Експравоохоронці з Білорусі, які покинули країну через режим Олександра Лукашенка, вважають, що самопроголошений президент може бути причетним до вбивства журналіста «Української правди» Павла Шеремета. Про це повідомила «Українська правда» з посиланням на розслідування ініціативи BYPOL, створеної ексміліціонерами, які не підтримують режим Лукашенка.

Кілька місяців тому з розслідувачами зв'язався колишній співробітник служби безпеки, який повідомив, що Павла Шеремета нібито вбили за наказом Олександра Лукашенка, а винними були офіцери спецпідрозділу КДБ «Альфа». За словами BYPOL, журналіст був ворогом Лукашенка. Неприязнь між ніби нібито розпочалася в 1997 році, коли Шеремет висвітлював контрабанду та неохоронюваність на білорусько-литовському кордоні. 

Співрозмовник із силових структур розповів про можливу причетність спецпідрозділів КДБ Білорусі до цієї справи. Зокрема, він назвав ім'я В'ячеслава Сидоракіна, ексспівробітника спецпідрозділу «Алмаз» МВС Білорусі. Крім того, в розслідуванні йдеться про офіцера «Альфи» Юрія Гаркача, якого засудили у 2022 році за незаконні дії зі зброєю до 4 років ув'язнення.

Навесні 2012 року голова КДБ Білорусі Вадим Зайцев призначив Гаркача своїм помічником з особливих завдань. На базі «Альфи» Гаркач створив відділ для виконання особливих завдань. За даними розслідувачів, Сидоракіна завербували до цього відділу разом зі снайпером «Альфи», сином очільника КДБ Олександром Зайцевим.

Як з'ясували в BYPOL, групі доручили здійснювати службові відрядження для виконання спецзавдань за кордоном. Для юридичних консультацій з виконання доручень Гаркачу допоміг довірений слідчий КДБ Іван Санько, який тоді дружив з Вадимом Зайцевим.

За даними BYPOL, орієнтовно у травні-червні 2012 року Зайцев дав Гаркачу 15 тисяч доларів готівкою за виконання завдання з поїздки на службовому BMW X5 у складі групи з п'яти осіб до Москви. Вже через кілька днів вони повернулися з Росії. Розслідувачі припустили, що група могла поїхати на розвідку щодо Шеремета.

Крім того, з посиланням на дані про перетин кордону в BYPOL повідомили, що Гаркач їздив в Україну з 30 серпня по 13 вересня 2013 року, Санько — з 20 серпня по 2 вересня 2012-го та з 4 по 15 серпня 2013-го, Зайцев — з 4 по 27 липня 2012-го та з 29 вересня по 3 жовтня 2013-го, а Сидоракін — з 13 по 17 березня, з 13 по 17 квітня та з 9 по 12 червня 2016-го.

У BYPOL також звернули увагу, що чоловік, якого помітили вночі неподалік від машини Шеремета, візуально схожий на Сидоракіна, а жінка поруч з ним — на працівницю спецпідрозділу «Алмаз» Тетяну Козлову, хоч та офіційно не перетинала кордону з Україною з 2012 року.

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть столична прокуратура кваліфікувала за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру трьом фігурантам справи щодо вбивства Шеремета: лікарці й волонтерці Юлії Кузьменко, музиканту й ветерану АТО Андрію Антоненку, військовій медсестрі Яні Дугарь. Згодом їм висунули обвинувачення. Судові засідання в цій справі не проводять з 21 лютого 2022-го, запобіжних заходів щодо обвинувачених немає.

Колишній агент ФСБ Росії Олександр Лисенков, який залишив територію Росії і попросив політичний притулок у Європі, заявив, що вбивство журналіста Павла Шеремета організували російські спецслужби.

У вересні 2023 року прокурор у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Михайло Тішин заявив, що наразі не розглядає можливості відмови від обвинувачення, висунутого Андрію Антоненку, Яні Дугарь та Юлії Кузьменко. Того ж місяця у справі про вбивство Шеремета відбулася зміна складу суду. 

У червні 2023-го стало відомо, що суд у справі вбивства журналіста розпочнуть спочатку через зміну присяжних. Утім у січні 2024-го Шевченківський райсуд Києва зупинив судовий процес у зв’язку з проходженням військової служби двома фігурантами справи.

• Читайте також: «Люди, які пам’ятають Павла Шеремета, заражені якоюсь принциповістю, доброю волею змінювати світ»

Фото: «Радіо Свобода»