Середній бал стану свободи преси 180 країн і територій перебуває на найнижчому рівні вперше за 25 років. Понад половина країн, яких оцінює міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF), потрапила до категорій «складних» або «дуже серйозних». Про це свідчать дані Індексу свободи преси за 2026 рік, який пресслужба RSF надала «Детектору медіа». 

Норвегія посіла перше місце десятий рік поспіль, тоді як Еритрея — останнє третій рік поспіль. У Сирії найбільше покращилася cвобода преси серед усіх країн і територій в Індексі 2026 року — країна піднялась на 36 позицій у рейтингу.

Україна цьогоріч посіла 55-ту сходинку, піднявшись на 7 позицій за рік (62-ге місце у 2025 році). Вона випередила Італію (56), Організацію Східнокарибських держав (57) та Ліберію (58), а також незначно поступилася Кот-д’Івуару (54). Ситуація зі свободою преси в Україні класифікується як «проблематична».

При цьому загальний середній бал усіх оцінюваних країн ще ніколи не був таким низьким за 25 років існування Індексу. У понад половині країн і територій світу (52,2%) стан свободи преси оцінюється як «складний» або «дуже серйозний». Ця категорія становила меншість (13,7%) у 2002 році. 

У 2002-му 20% населення світу проживало в країнах, де стан свободи преси оцінювався як «добрий». Нині ж менше 1% населення світу живе в країнах з цієї категорії.

З п’яти показників, що використовуються для оцінювання свободи преси в усьому світі, — економічне, правове, безпекове, політичне та соціальне середовище для журналістики, — правовий показник зазнав найбільшого зниження цього року. Він погіршився у 110 країнах зі 180. 

Правовий показник різко знизився через зловживання законами про національну безпеку. Криміналізація журналістики стає глобальним явищем.

Так, Росія використовує закони, спрямовані на боротьбу з «тероризмом, сепаратизмом та екстремізмом», для обмеження свободи преси. Станом на квітень 2026 року країна тримає за ґратами 48 журналістів. Цей метод інструменталізації заходів нацбезпеки також можна помітити в Білорусі, М’янмі, Нікарагуа та Єгипті. 

У Гонконзі (140-ве місце) закон про нацбезпеку дозволив владі ув’язнити на 20 років незалежного видавця Джиммі Лая, що є найсуворішим терміном, коли-небудь призначеним журналісту на цій території. У Туреччині (163-тє місце) проти медіа також застосовують звинувачення в «дезінформації», «образі президента» та «очорненні державних інституцій».

Водночас законодавчі недоліки фіксують і в демократичних країнах. У Японії (62-ге місце) робота журналістів ускладнюється законом про державну таємницю, гарантії захисту конфіденційності джерел та редакційної незалежності є недостатніми. На Філіппінах звинувачення в тероризмі використовують як можливість змусити замовкнути незалежних репортерів.

Зниження правового показника цього року також пояснюється зростанням кількості стратегічних судових процесів проти участі громадськості (SLAPP-позовів). Вони використовуються проти журналістів як у Болгарії (71-ше місце), так і в Гватемалі (128-ме місце), Індонезії (129-те місце), Сінгапурі (123-тє місце) і Таїланді (92-ге місце). Водночас ці зловживання також трапляються у країнах з відносно високими рейтингами, як-от Франція (25-те місце).

У понад 80% проаналізованих країн механізми захисту журналістів (як фізичні, так і юридичні) вважаються відсутніми або неефективними.

Читайте також:

• Оксана Нестеренко: Проблема SLAPP-позовів стала глобальною. CASE зафіксувала 1049 випадків таких позовів із 2010 по 2023 рік
• Оксана Максименюк: Позови SLAPP — це загроза свободі слова в Україні

У деяких країнах, як-от Ірак, Судан та Ємен, збройні конфлікти є основною причиною зниження свободи преси. Тривалі війни мали значний вплив цього року на Палестину. З жовтня 2023 року понад 220 журналістів було вбито в Газі ізраїльською армією, з них щонайменше 70 — під час виконання роботи.

На найнижчих сходинках перебувають Китай, Північна Корея та Еритрея. Східна Європа та Близький Схід залишаються двома найнебезпечнішими регіонами для журналістів.

Росія продовжує свою війну проти України та є однією з найгірших країн за свободою преси (172-ге місце зі 180). Іран (–1 сходинка, 177-ме місце) також майже на останніх позиціях рейтингу.

Найбільш різке падіння в Індексі 2026 року (–37) спостерігалося в Нігері (120-те місце) після нападів збройних груп та правлячих хунт і придушення права на збалансовану інформацію з різних джерел. Саудівська Аравія опустилася на 14 сходинок через неодноразові акти насильства влади проти журналістів у 2025 році.

Натомість падіння диктатури Башара Асада в грудні 2025 року та подальший політичний перехід підняли Сирію зі 177-го на 141-ше місце після того, як вона роками була однією з десяти країн на останніх позиціях в Індексі.

Нагадаємо, торік глобальний стан свободи преси, який аналізує RSF, вперше в історії Індексу класифікували як «складний». Умови для журналістської діяльності стали поганими в половині країн світу і задовільними менш ніж у кожній четвертій країні. 

Як свідчили дані Індексу свободи преси за 2025 рік, загальну оцінку ситуації у світі того року погіршив показник, що вимірює фінансові умови журналістики та економічний тиск на галузь.

Перші місця в рейтингу 2025 року посіли Норвегія, Данія, Швеція, Нідерланди, Фінляндія, Естонія та Ірландія, а останні — Іран, КНДР, Китай, Афганістан, Сирія та Еритрея. Україна посідала 62-ге місце, опустившись на одну позицію порівняно з 2024 роком.

Фото: RSF