Печерський районний суд Києва продовжив запобіжний захід для Ігоря Коломойського у вигляді тримання під вартою до 9 квітня у справі про організацію замовного вбивства юриста Сергія Карпенка у 2003 році. Прокурор долучив до справи п’ять томів з допитами свідків і висновками. Про це Суспільному повідомила пресслужба Печерського районного суду.

У травні 2024 року Офіс генерального прокурора оголосив Ігорю Коломойському підозру в цій справі.

За даними слідства, у серпні 2003 року в середмісті Феодосії четверо чоловіків жорстоко побили та поранили ножем адвоката. Дружина потерпілого завадила злочинцям добити чоловіка, а лікарям вдалося врятувати його життя. Тоді правоохоронці затримали виконавців замовного вбивства.

Як встановили слідчі, Коломойський, діючи з мотивів особистої помсти, замовив убивство за невиконання вимог щодо анулювання та визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства. 

Бізнесмен перебуває під вартою за підозрою в шахрайстві та легалізації майна з вересня 2023 року. Нещодавно суд зменшив розмір застави йому до 1,827 млрд гривень. Українські правоохоронці чотири рази оголошували йому підозру і вже завершили розслідування за кількома статтями та справами.

Так, у вересні 2023-го НАБУ повідомило Коломойському та п’ятьом членам організованої ним групи про підозру у виведенні з «ПриватБанку» понад 9,2 млрд гривень. За даними НАБУ, план заволодіння коштами «ПриватБанку» Коломойський розробив ще в 2015 році, коли був головою Дніпропетровської ОДА.

2 вересня 2023 року СБУ повідомила Коломойському про підозру за статтями про шахрайство та легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. За даними правоохоронців, протягом 2013–2020 років Коломойський легалізував понад пів мільярда гривень, виводячи їх за кордон та використовуючи при цьому інфраструктуру підконтрольних банківських установ.

15 вересня СБУ оголосила Коломойському ще одну підозру — у незаконних діях з банківськими документами, заволодінні організованою групою чужим майном через зловживання службовим становищем та легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом. За даними слідства, у період 2013–2014 років Коломойський незаконно заволодів 5,8 млрд грн через злочинне угруповання, яке складалося з працівників його «ПриватБанку».

8 травня Ігорю Коломойському повідомили вже про четверту підозру — в організації замовного вбивства адвоката у 2003 році у Феодосії. 

У листопаді 2024 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду остаточно підтвердив неможливість повернення державного «ПриватБанку» колишнім власникам та правомірність закриття провадження за позовом колишнього акціонера банку Ігоря Коломойського та компанії Triantal Investments LTD.

Як відомо, Ігор Коломойський є кінцевим бенефіціаром групи компаній «1+1 media». 26 жовтня 2023 року «1+1 media» повідомила, що Коломойський передав корпоративні права медіахолдингу в управління трудовому колективу в особі чинного генерального директора компанії Ярослава Пахольчука.

1 лютого 2024 року на сайті «1+1» медіагрупа розмістила структуру власності нової компанії, яка не належить Коломойському. Нові компанії, в назвах яких є слово «Віжн», знову зареєстрували канали «1+1 Україна» та «Бігуді», а натомість компанії, які належали Коломойському, змінили логотипи своїх каналів на «1+1 марафон» і «2+2 марафон».

Як пише «ДМ», поява нової структури власності та нової компанії свідчить про те, що «1+1» завершує процес переведення брендів своїх каналів на нові юридичні особи, які вже не належать Ігорю Коломойському, Ігорю Суркісу та дружині Віктора Медведчука Оксані Марченко. Нова група компаній «Віжн»: «Віжн 1+1», «Віжн 2+2», «Віжн 3», «Віжн 4», — належить чинному генеральному директору «1+1 media» Ярославу Пахольчуку та Світлані Міщенко.

• Читайте також: Власники під санкціями й арештом: хто контролює та на які кошти існують медіагрупи

Фото: Анна Самара / «Суспільне Новини»