
Понад 30 випадків юридичного переслідування журналістів з боку Росії зафіксував ІМІ
Понад 30 випадків юридичного переслідування журналістів з боку Росії зафіксував ІМІ


Інститут масової інформації зафіксував 35 випадків використання Росією кримінального переслідування, заочних вироків, арештів, розшуку та незаконного ув’язнення як інструментів тиску на українських та іноземних журналістів, які висвітлюють війну. Про це повідомили на сайті ІМІ.
Найпоширенішим способом тиску є кримінальне переслідування медійників (12 випадків). Це переважно відкриття Росією кримінальних справ проти журналістів і операторів за репортажі з фронту або територій під контролем українських сил. Серед таких випадків — переслідування журналістів RAI, CNN, DW, ABC News, France 24, Hromadske, «Кордон.Медіа» та інших.
Ще у дев’ятьох випадках російські суди заочно засуджували українських медійників до тривалих строків ув’язнення — від п’яти до 14 років колонії — за звинуваченнями, зокрема у «фейках» про російську армію, «розпалюванні ненависті», «закликах до тероризму» або «екстремізму».
Зокрема, Росію заочно засудила медіаекспертку ІМІ Ірину Земляну до 13 років ув’язнення за сфабрикованими звинуваченнями. На думку журналістки, такі вироки є помстою за професійну діяльність та правду про війну. «Використання кримінального кодексу РФ — це також інструмент міжнародного тероризму росіян», — зазначила Земляна.
Також ІМІ зафіксував п’ять випадків заочних арештів. Російські суди обирали журналістам запобіжні заходи у вигляді взяття під варту, переважно через репортажі з Курської області, створюючи постійну загрозу в разі використання Росією міжнародних механізмів у своїх інтересах.
Також було чотири випадки оголошення журналістів у розшук — Наталію Мосейчук, Яніну Соколову, Дмитра Гордона та Владислава Балінського. Частина таких випадків містить ризики зловживання механізмами міжнародного розшуку, зокрема через Інтерпол.
Росія також незаконно ув’язнювала журналістів на окупованих територіях. Ідеться про Георгія Левченка, Владислава Гершона, Яну Суворову та Вілена Темер’янова, яких країна-агресорка фактично карає за адміністрування інформаційних ресурсів, громадянську журналістику чи документування подій на ТОТ.
Крім того, в аеропорту Стамбула за запитом Росії через Інтерпол затримували журналістку ATR Гульсум Халілову. Пізніше її звільнили.
Як зауважила директорка ІМІ Оксана Романюк, такі дії Росії є не окремими випадками, а частиною системної політики тиску.
«Журналісти, які документують війну, не є злочинцями. Навпаки, вони виконують суспільно необхідну функцію. Росія хоче, щоб там, де вона чинить злочини, не було свідків. Саме тому переслідування журналістів потрібно розглядати не лише як порушення свободи слова, а як елемент ширшої політики приховування воєнних злочинів і придушення правди», — вважає Оксана Романюк.
Нагадаємо, за даними ІМІ, за чотири роки й два місяці з початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія скоїла 937 злочинів проти журналістів і медіа. Зокрема, впродовж останнього місяця Інститут зафіксував дев’ять нових випадків, серед яких — обстріли журналістів, руйнування та пошкодження редакцій, кіберзлочини, а також юридичний тиск.
Фото: Unsplash












