
Києво-Печерська лавра частково відновила роботу після російського обстрілу
Києво-Печерська лавра частково відновила роботу після російського обстрілу


Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» частково відновив роботу для відвідувачів після російського обстрілу у ніч проти 15 червня, внаслідок якого виникла пожежа в Успенському соборі. Про це повідомили у пресслужбі заповідника.
З 19 червня знову проводяться групові екскурсії за попереднім записом. Наразі для відвідувачів доступні Ближні печери, Велика лаврська дзвіниця, Церква Спаса на Берестові, Трапезна церква та музейні виставки.
Богослужіння на час відновлювальних робіт в Успенському соборі відбуватимуться у Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Печерських.
«Після чергової російської атаки, яка відбулася 15 червня, коли постраждав Успенський собор, декілька днів було обмеження території Верхньої лаври задля безпеки наших людей. У співпраці в Національним заповідником, Міністерством культури нам вдалося відновити доступ до території Верхньої лаври. Звісно, що Успенський собор буде обмеженим, а от Трапезний храм відновлює богослужіння», — розповів Суспільному Намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври ПЦУ владика Авраамій.
Він додав, що до понеділка, 22 червня, мають облаштувати тимчасове укриття на даху Успенського собору.
Нагадаємо, у ніч на 15 червня російські війська здійснили масований обстріл України із застосуванням 611 БпЛА та 70 ракет, зокрема «цирконів» та балістичних «іскандерів». ППО знешкодила 582 безпілотники та 50 ракет, зокрема п’ять із шести «Цирконів».
Зокрема, у Києві зафіксовані пошкодження та пожежі майже в усіх районах міста. Аварійно-рятувальні служби працюють на близько 50 локаціях.
Внаслідок атаки на території Києво-Печерської лаври виникла пожежа — загорівся дах Успенського собору.
Києво-Печерська лавра є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Станом на травень 2026 року ЮНЕСКО верифікувала пошкодження 536 культурних об’єктів на території України — від дерев’яних церков Полісся до зразків харківського конструктивізму, від монастирів Донеччини XVI століття до одеських будівель XIX ст. під охороною ЮНЕСКО.
Фото: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»











