ВЕДУЧА: Добрий вечір. Я вітаю всіх глядачів каналів „1+1” та „1+1 International” в Україні, Канаді, Сполучених Штатах Америки та Ізраїлі. В прямому ефірі програма „Я так думаю”. Блок „Наша Україна. Народна самооборона” майже завершив збір підписів під угодою про демократичну коаліцію, зобов’язання, за повідомленнями ЗМІ, поки що не підписали троє: Іван Плющ, Ігор Кріль та Василь Петьопка. Водночас в Україні реанімували розмови про новий універсал. Отже, демократична коаліція чи новий Універсал національної єдності, про що справді думали українці, і за що насправді вони голосували. Як раз це ми спробуємо сьогодні зрозуміти. Усі політичні сили повинні сісти за круглий стіл та домовитися, з процесу переговорів не можна виключати нікого: ні БЮТ, ні комуністів, ні НУНС, ні Литвина, в ідеалі повинна бути коаліція усіх суб’єктів виборів, представлених в парламенті. Такі ідеї цього тижня озвучували представники „Партії регіонів”. Сьогодні позицію цієї партії представлятиме Інна Богословська. Вітайте, будь ласка, член „Партії регіонів”...

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Добрий вечір.

ВЕДУЧА: Добрий вечір. Проходьте. „Оприлюднення угоди про створення коаліції розвіяло всі міфи та інстинуації навколо можливого створення широкої коаліції. Переконаний, що вже наприкінці листопада Верховна Рада України проведе перше засідання. Ми сформуємо демократичну коаліцію і уряд, який працюватиме задля українського народу”. Це слова Бориса Тарасюка. Добрий вечір. Вітаю Вас, Борисе Івановичу.

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Добрий вечір.

ВЕДУЧА: Голова Народного руху України і член виборчого блоку „Наша Україна. Народна самооборона”. Експертні оцінки і запитання вам сьогодні пропонуватимуть: Михайло Сирота, голова Трудової партії України, член Блоку Литвина. Мирослав Попович, директор Інституту філософії НАН України, академік Національної Академії Наук України. Кость Бондаренко, директор Інституту Горшеніна. І Олександр Палій, експерт Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України. Добрий вечір. До того ж сьогодні до нашої розмови матиме можливість приєднатись Григорій Немиря, заступник лідера БЮТ, член партії „Батьківщина”. Добрий вечір, Григорію Михайловичу. Якщо Ви нас чуєте, привітайтесь, будь ласка, з нами.

Григорій Немиря, заступник голови БЮТ: Доброго вечора.

ВЕДУЧА: Доброго вечора. Отже, про повернення на батьківщину привиду Універсалу далі стисло Наталя Гичка.

Сюжет:

Віктор Ющенко, Президент України: „Я намагався об’єднати політиків, я закликав керівництво уряду та Верховної Ради працювати разом зі мною для здійснення змін. Але вони відмовились. Натомість вони прагнули забрати собі більше влади і зосередилися лише на власних інтересах. Тому я розпустив Верховну Раду і призначив нові вибори. І я не відступлю, універсалів більше не буде”.

Універсал національної єдності було підписано 3 серпня 2006 року Президентом, тодішніми спікером, прем’єром і лідерами усіх парламентських фракцій, окрім БЮТ. Комуністи документ підписали із застереженнями. Наступні місяці відзначилися так званою війною указів, переходом в опозицію „Нашої України”, звільненням пропрезидентського міністра зовнішніх справ Бориса Тарасюка, і врешті решт заявою Президента, що за сто днів роботи уряду не було виконане жодне з положень Універсалу національної єдності.

Віктор Ющенко, Президент України: „Я глибоко ображений, я був переконаний, що коли людина ставить підпис на папері, це означає, що вона не забере назад свого слова. Це була велика помилка. Я був наївним”.

Днями про другу спробу Універсалу почали говорити представники „Партії регіонів.

Юрій Мірошниченко, „Партія регіонів”: „У нас була проблема не в самому Універсалі, а у втраті формату діалогу, формату взаємного постійного контакту погодження, узгодження позицій по якихось вже локальних питаннях на реалізацію. Багато що було неточно визначено, але це не означає, що було намагання взагалі заперечити цей шлях. Будь-який шлях, який проторюється вперше, він не може бути одразу заасфальтованим з усією інфраструктурою, зупинками, з кав’ярнями, з усіма зручностями. Звичайно, це важкий, дуже складний, з точки зору і певних особистих емоцій, упереджень, недовіри і так далі, але разом з тим він правильний шлях, альтернативи немає”.

На заяву з боку регіоналів на прес-конференцію в Бухаресті відреагував Віктор Ющенко:

Віктор Ющенко, Президент України: „Коли я почув вчора в аналітиці, в аналітичній інформації про те, що хтось апелює вже до Універсалу національної єдності, я це буду вітати, я це буду вітати...”

Заяву Президента по-своєму переклали представники Комуністичної партії, заявивши, що вона свідчить про певну гру з Юлією Тимошенко, начебто Президент намагається зменшити її апетит і амбіції. В свою чергу керівник президентського Секретаріату висловив сумнів у доцільності розробки нового Універсалу і наголосив, що представники „Партії регіонів” своєю заявою намагаються одержати позитивні суспільні дивіденди.

Віктор Балога, Глава Секретаріату Президента: „Прикро, що слова про значущість Універсалу говорять політики з партії, яка ледь не наступного дня після підписання цього документа відмовилася від виконання взятих зобов’язань. Універсал не підлягає перевиданню, як якийсь дамський роман. Президент не двозначно заявляв, що універсали не можуть бути ширмою для оборудок безвідповідальних політиків. Така форма порозуміння, як Універсал, буде ефективною тільки після виходу нашого політикуму на який новий ще рівень культури дотримання своїх зобов’язань”.

Останньою публічною заявою від „Партії регіонів” на сьогодні є обіцянка у разі створення коаліції з її участю в інтересах країни піти на серйозні компроміси. При формування коаліційної платформи регіонали згодні винести за дужки гострі питання, зокрема вирішити мовне питання шляхом референдуму і відкласти питання про входження України до НАТО.

ВЕДУЧА: Борисе Івановичу, дозвольте, перше запитання до Вас, і спочатку цитата, можливо, Ви впізнаєте ці слова. „Ніколи не можна відмовляти в шансі тим політичним силам і політикам, які хочуть змінити Україну, досягти національного консенсусу. Я щиро вірю, що Універсал національної єдності буде виконуватися його учасниками”. Це слова Бориса Івановича Тарасюка, які він сказав 9 серпня 2006 року. Пам’ятаєте. Скажіть, будь ласка, сьогодні 1 листопада 2007 року...

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Мудрі слова.

ВЕДУЧА: Ви також є прихильником Універсалу, і що для Вас уже сьогодні за цих обставин означає це слово? Прошу.

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Був, є і буду. Більше того, я хочу нагадати, що я брав участь в складі делегації „Нашої України” у вироблені цього документу. Я вважаю, що документ є історичним за своїм значенням і за вагою, оскільки цією ініціативою Президент Ющенко повторив те, що відбувалося в політикумах всіх країн центрально-східної Європи, але на початку 90-х років, коли політичні еліти зібралися і погодилися, і досягли консенсусу щодо основних напрямів внутрішньої і зовнішньої політики. Саме через це вони довели успішність. А у нас досі український політикум розділений навколо основних внутріполітичних і зовнішньополітичних питань.

ВЕДУЧА: Борисе Івановичу, Ви фактично були жертвою цієї спроби об’єднати політикум. Ви пам’ятаєте все, що відбувалося довкола Вас як довкола міністра закордонних справ України, цю ситуацію. Я пам’ятаю Вас у нас на програмі просто за день до звільнення, до того, як Ви написали заяву врешті решт і пішли. Ви вважаєте, що ця спроба має право на життя, друга, третя? Зокрема пан Мірошниченко сказав, що три спроби дається, навіть якщо ти стрибаєш в висоту. Може, ще раз, вдруге, новий документ і зараз за цих обставин?

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Зовсім ні, я не підтримую ідею і пропозицію про якийсь новий універсал. Що треба робити? Треба, щоб всі підписанти Універсалу виконували його положення, оце те, що треба робити. Якщо у „Партії регіонів” з’явилося бажання виконувати Універсал, нехай доведуть це конкретними справами.

ВЕДУЧА: Тобто, ви не будете забороняти, я так зрозуміла.

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Нехай Прем’єр Янукович підпише те, що він зобов’язувався зробити в липні 2006 року, нехай підпише листа Генеральному секретарю НАТО про вступ до НАТО.

ВЕДУЧА: Інна Германівна, ще одна цитата Віктора Балоги: „Апеляція до цінностей Універсалу зрадниками його ідей не більш, ніж фальш з короткостроковою політичною метою”. Це також частина сьогоднішнього коментаря. Скажіть, будь ласка, по-перше, чи згодні Ви з тими визначеннями, які звучали, прокоментуйте їх. А, по-друге, чи означають заяви представників „Партії регіонів” щодо необхідності повернення до Універсалу, щодо відсутності альтернативи цьому рішенню, готовність повернутися зокрема і до тих цінностей, які були в нього закладені? Ну, от та пропозиція з боку Бориса Івановича, вступаймо в НАТО завтра просто.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Я би хотіла сказати, що про вступ до НАТО і про заявку про членство в Універсалі нема жодного слова. Там є...

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Є.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Ні.

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Є.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Він при мені...

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Можу зацитувати.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Так, давайте, якщо Ви кажете.

ВЕДУЧА: Давайте зацитуємо.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Давайте зацитуємо.

ВЕДУЧА: Борис Іванович, максимально швидко.

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: „Взаємовигідна співпраця з НАТО у відповідності із законом „Про основи національної безпеки”. Я пам’ятаю дуже добре, тому що я автор формулювання. „У редакції, чинній на дату підписання цього Універсалу”. Що в законі від 19 червня 2003 року говорить про курс України на членство в ЄЕС і в НАТО – без будь-яких застережень.

ВЕДУЧА: Це факт?

Інна Богословська, №4 списку „Партії регіонів”: Ні, з одним застереженням.

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Без будь-яких.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: За умови збереження добросусідських відносин з Російської Федерацією.

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: А хто ж заперечує.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: В законі сказано.

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: А хто ж це заперечує.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Якщо ми зараз... По-перше, я не хочу...

ВЕДУЧА: До цінностей, до цінностей і коментарі.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: До речі, мені дуже цікаво, як сформована зараз група, тому що і Борис Іванович відомий як людина, яка принципово стоїть на позиції вступу України до НАТО, і пан Гмиря є провідником...

ВЕДУЧА: Немиря.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Немиря, я перепрошую, є провідником вступу України до НАТО, він навіть працював в Інституті НАТО в Римі. І тому сьогодні мені дуже хотілося б застерегти всіх навколо того, що тема єдності бачень всіх політичних сил щодо майбутнього України, це тільки тема вступу чи не вступу до НАТО. Я би хотіла зараз, щоб ви почули принципову позицію „Партії регіонів”.

ВЕДУЧА: Будь ласка.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Перше, ми розуміємо, що Україна вже три роки, три роки поспіль знаходиться в ситуації незакінченої революційної ситуації. Вихід з цього, як свідчить історія всіх народів світу, може полягати тільки в двох напрямках: перше – це знаходження національного порозуміння, коли всі зрозуміють, що перманентна революція – це погано для суспільства взагалі завжди. І там не буде переможців і переможених, тому що якщо продовжувати шлях революції, то це призведе тільки до терору і репресій. Другий шлях, який може стати перепоною на шляху до терору і репресій, це круглий стіл, це, дійсно, те, про що сказав Борис Іванович, і тут я абсолютно згодна, і це позиція „Партії регіонів”, що єдиний шлях зараз для політичних еліт України – це сісти за круглий стіл. Я згодна з тим, це моє особисте бачення ситуації, що нам не треба навіть підписувати новий Універсал, тому що в тому Універсалі, який був підписаний, ті формулювання, які влаштовують, дійсно, все населення України, якщо йому розповісти про зміст. Якщо ми зараз скажемо, що змістом Універсалу було підписання заяви про вступ до НАТО, Борис Іванович, Ви прочитали, такого немає в Універсалі, то це буде нечесно і неправильно по відношенню до людей. Ми сказали, що про НАТО ми можемо розмовляти тільки після того, як проведемо велику роботу, проведемо референдум, народ визначиться і це буде воля народу. Але вся решта питань...

ВЕДУЧА: Інно Германівно, вибачте, що я втручаюся, я не збиралася сьогодні проводити програму про НАТО.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Слава богу, я дуже щаслива.

ВЕДУЧА: Універсал, будь ласка, якщо можна, не тільки про його зміст, і не стільки навіть про його зміст, Ви розумієте. Все, що Ви говорите, в теорії надзвичайно привабливо виглядає.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Воно в практиці так.

ВЕДУЧА: Але справа в тому, що ми маємо практичний досвід 2006 року, вся країна, і знаємо, що з цього вийшло.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Перепрошую...

ВЕДУЧА: Як раз тільки в цьому контексті виникають запитання, чи буде ефективним будь-який круглий стіл саме на сьогодні?

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Перепрошую, я хочу Вам нагадати, що з 2006 року до сьогодні пройшов вже рік, а в 2006 був тільки рік після подій 2005, які роздерли до м’яса і до крові все суспільство. І рани ці заживають не швидко. І чим більше...

ВЕДУЧА: Що конкретно 2005 року Ви маєте, назвіть декілька подій, які зробили неможливим Універсал.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: 2005 рік... Ні, перепрошую, я хочу сказати, що якщо ми кажемо про такі засади, головні засади Універсалу, як, наприклад, забезпечення вступу України до СОТ, то єдиний уряд в Україні, який забезпечив прийняття Верховною Радою всіх без виключення законів до вступу в СОТ, це уряд Януковича, скажіть правду. Тобто, велика кількість... До речі, якщо ми зараз будемо аналізувати, я не хочу цього робити. Але велика кількість положень Універсалу чи була виконана, чи була почата до виконання, але після того сталася ситуація, коли БЮТ, який не підписав Універсал, і це була єдина політична сила, яка не захотіла приймати участь в політичному діалозі політичних еліт в Україні, БЮТ зрозумів, що чим краще ситуація буде іти, тим гірше буде БЮТ, і БЮТ втрачає можливості повернення до влади, яка є головною метою Тимошенко. І тут вся Україна стала заручником такого шаленого бажання БЮТ стати до влади, тому що якщо БЮТ не проголосував за подолання вето на закон „ Про Кабмін”, всі решта політичні еліти, всі решта політичні еліти знайшли би порозуміння і знайшли би можливість за круглим столом вирішувати питання. Але ця провокація фактично підштовхнула величезний ком, який після того почав накручуватись, протистояння з Президентом і так далі.

ВЕДУЧА: Зрозуміло. Давайте передамо слово Григорію Михайловичу. Єдине, що я хочу зауваження за закон „Про Кабмін”, там було ще декілька партій, крім БЮТ, які голосували.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Якщо б не було голосів БЮТ, не було б подолано.

ВЕДУЧА: Григорію Михайловичу, фактично зараз вас, наскільки я зрозуміла, фактично зараз вашу політичну силу звинуватили в тому, що ваша жага до влади зруйнувала Універсал. Це перше. Відповідь на це запитання. А, по-друге, хотілося б почути, як Ви зрозуміли вчорашню реакцію Президента, вже враховуючи сьогоднішнє пояснення Голови Секретаріату? Будь ласка.

Григорій Немиря, заступник голови БЮТ: По-перше, мудрі люди кажуть: довіряй, але перевіряй. Інна Богословська за той короткий час, коли вона була в ефірі, сказала як мінімум три неправди. Неправда перша. Ще в 2005 році уряд Тимошенко подав необхідний пакет документів по СОТ. І завдяки тому, що „Партія регіонів” разом з соціалістами і комуністами проголосували проти, тоді в 2005 році цей пакет був не затверджений. Неправда друга. Неправда друга полягає в тому, що Універсали підписуються для того, щоб їх виконувати. Коли Юлія Тимошенко на круглому столі під час підписання Універсалу сказала в прямому ефірі: „Я погоджуюсь з кожною літерою, з кожним реченням, крапкою і комою в цьому документі. Але я підписувати його не буду, тому що я переконана, він потрібен Януковичу і Морозу для того, щоб пробратися до влади”. Так і трапилося, вона була права, історія довела. І неправда третя, Інна Германівна. Неправда третя полягає в тому, що Універсал є символічний документ, його уособлює далі програма. Фактично зараз коаліція вже створена, тому що існує коаліційна угода, БЮТ 156 підписів має, ми виконали те, що обіцяли своїм виборцям. Коли вчора я почув Президента, я його зрозумів таким чином, він хотів би, щоб демократична коаліція змогла нарешті на практиці виконати положення Універсалу. Якщо опозиція в обличчі „Партії регіонів” буде інструктивною, вона також доведе виборцям, що вони, те, що вони обіцяли, вони мають виконати. І останнє...

ВЕДУЧА: Григорію Миколайовичу, я б хотіла, щоб Ви прокоментували зокрема версію Комуністичної партії про те, що ці заяви до певної міри були грою, грою на нервах зокрема з Юлію Тимошенко, аби вгамувати її апетити. Відповідь на це запитання одразу після реклами, будь ласка.

ВЕДУЧА: Ви дивитеся „Я так думаю”. Нагадаю, я зупинилася на запитанні до Григорія Немирі. Скажіть, будь ласка, Григорію Михайловичу, дійсно, вчорашні заяви Президента вірно сприйняли представники Комуністичної партії України як гру з Юлією Тимошенко, аби вгамувати її амбіції та апетити? Прошу.

Григорій Немиря, заступник голови БЮТ: Стосовно амбіцій і апетиту.

ВЕДУЧА: Це цитата.

Григорій Немиря, заступник голови БЮТ: Ви знаєте, що Блок Юлії Тимошенко ще до виборів погодився на принцип паритетного розподілу посад в майбутньому уряді, не зважаючи на результати. Ви знаєте, що Блок Юлії Тимошенко отримав набагато більше, ніж „Наша Україна. Народна самооборона”, але принцип паритетного розподілу діє. По-друге, ми прийняли пропозиції наших партнерів по коаліції, які стосуються і закону „Про Кабінет Міністрів”, і багато інших, які попередньо до виборів не обговорювались. Ми хочемо зробити все для того, щоб коаліція відбулася, жодним своїм кроком ми не дамо зруйнувати коаліцію демократичних сил. Стосовно цієї коаліції, до речі, у мене сьогодні була розмова з міністром закордонних справ Швеції Карлом Більтом, і він запитав, чому так довго відбувається формування коаліції. Я сказав, що є три причини. Перша, що вузько розуміють, що таке є коаліція, це не є арифметика. В демократичних парламентських демократіях уряд конструюється з огляду принаймні на три аспекти: перше – наявність коаліції, хоча б мінімальна. До речі, є країни, де навіть більшості не існує, як в Чехії зараз розподіл 101 правоцентристська і 100 лівоцентристська працюють нормально. Друга – коли створюється к коаліція, немає ідеальних коаліцій, завжди існують проблеми, завжди існують слабкі сторони. Коаліції для того і створюються, для того, щоб компенсувати...

ВЕДУЧА: І третя, Григорію Михайловичу, переходьте.

Григорій Немиря, заступник голови БЮТ: І третя – це за час існування коаліції розширювати базу підтримку коаліції, створювати умови для того, щоб опозиція існувала не на папері, а на практиці, і таким чином в політичній конкуренції робити якість демократії...

ВЕДУЧА: Я перепрошую. Ризикую, що буду зараз виглядати надзвичайно цинічною...

Григорій Немиря, заступник голови БЮТ: Оскільки у нас друга і третя причина не розуміють...

ВЕДУЧА: Перепрошую, контрастувати з Вашим виступом, але от з’явилося повідомлення буквально два дні тому в „Кореспонденті”, газеті „24”, до Вас запитання, Борисе Івановичу. Згідно з яким ще в вересні Тимошенко і Балога парафували коаліційну угоду БЮТ, НУ-НС, за якою БЮТ відходило половина губернаторів і крісло Міністерства внутрішніх справ, ці плани зірвали Тарасюк, Луценко, Кириленко, три прізвища. Правда чи ні? Дуже швидко і ми слухаємо експертів. Правда чи ні?

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Ні, неправда.

ВЕДУЧА: Все. Скажіть, будь ласка, шановне панство, те, що зараз відбувається розмова про Універсал, чи має вона сенс, про який Універсал можна говорити, можливо, це просто певний спосіб зафіксувати стосунки між опозицією, аби зробити її дієздатною і коаліцію? Прошу. Михайло Дмитрович, починайте Ви.

Михайло Сирота, голова Трудової партії України, Блок Литвина: Згадування „Партії регіонів” про Універсал, це, я думаю, політичне загравання з Президентом України Віктором Ющенком, щоб нагадати йому, що коаліція майбутня і парламенті може мати не лише помаранчевий колір. З іншого боку ми не можемо говорити про Універсал новий, якщо не виконаний той Універсал, який був підписаний. В той же час я думаю, що є підґрунтя для такого, для таких розмов, і воно стосується того, що вже на 17-му році існування української держави ми не маємо стратегії розвитку нашої держави, зрозумілу і людям, і політикам. Зокрема ми намагаємося протиставити одну політичну силу іншій, а не вирішити питання щодо НАТО, щодо економічного розвитку, взагалі щодо геополітичної моделі України, який шляхом Україна повинна буде розвиватися. Як би це не називалося, але всі політичні сили повинні сісти за стіл перемовин і вироблення цієї стратегії і потім впровадження цієї стратегії в суспільство, яке б підтримало її.

ВЕДУЧА: А якщо з потім не виходить?

Михайло Сирота, голова Трудової партії України, Блок Литвина: А якщо так, то ми приречені на це болото, в якому ми вже 16 років борсаємося і не можемо вийти, а пора.

ВЕДУЧА: Давайте запитання про Універсал переформулюємо інакше. Чи здатні українські політики домовитися довкола стратегічних цілей і завдань, і інтересів України, при чому України, а не тільки українського політикуму?

Михайло Сирота, голова Трудової партії України, Блок Литвина: Здатні за однієї умови, якщо на них буде здійснюватись величезний соціальний тиск, тиск людей, тиск громадян, тиск виборців. Допоки громадяни будуть відноситись до політиків, як до футбольних команд, хто виграє, це не можливо буде зробити. І лише, коли суспільство зрозуміє, що від політиків треба вимагати такої стратегії і з формування, і реалізації, тоді це буде можливо.

ВЕДУЧА: Мирославе Володимировичу, а як Ви особисто здійснюєте цей соціальний тиск на український політикум?

Мирослав Попович, директор Інституту філософії НАН України, академік НАН України: Слухаючи дискусію між людьми, до речі, з якими я давно знайомий і дуже вони мені подобаються, я все-таки весь час думаю про те, як вони між собою будуть погоджувати ці позиції. Йдеться навіть не про те, що як, а що вони будуть погоджувати, які позиції потребують погодження.

ВЕДУЧА: На Ваш погляд?

Мирослав Попович, директор Інституту філософії НАН України, академік НАН України: Я цього не розумію. На мою думку, вироблення спільної політичної платформи всіма політичними партіями означає, що не треба буде цих партій, достатньо буде цієї спільної платформи. Такий Універсал повинен переслідувати іншу мету, не спільну платформу, бо це буде прикриття для так званої ширки...

ВЕДУЧА: Поясніть, будь ласка, що це, тому що це сленговий вислів.

Мирослав Попович, директор Інституту філософії НАН України, академік НАН України: А він повинен показати, чого не будуть за жодних умов робити різні політичні сили. Якщо ж ви хочете мати Універсал такий, щоб він був вам спільної платформою для діяльності, то наперед можна сказати, що завтра почнеться різна, почнуться пошуки кожною політичною силою своєї власної дороги. Тому я не бачу сенсу в тому, щоб ми виробляли спільну стратегію для всіх партій.

ВЕДУЧА: А де б Ви поставили оці червоні прапорці, там, де не можна? Ви сказали, домовитися про те, чого не можна, чого не можна?

Мирослав Попович, директор Інституту філософії НАН України, академік НАН України: Є три речі, які повинні всі враховувати. Перша річ – це незалежність української держави. І це повинні всі чітко і ясно визнати, і сказати, що вони будуть робити стратегію, винятково спрямовану на українську самостійність. Друга річ – це політична демократія. І всі повинні знати, що якщо вони відмовляються від елементарних вимог демократії, то їм не місце в українському політикумі. І третя річ – це добробут людей, і це має бути спільною програмою для всіх. А далі підуть деталі, і не треба відмовляти людям у можливості робити ці деталі. Я не розумію, як опозиція може бути членом уряду. Це абсурд. Це значить, всі ми зберемося в одну партію, єдину Україну, чи як ви її назвете.

ВЕДУЧА: Скажіть, будь ласка, Борисе Івановичу, Ви були міністром-опозиціонером в уряді Віктора Федоровича Януковича, Ви готові підтримати ініціативу Президента і вітати надання опозиції місць в уряді?

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: В принципі, я не готовий категорично відкинути...

ВЕДУЧА: Я перепрошую, не ініціативу, а, власне, ініціативу також, його думку.

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Я не готовий категорично відкинути таку ідею, в той же час я згоден з Мирославом Володимировичем відносно того, що не існує практики формування, скажімо, коаліцій більшості, в яких би міністерські посади належали представникам опозиційних сил. Але Україна є батьківщиною багатьох нововведень, тому не виключаю, що може бути і це. Але я хотів би...

ВЕДУЧА: Навіщо, поясніть просто, навіщо?

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Я ж не кажу, що я є прихильником, я кажу, що я не виключаю такої можливості.

ВЕДУЧА: Тобто, Ви все ж таки не поділяєте цю думку, правильно?

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Хоча і я...

ВЕДУЧА: Я розумію, Вам важко це вимовити, але я хочу розуміти сенс того, що відбувається. Люди голосують за певну політичну силу з її певною програмою. І ми всі розуміємо, якщо ця сила зараз при владі, вона її реалізує і відповідає, якщо не при владі, не реалізує, не відповідає. Це схрещення навіщо, з Вашої точки зору?

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Ви знаєте, я Вам наведу парадокс, який існує в нашій Конституції. Він полягає в тому, що фактично є можливість включення щонайменше двох членів уряду з опозиції. А мова йде про двох міністрів: оборони і закордонних справ.

ВЕДУЧА: Це не на довгий термін, і Ваш досвід це підтверджує, зокрема. Ваш досвід це підтверджує, надовго це не виходить.

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Гриценко, Гриценко, досвід Гриценка не заперечує.

ВЕДУЧА: Можливо, це виключення. Можливо, це виключення. Я вам хочу процитувати Віктора Федоровича Януковича, будь ласка, це 12 листопада минулого року. „Як я можу ставитися до міністра, який заявляє, що він в опозиції до уряду? Що це означає? Це означає, що він не згодний з програмою уряду...”

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Якої немає і не було.

ВЕДУЧА: Прем’єр все розуміє. „Якщо ти чоловік, якщо ти маєш принципи, напиши заяву, піди”. Це стосувалося Вас. Сьогодні змінилося ставлення „Партії регіонів” до цього, Інно Германівно?

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: „Партія регіонів” вважає, що за будь-яких умов, не дивлячись на те, чи буде „Партія регіонів” у владі, чи в опозиції, формувати уряд потрібно тільки з представників коаліції. Опозиція повинна мати місця, безумовно, голів комітетів в парламенті, і це світова практика, і тих контролюючих органів, які мають контролювати головне, завдяки чому і є державна влада, це використання суспільних коштів. Тому що нагадати, що парламенти з’явились тоді, коли з’явилися податки, і люди, які сплачують податки сказали, що вони хочуть знати, куди підуть їх гроші, і для того вони хочуть мати своїх представників у владі, і парламенти фактично для цього і були створенні. Тому контроль за використанням суспільних грошей, контроль за використанням безпекових позицій, безпеки України, безпеки громадян – це те, що повинно бути в опозиції.

ВЕДУЧА: Голови усіх парламентських комітетів, Ви сказали?

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Ні, я не кажу всіх, ні.

ВЕДУЧА: Не усіх.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Ні, ні. Голови тих парламентських комітетів, які мають контролюючі функції.

ВЕДУЧА: І тільки? Чи ще якісь посади? Я просто одразу хочу з’ясувати ставлення „Партії регіонів” до цього?

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Ви знаєте, є різні три варіанти, які є в європейських країнах.

ВЕДУЧА: В керівництві парламенту, очевидно.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Як формується опозиція і влада, коаліція. Як правило, немає урядів, в яких є представники опозиції, це нормально, і ми підтверджуємо, що „Партія регіонів” вважає за недоцільне делегування представників опозиції до уряду. По-друге, є країни, де завдяки тому, що таке поділення, як в нас фактично, 50 на 50, політики домовляються, що уряд формується коаліцією, а фактично всі комітети в парламенті формуються, лідери комітетів формуються як лідери опозиції, а перші заступники є лідерами коаліції. Є така формула. Друга формула, де всі контролюючі комітети, головні, Комітет контролю за законністю і правопорядком, Комітет бюджетний, Комітет свободи слова, це комітети, які є контролюючими і представництво в керівних органах парламенту надається опозиції. І дуже багато країн, які представляють можливість опозиції формувати голову і наглядові ради контрольних органів за використанням бюджету, у нас це Рахункова палата.

ВЕДУЧА: Здається, як раз останню схему готові ви запропонувати, так, Борисе Івановичу?

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Я хотів сказати, що якщо Інна Германівна висловлює офіційну позицію „Партії регіонів”, то я так розумію, що „Партія регіонів” звужує свої можливості очолювати комітети в Верховній раді. Тому що регламент передбачає, що керівництво в комітетах Верховної Ради здійснюється пропорційно кількості місць, які набрала та чи інша політична сила. Отже, „Партія регіонів” за регламентом Верховної Ради має дуже серйозні шанси посісти керівні посади в комітетах Верховної Ради. І оскільки я не мав можливості прокоментувати те, що було сказано, в тому числі і Інною Германівною, я хочу сказати, що в Універсалі пункт 27 є слова: „вступ до НАТО”, я стверджую це, бо Ви заперечили. Що стосується СОТ, то саме завдяки цій коаліції, яка назвала себе, так званою, антикризовою, а потім коаліцією національної єдності, що є грою слів, не було виконане зобов’язання, яке вона взяла на себе в Універсалі національної єдності, тобто забезпечити вступ до СОТ до кінця 2006 року. І за це відповідає „Партія регіонів”. Що стосується круглого столу, Інно Германівно, то саме з цього Президент Ющенко і почав влітку 2006, коли запропонував круглий стіл і своє бачення спільних засад внутрішньої і зовнішньої політики, яке було схвалено і підписано, і там стоять підписи. І якщо говорити про незавершеність революції, чи правильно я Вас зрозумів, що Ви закликаєте до повторення „Помаранчевої” революції? І ще раз хочу, шановні друзі, сказати, що ми, згідно з ініціативою Президента, всі сіли за стіл, за круглий стіл і домовилися щодо основних принципів внутрішньої і зовнішньої політики. Чого бракувало? Бракувало і бракує виконання.

ВЕДУЧА: Я боюся, що я зараз змушена трошки пересмикнути...

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Я перепрошую, я повинна відповісти.

ВЕДУЧА: Але ми договорилися до того, що в країні передреволюційна ситуація і саме тому нам потрібний знову круглий стіл. Так це чи ні, шановне панство, в вашому розумінні, і, безумовно, експерти. Кость, з Вас будемо починати.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Я перепрошую...

ВЕДУЧА: Але без реклами, будь ласка, зараз ми подивимося рекламу.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Після реклами Ви дасте мені слово.

ВЕДУЧА: Країна заспокоїться, а потім ви спробуєте це також зробити і пояснити, що революції немає або є навпаки. Будь ласка.

ВЕДУЧА: В ефірі „Я так думаю”. Інно Германівно, одну хвилину, Ви мені обіцяли.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Да, я буду дуже коротко. Перше...

ВЕДУЧА: Максимально стисло. І про революційну ситуацію.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Ні, я не можу не відповісти пану Немирі, він тричі сказав, що я сказала неправду, але я так і не зрозуміла. Дійсно, правда, що тільки уряд Януковича прийняв закони по СОТ, дійсно, правда, що БЮТ не підписав Універсал, дійсно, правда, що зараз створюється тільки коаліція, вона може бути створена, а може і ні. Тому, це так. До речі, Борис Іванович, шановний, я не казала про те, що „Партія регіонів” відмовляється від будь-яких комітетів, я просто розказала, яка є практика в інших країнах, і на який ми вийдемо зараз консенсус щодо розподілу комітетів за будь-яких умов, чи регіони будуть в опозиції, чи БЮТ будуть в опозиції, чи „Наша Україна”, що неможливо, буде в опозиції, це буде вирішуватися вже завдяки, я думаю, круглому столу українських політиків. І ще, Універсал – це може бути підставою для завершення порозуміння, але порозуміння треба шукати за круглим столом, тому що шукати ворогів всередині власної країни, це просто наступати на горло своїй власній пісні.

ВЕДУЧА: Крапля.

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Так був же він, круглий стіл.

ВЕДУЧА: І Кость Бондаренко. Між іншим, у нас минулого тижня у цій студії озвучувалася думка паном Сівковичем, що найкращою коаліцією як раз би і була коаліція „Партії регіонів” та БЮТ. Чому Ви вважаєте неможливим? Ваш коментар.

Кость Бондаренко, директор Інституту Горшеніна: Щодо цієї коаліції, здається, що кілька...

ВЕДУЧА: Ні, не ситуація... Хоча хто знає.

Кость Бондаренко, директор Інституту Горшеніна: Що стосується революційної ситуації, якою дуже часто, час від часу лякають наших громадян. Згадаємо Володимир Ілліча, згадаємо його визначення. Є дві умови, які визначають революційну ситуацію: перша – це загострення соціальних злиднів, друга – це верхи не можуть, а низи не хочуть.

ВЕДУЧА: А у нас, здається, все є.

Кость Бондаренко, директор Інституту Горшеніна: У нас, здається, нічого немає цього.

ВЕДУЧА: Чому?

Кость Бондаренко, директор Інституту Горшеніна: Я, наприклад, цього не можу сказати, що у нас це все існує в наявності. Я не бачу, що верхи у нас не можуть. Верхи у нас себе абсолютно нормально почувають...

ВЕДУЧА: Поки що не можуть, поки що переговори, не можуть.

Кость Бондаренко, директор Інституту Горшеніна: Ні, вони собі утримують владу, вони її нікому не віддають, скажімо, інститути влади у нас працюють все одно. Але що стосується низів, вони проявляють абсолютно апатію в даному випадку. Я не бачу, що низи готові до революції. Що стосується революції в перспективі, знаєте, те, що ми пережили в 2004, на початку 2005 року, можна провести паралелі хіба що з тим, що відбувалося у Франції в 1830 році, тоді теж ніби була революція, яка ні до чого реально не призвела. Вона не призвела до радикальних перемін. Прийшла до влади тоді, просто помінялась династія, і прийшла до влади так звана диктатура банкірів. Десь щось приблизно можна говорити і про те, що, порівняти нинішніх деяких політиків з Луї Філіпом, який ходив, демонстрував свій популізм, вітався зі всіма за руку.

ВЕДУЧА: Не будемо, давайте про власних.

Кость Бондаренко, директор Інституту Горшеніна: Але після цього була друга революція 1848 року, яка призвела до перемоги уже тієї буржуазії, яка виступала в 1830 році як рушійна сила революції. Так само було в Росії 1905, 1917 рік.

ВЕДУЧА: До чого Ви ведете?

Кость Бондаренко, директор Інституту Горшеніна: У нас теж була незавершена революція. Вона може завершитись або знову черговою революційною ситуацією, або може завершитися революцією згори. І тут в даній ситуації, коли говорити про революцію згори, і такі теж були революції, то це шлях як раз глибоко глибинного реформаторства, революційного реформаторства, але для цього як раз потрібен консенсус еліт, для того, щоб це реформаторство відбулося, революційне глибинне реформаторство.

ВЕДУЧА: Пане Олександре, здається, Ви запропонували таку реформу, я маю на увазі двопалатного парламенту, і верхня палата обирається за мажоритарною системою. Це, як Ви вважаєте, інструмент, вона створить необхідну систему противаг в суспільстві, і чи здатний український політикум піти на щось подібне, не будь які реформи? Будь ласка.

Олександр Палій, експерт Інститут зовнішньої політики Димпломатичної Академії при МЗС України: Я вважаю, що це корисна ініціатива, вона працює в багатьох державах, в тому числі не федеративних, а унітарних державах, це створює додаткові центри легітимації, які не дозволять іншим центрам влади діяти корупційно, діяти всупереч національним інтересам, тобто це така звична річ, яка працює в інших країнах. Що стосується наших політиків, власне кажучи, революційної ситуації, яка нібито присутня. Я хотів би сказати, що жодна революційна ситуація в Україні на рівні громадян не існує. Є глибинна невідповідність між політичної елітою і суспільством. В суспільстві що відбувається, в суспільстві дедалі більша частина населення вважає Україну своєю батьківщиною. Серед еліти ми маємо колосальну кількість, колосальну невідповідність людей, які не вважають Україну своєю батьківщиною, які вважають своєю батьківщиною іншу країну, в якій вони, скажімо, мали якісь тісні зв’язки або досі мають, в якій вони заробляють гроші, в якій вони мають дачі чи вілли, і так далі, і тому подібне. А Україна – це просто як інструмент для збагачення цих людей. І тут ми бачимо, що ця невідповідність, вона стимулює до оновлення постійного еліт. І коли ми говоримо про Універсал, то не може бути і спільної точки зору, так як це було в країнах східної Європи, з тими людьми, які мають іншу батьківщину, ніж Україна. Розумієте, саме на цьому сенсі, саме в цьому контексті можна говорити. Якщо цього контексту немає, говорити просто немає про що. І що стосується, власне кажучи, цієї достатньо смішної і достатньо анекдотичної пропозиції підписати ще один Універсал. Після порушення, як правильно сказав Борис Іванович, пунктів по мові, те, що обіцяла „Партія регіонів”, пунктів по НАТО, по зовнішній безпеці, пунктів по Світовій організації торгівлі, пропонувати підписати ще один Універсал, це означає виразити просто граничну міру неповаги до Президента, до іншої сторони, яка, так би мовити, іде в цей діалог. І я не думаю, що Президент може якимось чином на такі речі згодитися.

ВЕДУЧА: Спасибі. Зрозуміла. Борис Іванович, Інна Германівна, Григорій Михайлович, скажіть, будь ласка, ви згодні з тим, що для більшості політичної еліти України Україна не батьківщина, а інструмент для збагачення? Нарешті важливе питання, можливо, ми дізнаємося, чому Універсал не виконувався. Борисе Івановичу, прошу.

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Я згоден в тій частині, що є значна частина українського політикуму, для яких Україна дійсно є інструмент збагачення. Хочу назвати приклади, коли, скажімо, „Партія регіонів” і очолювана нею коаліція в уряді, що йде, діяла всупереч інтересам держави. І в даному разі я можу навести приклад, чому, скажімо, в непрозорий спосіб відбуваються переговори з Російською Федерацією щодо ключового для української економіки питання, питання енергоносіїв, поставок газу. Я можу нагадати сумнозвісний приклад антидержавної діяльності одного з членів Кабінету Міністрів міністра Рудьковського, можна нагадати і інші приклади, які свідчать про антидержавницькі дії тієї коаліції, яка очолювалася „Партією регіонів”.

ВЕДУЧА: Прошу, Інно Германівно.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Перше, я хочу сказати, що серед політикумів сто відсотків людей, які народжені були в іншій країні. Тому що тільки ті, кому зараз 16+, це люди, які народжені в незалежній Україні. Тому так, знаєте, зверхньо казати про тих людей... Хто Вам дав право ділити тих, для кого, з Вашої точки зору, Україна є батьківщиною, а для інших не є. Ви всі народжені в іншій країні і це наша історія, так як і наших дітей буде історія. Тому що моїй донці зараз 27, і вона теж була народжена в радянській країні, в Радянському Союзі. Але я за радянських часів ніколи не була членом комуністичної партії, завжди була проти режиму. Але це не має жодного відношення до характеристик діючих людей в політиці українській і тих, хто живе на нашій землі. Перше. Дітей 16-ти років у нас в політиці немає, всі ми родом з іншої країни, і, дай боже, щоб ми виховали своїх дітей в повазі до нашої землі. Друге...

ВЕДУЧА: Інно Германівно, я перепрошую, що перебиваю, але йшлося, наскільки я зрозуміла, не про вік, очевидно, і не про той факт, хто де народився...

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: А хто дав право казати...

ВЕДУЧА: А про характер дій. І я запитала, як Ви думаєте, в українському політикумі всі працюють задля батьківщини? Власне, воно таке банальне запитання, очевидно. Який відсоток, більшість за збагачення?

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Ні, хтось працює задля НАТО, хтось працює задля чогось ще. Велика вада України в тому, що тисячоліття українці шукали відповіді на свої власні питання за кордонами власної країни. Комплекс меншовартості – це наша головна вада. Те, що українці століттями, тисячоліттями борються і з собою, один з одним всередині, це не давало нам можливості зберегти власну країну і мати державність. Ми повинні зрозуміти наприкінці кінців, поки ви будете шукати ворогів незалежності, коли їх немає вже в країні, немає ворогів незалежної України, і зараз не треба навіть ставити це питання. Питання про те, якою вона буде, незалежна Україна. Чи ми знову будемо шукати в когось, до кого притулитися, а як тільки притулимося, будемо з ним воювати. Тисячоліття українці вели себе так.

ВЕДУЧА: Ні, хвилиночку, тепер репліка Григорія Михайловича. А потім буде фінальне запитання. Прошу, Ви як оцінюєте відсоток тих, хто працює на себе і має країну, як інструмент задля збагачення?

Григорій Немиря, заступник голови БЮТ: Дякую за запитання. Я думаю...

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: И весы, на которых вы это меряете.

ВЕДУЧА: Ваша репліка, прошу.

Григорій Немиря, заступник голови БЮТ: Я думаю, ключова помилка, яка робиться, що змішуються два поняття, примирення або домовленості між політиками і примирення в країні. Я хочу навести приклад, який підтвердить цю тезу. Пам’ятаєте, коли Інна Германівна пішла з посади, яку вона займала, голови держпідприємництва, в знак протесту проти азаровщини. Що таке азаровщина?

ВЕДУЧА: Власне, Інна Германівна є автором цього терміну.

Григорій Немиря, заступник голови БЮТ: Це економічна політика уряду Януковича. Що трапилося після того? Політики домовилися. Політик Богословська домовилася з політиком Януковичем, домовилася з політиком Азаровим, і зараз Інна Богословська член уряду Азарова-Януковича. Тому коли говорять, два Віктора – одна Україна, ця формула правдива лише наполовину. Дійсно, Україна у нас одна, але Вікторів багато. І тому коли підмінюють поняття єдності країни, розуміння національних інтересів і консенсусу навколо цього розуміння, ототожнюючи це з домовленостями між окремими політиками, це фактично видається індульгенція політикам на викривлення результатів виборів. Так це зробив Мороз і поплатився. Так це зробила „Партія регіонів”, яка обіцяла покращити життя ще позавчора, а не покращила вже і сьогодні, і завтра не покращить. Тому моя теза, домовленості між політиками не є тотожними розуміння і консенсусу щодо національних інтересів.

ВЕДУЧА: Зрозуміла. Спасибі. Ми будемо завершувати, моє фінальне запитання. Скажіть, будь ласка, за яких умов... Я не буду сперечатися з тим, що ви казали, а запитання загальне, поза Вашими тезами навіть, Григорію Михайловичу. За яких умов домовленості між українськими політиками не будуть викривленням волевиявлення українців? Які умови, власне, потрібні для цього? Прошу. Кость Бондаренко, починайте. Усі максимально стисло, але це найголовніше запитання.

Кость Бондаренко, директор Інституту Горшеніна: Я думаю, що в будь-якому випадку залишаться і задоволені, і незадоволені, і буде значна частина тих громадян, які будуть вважати, що саме їх думку проігноровано в тому чи іншому форматі. Але я думаю, що потрібен той формат і коаліції, і той формат співпраці, який би максимально враховував би у відсотковому плані симпатії українців.

ВЕДУЧА: Спасибі. Пане Олександре, прошу.

Олександр Палій, експерт Інститут зовнішньої політики Димпломатичної Академії при МЗС України: На мою думку, домовленості між політиками будуть виконуватись тоді, коли вони ставитимуться серйозно до своєї країни, до тієї країни, в якій вони живуть, ставитимуться серйозно до своїх...

ВЕДУЧА: Тобто, ніколи. Оскільки Вашу думку з цього приводу ми вже знаємо.

Олександр Палій, експерт Інститут зовнішньої політики Димпломатичної Академії при МЗС України: Або коли їх примусять держава, державний механізм так ставитись. Іншого виходу для самозбереження держави і країни просто не існує.

ВЕДУЧА: Михайло Петрович, прошу.

Михайло Сирота, голова Трудової партії України, Блок Литвина: Три умови. Перша умова – треба вірити в бога і мати бога в душі. Друга умова – треба відчувати відповідальність не перед власною кишенею, а перед людьми. І третя умова – треба безсумнівно дотримуватись Конституції і всіх законів правового поля держави.

ВЕДУЧА: Скажіть, будь ласка, там сьогодні багато чуток, ви розпочали переговори з БЮТ та „Нашою Україною” щодо входження до демократичної коаліції або приєднання на ситуативне голосування?

Михайло Сирота, голова Трудової партії України, Блок Литвина: В Україні це перманентна форма.

ВЕДУЧА: Це я так, відволіклася. Тобто, ви їх проводите. Спасибі. Мирославе Володимировичу, прошу.

Мирослав Попович, директор Інституту філософії НАН України, академік НАН України: Щодо умов, то я думаю, що тут немає проблеми, умова є прозора організація демократичного процесу в Україні.

ВЕДУЧА: У нас зараз прозора організація?

Мирослав Попович, директор Інституту філософії НАН України, академік НАН України: І єдиним суддею для політичних партій є народ, який приходить до виборчих урн, і він говорить свій остаточний вирок, і це вже багато хто з політиків на собі відчув. Але є ще, до цього повинна бути інша умова, це виразність, чіткість політичних програм наших, принаймні, тих партій, які сьогодні грають великі ігри в парламенті. І тут, я скажу вам чесно, я страшенно розчарований, тому що, наприклад, сьогодні мені не стало ясніше, навколо яких проблем так борються наші політики. Вони наговорили один одному багато образливих речей, але я, чесне слово, не зрозумів, яку власне політику кожен з них хотів би... Тільки я не кажу про НАТО, це дуже легко. От коли буде наш політикум більш послідовний, принциповий і виразний, тоді його легше буде контролювати, думаю, що тому він як раз і не є достатньо виразним.

ВЕДУЧА: Скажіть, будь ласка, Мирославе Володимировичу, як Ви вважаєте, звичайний нормальний пересічний українець такий, як Ви і я, завжди розуміє, де прозора демократія, свобода слова, обговорення важливих суттєвих питань, чи така собі політична віртуальна реальність, реаліті-шоу, яке транслюється у нас в величезній кількості?

Мирослав Попович, директор Інституту філософії НАН України, академік НАН України: Ви знаєте, я переконаний, що прості люди і селяни прості, які мають освіту дуже невисоку, непогано орієнтуються в суті справи і в суті тих суперечок, які ідуть між великими політиками. Просто справа в тому, що політики дуже нещадні один до одного і не розуміють, що вони рубають сук, на якому вони сидять. Звинувачуючи один одного в тому, що вони прагнуть до безмежної влади, вони роблять непопулярними такі інститути як сам парламент. І в нас немає пошани до парламенту, яка повинна бути в країні, що нарешті за сотні років одержала демократичний устрій. Я хотів би, щоб це всі пам’ятали.

ВЕДУЧА: Спасибі. Будь ласка, Григорію Михайловичу, Ваше заключне слово. Хвилина в кожного. Прошу. Спочатку Ви.

Григорій Немиря, заступник голови БЮТ: Критерії є очевидні. Мають бути чітко заявлені принципи, які партія має дотримуватись. Якщо БЮТ обіцяв ні за яких умов не створювати коаліцію з „Партією регіонів”, ми цього дотримуємося. Другий критерій – чітка програма на підставі цих принципів. Третій – прозорий процес створення коаліції, що ми і демонструємо, ми хотіли би, щоб наші партнери також це демонстрували. І останнє – це вибори, які мають сприйматися не як надзвичайне, а як звичайне абсолютно явище, коли виборці дають оцінку політикам, чи дотримали вони обіцянку, чи ні.

ВЕДУЧА: Спасибі. Дякую. Інно Германівно, півтори хвилини у Вас є, прошу.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Перше, я думаю, що сьогодні ми не воювали один з одним, а все ж таки намагалися почути.

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Я так думаю.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Так, я так думаю. По-друге, дуже велике надбання „Партії регіонів” в тому, що наприкінці кінців всі зрозуміли, що НАТО – це далеко, слава тобі, боже. Третє, головне завдання зараз для нас всіх, суспільства і політиків, зрозуміти, якою ми хочемо знати свою країну, а не до кого притулятися в тих чи інших зовнішніх векторах. Якщо ми будемо демократичними, сильними, багатими і розвинутими, нам буде все рівно, з якими партнерами на рівних вести розмови. А сьогодні, коли ми шукаємо тільки, хто буде за нас вирішувати свої власні проблеми, це тільки зменшує вашу України у світі і зменшує наші власні надії на те, що Україна стане сильною, свободною і мирною державою. Треба закінчити шукати ворогів всередині країни.

ВЕДУЧА: Інно Германівно, і все ж таки, Ви як прагматичний політик повинні нам просто зараз сказати, якими повинні бути ті важелі, які зупинять політиків, аби вони не домовлятися десь там в кулуарах, не враховуючи інтересів своїх виборців, людей, які їм повірили?

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Я перепрошую, якщо ми будемо...

ВЕДУЧА: Я кажу зараз про страховку, без персоналій. Що буде гарантією?

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Ви знаєте, я думаю, що у нас зараз на превеликий жаль політика стає шоу. Це дуже погано для вирішення всіх питань. По-перше, ви не займаєтесь сексом на площі, кажуть, не можна, да, бо замучають порадами. Не треба цього робити. Політика складається з двох складових: це переговори між політичними елітами і суспільний акцепт, тобто погодження людей, які обрали, на те, що домовленість серед політиків влаштовує їх як виборців.

ВЕДУЧА: Зрозуміло.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Політика – це завжди пошук компромісу. Бо якщо ми будемо битися, то це війна.

ВЕДУЧА: Спасибі. Дякую. Борисе Івановичу, Ваш час.

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Так, я хочу сказати і запитати Інну Германівну, чи вона візувала постанову Кабінету Міністрів від 26 вересня напередодні виборів, якою фактично порушуються права громадянина на свою приватність в тому, що стосується інформації. Так от Кабінет Міністрів, хочу сказати, ця інформація з’явилася декілька днів тому в „Українській правді”, він фактично зазіхнув на права українських громадян.

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Ви знаєте, що я н візувала, тому що я приймала учать в виборчій кампанії, і тому пішла у відпустку.

ВЕДУЧА: Сорок секунд програми в ефірі залишилось.

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Що стосується поваги до Верховної Ради. Я хотів би сказати, що Верховна Рада має бути відповідальною. І якщо б вона була відповідальною, вона би не змінила вибір народу. В минулому році, 2006 році в результаті виборів перемогли, умовно скажемо, „помаранчеві” сили, народ дав їм довіру...

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Якщо б ви пішли блоком, Ви б могли так казати...

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: А яка виникла коаліція?

Інна Богословська, №4 виборчого списку „Партії регіонів”: Ви йшли окремими політичними силами, шановні.

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Коаліція виникла всупереч волі народу. Тому треба бути відповідальним. І серед критеріїв, я накидав, які критерії необхідні для того, щоб...

ВЕДУЧА: Дуже стисло, шість секунд, все, завершуємо.

Борис Тарасюк, голова Народного Руху України, член виборчого блоку НУ-НС: Це дотримання Конституції, повага до права, моральність українських політиків, те, чого бракує їм, політична культура у взаємовідносинах і відповідальність ще раз і ще раз.

ВЕДУЧА: Спасибі. Дякую. На цьому ставимо крапку. Від себе я хочу сказати, що ми, в принципі, не заважаємо політикам порадами, ми просто не маємо можливості це робити. Спасибі. Дякую. Це була програма „Я так думаю”. Ми зустрінемося в наступний четвер. Доброї ночі та удачі. Спасибі всім учасникам цієї програми. Дякую.

Стенограма надана компанією Sourcer