Росія використовує гендерно зумовлену дезінформацію для підсилення своїх ворожих кампаній проти України. Про це в інтервʼю громадській організації «Жінки в медіа» розповіла Анаїт Хоперія — заступниця керівника Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони (РНБО).

«Я розумію системність того, що відбувається. Гендерно зумовлена дезінформація — це підсилювач російських ворожих кампаній. Тому так, ми це фіксуємо.  Ми бачимо різного роду маніпулятивні відео, пов’язані з жінками в цілому як з українками, так і персонально спрямовані, наприклад, на першу леді або на медійниць і журналісток», — сказала Хоперія.

На запитання про те, які наративи російська пропаганда використовує для дискредитації українок у піблічному просторі, вона відповіла, що загалом ворог шукає кризові точки в країні та використовує жінок і відео з ними для трансляції вигаданих загроз, аби дестабілізувати ситуацію зсередини.

Як приклад Хоперія навела історію, пов’язану з «Жіночим ветеранським рухом». У Міжнародний день боротьби за права жінок лідерка руху закликала збирати кошти для військових і посилювати роль жінок в армії. Російські ресурси перекрутили це так, нібито «готується тотальна мобілізація жінок».

Водночас заступниця керівника ЦПД зауважила, що не вважає ворожі інформаційні операції спрямованими саме на гендерну тематику.

«Радше пропагандисти використовують образи українських жінок, зокрема тих, які перебувають за кордоном, щоб дискредитувати як самих жінок, так і важливі процеси всередині країни, наприклад мобілізацію. Тобто гендер для них — це один із інструментів реалізації інформаційних операцій, а не їхня кінцева мета», — пояснила Хоперія.

Вона також розповіла, що кінцевою метою онлайн-атак на конкретних журналісток є не просто дискредитація людини, а підрив довіри до всього медіа. 

«Тому кожна редакція повинна мати чіткий внутрішній протокол реагування на такі кризи. Цей протокол має містити правила цифрової безпеки та покроковий алгоритм антикризових комунікацій, хоча кожен кейс потребує індивідуального підходу», — сказала Хоперія.

Окремо вона наголосила на важливості підтримки всередині колективу. Водночас публічна реакція редакції та підтримка колеги, за її словами, мають бути виваженими.

«Іноді краще взагалі не виходити в публічне поле, якщо атака сама згасає за кілька годин. А інколи, наприклад у випадку з поширенням дипфейків із ведучими, вихід у публічну площину є обов’язковим, аби роз’яснити аудиторії правду», — додала Анаїт Хоперія.

Нагадаємо, нещодавно образ журналістки ТСН Валерії Ковалінської використали для поширення в тіктоку ШІ-відео про мобілізацію і ТЦК. Директорка з комунікацій «1+1 media» Яна Ляхович сказала «ДМ», що компанія займається блокуванням подібних роликів.

Раніше в дезінформаційному ШІ-ролику використали образ перекладачки жестової мови телеканалу «Київ24» Тетяни Садовничої. У ньому вона нібито показувала табличку «Вам брешуть» під час звернення президента.  

Фото: Валя Поліщук, «Жінки в медіа»