У російському полоні перебувають 45 українських журналістів і медіактивістів, з яких 33 особи підтверджені в полоні, а семеро вважаються зниклими безвісти. Про це повідомив представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями Російської Федерації проти журналістів та інших працівників суб’єктів у сфері медіа.

Петро Яценко уточнив, що Координаційний штаб зараховує до категорії медійників не лише працівників офіційних медіа, а й медіактивістів та інфлюенсерів, які висвітлювали події, мали аудиторію в соціальних мережах і впливали на свої громади.

Він також повідомив, що з 45 осіб 34 — цивільні, а 11 — військовослужбовці. За даними штабу, перебування в полоні 33 людей підтверджене, однак лише шестеро мають підтвердження Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), 26 — іншими джерелами, з однією особою було встановлено зв’язок.

«Підтвердження МКЧХ — це документ, але ніхто не дає гарантії, що представники комітету перебували в місцях утримання цих людей і бачили їх на власні очі, бачили стан їхнього здоров’я. Наскільки ми знаємо, МКЧХ орієнтується на ті документи, які отримує від Міністерства оборони Російської Федерації», — сказав Яценко.

За його словами, МКЧХ не оприлюднює кількість і деталі своїх візитів до місць утримання полонених. У міжнародній звітності комітет наводить узагальнені дані, не розмежовуючи візити на території України, Росії та тимчасово окупованих територіях.

Петро Яценко додав, що семеро журналістів і медіактивістів мають статус зниклих безвісти та перебувають у категорії «пошук особи». Серед них — один цивільний і шестеро військовослужбовців. Загалом, за його словами, Україні вдалося звільнити чотирьох представників цієї категорії: трьох під час обмінів і одного поза обміном. З них троє цивільних та один військовий.

Представник Координаційного штабу розповів, що переговори про звільнення полонених тривають місяцями, а їхній результат здебільшого залежить від російської сторони. Водночас Україна має ресурси для посилення переговорної позиції: функціонують п’ять таборів для російських військовополонених, а кількість іноземних громадян, які воювали в російській армії та потрапили в полон, зростає.

За його словами, серед пріоритетних категорій для повернення — люди, які найдовше перебувають у неволі, важкохворі, важкопоранені, жінки та цивільні, зокрема журналісти й медіактивісти.

Нагадаємо, за словами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, наразі немає єдиного механізму для повернення українців з російського полону, проте спостерігаються позитивні зміни в цьому процесі і нові пропозиції щодо повернення цивільних.

Фото: Олександр Сова/Суспільне