовуючи нашу сьогоднішню розмову, що вони можуть нам сказати. Отже, Яно, слово тобі і твоїм людям на Майдані.

Яна Конотоп, журналіст: Ну, власне, ми спробуємо підсумувати все те, що почули протягом півтори години в студії від представників різних політичних сил. Пан Олександр спробує це зробити. Отже, будь ласка.

Пан Олександр: Добрий вечір. На мою думку, Уряд Юлії Тимошенко
робить корисні справи. За п’ятнадцять років незалежності України єдиний раз, коли уряд почав працювати на народ, на своїх людей, які трудились за ці заощадження дуже багато років. І хочу звернутися до представників Блоку Литвина і до представників блоку Партії Регіонів. Вони відчувають зараз, що від них авторитет втікає, тому що Юля робить не популістські, а дійсно правильні речі для розвитку країни.

Яна Конотоп, журналіст: Ті ризики, про які говорили в студії. Як Ви вважаєте, чи будуть вони подолані, і чи справді вони матимуть місце?

Пан Олександр: Я вважаю, що ризики будуть подолані. Тому що до уряду, на мою думку, прийшли не дурні люди, вони розуміють, що вони роблять, вони все прорахують. Будемо надіятись на це, дякуємо за… Підтримаємо Юлю.

Яна Конотоп, журналіст: Дякую за думку. Пане Валерію, будь ласка, Ваші враження від розмови і від процесів, з яких стартував новий уряд.

Пан Валерій: Ну, моє враження, я розумію, що партії, Блок Литвина, вірніше, і Партія Регіонів зараз істерія. Тому що вони нічого не робили для людей. А коли Юлія Володимирівна почала віддавати людям вклади, я розумію, що невеликі кошти для пана Сироти тисяча гривнів. Це копійки, якщо він отримує сімнадцять тисяч зарплати. То розумію, що для нього це нічого не варто. Але для тої бабки, наприклад, в селі це великі кошти, вона може і купити собі і поїсти, і заплатити за комунальні послуги. Так що Юлія Володимирівна правильно діє, і так тримати.

Яна Конотоп, журналіст: Чи вірите Ви в те, що так само будуть виконані всі решта обіцянок, які так само прописані в програмі Уряду?

Пан Валерій: Ну, сто відсотків, звичайно, не буде. Тому що ні одна програма не виконується на сто відсотків. Але якщо буде навіть п’ятдесят відсотків програми виконано – це буде дуже добре, і це буде прорив.

Яна Конотоп, журналіст: Дякую. Дякую за Вашу думку. Пан Олександр дуже довго чекав протягом всієї програми. Ваші враження.

Пан Олександр: Мої такі враження. Конечно, я поддерживаю Юлию Тимошенко. И только единственное могу сказать – верной дорогой идем, товарищи.

Яна Конотоп, журналіст: Дякую. Такі мали ми сьогодні тут позиції на Хрещатику. Дякуємо, що вислухали. Остаточні підсумки зі студії.

ВЕДУЧИЙ: Дякуємо, Яно. Дякуємо всім людям, які взяли участь у нашій сьогоднішній програмі. Згадували на Майдані Блок Литвина, що, мовляв, для Вас це не гроші – одна тисяча гривень.

Михайло Сирота, Трудова партія, Блок Литвина: Дійсно, при рівні заробітної плати всіх без виключення народний депутатів – 15 тисяч гривен. Тисяча гривень не є для депутатів дуже серйозною сумою. Ну, і середня заробітна плата сьогодні в Україні – 1400-1500 гривень. Зрозуміло, що це не такі вже і великі і значні гроші. Але хотілося б сказати зовсім про інше. Немає майбутньої у країни, яка наражається на конфлікт еліт, і немає майбутнього, коли конфлікт еліт переходить на конфлікт Майдану, конфлікт громадян. Сьогодні є унікальна можливість об’єднати багатьох політичних сил, в тому числі представлених в Парламенті. Я вже сказав, що ті положення програми діяльності Уряду, які будуть співпадати з програмними положеннями Блоку Литвина, ми будемо активно підтримувати. Ми сьогодні застерігаємо наших партнерів по Парламенту від тих загроз, які можуть бути реальними загрозами.

ВЕДУЧИЙ: Коаліцію Ви маєте на увазі?

Михайло Сирота, Трудова партія, Блок Литвина: Коаліцію. В той же час хотіли б, щоб Парламент, Уряд і все суспільство створили максимальні умови для позитивної реалізації Уряду Тимошенко. Щоб не було потім того, що хтось винен. Ми маємо, казали люди, тільки один уряд, який думає про людей. Хотілося б надіятися, що і перший уряд, який очолювала Юлія Володимирівна Тимошенко у 2005 році, що і тоді вона думала про людей. Тобто, як мінімум два уряди, які думали про людей. Але ж ми ж знаємо, чим закінчилася діяльність Уряду, який очолювала Тимошенко у 2005 році. Скандалом всередині помаранчевої коаліції, яка привела до розвалу і коаліції, і Уряду. От цього треба застерегти. Щоб ми не крайніх шукали, а об’єднавши всі наші зусилля, конструктивно розвивали суспільство. Я згоден з тим, що потрібна стратегія розвитку. Окремі збільшення на десять, на п’ятнадцять, на двадцять відсотків фінансування освіти чи медицини – це важливо. Але якщо у нас не буде національної програми реформування освіти, охорони здоров’я, національної програми реформування енергетики, то ці всі збільшення зарплат, збільшення дотацій, фінансування мало що дадуть. І це завдання не лише уряду. Це завдання і уряду, і Парламенту, і Президента, і всього суспільства. І я б хотів застерегти людей від конфлікту. Сьогодні треба шукати не ворогів, сьогодні треба шукати однодумців.

ВЕДУЧИЙ: Ну, я думаю, що так воно і буде. Принаймні на цій сесії Верховної Ради. Пане Олександре, зрештою, Ви читали «Український прорив», цю програму, чи ні?

Олександр Попов, Партія Регіонів: Конечно. Я очень внимательно ее прочитал. И вот сегодня там более двух тысяч, по-моему, людей позвонило. Я думаю, что из них, ну, 99,9 процента не знакомы с этим документом. Потому что не все народные депутаты еще ознакомлены с этим программным документом. Но у меня есть пожелания к Правительству. Действительно, мы должны объединиться для того, чтобы решить проблемы в нашей стране, назревшие проблемы. Это правильно, я согласен с этим. И в этой связи я бы хотел предложить все-таки Правительство обратить на те системные позитивные наработки, которые были у нашего правительства, у Правительства Виктора Федоровича, до сегодняшнего сделано. Это первое. Второе – я бы настоятельно просил строить политику не на обмане. Потому что когда мы говорим, что мы увеличили ассигнования, например, на культуру, и при этом у нас есть 8 миллиардов дефицита местных бюджетов, а там развивается культура, то о каком финансировании отрасли может идти речь. Как мы можем говорить об увеличении финансирования ЖКХ на 40%, если мы инвестиционную составляющую на миллиард 300 миллионов уменьшили, и так далее, и так далее. То есть, я за сотрудничество. И эта позиция партии тоже. Но давайте честно говорить людям правду, и отвечать за те поступки, которые сегодня, может быть, они популярны и приятны людям, но завтра они будут совсем другими, другой стороной, бумерангом отражаться на нашей жизни.

ВЕДУЧИЙ: Прошу, пан Валентин Юрчак, підбиваючи підсумки розмови, щоб всі встигли сказати слово, прошу.

Валентин Юрчак, Компартія України: Ну, у меня глубокие сомнения по поводу выполнения подобной программы. Программа, наверное, одна из самых структурированных буржуазных программ, которые были предложены за последние шестнадцать лет. Но в ней нет главного момента. В ней не написано, на каком этапе будут богатые делиться с бедными. То есть, когда будет перераспределяться тот, то национальное достояние, о котором в программе вы указываете, что оно сейчас распределяется несправедливо. Я думаю, что это очередная пустышка, что никакого прорыва экономического быть не может. Потому что как и дальше богатые будут богатеть, а бедные будут беднеть.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Віталій Кулик, прошу.

Віталій Кулик, політичний експерт: По-перше, я хотів би сказати як експерт. В першу чергу я оцінюю це як політичний документ, як технологічний документ. Це є початок виборчої кампанії, президентської виборчої кампанії. І, власне, ця програма, власне, не є, вона недискутивна. Тобто, там більшість положень, з якими достатньо важко дискутувати, і тому що звідти прибрано те, що є предметом дискусії. Вона є недискутивна, і тому нецікава для експертів. З іншого боку вона цікава і по формі. Тому що справді це є програмою-тостом, а з тостом важко якось сперечатися. Тобто, він є, і все. І він є гарним тостом, і, фактично, його реалізація – це вже інша справа. Я справді переконаний, що ця програма не буде реалізована в повному обсязі. Навіть наполовину не буде реалізована. Хоча знову ж таки ми бачимо навіть по Майдану, і варто поставити п’ятірку київській організації БЮТу за підбір кадрів і озвучення позицій. Це факт, справді такі настрої, які ми бачимо зараз, - це є справді початком підготовки виборчої кампанії, яка вже стартанула. І ця програма – це є виборчою програмою Юлії Тимошенко як кандитата у Президенти України.

ВЕДУЧИЙ: Поки я передаю мікрофон, пане Полунєєв скажіть, то коли ж багаті поділяться з бідними? Лунало таке запитання.

Юрій Полунєєв, Блок Юлії Тимошенко: Я думаю, що сама програма «Український прорив», вона не про то, що треба забрати у багатих і віддати бідним. А вона про те, що треба створити, дійсно, соціально справедливу країну, але країну, в якій приватний сектор, підприємництво, бізнес будуть рушійною силою прогресу для всіх. Це по-перше. По-друге, я хочу сказати от що. В Україні давно настав час не розкидати каміння, а збирати. Країна сьогодні за всіма міжнародними рейтингами одна з найвідсталіших країн за конкурентноспроможністю. Конкурентноспроможність, між конкуретноспроможністю і, ну, достатком нації існує абсолютний знак рівняння. Тому програма «Український прорив» - це велика політична амбіція, вона прорахована. Але в ній є місце і для критики, і для конструктивних пропозицій. Більше того, в ній є національна ідея. Давайте ми зробимо український прорив до більш конкурентноспроможної, більш справедливої країни, національну ідею. І ми закликаємо, до речі, всі здорові сили приєднатися, це спільна мета. В цій країні буде жити краще всім. І тим бідним, у яких сьогодні багаті відібрали, тому що така модель була створена, до речі, посткомуністичними… Між іншим всі, якщо ви подивитеся сьогодні на джерела і на олігархічні групи, вони мають так чи інакше походження комуністичне, посткомуністичне, так. Тому ми говоримо, що український прорив – це та платформа єднання нації. І ми простягаємо тут руку для всіх конструктивних сил, давайте разом працювати над її удосконаленням.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло.

Юрій Полунєєв, Блок Юлії Тимошенко: І давайте зробимо її платформою для ривка всієї країни.

ВЕДУЧИЙ: У Діани Дуцик, мабуть, вже припасена порція цинізму, як ми почули вже сьогодні. Прошу, Діано.

Діана Дуцик, політичний журналіст: Ну, ви знаєте, незважаючи на те, що все-таки і дійсно трошечки скептично ставлюся до виконання цієї програми. Я хотіла б нам усім, нам усім, тому що маю на увазі не тільки політиків, але і все українське суспільство, побажати, дійсно, скажімо, прориву. Але мені здається, що цей прорив буде залежати не тільки від політиків. Цей прорив має залежати загалом від цілого суспільства, від того, як громадяни будуть налаштовані, як вони будуть сприймати. А коаліції, все-таки коаліцію я б хотіла застерегти від деяких моментів. І про це вже говорив пан Сирота. Навіть в самій цій програмі є певні політичні ризики. Візьміть політичну складову цієї програми, візьміть Закон «Про Кабмін», який там згадується. Уже сьогодні почалася дискусія між Секретаріатом і між Урядом щодо цього Закону «Про Кабмін». Останні заяви Тимошенко з цього приводу є яскравим доказом цього.

ВЕДУЧИЙ: Про обмеження дій уряду, так.

Діана Дуцик, політичний журналіст: Пункт, який називається «Удосконалення механізму скріплення підписом Прем’єр актів Президента», який там є в програмі Уряду. Це також така бомба уповільненої дії. Ми всі спостерігали, як воював Секретаріат Президента з Кабінетом Міністрів Януковича з приводу саме того, скріпляти чи не скріпляти, як це все, юридичні моменти. І таких політичних камінчиків, таких в цій програмі є дуже багато. От я хочу побажати коаліції все-таки, щоб вони не спотикалися на цих камінцях, а щоб коаліція все-таки йшла далі. Тому що ми всі громадяни цієї країни, ми живемо в цій країні, і хочемо, щоб вона, дійсно, розвивалася. Дякую.

ВЕДУЧИЙ: Володимир Рябошлик.

Володимир Рябошлик, економічний експерт: Програма, фактично, є продовженням тих, першого прем’єрств, перших семи місяців прем’єрства Тимошенко. І можна розглядати, що там є, ставиться мета завершити те, що починалося. І, можливо, в цьому є і запорука її реальності. Бо вже тоді починалося створення власного атомного палива на основі родовища в Кривому Розі. Тоді вже починалося, скажімо, забезпечення чи створення таких умов, щоб селяни отримували не тільки світову ціну на солярку, а і світові ціни на зерно і на свою продукцію. Тоді вже починалося і реформа самоврядування. Бо сьогодні тільки третина зведеного бюджету, вона на місцях, а основна маса у Києві. І ставиться задача – перевернути цей бюджет, щоб основні гроші залишалися на місцях. Тут говорили багато про регіональні програми. Тоді ж і ставилося питання, що, на жаль, дуже часто інвестори перетворюються не на творців підприємства, а на їх грабіжників. Отже ж, саме в цьому, я думаю, в…

ВЕДУЧИЙ: Я розумію, пане Володимире.

Володимир Рябошлик, економічний експерт: В наметках перших семи місяців є запорука реальності сьогоднішньої програми. Отак би я сказав.

ВЕДУЧИЙ: Знову ж таки поживемо – побачимо. А глядачі ось так відреагували на наше питання, коли ми їх запитували: програма Уряду Тимошенко – що це є. То більшість, а подзвонило майже три тисячі людей, проривом вважають, і не беруть це слово у лапки. Тобто, проривом Уряду Тимошенко вважає 72%. Популізм – це лише для 26: з тих, хто додзвонився. І лише 2% наших глядачів вважають, що це експеримент, черговий експеримент над країною. Фінальне слово Вам, пане В’ячеславе.

В’ячеслав Коваль, «Наша Україна - Народна Самооборона»: Ну, я хотів повернутись до цифр, але зрозумів, що не варто. Не варто говорити знову цифри.

ВЕДУЧИЙ: В чому розчаровані Ви тоді?

В’ячеслав Коваль, «Наша Україна - Народна Самооборона»: Не варто. Просто не варто говорити про цифри. Варто сказати ось про що. Що це перша спроба створення нормальної, демократичної коаліції, яка в повному обсязі починає виконувати ті завдання, з якими вона йшла на вибори, з якими Президент України розпускав Парламент, коли політики почали працювати не власне для себе, а почали пробувати працювати для людей. І ця програма є синтез двох програм, виборчих програм – програми блоку «Наша Україна – Народна Самооборона» і програми Блоку Юлії Тимошенко. І разом, синтезувавши всі наші обіцянки, ми їх почали виконувати. Мені, ще раз хочу сказати, мені приємно сказати про те, в перший раз в житті, я належу до Народного Руху України, і завжди, приходячи в Парламент, говорив. Але нас меншість, ми не можемо це зробити, шановні. Я обіцяв, а зробити не можемо. А зараз я можу сказати – ми обіцяли і ми почали робити, виконувати свої обіцянки. І в цьому є запорука. Я розумію, що будь-яка дорога, вона є нерівною, а дорога до правди завжди терниста, до світлого чогось, вона є важкою. Але цю важку дорогу ми пройдемо.

ВЕДУЧИЙ: Ну, що ж, дякуємо вам, панове. Маємо вже закінчувати. Сьогодні говорили про програму дій Уряду Тимошенко, про виплати заощаджень «Ощадбанку». На цьому все. Далі ідемо зустрічати старий Новий рік, бо вже у когось, мабуть, і кисне «Олів’є». Це був «Майдан» і я Павло Кужеєв. З Новим роком!

Стенограма підготовлена компанією Sourcer.