
Вікторія Амеліна посмертно стала почесною громадянкою Ліона


Українську письменницю та громадську діячку Вікторію Амеліну посмертно визнали почесною громадянкою французького міста Ліон. Про це у фейсбук-дописі повідомила журналістка і культурна менеджерка Тетяна Терен.
Вона розповіла, що цей статус щорічно надається правозахисникам і активістам з різних країн світу в тиждень, коли відзначається День прав людини (10 грудня).
«Ліон для такої традиції обрано невипадково. В часи Другої світової війни місто пройшло через німецьку окупацію, під час якої тут діяв рух опору. Потому в місцевих судах відбувалися розгляди справ щодо злочинів проти людяності, і Ліон зробив великий внесок у відновлення справедливості в повоєнному світі», — написала Тетяна Терен.

Фото: Тетяна Терен
Рішення про надання статусу почесних громадян ухвалює мер Ліона Ґреґорі Дусе. Номінують на відзнаку громадські організації міста та команда мера. У коментарях під своїм дописом Тетяна уточнила, що родина Вікторії Амеліної дала на це згоду.
Вікторія Амеліна — українська письменниця та громадська діячка родом зі Львова, членкиня Українського ПЕН. 27 червня 2023 року вона потрапила під російський ракетний обстріл у Краматорську, де перебувала разом з делегацією колумбійських журналістів та письменників. Вікторія отримала тяжкі поранення. 1 липня в лікарні імені Мечникова у Дніпрі її серце перестало битися. Репортаж з прощання з письменницею в Києві читайте тут.
Амеліна — авторка романів «Синдром листопаду, або Homo Compatiens» (2014) і «Дім для Дома» (2017), дитячих книжок «Хтось, або Водяне Серце» (2016) та «Е-е-есторії екскаватора Еки» (2021).
У 2021 році вона стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.
З літа 2022 року Вікторія Амеліна долучилася до правозахисної організації Truth Hounds, з якою працювала як документаторка воєнних злочинів на деокупованих територіях на сході, півдні та півночі України, зокрема в Капитолівці на Ізюмщині, де знайшла щоденник убитого росіянами письменника Володимира Вакуленка.
Вже після смерті Вікторія Амеліна стала однією з номінанток премії «Читомо», а також отримала Премію за свободу слова від Норвезької спілки письменників. У січні 2024 року президент Володимир Зеленський нагородив Амеліну посмертно орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
У червні 2025-го Вікторія Амеліна посмертно отримала премію Джоржа Орвелла в категорії «Політична публіцистика» за книгу «Дивлячись на жінок, які дивляться на війну».
- Читайте також: Справа Вікторії Амеліної і те, у що вона вірила, має тривати. І це наш обов'язок і відповідальність
Фото: Вікторія Амеліна / фейсбук









