Результатом розслідування щодо небойових втрат, погроз журналістам та інших правопорушень в 425 окремому штурмовому полку «Скеля» має стати притягнення винних до відповідальності.

Таку думку висловив журналіст Kyiv Independent Френсіс Фарелл під час дискусійної панелі «Безпека журналістів на війні: радикальні зміни, особливі виміри, досвід та ризики 2026 року. Бронежилет минулого VS  антидроновий захист?», яка відбулася в рамках форуму «Воєнні медіавиклики 2026: Безпека».

Захід був проведений за підтримки International Media Support (IMS) та за допомоги приватних благодійників.

«Погрози — це симптом того феномена, чим є і чим було «Скеля». І це було щось катастрофічне не тільки для журналістів, не тільки для свободи слова, для мобілізації, а в першу чергу для боротьби України за своє існування. Це про цінності, які ніяк не пов'язані з Україною», — сказав журналіст.

На його думку, головне випробування наразі постає перед самою державою, політичним та військовим керівництвом.

«Ми бачимо хороші кроки, але ще рано святкувати, бо треба, щоб ми побачили відповідальність», — підсумував Фарелл.

Ситуацію прокоментували і інші учасники дискусії. Засновник та керівник Frontliner Андрій Дубчак зазначив, що медіа — це форма контролю влади, але у висвітленні проблем в армії, медіа безсилі.

«В розслідуваннях корупції медіа щось можуть зробити. А в розслідуваннях злочинів або якогось поганого ставлення до військових в армії, ми не маємо доступу ні до чого. Все зашито секретами. Навіть якщо є свідчення людей, вони можуть бути лише анонімні, тому що це армія, їх можуть покарати досить сильно», — сказав він.

Водночас медіа повинні стояти за себе і захищатися. І вони мають робити такі розслідування, аби суспільство знало про це, впливало і зменшувало ці проблеми.

«Такі речі прямо впливають на ставлення суспільства до мобілізаційного процесу. Тому що, наприклад, Frontliner почав говорити про те, що обіцянки від держави щодо прав колишніх ув'язнених, які підписали контракт з ЗСУ, були не дотримані. І багато медіа після цього теж почали писати. І зараз готуються зміни до закону, які дозволять колишнім ув'язненим отримати всі права, які держава обіцяла. Тобто, ця монета має дві сторони і викриття таких речей покращують імідж армії», — вважає Дубчак.

Кореспондент «Радіо Свобода» Єгор Логінов зауважив, що погрози журналістам неприпустимі, але самі журналісти, своєю чергою, не мають «йти за хайпом», а показувати всі історії максимально правдиво з наведенням конкретних фактів: «Чи є такі випадки в інших підрозділах ЗСУ? Очевидно, що є. І я знаю, що їх немало. Війна - це дуже важка історія. Я зараз в жодному випадку не захищаю «Скелю» і те, що сталося. Я просто хочу, щоб кожна така історія розслідувалась максимально з застосуванням усіх журналістських стандартів, і щоб це були факти і реальні історії, а не хайп і не гонитва за переглядами і лайками в соцмережах».

Нагадаємо, 23 червня «Бабель» оприлюднив розслідування про небойові смерті щонайменше 26 новобранців 425-го окремого штурмового полку «Скеля» від кінця 2025 року до весни 2026-го. За даними журналістів, більшість із них померла від пневмонії, серцево-судинних захворювань та інших хвороб невдовзі після мобілізації. Близькі деяких загиблих заявили про можливе насильство.

У штурмовому полку «Скеля» заявили, що автори матеріалу роблять узагальнення, які зводять історію підрозділу до окремих трагічних випадків. Там стверджують, що більшість смертей, про які писали журналісти, сталась у лікарні або дорогою до лікарні й була повʼязана зі станом здоровʼя мобілізованих. 

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про перевірку можливих порушень прав військовослужбовців у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля».

Пізніше продюсер британського телеканалу Sky News Азад Сафаров заявив, що в березні 2025 року під час зйомок з  425-им окремим штурмовим батальйоном «Скеля» невідомий обстріляв машину каналу, в якій перебувала їхня водійка.

Офіцер комунікацій 425-го окремого штурмового полку «Скеля» Олексій Братущак під час онлайн-зустрічі з журналістами сказав, що погрози журналістам є неприпустимими, але і військовослужбовці мають право на свободу слова.