Журналістка Ірина Ромалійська в подкасті «Кляті питання» розповіла про роботу редакції телеканалу «Настоящее время» у Празі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 

За її словами, білоруські колеги від перших днів великої війни припинили спілкування російською і перейшли з нею на білоруську мову, водночас із більшістю росіян у редакції вона мала принципово різне сприйняття війни, що неодноразово призводило до суперечок щодо ефірів, формулювань та редакційних стандартів.

«Коли в тебе побиті твої міста, гинуть твої друзі, а в тебе в ньюзрумі розмова про те, що фашисти в Європі заблокували картки, — ну, в сенсі?» — згадує Ромалійська.

Так, за словами журналістки, керівництво редакції сумнівалося, чи можна в ефірі називати владу Криму окупаційною, зокрема посилаючись на те, що Сергій Аксьонов є громадянином України. Ромалійська ж заперечувала таку аргументацію, наголошуючи, що статус окупаційної влади не залежить від паспорта людини, яка її представляє.

Ще один епізод стався в перші дні повномасштабного вторгнення під час ефіру з колишнім прем'єр-міністром України Володимиром Гройсманом. За словами Ромалійської, посадовець тоді перебував у підвалі й називав російського президента Володимира Путіна вбивцею. «Мені редактор у вухо кричить: “Переривай його і говори, що це не доведено судом”. Я просто зняла навушник і довела ефір без нього. Звісно, я не стала це говорити», — розповіла журналістка.

Ромалійська також згадала про випадок з розслідуванням журналістів «Радіо Свобода» про російського військового та його дружину, яка в перехопленій телефонній розмові заохочувала ґвалтувати українських жінок. За її словами, після сюжету редактор запропонував додати коментар прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова про те, що російські військові нібито не скоюють воєнних злочинів. Однак журналістка відмовилася читати таку підводку, назвавши її псевдобалансом.

Конфлікт усередині редакції також виник через те, що у 2023 році на посаду керівника інтернет-команди хотіли призначити Іллю Клішина, який раніше керував сайтом російського телеканалу «Дождь», очолював інтернет-редакцію російськомовного телеканалу RTVI, писав пропагандистські матеріали, як-от «Як Росії зберегти Крим після Путіна» тощо. Про цей конфлікт писав «Детектор медіа».

Ірина Ромалійська написала лист на всю корпорацію із запитаннями щодо призначення Клішина. Після розголосу контракт із Клішиними розірвали. Водночас її відсторонили від ефірів на три тижні, поки тривало розслідування щодо того, чи «зливала» вона іншим медіа інформацію про конфлікт усередині компанії.

Журналістка також згадала випадки, коли після масованих ударів по Україні редактори пропонували скорочувати кількість матеріалів про війну. «Всі втомилися від війни, давайте менше війни, а більше життєвих тем», — описала вона підхід, який почала помічати в редакції. Однією з пропозицій таких «життєвих тем», за словами Ромалійської, був ринок морозива в Москві.

Також ведуча згадала, як редактор просив її замінити формулювання «російська армія» на «армія Росії» через те, що «російському вуху суфікс -ськ- неприємний».

За словами Ромалійської, з часом у керівництві міжнародного каналу ставало дедалі більше росіян, а редакційний фокус поступово зміщувався в бік російського порядку денного. «Я казала прямо: "Я бачу в цьому проблему, бо це проблема контексту, бо ви зранку прокидаєтеся і відкриваєте “Медузу”, я зранку прокидаюся і відкриваю “Українську правду, а всередині керівництва, яке ухвалює рішення, нема людей, які відкривають "Українську правду", білоруські, грузинські, молдовські медіа і так далі". Нема», — пояснила журналістка.

Її ж неодноразово просили бути менш категоричною у висвітленні війни. «Мене виводив керівник і казав: “Будь ласка, можеш себе вести так, щоб тебе не вважали центром українського патріотизму?”» — розповіла Ромалійська.

Крім того, за її словами, редактор виправляв деякі її фейсбук-дописи, стверджуючи, що вона «перебільшує жахи на окупованих територіях», а після одного з ефірів, присвяченого обміну російських опозиціонерів та інших ув'язнених, їй дорікнули тим, що вона була «недостатньо щасливою».

Попри конфлікти, Ірина Ромалійська залишалася в редакції, намагаючись впливати на роботу зсередини. «Я не хотіла, щоб це перетворилося на телеканал “Дождь”, тому що ми були дуже популярні», — пояснила журналістка, зауваживши, що канал активно дивляться в Молдові, Латвії, Грузії та інших країнах.

«Я кожен день була в боротьбі. (...) Мені здавалося, що я утримую це, наполягаю, що війна — це головна тема, яка взагалі існує на континенті зараз», — сказала Ромалійська.

Зрештою вона потрапила під масштабне скорочення штату. Наступного дня після її звільнення співробітникам повідомили про зміну структури: міжнародний канал переставав існувати в попередньому форматі та мав стати частиною російського програмного напряму.

Ромалійська вважає, що формальне скорочення було лише приводом для її звільнення, а справжньою причиною стала її позиція щодо висвітлення війни.

Нагадаємо, «Настоящее время» — російськомовний телеканал з редакцією в Празі, створений у 2017 році як спільний медіапроєкт «Радіо Свобода» та «Голосу Америки». Канал запустили як відповідь на російську пропаганду. 

Ірина Ромалійська стала ведучою програми «Вечер» на каналі «Настоящее время» у жовтні 2018 року, а в квітні 2026 року її звільнили через нібито реорганізацію компанії. З липня журналістка веде новий проєкт на ютуб-каналі «Бутусов+» про найважливіші події.

У січні 2025 року Росія внесла Ірину Ромалійську до реєстру «іноземних агентів». У відповіді російського суду на позов медійниці йшлося про те, що її оголосили «іноагенткою» через поширення на її сторінках у соцмережах так званих «деструктивних» матеріалів, зокрема про очільника Кремля Володимира Путіна. Окрім дописів у соцмережах Ромалійській закидали її професійну діяльність: публікації на сайтах «Настоящее время» і «Радіо Свобода» та ефіри каналу в ютубі.

Фото: скриншот з подкасту «Української правди»