Вісім медійних та громадських організацій закликали міжнародну спільноту посилити тиск на Росію для звільнення щонайменше 27 українських журналістів, яких незаконно утримують на тимчасово окупованих територіях та в Росії. Про це йдеться в спільній заяві, опублікованій на сайті Центру прав людини Zmina.

Заяву оприлюднили до Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів, який відзначають 2 листопада.

За даними правозахисників та ІМІ від вересня, у російській неволі перебувають щонайменше 27 журналістів і медійників з тимчасово окупованих територій, з них 17 — журналісти з Криму. 

У заяві задокументовано випадки викрадень, катувань, незаконного утримання без суду та переслідування українських журналістів на окупованих територіях. Серед них, зокрема, Ірина Данилович, Сервер Мустафаєв, Амет Сулейманов, Анастасія Глуховська та Ірина Левченко.

Як зауважили підписанти заяви, журналісти є цивільними особами та перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права, якщо не беруть безпосередньої участі у воєнних діях. Затримані медійники мають право на презумпцію невинуватості, захист, публічне оголошення вироку і на те, щоб їх не примушували свідчити проти себе чи визнавати вину. 

«Незаконне ув’язнення, катування чи нелюдське поводження, умисне позбавлення права на справедливий і належний суд, а також незаконне переміщення цивільних з тимчасово окупованої території є тяжкими порушеннями IV Женевської конвенції. Описані дії з боку Російської Федерації мають ознаки воєнних злочинів і злочинів проти людяності», — зазначили в заяві.

Правозахисники закликали документувати злочини проти медійників, домагатися доступу до них незалежних спостерігачів і притягнути винних до відповідальності.

Зокрема, уряд України просять:

• продовжити роботу зі звільнення всіх незаконно утримуваних, зокрема журналістів, включити їх до списків на обмін і надавати пріоритет людям літнього віку, людям з інвалідністю й тим, хто має тяжкі захворювання, зокрема Ірині Левченко, Амету Сулейманову, Ірині Данилович, Серверу Мустафаєву, Вілену Темер’янову, Тимуру Ібрагімову та іншим;
• документувати й розслідувати катування, насильницькі зникнення, незаконне переміщення, порушення права на справедливий суд та інші злочини щодо журналістів, зберігати свідчення звільнених полонених і родин та гарантувати безпеку свідків;
• допомагати родинам ув’язнених отримувати інформацію про місце утримання, підтримувати їхній зв’язок із захисниками та надавати правову й психологічну допомогу;
• забезпечити реабілітацію та реінтеграцію звільнених журналістів і посилити підтримку незалежних медіа з тимчасово окупованих територій.

Вони також звернулися до інших держав, інституцій ООН, ОБСЄ, Ради Європи, Європейського Союзу, країн-учасниць Міжнародної Кримської платформи, Міжнародного комітету Червоного Хреста та громадянського суспільства із закликом до невідкладних і скоординованих дій щодо звільнення незаконно утримуваних.

Зокрема правозахисники просять:

• посилити політичний і дипломатичний тиск на Росію з вимогою негайно звільнити всіх незаконно утримуваних українських журналістів, а також встановити та повідомити долю й місце перебування Анастасії Глуховської та Георгія Левченка;
• вимагати від Росії припинити суди над цивільними з ТОТ України на території РФ і практику етапування їх до Росії, негайно звільнити всіх, кого утримують незаконно та без процесуальних підстав; 
• домагатися регулярного доступу МКЧХ, моніторингових механізмів ООН та інших незалежних спостерігачів до місць утримання і судових засідань, перевірки умов утримання та стану здоров’я, а також безперешкодного контакту ув’язнених з родинами та обраними захисниками;
• сприяти УВКПЛ ООН, Незалежній міжнародній комісії ООН з розслідування щодо України, Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні, Робочій групі ООН зі свавільних затримань, Робочій групі ООН з насильницьких або недобровільних зникнень, профільним спецдоповідачам ООН, Представнику ОБСЄ з питань свободи медіа та іншим компетентним механізмам систематично документувати ці порушення, оновлювати дані про кожного журналіста й публічно оприлюднювати висновки в межах своїх мандатів;
• посилити скоординовані дипломатичні й гуманітарні зусилля для звільнення журналістів, зокрема у двосторонніх контактах, міжнародних переговорах і багатосторонніх форматах;
• забезпечити притягнення винних до відповідальності, зокрема шляхом розслідувань у межах універсальної юрисдикції там, де це передбачено законом;
• запроваджувати й посилювати персональні санкції, зокрема візові обмеження та замороження активів, щодо слідчих, прокурорів, суддів, посадовців пенітенціарних установ та інших осіб, причетність яких до незаконного позбавлення волі, катувань, насильницьких зникнень або несправедливих судових процесів над журналістами підтверджується належно перевіреними даними;
• підтримувати програми захисту журналістів і незалежних медіа, які працюють на окупованих територіях або висвітлюють події там.

Правозахисники наголосили, що викрадення людей, роки ізоляції без обвинувачення, примус до «зізнання» в неволі, закриті процеси в Росії та вироки до 26 років ув'язнення є інструментом репресій проти тих, хто говорить правду про окупацію.

«Безкарність за такі злочини лише заохочує нові. Сьогодні потрібні не лише заяви солідарності, а й постійне документування, доступ до ув’язнених, реальні зусилля для їхнього звільнення та притягнення причетних до відповідальності», — додали в заяві. 

Звернення підписали Центр прав людини Zmina, ГО «Правозахисний центр “Дія”», Кримська правозахисна група, ГО «Кримський процес», ГС «Дім прав людини “Крим”», ГО «КримСОС», Інститут масової інформації, Центр громадянських свобод.

Нагадаємо, 28 жовтня засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з питань розслідування злочинів Росії проти медійників присвятили українським журналістам, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти. Учасники обговорили умови утримання медійників, складнощі їх повернення, розслідування злочинів проти журналістів та переслідування українських медійників за кордоном.

Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко повідомив, що в російському полоні перебувають 45 українських журналістів і медіактивістів, з яких 33 особи підтверджені в полоні, а семеро вважаються зниклими безвісти.

Водночас дані різних організацій відрізняються. ІМІ та міжнародна організація «Репортери без кордонів» повідомляють про 27 медійників, яких утримує Росія. Також є розбіжності щодо кількості звільнених журналістів: за даними Координаційного штабу, їх четверо, тоді як Національна поліція називає шістьох. ТСК звірить дані з різних джерел та остаточно підготує цифри для звіту.

За словами уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, наразі немає єдиного механізму для повернення українців з російського полону, проте спостерігаються позитивні зміни в цьому процесі і нові пропозиції щодо повернення цивільних.

Фото: Zmina