Вирок медіаекспертці Інституту масової інформації (ІМІ) Ірині Земляній ухвалив російський суддя Віталій Бєліцкій, який системно розглядає політично вмотивовані справи проти журналістів і представників громадянського суспільства. Це з’ясували експерти ІМІ.

Кар’єрне зростання Бєліцкого відбулося вже під час повномасштабної війни Росії проти України та посилення внутрішніх репресій. 4 січня 2023 року указом президента РФ Володимира Путіна його призначили суддею Московського міського суду. До цього він працював у Коптєвському районному суді Москви.

Експерти ІМІ кажуть, що суддя системно розглядає справи, які міжнародні організації та правозахисники вважають політично мотивованими. Зокрема, він працює зі справами за статтями Кримінального кодексу РФ, які часто застосовують для політичного переслідування, як-от «державна зрада», «поширення фейків про армію РФ», а також з іншими політично чутливими звинуваченнями. 

Йдеться як про вироки, так і про рішення щодо запобіжних заходів, зокрема тримання під вартою, розповіли в Інституті масової інформації.

Віталій Бєліцкій ухвалював рішення у справах проти політиків і науковців. Серед прикладів, які наводить ІМІ, справа опозиційного політика і медійника Володимира Кара-Мурзи, якого 17 квітня 2023 року Бєліцкій засудив до 25 років колонії суворого режиму за звинуваченням у поширенні «фейків» про російську армію, участь у діяльності «небажаної організації» та нібито за державну зраду.

Нагадаємо, Московський міський суд заочно засудив на 13 років колонії загального режиму українську журналістку, експертку ІМІ Ірину Земляну у сфабрикованій справі про напад на російського посла Сергія Андрєєва у Варшаві у 2022 році. Росіяни також визнали її винною у поширенні так званих «фейків» про російську армію.

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин звернувся до Нацполіції як представника в Інтерполі з проханням захистити Ірину Земляну від російського переслідування. У відповідь Нацполіція зобов’язалася проконтролювати, щоб не дати Росії через Інтерпол переслідувати журналістку.

Ще в листопаді 2022 року Росія оголосила Ірину Земляну в розшук. Проти неї відкрили кримінальну справу через нібито напад на російського посла Сергія Андрєєва у Варшаві (Польща). Сама Ірина відкидає звинувачення і каже, що не вчиняла нападу.

Інцидент стався 9 травня 2022 року під час покладання квітів послом Росії у Варшаві. Тоді Земляна хотіла облити себе штучною кров’ю на знак протесту проти війни в Україні. Рідина, що була буряковим соком, потрапила також на російського посла.

Після акції польська поліція затримала Ірину Земляну та провела її до автозаку, записала особисті дані активістки і відпустила.

Невдовзі Земляна звернулася до польської поліції через погрози, що надходили їй після акції 9 травня. Її персональні дані, включно з номером паспорта, телефону, адресою в Україні, електронною поштою, всіма акаунтами в соцмережах, були викладені в російські телеграм-канали із закликом її «знищити».  Журналістку внесли до російської бази «воєнних злочинців».

Своєю чергою Польща розслідувала справу щодо погроз життю Ірини Земляної від росіян та інших. У червні 2023 року стало відомо, що польська прокуратура заморозила слідство в справі про облиття фарбою російського посла, визнавши Ірину невинуватою. 

Нацполіція України відкрила кримінальне провадження за заявою Земляної після інциденту у Варшаві з російським послом. Згодом Шевченківське управління поліції Головного управління Нацполіції в Києві закрило кримінальне провадження щодо погроз життю та розсекречення особистих її даних. Проте суд зобовʼязав відновити розслідування.

У лютому 2024-го в Росії Ірину Земляну внесли до списку «терористів та екстремістів». У березні того ж року Басманний районний суд Москви заочно заарештував медіаекспертку ІМІ.

Фото: Ірина Земляна / фейсбук