Сейм Латвії ухвалив закон про захист людей, залучених до захисту суспільних інтересів. Його розробили для захисту журналістів, дослідників, активістів від зловживальних судових процесів (SLAPP-позови). Про це повідомило Латвійське суспільне медіа LSM.

Міністерство юстиції, яке розробило документ, посилається на дані Єврокомісії про зростання кількості стратегічних судових процесів в останні роки в ЄС.

«Впливові особи або компанії використовують стратегічні судові процеси як інструмент для протидії журналістам, правозахисникам, екологічним активістам, дослідникам та іншим, хто висловлює критичну позицію в інтересах суспільства, таким чином залякуючи, виснажуючи, фінансово та психологічно виснажуючи авторів критичних думок», — зазначило міністерство.

Переважно такі позови подаються щодо порушення честі та гідності, порушення законодавства про захист даних, а також порушення прав інтелектуальної власності.

Міністерство згадало випадок мальтійської журналістки Дафни Каруани Галіції, яку вбили у 2017 році внаслідок вибуху автомобіля. У той ранок вона хотіла поїхати до банку і спробувати розблокувати свої банківські рахунки, заблоковані на вимогу ініціаторів SLAPP-позовів. Журналістка була відома розслідуваннями корупції прем'єр-міністра Мальти Джозефа Муската та інших представників влади на основі «Панамського архіву». На момент її вбивства проти неї було відкрито понад 40 справ про наклеп або посягання на честь і гідність у Мальті, США та Великій Британії.

Закон у Латвії дає визначення діяльності в інтересах суспільства та пояснює, як розпізнавати зловмисні, необґрунтовані позови. Він передбачає можливість для суду на ранній стадії припинити справу, якщо видно, що її мета полягає в залякуванні чи іншому негативному впливі на відповідача.

У разі встановлення зловмисності скарги позивач буде  зобов’язаний покрити судові витрати. Крім того, може бути накладений штраф. Санкції за недобросовісне використання права збільшили, щоб зменшити можливість зловживань.

Як зауважили в Мін'юсті, законопроєкти не обмежують право звертатися до суду і подавати позови про захист честі та гідності та не надають імунітету від цивільної відповідальності. Механізми захисту не застосовуватимуться у випадках, коли під прикриттям суспільних інтересів поширюється дезінформація. Рішення у кожній справі ухвалюватиме суд після індивідуальної оцінки обставин.

Закон набуде чинності 7 травня.

Нагадаємо, SLAPP — це стратегічні позови проти участі громадськості (Strategic Lawsuits Against Public Participation). Вони подаються з метою залякати або змусити замовкнути журналістів, активістів, правозахисників чи інші сторони, які висловлюють суспільно важливу позицію. Такі справи не мають на меті правосуддя, а використовуються як інструмент тиску.

Раніше про проблему SLAPP-позовів в Україні «Детектору медіа» розповіла медіаюристка, адвокатка Оксана Максименюк. Також «Детектор медіа» на цю тему поговорив з виконавчою директоркою Міждисциплінарного науково-освітнього й центру протидії корупції в Україні Національного університету «Києво-Могилянська академія» Оксаною Нестеренко.

Як писав «Детектор медіа», Ярослав Юрчишин зазначав, що протидія SLAPP-позовам — це зобов’язання України перед ЄС.

4 квітня 2025 року відбулося засідання Координаційного комітету при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України з реалізації кампанії Ради Європи «Журналісти мають значення» в Україні, де учасники обговорили питання SLAPP. 1 травня на засіданні парламентського комітету свободи слова його голова Ярослав Юрчишин ініціював створення робочої групи з напрацювання механізмів протидії SLAPP.

22 грудня 2025 року представники робочої групи при парламентському комітеті свободи слова, які напрацьовували пропозиції щодо протидії SLAPP, на круглому столі «Майбутнє анти-SLAPP законодавство України: презентація концепції та обговорення» презентували концепцію майбутнього законопроєкту. 

Фото: Unsplash