Дослідження рівня медіаграмотності, проведене на замовлення Міністерства культури Литви, показує, що навіть розуміючи важливість критичного мислення, понад половину (56%) жителів Литви у 2025 році воліли ігнорувати помічену в інтернеті дезінформацію, пропаганду чи згенерований штучним інтелектом фальшивий контент. Про це повідомляє LRT.

«Дослідження показує, що критичного підходу часто не вистачає. Кожен другий мешканець стикався з підробленим відео-або аудіоконтентом. Кожен третій стикався з фейками, і двоє з трьох тоді їм повірили. Понад половину жителів, які помітили по-різному подану інформацію у різних джерелах, просто це ігнорують», — йдеться у документі.

За словами авторів дослідження, для підвищення стійкості людей до дезінформації необхідно створювати умови для зміни поведінки.

«Мають формуватися прості, повторювані звички перевірки інформації, які стануть автоматичними. Важливо створювати середовища, які полегшують правильне рішення, а не лише навчають, яким воно має бути. Це означає не лише навчання, а й дизайн інформаційного середовища: посилання на джерела, точну вказівку авторства, прості інструменти перевірки», — наголосили вони.

За даними дослідження, за останні вісім років здатність литовського суспільства користуватися засобами масової інформації значно зросла, проте одночасно фіксується зниження довіри до незалежності медіа.

«Це відбиває загальну культуру скептицизму, тиск алгоритмів та «економіки уваги» на медіа обирати емоційні, конфліктні формати», — йдеться у документі.

Нагалаємо, армія Литви використовуватиме інструменти штучного інтелекту для моніторингу та аналізу дезінформації.

Фото: LRT