Я дуже добре ставлюся до штучного інтелекту й текстів, які він допомагає покращувати. Наприклад, деякі інструменти можуть допомогти виправити помилки, деякі — верифікувати інформацію, інші — знайти джерела. Особливі налаштування допомагають задати ШІ роль прискіпливого редактора або критичного читача й покращити текст із цієї точки зору.

Але я вкрай погано ставлюся до текстів, які цілком згенеровані штучним інтелектом «під ключ», без суттєвих вводних, без перевірки, за запитом «напиши текст на тему». Це вбиває людську мову, авторський стиль і загалом довіру до матеріалу.

По-перше, це просто генерація інформаційного шуму й сміття. Мовні моделі працюють за принципом статистичної ймовірності, видаючи найбільш усереднений, передбачуваний варіант. Без додавання реального людського досвіду, власних історій і фактажу такий текст продукує набір слів без нових сенсів та експертизи. Ви таке читали: «ключова проблема», «унікальний досвід» тощо.

По-друге, ШІ не розуміє суті написаного й лише компонує те, що є в його пам’яті. Нові моделі вміють «міркувати», так — проте це теж лише компонування того, чого модель навчена. Тому без верифікації людиною в публічний простір можуть потрапляти вигадані факти, хибні причинно-наслідкові зв’язки, зате подані з абсолютною впевненістю. Це теж уже давно в мемах.

По-третє, ШІ збіднює мову. Про це вже є дослідження, щоправда, про англійську мову. Аналіз наукових статей (arXiv, 2025) виявив різке зростання кількості слів delve, intricate, realm, testament, boast із 2022 року, що пов’язують із ШІ-моделями. Але це і про нашу мову теж. Медіа Inveb формулює це так: «ШІ має слова-маркери та фрази, якими часто зловживає. Серед таких слів “інновації”, “невідʼємна частина”, також формулювання “не X, а Y” — вони набувають поширення як у дописах соцмереж, так і в розмовному стилі чи медіа. І поступово витісняють людську мову з її автентичністю».

Тож поширення «ледачих», згладжених і коректних ШІ-текстів легалізує оцей специфічний канцелярит, короткі «рублені» фрази, якими говорять політики на мітингах, узагальнення та надлишкові прикметники, роблячи текст одноманітним і позбавленим авторського стилю. Стиль Юрія Макарова впізнаваний, і Павла Казаріна теж. Бо за ним стоїть конкретна людина, її думки та спосіб їх висловлювати. Що залишиться від нашої мови, якщо людину прибрати?

Але і стиль ШІ тепер упізнаваний. Якщо не всі, то багато читачів розпізнають цей машинний підхід: відсутність займенників «я» чи «ми», власних історій чи рефлексій, надмірну категоризацію, специфічні АІ-шні штампи, над якими ми теж уже жартуємо. Це маркує автора або організацію як таких, що економлять час і не поважають аудиторію.

А штучний пафос, короткі яскраві фрази («а тепер — без води», «ключ — ось у чому», «безпека — це база» й подібні) та спроби зімітувати драматизм від ШІ взагалі виглядають неприродно. Це знецінює реальні події чи факти, описані такою мовою. І дискредитує авторів і організацію.

До речі, й гугл песимізує неякісні тексти в пошукових системах. Не створені ШІ, ні — а саме погану імітацію людського стилю. Алгоритми пошуковиків налаштовані на пріоритезацію корисного контенту, де є щось нове, де є експертиза й експертність, а не компіляція відомого. Згенеровані матеріали, що складаються з загальних фраз і не містять доданої вартості, знижують рейтинг сторінок і сайту загалом у пошуковій видачі.

Понад те, у соцмережах і деяких медіа вже зустрічаються підписи: «цей текст написаний людиною без застосування ШІ» — як підкреслення його унікальності й експертності.

А платформа Scripted — американський маркетплейс для фріланс-копірайтерів — запровадила власну систему детекції ШІ. Вона сканує кожен надісланий автором текст перед публікацією. Так от, чистий AI-генерований контент офіційно вважається порушенням стандартів, а автори, які намагаються просувати ШІ-тексти, отримують бан. Таким чином платформа сигналізує про свою перевагу на ринку копірайту та рерайту — тільки людський авторський текст.

Ще далі пішла The Authors Guild — гільдія авторів у США. У відповідь на експансію генеративного ШІ гільдія розробила та оприлюднила чотири шаблони для видавничих контрактів. Вони вимагають від авторів чітко декларувати, чи використовували вони ШІ при створенні твору; забороняють видавцям використовувати твори авторів для тренування ШІ без окремої згоди та справедливої компенсації, а також захищають аудіокниги й переклади від несанкціонованого AI-генерування.

Тож резюмую: ШІ — прекрасний інструмент, але не цілковита заміна людини. Тенденція креативних індустрій іде в бік чіткого маркування ШІ-контенту, обмеженого його використання в творчості з міркувань збереження авторських прав і поваги до людської роботи. Тому використовувати його для покращення роботи людини — можна й треба, а от замінювати повністю — не слід.

Фото: magnific.com