Експосадовцю Міноборони Олександру Лієву обрали запобіжний захід

Експосадовцю Міноборони Олександру Лієву обрали запобіжний захід

22 Січня 2025
670
22 Січня 2025
21:51

Експосадовцю Міноборони Олександру Лієву обрали запобіжний захід

670
У СІЗО Лієв перебуватиме до 14 березня цього року. Його можуть звільнити з-під варти під заставу понад 9 млн гривень.
Експосадовцю Міноборони Олександру Лієву обрали запобіжний захід
Експосадовцю Міноборони Олександру Лієву обрали запобіжний захід

У райсуді Полтави ексчиновнику Міністерства оборони України Олександру Лієву обрали запобіжний захід. Його взяли під варту на 52 дні. Про це повідомляє Суспільне Полтава.

Лієва підозрюють у розтраті державних коштів. За інформацією видання, під час оголошення ухвали суддя Олена Шевська повідомила, що у СІЗО підозрюваний перебуватиме до 14 березня цього року. Його можуть звільнити з-під варти під заставу понад 9 млн гривень.

Засідання по справі Олександра Лієва переносили двічі через неявку прокурора.

«Справа стосується постачання кулеметів для Збройних сил України. Фактично частина кулеметів не була вчасно поставлена, були повернуті кошти за ці кулемети. Половини кулеметів було здійснено постачання. І, як стверджує сторона обвинувачення, в ході або випробувань, або їх використання було виявлені суттєві недоліки в певній кількості тих кулеметів. І, відповідно, такі дії Олександра Лієва, на думку прокурора, попадають під дією статті 191 Кримінального кодексу України — це розтрата державних коштів, або статті 114 при 1 — це перешкоджання Збройним силам України», — повідомив у коментарі Суспільному адвокат Лієва Назар Кульчицький.

Для журналістів розгляд клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу Олександру Лієву було закритим. Представник Офісу Генпрокурора надавати коментар Суспільному відмовився.

«Клопотання задовольнити, застосувати до підозрюваного Лієва Олександра Сергійовича, 16.05.1976 року народження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 52 дні до 13:00 14 березня 2025 року з визначенням застави в розмірі 9 мільйонів 84 тисячі гривень», — оголосила суддя Олена Шевська.

Сам Лієв зазначив, що являвся на засідання суду тричі за 20 хвилин до самого суду, але «прокурор не являвся двічі, і зараз сказати, що я можу переховуватися від слідства — це просто якийсь абсурд. У березні 2022-го року були закуплені кулемети і оплачені в березні 22-го року. Я тоді не працював в департаменті. У травні вони приїхали, я тоді ще не працював в департаменті. У серпні я був призначений керівником департаменту. Як тільки їх постачальник довіз, то на мій час перебування в департаменті припав час, коли треба було їх прийняти. Військова частина, де працюють, служать саме зброярі, вони перевіряють якість, комплектність, складають відповідну форму, і на підставі цієї форми, підписаної всіма цими військовими, я підписав акт приймання».

За словами адвоката Лієва Назара Кульчицького, на ухвалу суду планують подавати апеляційну скаргу. «Ми хочемо спочатку ознайомитись з текстом ухвали. Будемо боротись з цією підозрою, тобто збір доказів і доведення невинуватості нашого клієнта. Будемо намагатись знайти гроші на заставу», — сказав Кульчицький.

Нагадаємо, колишній керівник Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександр Лієв залишився фактично без запобіжного заходу у квітні 2024 року.

16 березня 2024-го Вищий антикорупційний суд звільнив з-під варти  Олександра Лієва, який є підозрюваним у справі про заволодіння майже 1,5 млрд гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ.

12 лютого 2024-го Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду взяла Лієва під варту до 8 квітня включно із правом внесення застави в розмірі 50 млн гривень.

За даними слідства, у серпні 2022 року посадовці Міноборони уклали контракт на закупівлю оптової партії артснарядів з постачальником озброєнь «Львівський арсенал». Потім Міноборони переказало на рахунки підприємства гроші, однак снарядів компанія не відправила, а отримані кошти вивела в тінь.

28 січня 2024 року Служба безпеки України повідомила про підозру в розкраданні 1,5 млрд грн на закупівлі снарядів для ЗСУ п'ятьом фігурантам справи, зокрема екскерівнику Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександру Лієву. 29 січня Вищий антикорупційний суд відхилив клопотання прокурора та відмовився призначити запобіжний захід колишньому чиновнику.

2 лютого Олександр Лієв оголосив, що піде на «публічний поліграф», щоб довести свою невинуватість. За кілька днів, 5 лютого, він пройшов процедуру в юридичному об'єднанні «Всеукраїнська асоціація поліграфологів». Лієв не зміг дати точну відповідь лише на одне запитання — про те, чи отримував вказівку від керівництва Міноборони на укладання контракту.

Олександр Лієв очолював Департамент військово-технічної політики, розвитку озброєння і військової техніки Міністерства оборони України із січня 2022 року. Раніше він працював виконавчим директором Національної суспільної телерадіокомпанії України. Звільнився у березні 2019 року, за його словами, через зміну структури управління. У квітні того ж року Державне бюро розслідувань відкрило провадження через начебто зловживання службовим становищем в НСТУ та закупівлю аудіовізуального обладнання на 15 млн грн.

31 січня 2023 року керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін та журналістка Яніна Соколова повідомили, що Лієв виправдовував незаконний референдум у Криму. Колишній чиновник відповів, що це вкид, а його слова перекрутили. 1 лютого 2023 року він заявив, що йде з посади в Міністерстві оборони, адже його подальше перебування на ній «може зашкодити міністру».  

Фото: Суспільне Полтава

 

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
670
Читайте також
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
введіть код
1 год. тому
Якщо правда що "прийняті кулемети" у тюрму засадили то це дивресія якась. Бо насправді одне питання вони що безоплатно крали корупціонували? І якщ оу них немає набутого зайвого майна то який мотив? Саботаж - це поставка неякісного на фронта, не якась розтрата. Незнаю Лієва, але згадуючи бардак на початку коли влада профукала вторгнення і непідготувалась винуватити за "купив кулемети" чи розтратив на снаряди, де частину не поставили? Забули як не було майже нічого шукали за будь-які гроші? То ж якщо корупція то де "відкат"? Якщо праця на росіян - то де "імя куратора"? В іншому випадку дуже дивне переслідування.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду