7 квітня Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12089, який дозволяє дозволяє залишати незаконно відчужені раніше землі. Якщо ж громада чи держава захоче повернути через суд своє майно, яке забрали протягом останніх 10 років, — треба з бюджету надати в суд депозит у розмірі ринкової вартості такого майна.

Президент проігнорував петицію нащадка роду Терещенків Мішеля Терещенка, яка ще наприкінці березня набрала понад 25000 голосів, із вимогою ветувати законопроєкт 12089. Це при тому, що за відсутності у країні виборів для наших громадян і західних партнерів украй важливо бачити, що ще залишилися дієві інструменти для громадськості, аби впливати на рішення влади.

На противагу цій петиції недоброчесний бізнес запустив свою петицію авторства соратника бізнесмена Ігоря Мазепи Андрія Семидідька. Ця петиція з вимогою підписати закон з’явилася 24 березня і досі не набрала необхідної кількості голосів. Хоча теленрам-канали, які не сплачують податки з реклами у бюджет під час війни, масово ширили дописи на підтримку петиції Семидідька.

А у фейсбуці замовили реклами на понад 200000 гривень (це більш як 5300 $) і охопили десь 4 млн користувачів. Якщо говорити про телеграм, то там лобісти отримали щонайменше 4,1 млн переглядів станом на 2 квітня і це могло коштувати близько півмільйона гривень. І рекламні дописи могли коштувати щонайменше сотні тисяч гривень. Але лобісти не спромоглися зібрати достатньо голосів під петицією.

Громадська ініціатива «Голка» систематизувала інформацію, аби продемонструвати, як лобісти інтересів недоброчесного бізнесу вкладали кошти в цю кампанію, аби створити інформаційне поле задля підписання Зеленським цього закону.

Отже, у перший день появи петиції на сайті Офісу Президента ключовий автор — Ігор Фріс — закликав своїх підписників у фейсбуці, яких є десь 25000, підписати петицію. Також він просив підписати петицію своїх підписників у телеграмі. Те саме зробив очільник «Монобанку» Олег Гороховський. Але голоси не збиралися.

Коли бізнес зрозумів, що у порівнянні з петицією Терещенка, яку підримали Ада Роговцева, Тарас Тополя, Ігор Кондратюк, Валерій Пекар, Олесандра Матвійчук та інші відомі громадські діячі, вони програють, у хід пішло формування інформаційного поля за гроші.

У телеграмі з’явилося понад пів сотні дописів на користь проєкту 12089.

Народний депутат і ключовий автор проєкту Фріс звинувачував активістів у тому, що ті рекламували петицію Терещенка за гроші. І своїй аудиторії надав обрізаний знімок екрана зі сторінки не активістів, а колеги Ігоря Фріса — народної депутатки Юлії Овчиннікової («Слуга народу»), яка підтримувала петицію Терещенка.

Знімок екрана з Facebook-сторінки Ігоря Фріса

Також реклама петиції була зі сторінки партії Ігоря Левченка «Народовладдя».

При цьому громадський сектор звертався до всіх публічно, особливо до політиків, не ставити петицію Терещенка на рекламу.

Народний депутат Ігор Фріс не зробив жодного допису проти реклами у фейсбуці петиції Семидідька і не цікавився, звідки з’явилися кошти. А на неї витратили, як показує дослідження громадської ініціативи «Голка», щонайменше $5300. Головно реклама йшла через сторінки «Захист власності» та «Антирейдерський союз».

Знімок екрана зі сторінки «Захист Власності», з якої сумарно витратили понад $2000

І це при тому, що період моніторингу був до 4 квітня, а реклама з’являлася і після цієї дати. Тому сума, яку витратив бізнес у фейсбуці, не є остаточною.

В останні кілька днів збору у петиції Терещенка відтягували голоси, поставивши на рекламу петицію Ігоря Левченка з партії «Народовладдя». Тому частина підписантів могла помилитися.

Катерина Іванченко, очільниця Центру розвитку інновацій, який запроваджував інструмент петицій в Україні, говорить:

«Петицій із вимогою ветувати проєкт із самого початку з’явилося аж 4. Такий це у суспільстві викликало резонанс. Наступної ж доби автори петицій досягли домовленостей збирати голоси під петицією Мішеля Терещенка. Відповідно, коли ми побачили рекламу петиції Левченка у фейсбуці в останні дні, то зрозуміли, що забудовники намагаються у нас відтягнути голоси. Навіщо? Строки для ветування обмежені. Це 15 календарних днів. Відповідно, кожен день був на вагу золота. І ті люди, які підтримували петицію Левченка, могли думати, що вони вже віддали голос за вето проєкту 12089. На користь версії, що голоси відтягували, свідчить те, що рекламу просто зняли, коли петиція Терещенка набрала голоси. Ми встигли, а опоненти досі збирають голоси під своєю петицією».

Відтягування голосів запланували на 26—29 березня. На рекламі були 3 дописи сторінок «Київ — наша столиця», «Настоящий Харьков» (не була активною з 2022 року) та «Справжній Львів» (лише 2 дописи на сторінці в період 2023—2025). Разом ці три реклами демонструвалися аудиторії понад 28 тис. разів.

Технологія відтягування голосів працювала паралельно зі ще однією — блокуванням голосування. Усі 10 днів збору підписів за петицію Мішеля Терещенка люди масово скаржилися на те, що у них трапилася помилка 404. Дехто пробував проголосувати кілька десятків разів.

Тоді як Офіс Президента повідомив громадській ініціативі «Голка», що проблем зі збиранням голосів за петицію немає.

Як збирали голоси e Telegram?

Активісти також зверталися до телеграм-каналів, аби ті поширювали їхню петицію, але це була нативна партнерська мережа. Що стосується петиції Семидідька, то її лобісти задіяли комбінований підхід. Частина каналів у них працювала нативно — без реклами. А частина каналів, можливо, давала контент за гроші.

Що стосується петиції Семидідька, то були залучені Труха, Times of Ukraine й інші канали-мільйонники. Для розуміння: один допис на «Україна онлайн» може коштувати майже 90000 грн, «Труха» коштує майже 80000 грн, так само як на «Times of Ukraine». І від цих коштів, а на цьому треба ще раз наголосити, держава не отримує податки. Для «доброчесного» бізнесу такі методи тиску та формування інформаційного поля, як виявилося, стали цілком прийнятні.

Знімок екрана з агрегатора реклами в Teelgram, коли онлайн намагаєшся забронювати рекламу на «Трусі» та «Times of Ukraine»

Попри те, що допис переглянули понад пів мільйона користувачів, лобістам це не допомогло зібрати потрібну кількість голосів під петицією.

Знімок екрана з Telegram-каналу «Труха»

 Ось графіка, яка дає розуміння, які канали від 1 тисячі і до понад мільйона охопили пости.

Звісно, не всі вони були рекламні. Бо у лобістів є й свої телеграм-канали і за розміщення дописів тут, зрозуміло, ніхто не платив. Але понад 223000 переглядів допису Гороховського на його власному каналі теж не допомогли зібрати голоси. Ці показники доводять, що навіть лояльна до бізнесмена Гороховського і нардепа Фріса аудиторія, якої цілком вистачило б, щоб підписати петицію, не підтримала законопроєкт.

Повідомлення, де йшлося про підтримку петиції Семидідька, містили по суті однакову тезу «Час захистити своє право на землю, житло та бізнес. Бо завтра — усе це можуть забрати. Без суду. Без компенсації. Без справедливості» й акцентували увагу на тому, що петицію ініціював «офіцер Сил оборони».

Повідомлення у ЗМІ з ознаками джинси

Окрім реклами у фейсбуці та телеграм-каналах, до просування петиції лобістів закону 12089 долучилася низка медіа.

24 березня вийшов блог Семидідька на «Цензор.нет». Тут він як блогер цей текст розмістав сам без премодерування редакції і варто додатково зазначити, що представники «Цензор.нет» — Юрій Бутусов і Тетяна Ніколаєнко — підтримали петицію Терещенка, а не Семидідька.

Але після публікації блогу низка медіа зробила з колонки Семидідька новини (зокрема «Гордон», «ТСН» та ін.). Однакові заголовки і текст дають підстави припускати, що в цих матеріалах можуть бути ознаки «джинси». Важливо, що жоден із матеріалів не має позначки «реклама».

Колаж знімків екрана з вебсайтів «ТСН» та «Гордон», де є однакові заголовки в новині

Різні медіа не можуть узяти з блогу Семидідька і зробити ідентичні новини з однаковими заголовками. Тому це ознака того, що розсилався готовий текст для розміщення.

Були медіа, які мали інші заголовки і без посилань на «Цензор.нет». Це зокрема «NV.Бізнес».

Варто нагадати, що у 2024 році низка телеграм-каналів і медіа брали участь у відбілюванні Ігоря Мазепи. До анонімних каналів у телеграмі виникає менше питань, ніж до медіа, які повинні мати нейтральну і збалансовану подачу.

Попри кампанію в телеграмі, фейсбуці та медіа лобістам не вдалося зібрати голоси під петицією Семидідька, але Зеленський законопроєкт 12089 таки підписав.

Тепер слід шукати 45 нардепів, які будуть готові звернутися до Конституційного Суду і терміново готувати новий законопроєкт, який амортизує дію законодавчої ініціативи 12089. Також, коли не справляється парламент і уряд, в країні неодноразово своє надзвичайно важливе значення доводила судова гілка влади. Тому треба стежити, яка судова практика буде. Тут, очевидно, суди мали б послуговуватися Конституцією, а не антиконституційним законом.

Нагадаємо, 25 березня парламент також ухвалив проєкт 9549, який уже торік ветував Президент Володимир Зеленський. Попри те, що народні депутати не подолали вето Президента, спікер Руслан Стефанчук підписав документ і надіслав його на підпис Зеленському.

Довідково: з методологією дослідження та даними можна ознайомитися за посиланням.