Катерина Савенко з першого дня повномасштабного вторгнення писала про те, що відбувалося в Маріуполі. Два зошити у клітинку містять 34 дописи — опис 34 днів, прожитих в облозі. Життя родини під час обстрілів, пошуки їжі та води, ночі в підвалі, руйнування міста та спогади про мирний Маріуполь. Останній допис датується 29 березня 2022 року. Цього дня у дворі її будинку пролунав вибух, її чоловік Віталій загинув миттєво, Катерина отримала тяжкі поранення і померла 4 квітня. Останнім її проханням до рідних було вивезти зошити, щоб весь світ дізнався правду про місто.

Документальна книга «Щоденник Катерини Савенко»

Щоденник Катерини Савенко її рідні передали у Музей «Голоси мирних» — найбільший у світі архів свідчень цивільних про війну Росії проти України, який налічує понад 145 000 історій. У липні 2026 року вийшла документальна книга «Щоденник Катерини Савенко», створена на основі записів загиблої жительки Маріуполя. 21 липня 2026 року у музеї історії міста Києва відкрилася виставка «Щоденник Катерини Савенко. Війна. Маріуполь. 2022».

«Чим більше ти читаєш, проживаєш цей щоденник — як людина, як дослідник, — тим швидше вона стає для тебе просто Катею. Ніби це твоя знайома, близька людина. У своєму щоденнику вона живе одразу в кількох часових вимірах: згадує минуле, описує теперішнє, коли ховається в підвалі, і весь час думає про майбутнє. І найбільше мене вразило, що вона не здається, продовжує жити. Піднімається до квартири, щоб помити підлогу, полити квіти, хоча води майже не залишалося. Разом із сусідами вони рахували дні на дерев’яній дошці, а Катя малювала на ній квіти», — розповіла на початку заходу кураторка та дослідниця музею «Голоси мирних» Фонду Ріната Ахметова Настя Іщенко.

Кураторка та дослідниця музею «Голоси мирних» Настя Іщенко й актриса Римма Зюбіна

Усі, хто прийшли на подію, мали нагоду не лише ознайомитися з експозицією виставки, а й послухати уривки зі щоденника Катерини Савенко у виконанні актриси Римми Зюбіної. Голосом акторки ця історія прозвучала знову, крізь рядки щоденника, що став свідченням трагедії Маріуполя та документом людської мужності.

Відвідувачі під час читання щоденника Катерини Савенко

Після читання актриса Римма Зюбіна розповіла «Детектору медіа», що її знайомство зі щоденником Катерини Савенко почалося понад рік тому — саме в цьому просторі, під час перших публічних читань.

Римма Зюбіна читає уривки зі щоденника Катерини Савенко

«Тоді я повністю прочитала щоденник Катерини. Я навіть не думала, що він вийде окремою книгою. Для мене як для актриси дуже важливо бути причетною до всього, що пов’язане з нашою пам’яттю і гідністю. Якщо не буде пам’яті й гідності, ми ніколи не станемо людьми, не зможемо вибороти незалежність і перемогти», — сказала Римма Зюбіна.

За словами акторки, ще під час першого знайомства зі щоденником вона відчула бажання колись озвучити його повністю.

«Коли вперше прочитала щоденник, подумала, що дуже хотіла б озвучити його своїм голосом. Сьогодні аудіокниги надзвичайно важливі. Людям, які живуть у постійному стресі, дедалі складніше читати великі тексти. Я хотіла б, щоб цей щоденник залишився ще й у голосі», — поділилася Римма Зюбіна.

Найбільше, говорить акторка, її вразила не трагедія, а світло, яке Катерина Савенко зуміла зберегти навіть у найтемніші дні облоги.

«Мене тоді найбільше вразило, скільки в цих записах світла й оптимізму. Здавалося б, усе за вікном мало б позбавити людину будь-якої надії. Але саме ця сила сьогодні дуже підтримує. Коли втрачаєш сили від новин і від того, що загиблі поступово перетворюються на цифри, саме такі історії повертають відчуття живих людей. Я вдячна за те, що ці свідчення збережуться. Вони потрібні не лише нам — це свідчення і для майбутнього суду в Гаазі», — розповіла Римма Зюбіна.

Під час читання щоденника Катерини Савенко

Після читання уривків зі щоденника гості відвідали екскурсію. Виставка побудована за тим самим принципом, що й записи Катерини, — навколо трьох станів і трьох часових вимірів, у яких жила авторка щоденника. Кураторка Настя Іщенко звернула увагу відвідувачів на ілюстрації художника Антона Логова, створені спеціально для книжкового видання. «Катя мріяла стати художницею, тому ці ілюстрації — своєрідна данина її мрії», — пояснила Настя Іщенко.

Кураторська екскурсія виставкою

Центральним елементом експозиції стала арка пам’яті, також створена Антоном Логовим. «Якщо уважно придивитися, можна побачити сонце — фрагментарний образ історії Маріуполя. Це місто з довгою, багатою історією, і ми дуже сподіваємося, що одного дня повернемося туди. Під аркою можна стати й взаємодіяти зі щоденником. На кожному фрагменті експозиції вказаний номер сторінки, щоб відвідувачі могли знайти повний запис Катерини й прочитати його цілком», — розповіла Настя Іщенко.

Поряд розташована меморіальна інсталяція, що відтворює світ, який так любила Катерина: її квіти, її дім, її пам’ять.

У коментарі «Детектору медіа» кураторка і дослідниця музею «Голоси мирних» пояснила, що під час роботи над експозицією вона свідомо відмовилася від традиційного кураторського супроводу.

Настя Іщенко та журналістка «Детектора медіа» Оксана Наумова

«Мені хотілося, щоб це була виставка Каті й про Катю. Без наших інтерпретацій, без зайвих текстів. Читаючи цей щоденник, розумієш: вона хотіла, щоб її почули. В одному з повідомлень сестрі вона просить знайти щоденник і розповісти всьому світові, що відбувалося в Маріуполі. Саме тому ми просто йдемо за її записами, нічого не додаючи від себе», — пояснює Настя Іщенко.

Подія зібрала повну залу. Серед відвідувачів були й маріупольці, для яких ця виставка стала ще однією нагодою повернутися до рідного міста хоча б у спогадах. Життя Катерини Савенко трагічно обірвалось у 42 роки, її щоденник закінчився на 34-му дописі. Але її голос продовжує звучати — у книзі, у спогадах, у памʼяті.

Відвідувачі розглядають експозицію виставки

Кожен відвідувач події отримав листівку, до якої прикріплений пакетик із насінням квітів. Їх можна висадити у садку чи на балконі або ж зберегти з надією висадити їх у Маріуполі — місті, яке Катерина Савенко любила до останнього подиху.

Листівка з сумішшю насіння польових квітів

Виставка «Щоденник Катерини Савенко. Маріуполь. Війна. 2022» триватиме в Києві до кінця серпня. Її можна відвідати безплатно у музеї історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 7; середа — неділя з 12:00 до 19:00).

Фото надані пресслужбою музею «Голоси мирних» Фонду Ріната Ахметова