У парламенті зареєстрований проєкт державного бюджету на 2026 рік №14000, який напередодні ухвалив уряд. У проєкті держбюджету зросли видатки на культуру, іномовлення, виробництво кіно та Суспільному.

Головний пріоритет бюджету — безпека, оборона та соціальна стійкість. Загальні видатки бюджету запропоновані в розмірі 4,8 трлн грн (на 415 млрд грн більше, ніж цьогоріч), а доходи — 2,826 трлн грн (+446,8 млрд грн від 2025). Прогнозований дефіцит — на рівні до 18,4% ВВП, а потреба у зовнішньому фінансуванні — 2 трлн 79 млрд грн. За словами прем’єр- міністерки Юлії Свириденко на культуру передбачено 15,8 млрд грн (на 4,7 млрд грн більше, ніж у 2025 році).

Розповідаємо детальніше, які витрати пропонують вупроєкті бюджету на наступний рік для медіа, державних регуляторів, кіновиробництво та культурні інституції. 

Державні медіа 

Видатки на парламентські медіа (канал «Рада» та «Голос України»)  не змінились у порівнянні з минулим роком. Передбачено 80 мільйонів 874,2 тисячі гривень. У бюджеті 2025 року з цих коштів газета отримала близько 20 мільйонів, решта пішла на «Раду». Однак, як і цього року, у цій бюджетній програмі не враховані кошти, які «Рада» витрачає на виробництво марафону через підрядника продакшн «Кінокіт». Нагадаємо, попри те, що ці гроші не були передбачені на 2025 рік , канал усе одно провів свій мистецький конкурс і визначив виробником компанію «Кінокіт», а в січні 2025 року уклав угоду на виробництво на суму 101,5 млн грн. Як з’ясував «Детектор медіа», ці кошти «Рада» отримала від Міністерства культури та стратегічних комунікацій за бюджетною програмою  «Забезпечення стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки, заходів з європейської та євроатлантичної інтеграції». Цього року назва цієї програми змінилась,  як і сума запланованих коштів — майже на 4 мільярди більше (детальніше про цю програму нижче, коли йтиметься про виробництво кіно).

Усі інші кошти на марафон спрямовують за тією ж бюджетною програмою, за якою фінансується іномовлення й «Укрінформ». У проєкті бюджету на 2026 рік видатки на цю програму дещо зросли і становлять 1,557 мільярда гривень (на цей рік передбачалось 1,5 мільярда). Нагадаємо, як ці кошти розподіляли у цьому році:

• 594 млн грн отримували виробники марафону — це медіагрупи «1+1», «Інтер» та StarLightMedia та  «Ми — Україна».
• на марафон «FreeДом»  йшло 306 млн грн, із них 162 млн грн — на виробництво контенту для марафону самим іномовленням, а 144,3 млн грн — для інших виробників (оскільки для «FreeДом» програми роблять і медіагрупи).
• окрім марафонів, решта коштів за згаданою бюджетною програмою розподіляли на канал «Дім», забезпечення трансляцій іномовлення, «Укрінформ», медіа у диджиталі (UATV English, UATV Arabic, UATV Espaniol і The Gaze). 

Суспільний мовник 

У проєкті бюджету передбачено і незначне збільшення фінансування Суспільного мовника. На підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України у 2025 році спрямували 2,1 млрд гривень, а на наступний рік передбачено 2,47 млрд грн. Однак ці кошти все одно менші за вимоги закону: адже СМ має отримувати не менш як 0,2% видатків загального фонду державного бюджету (вираховується за попередній рік). 

Кіновиробництво 

Зміни передбачені і з коштами на виробництво фільмів. Насамперед нагадаємо, що 12 вересня Комітет гуманітарної та інформаційної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроєкт №6194 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» у другому читанні та в цілому. 

Комітет підтримав правку про забезпечення фінансування Держкіно в розмірі не менш ніж 0,2% видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік. Така сама схема, як і у випадку фінансування СМ. На наступний рік це понад 6 мільярдів гривень. Чи встигнуть прийняти цей закон до затвердження бюджету —  невідомо. Однак у самому проєкті бюджету на одну з програм Міністерства культури та стратегічних комунікацій з оновленою назвою заплановано майже 4 мільярди гривень.

Йдеться про бюджетну програму «Здійснення заходів з питань захисту національного інформаційного простору, європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері», яка у проєкті бюджету на 2026 рік називається «Забезпечення стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки, заходів з європейської та євроатлантичної інтеграції, національної ідентичності, героїзму, створення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування». У 2025 році  на програму передбачалось 40,5 млн грн, а на 2026 рік пропонується 4 мільярди.

На саме Державне агентство України з питань кіно  у проєкті передбачено 204,4 мільйона (на 300 тисяч гривень більше, ніж на цей рік).

Нагадаємо, що очільник Держкіно Андрій Осіпов анонсував низку змін в установі. Серед них — стале фінансування українського кінематографа,  п'ять нових форм державної підтримки кінематографії, спеціальний статус Держкіно. Андрій Осіпов розповів, що ставить перед собою мету об'єднати зусилля Держкіно, Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Українського інституту, Українського культурного фонду, а також двох організацій — Української кіноакадемії та Національної спілки кінематографістів. 

Культурні установи, мовна політика, книги 

Видатки на саме Міністерство культури та стратегічних комунікацій у проєкті бюджету зросли  з 11,3 мільярда до 15,8 мільярда, якраз на ті ж 4 мільярди.

Також передбачено зростання фінансування Українського культурного фонду: на 2026 рік пропонується 410,8 мільйона гривень (на цей рік було 251 млн грн).

Кошти на  Український інститут книги щаплановані як і на цей рік – 278,5 млн грн.

На роботу уповноваженого із захисту державної мови пропонується спрямувати на сім мільйонів більше, ніж цього року — 35,85 млн грн. 

Регулятори галузі 

Серед профільних державних установ пропонується збільшити бюджети у медійного регулятора та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку. Видатки на Нацраду пропонується збільшити з 230,5 млн грн до 239,9 млн грн, а на НКЕК з 199,7 до 238,1 млн грн.

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації, на яку  у 2025 році спрямували 55 мільярдів,  у разі прийняття бюджету може отримати фінансування 45,8 мільярда. Тобто її видатки пропонують зменшити на 4 мільярди. Основні кошти йдуть на забезпечення спеціальною технікою та обладнанням.

Також цього року з’явився новий державний регулятор азартних ігор «Плейсіті», який наглядає за  рекламою  азартних ігор у медіа. Якщо у  цьому році на його роботу спрямували 150 млн грн, то на 2026 рік пропонується знизити видатки до 80,76 млн грн.

Нагадаємо, у бюджеті на 2025 рік видатки на культурну сферу за частиною бюджетних програм були знижені, їх дещо підвищили після голосування за бюджет у другому читанні. А більше коштів надавали на захист інформації.