Посібник складається з трьох розділів, які містять розповідь про теорію і практику розвитку спільнот, українські та міжнародні приклади, конкретні інструменти роботи з аудиторією, підходи до залучення людей і побудови довіри. Автори посібника розповідають, як створити спільноту, аналізуючи при цьому реальні історії. Приміром, на прикладі «Екопарку Совські ставки» показують, як жителям мікрорайону вдалося відстояти зелену зону або ж як онлайн-журнал «Цукр» із прифронтових Сум побудував спільноту, яка тримає місто разом.

Посібник для журналістів і громадських активістів із розбудови спільнот створений у межах проєкту Institute for War & Peace Reporting (IWPR) «Посилення громадського контролю в Україні» (Boosting Citizens Watchdogs in Ukraine) за фінансової підтримки Норвезького агентства з розвитку та співробітництва (Norad). Про це, відкриваючи презентацію, розповіла директорка IWPR Ukraine Марина Безкоровайна.

Марина Безкоровайна

Вона також повідомила, що основною задачею цього проєкту є зміцнення спроможності медіа й організацій громадянського суспільства не лише здійснювати ефективне спостереження за інститутами влади як на місцевому, так і національному рівнях, а й залучати громадськість до участі у прийнятті владних рішень. І у цій роботі важлива взаємодія між людьми, формування спільнот, об’єднання навколо ідей і цінностей. Як розповіла Марина Безкоровайна, ідея створення посібника виникла, коли на їхній перший вебінар на цю тему зібралося дуже багато охочих його послухати. Тоді стало зрозумілим, наскільки вона затребувана у суспільстві.

«У нас виникла власна ідея об’єднати ці всі практики й успішні приклади, які у нас теж є, у такому посібнику, який був би доступний максимально для всіх. PDF-копія буде онлайн і також ми будемо поширювати безплатно це видання на тематичних заходах. Наша ідея була в тому, щоб зробити ці практики доступними, зрозумілими, структуровано викладеними в комбінації теорії та успішних прикладів», — сказала Марина Безкоровайна.

Керівник ГО «ПроМедіа» Андрій Яніцький розповів, що якщо у 2021 році в Україні існувало 11 медійних спільнот, то у 2026 році з понад 250 медіа з Мапи рекомендованих медіа 30 мають свої спільноти. «У 2021 році, коли я вперше зацікавився спільнотами, здавалося, що вони для медіа — це така спроба знайти додаткове джерело фінансування, бо після ковіду, зрозуміло, рекламні доходи впали. Це більше було як експеримент, не було ще сталої роботи над спільнотами. І ось минуло з 2021-го вже п’ять років. І ми бачимо, що спільноти в медіа стали варіантом норми. Ще не можна сказати, що ця практика поширена в кожному медіа, але це точно варіант норми», — розповів Андрій Яніцький.

Андрій Яніцький

Захід продовжився розмовою про те, що перетворює просто підписників на людей, які діють разом, створюють спільноти та знаходять однодумців. У ній узяли участь представниця благодійного фонду «Повернись живим» Тетяна Кошелєва, співзасновниця організації «Екопарк Совські ставки» Вероніка Полякова та засновник книгарні «Сенс» Олексій Ерінчак. Модераторкою розмови стала співзасновниця The Ukrainians,  шеф-редакторка журналу Reporters Марічка Паплаускайте, яка є редакторкою посібника «Як впорядкувати хаос».

Вероніка Полякова, Тетяна Кошелєва, Олексій Ерінчак та Марічка Паплаускайте

Учасники розмови, розпочавши її з теоретичних питань, невдовзі перейшли до особистих прикладів створення ком’юніті, які об’єднують людей ідеями, цінностями та прагненнями.

Розмова розпочалася з відповідей на базове питання, яке всім учасникам поставила Марічка Паплаускайте: навіщо нам потрібні спільноти?

Олексій Ерінчак пояснив це просто — «щоб не почуватися самотніми». А далі додав: «Як тільки ми починаємо трошки глибше відчувати своє місто, свою країну, своє оточення, свою громаду, то постає питання: а з ким разом я це роблю, кого я підтримую, до яких ідей я долучаюсь? Спільнота — це те, в якій ідентичності ми уявляємо себе та кого ми підтримуємо».

Тетяна Кошелєва потребу в спільнотах пояснила людською природою, що тяжіє до приналежності до якоїсь групи: «Дуже важливо відчувати себе частиною певної групи. Вона загалом створюється з таких людей, які об’єднуються навколо якоїсь або спільної мети, або спільного інтересу. Це вид соціалізації людей і можливість впливати на певні обставини, реагувати на них».

Марічка Паплаускайте

Вероніка Полякова говорила про практичний вимір, сказавши, що «спільнота  дає змогу людям реалізувати себе, бо коли вони знаходять відповідну спільноту, то по-справжньому відкриваються і реалізують свої ідеї».

На прикладі організації «Екопарк Совські ставки» вона показала, як люди, об’єднавшись, змогли захистити територію між приватними та багатоквартирними будинками від забудовників.

Вероніка Полякова

«У певний момент ми побачили, що люди мають одну головну думку — зупинити забудову, але вони були розпорошені по всіх мікрорайонах, не було якогось єдиного місця, де можна було їх усіх згуртувати. Перше, що ми зробили — це створили групу у фейсбуці, де люди просто знайшли той якір, за який можна було схопитися і організуватися, щоб усі побачили, що люди, які проти, у них є одна ідея і їх дуже багато. Таким чином ми організували людей і почали вже формувати одну спільну думку з кількома лідерами. Ми спеціально так зробили, щоб забудовник не нападав на одну людину. Будь-яка активність віталася, ми запрошували, й кожна людина своєю енергією підсилювала рух», — сказала Вероніка Полякова.

Тетяна Кошелєва розповіла, що вони тривалий час розвивають спільноту навколо благодійного фонду, їх усіх об’єднує спільна цінність — підтримка Сил оборони та приналежність до важливої справи.

«У нас зараз платформа підписок, де можна буде реєструватись і буде дуже багато можливостей для формування власного розуміння, що і як працює, те, що буде більше занурювати в контекст. А також розробка мерч-шопу, бо до цього в нас всі ці роки не можна було купити мерч. Він міг бути отриманий за донат на певних подіях, де ми були присутні як гості, але якогось централізованого продажу не було. Ми це запускаємо якраз для того, щоб більша кількість людей могла носити на собі цей знак приналежності», — говорить Тетяна Кошелєва.

Тетяна Кошелєва

Олексій Ерінчак нагадав, що першу книгарню «Сенс» на Арсеналі було відкрито 17 грудня 2021 року, а з початком повномасштабного вторгнення вона стала місцем збору активної спільноти мікрорайону — «Печерських котиків».

«Збройні Сили відганяють росіян від Києва, з Київської області, ми повертаємося до діяльності, але “Сенс” уже є місцем тяжіння, в який повертаються книжки, повертаються книгарі, повертаються книжкові події. Ми стаємо тими, хто впроваджує культурні події. І на якійсь події ми зрозуміли, що прийшло 200 плюс людей. Не було не те що, де стати — двері відчинялися, а там спина вже іншої людини. І тому почалися думки про розвиток, і ми прийшли до цього простору на Хрещатику. Тобто “Сенс” завжди був для людей, для спільноти, і тому зовнішні виклики трансформували “Сенс” ось таким чином. Люди приєднуються, бачать, що з точки зору адекватності, цінностей, чеснот це те, що їм відгукується», — розповів Олексій Ерінчак.

Тетяна Кошелєва, Олексій Ерінчак та Марічка Паплаускайте

Підсумовуючи розмову про спільноти, спікери порадили тим, хто лише думає над їх створенням, бути більш відкритими до людей, частіше виходити з режиму онлайн в офлайн, адже жодна цифрова платформа не замінить живого спілкування.

Андрій Яніцький, Марічка Паплаускайте, Тетяна Кошелєва, Вероніка Полякова, Марина Безкоровайна й Олексій Ерінчак

Презентація посібника «Як впорядкувати хаос» виявилася розмовою не тільки про інструменти, а скоріше про досвід, який свідчить про те, що спільноти не створюються за інструкцією, а виникають там, де є спільні дії, сенси та цінності.

Фото надані Institute for War & Peace Reporting (IWPR)