ВЕДУЧИЙ: Добрий вечір. В ефірі, як завжди, по неділях на "П'ятому каналі" програма "Майдан" і я Павло Кужеєв. І сьогодні будемо говорити про борщ, не про його смакові цінності, а про те, скільки він для нас вже коштує. Справа в тому, що не готові говорити про борщ ані перший віце-прем'єр, ані міністр фінансів Микола Азаров, ані міністр економіки Анатолій Кінах, а також навіть всі його заступники разом також із керівниками агропромислового сектору. Тож будемо сьогодні говорити без їхньої участі. Для цього ми запросили сьогодні Володимира Ланового, "Наша Україна - Народна Самооборона". Добрий вечір, пане. Також екс-міністр економіки України Ви були у 92-му році. Михайло Поживанов від БЮТ. Добрий вечір Вам.

Михайло Поживанов, БЮТ: Доброго вечора.

ВЕДУЧИЙ: Також Сергій Гмиря від КПУ. Добрий вечір.

Сергій Гмиря, КПУ: Добрий.

ВЕДУЧИЙ: І Михайло Чечетов від Партії Регіонів. Добрий вечір Вам. Розуміючи, що не всі політики... В нас народ розбещений, ми все ж таки з вами спробуємо вгадати, скільки коштує оцей кошик для, з інгредієнтами для борщу? Якщо можете сказати цю цифру, подумайте. А десь протягом програми скажете. Хто буде більш наближений до цієї суми, той, можливо сказати, і більше до народу. А також з великим зацікавленням за нашими міркуваннями слідкуватимуть сьогодні одесити, адже наш виїзний майданчик працює саме там, у цьому місті. І разом з Яною Конотоп ми долучимо одеситів до нашої розмови. А щодо тих людей, які сидять біля своїх телевізорів, то їх ми запитуємо якраз про борщ. Отже, питання звучить так. Чи часто Ви можете дозволити собі скуштувати борщ? Якщо коли захочете, дзвоніть першим номером телефону. Якщо це у Вас виходить раз на місяць - дзвоніть другим номером. А якщо для Вас це взагалі делікатес - дзвоніть третім номером телефону. А на початку програми ми подивимося очима наших журналістів, чи лише тільки на борщ зросли ціни. І допоможе нам у цьому Наталка Павлова.

Наталка Павлова, журналіст: Одеса здивувала Україну. Ринок житла настільки перегрівся, що квартири просто перестали купувати. Приморське місто перейшло на кредити. Так укладається 70 відсотків договорів. Олег хоче, але не може дозволити собі навіть кредит при тому, що зарплата у нього вища за середню.

Олег Байдалюк, мешканець Одеси: Про квартиру не йдеться. Навіть у кредит щомісячні виплати там біля 600 гривень, перепрошую, доларів, так, у.е. Біля 600 у.е. і, власне, з власної зарплати ще щоб себе утримувати, дбати про близьких і ще виплачувати кредит за квартиру просто неможливо, на жаль.

Наталка Павлова, журналіст: Від двох до трьох з половиною тисяч доларів за квадратний метр. Так стартові суми при купівлі житла. Оселятися за городом теж невигідно. Спекулянти і тут все прорахували. Разом із нерухомістю зростає вартість землі.

Дмитро Грабина, директор ріелторської агенції: Цены на землю росли и растут до сих пор. И сделки происходят по тем ценам, которые есть на рекламном рынке.

Наталка Павлова, журналіст: Від Одеси не відстає Донецьк. Нове житло не будують. Кожен клаптик землі тут при хазяїні. Ціни на житло зросли на 30 відсотків.

Олексій Хороша, мешканець Донецька: Квартиру в Донецке купить практически нереально. Потому что получается, что зарплата, она увеличивается раз в год. А цены на квартиры растут практически каждую неделю. Я обращался к риелторам. Но там можно было пойти посмотреть какую-то квартиру там. Посмотрели, там, неделю, две подумал. Позвонил, там уже цена выросла, там, на пять, десять тысяч долларов.

Наталка Павлова, журналіст: Цей чоловік продає та здає квартири у столиці. Ситуація на ринку нерухомості вразила навіть його. Однокімнатну дешевшу, ніж за 500 доларів, він у Києві орендарю не знайде. Ціни на нерухомість економічній логіці не піддаються. Зізнаються всі експерти: "Тут сама спекуляція".

Олександр Андреєв, директор агенції з нерухомості: Стоимость квартиры тоже ненормально дорогая - это же ж аномалия. Я, мы немножко предлагаем недвижимость в Дортленде. И я знаю хорошо цены в Германии. Никакое сравнение с нами. Там и уровень квартир другой совсем. И стоимость намного ниже, ниже намного там. В три, четыре раза дешевле квартиры.

Наталка Павлова, журналіст: Держкомстат додає: з початку року квартплата збільшилась на 20 відсотків, комунальні послуги на 12. Експерти попереджають: розраховувати на зменшення не варто. Житло, послуги, одяг та продукти - інфляція продовжує кроїти ціни не на користь українців. Чиновники, хоча і твердять, що все не так і споживачам в магазинах повилазило, але жити в Україні кожного дня стає дедалі дорожче. Пачка масла - більше долара. Кіло сиру наближається до вартості банки червоної ікри. Ще рік тому рівень прибутку трьох, чотирьох, семи не дозволяв у разі чого купити холодильник. А половина родин не могла дозволити накопити на телевізор. Зараз ще гірше. За дев'ять місяців цього року споживчий кошик подорожчав майже на 18 відсотків. Лише у вересні на п'ять. І це лише офіційна статистика.

Анатолій Кінах, міністр економіки: Міжнародний валютний фонд прогнозує в 2007 році інфляцію споживчих цін в Україні на рівні 11,5 відсотка. В 2008 році Міжнародний валютний фонд прогнозує темп інфляції споживчих цін в Україні на рівні дев'яти відсотків.

Наталка Павлова, журналіст: Антилідером споживчих симпатій стала олія. І тепер навіть урядовці знають, скільки коштує літр соняшникової. Останнє засідання уряду вкотре починалось зі зведення з олійних фронтів. Рахунок іде на копійки, але борг непереможний.

Віктор Янукович, Прем'єр-міністр України: Що сором втратили вже наші експортери, так званні, чи совість? Давайте, приймемо рішення. Ми ж з вами домовлялись. Якщо вони об'явили війну нашим споживачам, нашим громадянам, давайте закриємо експорт наглухо.

Наталка Павлова, журналіст: За усіх виробників відбивався ген.директор "Укроліяпром". Петро Капчук визнав: олія здорожчала в півтора рази, але ж сировина зросла у 2.5. Проте посланець виробників обіцяє: ще два тижні і літр у роздрібі коштуватиме вісім, 8.5. Молоко, яйця, фрукти, м'ясо - ціни зросли і тут. Лише цукор став трохи доступнішим. Розваг та побуту теж торкнулася інфляція. Лякають цінами обіди у кафе та ресторанах. Обіцяно зросли у ціні цигарки та горілка. Додала своє і ситуація на паливному ринку. Максимальна ціна літру 95-го становить чотири гривні 95 копійок. Дизельне пальне лише за останній тиждень подорожчало на три копійки. Найдорожчим бензин традиційно є у Криму, Києві та Донецьку. А Харків, Полтава та Черкаси, навпаки, можуть хизуватися нижчими цінами. "Здорожчання пального - реакція нафтотрейдерів на політичну нестабільність," - кажуть експерти. Вони прогнозують: тенденція до подорожчання найближчим часом збережеться.

Ігор Майстренко, експерт нафтового ринку: Стоимость нефти может достигнуть 100 долларов. Даже за украинский бензин пять рублей - это возможная цена.

Наталка Павлова, журналіст: Набирає обертів ситуація із хлібом. Адже борошно цього року б'є всі рекорди. В середньому на 30 копійок збільшив вартість своєї продукції Кременчуцький хлібзавод. Це Полтавська область. У битві за дешевий хліб знову-таки прославилася Одеса. Одеський коровай, найбільшого виробника хлібобулочних виробів в області перевіряли і правоохоронні органи, і Антимонопольний комітет, і Санепідемстанція. На час перевірок на три дні була зупинена робота хлібних кіосків. У продажу лише булочки.

Мешканка Одеси: Я только здесь покупаю. Я пришла и закрыто. Ну, и пошла в соседний киоск и купила булочки. Конечно, это же не хлеб.

Наталка Павлова, журналіст: Півзарплати на їжу. Саме так за останніми даними живе більшість українців. Натомість у Європі давно виведена формула людини середнього класу: 20 відсотків від зарплати на продукти, все інше - на життя. Всіх, хто проїдає більше, в омріяному Євросоюзі називають бідними.

ВЕДУЧИЙ: Отже, отже, що ми маємо? На всіх фронтах відчувається подорожчання. А експерти і аналітики лякають нас, що це світова тенденція і буде ще гірше. Пане Володимире.

Володимир Лановий, "Наша Україна - Народна Самооборона": Ну, це, Ви знаєте, виправдовування звучать. Мені теж не подобаються такі висловлення людей, які продають сьогодні харчові товари і кажуть: "В світі ростуть ціни і у нас мають рости". Якби сировина поступала зі світових ринків нашим виробникам або просто ми їли все іноземне, тоді можна було б так пов'язувати. А це ні що інше, як піти від відповіді. На самому ділі, відбувається зростання витрат в економіці в усіх галузях. І поштовхом було подорожчання газу, перед цим подорожчання нафти, подорожчання нафти, подорожчання газу. А потім почали дорожчати всі сировинні матеріальні вироби промисловості, інших галузей, послуги. І вже в першому півріччі цього року приблизно на 20 процентів зросли ціни виробників промислової продукції. І це свідчило, що будуть незабаром зростати ціни на споживчому ринку. Але уряд не звернув на це уваги. Скільки не говорили про це і опозиційні політики, і економісти, фахівці. Про це говорили, що все під контролем. А тепер, коли гром грянув, усі ці витрати прийшли на виробництво в розподіл продукції для населення. Це по всім видам продукції, не тільки по харчовим виробам.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, така собі недалекоглядність була проявлена?

Володимир Лановий, "Наша Україна - Народна Самооборона": Знаєте, були дуже серйозні небезпеки для економіки в цьому році. Вони пов'язані, ми вже з Вами сказали, газ і нафта, а потім далі пішли і інші небезпеки, пов'язані з відставанням тарифів на житлово-комунальні послуги від собівартості. З тим, що у нас банк викуповує багато валюти, а валюта пішла в Україну через кредити, через інвестиції. В цьому році 11 мільярдів доларів взято банками і підприємствами тільки в середньому, да.

ВЕДУЧИЙ: Про це ми також будемо говорити впродовж програми, пане Володимире. Так.

Володимир Лановий, "Наша Україна - Народна Самооборона": Тобто, я хочу закінчити. Що емісійна складова, монетарна складова, яка іде від грошей, від банківської системи, вона теж впливала. І треба було б розглянути весь план по всьому фронту боротьби з цією інфляцією. І у нас не було б 11 чи 15 процентів, а було б значно нижче.

ВЕДУЧИЙ: От тоді скажіть, скільки коштує цей кошик?

Володимир Лановий, "Наша Україна - Народна Самооборона": В усякому разі фаталізму немає. Як сьогодні кажуть: "Нічого не поробиш".

ВЕДУЧИЙ: Скільки тут пішло грошей на ці продукти для того, щоб приготувати порцію борщу, як Ви гадаєте?

Володимир Лановий, "Наша Україна - Народна Самооборона": Ну, якщо там є м'ясо...

ВЕДУЧИЙ: Є м'ясо.

Володимир Лановий, "Наша Україна - Народна Самооборона": Є м'ясо?

ВЕДУЧИЙ: Там і картопелька, і сальце.

Володимир Лановий, "Наша Україна - Народна Самооборона": Тоді, тоді приблизно 70-75 гривень.

ВЕДУЧИЙ: Пане Михайле, як Ви гадаєте?

Михайло Поживанов, БЮТ: Я думаю, що цей кошик коштує без самого кошика десь близько 50, 60 гривень. Тобто, від 50 до 60 гривень.

ВЕДУЧИЙ: Комуністи як вважають?

Сергій Гмиря, КПУ: Вы знаете, ну, я не привык мыслить корзинками. Мне бы хотелось посмотреть, сколько там...

Михайло Поживанов, БЮТ: Вагони.

Сергій Гмиря, КПУ: Сколько на вес там. И тогда бы я сказал.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло.

Сергій Гмиря, КПУ: Это слишком уж, знаете, глобально, мыслить корзинками. Рядовой человек считает, сколько он покупает.

ВЕДУЧИЙ: Пане Михайле.

Михайло Чечетов, Партія Регіонів: Я відповім на українській мові, що ціна цього кошика досить кусюча для окремого громадянина для того, щоб зварити борща.

ВЕДУЧИЙ: 83 гривні 55 копійок ми витратили на ці продукти. Отже, пане Михайле, від Вас хотілося почути, що, що, невже така недалекоглядна політика була, проводилася урядом, що зараз ми отримали таке підвищення цін? Чи, можливо, взагалі тайна криється зовсім в іншому, не в світових тенденціях, а саме в Україні?

Михайло Поживанов, БЮТ: Ні. Я думаю, що певна частина є і світових тенденцій. І вона обов'язково є присутня. Тобто, який його відсоток, казати зараз, можливо, важко, там 15, 20, 30 відсотків від загального підвищення цін. 100-відсотково погоджуюсь з паном Володимиром, що це бездолуга, навіть приступна діяльність уряду пана Януковича, особливо, двух міністрів: міністра фінансів і міністра економіки, котрі бачили всі ці речі. Я повернусь, можливо, рік тому, ми пам'ятаємо жовтень-листопад минулого року, коли уряд розповідав, що місцеві органи влади винні в підвищенні тарифів на житлово-комунальні послуги, коли вони в цілому в країні піднімались від двух, навіть по Києву було до трьох і чотири, а в деяких містах і містечках до п'яти разів. І всі казали, що винна місцева влада. Насправді я реально розумію, що ті показники були закладені в бюджеті на 2007 рік. І відповідно кожна там сільська селищна міська рада по ті показники, котрі їм доводились міністром фінансів, були. Теж саме ми сьогодні спостерігали протягом всього року. Володимир сказав, що насправді шле велике підвищення на промислову группу товарів. Ніхто на це не звертав увагу і оті великі досягнення, да, про що іде мова, це було тільки тому, що світові ціни на метал підвищились в середньому на 150, 200 доларів за тонну. А чомусь преференції, скажемо, тут робили знову тим же виробникам. Наші телеглядачі, я думаю, що більшість не знають, що у нас існує так звана нульова ставка на електроенергію. Коли підприємство пана Ахметова, Бойка, там, Коломійського, їх можна перераховувати, цю першу десятку найбільш потужних людей. 23 чи 26 підприємств сплачують за електроенергію на десять відсотків менше, ніж в цілому ринок. Чомусь транспортне перевезення для них робились також дешевле, але їх ціна була доволі кусюча для ринку, і вона перейшла вот в цей кошик, про котрий ми сьогодні говоримо. Тому я ще скажу, що це навіть не халатність. Ці люди прийшли, вони протягом останніх півтора років робили свої статки там на мільярди доларів більше, але абсолютно забули про людей і про свої власні обіцянки. Вони намагалися перед виборами все покладати на підприємство там. І я пам'ятаю виступи пана Кінаха і декого з провідників Партії Регіонів, де вони називали прізвище, хто там і яким хлібзаводом володіє, до якої там політичної сили він належить. І все намагалися перекласти, що це передвиборчі ці речі. У вас сьогодні всі важелі, ви є уряд, у вас є Антимонопольний комітет. І що робити тому керівнику хлібзаводу, от там казали про Одещину, да? І я на виборах працював по Одеській області це п'ять районів: Ананівський, Любашовський, Миколаївський, Совранський і Балський. І зустрічався майже з усіма хлібзаводами. І він каже: "Та що мені робити, я сьогодні працюю на 5-6% рентабельності". Чому ця влада, будь-то обласна, будь-то державна, не може ввести дотацію на соціальні сорти хліба.

ВЕДУЧИЙ: Ми якраз і звернемося до представника партії влади.

Михайло Поживанов, БЮТ: Так.

ВЕДУЧИЙ: Пане Михайле, до Вас. На Вашу думку, часта зміна влади, ми щороку проводимо парламентські вибори, наскільки це відбивається на економіці? Адже усі кандидати до влади пропонують все більше і більше соціальних виплат.

Михайло Чечетов, Партія Регіонів: Вы знаете, в пятницу я был на передаче у Савика Шустера. Собрали туда, кроме 250-ти присутствующих людей со всех регионов Украины там присутствовали и принимали участие ведущие банкиры, бывшие вице-премьеры, министры финансов бывшие, бывшие министры экономики, перший заступник голови Нацбанку.

ВЕДУЧИЙ: Давайте не будемо розказувати всю програму передач.

Михайло Чечетов, Партія Регіонів: И в течение трех с половиной часов они изощрялись в знании терминологи финансовой и банковской: инфляция, дефляция, валютный коридор и прочее-прочее-прочее.

ВЕДУЧИЙ: Так освічені люди, чому б ні?

Михайло Чечетов, Партія Регіонів: Через полтора часа не выдержали нервы у одного из присутствующих. Он говорит: "Господа, я имею два высших образования и ничего не понимаю, что вы говорите. Вы можете на доступном простом языке объяснить суть вещей?". Поэтому я не хочу, чтоб сейчас с Майдана опять то же самое сказали нам, потому что здесь тоже вроде все профессионально подготовленные, аудитория и все, кто участвует. Поэтому я хочу на простом, доступном языке объяснить суть происходящих вещей, почему произошло и что нужно делать, чтобы быстрее от этого уйти. А для этого нужно просто взять нам с полок книги по истории, которые уже запылились, и почитать и полистать. В какой стране, в какие времена в период политической смуты хорошо жилось людям? Всегда страдал народ. Спички пропадали, сахар, хлеб, соль, росли цены, росла преступность. Давайте вспомним у нас, экскурс в нашу историю. 64-й год, снимали Хрущова. Для того, чтобы снять Хрущова, местные органы власти мгновенно организовали исчезновение хлеба, хлебобулочных изделий, муки. Хаос в стране. Люди с вечера занимали очередь за хлебом. Сняли Хрущова - всё появилось. Рубеж 90-х годов. Валили великий и могучий Советский Союз. Исчезло всё с прилавков магазинов. Очереди, хаос, страну разрушили. Поэтому мы прекрасно понимали, Партия Регионов в начале года, что смута - она добра не принесет людям. Лидеры политической партии оппозиции, кто затеял эту смуту, они как ездили на 600-х "Мерседесах" с двумя "Джипами" охраны, тогда и сейчас ездят. Они как ездили на Канары по два раза в год тогда, и сейчас ездят. Как их дети жировали за рубежом и учились тогда и сейчас жируют. Дети оппозиционеров, кто затеял смуту. А страдают практически люди, простой человек. И поэтому понимая, что этот политический хаос, в который они ввергли, политический кризис, переросший в досрочные выборы, он отбросит страну в экономическом развитии. Он перенесет на год решение социальных проблем. Он поставит один на один перед ростом цен. Вы смотрите, что получилось. На сегодняшний день снимают глав администраций. Губернаторов и глав районных администраций. Вы думаете, за что снимают? За рост цен? Нет. За то, что тепла нет в квартирах? Нет. За то, что дороги не отремонтированные? Нет. За то, что преступность? Нет. А за что? А снимают за то, что они не обеспечили рост процентов на выборах партии "Нашей Украине". Вот за это снимают. Иными словами, головы глав администраций районных и областных были забиты только одним. Не то, как сделать, чтобы цены были нормальные, чтобы ситуация в стране нормальная, а сделать наоборот так, чтобы партия "Наша Украина" набрала больше процентов. А для этого надо дискредитировать Партию Регионов. А как дискредитировать? В том числе и стимулировать, может, рост цен. Вы вдумайтесь, могло бы ли в Америке быть, это в президентской стране, что Буш объявил выговор или снял с работы, допустим, губернатора Калифорнии Шварценегера? Да никогда в жизни. За то, что Шварценегер не обеспечил проценты Бушу, партии Буша на выборах. Да Боже упаси, там такого маразма никогда не было. Поэтому мы сейчас и предлагаем, вынесли на референдум, чтобы у нас такого маразма не было. Чтобы власть работала не на президента, а на народ. Вы знаете, я опять возвращаюсь к Шустеру, к передаче. Ставится на голосование на аудиторию вопрос: "Какой Премьер сегодня нужен президенту"? Естественно, меньше всего процентов проголосовало за Януковича, Янукович не нужен. Сидит Анна Герман, говорит: "А причем здесь Президент? Ну, причем тут Премьер нужен для Президента? Давайте спросим, какой Премьер нужен народу, государству". И Шустер ставит на голосование. И в итоге получается, 50% набирает Янукович, остальные - 30% и 20%.

ВЕДУЧИЙ: Механізми смути ми зрозуміли, пане Михайле.

Михайло Чечетов, Партія Регіонів: Поэтому для того, чтобы сегодня ликвидировать вот этот хаос, выборы закончились, это за спиной. Нужно быстро сформировать коалицию, правительство, взять ситуацию под контроль, стабилизировать ситуацию.

ВЕДУЧИЙ: Але репліку у відповідь від смутьяна Поживанова треба почути так чи інакше.

Михайло Чечетов, Партія Регіонів: И вот стабильность политическая - она стабилизирует ситуацию экономическую. Успокоится рынок, успокоятся инвесторы.

ВЕДУЧИЙ: Два слова, будь ласка.

Михайло Поживанов, БЮТ: По-перше, я просив би пана Михайла, мого тезку, не вводити людей в оману стосовно губернаторів. Насправді за останні півтора-два тижні змінено три губернатора - це Житомирська, це Тернопільська і Івано-Франківська область. Тому що ці люди по спискам потрапили до Парламенту і прийняли для себе рішення працювати в Парламенті. І про жодні відсотки там мова не йшлась. Інших змін не відбувалось. Тому не треба ось ці факти, можливо, люди просто не знають, казати. Те, що стосується де навчаються діти. Мої три сини, пане Михайле, всі навчаються тут. І середній в вівторок піде в ряди Збройних Сил України і буде виконувати свій обов'язок. Тому я абсолютно не хотів би, щоб Ви кидалися тими чи іншими фразами для того, щоб виглядати білим і пухнастим. Я розумію, що Вам сьогодні важко відповісти і за вартість цього споживчого кошика, бо відповідальність іде від того уряду, котрий все зробив за останні півтора роки.

Володимир Лановий, "Наша Україна - Народна Самооборона": Я би хотів тільки додати, що об'єктивний...

ВЕДУЧИЙ: Пане Сергію, залишайтеся тут. Одна репліка і слово Вам.

Володимир Лановий, "Наша Україна - Народна Самооборона": Я дуже коротко скажу.

ВЕДУЧИЙ: Слово Вам, звичайно.

Володимир Лановий, "Наша Україна - Народна Самооборона": Просто нам треба розібратися. Ми не будемо знати, як боротися з інфляцією, якщо весь час будемо кивати: "Баба-яга, засуха, хтось там муку сховав", - і так далі. Треба розібратися, а не знову з хворої голови на здорову.

ВЕДУЧИЙ: Прошу, пане Сергію.

Сергій Гмиря, КПУ: Очень мудро сказано. Вы знаете, здесь назывались несколько причин роста цен. Я, в принципе, со всеми согласен. И внешний фактор - безусловно. И повышение цен на газ, спровоцированное, кстати сказать, оранжевыми правительствами - несомненно. И то, что искусственно провоцировался рост цен оппозицией, которая рвалась к власти. Безусловно. Но есть еще и четвертый фактор, чисто политический. Вот посмотрите. Восемь месяцев страна живет в состоянии политического хаоса. Парламент то ли есть, то ли нет. Виктор Андреевич говорит, что его нет. Депутаты говорят, что есть. Вообще, парламент нужен стране для развития экономики? Его не было в течение восьми месяцев. Как в этих условиях, можно ли...

Михайло Чечетов, Партія Регіонів: Надо было соглашаться на июньские выборы.

Сергій Гмиря, КПУ: Одну минуточку. Можно ли в этих условиях ожидать, что экономика будет расти? Вы меня простите, но политический хаос, порожденный Президентом Украины, привел к росту цен. Это факт. Но здесь еще есть один очень интересный момент. Никто не скажет, что через год не будет новых парламентских выборов. Через два года президентские выборы. И в этих условиях возможно и более чем реально продолжение этой игры, которая будет вести опять к росту цен. Помимо деятельности правительства вот этот фактор заложен, который будет провоцировать рост цен. И это подтверждает два вывода, о которых говорили коммунисты. Первый: преступные выборы, внеочередные внезаконные выборы привели не только к политическому, но и экономическому кризису. Второй: пост Президента порождает политическую, а значит и экономическую нестабильность. Точка.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, я так зрозумів, що чим гірше, тим краще для опозиції..?

Сергій Гмиря, КПУ: Нет, так Вы меня простите. Я поясню. В конце концов не Партия Регионов, не коммунисты, не социалисты разогнали парламент. Это сделал Президент. Ответьте мне, вообще нужен Парламент? Законы, которые принимаются, они способствуют росту экономики? Если это нормальные законы? Принимать их не дали. Принимать их не дал Виктор Андреевич. Он несет прямую политическую ответственность за тот кризис, который у нас сейчас.

ВЕДУЧИЙ: У нас буде час подумати над Вашим запитанням, тому що зараз у нас реклама. (Реклама). Отже, ми знову на "Майдані", шукаємо відповіді на питання про причини подорожчання життя, зростання цін і намагаємося зрозуміти, що ж робити далі. Нагадую наше інтерактивне опитування. Воно сьогодні звучить так: "Чи можете ви дозволити собі часто їсти борщ?". Якщо так - дзвоніть першим номером телефону, якщо лише раз на місяць - другий номер телефону. Якщо для вас борщ уже став делікатесом - дзвоніть третім номером телефону. І вже ми готові долучити до нашої розмови, слухали нас люди в Одесі. І зараз ми почуємо і їхні відповіді на питання, що ж робити далі з подорожчанням нашого життя.

Яна Конотоп, журналіст: В самому серці Одеси вітаємо глядачів "П'ятого каналу", глядачів "Майдану", гостей студії. І, власне, справді, послухавши різні думки щодо причин подорожчання продуктів, ми вирішили і свою думку висловити. Наразі готові це зробити. Пані Марія, доброго вечора. Отже, пані Марія, досить довгий час нам казали про те, що рівень життя виростає, ВВП зростає і, взагалі країна рухається в правильному напрямку, особисто Ви ходячи в магазин щодня, як спостерігаєте ситуацію, як вона відбилася на Вашому гаманці?

Пані Марія: Ціни на продукти, конечно, подорожали. Я недавно это заметила, совершенно случайно, потому что обычно я загружаю корзинку в супермаркете и уже узнаю окончательную цену. Недавно я заметила, что подорожали яйца, хлеб, молоко, то есть, такие ежедневные какие-то продукты.

Яна Конотоп, журналіст: Нам багато кажуть про те, що причин тому є багато, це і інфляція, це і сировина, це і неправильні дії уряду. Особисто Ви як собі пояснюєте те, що ціни почали зростати?

Пані Марія: Я вообще никак не могу это объяснить, единственное, что, я считаю, что раз дорожают цены на продукты, на жильё и на что-то другое, то, необходимо тогда повышать зарплату людям. Потому что даже, вот, молодой человек здесь очень правильно сказал, если мы идём в Европу, если мы хотим идти в Европу, то и цены у нас будут то же европейские, но зарплаты у нас далеко не европейские, совершенно.

Яна Конотоп, журналіст: А чи задовольняють Вас пояснення урядовців, що до того в чому вони вбачають подорожчання. Вони досить впевнено говорять, як, до речі сказав пан Чечетов, різними термінами, досить складними, чи зрозумілі Вам ці пояснення і чи сприймаєте Ви їх?

Пані Марія: Нет, я абсолютно с ними не согласна, я не понимаю, мне кажется, что он просто рассказывает это для того, чтобы как-то, ну, ему нужно это объяснять просто, и поэтому он это объясняет.

Яна Конотоп, журналіст: Зрозуміло.

Пані Марія: Я хотела сказать по поводу коммунальных услуг, я недавно совершенно столкнулась с этим, я разговаривала со своей соседкой, я живу сейчас в новом доме, в новострое и я недавно только узнала, какие коммунальные услуги выставляют нам на оплату эксплуатационные службы нашего дома. За свет, за газ, за воду, как обычно, как везде, хотя в новострое самые дорогие цены на коммунальные услуги и очень, просто не объяснимо, очень дорого.

Яна Конотоп, журналіст: Порівняно з не новобудовами, так?

Пані Марія: Да. То есть, и они, когда я возмутилась и говорю: "Почему?" Ну, вот квартира метражом где-то около 60-ти квадратных метров больше ста долларов в месяц оплачивать нужно коммунальные услуги. И когда я возмутилась и спросила: "Почему так дорого?", - и так далее, они просто подняли брови и сказали: "Но Вы же нашли где-то деньги на эту квартиру?".

Яна Конотоп, журналіст: Зрозуміло. Ну, можливо, в нашій студії знайдуться люди, які зможуть прокоментувати і це також. Дякуємо за Вашу думку. Наступна наша співрозмовниця пані Людмила. Будь ласка, пані Людмила, як вважаєте Ви, ситуація з цінами, як Ви собі пояснюєте їх зростання і чи бачите боротьбу з цим?

Пані Людмила: Да, я хочу сказать то, что Чечетов там говорил, что у нас то-то, то-то, вот у нас сейчас не работает Верховная Рада, и так далее. Я считаю, всё это ерунда, то что он сказал. Первое - это у нас не работает антимонопольный комитет. Он обязательно, его не видно, понимаете его работы. Вот Костусев занимается политикой вместо того, чтобы заниматься монополиями, потому что они какие цены хотят такие и ставят, а их нужно останавливать, причём постоянно, ведь человек это такой, его постоянно нужно проверять. Это первое. И потом я бы хотела сказать, что в Америке, потом в Англии, в свое время, когда вот такое положение было как у нас, они фиксировали рентабельность, она должна быть не выше 15-ти процентов. И, поверьте, если она будет такая 15, обязательно будут развиваться заводы, фабрики и капремонт будет и люди будут получать дополнительную заработную плату, и всё. 15 процентов - это нормально. У нас доходило до тысячи рентабельность, это же вообще, это второе, так. И третье, я хотела ещё за налоговую инспекцию сказать. Налоговая инспекция постоянно должна проверять себестоимость, это ж то же цены. Туда в себестоимость закладывают, что только хотят. Если налоговая придёт закрывает глаза на это, то мы никогда не пополним свой бюджет, никогда. Потому что в себестоимость закладывают и путёвки на Канары, и машины легковые, те, что они используют, они не должны. Ну, налоговая инспекция знает.

Яна Конотоп, журналіст: Ви кажете абсолютно здраві речі. Як Ви вважаєте, чому вони не реалізовуються?

Пані Людмила: Я ещё скажу, я ещё скажу, я ещё последнее слово скажу. Я ещё, конечно, не люблю коммунистов, пусть они меня извинят, но Петро Симоненко говорит правильно, потому что вино-водочные изделия обязательно должны находится в государства. Потому что при социализме, при нашем коммунизме, можно сказать, да. 90 процентов бюджетов состояло из реализации вино-водочных изделий.

Яна Конотоп, журналіст: Зрозуміло.

Пані Людмила: А сейчас маємо те, що маємо. Я б хотела до Чечетова задать вопрос. Почему он "Криворожсталь" продал за четыре миллиона, а остальные за 24 продали. Почему он везде выступает постоянно и считает себя героем?

Яна Конотоп, журналіст: Сакраментальне питання, думаю, до пана Чечетова, і він, напевно, на нього відповість. І ще одна... Дякую дуже за Вашу думку. Ще одна наша співрозмовниця, пані Тетяна, правильно? Пані Тетяна, які Ваші відчуття у зв'язку з тим, що ви щодня ходите в магазини, в супермаркети, бачите цінники, як Ви собі особисто пояснюєте зміни там?

Пані Тетяна: Ну, хочу представится, что я живу на одну зарплату и, поэтому очень ощущаю повышение цен и меня удивляет, что наши политики верят цифрам статистики, что мы, что средняя семья украинская тратит 60 процентов своих доходов на еду. Одесситы никогда не экономили на еде, и поэтому у нас уходит, я считаю, до 90-та процентов на еду, может быть, на десять процентов мы себе позволяем что-то купить самое необходимое.

Яна Конотоп, журналіст: Вас задовольняють пояснення, які дають урядовці і профільні міністри що до ситуації з цінами?

Пані Тетяна: Ну, я считаю, что перевыборы здесь не виноваты, что у нас нет профессионалов в правительстве, если у нас министр финансов геолог, то, извините меня, все остальные то же не профессионалы.

Яна Конотоп, журналіст: Зрозуміло. І ще одне питання до Вас. Як Ви вважаєте, чи, ну, в який спосіб ситуація може змінитися і чи можливо це взагалі, чи, знову ж таки, все буде сфокусовано на якихось особистих речах, аж не на механізмах, які змінили цю ситуацію?

Пані Тетяна: Ну, особой уверенности у меня нету, но есть надежда, что всё-таки придут молодые люди с европейским виденьем и как-то коррупцию немножко обуздают и у нас буду какие-то сдвиги.

Яна Конотоп, журналіст: Особисто Ви як часто варите борщ? Як часто це Вам вдається з огляду на ціни?

Пані Тетяна: Борщ? Ну, борщ - это такая наша национальная она спасает.

Яна Конотоп, журналіст: Поки що вистачає на борщ?

Пані Тетяна: Ну, так, пока, да, пока без мяса, конечно.

Яна Конотоп, журналіст: Вже й без м'яса.

Пані Тетяна: Да, да.

Яна Конотоп, журналіст: Дякую дуже, дякую. Такі маємо думки на цей момент, обов'язково слідкуємо за розмовою далі.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, Яно, дякую одеситам. Ну, до пана Чечетова були питання про "Криворіжсталь" і закиди про те, що не перевибори винні, а брак професіоналів. Прошу.

Михайло Чечетов, Партія Регіонів: Ну, поскольку, две выступающих очень жёстко себя политически идентифицировали, не просто по взглядам, а даже по помаранчевой символике, которая у них была. Поэтому я ещё раз повторяю, вот если бы не они, вот если бы они поддержали Партию Регионов тогда, чтобы не нарушалась Конституция, чтобы мы не ввергли страну в политический кризис, когда год не работал Парламент, когда местные власти были отвлечены, они не занимались тем, чем нужно заниматься, ни ценами, ни хлебом, ни урожаем, ни подготовкой к зиме. А наоборот занимались расклейкой листовок, митингами, и так далее, наверное, ситуация другая бы была. А, к сожалению, маємо те, що маємо, як сказав Кравчук. Поэтому я обращаюсь к этим двум шановним панивкам, вот так дорогие, вас просто обманули и ввели в оману. Полгода страна работаете на гудок, весь пар уходи в гудок, мы не движемся дальше, не движемся. Почему я и говорю, то, что мы прогавили этот год, а мы предполагали сразу, мы говорили об этом, что год уйдёт коту под хвост, прежде всего пострадает народ. Я ещё раз говорю, лидеры оппозиции не пострадали, они коньяк пьют и ложками с икрой закусывают, и тогда, и сейчас на "Джипах" на этих ездят.

ВЕДУЧИЙ: Ми це чули. Вас спитали про "Криворіжсталь".

Михайло Чечетов, Партія Регіонів: А пострадали вы. Поэтому сегодня...

ВЕДУЧИЙ: Пане Михайло.

Михайло Чечетов, Партія Регіонів: Поэтому сегодня нужно как можно быстрее взять ситуацию под контроль, сформировать большинство в парламенте, сформировать коалицию национального единства, куда б вошли политические силы имеющие поддержку и на юге, и на севере, и на западе, и на востоке.

ВЕДУЧИЙ: От з півдня Вас питали конкретно: "Пане Чечетов, скажіть навіщо ви так дешево продали "Криворіжсталь"?

Михайло Чечетов, Партія Регіонів: И только так, да, вот только элемент политической стабильности внесёт стабильность в экономику, другого тут не может быть.

ВЕДУЧИЙ: Ви мене чуєте взагалі, пане Михайле?

Михайло Чечетов, Партія Регіонів: Вы смотрите... Так, нет, надо же людям объяснить. На сегодняшний день Россия не подписывает договор по газу, правильно начинал Михаил Поживанов и Владимир Лановой говоря о ценах на газ, не подписывают сегодня, мы застряли сегодня. Завтра будет 20 градусов мороза, а у нас нет цены на газ, у нас нет договора с Россией. Это же политические игрища, а заложником является народ.

ВЕДУЧИЙ: Можливо, Ваш прогноз погоди не справдиться.

Михайло Чечетов, Партія Регіонів: Люди просто не понимают этой ситуации, может быть, да. Но эти два человека, они понимают, но он жёстко себя идентифицировали с той политической силой, которая ввергла страну в кризис.

ВЕДУЧИЙ: Про "Криворіжсталь" ми так нічого і не почуємо сьогодні.

Михайло Чечетов, Партія Регіонів: И привела ситуацию вот к сегодняшнему.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Давайте, оскільки про "Криворіжсталь" ми від Вас нічого так і не почули...

Михайло Чечетов, Партія Регіонів: Нет, так я отвечу теперь по "Криворожстали". Теперь что касается "Криворожстали". Я хочу опять-таки сказать, что ни в одной стране мира Вы не услышите аплодисментов со стороны власти, когда лучшие стратегические национальные активы, лежащие в основе экономической безопасности страны, уходят под чужеземцев, под иностранцев, да Боже упаси. В той же Америке специальная комиссия решает, если возникает вопрос, что стратегический актив должен уйти на иностранца, то принимается решение этой комиссией - да или нет. Если эта комиссия не принимает, то принимает решение Президент. В России это принимается на уровне Президента. Такие комиссии есть в Германии, во Франции. А у нас решают, давайте сейчас все стратегические объекты с молотка отдадим иностранцам, да. Да мы ж потом будем чувствовать себя чужими в своей стране.

ВЕДУЧИЙ: Ну, от, а Ви питали, чи потрібна посада Президента в країні, бачите, виявляється, що потрібна.

Михайло Чечетов, Партія Регіонів: Чужими в своей стране. Если хочет кто-то такую перспективу Украине, чтобы на своей земле чувствовать себя чужеземцем, чужим, то я такого не хочу.

ВЕДУЧИЙ: Давайте, давайте наших рідних експертів послухаємо.

Володимир Лановий, "Наша Україна - Народна Самооборона": А можна ще одне слово сказати з приводу сказаного?

ВЕДУЧИЙ: Так.

Володимир Лановий, "Наша Україна - Народна Самооборона": Тому що пан Михайло Чечетов весь час плутає економіку з політикою. Ви розумієте, Партія Регіонів виграла на цих виборах, тому що вона відтягла на осінь вибори, а не в червні, як було за указом Президента проведено для того, щоб виплатити кошти, для того щоб зібрати більший урожай електорату, голосів на виборах. Вони отримали найвищі результати, але тепер відповідати за свою діяльність треба, та звинувачення ідуть невідомо в якому напрямку. Ніхто в цьому хаосі не розбереться.

ВЕДУЧИЙ: Ну, крайнього завжди важко знайти, а особливо в нашій політиці.

Михайло Поживанов, БЮТ: Я б буквально... Сергій Петрович, будь ласка Сергій Петрович, а потім я.

Сергій Гмиря, КПУ: Ну, первое, вот женщина говорила совершенно правильно, антимонопольный комитет не работает, не контролируется.

ВЕДУЧИЙ: Пана Костусєва ми, до речі, теж запрошували до нас.

Сергій Гмиря, КПУ: Простите, а кто его должен контролировать? Как я понимаю, Парламент.

Володимир Лановий, "Наша Україна - Народна Саооборона": Верховна Рада.

Сергій Гмиря, КПУ: Верховная Рада, вот это ответ ей, а она говорит, что нужно установить рентабельность не выше 15-ти процентов, а кто это может сделать. Наверное, то же Верховная Рада.

Михайло Поживанов, БЮТ: Через закон, Верховна Рада через закон.

Сергій Гмиря, КПУ: Через закон, только по средствам закона и это однозначно. А что касается Вашей реплики по Президенту, в Германии нет президентской власти, а под контролем там всё находится и в других европейских странах тоже, так что реплика не совсем корректна.

ВЕДУЧИЙ: Андрій Блінов, прошу.

Михайло Поживанов, БЮТ: От Павло, я дав слово, а ти мені ні. Ну, будь ласка.

Андрій Блінов: Дякую. Я би хотів сказати, я трошки відійду від політики, по-перше, я хочу задати прогноз на цей рік, який до останнього часу звучав, на сьогодні ми не маємо офіційного прогнозу інфляції на цей рік, попередній був сім з половиною. При міністерстві економіки існує група аналітиків, яка щоквартально збираються і прогнозують, ведуть свій власний прогноз ситуації в Україні. Фактично жоден з незалежних аналітиків на цей рік не давали нижче, ніж десять відсотків на рік. На сьогоднішній день середній прогноз який дають аналітичні організації складає 13 відсотків, це просто щоб ми всі розуміли наскільки тільки за офіційним пошуком держкомстату зростуть ціни цього року. Я хочу нагадати, що він не включає в себе там деякі питання нерухомості і так далі. Тобто, те, що називається інвестиційне накопичування і так далі. Тепер, все ж таки варто перейти на те, що стало головним, ну, напевно, таким спусковим крючком, все ж таки інфляції. Ну, звичайно, це стало все ж таки зростання цін в світі. Бо, в сюжеті було правильно сказано про пальне, але пальне, на Нью-йоркській біржі тільки в п'ятницю становило 92 долари за барель, це абсолютний рекорд. Не може Україна, яка є відкритою економікою, тобто та, яка багато експортує і багато імпортує мати суттєво інші ціни ніж має весь світ і ми сьогодні говоримо трошки про інші речі. Ми рухаємося від адміністративно-командної економіки, від соціалістичної економіки до ринкової капіталістичної економіки. Тобто, вибачте, сьогодні питання, треба говорити не про обмеження попиту чи контроль за цінами, а треба говорити про нарощування пропозиції. Це стосується як ринку житла, це стосується і ринку аграрного, і так далі. Це є можливість збалансувати ціни. Іншої в нас немає, бо ми знаходимося поруч з Європейським Союзом. Якщо в нас не будуть підніматися рівень затрат і цін до цього рівня, фактично просто населення буде продовжувати звідси їхати туди, на захід, от це є найбільший негатив від цього.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Ваша репліка. Передавайте далі мікрофон.

Михайло Поживанов, БЮТ: Ну, перше я скажу, що, пані Тетяна, якщо я не помиляюся з Одеси коли виступала, вона, дійсно, згадала ще й корупційну складову цінової політики. І сьогодні, скажемо, ну, якщо ми чіпанули тему нерухомості і ріелторів, Ви показували на початок передачі, то, скажемо, те, що відбувається сьогодні в місті Києві, де корупційна складова сьогодні в квадратному метрі складає десь близько 30-40 відсотків, це і є той самий рост цін, і він за собою тягне те ж саме. Далі я б також перейшов все ж таки до теми більше підвищення заробітних плат, бо сьогодні звинувачувати, скажемо, наш агропромисловий комплекс просто неможливо. Скажемо, людина не може просто за 80-90 копійок, за останні півтора-два місяці ціна на молоко піднялась десь, закупочна 1,30-1,40, він не може тримати ні корову. Він не може на той пай, в середньому три гектара землі маючи, отримувати чотириста, чотириста пятьдесят кілограм зерна. Йому цього вистачить для того, щоб прогодувати свиню протягом року, да, і потім віддати її за ту ж ціну, скільки він потратив. Тому сьогодні наше ні животноводство, ні молоководство, ну, в цілому аграрний комплекс, він реально не працює. І ці речі реально розуміє наш уряд. Але він там нічим не займався. Він займався єдиною складовою - збагачення отих, хто є засновниками Партії Регіонів. Нічого іншого там не було.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Прошу.

Гість студії: Дякую за слово. Я б не перебільшував зовнішній фактор, і навів би такі прості цифри. Що в цьому, спочатку цього року емісія грошова нашої готівки була на рівні 22 мільярди гривень. При тому, що в минулому році за той же період це було лише 8 мільярдів гривень. Тепер якщо ми візьмемо останні чотири роки, то за цей час готівка зросла в три рази. В 2004 році вона була 33 мільярди, а зараз уже це сто мільярдів. Тобто, таке запитання до влади: хіба у нас втричі зросло виробництво, що стільки треба випускати готівки? І багато говорять про ціни на житло саме в Києві та інших великих центрах, але мовчать про те, що буквально задаром можна брати житло сьогодні у маленьких містах. Тому що там, де зупинено містоутворюючі так звані підприємства і містоутворюючі заводи, ви можете сьогодні розкішні котеджи брати.

ВЕДУЧИЙ: Чим більше депресія в регіоні, тим нижча і ціна на нерухомість.

Гість студії: Так. А ця депресія - це ж наслідок невдалої економічної політики уряду. Що якщо у нас слово "санатор", воно по теорії означає - той, хто відроджує виробництво, відновляє його. То сьогодні фактично санатор - це синонім грабіжникам, який вирізає метал, вигрібає підприємства, залишає за собою корпуси, як після фашистської навали.

ВЕДУЧИЙ: Давайте продовжимо нашу розмову трохи пізніше після рекламного блоку на "П'ятому каналі" (реклама). Ми знову на "Майдані" бідкаємося про життя-буття. А глядачів спитаємо, як часто ви можете дозволити собі їсти борщ: коли захочу, або раз на місяць, або ж для вас борщ став уже делікатесом, дзвоніть за своїм вибором по телефонах, які бачите на своїх екранах. Ми продовжуємо розмову. Володимир Максак, директор інформаційно-соцілогічного центру "Матриця", місто Чернігів, прошу.

Володимир Максак, директор інформаційно-соцілогічного центру "Матриця", місто Чернігів: Добре, дякую. Ну, тут, безперечно, можна говорити про те, що зовнішні фактори впливають, да, там, згадати зараз про світові тенденції, розподіл, згадати, що сьогодні Європа стає імпортером більше сорока відсотків, і так далі, і так далі. Але більше, дійсно, тут погоджуюсь з вами про те, що більше впливають все ж таки внутрішні чинники. І, мабуть, ця проблема, не потрібно говорити, що проблема виникла 2007 року, от сьогодні. Вона виникла, мабуть, ще з 2004 року. І внутрішні чинники - це, мабуть, і є перегляд, це дивимося ми на те, що є політична складова, і ми яскраво бачимо в цій студії, що відбувається, вибори у людей продовжуються, іде звинувачення. І що ці політичні складові хто від чого виграв. Ми згадаємо, який був політичний популізм соціальних ініціатив, як проходили змагання, хто скільки кому виплатить.

ВЕДУЧИЙ: Ну, принаймні допомога на дитину, ми пригадуємо.

Володимир Максак, директор інформаційно-соцілогічного центру "Матриця, місто Чернігів: Ну, принаймні, да. Допомога принаймні на дитину. Ми говоримо зараз, і про заощадження, як брали певні політичні сили, да. І так далі можна продовжувати. І саме головне, можливо, прикре те, що сьогодні дійсно проблема полягає у тому, що всі говорять, всі у владі, а ніхто за це не несе відповідальності. І людину, мабуть, найбільше цікавить не те, що, там, сьогодні там ідуть розмови, а дійсно скільки, чи буде сьогодні стабільна гривня, чи буде сьогодні долар револьвуватися, чи він буде на місці.

ВЕДУЧИЙ: Ну, про людей ми якраз матимемо змогу послухати.

Володимир Максак, директор інформаційно-соцілогічного центру "Матриця, місто Чернігів: Чи будемо ми сьогодні, ці продукти, вони будуть зростати, чи буде тенденція до підвищення надалі, і яким чином цю тенденцію зупинити. Тому я хотів би сказати, що сьогодні на рівні цієї прогнозованої інфляції чи яка вона буде в наступному році. Чи готові сьогодні політичні сили, які сидять в цьому, в цій студії, говорити про те, яким чином вони будуть зупиняти ці всі речі. І я хотів би сказати, що другий момент. Сьогодні, на жаль, велика проблема, що з'явилося, різке відбулося збагачення людей. Ми бачили, які кошти були викинуті на вибори. І, на жаль, це були не легальні гроші, а гроші в конвертах. І, мабуть, це є головна причина, що сьогодні нема гармонії, нема рівноваги між внутріваловим продуктом виробництва і тими грошми, які є сьогодні у людей на руках. Більше того я хотів би сказати, що є велика тенденція до призупинення власного виробництва. І це є теж великою проблемою. Ми бачимо сьогодні, як іде кредитний бум з боку банків. Якщо вони раніше фінансували підприємства, то сьогодні вони, іде, відкриваються лінію, кредитна лінія простим людям. І сьогодні ми бачимо, як збільшується сюди імпорт. Ми сьогодні вже не маємо, скоро втратимо і власне машинобудування, харчову промисловість, і так далі, і так далі. Тому оці всі складові потрібно зважувати і поменше займатися популізмом і я, як, наприклад, Народно-демократична партія, і людина представляє чернігівську обласну організацію НДП, сьогодні був, наприклад, на... Іще важливо є людський фактор, я перепрошую, я був сьогодні на Чернігівщині, був на ринку, на базарі. Люди сьогодні, людський фактор. Тому що на цій всій ситуації багато іде і спекуляція. Подивіться навколо, монополія по тій самій олії, яка сьогодні в два рази підвищилась, да, як на цьому грати. Навіть ті люди, які продають, сьогодні бояться називати тих людей. І саме прикро, що в результаті цих виборів виграли не люди, на людей всім, як кажуть, сьогодні ми побачили, як відносяться політики. А я називаю сьогодні прізвища Коломійський, Ахметов. Невже знову виграли те, за що стояли що біло-блакитні, що помаранчеві. Коли вже виграє простий громадянин?

ВЕДУЧИЙ: Давайте передавати мікрофон, Андрій Єрмак, прошу.

Андрій Єрмак: Я бачу, що для багатьох буде відкриттям, що ціни все-таки у нас встановлює ринок. І я бачу, що багато політиків про це забувають. Тому я хочу сказати, що ціни на продукти харчування насправді на кожен окремий вид продуктів впливало дуже багато різних факторів, в тому числі зовнішні фактори, да, про які ми говоримо, що вони можуть більше або менше впливати. Але якщо взяти олію, про яку так багато говорять, ми бачили напочатку програми, що Прем'єр-міністр країни з ринковою економікою говорить, що експортери втратили совість, що давайте заборонимо, і так далі, і так далі. Ну, перепрошую, але Прем'єр-міністр цивілізованої країни так говорити не повинен. Справа в тім, що Україна експортує 80 відсотків олії соняшникової, яку вона виробляє на сьогоднішній день. Якщо заборонити експорт, що, до чого це призведе? Це призведе до того, що селяни не отримають нічого від тієї культури, яка є для них однією з найбільш прибуткових. Це означає, що у нас буде зубожіння села. Це означає, що наше сільське господарство не буде розвиватися. Основна проблема цін на продукти харчування полягає в тому, що все-таки у нас недостатньою є пропозиція. Україна має унікальні умови для виробництва більшості видів продуктів харчування. Але, на жаль, замість того, щоб користуватися з високих цін на ці продукти, ми постійно шукаємо винних, і ми втрачаємо цю можливість, ми втрачаємо можливість розвивати сільське господарство. Жоден з урядів не піднімав проблему того, що селу не вистачає технології, жоден з урядів не говорив про те, що у села немає інноваційної політики, що село, що наші селяни потребують освіти, щоб вони розуміли, як сучасними технологіями користуватися, як здешевлювати виробництво, як підвищувати якість продукції.

ВЕДУЧИЙ: Так до села ж і не доходять, зникають по дорозі ці новітні технології.

Андрій Єрмак: Так технології ніхто і не дає. Дають дотації, які абсолютно нікому не дають жодної вигоди, які просто не потрібні на сьогоднішній день. Потрібна інформація, інформація не зникне по дорозі. Тому що її важко вкрасти, да. Але інформацію ніхто не...

ВЕДУЧИЙ: Замість вудки просто дають рибку вже, да?

Андрій Єрмак: Абсолютно правильно. І потім шукають винних, і потім говорять, що, там, Янукович домовився з сотнею тисяч, наприклад, торгівців мясом, да. Ну, звичайно, це супермен не може цього зробити. Тому це абсолютно популістичні заяви, які не мають нічого спільного з цінами на продукти харчування.

ВЕДУЧИЙ: Репліка від пана Чечетова. Півхвилинки, тому що нас чекає Одеса.

Михайло Чечетов, Партія Регіонів: Вы знаете, прозвучал абсолютно правильный тезис, и с ним можно согласиться, но только при одном "но". Из уст предыдущих выступающих. Когда люди говорили о том, что цены у нас растут до мирового уровня, а зарплата не растет. Надо и зарплату повышать. Да, нужно повышать, но при одном "но". Возникает вопрос, а что это за "но". А для этого нужно опять снять книжечку с полочки, пылючку стереть. Эта книжечка - это работа Ленина "Очередные задачи советской власти", где четко написано, что производительность труда - самое важное, самое главное для победы общественного строя. Зарплата низкая у нас от того, в несколько раз ниже, чем на западе, потому что у нас производительность труда в десять-восемь раз ниже, чем на западе. Будет расти производительность труда, повышаться зарплата. Не зарплата с ценами должна конкурировать. А производительность труда с зарплатой. Поэтому Партия Регионов это и увидела, почему при составлении бюджета мы и заложили инвестиционную составляющую и социальную. Инвестиционная составляющая предусматривала переход к инвестиционной модели развития, где бы закладывались деньги для возможности и технического предложения, и модернизации с тем, чтобы поднять производительность труда. И если бы не было этой политической вакханалии с выборами, с кризисом, с неработой Парламента, наверное, производительность бы уже поднялась, и зарплата поднялась, и цены бы...

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Давайте від Вашої економічної теорії до економічної практики в Одесі. Звернемося, Яно, тобі слово.

Яна Конотоп, журналіст: Ну, власне, тут на Приморському бульварі продовжуємо ми слідкувати за пошуками істини, чому ж дорожчають продукти харчування в першу чергу і рівень життя падає загалом. Ми звертаємося з цим питанням до пана Сергія. Будь ласка, які Ваші враження і почуття від цін в магазинах? І які враження Ваші від пояснень того, що відбувається з цінами?

Пан Сергій: Добрий вечір. Я буду разговаривать на русском. Я только приехал недавно с за границы, я моряк. И хочу вам сказать такое, значит, первое, я думаю, что все меня поддержат, это коррупция. Что бы мы ни говорили, коррупция на любом уровне - вузы, детские садики, школа, и так пошло, пошло, пошло. Дальше, первое. Теперь второе. Я вот был недавно на базаре, я живу на Котовского, спрашиваю: "По чем?". Она говорит: "Семьсот гривен". Я говорю: "А почему не семь тысяч?". Кто, скажите такую сумму, это что, марка известная, это что, "Версачи", это что, "Валентино"? Что, кто выдумал.

Яна Конотоп, журналіст: А на продуктових базарах Ви були?

Пан Сергій: На продуктовых то же самое. Я работаю, я моряк, спрашиваю старпома: "По чем масло у Вас, по чем сыр?". Он мне говорит: "Оно стоит восемь долларов". Я говорю: "У нас шесть". Это они в Польше. Приезжаю, у нас тоже уже восемь долларов. Але, почему восемь долларов, кто это выдумал, откуда растет это, кто выдумывает? Это монополия, это у нас просто коррупция сумасшедшая. Вот я работаю в Монголии, в Монголия не добывает нефть, но у них нет улиц, нет асфальта, может, тоже коррупция, нефть есть, деньги есть, а коррупция. Также у нас. У нас коррупция полностью. Поступает в вуз врач, врач поступил, сдал деньги, поступил, сессия за деньги, выпускные экзамены за деньги, трудоустройство за деньги. Кто меня лечит? Не понятно, кто.

Яна Конотоп, журналіст: Зрозуміло, пане Сергій. Ви основний корінь зла бачите в корупції. Ще одне питання.

Пан Сегрій: Да, перше корупція.

Яна Конотоп, журналіст: Як Ви вважаєте, чи буде в якийсь спосіб зупинена ситуація, яка нині відбувається з цінами, це об'єктивний процес? Тобто, і справді в основі лежить інфляція, сировина, і так далі? Чи вбачаєте в цьому якийсь політичний, підгрунтя політичне?

Пан Сергій: Ну, конечно, політичне підгрунтя я бачу. Но я хочу сказати всім одеситам в первую очередь. Нас ценами не испугаешь, потому что у нас же цены как в еврозоне, нам только пенсии их и зарплаты. А цены точно как за границей.

Яна Конотоп, журналіст: Ну, будемо сподіватись принаймні, що пенсії і зарплати теж колись такі будуть. З Вашого дозволу...

Пан Сергій: Нам, мы только в еврозону нам надо быстрее, чтоб уже зарплаты нам подняли.

Яна Конотоп, журналіст: Зрозуміло. Дякую Вам дуже. Наступна наша співрозмовниця пані Ірина. Будь ласка, Ваші враження від того, що Ви чуєте зі студії. Тобто, пояснення того, що відбувається з цінами і чому саме. Чи довіряєте Ви тому, що говорять, і чи зрозумілі Вам причини того, що відбувається з цінниками в магазинах?

Пані Ірина: Здрасти. Я считаю, во всем виноват этот непрофессиональный, непорядочный уряд. И господину Чечетову я бы посоветовала не учить нас жить. После того, как он "Криворожсталь" за копейки продал, он вообще не имеет никакого морального права что-то говорить вообще.

Яна Конотоп, журналіст: Тут багато говорилося про те, що і інфляція не така, як очікувалася, і сировина дорожчає, і світові ціни, нікуди від них не подінешся. Чи довіряєте Ви тому, що ці причини також можуть бути складовими того, що ціни підвищуються, чи, можливо, бачите якісь інші варіанти?

Пані Ірина: Да, это тоже причина повышения. Но главная причина - это то, что у нас нет специалистов профессиональных, которые могут управлять экономикой, как управляют в зарубежных странах.

Яна Конотоп, журналіст: Дякую. Дякую за Вашу думку. І ще одна думка від пані Лії. Будь ласка, у Вас, здається, була репліка щодо почутого. Тут багато говорили про аграріїв, яким не дають працювати, тут багато говорили про, зокрема і про середній клас, і бізнесменів приватних, які також не мають, чим дихати. Будь ласка.

Пані Лія: Ну, буквально пару слов. На мой взгляд, идет целенаправленное уничтожение среднего бизнеса. Во всем мире идет дотации, даже тому же сельскому хозяйству, правильно. Мы же хотим кушать, хотим, чтобы эти продукты были. Наше же сельское хозяйство просто в упадке. Так помогите же ему. Люди же переросли своих политиков намного. Не можете помочь никому - хотя бы не мешайте. Так ведь просто мешают. На каком-то зоологическом языке без конца что-то нам говорят, из пустого в порожнее. Понять ничего нельзя, законов никаких нет. Но, вот, кто-то хоть что-то может ответить просто нормальным, человеческим языком? Они собираются вообще выращивать такой класс средний, который во всем мире прогрессивный. А не давать зеленый свет акулам бизнеса. Они же поглощают буквально вот этот народ, поглощают, и они его и проглотят, вот этот бедный, несчастный народ. Вот пусть кто-то ответит.

Яна Конотоп, журналіст: Дякую. Дякую дуже. Ну, власне, передамо на цій, на цьому моменті передаємо слово студії. Я думаю, що воно дасть подальший поштовх розмові.

ВЕДУЧИЙ: Дякуємо, Яно, дякуємо одеситам. Від останньої репліки відштовхнемося про середній клас. Пане Володимире, прошу.

Володимир Лановий, "Наша Україна - Народна Самооборона": Можна мені? Я хотів би декілька міркувань висловити. Буквально дві-три думки. Звичайно, середній клас є базовою структурою, і для соціального розвитку, і гуманітарного, і інтелектуального, і, звичайно, професіонального розвитку суспільства. Але з економічної сторони це нові товари, різні споживчі якості. це конкуренція на ринках, і це головне, про що сьогодні говорилось - інновації. Но, інновації виникають не на великих підприємствах, а в малому бізнесі. Починаючи від Білла Гейтса, саме там більш гнучкі структури. В нас на Україні цього нема. Говорити про інвестиційну модель цього року - це просто посміховище, це просто нас всіх не поважати. Це були прямі дотації окремим галузям, підприємствам, адресно, вибірково надавалися гроші, да, вибірково, і ці покупці продукції могли вже за державні гроші підвищити ціну, як між постачальниками продукції шахтарям, і грошей, які шахтарі отримали, і могли заплатити більшу ціну за той же самий товар. І це підштовхувало лише інфляцію. Це одна думка, щодо заробітної плати. Тут просто. От, давайте підвищувати зарплату, і ми тоді не будемо помічати цієї інфляції. Це неправильна думка. Тому що інфляція лише в певних межах може задовольняти суспільству, коли ціни зростають на один, на два відсотка в середньому. На три, максимум, відсотка. Коли вони зростають більше десяти, 15-ти відсотків, це крах економіки. Тому що це вилучення і знецінення грошей, в усіх складових. У людей, в банках, у підприємств, і це значить - люди не можуть, і підприємства вкладати інвестиції. Ми просто повернемося в 93-й, 94-й рік, роки, коли в нас були від'ємні інвестиції, не було, ми проїдали все. Нічого не вкладалось в розвиток. Гроші мають бути стабільними, ціни мають віддзеркалювати таку стабільність грошей. Тоді будуть інвестиції. А доходи, заробітна плата, до речі, я хочу сказати, марксистам, леніністам, коли, звичайно, в 19-му сторіччі Маркса можна було читати, але не в 21-му сторіччі. Так от, зарплата зростає не лише при зростанні продуктивності праці, але й при зниженні собівартості, матеріальних витрат, енергетичних витрат. А у нас енергомісткість - найвища в світі. Давайте повернемося про продукцію, яку ми отримуємо з полів. Без аграрної реформи - 16 років - жодної аграрної реформи. Немає ринків, немає інфраструктури для села, немає інформації, немає дійсно відкритих бірж. Немає такого, щоб у кожного селянина були можливості купити паливо, зерно, і найняти, і нема кредитів під нові господарства. Тільки під старі господарства. Аграрна реформа лежить в основі. Але, треба здійснювати, до речі, я що хотів сказати про іноземні різні фактори, зростання цін в Україні. Не можна порівнювати ціни з закордоном, і говорити: "А в нас теж піднімуться до того ж самого рівня". Не піднімуться. Тому що в нас ціни на автомобіль в двічі вищі, ніж в Сполучених Штатах Америки. У нас же житло коштує дорожче, ніж в Сполучених Штатах Америки. У нас продовольство в Києві коштує дорожче, ніж в Сполучених Штатах Америки. Нам вже нема куди. Але, якщо ми будемо тягнутися до Японії, то, звичайно, в нас є велика перспектива.

ВЕДУЧИЙ: А те, що... Експерти? Звичайно, прошу.

Михайло Поживанов, БЮТ: Сергій Петрович, він не Вас мав на увазі. У нас цитують Маркса, Чечетова.

ВЕДУЧИЙ: Я так зрозумів, що хтось у нас марксист, а хтось - ленініст?

Сергій Гмиря, КПУ: Маркса и Ленина задели. Я Вам скажу. Вас, ваше объяснение можно было слушать в 92 году. Но, после того, как провозглашенная Вами неолиберальная политика дала катастрофические результаты в 90-х годах, тоже, наверное, вряд ли стоит слушать, но это факт. Это без обид.

Володимир Лановий, "Наша Україна - Народна Самооборона": Это не факт, это не факт, потому что...

Сергій Гмиря, КПУ: Хорошо. В 94-м...

Володимир Лановий, "Наша Україна - Народна Самооборона": Это не факт.

Михайло Поживанов, БЮТ: Это не факт. Это не факт, потому что политики реформ у нас не было.

ВЕДУЧИЙ: Ви від марксистів чи від ленінців? Від кого? Від кого?

Сергій Гмиря, "КПУ: Не было. Я согласен.

Михайло Чечетов, Партія Регіонів: Нет, уже от рыночной экономики.

ВЕДУЧИЙ: Отак от.

Михайор Чечетов, Партія Регіонів: Дело в том, что, знаете, в чем буда нас? Мы очень много хорошего оставили в прошлом, и очень много дурного оттуда перетянули в эту жизнь. Если бы было наоборот, данная ситуация была бы наоборот. Ну, я не буду детализировать - нет времени. Так вот, я хочу буквально три тезиса. Первый. Действительно, средний класс составляет основу стабильности государства. И, поэтому, мы должны максимально стимулировать рост среднего класса, в том числе и через экономических механизм. Второе. Вы знаете, ну, нельзя решать проблемы в целом в государстве взагалі. На чем пошел Китай? Китай на размазывал минимальный финансовый ресурс как кашу по тарелке. Свободные экономические зоны, вот туда пошли инвестиции. И это экономические зоны пошли вверх, и вытянули весь Китай. Поэтому и в бюджете у нас закладывалось - не размазывание денег по тарелке, по всей тарелке, а как раз за счет точечного вливания вырвать приоритетные отрасли, в приоритетном направлении, поднять всю экономику. И третье. Малый бизнес тонет прежде всего от налогов, и вся промышленность, поэтому как раз, вот, и налоговый кодекс, который был, предусматривался, в рассмотрении, если Парламент работал, уже бы этот новый кодекс приняли, уже бы бремя налоговое ослабло на бизнес. И уже бы расширялся малый бизнес, плечи бы расширял, и расширялась бы у нас каста среднего класса. Но, к сожалению, кодекс же должен принимать Парламент, а у нас Парламент десять месяцев не работает. Надеемся, что совместными усилиями кодекс будет принят, независимо от политориентации депутатов, входящих...

ВЕДУЧИЙ: Давайте, давайте допоможемо бізнесу, тому що треба показати його рекламу на "П'ятому каналі". У нас реклама. Отже, знову повертаємося на "Майдан" для того, щоб почати вже потроху підбивати підсумки. Ми питали в наших глядачів, чи часто ви можете дозволити собі їсти борщ. Коли захочу, варіанти такі: раз на місяць, або це делікатес. Давайте подивимось на попередні підсумки. Для одних - їдять борщ коли захочуть, для інших - це делікатес. От, пане Поживанов, як Ви прокоментуєте?

Михайло Поживанов, БЮТ: Я можу сказати одне - я подивився цифри, що майже 44 відсотка вважають борщ сьогодні делікатесом, і по великому рахунку це оцінка діяльності всіх структур, влади - в першу чергу. Уряду, бо економічна складова - це в руках як раз є уряду, і мені прикро, я навіть хотів перед рекламою, скажімо, зауваження певне панові Михайлу зробити, бо не Президент, ні опозиція вимагали дострокові вибори, а вони своїми діями призвели до того, що Президент був змушений оголошувати дострокові вибори. Бо та політична корупція, котру вони розповсюдили в Парламенті, воно і було. Сьогодні, коли ми говоримо Польща, Польща вже підвела підсумки і вже заявляє про склад більшості, і починають працювати. Ми вже, майже місяць пройшов після виборів, і сьогодні ми вже говоримо або до 15 вже листопада сесія, чи ні? І на заваді сьогодні не Президент, ні Блок Юлії Тимошенко цьому не стоїть. Стоїть як раз політична сила, опоненти в нашій сьогоднішній дискусії. Але, я не хочу, скажімо, цю політичну складову, я просто переконаний, що ми найближчим часом насправді сформуємо реально нормальну більшість, вона буде працювати в уряді, в Парламенті, буде сформований реальний, нормальний, работоспособный, моральный уряд, который сможет, скажем, вот ту складову, відсотків на 70 в цій ціновій політиці вирішити, а залишиться от та складова зовнішня, про котру ми також казали. І, насправді, я не можу, там, скажімо, з Володимиром певною мірою погодитися, Лановим, я так зрозумів, що він мені закидав зауваження з точки зору підвищення, там, заробітних плат, бо я казав про це, ну, не тільки мені, да? Я не можу реально зрозуміти, чому, скажімо, ціна на світових ринках за останні, там, два, три роки на металопродукцію, а це - головний імпортний продукт України, збільшилась майже в два рази, майже в два рази, да? Тобто, сьогодні з 400 вже десь до 800 доларів доходить ціна середня тони металопродукції. А заробітна плата залишилась та ж сама.

ВЕДУЧИЙ: Про це ми вже говорили. А ми забули ще одну таку річ обговорити - це так зване зміцнення гривні. Також курс, курс до долара, якщо я не помиляюся, найближчим часом хочуть запровадити 4,9. Які плюси, які мінуси такого зміцнення гривні?

Андрій Блінов: Знаете, на сьогоднішній день офіційно в країні існує так званий керований плаваючий курс, але, насправді, ми дійсно маємо фіксацію курса. Всі пам'ятаємо, як курс був 5,33 колись. Потім була ревальвація, і він став 5,05. На сьогоднішній день треба розуміти, що обмінний курс валюти, і саме гривні до долара залишається єдиним таким, певним свідченням стабільності, яке є досить важливим для громадян. Я хочу навести дуже простий приклад. Коли тільки не значно курс коливається в обмінних пунктах, ми маємо, наприклад, 5,11 котировку, чи 5,00, одразу населення починає багато питати як в прямому телеефірі питати, і журналістів питали, і експертів: "А що відбувається? Треба бігти за доларами, треба купувати долари, і так далі". Тобто, сьогодні, на сьогоднішній день Національний банк заняв поки що позицію статус-кво, тобто, позицію того, що курс залишається незмінним. Хоча, хоча, ми повинні розуміти, що питання курсової політики є, може, для експерта це слово "на жаль" повинно прозвучати, але воно є суто політичним. Тобто, в залежності від того, якого формату, якого конструктору буде політична коаліція, від цього і будет рухатися обмінний курс. І, звичайно, це перший головний фактор, других фактор - це те, що на сьогоднішній день американська валюта в світі послаблюється. Звичайно, чи можна боротися, головне питання сьогоднішньої програми: "Чи можна боротися за допомогою ревальвації обмінного курсу з цінами?". Звичайно, економічна теорія каже, що так. Але, якщо ми хочемо серйозно долати ціни, навіть, я тут не буду розбирати, якого виду інфляція сьогодні є в Україні, бо це є досить складно. Можна говорити про те, що сьогодні, щоб суттєво вплинути на обмінний курс, потрібна досить серйозна ревальвація. І це не до 4,90, це десь до 4-4,50. Але, про це жоден політик не говорить, тому, я думаю, що, насправді, в цьому, і цьому аспекті чіпати курс просто не варто. Це призведе до додаткової фінансової нестабільності.

ВЕДУЧИЙ: До цієї теми ми також повернемося, до кінця програми. А зараз даємо слово Одесі. Яна Конотоп, і її люди там, на Приморському бульварі підбивають підсумки нашої сьогоднішньої роботи.

Яна Конотоп, журналіст: Ну, власне, мені вдалося знайти тут, серед наших сьогоднішніх учасників програми, навіть людину, яка безпосередньо має право, має справу з цінами, і з покупцями. Пані Альбіна, Ви працюєте в супермаркеті? Скажіть, будь ласка, які Ваші враження, і спостереження за людьми, які приходять безпосередньо в Ваш магазин, бачать цінники, зрештою приходять на касу, і виймають з власних гаманців гроші, щоб розплатитися за так званий споживчий кошик. Що вони говорять, як вони реагують?

Пані Альбіна: Ну, что, люди очень возмущаются, то есть, они нападают на нас, они говорят: "Что? Что это у Вас за цены, что это такое. Подсолнечного масла вообще нету". То есть, его не успевают выкладывать, потому что его гребут просто машинами. Это передать нельзя, постоянно пустые полки. То есть, все боятся голодовки, не знаю, чего они боятся. То есть, цены растут на глазах.

Яна Конотоп, журналіст: Лично Вы как, як Ви собі пояснюєте те, що відбувається з цінами, тобто, на кого покладаєте провину? Чи є взагалі винуваті в цій ситуації, чи це просто, як тут вже говорилось, непрофесіоналізм?

Пані Альбіна: Ну, конечно, есть виноватые. Я не знаю, кто там виноват, но виноватых, конечно, есть. Не зря же всё вот так.

Яна Конотоп, журналіст: Всі урядовці зараз реагують, говорять, намагаються пояснити, чуємо багато експертних думок. Як Ви вважаєте, чи задовільняють, точніше, Вас ці пояснення, чи це, як тут знову ж тут було сказано Вашими городянами, що це просто як-то кажуть, відмазки?

Пані Альбіна: Ну, может даже и отмазки, как Вы говорите. Это, я не могу просто объяснить, как это. И почему. Но цены выросли очень. То есть, нереально за свою зарплату, кроме покушать, ты ничего не можешь купить. За школу ребёнка заплатить, и всё.

Яна Конотоп, журналіст: Дякую Вам дуже. І ще одна думка у на є, знову ж таки, пані Тетяна дуже хотіла звернутись до пана Чечетова, але перед тим ще до Вас буде питання. Скажіть, будь ласка, чи вірите Ви в те, що в Україні таки є професіонали, які наведуть гармонію між цінами і зарплатами, і якимось чином змінять ситуацію?

Пані Тетяна: Да. Конечно. Есть. Я верю, что есть профессионалы, но, конечно, тяжело пробиться, я считаю, наверх чтобы дали человеку.

Яна Конотоп, журналіст: Як би Ви висловили свої підсумки сьогоднішньої розмови і взагалі розмов навколо цін на вищому державному рівні?

Пані Тетяна: Ну, считаю, что цены, конечно, надо обуздать немножко, чтобы у людей поднялись доходы и появилась какая-то уверенность в завтрашнем дне. Я хотела сказать пану Чечетову насчёт того, что никто не занимался делом, а занимался политикой. Вот у нас в Одессе во время выборов, занимались выборами только коммунисты и Партия Регионов, потому что повсюду их флажки весят, ленточки. Вся Одесса завязана этими бело-голубыми лентами. И везде палатки их стояли. А, вот, Наша Украина и БЮТ абсолютно в Одессе ничего не делали. Поэтому они так мало процентов и набрали. Я хотела найти палатку БЮТа, по всей Одессе искала и нигде не было. Поэтому они абсолютно ничего не делали.

Яна Конотоп, журналіст: Знову повернулись до політичної складової. Як Ви вважаєте, знову ж таки, підсумкове питання, чи припинять зрештою колись наші шановні політики звинувачувати одне одного, займатись політикою і зрештою звернуть увагу на людей і на проблеми звичайних громадян, чи це ми приречені спостерігати постійно ці взаємні суперечки?

Пані Тетяна: Ну, это же украинцы...

ВЕДУЧИЙ: Технічні негаразди стали на заваді цій репліці. Ну, сподіваймося, що таки налагодимо цей зв'язок. А ми продовжуємо підбивати підсумки. До Вас питання, пане Сергію, скажіть, будь ласка, чи є зараз передумови для того, щоб люди масово запасалися, ми чули, що вигрібають олію з магазинів, а можливо так само варто запасатися сірниками, макаронами, сіллю?

Сергій Гмиря, КПУ: Давайте не будем провоцировать население. Коллеги, все давайте от этого откажемся. По поводу реплики, хорошо, что прервали. Если у человека спрашивают или должен ли политик заниматься политикой, ну, что он ответит, а чем политик ещё должен заниматься. Я, вот, тут хочу сказать, в начале передачи Михаил Поживанов сказал интересную фразу, где философия в ней выражена определённая, БЮТ. Он сказал: "Апеллируя к Партии Регионов, вы заботитесь о производителе, а мы о потребителе". Я хочу вас примирить. Производители и потребители, это одни и те же люди. Производитесь, это не Ренат Ахметов. Производитель, это рабочий, который работает на предприятиях его. И если мы будем повышать цены для предприятий, ну, может быть, Ахметов из миллиардера станет миллионером, хотя я не верю. А, вот, рабочий умрёт с голоду. И ему не будет нужно снижение цен на тарифы. Давайте, не хотим мы, чтобы олигархи богатели, правильно. Давайте национализируем стратегически важные предприятия, как говорят коммунисты, и тогда не возникнет вопрос, за четыре миллиарда или за 24 продавать, а потом перепродавать "Криворожсталь". Пусть она будет у народа. И давайте проведём государственный контроль над ценами и над коммунальными тарифами. Кто-то скажет, что это противоречит чистоте рыночной идеи, плевать мне на чистоту рыночной идеи, я забочусь о народе Украины, коммунисты заботятся о народе Украины, а не о чистоте этой идеи, которая была провозглашена в начале 90-тых годов и привела к тем результатам, о которых все знают.

ВЕДУЧИЙ: Підсумки від пана Чечетова, прошу.

Михайло Чечетов, Партія Регіонів: Кстати, прозвучала хорошая мысль о том, что, вот, смотрите, как бы, сравнение. В Польше тоже были выборы, да, в Польше были выборы, но там не было политического кризиса и не было политического хаоса. Поскольку там зрелая политическая элита. Смотрите, проиграл Скачинский выборы, что он сделал. Он сразу на другой день пришёл к победителям, поздравил, создали коалицию. Партия Регионов выиграла выборы, прошло 30 дней. Мы ждём, когда Тимошенко, Луценко, Кириленко прейдут нас поздравят и скажут, что формируйте коалицию, а если вы не сформируете, тогда мы будем формировать. И вот же по сей день так. Это говорит о том, что ещё политическая элита у нас незрелая. Но, я думаю, что будет сформирована коалиция национального единства. Я ещё раз повторяю, куда войдут политические силы, которые ставят во главу угла не трудоустройство отдельных политиков, а высшие интересы страны. Это, прежде всего, объединение страны и консолидация общества, подъём экономики, это повышение социальных стандартов жизни людей и вот эта коалиция стабилизирует и ситуацию в стране, стабилизирует экономическую ситуацию. Я думаю, что экономика опять пойдёт по траектории устойчивого экономического роста, а её динамичный рост будет успешно конвертируем в повышение социальных стандартов.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, широка коаліція - це запорука нашого процвітання в Україні. Зрозуміло. До Вас, пане Михайло, підсумки від Вас, тому що почули про те, що політики не дозріли, а от у нас ще місяць, там, декілька місяців і дозріє вже там і врожай, треба ж його збирати и що з цим робити?

Михайло Поживанов, БЮТ: Мені здається, що політики все ж таки дозріли і, мені здається, що і громадяни наші дозріли. Бо підсумки голосування, вони якраз і показали, що більшість в сьогоднішньому Парламенті, це є Блок Юлії Тимошенко і "Наша Україна - Народна Самооборона". Я відкидаю певні виступи окремих політиків, там, з "Нашої України", як і що треба робити. Тобто, люди, суспільство, вони обрали. Бо лідери цих політичних сил, вони казали саме про таке природне об'єднання. І в цій ситуації це був вибір людей. На репліку Сергія Петровича я хотів би сказати, що я якраз потребителем вважаю і кожну людину, котра працює. І на металургійному комбінаті "Азовсталь", і на машинобудівному концерні "Азовмаш", і на металургійному комбінаті імені Ілліча, якщо брати Маріуполь, де я там певний час працював міським головою, так. І абсолютно не беру от ті гроші, котрі заробляють власники, або Ахметов, або Савчук, або Бойко, хто є сьогодні реальними власниками от тих перерахованих мною підприємств. І від економічної діяльності, нажаль, цих підприємств, заробітна плата і ті соціальні пільги, котрі повинні отримувати ці люди, бо те, що продают "Азовсталь" і Ілліча - західний ринок, а "Азовмаш" - російський ринок. То вони отримують, нажаль, те ж середнє, що і отримують всі.

Сегрій Гмиря, КПУ: Национализировать будем?

Михайло Поживанов, БЮТ: Я не про націоналізацію, я кажу про те, що красти просто не треба було ці підприємства. І якщо комуністи подадуть той чи інший законопроект, котрий дозволить, або повернути ці підприємства вкрадені, що "Азовсталь", що комбінат імені Ілліча, в державну власність, я підтримую цей законопроект. І пан Михайло Чечетов ці речі дуже добре знає, бо, нажаль, про його участі проводилась більшість цих речей.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Зростання цін, якщо прогноз на завтрашній день? Володимир Лановий, прошу.

Володимир Лановий, "Наша Україна - Народна Самооборона": На мій погляд, люди мають трошки заспокоїтись. Основний потенціал інфляції вже сьогодні вичерпується. Можливо, ще в листопаді трошки буде зростання цін, в грудні вони будуть вже дуже помірковану мати динаміку. У людей, нажаль, виникають панічні настрої через непередбачуваність і урядової політики і позиції на ринках, звичайно, і курсові події, і так далі. І тому вони купують товари тривалого використання. Олія може лежати і рік, і два, і три. Тому це зрозуміло, з точки зору споживача. Але вони мають сьогодні не піддаватись панічним настроям, це перше. Подруге, нам дійсно швидко треба сформувати уряд, щоб він застосував необхідні ефективні засоби. Не адміністративно-силового характеру. Можливо, десь вони і потрібні. Але в цілому це іншого характеру макроекономічні заходи по обмеженню грошових викидів по споживчому кредитуванню, яка зараз перевищує розумні межі. І трошки запізніла реакція Національного банку відбувається. Звичайно, нам треба включити регуляторів ринків природних монополій. Енергетика, газ, залізниця, зв'язок. Там, де у нас найбільш потужно сьогодні зростають ціни і в наступному році включити весь потенціал і антиінфляційних заходів і заходів, пов'язаних за еластичністю зростання товарів і грошей у населення. Люди, не в тому погано, що люди багато заробляють доходів, треба, щоб вони заощаджували ці доходи. Не тільки викидали в олію, а вкладали в банки, купували квартири, купували акції підприємств, будували власний малий бізнес. Це буде тільки при стабільній владі і стабільному ціноутворенню. Буде тоді вкладення в економіку, а не в споживчі інтереси громадян. До того ж я хотів ще один фактор додати. На наступний рік не передбачається серйозного підвищення цін на газ в відносинах Росії і України, тому що Туркменія хотіла підняти ціну до 150 доларів, Росія узгодила з нею не підняття цієї ціни і у нас такої серйозної перспективи нема. А ціни на нафту почнуть падати в наступному році, це світові висновки.

ВЕДУЧИЙ: Подивимось. Якщо Ваші прогнози справдяться, то обов'язково також запросимо до нас на ефір. Отже, по два слова підсумку, дуже швидко.

Володимир Лановий, "Наша Україна - Народна Самооборона": Я хочу підкреслити, що і олія і увесь той кошик, в першу чергу, подорожчали через неврожай і причина неврожаю не тільки в погоді, а у вкрай неефективній підтримці села. Можна розказувати багато історій, як фермер не може, там, добитись тієї дотації, або як з нього вимагають хабарі. І це теж наслідок неефективної політики уряду. От тут треба шукати корінь.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Буквально одне слово, прошу.

Анрій Блінов: У мене коротенька ремарка, звичайно, про голод мова іти не може, в нас 30 мільйонів тон зернових цього року врожай. Це, звичайно, не найбільша величина. Менше, ніж минулого року, але в нас були роки, коли ми, нажаль, збирали і 20 мільйонів. Тому, звичайно, товари купувати не варто. Я абсолютно погоджуся з паном Лановим про те, що інфляція починає вщухати. Але, ми повинні думати, дійсно, про те, щоб кошти люди несли не тільки на споживчий ринок, а і на ринок, так званий, інвестиційний. Зокрема, це продовження пенсійної реформи. Це один із головних аспектів того, щоб інфляція була меншою.

ВЕДУЧИЙ: Заспокоїли. Можливо, і пан Володимир також заспокоїть наших глядачів, дуже швидко і дуже стисло.

Володимир Максак: По-перше, скажу відверто, все-таки неприємно чути, що знову-таки лунає тут такий обман глядача, тому що говорять, що зупиниться інфляція, зупиниться рост цін і таке інше. Ми розуміємо, одним днем воно не закінчиться, і дай Бог, щоб воно не підвищилось тільки в два-три раза в наступному році. А для цього потрібно, все-таки, дійсно, щоб сьогодні в Україні сформувалась відповідальна політична складова, коаліція, яка візьме на себе відповідальність і, дійсно, тоді, відповідно, можно говорити про якусь стабільність, щоб люди сьогодні, дійсно, відчували впевненість в завтрашньому дні.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Андрій Єрмак, прошу.

Андрій Єрмак: В нас по багатьох видах продуктів харчування на наступний рік ми прогнозуємо досить суттєве зниження цін, в основному. А якщо говорити про роздрібні ціни, то вони знизяться не так відчутно. Але я хочу відразу сказати, що, наприклад, в Україні найдешевшій в світі хліб, на сьогоднішній день. В Україні найдешевша соняшникова олія, тому що в більшості країн світу споживаються більш дешеві, соєва і ріпакова і так далі. Тому тут, звичайно, по кожному окремому виду продуктів окрема ситуація. І узагальнювати неможливо. Єдине, що хотілося б побачити від наступного уряду, щоб, все-таки, більше дбали про розвиток села, про розвиток сільгоспвиробництва, а не про ціни. А використовували якраз високі ціни для того, щоб пришвидшити цей процес розвитку сучасного аграрного виробництва.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Дякую вам, панове, за те, що прийшли сьогодні до нас погомоніти про ціни, про продукти і про те, як з цього всього вийти. Результати нашого опитування ми бачимо на екрані. Все ж таки можуть собі, коли захочуть, зварити і з'їсти борщу більше глядачів, ніж тих, для кого це все-таки делікатес. І лише невеличка частинка нашої аудиторії раз на місяць, або два рази на місяць може себе побалувати борщиком. Я дякую партнерові програми, компанії "Імпульс", "Імпульс" провідний виробник меблів на Вітчизняному ринку. "Імпульс" - яскравий зразок сучасної епохи". Дякую, панове, всім вам, це був "Майдан". Ми ідемо варити борщ з того, на що назбирали гроші.

Стенограма підготовлена компанією Sourcer.