Міжнародна недержавна організація із захисту прав людини та свободи слова «Репортери без кордонів» (RSF) прозвітувала, що за три роки з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну майже 150 журналістів постраждали під час виконання професійних обовʼязків. Ідеться про вбивства, поранення, взяття в заручники, затримання тощо. Такі дані RSF оприлюднила 18 лютого. 

У звіті зазначено, що він базується на інформації, зібраній за підтримки української партнерської організації — Інституту масової інформації. 

«Висвітлювати війну в Україні означає ризикувати своїм життям. Убиті, поранені, взяті в заручники, затримані, зниклі безвісти — з 24 лютого 2022 року RSF зафіксували близько 150 журналістів, які стали жертвами правопорушень Росії під час виконання своїх обовʼязків, на основі інформації, зібраної за підтримки українського партнера RSF, Інституту масової інформації. У 2024 році було вбито ще двох репортерів, 18 безпідставно перебувають у російському затриманні, а один досі вважається зниклим безвісти. RSF висловлюють свою пошану мужності українських та іноземних журналістів, які й далі виконують свій обовʼязок незважаючи на ці загрози», — зазначила Полін Мофре, регіональна представниця RSF в Україні. 

За даними «Репортерів без кордонів»: 

• 13 журналістів було вбито російською стороною: зокрема, у 2024 році українська журналістка Вікторія Рощина померла в російському полоні, а співробітник Reuters Раян Еванс загинув унаслідок російського обстрілу готелю в Краматорську.
• Щонайменше 47 українських та іноземних журналістів отримали поранення через російські обстріли. Особливо небезпечними зонами для журналістів є Київ, Донеччина, Харківщина й Луганщина. Багато репортерів стали мішенями цілеспрямованих обстрілів або потрапили під удар, працюючи в редакційних офісах або в інших місцях, де часто присутні журналісти, наприклад, у готелях. Деякі медійники постраждали внаслідок подвійних ударів.
• 18 українських журналістів були заарештовані на окупованих територіях України за відмову співпрацювати й досі перебувають за ґратами. Дев'ятьох засуджено за сфабрикованими звинуваченнями в «тероризмі» або «шпигунстві». Їх утримують у нелюдських і принизливих умовах, іноді за тисячі кілометрів від України, а деяким відмовляють у медичній допомозі — зокрема, Ірині Данилович.
• 23 телевізійних і радіовеж стали мішенями прицільних ударів у межах стратегії російської армії, спрямованої на перешкоджання поширенню незалежних новин. З 24 лютого 2022 року RSF зафіксувала 23 удари по українських телевежах. Деякі з них, наприклад вежа в Харкові, зазнали удару кілька разів. RSF передали інформацію про ці обстріли медіаінфраструктури до Міжнародного кримінального суду (ICC) як про воєнні злочини.
• 329 медіа з початку повномасштабного вторгнення припинили роботу, за даними ІМІ. Вони сильно постраждали внаслідок колапсу рекламного ринку, нестачі персоналу через мобілізацію й еміграцію, а також обстрілів і російської окупації. Нещодавнє рішення президента США Дональда Трампа призупинити міжнародну допомогу США через USAID дедалі послабило медіасектор, оскільки більшість українських ЗМІ залежать від міжнародного фінансування — особливо від USAID — і потребують довгострокової фінансової підтримки, щоб працювати.

«Репортери без кордонів» нагадали, що підтримують журналістів в Україні через свій Центр свободи преси в Києві та гранти для журналістів і медіа. Зокрема, з 24 лютого 2022 року завдяки партнерству з ІМІ понад 1900 журналістів і 270 медіа отримали підтримку RSF.

Україна й Росія посідають 61-е та 162-е місця відповідно з-поміж 180 країн і територій, які ввійшли до Всесвітнього індексу свободи преси RSF за 2024 рік.