1. Вважаю, що поява нових нішевих телеканалів заслуговує на звання події року. Не хочу виглядати надто нескромним, але поява на медіаринку телеканалу новин «24» – це також подія. Ми на практиці доводимо, що комерційні проекти в нішевому телебаченні мають право на життя і розвиток

 

2. Антиподією року вважаю запуск ще однієї «Свободи...». Не хотів би потрапити в подібну ситуацію, як це сталося з ICTV. Це патова ситуація – її неможливо вирішити юридичним шляхом (звісно, немає нічого неможливого, але дуже складно), а ринок ще не доріс до належного рівня цивілізованих стосунків (на відміну від технологій, де ми досить часто вже обігнали своїх західних колег).

 

3. Початок цифрової ери в телебаченні України, розподіл каналів у мультиплексах. Нам лише років через 5-7 вдасться усвідомити значення рішень, які були прийняті в цьому році (на мою думку, далеко не ідеальні технології і пріоритети були розставлені, але на значимість події це не впливає).

 

4. Нова модель вимірювань. Вона серйозно спотворить картину телеперегляду в Україні. Саме спотворить, а не уточнить чи вдосконалить. Але поживемо – побачимо. Зрештою, остаточне рішення за рекламодавцями – саме за їх гроші цей «банкет».

 

 

1. Телесеріал «Ліквідація» на телеканалі «Інтер». Це дуже добротний, дуже якісний – і за режисурою, і за акторською роботою – продукт, який отримав одні з найвищих рейтингів у 2007 році. І, що важливо, – абсолютна прем’єра «Ліквідації» відбулася саме в Україні, а не в тій же Росії.

 

Взагалі, якщо за підсумками 2006-го відповісти на запитання про подію року було вкрай легко – це, однозначно, був вихід перших «Танців із зірками», то в 2007-му таких яскравих подій не було. Телеканали переважно розвивали попередні досягнення, а якісь принципово нові проекти, на жаль, успішними не стали.

 

2. Той факт, що майже весь вітчизняний продукт, вироблений за міжнародними форматами, не виправдав очікувань, а іноді – відверто провалився. Причому, йдеться саме про вітчизняне виробництво, оскільки російський продукт за міжнародними форматами в Україні минулого року був досить успішним.

 

3,4. Консолідацію значного ресурсу в руках однієї групи – групи «Інтер». Причому, йдеться як про телевізійний, так і про рекламний ресурс. Наслідки цієї концентрації відчув на собі весь вітчизняний телевізійний ринок, який, з одного боку, страждає через завищену ціну контенту, а з іншого – через занижені ціни на рекламу. Тому дану концентрацію я б назвав, швидше, не подією, а явищем, яке об’єднало в собі і подію, і антиподію.

 

 

1. Во-первых, несмотря на то, что я могу показаться нескромным, я считаю, что по-прежнему «Танцы со звездами» – лучший проект на украинском телевидении. Это по-прежнему революционное событие, потому что до «Танцев» не было такого яркого праздничного шоу. На этом шоу сработали все компоненты, и «Танцы» стали событием, которым, к сожалению, не стала «Фабрика зірок». Думаю, что там креативно плохо сработали, мне это было неинтересно. В российском проекте, например, все гораздо интересней и креативней. Во всяком случае, лично для меня событием «Фабрика зірок» не стала. А «Танцы» еще раз доказали, что замечательная задумка с международной версией тоже сыграла хорошо. Может быть, рейтинги уже не те, что были в первом сезоне, но все равно это затребованный украинскими зрителями продукт.

 

И еще одно событие, которое прошло со знаком «+» – это новости СТБ. Я считаю, что на сегодня это лучшие новости. Блестящие ведущие, чего не скажешь о новостях «Интера» – безумно скучных, неинтересных и еще с бездарными ведущими.

 

2. Сюда я бы отнес очень сильно и громко распиаренный проект «Великие украинцы». Хоть убейте меня, хоть казните, но я не могу понять, в чем фишка этого проекта, в чем смысл программы. В итоге я увидел обычное заполитизированное шоу, ничего нового и интересного – ни как шоу, ни как политическая программа. По-моему, это самый громкий провал, по крайней мене я не понял смысла этой программы, зачем надо было покупать это формат. Я понимаю, что формат покупался под Шустера, но он ничего не сделал, чтобы он (формат) стал интересным для зрителя и чем-то отличался от «Свободы слова». Получилось, что это третья «Свобода слова».

 

3. Я не знаю, событие это или антисобытие – переход «Караоке на майдане» на «1+1». Для меня это было большой неожиданностью. Кто от этого выиграл, я не знаю. Во всяком случае, думаю, от этого не потерял канал «1+1», а на «Интере» так и не нашлось подходящей замены и сейчас там ставятся случайные вещи.

 

4. Самое главное антисобытие – это последний «Телетриумф». Он был самым позорным и бездарным. И если с этим не начинать что-то делать, то в ближайшее время для нашего сообщества это станет просто позором. Когда нет интересного продукта, то начинают раздавать всем сестрам по серьгам. Это скорее беда не организаторов «Телетриумфа», а беда нашего телевидения, потому что под номинации подгоняются существующие программы и создается впечатление такого ужасного зрелища.

 

 

1. Я бы назвала не конкретное событие, а целую тенденцию – если построить топ-20 продукта за весь прошедший год, то окажется, что почти половину позиций занимает телепродукт местного производства. Если конкретнее, то это выпуски обоих сезонов «Танцев со звездами», интеровские «Подробности» и фильм «Доярка из Хацапетовки» продюсера Александра Ткаченко (хоть он и сделан по заказу канала «Россия»).

 

2. Антисобытиями можно было бы назвать какие-то конкретные продукты, но это довольно сложно, так как факт провала основывается или на показателях, или на субъективной оценке качества производства экспертами. Я же назову антисобытием не продукт, а стратегию, выбранную некогда каналом НТН, который, начав делать первые шаги в собственном производстве (что всегда можно назвать показателем прогресса для любого канала, принимая во внимание сам факт наличия собственного производства, а не судя о качестве), потом от него полностью отказался (вследствие смены менеджмента).

 

3. Можно, конечно, снова вернуться к теме собственного производства :), но попробую от нее абстрагироваться. Наверное, это тот факт, что участники рынка начали делать первые шаги к пониманию, что такое цифровое телевидение и с чем его едят. Пока никаких значимых шагов в самом внедрении «цифры» еще не сделано, но событие уже то, что ИТК организовал конференцию на эту тему, и рынок стал обучаться.

 

4. Принцип «цель оправдывает любые средства», выбранный телеканалом «Интер» в осеннем сезоне: контрпрограммирование «Караоке» и ситуация со «Свободой слова».

 

1. Я би назвав «Великих українців» на «Інтері» та «Фабрику зірок» на Новому каналі. Але, на жаль, вони поки лишаються подіями лише з огляду на їхні бюджети. Тому що очікувань вони не виправдали. І знову ж таки професійно відпрацювали «Танці з зірками», але тут нічого нового не було. Тобто, телевізійний рік пройшов спокійно та тихо.

 

2. До антиподій у телеконтенті можна віднести весь пропагандистський продукт ТРК «Київ», який нагадав найгірші часи радянського союзу, де люди в односторонньому порядку мають доносити думку партії.

 

3. Назву перспективну подію, яка може стати подією року, – це укладання контракту групою компаній «Інтер» та промовтерською компанією K2 East Promotions. Також до подій минулого року відношу створення групи «Інтер». Адже це означає, що український телевізійний ринок готовий для реалізації масштабних нішевих проектів. Інших вдалих знахідок на телевізійному ринку немає.

 

4. До антиподій на телеринку я би відніс наявність на українських телеканалах продукту, зробленого за зарубіжними ліцензіями, але ми бачимо, що після кількох виходів ці програми розносили по сітці. Також програма «Знак якості» на «Інтері» не принесла того результату, на який розраховували. Хоча важко назвати це антиподією. Якихось сильних провалів не було, лише дрібні випадки, бо український медіабізнес постійно збільшує свої прибутки, а загалом медіаринок зростає, і досить успішно.

 

 

1. Событием года по телеконтенту можно назвать те проекты, которые продолжались с прошлого года: «Танцы со звездами» (второй и третий сезон) из развлекательных программ, а из политических – проекты Савика Шустера на «Интере», как «Свобода Савика Шустера», так и «Великие украинцы». Мне кажется, что робота Савика Шустера на телеканале «Интер» – это самое интересное в телеконтенте.

 

2. Антисобытие, на мой взгляд, тоже связано со «Свободой». Я бы назвал антисобытием контрпрограммирование канала «Интер» и ICTV в части «Свободы слова». На мой взгляд, это совсем не комильфо, неправильно так делать, нужно находить другие способы для конкурентной борьбы.

 

3. Событием на телерынке можно назвать укрупнение каналов «Интер» и вообще структурные преобразования каналов. Поскольку в каждой из групп каналов что-то происходило, начались глобальные медийные преобразования. С другой стороны, следует отметить приход на украинские телеканалы западных менеджеров (например, на телеканал «Украина»). Какое-то усиление менеджерского начала на рынке говорит о его взрослении. Я еще не могу назвать это событием года, поскольку не знаю о результатах, но по крайней мере заявлено о новом сейлз-хаусе в холдинге Пинчука. И это позитив. Я не знаю, позитивом или негативом станет ввод Коломойского в управления СМЕ.

 

4. Антисобытием можно назвать обострившиеся отношения между крупнейшими сейлз-хаусами «Интер-реклама» и «Приоритет». Это выражалось по-разному. И с другой стороны, «1+1» или «Приоритет» потеряли определенные деньги, что вызвано не только субъективными причинами (плохими продажами), но и конфликтными действиями, маркетинговыми войнами со стороны другого сейлз-хауса. То есть, маркетинговые войны между «Интер-рекламой» и «Приоритетом», на мой взгляд, не пошли на пользу всему рекламному рынку. Украинский рекламный рынок нуждается в более спокойных вещах, прогнозированных, и подобные действия на молодых растущих рынках не несут позитива.

 

 

1. Без жодних застережень, хоча й із великим авансом, назву спробу створення інформаційного проекту «Час країни» на базі «Першого громадського». Попри все, намагання зав’язати новини державних регіональних ТРК в один вузол вимагало титанічної роботи. Перші кроки зроблено значною мірою завдяки ентузіазму колективу. За умови, що це комусь буде потрібно й далі, можна було б говорити про великі перспективи.

 

2. Важко сказати. Я б говорив про надмірне та безсистемне захоплення вітчизняних мовників придбаними закордонними форматами і продуктами. Зрозуміло, що глобалізація диктує свої умови, але розписуватися у власній меншовартості нам рано. Приклад СТБ свідчить, що своє робити вміємо і можемо.

 

3, 4. Бурхливі події довкола «Інтера». З одного боку, створення потужного холдингу з чіткою структурою, неперевершеними можливостями та впливом. З іншого – скандали та відкрите питання прозорості власників.

 

 

1. Меня очень поразил проект (к сожалению, российский) «Танцы на льду. Ледниковый период». Я недавно была в Германии, там тоже адаптирован этот проект, но он даже близко не стоит рядом с «Ледниковым периодом» и «Танцами на льду». Также я бы хотела отметить проект «1+1» «Танцы со звездами».

 

2. Антисобытие для меня – это появление двух «Свобод». Причем Савик Шустер абсолютно ничего не выиграл, в том числе и в имидже. ICTV, конечно, потерял, а «Интер», на мой взгляд, ничего не приобрел – просто брендовое имя Шустера сделало свое дело. Программу смотрят только потому, что наше общество слишком заполитизировано.

 

3. События на телерынке могут показать продукт, сделанный у нас и успешно проданный за рубеж, – это документальный телесериал «Война и мир» («Профи-ТВ», группа «Интер»).

 

4. Антисобытие – это, естественно, массовое увольнение интеровцев. Конечно, проводить свою политику – это право продюсера. Но мне кажется, что если прошлого у «Интера» были звезды, то у теперешнего канала, хоть прошло уже много времени, кроме пришедшего Савика Шустера нет медийных лиц. И никто не прикладывает к этому усилий. Как ни пытаются промоутировать замечательную Анну Гомонай, но, по-моему, ей предлагают проекты, которые категорически противопоказаны. Она вполне могла бы проявит себя в чем-то другом, но я даже не знаю, как она соглашается на то, что ей предлагают, поскольку оно служит ей плохую службу.

 

Также я бы отметила нивелирование канала К1 в новообразовавшейся медиагруппе. К1 стартовал замечательно, а теперь – картинка хорошая, и кино пока еще хорошее, но мне не понятно, что происходит с каналом.

 

 

3. Событие на телерынке – это назначение Сергея Созановского главой правления «Интера». Это самое правильное решение в украинском телевидении. Потому что это тот человек, который является автором идеи построения в Украине  глобализированного, холдингового телевидения,  перехода от одного канала к к группе каналов и целой системы индустрии вокруг них. Он к этому шел с 1999 года, нарабатывал связи, правильно их соединял и, будучи стратегически мыслящим человеком, это все построил.

 

Также я считаю, что удачей стало объединение в единую технологическую систему областных телекомпаний и создание «Першого громадського». Это позволило регионам показать свои достижения и недостатки на общеукраинском рынке, всколыхнуло наметившийся в некоторых областных телекомпаниях творческий застой и, как ни странно, дало больше возможностей для забытого в старой жизни обмена опытом. Событием я бы назвал и отсутствие во время досрочной парламентской кампании административного давления на систему государственного телевидения. И подписание совместных документов между Гостелерадио, Нацсоветом, парламентским Комитетом и Секретариатом о создании общественного телевидения. И я верю, что общественное телевидение рано или поздно (лучше раньше) будет.

 

Также в этом году могу отметить системную робота комитета по телевидению и радиовещанию. Он перестал быть «мальчиком для битья», заработал системно на решение глобальных задач, стоящих перед страной в третьем тысячелетии (информационная безопасность, разгосударствление печатных СМИ).

 

Кроме этого, я бы отметил изменение лица «Детектор медіа» (к тому же, у меня обновленный сайт стал грузиться значительно лучше). Я считаю, что это тоже событие медиарынка, поскольку «ТК» – это тот сайт, на который профессионалы заглядывают каждый день (даже если нам там не все нравится).

 

4. Антисобытием можно назвать конфликт на ТОНИСе и в газете «24». Я думаю, что это событие очень навредило медиарынку. Также я считаю антисобытием устоявшуюся тенденцию, когда производство украинского кино, не зацепившись за наш телеэфир, транзитом уходит в российское телевидение. Возможно, было бы хорошо, если бы в первую очередь таким продуктом насыщалось наше телевидение, а потом российскими, американскими и т.д. поделками. Подчеркну, вижу проблему не в том, что мы им даем, а в том, что у нас мало остается, хотя, возможно, это можно рассматривать как ответ книжной экспансии России.

 

Также антисобытием считаю возвращение к активному использованию в избирательной кампании наружной рекламы. Это неэффективная, грязная, теневая технология, не приносящая ее использующим никакой пользы.

 

Отмечу также начавшуюся борьбу уже не между разными политическими силами, а между группами в одной и той же политической силе. Это характерно и для НУ-НС, и для ПР – и такая «групповщина» может иметь непредсказуемые последствия. 

 

 

1. Для мене як керівника «Першого громадського» старт цього проекту став подією року. Це проект, який об’єднав усі обласні державні телерадіомовні компанії. Насправді це було дуже непросто, тому вихід проекту і програми «Час країни» для мене став справжньою подією. Також до подій контенту я би віднесла вихід проекту СТБ «За вікнами». Це дуже вдалий проект, до того ж не куплений, а зроблений власними силами.

 

2. Антиподією телеконтенту стала поява двох «Свобод» – на ICTV та «Інтері». Фактично не стало жодної «Свободи». По-перше, розсіявся глядач, а по-друге – копія завжди гірша від оригіналу. Тому й на «Інтері» Савік зі своєю «Свободою» став менш виразним, дещо аморфним і розмитим, у програмі більше пафосу і менше суті. Тому мені здається, що втратив як один, так і другий проект.

 

3. Подія на телеринку – це переформатування медіахолдингів. Приміром, новий власник НТН і приєднання каналу до «Інтер-холдингу». Тут справді відбулося створення такого мегахолдингу і перерозподіл медійного ринку.

 

4. Антиподією можна назвати старт великої кількості дрібних, нішевих, супутникових каналів. Я не знаю, на кого вони розраховані, вони не мають доступу до широкої глядацької аудиторії, це «підгризання» та «відкушування» від серйозних телевізійних проектів якогось штучного глядача.

 

 

1. Событие года в производстве контента – построение телеканалом СТБ собственного телевизионного продакшна с объемом производства более 500 часов в год различного телепродукта; создание 9-ти премьерных проектов собственного производства осенью 2007 года.

 

3. Формирование телевизионного холдинга Inter Media Group – телеканалы «Интер», К1, К2, «Мегаспорт», НТН, Enter-Music, Enter-Film, сопровождающие структуры (продакшн-студии, дистрибуторская компания, структуры по технической поддержке, дизайн-оформлению, медийному консалтингу).

 

4. «Антисобытия» как такового я не вижу, но есть плохая тенденция: в последние 3 года на украинском телевидении перестали рождаться новые телевизионные звезды (не считая приезда Савика Шустера).

 

 

3. Рост доли канала НТН +50%. Смогли нарастить долю, когда остальные каналы то получали ее, то теряли («Интер» не в счет; а «1+1» выступил слишком слабо), смогли перепозиционировать канал в мужской. НТН – единственный канал, который ушел из масс в нишевый сегмент, и его потом смогли продать.

 

4. Переход «Шанса» и «Караоке» на «1+1». Одни из самых рейтинговых программ «Интера» не смогли влиться в канал «1+1». Зрители отклонили эти программы, им не хватило части зрителей «Интера» женского пола 55+, которые смотрят все на канале «Интер». Как по мне, уровень «Шанса» и «Караоке» не соответствует профессиональному и художественному уровню канала «1+1».

 

 

1. На мою думку, претендувати на подію року у виробництві телеконтенту може проект «Великі українці» («Інтер»), «Танці з зірками-3» («1+1») і, безумовно, дві «Свободи», які дали глядачам можливість дивитись справжній марафон із гостями, які доволі спритно переміщуються з одного майданчика на інший. Якщо серйозно, є дві головні складові: рейтинг (як ми бачимо, глядачам ці проекти сподобались) і бізнес (чи виправдали себе фінансові витрати), але це питання до інших людей. Хотілося б зауважити, що всі ці формати – запозичені. Цього року на українському телебаченні так і не з’явилося значущого власного продукту. Не можна також не згадати програми «Дуель» («Україна»), «Пупсню» (ТЕТ) та «ДомКом» (ТРК «Київ»). «Дуель», знов-таки, запозичений формат, та й часу пройшло не досить багато для детальнішого аналізу. «Пупсня» і «Домком» – непогано, але подібне вже було. На СТБ заслуговує на увагу спроба зробити тележурнал «За вікнами». До антиконтенту – «Фабрика зірок» на Новому каналі. Але також потрібно аналізувати чому. Затрати, певно, значні, а рейтинг...

 

2. Антиподія у виробництві телеконтенту – безперечно, трансляції засідань Верховної Ради.

 

3, 4. Серед подій на телеринку відзначу появу українського MTV та «Часу країни» («Перший громадський»). Останній – за вдалу реалізацію телевізійних технологій. Можливо, багато чого не сталося саме тому, що впродовж усього року медіаринок «штормило», і до творчого будівництва справа так і не дійшла.

 

Хочу зазначити, що це – суб’єктивні враження, адже передивитись усе просто не було фізичної можливості, і щось цікаве у медійному просторі України я могла пропустити.

 

 

1. «Великие украинцы» – это единственный проект, в котором всем зрителям задали по-настоящему важные вопросы.

 

3. Изменения, произошедшие на «Интере». Более масштабного события просто не было.

 

 

1. Я дуже довго думала про подію контенту і мушу визнати, що топової події у виробництві контенту цього року не було. Ні серіали, ні шоу, ні інші проекти не стали подією, яка би справді вразила, була якісною і такою, якою б можна було пишатися.

 

2. Антиподія контенту – це «Фабрика зірок». Це проект, який при музикальному та співочому хисті українського народу мав би посісти перші місця серед перегляду, але проект навіть не став український. До того ж, як на мене, він зроблений, ніби,  у тестовому режимі. Тому шкода, що ця подія не стала топовою.

 

3. З індустріальних явищ топовою подією індустрії стало утворення груп каналів (я говорю про «Інтер» та групу ICTV, Новий, СТБ). Ці процеси роблять індустрію більш цивілізованою.

 

4. Антиподією є копіювання телеформатів, яке широко і яскраво було продемонстровано всім набором каналів першої п’ятірки (це всім відома ситуація зі «Свободою Савіка Шустера», коли ми зіткнулися з подібним форматом – ми ж не говоримо, що програма «Я так думаю» або «Дуель» схожа на «Свободу слова»). Також до антиподій на телеринку я б віднесла нецивілізований підхід до контрпрограмування деяких каналів. Звісно, це боротьба за конкуренцію, але вбити свого конкурента тільки тому, що ти є сильнішим, в тебе тяжча біта, це не засіб цивілізованого ринку. З точки зору індустрії, це негативне явище, яке не призводить до прозорого ринку, що прагне заробляти більше грошей.

 

 

1. Що би не казали критики і що би не подобалось мені особисто, судячи з рейтингів, глядачі найбільше дивилися зроблені в Україні, наповнені власне українською тематикою продукти - «Танці з зірками», ток-шоу Савіка Шустера «Свобода» і «Великі українці». Перші два успіхи можна було очікувати, виходячи з передісторій цих проектів. Але «Великі українці» – це добре хоча б тому, що звичайний глядач задумався над речами, від яких йому в його щоденному житті «не холодно і не жарко».

 

А от власні документальні проекти на кількох телеканалах, незважаючи на мої попередні прогнози, так і не стали подією сезону. Це не антиподія, але і не подія. Дещо з документальних фільмів сподобалося критикам і окремим сегментам аудиторії. Отже, треба працювати ще. Хоча багато що залежить від об’єктивних обставин – масова публіка очікує від телебачення розваг і спрощення. Міцного середнього класу, який в ідеалі хоче включити телевізор, щоби в тому числі і подумати, в країні ще не сформовано.

 

3. Подія телеринку – зміни на телеканалі «Інтер», на які інші телеканали вже мали зреагувати, або ще шукають свої відповіді.