Міністерство культури та Міністерство закордонних справ України висловили «глибоке занепокоєння» через включення фільму «Дау» російського режисера Іллі Хржановського до основного конкурсу 83-го Венеційського кінофестивалю, де він змагатиметься за «Золотого лева». Про це йдеться в спільній заяві обох відомств.

Там відзначили впливовість Венеційського кінофестивалю та вагомість його рішень для того, що міжнародна культурна спільнота визнає та легітимізує.

«У час, коли Росія продовжує загарбницьку війну проти України, систематично руйнуючи наші міста, культурну спадщину та національну ідентичність, надання однієї з найпрестижніших культурних платформ проєкту, пов’язаному з російською державою та її мережами впливу, надсилає вкрай тривожний сигнал», — заявили міністерства.

Мінкульт і МЗС висловили повагу кураторській незалежності фестивалю та його мистецьким рішенням, однак зауважили, що культуру не можна розглядати окремо від політики або оцінювати лише за художніми критеріями, не зважаючи на те, хто її фінансує та чиї інтереси вона представляє.

«Росія давно використовує культуру як інструмент державної політики та гібридної війни. Для Кремля культура є способом повернути санкційним особам респектабельність, якої вони позбулися через політичні рішення; легітимізувати свою присутність там, куди не можуть дістатися його танки; а також привласнити історію тих самих земель, які він прагне стерти», — йдеться в заяві міністерств.

Там нагадали, що виробництво фільму «Дау» фінансував російський бізнесмен Сергій Адоньєв, який перебуває під санкціями США та України та повʼязаний з російською владою. У відомствах також зауважили, що режисер фільму Ілля Хржановський очолював культурний проєкт, який профінансували пов’язані з Кремлем російські олігархи.

Окремо міністерства звернули увагу на виконавця головної ролі у фільмі «Дау» Теодора Курентзиса, який, за їхніми даними, прийняв російське громадянство, надане Володимиром Путіним, а його музична карʼєра фінансувалася з боку підсанкційних російських державних банків та державних культурних інституцій. Через ці звʼязки низка європейських культурних інституцій скасувала його виступи та припинила співпрацю з ним.

Українські відомства також зазначили, що «Дау» знімали в Харкові у 2008–2011 роках, але місто у фільмі показане «виключно крізь радянську оптику, без урахування його власної історії та ідентичності». У Мінкульті та МЗС переконані, що такий підхід відображає імперську наративну модель, яку РФ продовжує використовувати у війні проти України.

«Особливо болісним є той факт, що фільм зняв режисер із держави-агресора, а місцем його зйомок стало місто, яке нині зазнає постійних російських ракетних, дронових та бомбових атак. Тому, обираючи для показу цю роботу, фестиваль ризикує опосередковано легітимізувати спроби Росії стерти та привласнити історію й культурну ідентичність України», — йдеться в заяві.

Міністерства заявили, що не закликають до цензури культури чи митців, але просять Венеційський кінофестиваль та культурну спільноту усвідомити, як РФ перетворює культуру на інструмент своєї гібридної війни, і припинити сприймати культурні проєкти, підтримані Кремлем, як політично нейтральні.

Вони також закликали міжнародні культурні платформи перевіряти, щоб культурні інструменти Росії «не легітимізувалися під прикриттям принципу свободи мистецтва».

Нагадаємо, у квітні 2020 року тодішній дитячий омбудсман Микола Кулеба звернувся до поліції через фільм «Дау. Дегенерація». У стрічці за участі немовлят імітували досліди, які вчені Радянського Союзу проводили над дітьми.

Прокуратура Харківської області відкрила кримінальне провадження за фактом можливого катування дітей під час зйомок фільму «Дау. Дегенерація» у Харкові. У лютому 2021-го провадження закрили — слідчі встановили, що у стрічці не містяться твори, що пропагують культ насильства та жорстокості. 

«Дау» — це цикл із 13 фільмів російського режисера Іллі Хржановського, присвячений фізику, лауреату Нобелівської премії Леву Ландау на прізвисько Дау.

Ілля Хржановський у 2019-2013 роках був керівником Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» у Києві. Раніше він зізнавався, що з 2006 року живе в Німеччині, та заявляв, що вірить у перемогу України над режимом Володимира Путіна.

Фото: МЗС