Ведуча: Добрий вечір. Я вітаю всіх глядачів каналів «1+1» та «1+1 Internation» в Україні, в Канаді, в сполучених штатах Америки та Ізраїлі. В живому ефірі програма «Я так думаю». В Україні через негоду залишається знеструмленими 144 населених пункти, нафтові плями вітром несе в бік Керчі. За повідомленнями громадських організацій мазут вже дійшов до узбережжя Азовського моря. А політичні береги тим часом знову почало штормити довкола пропозиції з’єднати дамбу український острів косаТузла та російський берег. Отже, яким є справжній масштаб втрат від стихійного лиха, і чи переросте воно в політичну небезпеку, в політичний скандал? Далі будемо про це говорити. «Наслідки стихійного лиха висловили глибину проблем, які сьогодні є в Україні і в Росії, зокрема спрацьованість основних засобів. Ми перш за все повинні зробити ревізію системи реагування, а по-друге, подумати над тим, як її вдосконалювати» - про це говорить український уряд. І сьогодні його позицію представлятиме міністр з питань надзвичайних ситуацій України – Нестор Шуфрич. Вітаю Вас, Несторе Івановичу. Прошу. «Природа взяла гору за рахунок того, що існував людський чинок і були неврегульовані питання по судноплавству в Керченській протоці взагалі. Ці судна, які понесли пошкодження, при нормальному контролі взагалі не могли покинути територію порту, тому що не мали технічних можливостей плавати» - це думка екс-міністра з питань надзвичайних ситуацій. Будь ласка, в нашій студії Давид Жванія. Вітаю Вас, Давиде Важевичу. Прошу, проходьте. Експертні оцінки і запитання сьогодні вам пропонуватимуть: Сергій Таращук, голова Національного екологічного центру України. Вітаю Вас, пане Сергію. І Віктор Чумак, директор програм політичного аналізу та безпеки міжнародного центру політичних досліджень. Вітаю Вас. До того ж, сьогодні до нашої розмови матимуть можливість приєднатися: Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України, голова координаційного штабу з реагування на аварійні події у Чорному та Азовському морях. Добрий вечір, Микола Миколайович.

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: Доброго вечора.

Ведуча: Вітаю Вас. Також з нами сьогодні буде спілкуватися Анатолій Степаненко, виконувач обов’язків мера міста Бердянськ. Вітаю Вас, доброго вечора, Анатолій Анатолійовичу.

Анатолій Степаненко, в.о. голови міської ради Бердянська: Добрый вечер.

Ведуча: Добрий вечір. Я сподіваюся, що також до нас сьогодні встигне приєднатися Євген Червоненко, губернатор Запорізької області. Отже, про те, як вистрілив циклон Вальтер в Україні далі стисло Наталя Гичка.

Сюжет: 11 листопада циклон Вальтер спричинив справжню катастрофу в Україні. У Миколаївській області без електрики залишилось понад 500 населених пунктів, у Херсонській майже 300. До того ж сильний вітер повалив більше 600 дерев, які пошкодили комунікації і покалічили людей. До трійки лідерів із знеструмлення увійшла також Дніпропетровська область. У Запорізькій знеструмило майже 350 населених пунктів і затопило місто Бердянськ, постраждало 600 будинків. Близько 3000 осіб залишилось без світла, води, теплого водопостачання. Більше 200-х населених пунктів опинилося без електрики в Криму. Понад сотню у Донецькій, Київській і Одеській областях. Але найбільше втрат зазнала Керченська протока. Затонуло п’ять кораблів, десять опинились на мілині. Врятувати вдалося 65 осіб, близько десяти загинуло, деяких шукають до тепер. В море, за попередніми даними, потрапило біля 1200 тон мазуту та біля семи тон сірки. Хоча екологи з громадської організації «Екологічна варта» на Північному Кавказі сьогодні озвучили набагато гірші цифри – мазуту в морі більше, ніж дві тони. Серед можливих причин такої екологічної катастрофи вказують нехтування капітанами штурмовим попередженням та нерозторопність метеослужб. Директор Гідрометцентру Росії стверджує, що попередження про циклон Вальтер можна було б отримати принаймні за шість годин, якби на узбережжі був радар. Окрім того, деякі моряки твердять, що було лише одне штурмове попередження десятого листопада і тоді хвилі були цілком безпечними. «Перше штурмове попередження щодо різких змін погоди, погіршення погодних умов, в тому числі на акваторії Чорного, Азовських морів, гідрометеорологічна служба України склала і довела споживачам восьмого листопада 2007-го року. Вчора я мав розмову із заступником керівника гідрометеорологічної служби Російської федерації, з Дереченко Валерієм Миколайовичем. І ми обговорили питання взаємодії наших національних гідрометеорологічних служб, і прийшли до висновку, що служба спрацювала на належному рівні, ніяких зауважень до гідрометеослужби України не було» - В’ячеслав Манукало, заступник голови Держгідрометслужби. «Ніяких проблем цього разу в прогнозуванні чи оцінці майбутньої синоптичної ситуації, яка могла бути 10-11-го числа в районі Чорноморсько-Азовського басейну, абсолютно не було. І спеціалісти всіх наших організацій однозначно оцінювали цю ситуацію, і прогнозували правильно і активність циклону, і траєкторію його переміщення. Тільки за дев’яте і десяте листопада, значить, через Український Гідрометцентр до Російської Гідрометслужби було доведено близько 50-ти прогнозів та штормових попереджень» - Микола Кульбіда, начальник Укргідрометцентру. Іще одна версія – технічна неготовність суден до роботи в подібних умовах. Окрім того, судна були дуже старі. Так «Волганефть 139» була створена 1978-го року, а максимальний строк експлуатації танкера 20 років. Суховантажі були старшими ще на десять, а то і 20 років. Ряд екологів називають техногенну аварію цілком передбачуваною, оскільки з метою економії судновласники здійснюють перевалювання сипких вантажів з борту на борт суховантажів і барж безпосередньо в морі. І пил від місця перевантаження тягнеться на десятки кілометрів. «Під носом України на межі України і Росії відбувалося перевантаження особливо небезпечних вантажів: сірка, мазут. Що там ще було мені навіть страшно собі уявити. Всі служби: Екологічна служба Росії мовчить і служба України мовчить, мовчать про те, що треба збудувати такий затон, щоб було зручно перевантажувати. Що тепер? Чомусь тепер, я не знаю, хто зараз, коли Європа запропонувала свою допомогу, відмовляється російська і українська сторона. А може, для того, щоб це… Що ті, хто вмовляє Україну відмовлятися чи Росію, то це ті посадовці, які там робили междусобойчик. І тепер думають, щоб цей междусобойчик вже не став явним на міжнародному масштабі. Я не знаю, треба подивитися» - Сергій Таращук, голова Національного екологічного центру України. Тим часом на міжнародному масштабі почався свій політичний шторм. Для подолання наслідків катастрофи заступник голови Природнагляду Росії Олег Мітволь запропонував побудувати дамбу, яка би з’єднала острів коса Тузла із російським берегом. У Києві в заяві неминуче побачили політичне підґрунтя, бажання здійняти політичні настрої в Росії напередодні парламентських виборів та можливість порушення українських кордонів.

Ведуча: Несторе Івановичу, якщо Ви дозволите, давайте спочатку декілька прокоментуємо останніх повідомлень. А зокрема, Екологічна варта на… Экологическая вахта на Северном Кавказе – це російська назва. Екологічна варта на Північному Кавказі, ця незалежна екологічна організація повідомила сьогодні, що мазутна пляма вже досягла селища Пересип. Ну, це, як Ви набагато краще за мене, можливо, знаєте, це узбережжя Азовського моря. Тобто, насправді, набагато довше пройшов мазут, за декілька десятків кілометрів від аварії – це перше. І по-друге, вони ж повідомили, що мазуту розлилося набагато більше, ніж повідомлялося офіційно, тобто, принаймні, 2400 тон. Приблизно таку цифру називаюсь. Прошу, так це чи ні?

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: По-перше, не підтверджуються дані про те, що мазутна пляма досягла берегів Азовського моря. Чесно кажучи, і фізично це важно уявити, тому що пляма пішла, враховуючи напрямок вітру, на Росію. І там, дійсно, дуже складна ситуація. І я вболіваю за наших колег-росіян, щоб вони, якомога швидше ліквідували, мінімізували наслідки цієї надзвичайної ситуації. 350 тон мазуту зупинилося біля острова коса Тузла з української сторони. І зараз ми там вже задіяли не тільки біля 260-ти працівників, а в тому числі більше 120 від МНС, від Міністерства оборони, від Мінтрансзв’язку, Мінекології, від погранвійськ.

Ведуча: Це правда, що декілька плям несе на Керч?

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Я зараз відповім, я зараз відповім.

Ведуча: Про це було сьогодні також.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Ми залучили важку техніку, щоб якомога швидше зібрати ці умовні 350 тон мазуту. Чому умовні? Тому що нам треба збирати не тільки сам мазут, а і те, що фактично потрапило під цю пляму, а це ґрунт, це і водорості.

Ведуча: Зрозуміло. Давайте про Керч. Ви сьогодні повернулися з неї, наскільки мені відомо.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: І це приблизно 1200 тон. Зараз, що стосується обсягів мазуту. Тут може бути якраз помилка із-за того, що сам мазут, за попередніми даними, вийшло 1300, 1200 тон. 300 тон, як я сказав, на острові коса Тузла. І біля 1000 тон, може, трішки більше, пішло в бік Росії. Але знову-таки, збирається не тільки мазут, але і все, що він захопив.

Ведуча: В мене багато запитань. Я Вас прошу не деталізувати настільки, прошу.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Зараз наступне щодо Керчі. Сьогодні на Оршинцевій Кості спостерігаються невеликі плями. Їх зараз збирають і навіть в ці хвилини. Крім того, було сьогодні зібрано приблизно мазутну пляму шириною біля 100 метрів і в глибині 50 метрів, але вона зібрана.

Ведуча: До Вас запитання і до Миколи Миколайовича. Ще один факт. Скажіть, будь ласка, з чим пов’язаний інцидент із припиненням відкачування мазуту з танкера «Волганефть 139» вчора ввечері, пам’ятаєте? Внаслідок чого інспекторів українських природоохоронних органів було покарано, а росіяни висловили вдячність МНС за оперативне вирішення проблеми. Сьогодні, між іншим, з’явилась інформація про те, що роботу з відкачування мазуту з кормової частини постраждалого танкера на інший танкер проводять силами виключно Російської федерації без присутності екологічних інспекторів України. Спочатку Ви, Несторе Івановичу, а потім Микола Миколайович.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Ну, подяка службам МНС була висловлена в тому числі і в Анапі особисто прем’єр-міністром Росії в присутності прем’єр-міністра України. Якраз Віктору Федоровичу Януковичу прем’єр-міністр Росії Зубков Віктор…

Ведуча: Це правда, що там немає?..

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Я вибачаюсь, але давайте не перебивайте мене.

Ведуча: Я запитувала про інше. Несторе Іванович, не встигнемо.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Ви задали питання «За що подякували МНС Україні?», так я кажу…

Ведуча: Вчора ввечері в зв’язку з тим, що було відновлено перевантаження, була висловлена подяка. Я запитувала про неї.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Я Вам ще раз кажу… Значить, я чув про подяку особисто. Я був присутній на цій зустрічі, де прем’єр-міністр Росії подякував прем’єр-міністру України за проведення рятувальної операції і за те, що були врятовані російські моряки. Зараз працює спільна… Згідно із рішенням двох прем’єр-міністрів зараз працює спільна російсько-українська робоча група, яка не тільки вирішує питання, як діяти, але й реально діє сьогодні, щоб ліквідувати наслідки надзвичайної ситуації.

Ведуча: Спасибі. Микола Миколайович, це стріла на Вас, насправді, щоб Ви зрозуміли. Нестор Іванович фактично, не відповівши, перевів стрілу на Вас. То там дійсно немає українських екологічних інспекторів? І в зв’язку з цим вчора ввечері під час планової перевірки, принаймні про це розповідали сьогодні, було зупинено відвантаження, а потів відновлено? Прошу.

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: З вашого дозволу, я надам трішки більш широку інформацію з цього питання.

Ведуча: Будь ласка, тільки максимально динамічно.

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: По-перше, з перших хвилин, як тільки ми отримали інформацію про те, що «Волганефть 139» має проблеми, ми спільно з російською стороною розробляли всі заходи і вчиняли всі дії для того, щоб якомога швидше локалізувати викид нафтопродуктів у навколишнє середовище. З перших годин саме українські фахівці і українські буксири вийшли в цю зону. І завдячуючи діям, в першу чергу, українських фахівців, ми змогли локалізувати розповсюдження нафтопродуктів. Після того, як ми зробили спільну робочу групу, ми розподілили і направили наших фахівців на чотири сухогрузи, які були заповнені сіркою. І наші водолази спустилися, і закривали дірки, звідки виходили нафтопродукти. А російська сторона сконцентрувалася…

Ведуча: Паливо Ви маєте на увазі в даному випадку?

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: Звичайно, паливо.

Ведуча: Далі, будь ласка.

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: А російська сторона взялась за локалізацію саме кормової частини «Волганефть 139», підігнавши…

Ведуча: Чому вчора ввечері була зупинка?

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: Вибачайте. Підігнавши туди спеціалізований корабель, який мав відповідне обладнання для розігріву мазуту, для того, щоб його можна було викачати. Ми працювали спільно, бо відвезення нафтопродуктів, мається на увазі мазуту, і буксирування здійснювалося, як російськими, так і російськими допоміжними суднами. Тобто, роботу проводили…

Ведуча: Українськими?

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: Звичайно, російськими і українськими.

Ведуча: Українськими допоміжними суднами?

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: Так, тобто, ми працювали спільно.

Ведуча: Чому вчора ввечері була зупинка? Я перепрошую, але час іде.

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: Вчора ввечері…

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Можна я?

Ведуча: Ні, Микола Миколайович. У Вас був шанс. Прошу.

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: Вчора ввечері, коли…

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Пані Ганно…

Ведуча: Був шанс. Я Вас запитувала. Микола Миколайович…

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: Коли збільшився рівень штурмування… Я вибачаюсь, я завершуюсь.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Ви не дали мені шанс закінчити з Керчі, врешті-решт.

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: Збільшився рівень шторму, екологічні служби звернулися з тим, щоб призупинити на деякий час відкачку мазуту. Після того, як штормова ситуація ущухла, ми змогли продовжувати цю роботу. І до сьогодні до обіду було викачано 933 тони мазуту.

Ведуча: Зрозуміло. Спасибі.

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: Що дало можливість відтягнути корму до порту Кавказ.

Ведуча: Микола Миколайович, я зрозуміла. Спасибі. Просто на це звертали увагу зокрема ваші російські колеги сьогодні, і тому я хотіла пояснити цю ситуацію. Давиде Важевичу, до Вас запитання.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Я вибачаюсь, одну фразу, пані Ганно.

Ведуча: Одну, прошу.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Ви не дали почути всім головне – відкачали 935 тон мазуту, що дало можливість не тільки докачати решту, а й відвести, відтягнути кормову частину «Волганефть 139». І вона зараз вже залишила територію України. Вона знаходиться вже в порту Росії.

Ведуча: Спасибі.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Це є головне, що викачали рівно стільки, щоб дати можливість відтягнути кормову частину, баржу в Росію.

Ведуча: Несторе Івановичу, я Вас почула і всі почули чітко.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Тому давайте коректно говорити.

Ведуча: Давиде Важевичу, скажіть, будь ласка, от Ви зокрема вирізняли зі своїх досягнень наступні: підпорядкування МНС Гідрометцентру, що мало поліпшити профілактику попередження надзвичайних ситуацій, а також створення військ цивільного захисту та загонів швидкого реагування. Скажіть, будь ласка, ось ця схема, яку Ви, власне, вважали ідеальною, на Ваш погляд, вона працює?

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Нет, она пока еще не заработала, потому что процесс реформирования, который в принципе, был тогда запланирован, он незавершен.

Ведуча: Але ви тоді вже в 2006-му році вважали її ефективною?

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Я считал, что это улучшит и улучшило реально ту ситуацию, которая была. И я считал, что нужно довести эту реформу до конца для того, чтобы сделать все совершенно, функционально, потому что там заложена логика. То есть, если она незавершенна, то вся логика, которая могла максимально эффективно работать и показать эффективность, она, естественно, не состоялась.

Ведуча: Запитання до всіх. Скажіть, будь ласка, чи можна було передбачити наслідки цього стихійного лиха? Я розумію, що ви не можете керувати природою, але передбачити наслідки? Це до всіх. Прошу.

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Ну, на самом деле, мне немножко неинтересно, когда…

Ведуча: І Ви, Несторе Івановичу.

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Когда в принципе, чиновники докладывают о том, кто больше, и кто быстрее, потому что это их функциональные обязанности. И в принципе, они их должны делать и делать хорошо. И там есть профессионалы, которые всегда эту работу делают максимально хорошо, исходя из всех технических средств, которые у них есть в данный момент, и когда они эту работу выполняют. То, что касается можно ли было предвидеть, то по сути, нельзя обвинять ни Гидрометцентр, ни другие службы. Тут нужно искать причину немножко в другом и в других, скажем так, моментах, которые пришли…

Ведуча: Ви чому?.. Для мене принципово зрозуміти, в чому власне, головна причина того, що наслідки стихійного лиха набули масштабів катастрофи? Принаймні, це слово найчастіше використовується в ЗМІ. Це запитання до Вас, Несторе Івановичу. А відповідь відразу після реклами. Спасибі.

Реклама

Ведуча: В ефірі «Я так думаю». Зараз ми спробуємо зрозуміти, чому власне, наслідки стихійного лиха набули масштабів катастрофи, як про це пишуть українські і російські ЗМІ. Несторе Івановичу, Ви обіцяли на це відповісти.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Ну, давайте слово «катастрофа» ми ще змушені будемо не раз перевіряти. Безумовно, сталася надзвичайна ситуація і серйозна. А про її наслідки ми зможемо говорити через декілька буквально днів або навіть тижнів. Остаточно ми зможемо про наслідки говорити не раніше червня-липня-місяця.

Ведуча: Причини?

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Наступне… Причина? Ну, причина, ви самі сказали: «Шторм». Шторм потужний, такий, якого не було за останні 15 років. Безумовно, ми передбачили наслідки. Були дані відповідні попередження. Із 150-ти суден, які знаходились в акваторії умовного ураження, майже всі залишились, крім двох караванів. З двох кораблів: «Волганефть 139» и «123», и караван з трьох сухогрузів, який перевозив сірку, всі вони, нажаль, постраждали і затонули. Але щодо прогнозування. Буквально за місяць, 12-го жовтня були проведені навчання, де ми опрацьовували ситуацію умовний паводок в Запорізькій області. Ну, нажаль, так сталося, що через місяць це стало реальністю. І ми були готові, як і в будь-якому регіоні відповідно реагувати. Ми завжди готові мінімізувати наслідки будь-якого стихійного лиха природного характеру. І за цей рік…

Ведуча: А ось ця ситуація в Україні взагалі, Несторе Івановичу, катастрофічна, насправді, тому що розміри вражають із знеструмленням, як ніколи. Ситуація із знесеними дахами. Там, сьогодні була інформація, що в Криму 3000, здається, дахів знесенні. А це, як пояснити? Ми настільки неготові, вразливі до всього, що з нами може зробити стихія?

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Давайте згадаємо ураган Кирило, який пронісся в березні-місяці Україною, потім буревій на Волині. Це були настільки потужні вітри, що вони, дійсно, ну, скажемо так, не є характерними для України. І така циклічність спостерігається раз в сім, раз в 15 років. І те, що ми так швидко ліквідували наслідки цих двох ураганів, і я переконаний, що ліквідуємо і останнього, ще раз свідчення про те, що ми готові реагувати, але ж давайте говорити не тільки про Україну. У всьому світі сьогодні спостерігаються надзвичайно потужні урагани і кожна країна бореться щодо ліквідації.

Ведуча: Ваша репліка? І ми хочемо почути Бердянськ. Прошу.

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Я, будучи министром, не был таким оптимистом, что мы ко всему готовы. Мы навряд ли ко всему готовы. Можно даже сказать, что мало к чему готовы. Дело в том, что техническое состояние сегодняшнего МНС, оно требует быть лучшим. И на основные фонды все Кабмины выделяли минимальные средства. И ваш Кабмин тоже не исключение, поэтому по сути обновление основных средств, оно не проходит в том масштабе, в котором необходимо. Пересмотр этих основных средств тоже не проходит, поэтому по сути оснащение очень так скромненькое, поэтому…

Ведуча: Ви думаєте, що можна і треба говорити тільки про засоби, які має МНС? От в мене запитання, якщо ви дозволите, до Анатолія Анатолійовича Степаненка. Нагадаю, це виконувач обов’язків міського голови, мера Бердянська. Вітаю Вас, Анатолій Анатолійович. День добрий. Якщо Ви бачите нас, чуєте, то привітайтеся. Я б також хотіла Вас побачити. Покажіть мені, що є зв’язок з Бердянськом.

Анатолій Степаненко, в.о. голови міської ради Бердянська: Добрый вечер.

Ведуча: Добрий вечір. Я вдячна Вам, по-перше, що Ви знайшли час і спілкуєтесь сьогодні з нами. Скажіть, будь ласка, от ця ситуація із затопленням, яка відбулася у вас, її можна було передбачити? Як Ви можете оцінити стани зокрема житлового фонду? Щодо нього також складаються певні враження в країні?

Анатолій Степаненко, в.о. голови міської ради Бердянська: Ну, я вторую часть вопроса не слышал и я вам скажу, что первое предупреждение в город Бердянск о шторме поступило в пятницу. Естественно, все службы наши бердянские были готовы, но тот уровень стихии, который обрушился на город 11-го ноября, его просто было трудно предвидеть. Поверьте, мы люди, выросшие на море, привыкли к штормовым погодам, но действительно, тот ураган, тот шторм, который обрушился на наш город, очень тяжело было, я думаю, в полной мере его предвидеть. Мы сделали все возможное в первый день: организовали штабы, силами нашим местных МЧС был проведен огромный объем работ. На второй день уже, как мы знаем, в город Бердянск из семи областей Украины были подтянуты большие части МЧС вместе с техникой. Самое активное участие…

Ведуча: Анатолію Анатолійовичу, я просила Вас в другій частині запитання, якого Ви не почули, оцінити, власне, те майно і ті засоби, які Ви маєте в своєму розпорядженні. Ну, ось ці старі підтоплені будинки, які показують вже четвертий день всій Україні, чи було для Вас очевидно, що як тільки здійметься стихія, вони постраждають і люди навряд чи зможуть там далі жити, чи ні? І що можна робити в цій ситуації аби опередити такі ушкодження?

Анатолій Степаненко, в.о. голови міської ради Бердянська: Я думаю, действительно, это самые старые микрорайоны города Бердянска, так называемые Пески и Матросская Слободка. Естественно, опыт 92-го года нам говорил о том, что если будет шторм такой силы, то эти строения, естественно, не выдержат ни в коей мере, не смогут выстоять против этого урагана. А те силы… Я так понимаю, Ваш вопрос, которые имеются в распоряжении наших МЧС. Они, действительно, может, на этот момент желают, скажем так, больше объемного, более большого масштаба и…

Ведуча: Анатоліє Анатолійовичу, дозвольте я конкретизую запитання. От прем’єр, коли він відвідував Бердянськ, сказав зокрема, що якщо будинки будуть непридатні для житла, то людям буде надано житло. Ви з 92-го року, ну, не Ви, а міська влада Бердянська, очевидно, знала, якою є ситуація, розуміла, що рано чи пізно, але треба буде вирішувати цю житлову проблему. Ви для себе маєте відповідь на запитання? Я розумію, що Ви тільки три дні, як виконувач обов’язків мера. Але чи маєте Ви відповідь для себе на запитання, чому це не було зроблено? Я не думаю, що ваша ситуація виключення для України. Прошу.

Анатолій Степаненко, в.о. голови міської ради Бердянська: Я не понимаю Вашего вопроса. Что должно было еще быть сделано? Я могу констатировать, как факт. После посещения Виктора Федоровича Януковича на следующий день уже состоялось заседание Кабинета министров, на котором была определена помощь городу Бердянску, которая будет выделена нам в ближайшее время. Что должны мы были предвидеть за ближайшие 15 лет в плане разрушения вот этого частного сектора? Тут я не понимаю вопрос. Он чуть-чуть непонятен.

Ведуча: Ви розуміли, що це вразливе житло. Чи можна було почати заздалегідь вирішувати проблему, тобто, зробити все можливе і люди би жили в інших?..

Анатолій Степаненко, в.о. голови міської ради Бердянська: Я отвечу на Ваш вопрос. Вразливо… Мы живем на береговой линии. Как вы понимаете, море от этих домов расположено на расстоянии 40-ка метров. И всегда та дамба, которая стояла вдоль всей этой береговой линии, скажем так, перегораживала движение волны на этот частный сектор. Мы…
И всегда, скажем, то береговое сооружение, которое имели, оно в полной мере защищало город Бердянск. Но я еще раз скажу, эту ситуацию невозможно предвидеть, тот уровень урагана, тот уровень шторма. Волна зашла в город на расстояние практически полтора километров. Как можно предвидеть и связывать воедино это старое жилье, и какие предположения о том или ином штормовом предупреждение?

Ведуча: Спасибі. Я зрозуміла Вашу думку. Дякую. Я не прощаюся. Я прошу, Несторе Іванович, прокоментуйте, будь ласка, цю ситуацію і моє запитання, яке Ви чули.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Первое – ну, давайте будем откровенны, все-таки, не только Украина, а и Новый Орлеан давайте вспомним в соединенных штатах, Япония, Индонезия, Таиланд, Карибские острова, Франция, Великобритания, Голландия… Это, что никто не может ничего предвидеть и у всех все это происходит из-за недалекоглядності, как Вы хотите на это намекнуть? К сожалению, иногда силы природы в силу целого ряда стечения обстоятельств намного сильнее, чем это характерно для конкретного региона. Эта проблема сегодня, к сожалению, стран, многих стран мира. Теперь, Давид Важевич, я отвечу на Ваш вопрос. Да, действительно…

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Я Вам не задавал вопросов.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Вы знаете… Нет, Вы сказали, что надо, все-таки, больше уделять внимания финансированию и укреплению материально-технической базы МЧС. Я с Вами согласен, действительно, надо. Так вот, Вы сказали, что и наше правительство не уделяет этому внимание. В 2005-м году на материально-техническое обеспечение МЧС было выделено 62 миллиона гривен. Вы были моим коллегой. В 2006-м году на материально-техническое обеспечение МЧС было выделено 63 миллиона гривен. Правительством Януковича, которого Вы упомянули, в 2007-м году на материально-техническую базу, на ее увеличение было выделено, внимание, 438 миллионов гривен, в семь раз больше, чем при Вас. Я сейчас уберу политику и не буду говорить, что это очередная плата за майдан.

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Да, уберите политику, потому что я Вам отвечу, что это было запланировано давно.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Кроме этого я хочу поблагодарить сегодня в том числе Днепропетровский облсовет, целый рад других советов, которые кроме увеличения бюджетного финансирования в семь раз на решение этой проблемы, выделяют со своих бюджетов дополнительные средства. И буквально на этой неделе Днепропетровский областной совет выделил почти 14 миллионов гривен для финансирования материально-технической базы МЧС. И последнее…

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Я буду не называть фамилию Шуфрич, чтобы Вы не отвечали на мои вопросы, которые я Вам не задаю.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: И последнее, я бы, все-таки, действительно хотел, чтобы сегодня была реально оценена ситуация и все чрезвычайные ситуации, которых к сожалению… Даже эти чрезвычайно сложные, которые имели место в Украине, были ликвидированы и все последствия были…

Ведуча: Все, завершуємо, звершуємо. Давид Важевич, прошу.

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Я чувствую, что придется мне это…

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Да, пожалуйста.

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: На самом деле проблема заключается в том, что не урегулирован вопрос по сути Министерства чрезвычайных ситуаций. Это и есть так называемые набросанные проблемы в одно министерство. Они не урегулированы. И в связи с тем, что налоговая реформа еще не прошла и местные бюджеты не в состоянии на себя забрать эти вопросы, им невозможно передать, на данном этапе передать все спасательные силы, которые в принципе, считаются теми необходимыми силами, которые должны реагировать на местные катаклизмы, которые возникают на территории. И в связи с этим все это удерживается в рамках одного министерства, которое как обычно не дофинансируется ни с центрального бюджета и в местных бюджетах он тоже не учитывается. Вот это есть проблема, которая есть во всей стране. Потом говорить, чей уряд успешнее – это неэффективно. Нужно принимать решение, проводить налоговую реформу, а после этого разграничить полномочия, по сути, сократить министерство в половину.

Ведуча: Я хочу…

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: 438 миллионов…

Ведуча: Ми всі почули цифри. Я хочу вас повернути до цієї ситуації, яка була. На місцях, Ви кажете, неможливо передбачити. Ну, принаймні, ті, хто виступав, до цього дійшли.

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Потому что ці функції до них ще не прийшли.

Ведуча: Є шторм, є шторм, гаразд. Скажіть, будь ласка, а ось ця ситуація в Керченській затоці, наскільки там спрацював не тільки шторм, а все ж таки, людський фактор? Назвіть, будь ласка, причини. Тільки стисло, час йде.

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Ну, основная причина – это использование старых некачественных судов «Река-море», которые вышли из эксплуатации. Их нужно было давным-давно снимать. Их регистры, по сути, не должны были выпускать ни с одного портал, к которому они приписаны, потому что они уже не могут выполнять… Их срок использования – 20 лет. И продлевать по судам «Река-море» невозможно. Следующее – они производились Советским союзом для больше Каспийского моря. Это, все-таки, Волга, Дон. А не для того, чтобы они работали в Азовском море. Они абсолютно не предусмотрены для Азовского моря. Когда они говорят «море», так это предполагалось… Почему они называются «Река-море»? Предполагался, все-таки, Каспий, где они могут вдоль берега спокойно проходить. И почему они плоскодонки все? Поэтому сегодня основной вопрос, что они не подчинились штормовому предупреждению, что они не зашли в порты и подвергли опасности и экипажи, которые пострадали, по сути, и экологическую ситуацию в двух странах.

Ведуча: Микола Миколайович, Ваше бачення основної проблеми? Тільки це називаємо. Прошу, причина?

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: Розумієте, не можна передбачити стихію, але можна підготуватися, маючи відповідну інформацію про шторм. Так от, служби всі морського департаменту вчасно підготувалися. І ми, не дивлячись на надпотужний шторм, на морі не втратили жодного громадянина України, бо всі українські служби, українські порти вчасно відреагували на попередження. А інша складова, коли ми ставимо неврегульованість між Україною та Росією проходження по Керченському каналу, фактично Керченсько-Єнікальський знаходиться в зоні України, але частина російських суден не проходить по каналу. Вона йде просто по форматору. І рекомендацію капітана порту Керченського сприймаються, нажаль, як рекомендації. Вони є необов’язковими, і тому українська сторона при зустрічі з російською стороною, при зустрічі двох прем’єр-міністрів поставила питання, що до врегулювання питання по кордону давайте, все-таки, врегулюємо і встановимо єдині правила по проходженню по Керченській протоці. Бо я звернув одну увагу, все це відбувалося і затоплення кораблів, щоб ви розуміли, умовно на російській території. Якщо буде згідно міжнародних норм розділення кордону, то це відбувалося умовно на російській території. І українська сторона, українські служби – це рятувальники і портовики лише здійснювали функції по спасінню людей. Ми допомагали.

Ведуча: Микола Миколайович, зрозуміло. Спасибі велике. Одне запитання уточнююче. Передавали російські інформаційні стрічки зокрема те, що моряки російських суден потерпіли катастрофу, мовляв, тому що українські берегові служби Керченської протоки закрили їм доступ до безпечного Азовського моря. Я хочу почути відповідь так чи ні, але одразу після реклами. Будь ласка.

Реклама

Ведуча: В ефірі «Я так думаю». Микола Миколайович, чи дійсно українські берегові служби Керченської протоки закрили доступ російським суднам до безпечного Азовського моря? Прошу. Ця інформація іде російськими інформ-стрічками.

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: Це не відповідає дійсності. Відразу ж після того, як дев’ятого числа ми отримали інформацію про шторм, ми довели… Ну, я маю на увазі, морський департамент і капітан порту інформацію до всіх капітанів кораблів, які знаходились в зоні Керченської протоки. Частина капітанів кораблів відреагувала і морські пішли штурмувати у відкрите море для того, щоб їх вітром не скинуло на мілину, на берег. Частина покинула місце стоянки і відійшла в Азовське море. Але велика частина залишилась на місцях стоянок. Ну, чого гріха таїти? Відкриємо трохи, так би мовити, іншої сторони цього питання. Капітани кораблів дуже часто консультуються з своїм власником і власник каже: «Залишайтеся штурмувати на місці для того, щоб не витрачати пальне на прохід в одну і в іншу сторону». Так от ось ця економія…

Ведуча: Зрозуміло.

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: Могла завершитися і завершилася екологічними та людськими жертвами.

Ведуча: Зрозуміло.

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: Що… Я вибачаюсь, я ще одне скажу.

Ведуча: Микола Миколайович, експерти ще жодного слова не сказали.

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: Одне важливе додам.

Ведуча: Давайте.

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: Одне важливе хочу, будь ласка, додати. Так от, коли виникла вже ситуація, коли перший корабель почав терпіти біду, в примусовому порядку капітан порту примусив всіх вишикуватися в колону і провів по каналу 51-не судно в Азовське море. Саме примусово. Якби не дії капітана, досвідченої людини, професіонала, то там би залишилося десятки…

Ведуча: Який порт Ви мали на увазі?

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: Керченського порту, саме Керченський капітан.

Ведуча: Спасибі. Прошу, Віктор Васильович, Ваш погляд на цю ситуацію? Прошу.

Віктор Чумак, директор програм політичного аналізу та безпеки МЦПД: Дякую, Ганно. Я думаю, що тут, дійсно, можна погодитись з тим, що не можна передбачити такої сили. Але є інше питання, де можна мінімізувати наслідки такого шторму. І тут вже вступає в силу, скажімо так, державна політика. І от якраз невдала державна політика і декількох сферах приводить до таких техногенних аварій, катастроф.

Ведуча: Які сфери Ви маєте на увазі?

Віктор Чумак, директор програм політичного аналізу та безпеки МЦПД: Не можна погодитися, не погодитися з міністром Рудьковським щодо не врегулювання статусу Керченської протоки і невиконання вимог капітану Керченського порту капітанами кораблів, які зазнали аварії. От це, дійсно, та причина, яка породила таку аварію. Але і інша ще причина, скажемо, це державна політика в сфері контролю над використанням взагалі засобів, які потенційно техногенно-небезпечними. В тому числі і судна. Такі судна якраз і використовуються. І напевно, і наше судно, яке потерпіло таку аварію, не повинно було використовуватися в таких шторм, і тим більше в Чорному морі. Це сухогруз, який йшов з Туреччини, який зазнав аварії близь Криму. От це перша причина. Друга причина… Ви запитували у міського голови Бердянська, а чи міг він передбачити або мінімізувати наслідки такі. А його треба було запитувати, а чи в нього фінанси, щоб передбачити і мінімізувати такі наслідки. Це вже причина зовсім інша. Це вже причина політиків в сфері місцевого самоврядування, яка взагалі не має своїх власних коштів і фінансів щодо запобігання таким аваріям, катастрофам. І третє я хотів би сказати, що…

Ведуча: І звершуємо.

Віктор Чумак, директор програм політичного аналізу та безпеки МЦПД: Що ще одна причина, тому що ми почали з того, що знеструмлена половина України. От сьогодні знову штормове попередження і ми можемо завтра знову почути щодо знеструмлення. Це, знову ж таки, питання і до місцевого самоврядування, і до Міністерства палива і енергетики, а де резервне постачання енергоживлення в усі наші населенні пункти?

Ведуча: Обов’язково пізніше. Сергій Володимирович, Ваша репліка?

Сергій Таращук, голова Національного екологічного центру України: Ну, по-перше, я вибачаюсь за голос сівший. По-перше, я підтримую все, що сказав колега. І по-друге, я ще хочу сказати, що звичайно, дуже багато залежить від того, як працюють екологічні служби між аваріями, і від того, як здійснюється екологічна політика. Але дуже часто вважають, що екологічна політика пов’язана… Вона настільки, ну, скажемо…

Ведуча: Ви даному випадку, на що це вплинуло?

Сергій Таращук, голова Національного екологічного центру України: Ну, на що це вплинуло? Я думаю, що це вплинуло на те, що наші служби не інформували заздалегідь про те, що небезпечні грузи і небезпечні кораблі працюють.

Ведуча: Зрозуміло. Давид Важевич і потім…

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Моя версия немножко отличается. Я, наверное, буду говорить не как министр МЧС, а как эксперт, который в принципе, наблюдал за всем, что происходит намного раньше, чем это произошло. Дело в том, что как раз это место являлось основным пунктом контрабанды, которое осуществлялось этими баржами, которые перевозили этот груз. И на глазах у всей власти, ну, несмотря на то, что в Крыму полный беспредел, это было, скажем так, самым таким фактом, что по сути, везли все, что угодно. Никакой таможни, никакой границы, никакой проверки. Почему все эти суда и не зарегистрированы в регистре, почему их и не пустили в порты, потому что все перепугались. Вдруг стихия накрыла контрабанду. Им нужно куда-то деваться. Порты перепугались, что нужно брать ответственность. И по сути, все эти люди, эти корабли, моряки остались на произвол судьбы перед стихией, почему и пострадали люди, и погибли многие на этих судах. Поэтому по сути, беззаконие, которое происходит сегодня в Крыму, оно явилось неготовность, это причина, неготовность к такой стихии, которая прошла по Азовскому и по Керченской протоке. Поэтому если бы не было там контрабанды, то не было бы и жертв.

Ведуча: Несторе Іванович?

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Перове, давайте, почему мы говорим о неготовности? Вот мы говорим: «Знеструмлення», так?

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Я обещал, я не произносил фамилию Шуфрич.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Да, Давид Важевич, я тоже Вашу фамилию не назову. Ми говоримо про знеструмлення. Але чому ми не говоримо, що знеструмлення ми не ліквідуємо, ми ліквідуємо на протязі дня, двох? Тому що знеструмлення – це, нажаль, є характерне явище для будь-яких буревіїв. А те, що ми ліквідовуємо не більше, ніж на протязі двох діб такі знеструмлення, які в інших країнах не можуть ліквідувати місяцями… В 2000-му році ми пам’ятаємо, яке складне було знеструмлення, яке декілька місяців ліквідовувалось на Україні. От подібне в Канаді ліквідовували п’ять років. Тому давайте так…

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Принаймні, контрабанди менше.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Є проблема, що дійсно є стихія і є її наслідки. Але треба відверто говорити, що ми ліквідовуємо наслідки цих надзвичайних ситуацій.

Ведуча: Несторе Іванович, можна уточнююче запитання? Я перепрошую.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Будь ласка.

Ведуча: Я обіцяю Вам не називати прізвище людини, яка мені це розповіла тут під час рекламної паузи.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Зараз, але я хочу…

Ведуча: Але я хотіла запитати у Вас, чи дійсно команда Нахічевані загинула не тому що її не могли врятувати? Я просто наполягаю на тому аби Ви це озвучили в ефірі. Будь ласка. Як відбувалася спроба врятувати команду корабля, з якої нагадаю, врешті-решт, врятували тільки троє.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Коли знали, що знаходиться в акваторії п’ять кораблів, було запропоновано познімати всі екіпажі зі всіх п’яти кораблів, навіть їх більше було, їх тоді було дев’ять. В акваторії Керченської затоки була зроблена пропозиція познімати всі екіпажі. Капітани окремі попросили допомогу. З Нахічевані сказали, що вони впораються самі. Коли отримали сигнал sos, безумовно туди негайно вийшов рятівник, але занурення корабля було настільки стрімке, що вдалося знайти тільки двох матросів і жінку-кока. До речі, жінку-кока врятували вже буквально в останні хвилини реаніматологи. І те, що її вдалося повернути до життя – це, дійсно, подвиг рятувальників і лікарів, які змогли її повернути до життя.

Ведуча: Спасибі. Останнє запитання, яке я хотіла встигнути сьогодні обговорити – це ось це політичне забарвлення, яке починає виникати, ні, нібито в екологічній, в фінансової, якщо хочете, проблеми. Скажіть, будь ласка, чи є політичний підтекст, і чи ви його побачили в пропозиції з російського боку, яку принаймні, озвучив пан Мітволь, я знаю, що Ви маєте іншу думку, іншого високо посадовця російського, Несторе Іванович, але чи є в цій пропозиції з’єднати дамбою український острів Косату зла?.. Всі пам’ятаємо 2003-й рік і скандал, який тоді на цьому вибухнув? Це заступник голови Росприрод нагляду, Олег Мітволь. Так от, скажіть, будь ласка, чи є політичний підтекст пропозиції знову побудувати дамбу? І чи можна обійтися без неї, і без неї врятувати ситуацію? До Вас і до Вас, до всіх. Прошу, максимально стисло з цього питання.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Ну, давайте все ж таки… В Україні і в Росії є відповідальні вищі посадові особи і я чув, що це питання обговорювалося на зустрічі прем’єр-міністрів України і Росії. Саме підняття цього питання, тому що про це запитали журналісти, викликало подив у російської сторони. І прем’єр-міністр Росії, міністр з питань надзвичайних ситуацій Шойгу сказали, що це неможливо в принципі і про це в принципі не може йти мова. Мова йшла про те, щоб виставити бонові забори з тим, щоб плями не могли розповсюджуватись з місця дислокації. Але для того, щоб це зробити коливання має бути хвилі менше, ніж два бали. Як тільки така можливість буде, ми негайно, безумовно, це зробимо. Зараз ми обробляємо кожну окрему навіть невеличку пляму відповідними сорбентами і це питання вирішується. Нажаль, я ще раз хочу підкреслити, сьогодні капітан корабля є головним на кораблі і він приймає рішення, як йому діяти в тій чи іншій ситуації. І поки корабель не отримав ураження, поки він не почав страждали, капітан одноосібно приймає відповідні рішення щодо долі і корабля, і екіпажу.

Ведуча: Давид Важевич, Ваша відповідь?

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: На самом деле, политический вопрос сейчас поднимается для того, чтобы прикрыть ту контрабанду, которая… В принципе, в которой были завязаны обе стороны и власти, и с российской стороны, и со стороны Украины для того, чтобы замылить всем глаза, пустить мыльные пузыри. Опять поднимается вопрос Тузлы. Он уже не раз поднимался. В принципе, обсуждался очень широко и всем обществом. Поэтому это, в принципе, такой отвод, и как и отвод то, что когда МЧС докладывает, как он эффективно решает все проблемы в стране.

Ведуча: Ви хотіли про контрабанду, Несторе Івановичу? 30 секунд і фінальне запитання до всіх. Будемо завершувати.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: будь-які звинувачення щодо дій, які непов’язані із навігацією, які непов’язані з ліквідацією надзвичайних ситуацій, безумовно, має встановити слідство. Хоча відверто скажу, сьогодні обидві сторони зацікавлені в тому, щоб ця інформація, якщо вона підтвердиться, винні були наказані. Але поки в нас немає даних, що саме ці кораблі мали якісь контрабандні наміри. Хоча безумовно, все це буде з’ясовувати в тому числі і спільна українсько-російська робоча група, яка розробляє цілу низку заходів щодо ліквідації наслідків цього стихійного лиха.

Ведуча: Так от, щодо ліквідації наслідків цього стихійного лиха фінальне запитання до всіх. Я би хотіла почути вашу думку. Хто повинен відшкодовувати, матеріально забезпечувати ліквідацію наслідків? За чий рахунок вона повинна проводитися? Чи повинна держава або інші люди компенсувати і моральні, і матеріальні втрати постраждалим в цьому лисі стихійному? Анатолій Анатолійович Степаненко, я би хотіла почути на завершення Вашу думку. Спочатку скажіть, будь ласка, от у вас ситуація реальна, людям треба буде надавати житло. Як, за рахунок чого ви збираєтесь це зробити? Прошу.

Анатолій Степаненко, в.о. голови міської ради Бердянська: Ну, естественно, с силы местного бюджета мы это никогда не сделаем. Вчера мы уже, я еще раз говорю, получили подтверждение, Кабинет министров принял решение об выделение нам пяти миллионов гривен. Миллион из этих гривен мы потратим на так называемый многоквартирный сектор, коммунальное жилье. И четыре миллиона гривен мы планируем выделить людям, пострадавшим от подтопления. Так же в ближайшее время Министерство жилищного коммунального хозяйства Украины выделяет три миллиона гривен на восстановление дамбы из фонда по подтоплениям. И еще те деньги, которые нам были, скажем так, озвучены…

Ведуча: Прошу, прошу, ми Вас добре чуємо.

Анатолій Степаненко, в.о. голови міської ради Бердянська: Областной бюджет нам помог, 300 тысяч гривен выделил, тоже нашему жилищно-коммунальному хозяйству. И мы сейчас делаем полностью проект восстановление дамбы.

Ведуча: Ви достатньо забезпечені фінансово?

Анатолій Степаненко, в.о. голови міської ради Бердянська: Нет, финансово мы не… Естественно, мы рассчитываем на помощь государства.

Ведуча: Я зрозуміла вас. Спасибі.

Анатолій Степаненко, в.о. голови міської ради Бердянська: И те деньги, которые нам были озвучены…

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Можно я?

Ведуча: Наприкінці. Спасибі, дякую, спасибі велике, Анатолій Анатолійовичу. Я хотіла вашу думку, панове, з цього приводу. За чий рахунок повинні відбуватися всі компенсаторні заходи? Прошу, Вікторе Васильовичу. І це ми завершуємо.

Віктор Чумак, директор програм політичного аналізу та безпеки МЦПД: Ну, я не буду коментувати щодо Бердянська, тому що тут ми все почули щодо грошей. Але я хотів би сказати, що…

Ведуча: Так, вичерпна відповідь.

Віктор Чумак, директор програм політичного аналізу та безпеки МЦПД: Якщо вважати з формальної логіки, то напевно, власник суден, якого вантаж перевозився, він повинен компенсувати всі заходи щодо ліквідації цих наслідків. Але тут ще винна і держава власника судна. Скажімо, та держава, яка не зробила певні заходи щодо запобігання виходу цих суден у море і можливість їх перевезень. Я невпевнений… Якщо Давид Важевич каже, що там ще й був і контрабандний товар, то це зовсім інше питання, тому питання і до державних органів, і до держави, скажімо так, і до власника вантажу.

Ведуча: Давиде Важевичу, а звідки в Вас інформація про контрабандний товар?

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Эта информация, по сути, у каждого жителя Крыма, потому что они прекрасно знают, что происходит в Керчи.

Ведуча: Ясно. Прошу, будь ласка, Сергій Володимирович, Ваш коментар?

Сергій Таращук, голова Національного екологічного центру України: Я приєднуюсь абсолютно.

Ведуча: Хто? За чий рахунок?

Сергій Таращук, голова Національного екологічного центру України: Приєднуюсь до колеги.

Ведуча: Спасибі. Я зрозуміла, Вам важко говорити. Микола Миколайович, Ви просили. Будь ласка, Ваше заключне слово.

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: Ну, по-перше, якщо говорити по Бердянську, то там допоможе, дійсно, і місцевий бюджет, і центральний бюджет. Уряд прийняв відповідне рішення. Я, як міністр транспорту і зв’язку, звернуся до керівника порту, щоб були виділені фінанси для тих співробітників, які постраждали внаслідок шторму, і будинки яких були підтоплені. Що ж до компенсації на нанесену екологічну шкоду, є міжнародна практика, компанії-судновласники, які наносять збитки екологічній ситуації, відшкодовують після того, як завершить роботу двохстороння комісія. До речі, завтра я з міністром транспорту Російської федерації, паном Лєвітіном, в Керчі зустрічаюся. І ми проводимо спільне засідання за участю двох підкомісій. Це питання буде обговорено, спільні дії у цьому напрямку для того, щоб ці питання були поставлені по компенсації екологічних збитків перед компаніями, бо це є суб’єктами Російської федерації.

Ведуча: Микола Миколайович, Ви так легко кажете…

Микола Рудьковський, міністр транспорту та зв’язку України: А також щодо завершення всіх дій по підйому і локалізації не лише нафтотанкера, ми маємо ще чотири сухогрузи, які перевозили сірку. Ми їх теж повинні будемо підняти і прибрати із цієї зони.

Ведуча: Спасибі. Прошу, Ваші коментарі, Давиде Важевичу.

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Я хотел бы немножко прокомментировать. Дело в том, что на самом деле, мазут, он в холодной воде тонет, поэтому он всплывет позже, когда вода нагреется. Поэтому все эти рассказы можно рассказывать дилетантам. Поэтому проблема будет тогда, когда вода нагреется, когда всплывет мазут. Нужно будет его собирать. И в принципе, если уже говорить об объемах, то его не так уже и много. То есть, это плохо, но его не так уже и много, чтобы это была серьезнейшая катастрофа. А катастрофа как раз и раздувается как раз двумя представителями министерства и вообще всем урядом для того, чтобы по сути прикрыть то, что на самом деле происходило в Керченской протоке для того, чтобы концы опустить в воду и все списать на то, что спасатели сделали свою работу. На самом деле, все мы им благодарны за то, что они делают свою работу всегда при любом министре.

Ведуча: Прошу.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Я хочу обратить внимание, я хочу обратить внимание.

Ведуча: Це Вам оплески, насправді.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Ні, це нашим…

Ведуча: Рятувальникам.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Так, це нашим рятувальникам, які дійсно, заслужили на слова вдяки, подяки і…

Ведуча: Можна я ініціюю оплески рятувальникам? Спасибі. Прошу, прокоментуйте.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Ви знаєте, дійсно, сьогодні нашим рятувальникам дякують і люди, яким вони надали допомогу, і уряди, в тому числі і уряд Росії, який подякував за рятування моряків. Безумовно, стихія не завжди залежить від нас. Але давайте говорити щиро і відверто. В цьому в Україні це, мабуть, певна циклічність, на яку звернули вчені. Нам було непросто, але ми ліквідували наслідки всіх, підкреслюю, всіх до одної надзвичайних ситуацій. І безумовно, впораємось і з цією. І я не випадково сказав, що будемо спостерігати…

Ведуча: Про кінці в воду, будь ласка? Оплески оплесками, але от запитання було про кінці в воду.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Я не випадково сказав, що ми будемо до червня спостерігати за ситуацією в Керченській затоці. Безумовно, комісія це буде робити, тому що ми розуміємо, що окремі плями можуть з’явитися навіть в травні, в червні-місяці. Але сьогодні ми знаємо досвід, коли ліквідовують наслідки катастроф морських там, де розливається 20, 100 тисяч тон нафти і це ніхто не прибільшує.

Ведуча: Несторе Івановичу, в мене залишилося дві хвилини 28 секунд, 27, 26.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: І останнє, буквально останнє слово. Сьогодні Давид Важевич звинуватив невідомо, правда, кого в тому, що…

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Владу.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Що хтось пробує створити катастрофу. Я якраз сьогодні говорю і не раз на це звертав увагу, що давайте уникнемо слово «катастрофа» і «паніка». Є ситуація, вона надзвичайна. Ми над неї працюємо і зробимо все, щоб ліквідувати її наслідки, як робили це і до цього.

Ведуча: Панове, останнє запитання. Кабмін попередив, повідомив, вірніше, що попередньо було виділено 15 мільйонів, які будуть спрямовані в регіоні, якщо я не помиляюся з цифрами, правильно?

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Так, і п’ять окремо Бердянську.

Ведуча: Так. Тільки сьогодні, наприклад, була озвучена цифра, що в Криму нанесено збитків на суму 150 мільйонів збитків, тільки Крим.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Це різне.

Ведуча: Поясніть мені, будь ласка, наскільки взагалі безболісно Україна зможе, для країни безболісно, закрити, власне, всі ці проблеми? Це запитання для обох. У вас по 30 секунд, прошу.

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: Пожалуйста.

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Ваш вопрос.

Ведуча: Яка ввічливість. Ну, хто перший, панове?

Нестор Шуфрич, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: 15 мільйонів гривень – це авансована сума, тобто, це аванс на першочергові міроприємства щодо ліквідації наслідків в усіх областях, які постраждали. Зараз підраховуються збитки від штормів, я підкреслюю, це не від аварій і в Керченській затоці. І безумовно, коли будуть підраховані всі збитки, то буде знайдено, як мінімум… Ми зараз маємо можливість з двох джерел: з резервного фонду і за рахунок Міністерства регіонального розвитку і Міністерства комунального господарювання фінансувати ліквідацію наслідків цієї надзвичайної ситуації. А ситуація в Керченській затоці – це окремо, це питання, над яким зараз працює два наукових інститути, як з Росії, так і з України, спільна робоча група, яка спільно визначить суму збитків. І безумовно, ті, хто згідно з міжнародних договорів мають нести компенсацію, вони виплатять державі Україні ті збитки, які будуть нанесені.

Ведуча: І Ваші 20 секунд, давайте.

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Я считаю, что все-таки, должны быть найдены виноватые. Они есть и должно быть справедливое решение, потому что эти копейки, которые будут выделяться, они будут недостаточны. Поэтому нужно эти деньги в максимальном объеме снять из всех чиновников, которые допускали эту контрабанду на протяжении такого времени и с владельцев тех судов, которые этим занимались.

Ведуча: Все, спасибі. Панове, я хочу вам нагадати на завершення, що в Україні сьогодні і завтра також об’явлено штурмове попередження.

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Контрабанде стоп.

Ведуча: Я всім вам бажаю і нам удачі. І не зважаючи на те, що прошу вас усіх бути уважними, і зважати на прогнози і застереження, доброї ночі вам. Завтра доброго дня, доброго тижня, удачі. Зустрінемося за тиждень. Це була програма «Я так думаю». Спасибі, дякую. Спасибі. Несторе Івановичу, спасибі за те, що Ви прилетіли з Керчі. Вдячна, спасибі. Давиде Важевичу, а чим будемо доводити ситуацію з контрабандою?

Давид Жванія, народний депутат України, НУ-НС: Будемо її припиняти, щоб її не було.

Стенограма підготовлена компанією Sourcer